Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Аріст Арістович Кунік (рос. Арист Аристович Куник, нім. Ernst-Eduard Kunik; 14 жовтня 1814, Ґрановиці, Сілезія, Пруссія — 18 січня 1899 (30 січня 1899), Санкт-Петербург, Росія) — російський та німецький історик. Прихильник норманської теорії утворення Руської держави.
| Аріст Кунік | |
|---|---|
 | |
| Народився | 14 жовтня 1814 або 2 (14) жовтня 1814[2] Ґрановіце, Ґміна Вондроже-Вельке, Яворський повіт, Нижньосілезьке воєводство, Республіка Польща[3] |
| Помер | 18 січня 1899 (84 роки) Санкт-Петербург, Російська імперія |
| Діяльність | історик, археолог |
| Alma mater | HU Berlin |
| Галузь | історія |
| Членство | Петербурзька академія наук Шведська королівська академія наук Шведська королівська академія історії літератури і старожитностей Данська королівська академія наук |
 Роботи у Вікіджерелах Кунік Аріст Арістович у Вікісховищі | |
Ранні роки та освіта
Народився у селі Ґрановіце в провінції Сілезія в складі Королівства Пруссія 14 жовтня 1814 року. Батько, Ернст Фрідріх Кунік, володів невеликою садибою поблизу міста Явора.
Освіту спочатку здобував у гімназії міста Легниця. Згодом навчався в університеті у Бреслау (нині Вроцлав), закінчив Берлінський університет.
1839 року за сприяння Михайла Погодіна емігрував до Росії, поселився в Москві та почав вивчати російську історію. З 1841 року писав для газети «Москвитянин».
Наукова діяльність
1844 року став ад'юнктом Академії наук з російської історії. 1850 став екстраординарним академіком. Працював старшим зберігачем Ермітажу, членом археографічної комісії, в якій займався головно актами іноземними мовами.
У своїх працях просував норманську теорію утворення Руської держави. Головною його працею вважається «Die Berufung der schwedischen Rodsen durch die Finnen und Slawen», видана 1844 року.
У своїх наукових працях вперше імплементував історико-генетичний метод мовознавства, розроблений німецьким науковцем Якобом Гріммом.
1866 року за дорученням графа [ru], голови Імператорської публічної бібліотеки, займався викупом частини бібліотеки покійного історика [ru] у його сестри. На основі цих матеріалів склав «Атласы предположений о застроении Санкт-Петербурга. 1703—1839» (укр. Атласи припущень про забудову Санкт-Петербурга. 1703-1839).
1876 року став доктором російської історії honoris causa Київського університету Святого Володимира.
Активно захищав справжність Краледворського та Зеленогорського рукописів (як виявилося, підробок Вацлава Ганки).
Помер 18 січня 1899 (30 січня 1899) у Санкт-Петербузі.
Праці
- «Die Berufung der schwedischen Rodsen durch die Finnen und Slawen» (1844);
- «Программа задачи на премию о византийской хронографии» (1849);
- «О влиянии иранского племени на судьбы семитических народов» (1856);
- «Замечания к Отрывкам о варяжском вопросе С. Гедеонова» (1862);
- «О сравнительном исследовании славянских и литовских наречий» (1863);
- «Сборник материалов для истории Императорской Академии Наук в XVIII веке» (1865);
- «О записке готского топарха» (1874);
- «Тохтамыш и Фиркович» (1876);
- «Известия Аль-Бекри и других авторов о Руси и Славянах» (1878; разом з бароном [ru]);
- «Примечания к Каспию Дорна» (1882);
- «Печенеги, Торки, Половцы» (1888);
- «Об описании славянских земель Ибрагима Ибн-Якуба» (1890);
- «Известия Аль-Бекри и других авторов о Руси и Славянах» (1903, опубліковано посмертно);
- «Почему Византия остаётся загадкой во всемирной истории» («Записки Академии наук», Т. II);
- «Об учёных сборниках и периодических изданиях Императорской Академии Наук с 1726 по 1852 год» («Записки Академии наук», Т. I);
- «Перечень сочинений В. H. Татищева и материалов для его биографии» («Записки Академии наук», Т. XLVII).
Примітки
- Э. В. Куник, Арист Аристович // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1896. — Т. XVII. — С. 26.
- Исаев Ю. Н. Чуваська енциклопедія — Чувашское книжное издательство, 2006. — С. 2567. — 2567 с. —
- німецька Вікіпедія — 2001.
Джерела
- Вольтер Э. В. Куник, Арист Аристович // Энциклопедический словарь : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб. : Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон, 1890. — Т. II (3) : Араго — Аутка. — С. 38. (рос.) (рос.)
- Лаппо-Данилевскій А. С. Аристъ Аристовичъ Куникъ: очеркъ его жизни и трудовъ. — Петроградъ, 1914. (рос. дореф.)
- Куник Арист Аристович // Большая российская энциклопедия : [в 36 т.] / председ. ред. кол. Ю. С. Осипов, отв. ред. С. Л. Кравец. — М. : Науч. изд-во «БРЭ», 2010. — Т. 16. Крещение Господне — Ласточковые. — 752 с. — . (рос.)
