Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Кяхтинський краєзнавчий музей імені академіка В. П. Обручева — краєзнавчий музей, розташований в місті Кяхта, Республіка Бурятія.
Росія
Кяхтинський краєзнавчий музей у Вікісховищі | регіонального значення рег. № 031410048430005 (ЄДРОКС) об`єкт № 0400818000 (БД Вікімандрів) |
Найстаріший з нині існуючих музеїв в республіці. Розташовується в колишній будівлі дореволюційного міського училища по вулиці Леніна, 49.
Історія
XIX століття
Музей засновано 1 січня 1890 року. Ініціатором створення був П. С. Міхно, місцеві купці, Кяхтінська інтелігенція, а також коло осіб, які перебували там у засланні. У 1890 році, після відвідування Кяхти сім'єю Потаніних, був обраний тимчасовий комітет, що зайнявся пошуком коштів на утримання музею. Тоді ж стали з'являтися перші експонати. Першим хранителем музею став П. С. Міхно.
У 1892 році на кошти Кяхтінського купця І. Д. Синіцина була знята квартира (нині вул. Леніна, будинок 25) площею 40 м² та закуплено музейне обладнання. До 1893 року фонди перевищили 2 тисячі експонатів. Купець пожертвував музею кам'яний будинок. В цей час хранителем музею була вчителька О. М. Соколова.
У створенні музею брали участь політичні діячі у засланні: , Попов, Моллесон, Левін. Через опір місцевої влади музей не мав затвердженого статуту і не вважався офіційною установою. в 1893 році прочитав у Кяхті лекцію «Про завдання місцевих музеїв» і запропонував відкрити в місті відділення Імператорського російського географічного товариства (ІРГО). 13 липня 1894 року в Кяхті було відкрито відділення товариства, і музей увійшов до нього як підрозділ ІРГО. Очолював Троїцькосавсько-Кяхтінське відділення ІРГО лікар Ю. Д. Талько-Гринцевич (в майбутньому — член-кореспондент Краківської Академії Наук і Чесько-Слов'янського наукового товариства). 1 січня 1895 року музей був відкритий для публічних відвідувань у недільні дні.
З 1894 по 1897 рік відділення ІРГО та музей проводили експедиції з вивчення південно-західного Забайкалля. Музей ставив спектаклі і концерти, проводив лекції. У формуванні колекції експонатів брали участь В. П. Обручев, Д. О. Клеменц, П. К. Козлов. Були складені колекції з ентомології, орнітології, герпетології, іхтіології, геології, археології, палеонтології і ботаніки. У Монголії були закуплені предмети буддійського культу і предмети побуту монголів.
XX століття
Фонди музею до 1904 року збільшились до 14 тисяч одиниць. До 1911 року співробітниками музею було опубліковано 185 наукових робіт.
У період Першої світової війни наукова діяльність музею була практично згорнута. Під час Громадянської війни він взагалі майже припинив своє існування.
31 січня 1922 року уряд Далекосхідної Республіки (ДСР) прийняв постанову про передачу музею у відомство Міністерства народної освіти. Музей отримав грошове утримання, штат працівників і двоповерхову будівлю колишнього 4-класного міського училища, побудовану купцем Нерпіним в 1847 р.. Влітку 1921 року П. С. Міхно відновив наукові експедиції, і в квітні 1922 року знову став хранителем музею.
Після утворення Бурятської АРСР, з 1 жовтня 1923 року музей був переданий Бурятському Народному Комісаріату Просвіти. Станом на 1 січня 1924 року в колекції нараховувалося 19 989 експонатів. У 1923 році музей відвідало 4 190 осіб, відбулося 27 шкільних екскурсій. Колектив складався з 5 осіб, тому в листопаді 1924 року при музеї був створений учнівський краєзнавчий гурток для старшокласників. З 1927 року гурток випускав рукописний журнал «Слідопит», який пізніше став називатися «Кяхтинський краєзнавець».
Влітку 1930 року працівники музею провели дослідження Боргойського степу. Було зібрано 350 видів рослин, 32 зразки ґрунтів, 200 зразків гірських порід, близько 1000 комах, 20 змій, мохи та лишайники. У декількох кілометрах на схід від Боргойського сомона був знайдений . До 1931 року колекції музею виросли до 50 тисяч одиниць зберігання.
