Кури́льське або Кури́льське о́зеро (рос. Курильское озеро) — кратерне озеро всередині великої кальдери у південній частині півострова Камчатка, розташоване на території Південно-Камчатського федерального заказника. Належить до Усть-Большерецького району Камчатського краю Росії.
Курильське рос. Курильское озеро | ||||
---|---|---|---|---|
Вид на озеро із північно-західного берега біля витоку річки Озерної, весна 2005 року | ||||
51°27′26″ пн. ш. 157°05′55″ сх. д. / 51.45722° пн. ш. 157.09861° сх. д.Координати: 51°27′26″ пн. ш. 157°05′55″ сх. д. / 51.45722° пн. ш. 157.09861° сх. д. | ||||
Розташування | ||||
Країна | Росія | |||
Регіон | Камчатський край | |||
Геологічні дані | ||||
Гірський хребет | Східний хребет | |||
Природоох. тер-я | d | |||
Розміри | ||||
Площа поверхні | 77,1 км² | |||
Висота | 104 м | |||
Глибина середня | 195 м | |||
Глибина макс. | 316 м | |||
Довжина | 12 км | |||
Ширина | 10 км | |||
Об'єм | 14,2 км³ | |||
Вода | ||||
Солоність | 70 мг/л г/л | |||
Прозорість | 6—11 м | |||
Басейн | ||||
Вливаються | Етаминк, Хакицін, Кірушутк, Виченкія, Гаврюшка, Оладочний струмок | |||
Витікають | Озерна | |||
Площа басейну | 392 км² | |||
Інше | ||||
Острови | Серце Алаїда | |||
Geonames | 2123975 | |||
Код ДВР Росії | 19080000211120000001769 | |||
Курильське (Росія) | ||||
| ||||
Курильське у Вікісховищі |
Назва
Назва дана [ru] близько 1711 року. Воно походить від назви одного із племен камчатських айнів — курилів, які на той час жили біля озера.
С. П. Крашенінніков у книзі «Опис землі Камчатки» дає також місцеву назву озера — Ксуй або Ксуай.
Історичні відомості
Перший опис озера був складений [ru] у 1740 році. У 1908 і 1909 роках експедиція [ru] провела детальне дослідження озера.
Опис
Курильське озеро є третім за площею озером Камчатки та другим за площею прісноводним озером Камчатки (після Кроноцького) і займає 77 км²; також Курильське озеро є другим за глибиною озером Росії після озера Байкал. Його середня глибина 195 м, максимальна глибина 316 м.Берегові тераси показують, що раніше рівень води був на 150 м вищим.
Живлення озера снігове та дощове. Розмах коливань рівня складає 1,3 м (найвищі рівні у травні-червні, найнижчі — у квітні). Середня температура води біля берегів у вересні становить 7,6 °C, максимальна — 10,8 °C.
Озеро знаходиться у кальдерному пониженні між вулканами Ічинська Сопка та Камбальна Сопка на висоті 104 м над рівнем моря. На північно-східному березі знаходиться діючий стратовулкан [ru]. На озері є декілька утворених із лави островів, найбільшими з яких є архіпелаг Саманг (0,66 км²), острови Чаячий, Серце, Низький та Глиняний. На півдні в озеро вдається мис Тугуминк, а на північному заході — мис Пуломинк. На березі бухти Тепла на сході озера є виходи мінеральних гарячих вод — геотермальні криниці. Береги озера являють собою галькові пляжі, над якими височіють сопки. Біля західного берега озера також розташований хребет Дикий Гребінь.
В озеро також впадає 37 річок і струмків: Етаминк, Хакицін, Виченкія, Кірушутк, Гаврюшка, Оладочний струмок та інші. Витікає з нього річка [ru], яка впадає в Охотське море на заході; більш давній витік проходив на схід до Тихого океану.
Випарування з поверхні становить 0,294 км³/рік. Озеро відноситься до водойм зі сповільненим водообміном. Час повного водообміну становить у середньому 17,4 року.
