Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Новолабу нь раніше Лабунь Любунь село в Україні у Полонській міській громаді Шепетівського району Хмельницької області с

Лабунь

Лабунь

Новолабу́нь (раніше Лабунь, Любунь) — село в Україні, у Полонській міській громаді Шепетівського району Хмельницької області.

село Новолабунь
image
Країна image Україна
Область Хмельницька область
Район image Шепетівський район
Громада Полонська міська громада
Облікова картка Облікова картка 
Основні дані
Засноване 1505
Населення 587
Площа 1,378 км²
Густота населення 427.43 осіб/км²
Поштовий індекс 30522
Телефонний код +380 3843
Географічні дані
Географічні координати H G O
Середня висота
над рівнем моря 		260 м
Водойми р. Хомора
Відстань до
районного центру 		35 км
Найближча залізнична станція Полонне
Відстань до
залізничної станції 		36 км
Місцева влада
Адреса ради 30500, Хмельницька обл., Шепетівський р-н, м. Полонне, вул. Лесі Українки, 113
Карта
image
image
Новолабунь
image
image
Новолабунь
Мапа

image Новолабунь у Вікісховищі

Географія

Через село частково протікають річки Хомора та її притока Поганка, яка впадає в Хомору на північно-східній околиці села.

Історія

16-17 століття

Любунь — первісна назва села Лабунь, що нині належить до Шепетівського району.

6 березня 1505 року король польський Александр видав грамоту кременецькому наміснику Юрію Монтовтовичу, аби той ввів пана у володіння селами Колищинці, Гребенінь, Махновці. У 1506 році 25 січня Іван Лабунський отримав шановану грамоту, якою підтверджувалися за ним ці володіння.

З історичних документів відомо, що село засноване в 1569 році.

В 1596 році тут зупинявся козацький ватажок Северин Наливайко зі своїм військом.

У XVI столітті володарями Лабуня були Лабунські і їм належало 18 сусідніх поселень. На початку XVII століття землями Лабуня володіли православні українські магнати Острозькі. В часи Визвольної війни українського народу під проводом Богдана Хмельницького в містах Похомор'я були створені козацькі сотні, зокрема Полонська, Лабунська, Грицівська та Сульжинецька, які входили до Волинського козацького полку. Жителі брали участь у визвольній війні українського народу 1648—1654 рр. і гайдамацькому русі середини XVIII століття.

У 1648, 1649, 1651 1653 та 1657 роках поляки та українці вели жорстокі бої за панування в Похомор'ї, у тому числі і в Лабуні. З 1675 року Лабунь перейшов у володіння Любомирських. В актах від 1648—1655 років наводяться дані про наявність димів (хат) у володінні в 1650 році: місто Старий Лабунь — 23, місто Новий Лабунь — 20, село Титьків — 24.

18 століття

image
Лабунь на мапі Зигмунда Герстмана

З 1775 року по 1792 рік володарем Лабуня стає зять князя Марціна Любомирського — гуляки та авантюриста — сумновідомий Юзеф Ґабріель Стемпковський на прізвисько «страшний Юзеф» через жорстокі розправи в Кодні. На руїнах давнього замку Стемпковський побудував [pl]. 1775 року він звертається до польського короля Станіслава Авґуста про надання йому привілеїв. У цей час Лабунь виконує роль столиці воєводства Волинського і Київського. Сюди приїздила польська знать зі всього краю на розкішні бали, які постійно влаштовував Юзеф Стемпковський.

Дуклан Охоцький, вихованець Стемпковського, так описує його в своїх мемуарах: «Воєвода Київський Стемпковський був типом тодішнього польського магната. Він був любимцем короля Станіслава-Авґуста і так зумів оволодіти ним, що той не приймав ніяких важливих державних рішень без поради з ним: ордени, призначення на посади — все це йшло із Лабуня через руки Стемпковського».

Розповідають, що коли Стемпковський закінчив будівництво палацу і став у ньому жити, то побачив зовсім близько костел. Не бажаючи мати його в сусідстві, щоб церковна музика не заважала його веселому життю і не наводила на нього поганий настрій, він вирішив перенести костел в інше місце. При цьому пообіцяв монахам побудувати новий костел своїм коштом. Але на це потрібний був дозвіл Папи Римського, до якого Стемпковський і звернувся з проханням. Та справа затяглась і тільки через декілька років надійшов дозвіл. Та на той час вже надійшов і декрет короля, за яким його володіння забирались кредиторами за борги. Розлючений Стемпковський наказав стріляти по костелу, який загорівся.