У 1940 році на честь 50-річчя музею йому було присвоєно статус республіканського та ім'я академіка В. П. Обручева.
Після Німецько-радянської війни музей організував 10 краєзнавчих гуртків, випускав газету «За радянську науку».
У 1964 році співробітники брали участь у створенні краєзнавчого музею в місті Сухе-Баторі, Монголія.
У 1970-тих роках співробітники також працювали над створенням музею Монгольської народної революції в місті Алтанбулаг.
У 1975 році в Новоселенгинську була відкрита філія Кяхтінського музею — Музей декабристів.
У 1981 році з наукової бібліотеки музею було виділено фонд рідкісних книг.
У 1982 році за участю працівників музею був створений Етнографічний музей народів Забайкалля.
У 1984 році за участю Кяхтінського музею створений народний музей в селі Шарагол.
У 1980-1990-ті роки музей брав участь в археологічних дослідженнях. У 1996 році на базі Кяхтінского краєзнавчого музею був проведений Міжнародний конгрес вчених археологів.
XXI століття
У 2004 році співробітники працювали над створенням нового музею — «Музею Російсько-Монгольської дружби».
У серпні 2009 року музеєзнавці, спільно з археологами Державного Ермітажу та Інституту історії матеріальної культури РАН, почали розкопки княжого хуннського могильника поблизу села Зарубіно Джидинського району.
Періодично Музей проводить Чайну церемонію — дегустацію чаю, завареного за старовинними рецептами (включає до 8 видів чаїв).
2015 рік
2015 рік у місті Кяхта був оголошений роком Кяхтінського краєзнавчого музею. Протягом всього року Кяхтинський краєзнавчий музей імені академіка В. П. Обручева проводив цикл заходів, присвячених святкуванню 125-річного ювілею.
Музей пропонує наступні екскурсії:
- Оглядова екскурсія Кяхтінським краєзнавчим музеєм — відвідування 14 залів з постійно діючими виставками, що розповідають про історію заснування міста Кяхта, про легендарне минуле торгової Слободи, познайомлять з найбагатшою колекцією гунського часу й ін..
- Оглядова екскурсія по місту «Кяхта історична» — відвідування Гостинного двору, будинків купців та ін..
- Екскурсія «Кяхта православна» — відвідування церкви Успіння Божої Матері, Троїцького собору, собору Воскресіння Христового.
- Екскурсія «Спадщина гунів» — відвідування гунських могильників і Царам.
- «Виїзний тур» — екскурсія Улан-Уде — Кяхта.
- Екскурсійна програма «Кольоровий калейдоскоп старообрядців».
- Програма «Улан-Уде очима школяра» знайомить з історією та культурою Улан-Уде.
- Історико-релігійна екскурсійна програма «Бурятія — священний край» — відвідування святих місць, дацанів і церков: дозволяє на власні очі побачити стародавні експонати, православні і буддійські святині, дізнатися цікаві факти з минулого, а також побачити пам'ятники, присвячені великим подіям, що відбувалися в Кяхті зокрема та Бурятії загалом.
- Екскурсійна програма «Знайомство з культурою народів Бурятії» дозволяє дізнатися цікаві факти з минулого, відчути атмосферу старовинних міст, побачити стародавні експонати, православні і буддійські святині, ознайомитися з історіями заснування, архітектурою, старими назвами вулиць, з розташуванням сучасних будівель міст.
Філії
- Меморіальний Дім-музей I з'їзду Монгольської народно-революційної партії
- Меморіальний Дім-музей «Конспіративна квартира» Сухе-Батора
- Філія Кяхтінського краєзнавчого музею в м. Улан-Уде
Площі музею
- Експозиційно-виставкова — 1200 м²;
- Тимчасових виставок — 50 м²;
- Фондосховищ — 360 м²;
- Паркова — 8 га.
Колекції музею
Фонди музею складаються зі 120 тисяч одиниць зберігання.
- Колекція археології хунну.
- Орнітологічна колекція.
- Ентомологічна колекція.
- Ботанічна колекція.
- Книжковий фонд. Понад 30 тисяч одиниць зберігання.
- Колекція з буддизму — бронзова скульптура, начиння.
- Нумізматична колекція.
