Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Кінбурн (тур. Kılburun — в перекладі «тонка волосина») — османська фортеця, заснована в 15 ст. на Кінбурнській косі в гирлі Дніпра. Розташовувалася в західній частині Кінбурнської коси (нині біля с. Покровське Миколаївського району Миколаївської області).
| Кінбурн
Координати 46°33′40″ пн. ш. 31°31′27″ сх. д. / 46.56111111113888512° пн. ш. 31.52416666669444467° сх. д.Координати: 46°33′40″ пн. ш. 31°31′27″ сх. д. / 46.56111111113888512° пн. ш. 31.52416666669444467° сх. д.
 Кінбурн у Вікісховищі |
Історія
Разом з іншою фортецею — Очаків, що розташовувалася навпроти, контролювала судноплавство між Дніпровсько-Бузьким лиманом і Чорним морем. Мала кілька бастіонів з далекобійною артилерією, довжина її кам'яних стін становила близько 100 м. В її межах розміщувалися 80 будинків і мечеть. Населення складали військовослужбовці залоги та члени їхніх родин — всього 500—700 осіб. Тут перебував один з центрів работоргівлі. У 1669, 1688 і 1692 на фортецю нападали запорозькі козаки. 1736 року фортецю захопило й зруйнувало російське військо. Османи відновили її, але з 1774 вона перейшла до Російської імперії. 1 (12) жовтня 1787 року російські війська на чолі з генерал-аншефом О. Суворовим біля фортеці розбили османський десант. У цьому бою активну участь брали й українські козаки Чорноморської флотилії.
Протягом 1789 бої біля Кінбурна продовжувалися, у них брали участь чорноморські та бузькі козаки. 1790 Кінбурнську сторону з фортецею приєднали до території Чорноморського козацького війська і створили тут центр військової паланки. За умовами Ясського мирного договору 1791 Османська імперія визнала перехід Кінбурну до Російської імперії.
На середину 19 століття фортеця являла собою квадратний форт з кутовими бастіонами, круговою батареєю та земляним укріпленням з боку коси. У жовтні 1855 під час Кримської війни була суттєво пошкоджена артилерійським вогнем англо-французького флоту. За умовами Паризької мирної угоди фортеця була розібрана, з того часу її не відновлювали і як військовий об'єкт не використовували.
У 2-й половині 19 століття на території фортеці існувало поселення, тут була побудована церква, відкрилося відділення одного з приватних банків, місцеві жителі займалися рибальством. У 20 столітті територія поселення увійшла до складу Чорноморського біосферного заповідника. На сьогодні (початок 2000 років) тут збереглися лише залишки земляних валів.
Культура
Парки
Пам'ятки
Світлини
Див. також
Джерела
- Бачинська О. А. Кінбурн [ 17 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2007. — Т. 4 : Ка — Ком. — С. 326. — .
- Гриневецкий С., Зонн И., Жильцов С. Черноморская энциклопедия. — М. : Международные отношения, 2006. — .
- Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона: В 86 томах (82 т. и 4 доп.) — СПб., 1890—1907.
- Петров А. Вторая турецкая война в царствование имп. Екатерины II, т. 1. СПб., 1880;
- Алексеев В. А. Сражение при Кинбурне. 1 октября 1787 г. «Военно-исторический сборник», 1913, № 1;
- Строков А. А. История военного искусства, т. 1. М., 1955;
- Бескровный Л. Г. Русская армия и флот в XVIII в. -. М., 1958.
- Карпенко В.А. Кінбурнська коса, Нарис. — Одесса: Маяк, 1977. — 48 с.