Місто Лабунь двічі відвідав король польський Станіслав Авґуст Понятовський. Перший раз 24 листопада 1781 року. Наступного дня по приїзду він приймав привітання від великої кількості панів. Потім був на богослужінні в костелі, а увечері — на розкішному балу. 26 листопада король нагородив господаря коштовною табакеркою. Вдруге король Станіслав відвідав Лабунь 16 березня 1787 року, коли їхав до Канева на зустріч з імператрицею Катериною Великою. Сам Стемпковский був тоді у Варшаві. А приймати короля доручили генералу Свійковському із Микулина і  — судді Житомирському. Палац Стемпковського на той час був оновлений: туди завезли нові меблі з Кракова та виписали велику кількість вина. Пишний прийом короля обійшовся Стемпковському більше мільйона польських і це було причиною остаточного його розорення.

Місцеві жителі сприймали Стемпковського як «ката над катами». Під час гайдамацьких повстань, відомих під назвою Коліївщина або Уманської різні, Стемпковський очолював військово-судову компанію, що у Житомирі чинила суд над гайдамаками. Саме він засуджував їх до страшних покарань. Головним місцем страти повстанців стало містечко Кодня. Там нещасних масово вішали, відрубували голови, обливали смолою і підпалювали. За його вироком гайдамаків клали на колоду над глибокою ямою, врубували їм голови і скидали тіла з яму. Коли ж яма наповнювалася, інші засуджені засипали її й копали нову для себе. За його ж вироком у селі Сербах був страчений керівник гайдамаків: кат протягом декількох днів знімав з Гонти смугами шкіру до пояса і відрубував то руку, то ногу. А потім обдер шкіру на голові, натер її сіллю і знову надів на череп.

Коли ж королю поскаржились, що Стемпковський не залишить хлопів, які б працювали на своїх господарів, тоді король наказав карати не на горло, а лише калічити кожного десятого. Та Стемпковський і тут проявив ініціативу: всіх підряд калічив навхрест, відрубував праву руку і ліву ногу або навпаки.

Кінець 18 — 19 століття

Коли ж у 1793 році Стемпковський помер, то його палац розібрано за борги. Цього ж року Лабунь став повітовим містом Лабунського повіту. Тоді ж генерал-губернатор Тутолмін затвердив герб Лабуня: яблуко на срібному полі. Цей знак свідчив, що навколо цього міста багато садів. 22 січня 1796 року цей герб було підтверджено указом Катерини II з деякими змінами: у верхній частині щита — герб Волинського намісництва (на золотому тлі імператорський двоголовий орел, на грудях якого щиток з хрестом — історичним гербом Волині); у нижній частині щита — на срібному тлі яблуня з плодами, «на ознаменування того, що сей округ багатий на сади».

image
Карта Волинського (Ізяславського) намісництва, 1796

Коли 1796 року з Ізяславського намісництва утворилась Волинська губернія, Лабунський повіт було скасовано й Лабунь залишився поза штатом. Місто почало занепадати та бідніти, перетворюючись в незначне поселення.

Станом на 1870 рік в Лабуні було 496 будинків, 1796 мешканців, костел, 5 церков, 6 олійниць, 3 каплички, синагога, 2 молитовних будинки, 26 крамниць. Тут працював 51 ремісник.

У 1899 році земство збудувало нову школу. Нині про минулу славу Лабуні нагадує лише городище, яке розташоване в центрі містечка на високому березі річки Хомори, та вал.

20 сторіччя

Село постраждало в часи Голодомору 1932—1933 років, за різними даними у Новолабуні та Лабуні померло до 220 осіб. За мужність, виявлену в боротьбі проти німецько-фашистських окупантів, понад 200 жителів нагороджені орденами й медалями СРСР. К. Сірик удостоєний ордена Слави трьох ступенів.

У незалежній Україні

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 727-р від 12 червня 2020 року «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Хмельницької області», увійшло до складу Полонської міської громади.

  • СВК "Лабунський"
  • ЗОШ
  • дитячий садок

Відомі люди

Народилися

  • Цимбалюк Ганна Яківна (* 1947) — заслужений економіст України.
  • (1897—3.11.1937) — реєстровий козак і військовий офіцер Російської імперії, дід відомого радянського і російського співака й артиста Юрія Шевчука, висланий у Красноярський край, і згодом розстріляний;
  • (1924—6.01.2013) — ветеран Німецько-радянської війни, батько відомого радянського і російського співака і артиста Юрія Шевчука.