Історія
Кальдера утворилася близько 8400 років тому під час масивного виверження вулкана силою 7 VEI (індекс вулканічної експлозивності), при якому було викинуто 140—170 км3тефри. Тому це виверження належить до одного із найсильніших у голоцені (після останнього льодовикового періоду). Перші виверження, за припущеннями, відбувались в озері, яке було на місці сучасного Курильського озера. Після того, як над рівнем води утворився кратер, спочатку почалися плінієві виверження; пізніше утворилися пірокластичні потоки, які поширювались у всіх напрямах на довжину до 50 км. Навколо озера залягають шари пемзи до 150 м завтовшки. Попіл опадав на велику частину Камчатки та розподілявся передусім на північний захід, де його можна знайти на відстані 1000 км. Пуста магматична комора провалилася та утворила кальдеру розміром 8 на 14 км. Провалу передувала фаза спокою тривалістю щонайменше 1500 років.
Після утворення кальдери виникли вулкани Ільїнська Сопка та Дикий Гребінь на північному сході та заході від озера відповідно. Також утворилася низка лавових куполів, одним із яких є Серце Алаїда — наразі невеликий острів у Курильському озері, який піднімається з глибини приблизно 300 м.
Флора і фауна
Курильське озеро є найбільшим нерестовищем нерки (Oncorhynchus nerka Walbaum) в Євразії. Обліком риб, які заходять в озеро, та спостеріганням за молоддю займається спостережна станція КамчатНДРО, яка розташована на західному березі озера. На берегах озера часто можна зустріти бурого ведмедя (постійне поголів'я по берегах сягає 200 і більше особин).
Територія Південно-Камчатського федерального заказника, так само, як і територія Кроноцького державного заказника, включена до Списку світової спадщини ЮНЕСКО у 1996 році у складі вулканів Камчатки.
Галерея
- Витік річки Озерної
- Скелі на острові Саманг
- Річка Хакицін
- Серце Алаїда — острів Курильського озера
- Скелі на острові Серце Алаїда
Див. також
Примітки
- (29 березня 2009). Курильское. verum.wiki (рос.). . оригіналу за 29 березня 2009. Процитовано 20 грудня 2018.
- Курильское озеро [ 12 серпня 2021 у Wayback Machine.]. Статья из научно-популярной энциклопедии «Вода России».
- . Архів оригіналу за 30 березня 2019. Процитовано 30 березня 2019.
- Общая характеристика территории / сост. и подгот. к изд. ПКО «Картография» и Госцентром «Природа» в 2004 г. ; гл. ред. А. Н. Краюхин ; отв. ред.: Г. В. Поздняк, Н. Н. Полункина, Н. В. Смурова. — М. : Роскартография, 2004. — 495 с. — (Национальный атлас России : в 4 т. ; 2004—2008, т. 1). — .
- Самойлова Г. С., Горячко М. Д. и др. Большая российская энциклопедия : [в 36 т.] / председ. ред. кол. Ю. С. Осипов, отв. ред. С. Л. Кравец. — М. : Науч. изд-во «БРЭ», 2015. — Т. 29. Румыния — Сен-Жан-де-Люз. — С. 480—488. — . (рос.)
- В. П. Кусков. Курильское // Краткий топонимический словарь Камчатской области: (Из истории происхождения географических названий) / В. П. Кусков; Камчатский отдел Географического общества СССР; [под ред. Б. И. Пийпа и В. Н. Виноградова; вступ. статья В. Н. Виноградова; автор статьи в приложении Б. П. Полевой]. — Петропавловск-Камчатский: Дальневосточное книжное издательство, 1967. — С. 55. — 3000 экз.
- Леонтьев В. В., Новикова К. А. Топонимический словарь Северо-Востока СССР / науч. ред. Г. А. Меновщиков; ДВО АН СССР. Сев.-Вост. комплекс. НИИ. Лаб. археологии, истории и этнографии. — Магадан: Магад. кн. изд-во, 1989. — С. 215 — 15 000 экз. — .