- Декоративно-прикладне мистецтво.
Окремі експонати
- Рукописні карти частин Китаю китайською мовою, Забайкальської області, Байкалу, карта-креслення Іркутської області, план «Верхньоудинського повіту Ботойської сінокісної луки», карта Цецен-Хановського аймака МНР монгольською мовою й інші.
- Рукопис учасника першої радянської експедиції в Монголію С. О. Кондратьєва «Гавамонгольская легенда» (1935 рік).
- «Китайська граматика, складена ченцем Іакінфом» та «Історія перших чотирьох ханів з дому Чінгісова».
Видання музею
Музей видавав книги:
- «Праці Троїцькосавсько-Кяхтінського відділення Приамурського відділу Імператорського Російського географічного товариства». 18 томів;
- «Протоколи зборів Троїцькосавсько-Кяхтінського відділення Приамурського відділу Імператорського Російського географічного товариства»;
- В. П. Обручев «Селенгинська Даурія». 1929 рік;
- «Флора Забайкалля». Спільно із Всесоюзним ботанічним товариством. 8 випусків (1-й випуск виданий в 1929 році, 2 випуск — в 1931, 3 випуск — в 1937 році, 4 випуск — в 1939 році);
- «Кяхта». Путівник — М., 1990;
- «Надзвичайна Кяхта» в 2014 році
Примітки
- Постановление Совета министров Бурятской АССР № 134 от 26.05.1983
- . Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 12 вересня 2015.
- А. Марионкова Немного истории //Бурят-Монгольская правда. № 272, 23 ноября 1940 года, стр. 2
- П. Б. В Троицкосавском музее//Бурят-Монгольская правда. № 43 (141) 22 февраля 1924 года. стр.3
- С. У. В Боргойской степи //Бурят-Монгольская правда. № 200 (2101) 5 сентября 1930 года. стр.1
- . Архів оригіналу за 12 лютого 2009. Процитовано 24 вересня 2009.
Література
- Кузнєцова В. М. П. С. Міхно і Кяхтинський музей // Програма і тези науково-практичної конференції, присвяченої 100-річчю Кяхтінського краєзнавчого музею ім. акад. В. А. Обручева. — Кяхта; Улан-Уде, 1990.
- Туристичний путівник «Байкал». [ 14 березня 2022 у Wayback Machine.] - М.: видавництво VIZA 2009, стор. 111. [ 14 березня 2022 у Wayback Machine.]
- Кяхта. Пам'ятки історії та культури (путівник). — М., 1990.
- Путівник мандрівника «Туризм і відпочинок в Бурятії». — Іркутськ: видавництво «Час мандрів», 2011. стор. 60-62.
Посилання
- Сторінка музею на сайті Міністерства культури Бурятії
Див. також
- — княжий могильник епохи Хунну
- — могильник хуннської знаті
- — могильник епохи Хунну
- Баян-Ундер — хуннське городище
- Сибірський тракт
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kyahtinskij krayeznavchij muzej imeni akademika V P Obrucheva krayeznavchij muzej roztashovanij v misti Kyahta Respublika Buryatiya Kyahtinskij krayeznavchij muzej im akademika V P Obrucheva50 21 30 pn sh 106 27 06 sh d 50 35840000002777828 pn sh 106 451700000027784654 sh d 50 35840000002777828 106 451700000027784654Tipmuzej i pam yatka arhitekturi d Status spadshinid 1 Krayina RosiyaZasnovano1890DirektorSergij Sirenovich PyetushkyeyevSajtmuseum ru M1194Kyahtinskij krayeznavchij muzej Rosiya Kyahtinskij krayeznavchij muzej u Vikishovishi regionalnogo znachennya reg 031410048430005 YeDROKS ob yekt 0400818000 BD Vikimandriv Najstarishij z nini isnuyuchih muzeyiv v respublici Roztashovuyetsya v kolishnij budivli dorevolyucijnogo