Галерея

  • image
    В'їзд у село
  • image
    Стара школа
  • image
    Автобусна зупинка

Примітки

  1. Łabuń // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1884. — Т. V. — S. 563. (пол.).— S. 563. (пол.)
  2. Указ № 17435 // Полное собрание законов Российской империи, с 1649 года. Собрание Первое. Том 23 — Санкт-Петербург — 1830 — С. 859—862.
  3. Указ № 18117 // Полное собрание законов Российской империи, с 1649 года. Собрание Первое. Том 24 — Санкт-Петербург — 1830 — С. 706—710.
  4. . Архів оригіналу за 21 жовтня 2013. Процитовано 30 березня 2010.
  5. Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Хмельницької області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 15 липня 2022.

Література

Посилання

  • Погода в селі Новолабунь [ 23 вересня 2020 у Wayback Machine.]
  • Михайлишин О. До історії втраченого архітектурного ансамблю містечка Лабунь [ 26 вересня 2020 у Wayback Machine.]
  • Герб Лабуня (1796) [ 27 вересня 2020 у Wayback Machine.]
  • Лабунь. Відео [ 5 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
  • Pamiętniki Jana Duklana Ochockiego [ 2 квітня 2015 у Wayback Machine.]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Novolabu n ranishe Labun Lyubun selo v Ukrayini u Polonskij miskij gromadi Shepetivskogo rajonu Hmelnickoyi oblasti selo Novolabun Krayina Ukrayina Oblast Hmelnicka oblast Rajon Shepetivskij rajon Gromada Polonska miska gromada Oblikova kartka Oblikova kartka Osnovni dani Zasnovane 1505 Naselennya 587 Plosha 1 378 km Gustota naselennya 427 43 osib km Poshtovij indeks 30522 Telefonnij kod 380 3843 Geografichni dani Geografichni koordinati 50 00 46 pn sh 27 20 48 sh d H G O Serednya visota nad rivnem morya 260 m Vodojmi r Homora Vidstan do rajonnogo centru 35 km Najblizhcha zaliznichna stanciya Polonne Vidstan do zaliznichnoyi stanciyi 36 km Misceva vlada Adresa radi 30500 Hmelnicka obl Shepetivskij r n m Polonne vul Lesi Ukrayinki 113 Karta Novolabun Novolabun Mapa Novolabun u VikishovishiGeografiyaCherez selo chastkovo protikayut richki Homora ta yiyi pritoka Poganka yaka vpadaye v Homoru na pivnichno shidnij okolici sela Istoriya16 17 stolittya Lyubun pervisna nazva sela Labun sho nini nalezhit do Shepetivskogo rajonu 6 bereznya 1505 roku korol polskij Aleksandr vidav gramotu kremeneckomu namisniku Yuriyu Montovtovichu abi toj vviv pana u volodinnya selami Kolishinci Grebenin Mahnovci U 1506 roci 25 sichnya Ivan Labunskij otrimav shanovanu gramotu yakoyu pidtverdzhuvalisya za nim ci volodinnya Z istorichnih dokumentiv vidomo sho selo zasnovane v 1569 roci V 1596 roci tut zupinyavsya kozackij vatazhok Severin Nalivajko zi svoyim vijskom U XVI stolitti volodaryami Labunya buli Labunski i yim nalezhalo 18 susidnih poselen Na pochatku XVII stolittya zemlyami Labunya volodili pravoslavni ukrayinski magnati Ostrozki V chasi Vizvolnoyi vijni ukrayinskogo narodu pid provodom Bogdana Hmelnickogo v mistah Pohomor ya buli stvoreni kozacki sotni zokrema Polonska Labunska Gricivska ta Sulzhinecka yaki vhodili do Volinskogo kozackogo polku Zhiteli brali uchast u vizvolnij vijni ukrayinskogo narodu 1648 1654 rr i gajdamackomu rusi seredini XVIII stolittya U 1648 1649 1651 1653 ta 1657 rokah polyaki ta ukrayinci veli zhorstoki boyi za panuvannya v Pohomor yi u tomu chisli i v Labuni Z 1675 roku Labun perejshov u volodinnya Lyubomirskih V aktah vid 1648 1655 rokiv navodyatsya dani pro nayavnist dimiv hat u volodinni v 1650 roci misto Starij Labun 23 misto Novij Labun 20 selo Titkiv 24 18 stolittya Labun na mapi Zigmunda Gerstmana Z 1775 roku po 1792 rik volodarem Labunya staye zyat knyazya Marcina Lyubomirskogo gulyaki ta avantyurista