- Курильское озеро [ 4 березня 2018 у Wayback Machine.] // Большая советская энциклопедия, т. 14, с. 32. — Москва, 1973
- Географический энциклопедический словарь: географические названия / Под ред. А. Ф. Трёшникова. — 2-е изд., доп. — М.: Советская энциклопедия, 1989. — С. 267—210 000 экз. — .
- Курильское озеро // География России: словарь / гл. ред. А. П. Горкин. — Москва: Большая российская энциклопедия, 1998.
- Курильское озеро // Словарь современных географических названий / под общей редакцией акад. В. М. Котлякова. — Екатеринбург: У-Фактория, 2006.
- Дані отримано за допомогою картографічного сервісу Яндекс.Карти
- С. П. Крашенинников. Описание земли Камчатки: с прил. рапортов, донесений и др. неопубл. материалов / С. П. Крашенинников; отв. ред.: Л. С. Берг, А. А. Григорьев, Н. Н. Степанов. — Москва; Ленинград: Изд-во Главсевморпути, 1949. — С. 141
- . Архів оригіналу за 27 березня 2019. Процитовано 24 березня 2019.
- . Архів оригіналу за 27 березня 2019. Процитовано 24 березня 2019.
- . Архів оригіналу за 27 березня 2019. Процитовано 24 березня 2019.
- . Архів оригіналу за 12 серпня 2021. Процитовано 14 березня 2022.
- Аркуш карти M-57-15 влк Желтовская Сопка. Масштаб: 1 : 100 000. Стан місцевості на 1974 р. Видання 1987 р. (рос.)
Джерела
- Географический энциклопедический словарь: Географические названия / Гл. ред А. Ф. Трёшников; Ред. кол.: Э. Б. Алаев, П. М. Алампиев, А. Г. Воронов и др. — М. : Сов. энциклопедия, 1983. — С. 241. — 100 000 прим.
- N. E. Zaretskaja et al.: Radiocarbon dating of the Kurile Lake caldera eruption (South Kamchatka, Russia) [ 21 вересня 2020 у Wayback Machine.] (PDF-Datei; 927 kB). In: Geochronometria. 20, 2001, ZDB-ID 58330-3, S. 95–102.
- V. V. Ponomareva et al.: In: Journal of Volcanology and Geothermal Research. 136, 3–4, 2004, ISSN 0377-0273, S. 199—222 (englisch, pdf, 2,2 MB).
Посилання
- Описание Курильского озера [ 15 квітня 2019 у Wayback Machine.]
- Курильское озеро в БСЭ [ 21 березня 2019 у Wayback Machine.]
- Kurile Lake at Global Volcanism Program [ 26 березня 2019 у Wayback Machine.](англ.)
- Курильское озеро в Географической энциклопедии [ 21 березня 2019 у Wayback Machine.]
- Озеро Курильское на сайте ООПТ России [ 21 березня 2019 у Wayback Machine.]
- Озеро Курильское // Государственный водный реестр РФ [ 4 квітня 2019 у Wayback Machine.]
- Озеро Курильское // Сайт ФГБУ «Кроноцкий государственный заповедник» [ 27 березня 2019 у Wayback Machine.]
- Измайлова А. В. Курильское озеро // Научно-популярная энциклопедия «Вода России» [ 12 серпня 2021 у Wayback Machine.]