miskogo uchilisha po vulici Lenina 49 IstoriyaXIX stolittya Muzej zasnovano 1 sichnya 1890 roku Iniciatorom stvorennya buv P S Mihno miscevi kupci Kyahtinska inteligenciya a takozh kolo osib yaki perebuvali tam u zaslanni U 1890 roci pislya vidviduvannya Kyahti sim yeyu Potaninih buv obranij timchasovij komitet sho zajnyavsya poshukom koshtiv na utrimannya muzeyu Todi zh stali z yavlyatisya pershi eksponati Pershim hranitelem muzeyu stav P S Mihno U 1892 roci na koshti Kyahtinskogo kupcya I D Sinicina bula znyata kvartira nini vul Lenina budinok 25 plosheyu 40 m ta zakupleno muzejne obladnannya Do 1893 roku fondi perevishili 2 tisyachi eksponativ Kupec pozhertvuvav muzeyu kam yanij budinok V cej chas hranitelem muzeyu bula vchitelka O M Sokolova U stvorenni muzeyu brali uchast politichni diyachi u zaslanni Popov Molleson Levin Cherez opir miscevoyi vladi muzej ne mav zatverdzhenogo statutu i ne vvazhavsya oficijnoyu ustanovoyu v 1893 roci prochitav u Kyahti lekciyu Pro zavdannya miscevih muzeyiv i zaproponuvav vidkriti v misti viddilennya Imperatorskogo rosijskogo geografichnogo tovaristva IRGO 13 lipnya 1894 roku v Kyahti bulo vidkrito viddilennya tovaristva i muzej uvijshov do nogo yak pidrozdil IRGO Ocholyuvav Troyickosavsko Kyahtinske viddilennya IRGO likar Yu D Talko Grincevich v majbutnomu chlen korespondent Krakivskoyi Akademiyi Nauk i Chesko Slov yanskogo naukovogo tovaristva 1 sichnya 1895 roku muzej buv vidkritij dlya publichnih vidviduvan u nedilni dni Z 1894 po 1897 rik viddilennya IRGO ta muzej provodili ekspediciyi z vivchennya pivdenno zahidnogo Zabajkallya Muzej staviv spektakli i koncerti provodiv lekciyi U formuvanni kolekciyi eksponativ brali uchast V P Obruchev D O Klemenc P K Kozlov Buli skladeni kolekciyi z entomologiyi ornitologiyi gerpetologiyi ihtiologiyi geologiyi arheologiyi paleontologiyi i botaniki U Mongoliyi buli zakupleni predmeti buddijskogo kultu i predmeti pobutu mongoliv XX stolittya Fondi muzeyu do 1904 roku zbilshilis do 14 tisyach odinic Do 1911 roku spivrobitnikami muzeyu bulo opublikovano 185 naukovih robit U period Pershoyi svitovoyi vijni naukova diyalnist muzeyu bula praktichno zgornuta Pid chas Gromadyanskoyi vijni vin vzagali majzhe pripiniv svoye isnuvannya 31 sichnya 1922 roku uryad Dalekoshidnoyi Respubliki DSR prijnyav postanovu pro peredachu muzeyu u vidomstvo Ministerstva narodnoyi osviti Muzej otrimav groshove utrimannya shtat pracivnikiv i dvopoverhovu budivlyu kolishnogo 4 klasnogo miskogo uchilisha pobudovanu kupcem Nerpinim v 1847 r Vlitku 1921 roku P S Mihno vidnoviv naukovi ekspediciyi i v kvitni 1922 roku znovu stav hranitelem muzeyu Pislya utvorennya Buryatskoyi ARSR z 1 zhovtnya 1923 roku muzej buv peredanij Buryatskomu Narodnomu Komisariatu Prosviti Stanom na 1 sichnya 1924 roku v kolekciyi narahovuvalosya 19 989 eksponativ U 1923 roci muzej vidvidalo 4 190 osib vidbulosya 27 shkilnih ekskursij Kolektiv skladavsya z 5 osib tomu v listopadi 1924 roku pri muzeyi buv stvorenij uchnivskij krayeznavchij gurtok dlya starshoklasnikiv Z 1927 roku gurtok vipuskav rukopisnij zhurnal Slidopit yakij piznishe stav nazivatisya Kyahtinskij krayeznavec Vlitku 1930 