sumnovidomij Yuzef Gabriel Stempkovskij na prizvisko strashnij Yuzef cherez zhorstoki rozpravi v Kodni Na ruyinah davnogo zamku Stempkovskij pobuduvav pl 1775 roku vin zvertayetsya do polskogo korolya Stanislava Avgusta pro nadannya jomu privileyiv U cej chas Labun vikonuye rol stolici voyevodstva Volinskogo i Kiyivskogo Syudi priyizdila polska znat zi vsogo krayu na rozkishni bali yaki postijno vlashtovuvav Yuzef Stempkovskij Duklan Ohockij vihovanec Stempkovskogo tak opisuye jogo v svoyih memuarah Voyevoda Kiyivskij Stempkovskij buv tipom todishnogo polskogo magnata Vin buv lyubimcem korolya Stanislava Avgusta i tak zumiv ovoloditi nim sho toj ne prijmav niyakih vazhlivih derzhavnih rishen bez poradi z nim ordeni priznachennya na posadi vse ce jshlo iz Labunya cherez ruki Stempkovskogo Rozpovidayut sho koli Stempkovskij zakinchiv budivnictvo palacu i stav u nomu zhiti to pobachiv zovsim blizko kostel Ne bazhayuchi mati jogo v susidstvi shob cerkovna muzika ne zavazhala jogo veselomu zhittyu i ne navodila na nogo poganij nastrij vin virishiv perenesti kostel v inshe misce Pri comu poobicyav monaham pobuduvati novij kostel svoyim koshtom Ale na ce potribnij buv dozvil Papi Rimskogo do yakogo Stempkovskij i zvernuvsya z prohannyam Ta sprava zatyaglas i tilki cherez dekilka rokiv nadijshov dozvil Ta na toj chas vzhe nadijshov i dekret korolya za yakim jogo volodinnya zabiralis kreditorami za borgi Rozlyuchenij Stempkovskij nakazav strilyati po kostelu yakij zagorivsya Misto Labun dvichi vidvidav korol polskij Stanislav Avgust Ponyatovskij Pershij raz 24 listopada 1781 roku Nastupnogo dnya po priyizdu vin prijmav privitannya vid velikoyi kilkosti paniv Potim buv na bogosluzhinni v kosteli a uvecheri na rozkishnomu balu 26 listopada korol nagorodiv gospodarya koshtovnoyu tabakerkoyu Vdruge korol Stanislav vidvidav Labun 16 bereznya 1787 roku koli yihav do Kaneva na zustrich z imperatriceyu Katerinoyu Velikoyu Sam Stempkovskij buv todi u Varshavi A prijmati korolya doruchili generalu Svijkovskomu iz Mikulina i suddi Zhitomirskomu Palac Stempkovskogo na toj chas buv onovlenij tudi zavezli novi mebli z Krakova ta vipisali veliku kilkist vina Pishnij prijom korolya obijshovsya Stempkovskomu bilshe miljona polskih i ce bulo prichinoyu ostatochnogo jogo rozorennya Miscevi zhiteli sprijmali Stempkovskogo yak kata nad katami Pid chas gajdamackih povstan vidomih pid nazvoyu Koliyivshina abo Umanskoyi rizni Stempkovskij ocholyuvav vijskovo sudovu kompaniyu sho u Zhitomiri chinila sud nad gajdamakami Same vin zasudzhuvav yih do strashnih pokaran Golovnim miscem strati povstanciv stalo mistechko Kodnya Tam neshasnih masovo vishali vidrubuvali golovi oblivali smoloyu i pidpalyuvali Za jogo virokom gajdamakiv klali na kolodu nad glibokoyu yamoyu vrubuvali yim golovi i skidali tila z yamu Koli zh yama napovnyuvalasya inshi zasudzheni zasipali yiyi j kopali novu dlya sebe Za jogo zh virokom u seli Serbah buv strachenij kerivnik gajdamakiv kat protyagom dekilkoh dniv znimav z Gonti smugami shkiru do poyasa i vidrubuvav to ruku to nogu A potim obder shkiru na golovi nater yiyi sillyu i znovu nadiv na cherep Koli zh korolyu poskarzhilis sho Stempkovskij ne zalishit hlopiv yaki b pracyuvali na svoyih gospodariv todi korol nakazav karati ne na gorlo a lishe kalichiti kozhnogo desyatogo Ta Stempkovskij i tut proyaviv iniciativu vsih pidryad kalichiv navhrest vidrubuvav pravu ruku i livu nogu abo navpaki Kinec 18 19 stolittya Koli zh u 1793 roci Stempkovskij pomer to jogo palac rozibrano za borgi Cogo zh roku Labun stav povitovim mistom Labunskogo povitu Todi zh general gubernator Tutolmin zatverdiv gerb