- Рымбы : некоторые ист. факты о Кинбурне и описание насел. пункта Рымбы, входящего в состав с. Покровское (Покровские-Хутора) [Николаев. обл.] / Василий Васильевич Зелинский. — Изд 1-е. — Запорожье : Статус, 2017. — 187, [2] с. : ил., портр. ; 21 см. — (История родного края). — Библиогр. в подстроч. примеч. — Имен. указ.: с. 178—187. — 100 экз. — -47-VII
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Кінбурн
 | Це незавершена стаття з історії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
 | Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kinburn tur Kilburun v perekladi tonka volosina osmanska fortecya zasnovana v 15 st na Kinburnskij kosi v girli Dnipra Roztashovuvalasya v zahidnij chastini Kinburnskoyi kosi nini bilya s Pokrovske Mikolayivskogo rajonu Mikolayivskoyi oblasti Kinburn Koordinati 46 33 40 pn sh 31 31 27 sh d 46 56111111113888512 pn sh 31 52416666669444467 sh d 46 56111111113888512 31 52416666669444467 Koordinati 46 33 40 pn sh 31 31 27 sh d 46 56111111113888512 pn sh 31 52416666669444467 sh d 46 56111111113888512 31 52416666669444467 Krayina Ukrayina UkrayinaAdminodinicya Ochakivska miska gromadaGeografichna zona Kinburnska kosaVodojma Chorne more Dniprovsko Buzkij limanChasovij poyas UTC 2OSM 11860716 R Ochakivska miska gromada KinburnKinburn Ukrayina Kinburn u Vikishovishi Plan forteci Rosijski poloneni v zrujnovanij Kinburnskij forteci pislya ovolodinnya neyu anglo francuzkimi vijskamiIstoriyaRazom z inshoyu forteceyu Ochakiv sho roztashovuvalasya navproti kontrolyuvala sudnoplavstvo mizh Dniprovsko Buzkim limanom i Chornim morem Mala kilka bastioniv z dalekobijnoyu artileriyeyu dovzhina yiyi kam yanih stin stanovila blizko 100 m V yiyi mezhah rozmishuvalisya 80 budinkiv i mechet Naselennya skladali vijskovosluzhbovci zalogi ta chleni yihnih rodin vsogo 500 700 osib Tut perebuvav odin z centriv rabotorgivli U 1669 1688 i 1692 na fortecyu napadali zaporozki kozaki 1736 roku fortecyu zahopilo j zrujnuvalo rosijske vijsko Osmani vidnovili yiyi ale z 1774 vona perejshla do Rosijskoyi imperiyi 1 12 zhovtnya 1787 roku rosijski vijska na choli z general anshefom O Suvorovim bilya forteci rozbili osmanskij desant U comu boyu aktivnu uchast brali j ukrayinski kozaki Chornomorskoyi flotiliyi Protyagom 1789 boyi bilya Kinburna prodovzhuvalisya u nih brali uchast chornomorski ta buzki kozaki 1790 Kinburnsku storonu z forteceyu priyednali do teritoriyi Chornomorskogo kozackogo vijska i stvorili tut centr vijskovoyi palanki Za umovami Yasskogo mirnogo dogovoru 1791 Osmanska imperiya viznala perehid Kinburnu do Rosijskoyi imperiyi Na seredinu 19 stolittya fortecya yavlyala soboyu kvadratnij fort z kutovimi bastionami krugovoyu batareyeyu ta zemlyanim ukriplennyam z boku kosi U zhovtni 1855 pid chas Krimskoyi vijni bula suttyevo poshkodzhena artilerijskim vognem anglo francuzkogo flotu Za umovami Parizkoyi mirnoyi ugodi fortecya bula rozibrana z togo chasu yiyi ne vidnovlyuvali i yak vijskovij ob yekt ne vikoristovuvali U 2 j polovini 19 stolittya na teritoriyi forteci isnuvalo poselennya tut bula pobudovana cerkva vidkrilosya viddilennya odnogo z privatnih bankiv miscevi zhiteli zajmalisya ribalstvom U 20 stolitti teritoriya poselennya uvijshla do skladu Chornomorskogo biosfernogo zapovidnika Na sogodni pochatok 2000 rokiv tut zbereglisya lishe zalishki zemlyanih valiv KulturaParki Pam yatkiSvitliniDiv takozhKinburnska bataliya 1787 Kinburnska bataliya 1855 Morski pohodi zaporozkih kozakiv Artileriya Serednovichchya Kinburnska kosa Kinburnska protoka Kinburnskij pivostrivDzherelaBachinska O A Kinburn 17 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2007 T 4 Ka Kom S 326 ISBN 978 966 00 0692 8 Grineveckij S Zonn I Zhilcov S Chernomorskaya enciklopediya M Mezhdunarodnye otnosheniya 2006 ISBN 5 7133 1273 9 Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona V 86 tomah 82 t i 4 dop SPb 1890 1907 Petrov A Vtoraya tureckaya vojna v carstvovanie imp Ekateriny II t 1 SPb 1880 Alekseev V A Srazhenie pri Kinburne 1 oktyabrya 1787 g Voenno istoricheskij sbornik 1913 1 Strokov A A Istoriya voennogo iskusstva t 1 M 1955 Beskrovnyj L G Russkaya armiya i flot v XVIII v M 1958 Karpenko V A Kinburnska kosa Naris Odessa Mayak 1977 48 s Rymby nekotorye ist fakty o Kinburne i opisanie nasel punkta Rymby vhodyashego v sostav s Pokrovskoe Pokrovskie Hutora Nikolaev obl Vasilij Vasilevich Zelinskij Izd 1 e Zaporozhe Status 2017 187 2 s il portr 21 sm Istoriya rodnogo kraya Bibliogr v podstroch primech Imen ukaz s 178 187 100 ekz ISBN 978 617 7353 47 VIIPosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Kinburn Ce nezavershena stattya z istoriyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi