Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Лавеллівський телескоп англ Lovell Telescope ˈlʌvəl радіотелескоп в обсерваторії Джодрелл Бенк поруч з селом en в графст

Лавеллівський телескоп

Лавеллівський телескоп

Лавеллівський телескоп (англ. Lovell Telescope, /ˈlʌvəl/) — радіотелескоп в обсерваторії Джодрелл-Бенк поруч з селом [en] в графстві Чешир на північному заході Англії. На момент завершення будівництва в 1957 році телескоп діаметром 76,2 м був найбільшим параболічним повноповоротним радіотелескопом у світі. Зараз він третій за величиною після телескопа Грін-Банк у США та Еффельсберзького телескопа в Німеччині.

Лавеллівський телескоп
image
На честьБернард Лавелл[1]
Частина відОбсерваторія Джодрелл Бенк, MERLIN і Європейська РНДБ-мережа
Розташуванняобсерваторія Джодрелл-Бенк, Велика Британія
Координати53°14′10″ пн. ш. 2°18′26″ зх. д. / 53.23611° пн. ш. 2.30722° зх. д. / 53.23611; -2.30722
ОрганізаціяJodrell Bank Centre for Astrophysics
Збудовано1952—1957
Перше світло2 серпня 1957
Стиль телескопарадіотелескоп
Кількість телескопівальт-азимутальне монтування і d
Діаметр76,2±0,3 м
Збиральна площа телескопа4 560±1 м²
Фокусна відстань29±0.1 м
Монтуванняальт-азимутальне
Вебсайтjodrellbank.manchester.ac.uk
image Лавеллівський телескоп у Вікісховищі

Спочатку він був відомий як 250-футовий телескоп або радіотелескоп в Джодрелл-Бенк, потім близько 1961 року його стали називати Марк І (тоді обговорювались майбутні телескопи Марк II, III і IV). Назву «Лавеллівський телескоп» він отримав 1987 року на честь Бернарда Лавелла. Телескоп є частиною радіоінтерферометра MERLIN і Європейської РНДБ-мережі.

Лавеллівський телескоп зробив ряд важливих відкриттів. Він відкрив першу гравітаційну лінзу й перші астрофізичні мазери, брав участь у відкритті мілісекундних пульсарів і виявленні першого кільця Ейнштейна. В перше десятиліття своєї роботи радіотелескоп також активно використовувався для відстеження космічних апаратів і забезпечення зв'язку з ними.

Бернард Лавелл і Чарльз Газбенд отримали лицарські звання за їх роль у створенні телескопа. Телескоп є [en] І категорії (1988). Він переміг в онлайн-конкурсі BBC на головну «Неоспівану пам'ятку» Великої Британії (2006). Разом з усією обсерваторією внесений до Світової спадщини ЮНЕСКО (2019).

Будівництво

Концепція й конструкція Марка І

Бернард Лавелл побудував Транзитний телескоп у Джодрелл-Бенк наприкінці 1940-х років. Це був радіотелескоп діаметром 66 метрів, який був спрямований тільки вертикально вгору; наступним логічним кроком було побудувати телескоп, який міг спостерігати всі частині неба, щоб мати можливість досліджувати більше джерел та наводитись на кожне з них протягом тривалішого часу. Транзитний телескоп спроєктували й побудували астрономи, які його використовували, однак повноповоротний телескоп мали проєктувати й будувати професійні інженери. Отже, перше завдання полягало в тому, щоб знайти інженера, готового виконати цю роботу. Зрештою, за цю роботу взявся [en], з яким Лавелл вперше зустрівся 8 вересня 1949 року.

image
Марк 1 в стадії будівництва.
Власник фото: Джодрелл-Бенк.

Два підшипникові вузли з 15-дюймових (38-см) гармат були куплені задешево в 1950 році; вони походили з лінкорів Першої світової війни HMS Revenge і HMS Royal Sovereign (05), які в той час розбирали. Підшипники стали двома основними підшипниками для обертання телескопа по висоті, і пов'язані з ними частини телескопа проєктувались під них. Газбенд представив перші креслення запропонованого гігантського повноповоротного радіотелескопа в 1950 році. Після уточнення ці плани докладно викладено в «Синій книзі», яка була представлена Департаменту науково-промислових досліджень Великої Британії 20 березня 1951 року. Пропозицію було схвалено у березні 1952 року.

Будівництво почалося 3 вересня 1952 року. Фундамент телескопа був заглиблений в землю на 27 метрів, а його будівництво було завершено 21 травня 1953 року. Після цього до середини березня 1954 року будували подвійну залізничну колію, доки не досягли необхідної точності. Центральний шарнір був доставлений на місце 11 травня 1954 року, а останній візок — у середині квітня 1955 року.

image
Марк 1 в стадії будівництва.
Власник фото: Джодрелл-Бенк.

Чаша телескопа спочатку повинна була мати сітчасту поверхню для спостереження на довжинах хвиль від 1 до 10 метрів (частоти від 30 до 300 МГц). Її замінили на сталеву поверхню, щоб телескоп міг спостерігати на лінії водню 21 см, яка був виявлена в 1951 році. Крім того, в лютому 1954 року Лавелл обговорив з представниками Міністерства авіації можливість залучення додаткових коштів для підвищення точності чаші радіотелескопа. Це дало б можливість застосовувати її на сантиметрових довжинах хвиль — для досліджень для цілей Міністерства, а також «інших цілей». Хоча фінансування від міністерства зрештою не вдалося отримати, процес планування просунувся достатньо далеко, і це підвищення точності все-таки запровадили.

Телескоп побудовано так, що чашу можна повністю перевернути. Спочатку передбачалося використовувати рухомі вежі біля основи телескопа, щоб міняти ресивери у фокусі. Однак, рухливу вежу так і не побудували через фінансові труднощі і те, що значна частина приймальної апаратури була поміщена в основу телескопа, а не в фокус. Замість цього, приймачі були встановлені на 15-метрових сталевих трубах, які були встановлені у верхню частину повітряної вежі, коли чаша була перевернута. Кабелі ресиверів провели всередині цих труб, і потім підключили, коли телескоп був направлений в зеніт. Приймальні пристрої могли бути поміщені або в невелику підвішену лабораторію безпосередньо під поверхнею, або в приміщеннях на вершинах двох веж, біля основи балок, або в будівлі системи управління.

Телескоп вперше був зрушений  3 лютого 1957 року: на 1 дюйм. 12 червня 1957 року його було вперше переміщено азимутально під дією електродвигуна. Чаша вперше була нахилена за допомогою електродвигунів 20 червня 1957 року. До кінця липня того ж року поверхня чаші була завершена. 2 серпня 1957 року телескоп отримав перше світло - зробив дрифтове сканування Чумацького Шляху на частоті 160 МГц, з чашею в зеніті. Телескоп був вперше контрольований із залу управління 9 жовтня 1957 року за допомогою спеціально створеного аналогового комп’ютера.

Будівництво телескопа обійшлось значно дорожче за заплановану вартість, в першу чергу через значне здорожчання сталі під час будівництва. Оригінальний грант для будівництва телескопа надійшов спільно від [en] та уряду; ця сума склала £335 000. Уряд збільшив свою частку фінансування у кілька разів в міру росту вартості; інші гроші надійшли з приватних пожертв. Заключна частина боргу за будівництво телескопа, £50 000, була погашена за рахунок [en] і Фонду Наффілда 25 травня 1960 року (почасти через ранню, дуже публічну роль телескопа у відстеженні космічних зондів; див. нижче), і обсерваторія Джодрелл-Бенк була перейменована в Радіоастрономічні лабораторії Наффілда. Остаточна загальна вартість телескопа склала £700 000.

Оновлення до Марк ІА

Незабаром після того, як телескоп був закінчений, Лавелл і Газбенд почали розглядати ідею модернізації телескопа так, щоб він мав точнішу поверхню й управлявся за допомогою цифрового комп'ютера. Плани цієї модернізації були розроблені Husband and Co. і представлені Лавеллу в квітні 1964 року. Ці плани стали нагальнішими, коли у вересні 1967 року в системі приводу підйому виявили тріщини через втому металу. Телескоп був розрахований на термін експлуатації до 10 років, і Газбенд попереджав про втрату міцності телескопа з 1963 року. Поява тріщин від втоми металу була першою з проблем, які загрожували зупинити роботу телескопа. Без належного ремонту система підйому могла б вийти з ладу та заклинити. Тому телескоп відремонтували й модернізували, і в оновленій версії він отримав назву Марк ІА. 8 липня 1968 року Науково-дослідницька рада оголосила про виділення £400 000 для модернізації телескопа. Модернізація була проведена в три етапи: етап 1 тривав з вересня 1968 по лютий 1969 року, етап 2 - з вересня по листопад 1969 року, етап 3 - з серпня 1970 по листопад 1971.

На першому етапі було додано внутрішню колію, яка мала прийняти третину ваги телескопа. На другому етапі, зовнішня колія, яка почала руйнуватися та просідати, була наново перекладена. Крім того, на цьому етапі були додані чотири візки на внутрішню колію, а на наявних візках зовнішньої колії проведено капітальний ремонт.

Найбільші зміни відбулися на третьому етапі. Поверх старої поверхні чаші була побудована нова, точніша поверхня, що означало розширення робочого діапазону телескопа до хвиль завдовжки 6 см. Також була додана центральна опора, встановлена нова комп'ютерна система управління (повторне використання комп'ютера Ферранте Аргус 104 від радіотелескопа Марк II), відремонтовані тріщини втоми в конусах, які з'єднували чашу з вежами, а центральна антена подовжена і посилена. У січні 1972 року через аварію підйомника загинув один інженер і зазнав серйозних поранень другий.

Модернізація до Марк ІА була офіційно завершена 16 липня 1974 року, коли телескоп було передано Манчестерському університету. У зв'язку зі збільшенням вартості сталі під час оновлення, остаточна вартість модернізації склала £664 793,07.

image
Лавеллівський телескоп в процесі ремонту поверхні в 2002 році.

Пізніші модернізації та ремонти

Під час бурі 2 січня 1976 року вітер швидкістю близько 140 км/год майже знищив телескоп. Вежі викривились, а один із підшипників, який поєднував чашу з вежами, висковзнув. Після дорогого ремонту до веж були додані діагональні розпірки, щоб не допустити повторення такої аварії в майбутньому.

До 1990-х років поверхня телескопа сильно проіржавіла. У 2001—2003 роках телескоп відшліфували, що підвищило його чутливість на частоті 5 ГГц уп'ятеро. На поверхні було використано метод голографічного профілювання, так що поверхня оптимально працює на довжині хвилі 5 см (тоді як раніше поверхня була оптимізована для довжини хвилі 18 см). Була встановлена нова система двигунів, яка забезпечує значно вищу точність наведення. Зовнішня колія була реконструйована, а фокусна вежа була укріплена, щоб витримати важчі приймачі.

У 2007 році телескоп потребував нового колісного приводу, оскільки одне з 64 оригінальних коліс тріснуло; у 2008 році знадобилась ще одна нова сталева шина, коли тріснуло друге колесо. Це були єдині дві заміни коліс з початку роботи в телескопа у 1957 році.

Технічні характеристики

Маса телескопа: 3 200 т
Маса чаші: 1 500 т
Діаметр чаші: 76,2 м
Площа поверхні чаші: 5 270 м²
Площа збору чаші: 4 560 м²
Висота осі: 50,5 м
Максимальна висота над землею: 89,0 м
Радіус колісних ригелів: 38,5 м
Зовнішній діаметр колії: 107,5 м
Кількість фарби на 3 шари покриття чаші: 5300 л
Потужність азимутального приводу Два електродвигуни по 50 кінських сил, один біля підніжжя кожної башти
Максимальна швидкість 15 градусів на хвилину по азимуту
10 градусів на хвилину по висоті
  • image
    Вид збоку
  • image
    Чаша телескопа
  • image
    Структура підтримки
  • image
    Вид ззаду
  • image
    Роботи на опорах радіотелескопа

Стеження космічних апаратів

Штучні супутники Землі

image
Модель Супутника-1.

Телескоп почав працювати влітку 1957 року, якраз під час запуску Супутника-1, першого у світі штучного супутника. Хоча передача від Супутника легко могла влювлюватись побутовим радіо, Лавеллівський телескоп був єдиним телескопом, здатним відстежувати радаром ракету-носій «Супутника»; телескоп вперше зафіксував ракету незадовго до опівночі 12 жовтня 1957 року. Він також виявив ракету-носій «Супутника-2» відразу після опівночі 16 листопада 1957 року.

Телескоп також взяв участь у деяких ранніх роботах із супутникового зв'язку. У лютому та березні 1963 року телескоп передавав сигнали через Місяць і «Ехо-ІІ» (кулеподібний супутник-відбивач на висоті 750 кілометрів) до обсерваторії Зимьонки в СРСР. Також через Джодрелл-Бенк передавали деякі сигнали із США в СРСР.

Місячна гонка

image
Перша фотографія з поверхні Місяця, отримана «Луною-9».

Лавеллівський телескоп був використаний для відстеження радянських і американських зондів, спрямованих на Місяць наприкінці 1950-х і на початку 1960-х років. З американських космічних зондів, телескоп відстежував «Піонер-1» з 11 по 13 листопада 1958 року, «Піонер-3» у грудні 1958 року і «Піонер-4» в березні 1959 року. Телескоп відстежував «Піонер-5» з 11 березня по 26 червня 1960 року і використовувався для передачі команд на зонд, у тому числі для відділення зонда від ракети-носія та для увімкнення потужнішого передавача, коли зонд віддалився на 12,9 млн км. Телескоп також отримував дані від «Піонер-5», бо той час був єдиним телескопом у світі, здатним робити це. Останній сигнал був прийнятий від зонда на відстані 36,2 млн км 26 червня 1960 року.

Телескоп також відстежував радянські місячні зонди. Спроба відстежити «Луну-1» не вдалася. Телескоп успішно відстежував «Луну-2» з 13 по 14 вересня 1959 року, коли вона зіштовхнулася з Місяцем. Потім телескоп відстежував «Луну-3» на початку жовтня 1959 року. У лютому 1966 року телескоп відстежив «Луну-9» — перший космічний апарат, що здійснив м'яку посадку на Місяць. Телескоп приймав його факсимільну передачу фотографій з поверхні Місяця. Фотографії були відправлені в британську пресу і надруковані раніше, ніж їх оприлюднив СРСР (зонд передавав в міжнародному форматі передачі зображень, — ймовірно, спеціально, щоб збільшити шанси на приймання).

У квітні 1966 року телескоп відстежив «Луна-10», радянський супутник, виведений на орбіту навколо Місяця, а у вересні 1968 року — «Зонд-5», радянський зонд, який був запущений на Місяць, обернувся навколо нього й повернувся на Землю. Телескоп не відстежував «Аполлон-11», оскільки він у липні 1969 року стежив за «Луною-15» (для відстеження «Аполлона-11» в той час використовували сусідній 15-метровий телескоп в Джодрелл-Бенк).

Венеріанські зонди

Ймовірно, 19—20 травня 1961 року телескоп реєстрував сигнали від «Венери-1», радянського супутника на шляху до Венери, однак походження цих сигналів не вдалося підтвердити. Кілька років потому, у грудні 1962 року, телескоп відстежив і отримав дані від «Марінера-2». 18 жовтня 1967 року телескоп отримав сигнали від «Венери-4», радянського зонда до Венери.

Марсіанські зонди

Телескоп відстежив «Марс-1» в 1962-1963 роках, та «Марс-2» і «Марс-3» в 1971 році (серед процесу оновлення телескопа до Марк ІА). Пізніше він також шукав декілька втрачених марсіанських космічних зондів, у тому числі «Марс Обзервер» НАСА у 1993 році, «Марс Полар Лендер» в 2000 році і приземлюваний апарат «Бігль-2» на Марс в 2003 році. Однак він не знайшов будь-якого з них.

Міжконтинентальні балістичні ракети

У період із квітня 1962 року по вересень 1963 року як тимчасовий захід (поки будувалась військова база повітряних сил Великої Британії [en]) телескоп був у режимі очікування для проєкту «Project Verify» (також відомий під кодовими назвами «Lothario» і «Changlin»). Під час стратегічних тривог, імпульсний передавач, приймач і індикаторне обладнання могли бути підключені до телескопа для сканування відомих радянських пускових майданчиків на предмет пусків міжконтинентальних балістичних ракет або балістичних ракет середньої дальності. Під час Карибської кризи в жовтні 1962 року телескоп був непомітно повернутий в бік залізної завіси, щоб за кілька хвилин попередити про будь-які ракети, які могли бути запущені.

Наукові спостереження

Коли тільки обговорювалась концепція телескопа, було визначено низку цілей для спостережень. До них належали:

  • Дослідження галактичного і позагалактичного радіовипромінювання
  • Спостереження Сонця
  • Радіолокація планет
  • Дослідження метеорів
  • Спостереження протисяйва
  • Дослідження полярного сяйва
  • Виявлення радіовідбиття від іонізації атмосфери космічними променями

Однак фактичні спостереження, зроблені за допомогою телескопа, дещо відрізняються від цих початкових цілей і викладені в наступних розділах.

Сонячна система

Восени 1958 року телескоп був використаний для відбиття «привітів» від Місяця з метою демонстрації у третій [en] Лавелла. Телескоп був також використаний для отримання повідомлень, відбитих від Місяця (радіозв'язок «Земля—Місяць—Земля») у рамках фестивалю до 50-річчя першого руху телескопа. У квітні 1961 року, з допомогою телескопа було отримане радіолокаційне відлуння від Венери, коли планета була на близькій відстані від Землі, що підтвердило вимірювання відстані до планети, зроблені американськими телескопами.

Лінія нейтрального водню

Див. також: Радіолінія водню 21 см

Радіолінію водню на хвилі 21 см відкрили під час будівництва телескопа, і згодом телескоп переробили, щоб він міг спостерігати на цій частоті. Використовуючи цю лінію випромінювання, можна спостерігати хмари водню в Чумацькому Шляху і в інших галактиках. Наприклад, телескоп виявив велику водневу хмару навколо галактик М81 і М82. Рух цих хмар у напрямку до нас або від нас утворює червоний або синій зсув, дозволяючи виміряти променеву швидкість хмари. Це допомагає дослідити внутрішню динаміку галактик, а також може забезпечити вимірювання швидкості розширення Всесвіту.

Мазери

У 1963 році телескоп виявив випромінювання молекул OH від областей зореутворення та зір-гігантів; це були перші астрономічні мазери. OH-мазери випромінюють на чотирьох частотах близько 18 см, які легко спостерігаються на Лавеллівському телескопі. В рамках програми MERLIN телескоп регулярно використовується для побудови карт мазерних областей.

Пульсари

Див. також: Пульсар
image
Художнє зображення подвійного пульсара, PSR J0737−3039.

У 1968 році телескоп спостерігав координати нещодавно відкритого пульсара, щоб підтвердити його існування та дослідити дисперсію його сигналів. Він також вперше виявив поляризацію випромінювання пульсарів. Це поклало початок великому обсягу роботи з дослідження пульсарів в Джодрелл-Бенк, яка триває досі. Протягом 30 років після відкриття пульсарів, телескоп виявив понад 100 нових пульсарів (а астрономи з Джодрелл-Бенк виявили близько 2/3 всіх відомих пульсарів, використовуючи Лавеллівський і інші телескопи). За 300 пульсарами ведуть регулярні спостереження за допомогою Лавеллівського телескопа та розташованого поруч 13-метрового телескопа.

Телескоп брав участь у відкритті мілісекундних пульсарів, а в 1986 році виявив перший пульсар у кулястому скупченні — мілісекундний пульсар в Мессьє 28. У 2006 році результати трирічних спостережень за подвійним пульсаром, PSR J0737−3039, з використанням Лавеллівського телескопа, телескопів обсерваторій  Паркса і Грін-Бенк, підтвердили правильність загальної теорії відносності на рівні 99,5 %.

Гравітаційне лінзування

Див. також: Гравітаційна лінза
image
Ілюстрація гравітаційної лінзи.

У 1972—1973 роках телескоп застосували для детального огляду радіоджерел на обмеженій ділянці неба, до межі його чутливості. Серед каталогізованих об'єктів була перша гравітаційна лінза, яку підтвердили у видимому діапазоні в 1979 році, коли за допомогою інтерферометрії між Марком І і Марком II було визначено збіг її розташування з парою слабких блакитних точкових джерел світла. Телескоп також брав участь у виявленні першого кільця Ейнштейна в 1998 році, разом зі спостереженнями, зробленими телескопом «Габбл».

Квазари й інтерферометрія

Див. також: Квазар та Астрономічний інтерферометр

Ранні дослідження розмірів і природи квазарів у 1950-х роках стимулювали розвиток методів інтерферометрії; Лавеллівський телескоп мав перевагу завдяки своїй великій площі збору, що давало можливість швидко провести за його допомогою високочутливі інтерферометричні вимірювання. У результаті телескоп відіграв важливу роль у відкритті квазарів.

Інтерферометрія в обсерваторії Джодрелл-Бенк почалася ще до того, як Лавеллівський телескоп був побудований, — з використанням Транзитного телескопа і масиву площею 35 м2 для визначення розмірів радіо-гучних туманностей. Після будівництва Лавеллівського телескопа, масив площею 35 м2 поставили на рухоме кріплення, і, разом із Лавеллівським телескопом, застосовували їх як радіоінтерферометр, у тому числі для визначення двовимірних форм квазарів на небі. Влітку 1961 року був побудований 25-футовий (8 м) параболоїдний телескоп, зроблений з алюмінієвої трубки і встановлений на обертову конструкцію старого військового радара. Разом з Марк І цей телескоп використовувався як керований інтерферометр із роздільною здатністю 0,3 кутової секунди для визначення розмірів деяких квазарів з великим червоним зміщенням (z~0,86).

Коли був збудований телескоп Марк II, він також використовувався як інтерферометр спільно з Лавеллівським телескопом. Разом вони утворювали базову лінію 425 м, що давало роздільну здатність близько 0,5 кутової мінути. Цю пару телескопів використовували для визначення положення слабких радіооб'єктів. Однією з причин будівництва телескопа Марк III було його майбутнє використання як інтерферометра з Марком І для досліджень радіоджерел.

Телескоп взяв участь у першому трансатлантичному інтерферометричному експерименті у 1968 році, разом з телескопами Алгонкін і Пентіктон в Канаді. 1969 року Лавеллівський телескоп був вперше використаний як інтерферометр спільно з радіотелескопом Аресібо.

У 1980 році Лавеллівський телескоп застосовували як частину нового масиву MERLIN спільно з кількома меншими радіотелескопами, контрольованими з Джодрелл-Бенк. Із базою до 217 км, масив мав роздільну здатність близько 0,05 кутової мінути. Телескоп також використовується у радіоінтерферометрії з наддовгими базами, спільно з телескопами по всій Європі (так звана Європейська РНДБ-мережа), що дає роздільну здатність близько 0,001 кутової секунди. На початку XX століття близько половини часу спостереження телескопа витрачалось на інтерферометрію з іншими телескопами.

Інші важливі спостереження

Телескоп використовувався для перевірки можливого виявлення сигналів позаземного життя, зафіксованих в Аресібо в період з 1998 по кінець 2003 року. Жодних сигналів виявлено не було.

У лютому 2005 року астрономи, використовуючи Лавеллівський телескоп, виявили галактику VIRGOHI21, яка, здається, майже повністю складається з темної матерії.

Телескоп у популярній культурі

image
Модель телескопа Марк І у Музеї науки (Лондон)
  • Модель телескопа в масштабі 1:200, виготовлена в 1961 році, знаходиться в Музеї науки в Лондоні.
  • Телескоп згадано в науково-фантастичному романі 1962 року Фреда Гойла і [en] «А як Андромеда».
  • У епізоді серіалу «Доктор Хто» «Логополіс» 1981 року, знятому в [en], використано модель Лавеллівського телескопа як проєкт «Фарос», з якого впав четвертий Доктор у виконанні Тома Бейкера і регенерував. Ця модель ґрунтувалась на телескопі Марк І, але включала й деякі модифікації з Марк ІА, — наприклад, край чаші.
  • Актриса Софі Олдред в образі супутниці сьомого Доктора Ейс Макшейн, стояла на надбудові і на чаші в освітньому спеціальному епізоді «Доктора Хто» 1990 року, «Шукайте науку: шукайте космос».
  • У 1992 році телескоп був показаний на обкладинці синглу [en] «Space Face».
  • Телескоп з'явився в екранізації книги «Путівник Галактикою» в 2005 році.
  • Чотири групи знімали музичні відео або фотографії в чаші телескопа: Oasis у червні 1994 року, [en] у 1995 році («Party Up the World»), Placebo у 2003 році ([en]) і [en] 2015 («Sputnik»). Відеофрагменти з телескопом фігурують у кліпі [en] групи Electric Light Orchestra.
  • Королівська пошта Великої Британії зобразила телескоп як «J for Jodrell Bank» в її серії марок «пам'ятки за алфавітом»; він також був представлений на марках Гаїті, Угорщини, Острова Вознесіння, Барбуди, Ліхтенштейну й Танзанії.

Див. також

  • Грін-Банкський телескоп (США) — найбільший у світі повністю рухомий телескоп
  • Еффельсберзький телескоп (Німеччина) — другий за розмірами повністю рухомий телескоп
  • РТ-70 — найбільший в Україні повністю рухомий телескоп, який дещо поступається за розміром Лавеллівському телескопу
  • FAST (Китай) — найбільший у світі нерухомий телескоп
  • MERLIN — радіоінтерферометр, який включає Лавеллівський телескоп