Labunya yabluko na sribnomu poli Cej znak svidchiv sho navkolo cogo mista bagato sadiv 22 sichnya 1796 roku cej gerb bulo pidtverdzheno ukazom Katerini II z deyakimi zminami u verhnij chastini shita gerb Volinskogo namisnictva na zolotomu tli imperatorskij dvogolovij orel na grudyah yakogo shitok z hrestom istorichnim gerbom Volini u nizhnij chastini shita na sribnomu tli yablunya z plodami na oznamenuvannya togo sho sej okrug bagatij na sadi Karta Volinskogo Izyaslavskogo namisnictva 1796 Koli 1796 roku z Izyaslavskogo namisnictva utvorilas Volinska guberniya Labunskij povit bulo skasovano j Labun zalishivsya poza shtatom Misto pochalo zanepadati ta bidniti peretvoryuyuchis v neznachne poselennya Stanom na 1870 rik v Labuni bulo 496 budinkiv 1796 meshkanciv kostel 5 cerkov 6 olijnic 3 kaplichki sinagoga 2 molitovnih budinki 26 kramnic Tut pracyuvav 51 remisnik U 1899 roci zemstvo zbuduvalo novu shkolu Nini pro minulu slavu Labuni nagaduye lishe gorodishe yake roztashovane v centri mistechka na visokomu berezi richki Homori ta val 20 storichchya Selo postrazhdalo v chasi Golodomoru 1932 1933 rokiv za riznimi danimi u Novolabuni ta Labuni pomerlo do 220 osib Za muzhnist viyavlenu v borotbi proti nimecko fashistskih okupantiv ponad 200 zhiteliv nagorodzheni ordenami j medalyami SRSR K Sirik udostoyenij ordena Slavi troh stupeniv U nezalezhnij Ukrayini Vidpovidno do rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini 727 r vid 12 chervnya 2020 roku Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Hmelnickoyi oblasti uvijshlo do skladu Polonskoyi miskoyi gromadi SVK Labunskij ZOSh dityachij sadokVidomi lyudiYuzef Gabriel Stempkovskij Peleh Roman Ivanovich zavuch Narodilisya Sirik Kuzma Vasilovich 1909 1994 povnij kavaler ordena Slavi Potishko Vasil Yakovich chlen Ukrayinskoyi Centralnoyi Radi Cimbalyuk Ganna Yakivna 1947 zasluzhenij ekonomist Ukrayini 1897 3 11 1937 reyestrovij kozak i vijskovij oficer Rosijskoyi imperiyi did vidomogo radyanskogo i rosijskogo spivaka j artista Yuriya Shevchuka vislanij u Krasnoyarskij kraj i zgodom rozstrilyanij 1924 6 01 2013 veteran Nimecko radyanskoyi vijni batko vidomogo radyanskogo i rosijskogo spivaka i artista Yuriya Shevchuka GalereyaV yizd u selo Stara shkola Avtobusna zupinkaPrimitkiLabun Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1884 T V S 563 pol S 563 pol Ukaz 17435 Polnoe sobranie zakonov Rossijskoj imperii s 1649 goda Sobranie Pervoe Tom 23 Sankt Peterburg 1830 S 859 862 Ukaz 18117 Polnoe sobranie zakonov Rossijskoj imperii s 1649 goda Sobranie Pervoe Tom 24 Sankt Peterburg 1830 S 706 710 Arhiv originalu za 21 zhovtnya 2013 Procitovano 30 bereznya 2010 Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Hmelnickoyi oblasti Oficijnij vebportal parlamentu Ukrayini ukr Procitovano 15 lipnya 2022 LiteraturaBartashuk O Yu Labun istoriko etnografichnij naris 2012 280 s Labun mistechko Cinkalovskij O Stara Volin i Volinske Polissya Krayeznavchij slovnik vid najdavnishih chasiv do 1914 roku Vinnipeg Nakladom Tovaristva Volin 1986 T 2 L Ya 578 s S 5 7 Labun u minulomu slavne mistechko Selo na Podilli G ta Nasha Ukrayina 6 6 17 listopada 2005 roku Labun mko pow zaslawski Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1884 T V S 563 pol S 563 pol PosilannyaPogoda v seli Novolabun 23 veresnya 2020 u Wayback Machine Mihajlishin O Do istoriyi vtrachenogo arhitekturnogo ansamblyu mistechka Labun 26 veresnya 2020 u Wayback Machine Gerb Labunya 1796 27 veresnya 2020 u Wayback Machine Labun Video 5 zhovtnya 2016 u Wayback Machine Pamietniki Jana Duklana Ochockiego 2 kvitnya 2015 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