- Курильське озеро [ 26 березня 2019 у Wayback Machine.] на сторінці Global Volcanism Program Смітсонівської установи
- Kuril Lake caldera [ 11 травня 2016 у Wayback Machine.] на сторінці Holocene Kamchatka volcanoes
- Курильське озеро [ 2 лютого 2014 у Wayback Machine.] на сторінці Кроноцького державного природного біосферного заповідника
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kuri lske abo Kuri lske o zero ros Kurilskoe ozero kraterne ozero vseredini velikoyi kalderi u pivdennij chastini pivostrova Kamchatka roztashovane na teritoriyi Pivdenno Kamchatskogo federalnogo zakaznika Nalezhit do Ust Bolshereckogo rajonu Kamchatskogo krayu Rosiyi Kurilske ros Kurilskoe ozeroVid na ozero iz pivnichno zahidnogo berega bilya vitoku richki Ozernoyi vesna 2005 roku Vid na ozero iz pivnichno zahidnogo berega bilya vitoku richki Ozernoyi vesna 2005 roku51 27 26 pn sh 157 05 55 sh d 51 45722 pn sh 157 09861 sh d 51 45722 157 09861 Koordinati 51 27 26 pn sh 157 05 55 sh d 51 45722 pn sh 157 09861 sh d 51 45722 157 09861RoztashuvannyaKrayina RosiyaRegion Kamchatskij krajGeologichni daniGirskij hrebet Shidnij hrebetPrirodooh ter ya dRozmiriPlosha poverhni 77 1 km Visota 104 mGlibina serednya 195 mGlibina maks 316 mDovzhina 12 kmShirina 10 kmOb yem 14 2 km VodaSolonist 70 mg l g lProzorist 6 11 mBasejnVlivayutsya Etamink Hakicin Kirushutk Vichenkiya Gavryushka Oladochnij strumokVitikayut OzernaPlosha basejnu 392 km InsheOstrovi Serce AlayidaGeonames 2123975Kod DVR Rosiyi 19080000211120000001769Kurilske Rosiya Kurilske u VikishovishiNazvaNazva dana ru blizko 1711 roku Vono pohodit vid nazvi odnogo iz plemen kamchatskih ajniv kuriliv yaki na toj chas zhili bilya ozera S P Krasheninnikov u knizi Opis zemli Kamchatki daye takozh miscevu nazvu ozera Ksuj abo Ksuaj Istorichni vidomostiPershij opis ozera buv skladenij ru u 1740 roci U 1908 i 1909 rokah ekspediciya ru provela detalne doslidzhennya ozera OpisKurilske ozero na mapi pivdennoyi chastini pivostrova Kamchatka Kurilske ozero ye tretim za plosheyu ozerom Kamchatki ta drugim za plosheyu prisnovodnim ozerom Kamchatki pislya Kronockogo i zajmaye 77 km takozh Kurilske ozero ye drugim za glibinoyu ozerom Rosiyi pislya ozera Bajkal Jogo serednya glibina 195 m maksimalna glibina 316 m Beregovi terasi pokazuyut sho ranishe riven vodi buv na 150 m vishim Zhivlennya ozera snigove ta doshove Rozmah kolivan rivnya skladaye 1 3 m najvishi rivni u travni chervni najnizhchi u kvitni Serednya temperatura vodi bilya beregiv u veresni stanovit 7 6 C maksimalna 10 8 C Ozero znahoditsya u kaldernomu ponizhenni mizh vulkanami Ichinska Sopka ta Kambalna Sopka na visoti 104 m nad rivnem morya Na pivnichno shidnomu berezi znahoditsya diyuchij stratovulkan ru Na ozeri ye dekilka utvorenih iz lavi ostroviv najbilshimi z yakih ye arhipelag Samang 0 66 km ostrovi Chayachij Serce Nizkij ta Glinyanij Na pivdni v ozero vdayetsya mis Tugumink a na pivnichnomu zahodi mis Pulomink Na berezi buhti Tepla na shodi ozera ye vihodi mineralnih garyachih vod geotermalni krinici Beregi ozera yavlyayut soboyu galkovi plyazhi nad yakimi visochiyut sopki Bilya zahidnogo berega ozera takozh roztashovanij hrebet Dikij