Примітки

  1. http://www.jb.man.ac.uk/aboutus/lovell/build.html
  2. On This Day - 14 March 1960: Radio telescope makes space history. BBC News. 14 березня 1960. Архів оригіналу за 7 березня 2008. Процитовано 11 травня 2007.
  3. The Lovell Telescope presents a new face to the Universe. Архів оригіналу за 10 червня 2020. Процитовано 11 травня 2007.
  4. Lovell, The Jodrell Bank Telescopes
  5. Lovell Radio Telescope refurbished. BBC News. 28 квітня 2003. Архів оригіналу за 13 серпня 2017. Процитовано 5 квітня 2007.
  6. Jodrell Bank — History. Архів оригіналу за 22 липня 2012. Процитовано 10 червня 2007.
  7. Once Wilson's "White Heat", Now History: Tessa Blackstone Lists Bt Tower. Архів оригіналу за 5 лютого 2007. Процитовано 28 травня 2007.
  8. Images of England. Historic England. Архів оригіналу за 12 грудня 2007. Процитовано 17 липня 2007.
  9. Finlo Rohrer (5 вересня 2006). Aye to the telescope. BBC News. Архів оригіналу за 15 вересня 2011. Процитовано 8 серпня 2016.
  10. Jodrell Bank Observatory. UNESCO World Heritage Convention. Процитовано 8 серпня 2024.
  11. Lovell, Story of Jodrell Bank, p. 28
  12. Lovell, Astronomer by Chance, p. 195
  13. Jodrell Bank Radio Telescope; Henry Charles Husband, 1958, para 29 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 31 серпня 2021. Процитовано 10 липня 2019.
  14. Lovell, Story of Jodrell Bank, p. 29
  15. Lovell, Bernard (1950). Blue Book. ISBN . Архів оригіналу за 4 червня 2008. Процитовано 8 серпня 2016.
  16. Lovell, Story of Jodrell Bank, p. 35
  17. Lovell, Astronomer by Chance, p. 222
  18. Lovell, Story of Jodrell Bank, p. 44
  19. Lovell, Story of Jodrell Bank, p. 47
  20. Lovell, Astronomer by Chance, p. 225
  21. Lovell, Story of Jodrell Bank, p. 65a (caption of lower photograph)
  22. Lovell, Astronomer by Chance, p. 232
  23. Lovell, Story of Jodrell Bank, p. 80a (caption of upper photograph)
  24. Lovell, Story of Jodrell Bank, p. 71
  25. JBO — Construction. Архів оригіналу за 2 вересня 2012. Процитовано 28 травня 2007.
  26. The 250 ft Mk I Radio Telescope — The building of the world's first giant radio telescope. Jodrell Bank Observatory. Архів оригіналу за 2 вересня 2012. Процитовано 23 листопада 2006.
  27. Lovell, Astronomer by Chance, pp. 235—236
  28. Lovell, Story of Jodrell Bank, p. 88
  29. Lovell (1957)
  30. Lovell, Story of Jodrell Bank, p. 155
  31. Lovell, Story of Jodrell Bank, p. 157
  32. Lovell, Astronomer by Chance, p. 250
  33. Lovell, Story of Jodrell Bank, p. 158, plus the image at the bottom of p177a
  34. Lovell, Story of Jodrell Bank, p. 193
  35. Lovell, Astronomer by Chance, p. 260
  36. Story of Jodrell Bank, p. 244
  37. Piper, Story of Jodrell Bank, p. 95
  38. Lovell, Jodrell Bank Telescopes, pp. 60–61
  39. Lovell, Jodrell Bank Telescopes, pp. 65-66
  40. Lovell, Jodrell Bank Telescopes, p. 68
  41. Out of the Zenith, p. 237
  42. Lovell, Jodrell Bank Telescopes, pp. 75-81
  43. Lovell, Jodrell Bank Telescopes, pp. 81-83
  44. Lovell, Jodrell Bank Telescopes, pp. 83-94
  45. The MKIA Radio Telescope. Jodrell Bank Observatory. Архів оригіналу за 15 жовтня 2006. Процитовано 21 листопада 2006.
  46. Lovell, Jodrell Bank Telescopes, p. 91
  47. Lovell, Jodrell Bank Telescopes, p. 94
  48. JBO — Lovell Telescope — the future (in 2000). Архів оригіналу за 29 січня 2013. Процитовано 28 травня 2007.
  49. The Lovell Telescope Upgrade. Jodrell Bank Observatory. Архів оригіналу за 15 жовтня 2006. Процитовано 23 листопада 2006.
  50. Telescope's Tyre Change is Wheel Success. Jodrell Bank Observatory. 4 лютого 2008. Архів оригіналу за 2 вересня 2012. Процитовано 7 лютого 2008.
  51. Jodrell Bank Observatory — Facts and Figures. Архів оригіналу за 22 липня 2012. Процитовано 28 травня 2007.
  52. JBO — Anatomy of the Lovell telescope. Архів оригіналу за 22 липня 2012. Процитовано 28 травня 2007.
  53. Lovell, Story of Jodrell Bank, p. 196
  54. Lovell, Astronomer by Chance, p. 262
  55. Jodrell Bank's Cold War history. BBC News Channel. 20 травня 2009. Процитовано 13 липня 2009.
  56. The team that tracked Sputnik - and the world's first intercontinental ballistic missile. BBC. 4 жовтня 2017. Процитовано 4 жовтня 2017.
  57. Lovell, Story of Jodrell Bank, p. 197
  58. Out of the Zenith, chapter 15
  59. Lovell, Story of Jodrell Bank, p. 212
  60. Lovell, Astronomer by Chance, p. 269
  61. Jodrell Bank's role in early space tracking activities. Архів оригіналу за 22 липня 2012. Процитовано 10 червня 2007.
  62. U.S. Planet. Time Magazine. 16 березня 1959. Архів оригіналу за 30 вересня 2007. Процитовано 9 квітня 2007.
  63. Lovell, Story of Jodrell Bank, p. xii, pp. 239—244
    Lovell, Astronomer by Chance, p. 272
    Voice in Space. Time Magazine. 21 березня 1960. Архів оригіналу за 1 квітня 2007. Процитовано 9 квітня 2007.
  64. Harvey, Brian (2007). Soviet and Russian Lunar Exploration. Springer-Praxis. с. 30. ISBN .
  65. Lovell, Story of Jodrell Bank, pp. 231—236 and caption on bottom photo of page 209a
    Piper, Story of Jodrell Bank, p. 42
    Lovell, Astronomer by Chance, pp. 269—271
    Moon Blow. Time Magazine. 21 вересня 1959. Архів оригіналу за 30 вересня 2007. Процитовано 9 квітня 2007.
  66. Lovell, Story of Jodrell Bank, pp. 236—238
    Lovell, Astronomer by Chance, p. 271
    Lunik III. Time Magazine. 12 жовтня 1959. Архів оригіналу за 10 листопада 2012. Процитовано 8 серпня 2016.
  67. Lovell, Story of Jodrell Bank, p. 250
    On This Day - 3 February 1966: Soviets land probe on Moon. BBC News. 3 лютого 1966. Архів оригіналу за 1 березня 2017. Процитовано 9 квітня 2007.
  68. Bringing Credit to Jodrell Bank. Time Magazine. 15 квітня 1966. Архів оригіналу за 30 вересня 2007. Процитовано 6 квітня 2007.
  69. Russia's Race to the Moon. Time Magazine. 27 вересня 1968. Архів оригіналу за 30 вересня 2007. Процитовано 9 квітня 2007.
  70. Scoopy, Snoopy or Sour Grapes?. Time Magazine. 25 липня 1969. Архів оригіналу за 26 вересня 2005. Процитовано 9 квітня 2007.
  71. Lovell, Jodrell Bank Telescopes, p. 82
  72. Piper, Story of Jodrell Bank, pp. 43-44
  73. Piper, Story of Jodrell Bank, p. 44
    Venus Probed. Time Magazine. 21 грудня 1962. Архів оригіналу за 8 березня 2008. Процитовано 9 квітня 2007.
  74. On This Day - 18 October 1967: Soviets glimpse beneath clouds of Venus. BBC News. 18 жовтня 1967. Архів оригіналу за 10 квітня 2016. Процитовано 9 травня 2007.
  75. Lovell, Jodrell Bank Telescopes, p. 88
  76. Earth turns its ears to Mars. BBC News. 2 жовтня 2000. Архів оригіналу за 25 серпня 2017. Процитовано 9 квітня 2007.
  77. Lovell, wwwwwww .
  78. Spinardi, 2006
  79. Dish of the Day. BBC Radio 4. 13 червня 2003. Архів оригіналу за 20 травня 2016. Процитовано 9 квітня 2007.
  80. Out of the Zenith, p. 212
  81. Morrison, Ian (17 червня 2007). EME to the Lovell Telescope. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 21 червня 2007.
  82. Lovell, Out of the Zenith, pp. 197—198
  83. Lovell, Astronomer by Chance, pp. 277—280
  84. JBO — Gas. Jodrell Bank Observatory. Архів оригіналу за 18 серпня 2002. Процитовано 1 червня 2007.
  85. JBO — Milestones. Архів оригіналу за 26 вересня 2008. Процитовано 28 травня 2007.
  86. Lovell, Out of the Zenith, pp. 130—135
  87. Taking the Pulse of Pulsars. Time Magazine. 26 квітня 1968. Архів оригіналу за 22 квітня 2009. Процитовано 9 квітня 2007.
  88. Lovell, Astronomer by Chance, pp. 293—297
  89. JBO — Stars. Jodrell Bank Observatory. Архів оригіналу за 4 червня 2008. Процитовано 1 червня 2007.
  90. General Relativity survives gruelling pulsar test —Einstein at least 99.95% right!. Jodrell Bank Observatory. Архів оригіналу за 7 листопада 2007. Процитовано 10 червня 2007.
  91. Lovell, Astronomer by Chance, pp. 297—301
  92. JBO — Galaxies. Jodrell Bank Observatory. Архів оригіналу за 19 квітня 2002. Процитовано 1 червня 2007.
  93. Astronomers see cosmic mirage. BBC News. 1 квітня 1998. Архів оригіналу за 25 серпня 2017. Процитовано 9 квітня 2007.
  94. Out of the Zenith, pp. 19-20
  95. Out of the Zenith, pp. 42—45.
  96. Out of the Zenith, pp. 46-48
  97. Interferometers. Jodrell Bank Observatory. Архів оригіналу за 28 червня 2004. Процитовано 1 червня 2007.
  98. Out of the Zenith, pp. 73-77
  99. Lovell, Out of the Zenith, pp. 67-68
  100. Scientists listen intently for ET. BBC News. 1 лютого 1998. Архів оригіналу за 18 жовтня 2020. Процитовано 9 квітня 2007.
  101. Alien hunters back on track. BBC News. 23 березня 1999. Архів оригіналу за 8 березня 2007. Процитовано 9 квітня 2007.
  102. Radio search for ET draws a blank. BBC News. 25 березня 2004. Архів оригіналу за 18 листопада 2007. Процитовано 9 квітня 2007.
  103. Seeing the invisible — first dark galaxy discovered?. Jodrell Bank Observatory press release. 23 лютого 2005. Архів оригіналу за 30 квітня 2008. Процитовано 29 травня 2007.
  104. Scale model of Jodrell Bank Radio Telescope, 1961. Science Museum. Архів оригіналу за 21 квітня 2009. Процитовано 9 листопада 2008.
  105. Doran, John (2 квітня 2009). Doves Interview: The Romance Of The Telescope. Процитовано 18 квітня 2009.
  106. Crowsley Park BBC Receiving Station. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 20 березня 2015.
  107. Logopolis and Lovell. 11 жовтня 2014. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 22 березня 2015.
  108. «Search Out Science: Search Out Space» special thanks credits.
  109. Scientists bid to save the Earth in latest Hollywood blockbuster. Jodrell Bank Observatory press release. Архів оригіналу за 11 серпня 2008. Процитовано 29 травня 2007.
  110. In pictures: Royal Mail's alphabetical landmark stamps. BBC News. 11 жовтня 2011. Архів оригіналу за 25 вересня 2015. Процитовано 8 серпня 2016.
  111. Jodrell Bank radio telescope. Архів оригіналу за 2 квітня 2012. Процитовано 1 листопада 2011.

Джерела

Книги

  • Lovell, Bernard (1968). The Story of Jodrell Bank. Oxford University Press. ISBN .
  • Lovell, Bernard (1973). Out of the Zenith: Jodrell Bank 1957-1970. Oxford University Press. ISBN .
  • Lovell, Bernard (1985). The Jodrell Bank Telescopes. Oxford University Press. ISBN .
  • Lovell, Bernard (1990). Astronomer by Chance. London: Macmillan. ISBN .
  • Piper, Roger. The Story of Jodrell Bank (вид. Carousel). London: Carousel. ISBN .

Журнальні статті

  • Lovell, Bernard (1957). The Jodrell Bank Radio Telescope. Nature. 180 (4576): 60—62. Bibcode:1957Natur.180...60L. doi:10.1038/180060a0.
  • Rowson, B. (1963). High resolution observations with a tracking radio interferometer. MNRAS. 125: 177. Bibcode:1963MNRAS.125..177R. doi:10.1093/mnras/125.2.177.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом ()
  • Spinardi, G. (August 2006). Science, Technology, and the Cold War: The Military Uses of the Jodrell Bank Radio Telescope. Cold War History. 6 (3): 279—300. doi:10.1080/14682740600795428.

Посилання

  • The Lovell Telescope website [Архівовано 8 березня 2009 у Wayback Machine.]
  • '50 Years of the Lovell Telescope' [Архівовано 5 жовтня 2007 у Wayback Machine.], lecture by Professor Ian Morison given at Gresham College, 5 December 2007 (available for free audio, video and text download).


Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Lavellivskij teleskop angl Lovell Telescope ˈlʌvel radioteleskop v observatoriyi Dzhodrell Benk poruch z selom en v grafstvi Cheshir na pivnichnomu zahodi Angliyi Na moment zavershennya budivnictva v 1957 roci teleskop diametrom 76 2 m buv najbilshim parabolichnim povnopovorotnim radioteleskopom u sviti Zaraz vin tretij za velichinoyu pislya teleskopa Grin Bank u SShA ta Effelsberzkogo teleskopa v Nimechchini Lavellivskij teleskopNa chestBernard Lavell 1 Chastina vidObservatoriya Dzhodrell Benk MERLIN i Yevropejska RNDB merezhaRoztashuvannyaobservatoriya Dzhodrell Benk Velika BritaniyaKoordinati53 14 10 pn sh 2 18 26 zh d 53 23611 pn sh 2 30722 zh d 53 23611 2 30722OrganizaciyaJodrell Bank Centre for AstrophysicsZbudovano1952 1957Pershe svitlo2 serpnya 1957Stil teleskoparadioteleskopKilkist teleskopivalt azimutalne montuvannya i dDiametr76 2 0 3 mZbiralna plosha teleskopa4 560 1 m Fokusna vidstan29 0 1 mMontuvannyaalt azimutalneVebsajtjodrellbank manchester ac uk Lavellivskij teleskop u Vikishovishi Spochatku vin buv vidomij yak 250 futovij teleskop abo radioteleskop v Dzhodrell Benk potim blizko 1961 roku jogo stali nazivati Mark I todi obgovoryuvalis majbutni teleskopi Mark II III i IV Nazvu Lavellivskij teleskop vin otrimav 1987 roku na chest Bernarda Lavella Teleskop ye chastinoyu radiointerferometra MERLIN i Yevropejskoyi RNDB merezhi Lavellivskij teleskop zrobiv ryad vazhlivih vidkrittiv Vin vidkriv pershu gravitacijnu linzu j pershi astrofizichni mazeri brav uchast u vidkritti milisekundnih pulsariv i viyavlenni pershogo kilcya Ejnshtejna V pershe desyatilittya svoyeyi roboti radioteleskop takozh aktivno vikoristovuvavsya dlya vidstezhennya kosmichnih aparativ i zabezpechennya zv yazku z nimi Bernard Lavell i Charlz Gazbend otrimali licarski zvannya za yih rol u stvorenni teleskopa Teleskop ye en I kategoriyi 1988 Vin peremig v onlajn konkursi BBC na golovnu Neospivanu pam yatku Velikoyi Britaniyi 2006 Razom z usiyeyu observatoriyeyu vnesenij do Svitovoyi spadshini YuNESKO 2019 BudivnictvoKoncepciya j konstrukciya Marka I Bernard Lavell pobuduvav Tranzitnij teleskop u Dzhodrell Benk naprikinci 1940 h rokiv Ce buv radioteleskop diametrom 66 metriv yakij buv spryamovanij tilki vertikalno vgoru nastupnim logichnim krokom bulo pobuduvati teleskop yakij mig sposterigati vsi chastini neba shob mati mozhlivist doslidzhuvati bilshe dzherel ta navoditis na kozhne z nih protyagom trivalishogo chasu Tranzitnij teleskop sproyektuvali j pobuduvali astronomi yaki jogo vikoristovuvali odnak povnopovorotnij teleskop mali proyektuvati j buduvati profesijni inzheneri Otzhe pershe zavdannya polyagalo v tomu shob znajti inzhenera gotovogo vikonati cyu robotu Zreshtoyu za cyu robotu vzyavsya en z yakim Lavell vpershe zustrivsya 8 veresnya 1949 roku Mark 1 v stadiyi budivnictva Vlasnik foto Dzhodrell Benk Dva pidshipnikovi vuzli z 15 dyujmovih 38 sm garmat buli kupleni zadeshevo v 1950 roci voni pohodili z linkoriv Pershoyi svitovoyi vijni HMS Revenge i HMS Royal Sovereign 05 yaki v toj chas rozbirali Pidshipniki stali dvoma osnovnimi pidshipnikami dlya obertannya teleskopa po visoti i pov yazani z nimi chastini teleskopa proyektuvalis pid nih Gazbend predstaviv pershi kreslennya zaproponovanogo gigantskogo povnopovorotnogo radioteleskopa v 1950 roci Pislya utochnennya ci plani dokladno vikladeno v Sinij knizi yaka bula predstavlena Departamentu naukovo promislovih doslidzhen Velikoyi Britaniyi 20 bereznya 1951 roku Propoziciyu bulo shvaleno u berezni 1952 roku Budivnictvo pochalosya 3 veresnya 1952 roku Fundament teleskopa buv zagliblenij v zemlyu na 27 metriv a jogo budivnictvo bulo zaversheno 21 travnya 1953 roku Pislya cogo do seredini bereznya 1954 roku buduvali podvijnu zaliznichnu koliyu doki ne dosyagli neobhidnoyi tochnosti Centralnij sharnir buv dostavlenij na misce 11 travnya 1954 roku a ostannij vizok u seredini kvitnya 1955 roku Mark 1 v stadiyi budivnictva Vlasnik foto Dzhodrell Benk Chasha teleskopa spochatku povinna bula mati sitchastu poverhnyu dlya sposterezhennya na dovzhinah hvil vid 1 do 10 metriv chastoti vid 30 do 300 MGc Yiyi zaminili na stalevu poverhnyu shob teleskop mig sposterigati na liniyi vodnyu 21 sm yaka buv viyavlena v 1951 roci Krim togo v lyutomu 1954 roku Lavell obgovoriv z predstavnikami Ministerstva aviaciyi mozhlivist zaluchennya dodatkovih koshtiv dlya pidvishennya tochnosti chashi radioteleskopa Ce dalo b mozhlivist zastosovuvati yiyi na santimetrovih dovzhinah hvil dlya doslidzhen dlya cilej Ministerstva a takozh inshih cilej Hocha finansuvannya vid ministerstva zreshtoyu ne vdalosya otrimati proces planuvannya prosunuvsya dostatno daleko i ce pidvishennya tochnosti vse taki zaprovadili Teleskop pobudovano tak sho chashu mozhna povnistyu perevernuti Spochatku peredbachalosya vikoristovuvati ruhomi vezhi bilya osnovi teleskopa shob minyati resiveri u fokusi Odnak ruhlivu vezhu tak i ne pobuduvali cherez finansovi trudnoshi i te sho znachna chastina prijmalnoyi aparaturi bula pomishena v osnovu teleskopa a ne v fokus Zamist cogo prijmachi buli vstanovleni na 15 metrovih stalevih trubah yaki buli vstanovleni u verhnyu chastinu povitryanoyi vezhi koli chasha bula perevernuta Kabeli resiveriv proveli vseredini cih trub i potim pidklyuchili koli teleskop buv napravlenij v zenit Prijmalni pristroyi mogli buti pomisheni abo v neveliku pidvishenu laboratoriyu bezposeredno pid poverhneyu abo v primishennyah na vershinah dvoh vezh bilya osnovi balok abo v budivli sistemi upravlinnya Teleskop vpershe buv zrushenij 3 lyutogo 1957 roku na 1 dyujm 12 chervnya 1957 roku jogo bulo vpershe peremisheno azimutalno pid diyeyu elektrodviguna Chasha vpershe bula nahilena za dopomogoyu elektrodviguniv 20 chervnya 1957 roku Do kincya lipnya togo zh roku poverhnya chashi bula zavershena 2 serpnya 1957 roku teleskop otrimav pershe svitlo zrobiv driftove skanuvannya Chumackogo Shlyahu na chastoti 160 MGc z chasheyu v zeniti Teleskop buv vpershe kontrolovanij iz zalu upravlinnya 9 zhovtnya 1957 roku za dopomogoyu specialno stvorenogo analogovogo komp yutera Budivnictvo teleskopa obijshlos znachno dorozhche za zaplanovanu vartist v pershu chergu cherez znachne zdorozhchannya stali pid chas budivnictva Originalnij grant dlya budivnictva teleskopa nadijshov spilno vid en ta uryadu cya suma sklala 335 000 Uryad zbilshiv svoyu chastku finansuvannya u kilka raziv v miru rostu vartosti inshi groshi nadijshli z privatnih pozhertv Zaklyuchna chastina borgu za budivnictvo teleskopa 50 000 bula pogashena za rahunok en i Fondu Naffilda 25 travnya 1960 roku pochasti cherez rannyu duzhe publichnu rol teleskopa u vidstezhenni kosmichnih zondiv div nizhche i observatoriya Dzhodrell Benk bula perejmenovana v Radioastronomichni laboratoriyi Naffilda Ostatochna zagalna vartist teleskopa sklala 700 000 Onovlennya do Mark IA Nezabarom pislya togo yak teleskop buv zakinchenij Lavell i Gazbend pochali rozglyadati ideyu modernizaciyi teleskopa tak shob vin mav tochnishu poverhnyu j upravlyavsya za dopomogoyu cifrovogo komp yutera Plani ciyeyi modernizaciyi buli rozrobleni Husband and Co i predstavleni Lavellu v kvitni 1964 roku Ci plani stali nagalnishimi koli u veresni 1967 roku v sistemi privodu pidjomu viyavili trishini cherez vtomu metalu Teleskop buv rozrahovanij na termin ekspluataciyi do 10 rokiv i Gazbend poperedzhav pro vtratu micnosti teleskopa z 1963 roku Poyava trishin vid vtomi metalu bula pershoyu z problem yaki zagrozhuvali zupiniti robotu teleskopa Bez nalezhnogo remontu sistema pidjomu mogla b vijti z ladu ta zakliniti Tomu teleskop vidremontuvali j modernizuvali i v onovlenij versiyi vin otrimav nazvu Mark IA 8 lipnya 1968 roku Naukovo doslidnicka rada ogolosila pro vidilennya 400 000 dlya modernizaciyi teleskopa Modernizaciya bula provedena v tri etapi etap 1 trivav z veresnya 1968 po lyutij 1969 roku etap 2 z veresnya po listopad 1969 roku etap 3 z serpnya 1970 po listopad 1971 Na pershomu etapi bulo dodano vnutrishnyu koliyu yaka mala prijnyati tretinu vagi teleskopa Na drugomu etapi zovnishnya koliya yaka pochala rujnuvatisya ta prosidati bula nanovo perekladena Krim togo na comu etapi buli dodani chotiri vizki na vnutrishnyu koliyu a na nayavnih vizkah zovnishnoyi koliyi provedeno kapitalnij remont Najbilshi zmini vidbulisya na tretomu etapi Poverh staroyi poverhni chashi bula pobudovana nova tochnisha poverhnya sho oznachalo rozshirennya robochogo diapazonu teleskopa do hvil