roku pracivniki muzeyu proveli doslidzhennya Borgojskogo stepu Bulo zibrano 350 vidiv roslin 32 zrazki gruntiv 200 zrazkiv girskih porid blizko 1000 komah 20 zmij mohi ta lishajniki U dekilkoh kilometrah na shid vid Borgojskogo somona buv znajdenij Do 1931 roku kolekciyi muzeyu virosli do 50 tisyach odinic zberigannya U 1940 roci na chest 50 richchya muzeyu jomu bulo prisvoyeno status respublikanskogo ta im ya akademika V P Obrucheva Pislya Nimecko radyanskoyi vijni muzej organizuvav 10 krayeznavchih gurtkiv vipuskav gazetu Za radyansku nauku Spivrobitniki Kyahtinskogo krayeznavchogo muzeyu ta Derzhavnogo Ermitazhu na rozkopkah v U 1964 roci spivrobitniki brali uchast u stvorenni krayeznavchogo muzeyu v misti Suhe Batori Mongoliya U 1970 tih rokah spivrobitniki takozh pracyuvali nad stvorennyam muzeyu Mongolskoyi narodnoyi revolyuciyi v misti Altanbulag U 1975 roci v Novoselenginsku bula vidkrita filiya Kyahtinskogo muzeyu Muzej dekabristiv U 1981 roci z naukovoyi biblioteki muzeyu bulo vidileno fond ridkisnih knig U 1982 roci za uchastyu pracivnikiv muzeyu buv stvorenij Etnografichnij muzej narodiv Zabajkallya U 1984 roci za uchastyu Kyahtinskogo muzeyu stvorenij narodnij muzej v seli Sharagol U 1980 1990 ti roki muzej brav uchast v arheologichnih doslidzhennyah U 1996 roci na bazi Kyahtinskogo krayeznavchogo muzeyu buv provedenij Mizhnarodnij kongres vchenih arheologiv XXI stolittya U 2004 roci spivrobitniki pracyuvali nad stvorennyam novogo muzeyu Muzeyu Rosijsko Mongolskoyi druzhbi U serpni 2009 roku muzeyeznavci spilno z arheologami Derzhavnogo Ermitazhu ta Institutu istoriyi materialnoyi kulturi RAN pochali rozkopki knyazhogo hunnskogo mogilnika poblizu sela Zarubino Dzhidinskogo rajonu Periodichno Muzej provodit Chajnu ceremoniyu degustaciyu chayu zavarenogo za starovinnimi receptami vklyuchaye do 8 vidiv chayiv 2015 rik2015 rik u misti Kyahta buv ogoloshenij rokom Kyahtinskogo krayeznavchogo muzeyu Protyagom vsogo roku Kyahtinskij krayeznavchij muzej imeni akademika V P Obrucheva provodiv cikl zahodiv prisvyachenih svyatkuvannyu 125 richnogo yuvileyu Muzej proponuye nastupni ekskursiyi Oglyadova ekskursiya Kyahtinskim krayeznavchim muzeyem vidviduvannya 14 zaliv z postijno diyuchimi vistavkami sho rozpovidayut pro istoriyu zasnuvannya mista Kyahta pro legendarne minule torgovoyi Slobodi poznajomlyat z najbagatshoyu kolekciyeyu gunskogo chasu j in Oglyadova ekskursiya po mistu Kyahta istorichna vidviduvannya Gostinnogo dvoru budinkiv kupciv ta in Ekskursiya Kyahta pravoslavna vidviduvannya cerkvi Uspinnya Bozhoyi Materi Troyickogo soboru soboru Voskresinnya Hristovogo Ekskursiya Spadshina guniv vidviduvannya gunskih mogilnikiv i Caram Viyiznij tur ekskursiya Ulan Ude Kyahta Ekskursijna programa Kolorovij kalejdoskop staroobryadciv Programa Ulan Ude ochima shkolyara znajomit z istoriyeyu ta kulturoyu Ulan Ude Istoriko religijna ekskursijna programa Buryatiya svyashennij kraj vidviduvannya svyatih misc dacaniv i cerkov dozvolyaye na vlasni ochi pobachiti starodavni eksponati pravoslavni i buddijski svyatini diznatisya cikavi fakti z minulogo a takozh pobachiti pam yatniki prisvyacheni velikim podiyam sho