Grebin V ozero takozh vpadaye 37 richok i strumkiv Etamink Hakicin Vichenkiya Kirushutk Gavryushka Oladochnij strumok ta inshi Vitikaye z nogo richka ru yaka vpadaye v Ohotske more na zahodi bilsh davnij vitik prohodiv na shid do Tihogo okeanu Viparuvannya z poverhni stanovit 0 294 km rik Ozero vidnositsya do vodojm zi spovilnenim vodoobminom Chas povnogo vodoobminu stanovit u serednomu 17 4 roku IstoriyaKaldera utvorilasya blizko 8400 rokiv tomu pid chas masivnogo viverzhennya vulkana siloyu 7 VEI indeks vulkanichnoyi eksplozivnosti pri yakomu bulo vikinuto 140 170 km3tefri Tomu ce viverzhennya nalezhit do odnogo iz najsilnishih u goloceni pislya ostannogo lodovikovogo periodu Pershi viverzhennya za pripushennyami vidbuvalis v ozeri yake bulo na misci suchasnogo Kurilskogo ozera Pislya togo yak nad rivnem vodi utvorivsya krater spochatku pochalisya pliniyevi viverzhennya piznishe utvorilisya piroklastichni potoki yaki poshiryuvalis u vsih napryamah na dovzhinu do 50 km Navkolo ozera zalyagayut shari pemzi do 150 m zavtovshki Popil opadav na veliku chastinu Kamchatki ta rozpodilyavsya peredusim na pivnichnij zahid de jogo mozhna znajti na vidstani 1000 km Pusta magmatichna komora provalilasya ta utvorila kalderu rozmirom 8 na 14 km Provalu pereduvala faza spokoyu trivalistyu shonajmenshe 1500 rokiv Pislya utvorennya kalderi vinikli vulkani Ilyinska Sopka ta Dikij Grebin na pivnichnomu shodi ta zahodi vid ozera vidpovidno Takozh utvorilasya nizka lavovih kupoliv odnim iz yakih ye Serce Alayida narazi nevelikij ostriv u Kurilskomu ozeri yakij pidnimayetsya z glibini priblizno 300 m Flora i faunaKurilske ozero ye najbilshim nerestovishem nerki Oncorhynchus nerka Walbaum v Yevraziyi Oblikom rib yaki zahodyat v ozero ta sposterigannyam za moloddyu zajmayetsya sposterezhna stanciya KamchatNDRO yaka roztashovana na zahidnomu berezi ozera Na beregah ozera chasto mozhna zustriti burogo vedmedya postijne pogoliv ya po beregah syagaye 200 i bilshe osobin Teritoriya Pivdenno Kamchatskogo federalnogo zakaznika tak samo yak i teritoriya Kronockogo derzhavnogo zakaznika vklyuchena do Spisku svitovoyi spadshini YuNESKO u 1996 roci u skladi vulkaniv Kamchatki GalereyaVitik richki Ozernoyi Skeli na ostrovi Samang Richka Hakicin Serce Alayida ostriv Kurilskogo ozera Skeli na ostrovi Serce AlayidaDiv takozh ru Spisok vulkaniv RosiyiPrimitki 29 bereznya 2009 Kurilskoe verum wiki ros originalu za 29 bereznya 2009 Procitovano 20 grudnya 2018 Kurilskoe ozero 12 serpnya 2021 u Wayback Machine Statya iz nauchno populyarnoj enciklopedii Voda Rossii Arhiv originalu za 30 bereznya 2019 Procitovano 30 bereznya 2019 Obshaya harakteristika territorii sost i podgot k izd PKO Kartografiya i Goscentrom Priroda v 2004 g gl red A N Krayuhin otv red G V Pozdnyak N N Polunkina N V Smurova M Roskartografiya 2004 495 s Nacionalnyj atlas Rossii v 4 t 2004 2008 t 1 ISBN 5 85120 217 3 Samojlova G S Goryachko M D i dr Bolshaya rossijskaya enciklopediya v 36 t predsed red kol Yu S Osipov otv red S L Kravec M Nauch izd vo BRE 2015 T 29 Rumyniya Sen Zhan de Lyuz S 480 488 ISBN 978 5 85270 366 8 ros V P Kuskov Kurilskoe Kratkij toponimicheskij slovar Kamchatskoj oblasti