zavdovzhki 6 sm Takozh bula dodana centralna opora vstanovlena nova komp yuterna sistema upravlinnya povtorne vikoristannya komp yutera Ferrante Argus 104 vid radioteleskopa Mark II vidremontovani trishini vtomi v konusah yaki z yednuvali chashu z vezhami a centralna antena podovzhena i posilena U sichni 1972 roku cherez avariyu pidjomnika zaginuv odin inzhener i zaznav serjoznih poranen drugij Modernizaciya do Mark IA bula oficijno zavershena 16 lipnya 1974 roku koli teleskop bulo peredano Manchesterskomu universitetu U zv yazku zi zbilshennyam vartosti stali pid chas onovlennya ostatochna vartist modernizaciyi sklala 664 793 07 Lavellivskij teleskop v procesi remontu poverhni v 2002 roci Piznishi modernizaciyi ta remonti Pid chas buri 2 sichnya 1976 roku viter shvidkistyu blizko 140 km god majzhe znishiv teleskop Vezhi vikrivilis a odin iz pidshipnikiv yakij poyednuvav chashu z vezhami viskovznuv Pislya dorogogo remontu do vezh buli dodani diagonalni rozpirki shob ne dopustiti povtorennya takoyi avariyi v majbutnomu Do 1990 h rokiv poverhnya teleskopa silno proirzhavila U 2001 2003 rokah teleskop vidshlifuvali sho pidvishilo jogo chutlivist na chastoti 5 GGc up yatero Na poverhni bulo vikoristano metod golografichnogo profilyuvannya tak sho poverhnya optimalno pracyuye na dovzhini hvili 5 sm todi yak ranishe poverhnya bula optimizovana dlya dovzhini hvili 18 sm Bula vstanovlena nova sistema dviguniv yaka zabezpechuye znachno vishu tochnist navedennya Zovnishnya koliya bula rekonstrujovana a fokusna vezha bula ukriplena shob vitrimati vazhchi prijmachi U 2007 roci teleskop potrebuvav novogo kolisnogo privodu oskilki odne z 64 originalnih kolis trisnulo u 2008 roci znadobilas she odna nova staleva shina koli trisnulo druge koleso Ce buli yedini dvi zamini kolis z pochatku roboti v teleskopa u 1957 roci Tehnichni harakteristikiMasa teleskopa 3 200 t Masa chashi 1 500 t Diametr chashi 76 2 m Plosha poverhni chashi 5 270 m Plosha zboru chashi 4 560 m Visota osi 50 5 m Maksimalna visota nad zemleyu 89 0 m Radius kolisnih rigeliv 38 5 m Zovnishnij diametr koliyi 107 5 m Kilkist farbi na 3 shari pokrittya chashi 5300 l Potuzhnist azimutalnogo privodu Dva elektrodviguni po 50 kinskih sil odin bilya pidnizhzhya kozhnoyi bashti Maksimalna shvidkist 15 gradusiv na hvilinu po azimutu 10 gradusiv na hvilinu po visoti Vid zboku Chasha teleskopa Struktura pidtrimki Vid zzadu Roboti na oporah radioteleskopaStezhennya kosmichnih aparativShtuchni suputniki Zemli Model Suputnika 1 Teleskop pochav pracyuvati vlitku 1957 roku yakraz pid chas zapusku Suputnika 1 pershogo u sviti shtuchnogo suputnika Hocha peredacha vid Suputnika legko mogla vlyuvlyuvatis pobutovim radio Lavellivskij teleskop buv yedinim teleskopom zdatnim vidstezhuvati radarom raketu nosij Suputnika teleskop vpershe zafiksuvav raketu nezadovgo do opivnochi 12 zhovtnya 1957 roku Vin takozh viyaviv raketu nosij Suputnika 2 vidrazu pislya opivnochi 16 listopada 1957 roku Teleskop takozh vzyav uchast u deyakih rannih robotah iz suputnikovogo zv yazku U lyutomu ta berezni 1963 roku teleskop peredavav signali cherez Misyac i Eho II kulepodibnij suputnik vidbivach na visoti 750 kilometriv do observatoriyi Zimonki v SRSR Takozh cherez Dzhodrell Benk peredavali deyaki signali iz SShA v SRSR Misyachna gonka Persha fotografiya z poverhni Misyacya otrimana Lunoyu 9 Lavellivskij teleskop buv vikoristanij dlya vidstezhennya radyanskih i amerikanskih zondiv spryamovanih na Misyac naprikinci 1950 h i na pochatku 1960 h rokiv Z amerikanskih kosmichnih zondiv teleskop vidstezhuvav Pioner 1 z 11 po 13 listopada 1958 roku Pioner 3 u grudni 1958 roku i Pioner 4 v berezni 1959 roku Teleskop vidstezhuvav Pioner 5 z 11 bereznya po 26 chervnya 1960 roku i vikoristovuvavsya dlya peredachi komand na zond u tomu chisli dlya viddilennya zonda vid raketi nosiya ta dlya uvimknennya potuzhnishogo peredavacha koli zond viddalivsya na 12 9 mln km Teleskop takozh otrimuvav dani vid Pioner 5 bo toj chas buv yedinim teleskopom u sviti zdatnim robiti ce Ostannij signal buv prijnyatij vid zonda na vidstani 36 2 mln km 26 chervnya 1960 roku Teleskop takozh vidstezhuvav radyanski misyachni zondi Sproba vidstezhiti Lunu 1 ne vdalasya Teleskop uspishno vidstezhuvav Lunu 2 z 13 po 14 veresnya 1959 roku koli vona zishtovhnulasya z Misyacem Potim teleskop vidstezhuvav Lunu 3 na pochatku zhovtnya 1959 roku U lyutomu 1966 roku teleskop vidstezhiv Lunu 9 pershij kosmichnij aparat sho zdijsniv m yaku posadku na Misyac Teleskop prijmav jogo faksimilnu peredachu fotografij z poverhni Misyacya Fotografiyi buli vidpravleni v britansku presu i nadrukovani ranishe nizh yih oprilyudniv SRSR zond peredavav v mizhnarodnomu formati peredachi zobrazhen jmovirno specialno shob zbilshiti shansi na prijmannya U kvitni 1966 roku teleskop vidstezhiv Luna 10 radyanskij suputnik vivedenij na orbitu navkolo Misyacya a u veresni 1968 roku Zond 5 radyanskij zond yakij buv zapushenij na Misyac obernuvsya navkolo nogo j povernuvsya na Zemlyu Teleskop ne vidstezhuvav Apollon 11 oskilki vin u lipni 1969 roku stezhiv za Lunoyu 15 dlya vidstezhennya Apollona 11 v toj chas vikoristovuvali susidnij 15 metrovij teleskop v Dzhodrell Benk Venerianski zondi Jmovirno 19 20 travnya 1961 roku teleskop reyestruvav signali vid Veneri 1 radyanskogo suputnika na shlyahu do Veneri odnak pohodzhennya cih signaliv ne vdalosya pidtverditi Kilka rokiv potomu u grudni 1962 roku teleskop vidstezhiv i otrimav dani vid Marinera 2 18 zhovtnya 1967 roku teleskop otrimav signali vid Veneri 4 radyanskogo zonda do Veneri Marsianski zondi Teleskop vidstezhiv Mars 1 v 1962 1963 rokah ta Mars 2 i Mars 3 v 1971 roci sered procesu onovlennya teleskopa do Mark IA Piznishe vin takozh shukav dekilka vtrachenih marsianskih kosmichnih zondiv u tomu chisli Mars Obzerver NASA u 1993 roci Mars Polar Lender v 2000 roci i prizemlyuvanij aparat Bigl 2 na Mars v 2003 roci Odnak vin ne znajshov bud yakogo z nih Mizhkontinentalni balistichni raketi U period iz kvitnya 1962 roku po veresen 1963 roku yak timchasovij zahid poki buduvalas vijskova baza povitryanih sil Velikoyi Britaniyi en teleskop buv u rezhimi ochikuvannya dlya proyektu Project Verify takozh vidomij pid kodovimi nazvami Lothario i Changlin Pid chas strategichnih trivog impulsnij peredavach prijmach i indikatorne obladnannya mogli buti pidklyucheni do teleskopa dlya skanuvannya vidomih radyanskih puskovih majdanchikiv na predmet puskiv mizhkontinentalnih balistichnih raket abo balistichnih raket serednoyi dalnosti Pid chas Karibskoyi krizi v zhovtni 1962 roku teleskop buv nepomitno povernutij v bik zaliznoyi zavisi shob za kilka hvilin poperediti pro bud yaki raketi yaki mogli buti zapusheni Naukovi sposterezhennyaKoli tilki obgovoryuvalas koncepciya teleskopa bulo viznacheno nizku cilej dlya sposterezhen Do nih nalezhali Doslidzhennya galaktichnogo i pozagalaktichnogo radioviprominyuvannya Sposterezhennya Soncya Radiolokaciya planet Doslidzhennya meteoriv Sposterezhennya protisyajva Doslidzhennya polyarnogo syajva Viyavlennya radiovidbittya vid ionizaciyi atmosferi kosmichnimi promenyami Odnak faktichni sposterezhennya zrobleni za dopomogoyu teleskopa desho vidriznyayutsya vid cih pochatkovih cilej i vikladeni v nastupnih rozdilah Sonyachna sistema Voseni 1958 roku teleskop buv vikoristanij dlya vidbittya privitiv vid Misyacya z metoyu demonstraciyi u tretij en Lavella Teleskop buv takozh vikoristanij dlya otrimannya povidomlen vidbitih vid Misyacya radiozv yazok Zemlya Misyac Zemlya u ramkah festivalyu do 50 richchya pershogo ruhu teleskopa U kvitni 1961 roku z dopomogoyu teleskopa bulo otrimane radiolokacijne vidlunnya vid Veneri koli planeta bula na blizkij vidstani vid Zemli sho pidtverdilo vimiryuvannya vidstani do planeti zrobleni amerikanskimi teleskopami Liniya nejtralnogo vodnyu Div takozh Radioliniya vodnyu 21 sm Radioliniyu vodnyu na hvili 21 sm vidkrili pid chas budivnictva teleskopa i zgodom teleskop pererobili shob vin mig sposterigati na cij chastoti Vikoristovuyuchi cyu liniyu viprominyuvannya mozhna sposterigati hmari vodnyu v Chumackomu Shlyahu i v inshih galaktikah Napriklad teleskop viyaviv veliku vodnevu hmaru navkolo galaktik M81 i M82 Ruh cih hmar u napryamku do nas abo vid nas utvoryuye chervonij abo sinij zsuv dozvolyayuchi vimiryati promenevu shvidkist hmari Ce dopomagaye dosliditi vnutrishnyu dinamiku galaktik a takozh mozhe zabezpechiti vimiryuvannya shvidkosti rozshirennya Vsesvitu Mazeri U 1963 roci teleskop viyaviv