- Ernst Kunik. In: Theodor Westrin (Hrsg.): . 2. Auflage. Band 15: Kromat–Ledvätska. Nordisk familjeboks förlag, Stockholm 1911, Sp. 284 (schwedisch, runeberg.org) (швед.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Arist Aristovich Kunik ros Arist Aristovich Kunik nim Ernst Eduard Kunik 14 zhovtnya 1814 18141014 Granovici Sileziya Prussiya 18 sichnya 1899 30 sichnya 1899 Sankt Peterburg Rosiya rosijskij ta nimeckij istorik Prihilnik normanskoyi teoriyi utvorennya Ruskoyi derzhavi Arist KunikNarodivsya14 zhovtnya 1814 1814 10 14 abo 2 14 zhovtnya 1814 2 Granovice Gmina Vondrozhe Velke Yavorskij povit Nizhnosilezke voyevodstvo Respublika Polsha 3 Pomer18 sichnya 1899 1899 01 18 84 roki Sankt Peterburg Rosijska imperiyaDiyalnististorik arheologAlma materHU BerlinGaluzistoriyaChlenstvoPeterburzka akademiya nauk Shvedska korolivska akademiya nauk Shvedska korolivska akademiya istoriyi literaturi i starozhitnostej Danska korolivska akademiya naukRoboti u Vikidzherelah Kunik Arist Aristovich u VikishovishiRanni roki ta osvitaNarodivsya u seli Granovice v provinciyi Sileziya v skladi Korolivstva Prussiya 14 zhovtnya 1814 roku Batko Ernst Fridrih Kunik volodiv nevelikoyu sadiboyu poblizu mista Yavora Osvitu spochatku zdobuvav u gimnaziyi mista Legnicya Zgodom navchavsya v universiteti u Breslau nini Vroclav zakinchiv Berlinskij universitet 1839 roku za spriyannya Mihajla Pogodina emigruvav do Rosiyi poselivsya v Moskvi ta pochav vivchati rosijsku istoriyu Z 1841 roku pisav dlya gazeti Moskvityanin Naukova diyalnist1844 roku stav ad yunktom Akademiyi nauk z rosijskoyi istoriyi 1850 stav ekstraordinarnim akademikom Pracyuvav starshim zberigachem Ermitazhu chlenom arheografichnoyi komisiyi v yakij zajmavsya golovno aktami inozemnimi movami U svoyih pracyah prosuvav normansku teoriyu utvorennya Ruskoyi derzhavi Golovnoyu jogo praceyu vvazhayetsya Die Berufung der schwedischen Rodsen durch die Finnen und Slawen vidana 1844 roku U svoyih naukovih pracyah vpershe implementuvav istoriko genetichnij metod movoznavstva rozroblenij nimeckim naukovcem Yakobom Grimmom 1866 roku za doruchennyam grafa ru golovi Imperatorskoyi publichnoyi biblioteki zajmavsya vikupom chastini biblioteki pokijnogo istorika ru u jogo sestri Na osnovi cih materialiv sklav Atlasy predpolozhenij o zastroenii Sankt Peterburga 1703 1839 ukr Atlasi pripushen pro zabudovu Sankt Peterburga 1703 1839 1876 roku stav doktorom rosijskoyi istoriyi honoris causa Kiyivskogo universitetu Svyatogo Volodimira Aktivno zahishav spravzhnist Kraledvorskogo ta Zelenogorskogo rukopisiv yak viyavilosya pidrobok Vaclava Ganki Pomer 18 sichnya 1899 30 sichnya 1899 u Sankt Peterbuzi Praci Die Berufung der schwedischen Rodsen durch die Finnen und Slawen 1844 Programma zadachi na premiyu o vizantijskoj hronografii 1849 O vliyanii iranskogo plemeni na sudby semiticheskih narodov 1856 Zamechaniya k Otryvkam o varyazhskom voprose S Gedeonova 1862 O sravnitelnom issledovanii slavyanskih i litovskih narechij 1863 Sbornik materialov dlya istorii Imperatorskoj Akademii Nauk v XVIII veke 1865 O zapiske gotskogo toparha 1874 Tohtamysh i Firkovich 1876 Izvestiya Al Bekri i drugih avtorov o Rusi i Slavyanah 1878 razom z baronom ru Primechaniya k Kaspiyu Dorna 1882 Pechenegi Torki Polovcy 1888 Ob opisanii slavyanskih zemel Ibragima Ibn Yakuba 1890 Izvestiya Al Bekri i drugih avtorov o Rusi i Slavyanah 1903 opublikovano posmertno Pochemu Vizantiya ostayotsya zagadkoj vo vsemirnoj istorii Zapiski Akademii nauk T II Ob uchyonyh sbornikah i periodicheskih izdaniyah Imperatorskoj Akademii Nauk s 1726 po 1852 god Zapiski Akademii nauk T I Perechen sochinenij V H Tatisheva i materialov dlya ego biografii Zapiski Akademii nauk T XLVII PrimitkiE V Kunik Arist Aristovich Enciklopedicheskij slovar SPb Brokgauz Efron 1896 T XVII S 26 d Track Q23892928d Track Q602358d Track Q3801341d Track Q19908137d Track Q24460438d Track Q656 Isaev Yu N Chuvaska enciklopediya Chuvashskoe knizhnoe izdatelstvo 2006 S 2567 2567 s ISBN 978 5 7670 1471 X d Track Q22918706d Track Q4517503d Track Q19909792 nimecka Vikipediya 2001 d Track Q48183DzherelaVolter E V Kunik Arist Aristovich Enciklopedicheskij slovar v 86 t 82 t i 4 dop SPb F A Brokgauz I A Efron 1890 T II 3 Arago Autka S 38 ros ros Lappo Danilevskij A S Arist Aristovich Kunik ocherk ego zhizni i trudov Petrograd 1914 ros doref Kunik Arist Aristovich Bolshaya rossijskaya enciklopediya v 36 t predsed red kol Yu S Osipov otv red S L Kravec M Nauch izd vo BRE 2010 T 16 Kreshenie Gospodne Lastochkovye 752 s ISBN 978 5 85270 347 7 ros Ernst Kunik In Theodor Westrin Hrsg 2 Auflage Band 15 Kromat Ledvatska Nordisk familjeboks forlag Stockholm 1911 Sp 284 schwedisch runeberg org shved