Iz istorii proishozhdeniya geograficheskih nazvanij V P Kuskov Kamchatskij otdel Geograficheskogo obshestva SSSR pod red B I Pijpa i V N Vinogradova vstup statya V N Vinogradova avtor stati v prilozhenii B P Polevoj Petropavlovsk Kamchatskij Dalnevostochnoe knizhnoe izdatelstvo 1967 S 55 3000 ekz Leontev V V Novikova K A Toponimicheskij slovar Severo Vostoka SSSR nauch red G A Menovshikov DVO AN SSSR Sev Vost kompleks NII Lab arheologii istorii i etnografii Magadan Magad kn izd vo 1989 S 215 15 000 ekz ISBN 5 7581 0044 7 Kurilskoe ozero 4 bereznya 2018 u Wayback Machine Bolshaya sovetskaya enciklopediya t 14 s 32 Moskva 1973 Geograficheskij enciklopedicheskij slovar geograficheskie nazvaniya Pod red A F Tryoshnikova 2 e izd dop M Sovetskaya enciklopediya 1989 S 267 210 000 ekz ISBN 5 85270 057 6 Kurilskoe ozero Geografiya Rossii slovar gl red A P Gorkin Moskva Bolshaya rossijskaya enciklopediya 1998 Kurilskoe ozero Slovar sovremennyh geograficheskih nazvanij pod obshej redakciej akad V M Kotlyakova Ekaterinburg U Faktoriya 2006 Dani otrimano za dopomogoyu kartografichnogo servisu Yandeks Karti S P Krasheninnikov Opisanie zemli Kamchatki s pril raportov donesenij i dr neopubl materialov S P Krasheninnikov otv red L S Berg A A Grigorev N N Stepanov Moskva Leningrad Izd vo Glavsevmorputi 1949 S 141 Arhiv originalu za 27 bereznya 2019 Procitovano 24 bereznya 2019 Arhiv originalu za 27 bereznya 2019 Procitovano 24 bereznya 2019 Arhiv originalu za 27 bereznya 2019 Procitovano 24 bereznya 2019 Arhiv originalu za 12 serpnya 2021 Procitovano 14 bereznya 2022 Arkush karti M 57 15 vlk Zheltovskaya Sopka Masshtab 1 100 000 Stan miscevosti na 1974 r Vidannya 1987 r ros DzherelaGeograficheskij enciklopedicheskij slovar Geograficheskie nazvaniya Gl red A F Tryoshnikov Red kol E B Alaev P M Alampiev A G Voronov i dr M Sov enciklopediya 1983 S 241 100 000 prim N E Zaretskaja et al Radiocarbon dating of the Kurile Lake caldera eruption South Kamchatka Russia 21 veresnya 2020 u Wayback Machine PDF Datei 927 kB In Geochronometria 20 2001 ZDB ID 58330 3 S 95 102 V V Ponomareva et al In Journal of Volcanology and Geothermal Research 136 3 4 2004 ISSN 0377 0273 S 199 222 englisch pdf 2 2 MB PosilannyaOpisanie Kurilskogo ozera 15 kvitnya 2019 u Wayback Machine Kurilskoe ozero v BSE 21 bereznya 2019 u Wayback Machine Kurile Lake at Global Volcanism Program 26 bereznya 2019 u Wayback Machine angl Kurilskoe ozero v Geograficheskoj enciklopedii 21 bereznya 2019 u Wayback Machine Ozero Kurilskoe na sajte OOPT Rossii 21 bereznya 2019 u Wayback Machine Ozero Kurilskoe Gosudarstvennyj vodnyj reestr RF 4 kvitnya 2019 u Wayback Machine Ozero Kurilskoe Sajt FGBU Kronockij gosudarstvennyj zapovednik 27 bereznya 2019 u Wayback Machine Izmajlova A V Kurilskoe ozero Nauchno populyarnaya enciklopediya Voda Rossii 12 serpnya 2021 u Wayback Machine Kurilske ozero 26 bereznya 2019 u Wayback Machine na storinci Global Volcanism Program Smitsonivskoyi ustanovi Kuril Lake caldera 11 travnya 2016 u Wayback Machine na storinci Holocene Kamchatka volcanoes Kurilske ozero 2 lyutogo 2014 u Wayback Machine na storinci Kronockogo derzhavnogo prirodnogo biosfernogo zapovidnika