vidbuvalisya v Kyahti zokrema ta Buryatiyi zagalom Ekskursijna programa Znajomstvo z kulturoyu narodiv Buryatiyi dozvolyaye diznatisya cikavi fakti z minulogo vidchuti atmosferu starovinnih mist pobachiti starodavni eksponati pravoslavni i buddijski svyatini oznajomitisya z istoriyami zasnuvannya arhitekturoyu starimi nazvami vulic z roztashuvannyam suchasnih budivel mist FiliyiMemorialnij Dim muzej I z yizdu Mongolskoyi narodno revolyucijnoyi partiyi Memorialnij Dim muzej Konspirativna kvartira Suhe Batora Filiya Kyahtinskogo krayeznavchogo muzeyu v m Ulan UdePloshi muzeyuEkspozicijno vistavkova 1200 m Timchasovih vistavok 50 m Fondoshovish 360 m Parkova 8 ga Kolekciyi muzeyuFondi muzeyu skladayutsya zi 120 tisyach odinic zberigannya Kolekciya arheologiyi hunnu Ornitologichna kolekciya Entomologichna kolekciya Botanichna kolekciya Knizhkovij fond Ponad 30 tisyach odinic zberigannya Kolekciya z buddizmu bronzova skulptura nachinnya Numizmatichna kolekciya Dekorativno prikladne mistectvo Okremi eksponati Rukopisni karti chastin Kitayu kitajskoyu movoyu Zabajkalskoyi oblasti Bajkalu karta kreslennya Irkutskoyi oblasti plan Verhnoudinskogo povitu Botojskoyi sinokisnoyi luki karta Cecen Hanovskogo ajmaka MNR mongolskoyu movoyu j inshi Rukopis uchasnika pershoyi radyanskoyi ekspediciyi v Mongoliyu S O Kondratyeva Gavamongolskaya legenda 1935 rik Kitajska gramatika skladena chencem Iakinfom ta Istoriya pershih chotiroh haniv z domu Chingisova Vidannya muzeyuMuzej vidavav knigi Praci Troyickosavsko Kyahtinskogo viddilennya Priamurskogo viddilu Imperatorskogo Rosijskogo geografichnogo tovaristva 18 tomiv Protokoli zboriv Troyickosavsko Kyahtinskogo viddilennya Priamurskogo viddilu Imperatorskogo Rosijskogo geografichnogo tovaristva V P Obruchev Selenginska Dauriya 1929 rik Flora Zabajkallya Spilno iz Vsesoyuznim botanichnim tovaristvom 8 vipuskiv 1 j vipusk vidanij v 1929 roci 2 vipusk v 1931 3 vipusk v 1937 roci 4 vipusk v 1939 roci Kyahta Putivnik M 1990 Nadzvichajna Kyahta v 2014 rociPrimitkiPostanovlenie Soveta ministrov Buryatskoj ASSR 134 ot 26 05 1983 Arhiv originalu za 8 grudnya 2015 Procitovano 12 veresnya 2015 A Marionkova Nemnogo istorii Buryat Mongolskaya pravda 272 23 noyabrya 1940 goda str 2 P B V Troickosavskom muzee Buryat Mongolskaya pravda 43 141 22 fevralya 1924 goda str 3 S U V Borgojskoj stepi Buryat Mongolskaya pravda 200 2101 5 sentyabrya 1930 goda str 1 Arhiv originalu za 12 lyutogo 2009 Procitovano 24 veresnya 2009 LiteraturaKuznyecova V M P S Mihno i Kyahtinskij muzej Programa i tezi naukovo praktichnoyi konferenciyi prisvyachenoyi 100 richchyu Kyahtinskogo krayeznavchogo muzeyu im akad V A Obrucheva Kyahta Ulan Ude 1990 Turistichnij putivnik Bajkal 14 bereznya 2022 u Wayback Machine M vidavnictvo VIZA 2009 stor 111 14 bereznya 2022 u Wayback Machine Kyahta Pam yatki istoriyi ta kulturi putivnik M 1990 Putivnik mandrivnika Turizm i vidpochinok v Buryatiyi Irkutsk vidavnictvo Chas mandriv 2011 stor 60 62 PosilannyaStorinka muzeyu na sajti Ministerstva kulturi BuryatiyiDiv takozh knyazhij mogilnik epohi Hunnu mogilnik hunnskoyi znati mogilnik epohi Hunnu Bayan Under hunnske gorodishe Sibirskij trakt