viprominyuvannya molekul OH vid oblastej zoreutvorennya ta zir gigantiv ce buli pershi astronomichni mazeri OH mazeri viprominyuyut na chotiroh chastotah blizko 18 sm yaki legko sposterigayutsya na Lavellivskomu teleskopi V ramkah programi MERLIN teleskop regulyarno vikoristovuyetsya dlya pobudovi kart mazernih oblastej Pulsari Div takozh Pulsar Hudozhnye zobrazhennya podvijnogo pulsara PSR J0737 3039 U 1968 roci teleskop sposterigav koordinati neshodavno vidkritogo pulsara shob pidtverditi jogo isnuvannya ta dosliditi dispersiyu jogo signaliv Vin takozh vpershe viyaviv polyarizaciyu viprominyuvannya pulsariv Ce poklalo pochatok velikomu obsyagu roboti z doslidzhennya pulsariv v Dzhodrell Benk yaka trivaye dosi Protyagom 30 rokiv pislya vidkrittya pulsariv teleskop viyaviv ponad 100 novih pulsariv a astronomi z Dzhodrell Benk viyavili blizko 2 3 vsih vidomih pulsariv vikoristovuyuchi Lavellivskij i inshi teleskopi Za 300 pulsarami vedut regulyarni sposterezhennya za dopomogoyu Lavellivskogo teleskopa ta roztashovanogo poruch 13 metrovogo teleskopa Teleskop brav uchast u vidkritti milisekundnih pulsariv a v 1986 roci viyaviv pershij pulsar u kulyastomu skupchenni milisekundnij pulsar v Messye 28 U 2006 roci rezultati tririchnih sposterezhen za podvijnim pulsarom PSR J0737 3039 z vikoristannyam Lavellivskogo teleskopa teleskopiv observatorij Parksa i Grin Benk pidtverdili pravilnist zagalnoyi teoriyi vidnosnosti na rivni 99 5 Gravitacijne linzuvannya Div takozh Gravitacijna linza Ilyustraciya gravitacijnoyi linzi U 1972 1973 rokah teleskop zastosuvali dlya detalnogo oglyadu radiodzherel na obmezhenij dilyanci neba do mezhi jogo chutlivosti Sered katalogizovanih ob yektiv bula persha gravitacijna linza yaku pidtverdili u vidimomu diapazoni v 1979 roci koli za dopomogoyu interferometriyi mizh Markom I i Markom II bulo viznacheno zbig yiyi roztashuvannya z paroyu slabkih blakitnih tochkovih dzherel svitla Teleskop takozh brav uchast u viyavlenni pershogo kilcya Ejnshtejna v 1998 roci razom zi sposterezhennyami zroblenimi teleskopom Gabbl Kvazari j interferometriya Div takozh Kvazar ta Astronomichnij interferometr Ranni doslidzhennya rozmiriv i prirodi kvazariv u 1950 h rokah stimulyuvali rozvitok metodiv interferometriyi Lavellivskij teleskop mav perevagu zavdyaki svoyij velikij ploshi zboru sho davalo mozhlivist shvidko provesti za jogo dopomogoyu visokochutlivi interferometrichni vimiryuvannya U rezultati teleskop vidigrav vazhlivu rol u vidkritti kvazariv Interferometriya v observatoriyi Dzhodrell Benk pochalasya she do togo yak Lavellivskij teleskop buv pobudovanij z vikoristannyam Tranzitnogo teleskopa i masivu plosheyu 35 m2 dlya viznachennya rozmiriv radio guchnih tumannostej Pislya budivnictva Lavellivskogo teleskopa masiv plosheyu 35 m2 postavili na ruhome kriplennya i razom iz Lavellivskim teleskopom zastosovuvali yih yak radiointerferometr u tomu chisli dlya viznachennya dvovimirnih form kvazariv na nebi Vlitku 1961 roku buv pobudovanij 25 futovij 8 m paraboloyidnij teleskop zroblenij z alyuminiyevoyi trubki i vstanovlenij na obertovu konstrukciyu starogo vijskovogo radara Razom z Mark I cej teleskop vikoristovuvavsya yak kerovanij interferometr iz rozdilnoyu zdatnistyu 0 3 kutovoyi sekundi dlya viznachennya rozmiriv deyakih kvazariv z velikim chervonim zmishennyam z 0 86 Koli buv zbudovanij teleskop Mark II vin takozh vikoristovuvavsya yak interferometr spilno z Lavellivskim teleskopom Razom voni utvoryuvali bazovu liniyu 425 m sho davalo rozdilnu zdatnist blizko 0 5 kutovoyi minuti Cyu paru teleskopiv vikoristovuvali dlya viznachennya polozhennya slabkih radioob yektiv Odniyeyu z prichin budivnictva teleskopa Mark III bulo jogo majbutnye vikoristannya yak interferometra z Markom I dlya doslidzhen radiodzherel Teleskop vzyav uchast u pershomu transatlantichnomu interferometrichnomu eksperimenti u 1968 roci razom z teleskopami Algonkin i Pentikton v Kanadi 1969 roku Lavellivskij teleskop buv vpershe vikoristanij yak interferometr spilno z radioteleskopom Aresibo U 1980 roci Lavellivskij teleskop zastosovuvali yak chastinu novogo masivu MERLIN spilno z kilkoma menshimi radioteleskopami kontrolovanimi z Dzhodrell Benk Iz bazoyu do 217 km masiv mav rozdilnu zdatnist blizko 0 05 kutovoyi minuti Teleskop takozh vikoristovuyetsya u radiointerferometriyi z naddovgimi bazami spilno z teleskopami po vsij Yevropi tak zvana Yevropejska RNDB merezha sho daye rozdilnu zdatnist blizko 0 001 kutovoyi sekundi Na pochatku XX stolittya blizko polovini chasu sposterezhennya teleskopa vitrachalos na interferometriyu z inshimi teleskopami Inshi vazhlivi sposterezhennya Teleskop vikoristovuvavsya dlya perevirki mozhlivogo viyavlennya signaliv pozazemnogo zhittya zafiksovanih v Aresibo v period z 1998 po kinec 2003 roku Zhodnih signaliv viyavleno ne bulo U lyutomu 2005 roku astronomi vikoristovuyuchi Lavellivskij teleskop viyavili galaktiku VIRGOHI21 yaka zdayetsya majzhe povnistyu skladayetsya z temnoyi materiyi Teleskop u populyarnij kulturiModel teleskopa Mark I u Muzeyi nauki London Model teleskopa v masshtabi 1 200 vigotovlena v 1961 roci znahoditsya v Muzeyi nauki v Londoni Teleskop zgadano v naukovo fantastichnomu romani 1962 roku Freda Gojla i en A yak Andromeda U epizodi serialu Doktor Hto Logopolis 1981 roku znyatomu v en vikoristano model Lavellivskogo teleskopa yak proyekt Faros z yakogo vpav chetvertij Doktor u vikonanni Toma Bejkera i regeneruvav Cya model gruntuvalas na teleskopi Mark I ale vklyuchala j deyaki modifikaciyi z Mark IA napriklad kraj chashi Aktrisa Sofi Oldred v obrazi suputnici somogo Doktora Ejs Makshejn stoyala na nadbudovi i na chashi v osvitnomu specialnomu epizodi Doktora Hto 1990 roku Shukajte nauku shukajte kosmos U 1992 roci teleskop buv pokazanij na obkladinci singlu en Space Face Teleskop z yavivsya v ekranizaciyi knigi Putivnik Galaktikoyu v 2005 roci Chotiri grupi znimali muzichni video abo fotografiyi v chashi teleskopa Oasis u chervni 1994 roku en u 1995 roci Party Up the World Placebo u 2003 roci en i en 2015 Sputnik Videofragmenti z teleskopom figuruyut u klipi en grupi Electric Light Orchestra Korolivska poshta Velikoyi Britaniyi zobrazila teleskop yak J for Jodrell Bank v yiyi seriyi marok pam yatki za alfavitom vin takozh buv predstavlenij na markah Gayiti Ugorshini Ostrova Voznesinnya Barbudi Lihtenshtejnu j Tanzaniyi Div takozhGrin Bankskij teleskop SShA najbilshij u sviti povnistyu ruhomij teleskop Effelsberzkij teleskop Nimechchina drugij za rozmirami povnistyu ruhomij teleskop RT 70 najbilshij v Ukrayini povnistyu ruhomij teleskop yakij desho postupayetsya za rozmirom Lavellivskomu teleskopu FAST Kitaj najbilshij u sviti neruhomij teleskop MERLIN radiointerferometr yakij vklyuchaye Lavellivskij teleskopPrimitkihttp www jb man ac uk aboutus lovell build html On This Day 14 March 1960 Radio telescope makes space history BBC News 14 bereznya 1960 Arhiv originalu za 7 bereznya 2008 Procitovano 11 travnya 2007 The Lovell Telescope presents a new face to the Universe Arhiv originalu za 10 chervnya 2020 Procitovano 11 travnya 2007 Lovell The Jodrell Bank Telescopes Lovell Radio Telescope refurbished BBC News 28 kvitnya 2003 Arhiv originalu za 13 serpnya 2017 Procitovano 5 kvitnya 2007 Jodrell Bank History Arhiv originalu za 22 lipnya 2012 Procitovano 10 chervnya 2007 Once Wilson s White Heat Now History Tessa Blackstone Lists Bt Tower Arhiv originalu za 5 lyutogo 2007 Procitovano 28 travnya 2007 Images of England Historic England Arhiv originalu za 12 grudnya 2007 Procitovano 17 lipnya 2007 Finlo Rohrer 5 veresnya 2006 Aye to the telescope BBC News Arhiv originalu za 15 veresnya 2011 Procitovano 8 serpnya 2016 Jodrell Bank Observatory UNESCO World Heritage Convention Procitovano 8 serpnya 2024 Lovell Story of Jodrell Bank p 28 Lovell Astronomer by Chance p 195 Jodrell Bank Radio Telescope Henry Charles Husband 1958 para 29 PDF Arhiv originalu PDF za 31 serpnya 2021 Procitovano 10 lipnya 2019 Lovell Story of Jodrell Bank p 29 Lovell Bernard 1950 Blue Book ISBN 0 312 32249 6 Arhiv originalu za 4 chervnya 2008 Procitovano 8 serpnya 2016 Lovell Story of Jodrell Bank p 35 Lovell Astronomer by Chance p 222 Lovell Story of Jodrell Bank p 44 Lovell Story of Jodrell Bank p 47 Lovell Astronomer by Chance p 225 Lovell Story of Jodrell Bank p 65a caption of lower photograph Lovell Astronomer by Chance p 232 Lovell Story of Jodrell Bank p 80a caption of upper photograph Lovell Story of Jodrell Bank p 71 JBO Construction Arhiv originalu za 2 veresnya 2012 Procitovano 28 travnya 2007 The 250 ft Mk I Radio Telescope The building of the world s first giant radio telescope Jodrell Bank Observatory Arhiv originalu za 2 veresnya 2012 Procitovano 23 listopada 2006 Lovell Astronomer by Chance pp 235 236 Lovell Story of Jodrell Bank p 88 Lovell 1957 Lovell Story of Jodrell Bank p 155 Lovell Story of Jodrell Bank p 157 Lovell Astronomer by Chance p 250 Lovell Story of Jodrell Bank p 158 plus the image at the bottom of p177a Lovell Story of Jodrell Bank p 193 Lovell Astronomer by Chance p 260 Story of Jodrell Bank p 244 Piper Story of Jodrell Bank p 95 Lovell Jodrell Bank Telescopes pp 60 61 Lovell Jodrell Bank Telescopes pp 65 66 Lovell Jodrell Bank Telescopes p 68 Out of the Zenith p 237 Lovell Jodrell Bank Telescopes pp 75 81 Lovell Jodrell Bank Telescopes pp 81 83 Lovell Jodrell Bank Telescopes pp 83 94 The MKIA Radio Telescope Jodrell Bank Observatory Arhiv originalu za 15 zhovtnya 2006 Procitovano 21 listopada 2006 Lovell Jodrell Bank Telescopes p 91 Lovell Jodrell Bank Telescopes p 94 JBO Lovell Telescope the future in 2000 Arhiv originalu za 29 sichnya 2013 Procitovano 28 travnya 2007 The Lovell Telescope Upgrade Jodrell Bank Observatory Arhiv originalu za 15 zhovtnya 2006 Procitovano 23 listopada 2006 Telescope s Tyre Change is Wheel Success Jodrell Bank Observatory 4 lyutogo 2008 Arhiv originalu za 2 veresnya 2012 Procitovano 7 lyutogo 2008 Jodrell Bank Observatory Facts and Figures Arhiv originalu za 22 lipnya 2012 Procitovano 28 travnya 2007 JBO Anatomy of the Lovell telescope Arhiv originalu za 22 lipnya 2012 Procitovano 28 travnya 2007 Lovell Story of Jodrell Bank p 196 Lovell Astronomer by Chance p 262 Jodrell Bank s Cold War history BBC News Channel 20 travnya 2009 Procitovano 13 lipnya 2009 The team that tracked Sputnik and the world s first intercontinental ballistic missile BBC 4 zhovtnya 2017 Procitovano 4 zhovtnya 2017 Lovell Story of Jodrell Bank p 197 Out of the Zenith chapter 15 Lovell Story of Jodrell Bank p 212 Lovell Astronomer by Chance p 269 Jodrell Bank s role in early space tracking activities Arhiv originalu za 22 lipnya 2012 Procitovano 10 chervnya 2007 U S Planet Time Magazine 16 bereznya 1959 Arhiv originalu za 30 veresnya 2007 Procitovano 9 kvitnya 2007 Lovell Story of Jodrell Bank p xii pp 239 244 Lovell Astronomer by Chance p 272 Voice in Space Time Magazine 21 bereznya 1960 Arhiv originalu za 1 kvitnya 2007 Procitovano 9 kvitnya 2007 Harvey Brian 2007 Soviet and Russian Lunar Exploration Springer Praxis s 30 ISBN 978 0387218960 Lovell Story of Jodrell Bank pp 231 236 and caption on bottom photo of page 209a Piper Story of Jodrell Bank p 42 Lovell Astronomer by Chance pp 269 271 Moon Blow Time Magazine 21 veresnya 1959 Arhiv originalu za 30 veresnya 2007 Procitovano 9 kvitnya 2007 Lovell Story of Jodrell Bank pp 236 238 Lovell Astronomer by Chance p 271 Lunik III Time Magazine 12 zhovtnya 1959 Arhiv originalu za 10 listopada 2012 Procitovano 8 serpnya 2016 Lovell Story of Jodrell Bank p 250 On This Day 3 February 1966 Soviets land probe on Moon BBC News 3 lyutogo 1966 Arhiv originalu za 1 bereznya 2017 Procitovano 9 kvitnya 2007 Bringing Credit to Jodrell Bank Time Magazine 15 kvitnya 1966 Arhiv originalu za 30 veresnya 2007 Procitovano 6 kvitnya 2007 Russia s Race to the Moon Time Magazine 27 veresnya 1968 Arhiv originalu za 30 veresnya 2007 Procitovano 9 kvitnya 2007 Scoopy Snoopy or Sour Grapes Time Magazine 25 lipnya 1969 Arhiv originalu za 26 veresnya 2005 Procitovano 9 kvitnya 2007 Lovell Jodrell Bank Telescopes p 82 Piper Story of Jodrell Bank pp 43 44 Piper Story of Jodrell Bank p 44 Venus Probed Time Magazine 21 grudnya 1962 Arhiv originalu za 8 bereznya 2008 Procitovano 9 kvitnya 2007 On This Day 18 October 1967 Soviets glimpse beneath clouds of Venus BBC News 18 zhovtnya 1967 Arhiv originalu za 10 kvitnya 2016 Procitovano 9 travnya 2007 Lovell Jodrell Bank Telescopes p 88 Earth turns its ears to Mars BBC News 2 zhovtnya 2000 Arhiv originalu za 25 serpnya 2017 Procitovano 9 kvitnya 2007 Lovell wwwwwww Spinardi 2006 Dish of the Day BBC Radio 4 13 chervnya 2003 Arhiv originalu za 20 travnya 2016 Procitovano 9 kvitnya 2007 Out of the Zenith p 212 Morrison Ian 17 chervnya 2007 EME to the Lovell Telescope Arhiv originalu za 3 bereznya 2016 Procitovano 21 chervnya 2007 Lovell Out of the Zenith pp 197 198 Lovell Astronomer by Chance pp 277 280 JBO Gas Jodrell Bank Observatory Arhiv originalu za 18 serpnya 2002 Procitovano 1 chervnya 2007 JBO Milestones Arhiv originalu za 26 veresnya 2008 Procitovano 28 travnya 2007 Lovell Out of the Zenith pp 130 135 Taking the Pulse of Pulsars Time Magazine 26 kvitnya 1968 Arhiv originalu za 22 kvitnya 2009 Procitovano 9 kvitnya 2007 Lovell Astronomer by Chance pp 293 297 JBO Stars Jodrell Bank Observatory Arhiv originalu za 4 chervnya 2008 Procitovano 1 chervnya 2007 General Relativity survives gruelling pulsar test Einstein at least 99 95 right Jodrell Bank Observatory Arhiv originalu za 7 listopada 2007 Procitovano 10 chervnya 2007 Lovell Astronomer by Chance pp 297 301 JBO Galaxies Jodrell Bank Observatory Arhiv originalu za 19 kvitnya 2002 Procitovano 1 chervnya 2007 Astronomers see cosmic mirage BBC News 1 kvitnya 1998 Arhiv originalu za 25 serpnya 2017 Procitovano 9 kvitnya 2007 Out of the Zenith pp 19 20 Out of the Zenith pp 42 45 Out of the Zenith pp 46 48 Interferometers Jodrell Bank Observatory Arhiv originalu za 28 chervnya 2004 Procitovano 1 chervnya 2007 Out of the Zenith pp 73 77 Lovell Out of the Zenith pp 67 68 Scientists listen intently for ET BBC News 1 lyutogo 1998 Arhiv originalu za 18 zhovtnya 2020 Procitovano 9 kvitnya 2007 Alien hunters back on track BBC News 23 bereznya 1999 Arhiv originalu za 8 bereznya 2007 Procitovano 9 kvitnya 2007 Radio search for ET draws a blank BBC News 25 bereznya 2004 Arhiv originalu za 18 listopada 2007 Procitovano 9 kvitnya 2007 Seeing the invisible first dark galaxy discovered Jodrell Bank Observatory press release 23 lyutogo 2005 Arhiv originalu za 30 kvitnya 2008 Procitovano 29 travnya 2007 Scale model of Jodrell Bank Radio Telescope 1961 Science Museum Arhiv originalu za 21 kvitnya 2009 Procitovano 9 listopada 2008 Doran John 2 kvitnya 2009 Doves Interview The Romance Of The Telescope Procitovano 18 kvitnya 2009 Crowsley Park BBC Receiving Station Arhiv originalu za 2 kvitnya 2015 Procitovano 20 bereznya 2015 Logopolis and Lovell 11 zhovtnya 2014 Arhiv originalu za 2 kvitnya 2015 Procitovano 22 bereznya 2015 Search Out Science Search Out Space special thanks credits Scientists bid to save the Earth in latest Hollywood blockbuster Jodrell Bank Observatory press release Arhiv originalu za 11 serpnya 2008 Procitovano 29 travnya 2007 In pictures Royal Mail s alphabetical landmark stamps BBC News 11 zhovtnya 2011 Arhiv originalu za 25 veresnya 2015 Procitovano 8 serpnya 2016 Jodrell Bank radio telescope Arhiv originalu za 2 kvitnya 2012 Procitovano 1 listopada 2011 DzherelaKnigi Lovell Bernard 1968 The Story of Jodrell Bank Oxford University Press ISBN 0 19 217619 6 Lovell Bernard 1973 Out of the Zenith Jodrell Bank 1957 1970 Oxford University Press ISBN 0 19 217624 2 Lovell Bernard 1985 The Jodrell Bank Telescopes Oxford University Press ISBN 0 19 858178 5 Lovell Bernard 1990 Astronomer by Chance London Macmillan ISBN 0 333 55195 8 Piper Roger The Story of Jodrell Bank vid Carousel London Carousel ISBN 0 552 54028 5 Zhurnalni statti Lovell Bernard 1957 The Jodrell Bank Radio Telescope Nature 180 4576 60 62 Bibcode 1957Natur 180 60L doi 10 1038 180060a0 Rowson B 1963 High resolution observations with a tracking radio interferometer MNRAS 125 177 Bibcode 1963MNRAS 125 177R doi 10 1093 mnras 125 2 177 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite journal title Shablon Cite journal cite journal a Obslugovuvannya CS1 Storinki iz nepoznachenim DOI z bezkoshtovnim dostupom posilannya Spinardi G August 2006 Science Technology and the Cold War The Military Uses of the Jodrell Bank Radio Telescope Cold War History 6 3 279 300 doi 10 1080 14682740600795428 PosilannyaThe Lovell Telescope website Arhivovano 8 bereznya 2009 u Wayback Machine 50 Years of the Lovell Telescope Arhivovano 5 zhovtnya 2007 u Wayback Machine lecture by Professor Ian Morison given at Gresham College 5 December 2007 available for free audio video and text download Cya storinka nalezhit do dobrih statej ukrayinskoyi Vikipediyi

Дата публікації:
Топ