Культура полів поховань або Культура полів похоронних урн (англ. Urnfield culture, нім. Urnenfelderkultur) (1300—750 роки до н. е.) — загальна назва ряду археологічних культур за характерною ознакою, — могильниками без насипів, що містять переважно залишки трупоспалень, зазвичай з похованням праху в глиняному посуді, поставленому на дно могили. Культура полів поховань була наступницею культури курганних поховань і її успадкувала Гальштатська культура.
Культура полів поховальних урн | |
---|---|
Розташування | Європа |
Доба | бронзова доба |
Час існування | 1300—750 роки до н. е. |
Найбільші пам’ятки | [en] (Австрія) |
Попередня культура | Курганних поховань |
Наступна культура | Гальштатська, |
Культура полів поховальних урн у Вікісховищі |
Історія
Культури полів поховань виникли у бронзову добу й існували протягом тривалого часу (понад 1700 років). Були поширені по всій Європі. У ранній залізній добі в могильниках вже починають зустрічатися поховання попелу померлих у ямках без урн і трупоположення.
- В 1300—300 роках до н. е. від півдня Балтійського узбережжя до Дунаю й від річки Шпрее до Волині була поширена найдавніша з культур полів поховань — лужицька культура.
- Приблизно 1000 року до н. е. у долинах річок Дунаю й Рейну в північно-західній частині Швейцарії й Східної Франції виникли й культури полів поховань. На початку залізної доби носії цих двох культур дістались території Франції, а в 800—700 роках до н. е. — Піренейського півострова (Каталонія, Кастилія), в 900—700 роках до н. е. з'явилися в Британії.
Поширення культури полів поховань не є результатом експансії якого-небудь одного народу або генетично зв'язаних народів. Очевидно, цей обряд був прийнятий етнічно різними групами населення Європи.
Припускають, що культури полів поховань в Іспанії й Британії належали предкам кельтів. На території Східної Європи до неї належать пшеворська, зарубинецька й черняхівська культури, які (щонайменше в деякій частині) були створені предками стародавніх слов'ян.
Місцеві варіанти
- Лужицька культура — Польща,
- Станівська культура (в Румунії Сучу-де-Сус) — українське Закарпаття, північно-східна Угорщина, східна Словаччина, північно-західна Румунія),
- ,
- ,
- Чаканська культура,
- у Чехії,
- ,
- Асва культура у Естонії та південній Фінляндії.
Вивчення полів поховань в Україні
Українськими вченими до Другої свтової війни та відразу опісля було виявлено на території України більше двохсот пунктів поховань цієї культури, не рахуючи тих, що знаходились на тільки-но приєднаних до УРСР західноукраїнських землях. Першим, хто відкрив поля поховань в Україні був Вікентій Хвойка (1901): у селах Черняхів, Зарубинці, Ромашки на Київщині. Він відразу ж визнав їх похованнями слов'ян[].
Див. також
Примітки
- Є. Махно. Вивчення культури полів поховань. — Археологія, № 1, 1947. — С.195—196.
Джерела
- Полонська-Василенко Н., Історія України: У 2 т. Т. 1. До середини XVII століття.— К.: Либідь, 1992.— 640 с. .
- Є. Махно, Вивчення культури полів поховань. — Археологія, № 1, 1947. — С.195—196. (Інститут археології Академії наук УРСР)
Посилання
- Поля поховань // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1963. — Т. 6, кн. XI : Літери Пере — По. — С. 1429. — 1000 екз.
- Доісторичне минуле України: Перші відомості про поселення предків українських племен [ 14 червня 2013 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kultura poliv pohovan abo Kultura poliv pohoronnih urn angl Urnfield culture nim Urnenfelderkultur 1300 750 roki do n e zagalna nazva ryadu arheologichnih kultur za harakternoyu oznakoyu mogilnikami bez nasipiv sho mistyat perevazhno zalishki trupospalen zazvichaj z pohovannyam prahu v glinyanomu posudi postavlenomu na dno mogili Kultura poliv pohovan bula nastupniceyu kulturi kurgannih pohovan i yiyi uspadkuvala Galshtatska kultura Kultura poliv pohovalnih urnRoztashuvannyaYevropaDobabronzova dobaChas isnuvannya1300 750 roki do n e Najbilshi pam yatki en Avstriya Poperednya kulturaKurgannih pohovanNastupna kulturaGalshtatska Kultura poliv pohovalnih urn u VikishovishiTipove pohovannya prahu spalenogo nebizhchika v glechikuZrazki zbroyi znajdeni v mogilnikah kulturiIstoriyaKulturi poliv pohovan vinikli u bronzovu dobu j isnuvali protyagom trivalogo chasu ponad 1700 rokiv Buli poshireni po vsij Yevropi U rannij zaliznij dobi v mogilnikah vzhe pochinayut zustrichatisya pohovannya popelu pomerlih u yamkah bez urn i trupopolozhennya V 1300 300 rokah do n e vid pivdnya Baltijskogo uzberezhzhya do Dunayu j vid richki Shpree do Volini bula poshirena najdavnisha z kultur poliv pohovan luzhicka kultura Priblizno 1000 roku do n e u dolinah richok Dunayu j Rejnu v pivnichno zahidnij chastini Shvejcariyi j Shidnoyi Franciyi vinikli j kulturi poliv pohovan Na pochatku zaliznoyi dobi nosiyi cih dvoh kultur distalis teritoriyi Franciyi a v 800 700 rokah do n e Pirenejskogo pivostrova Kataloniya Kastiliya v 900 700 rokah do n e z yavilisya v Britaniyi Poshirennya kulturi poliv pohovan ne ye rezultatom ekspansiyi yakogo nebud odnogo narodu abo genetichno zv yazanih narodiv Ochevidno cej obryad buv prijnyatij etnichno riznimi grupami naselennya Yevropi Pripuskayut sho kulturi poliv pohovan v Ispaniyi j Britaniyi nalezhali predkam keltiv Na teritoriyi Shidnoyi Yevropi do neyi nalezhat pshevorska zarubinecka j chernyahivska kulturi yaki shonajmenshe v deyakij chastini buli stvoreni predkami starodavnih slov yan Miscevi variantiLuzhicka kultura Polsha Stanivska kultura v Rumuniyi Suchu de Sus ukrayinske Zakarpattya pivnichno shidna Ugorshina shidna Slovachchina pivnichno zahidna Rumuniya Chakanska kultura u Chehiyi Asva kultura u Estoniyi ta pivdennij Finlyandiyi Vivchennya poliv pohovan v UkrayiniUkrayinskimi vchenimi do Drugoyi svtovoyi vijni ta vidrazu opislya bulo viyavleno na teritoriyi Ukrayini bilshe dvohsot punktiv pohovan ciyeyi kulturi ne rahuyuchi tih sho znahodilis na tilki no priyednanih do URSR zahidnoukrayinskih zemlyah Pershim hto vidkriv polya pohovan v Ukrayini buv Vikentij Hvojka 1901 u selah Chernyahiv Zarubinci Romashki na Kiyivshini Vin vidrazu zh viznav yih pohovannyami slov yan dzherelo Div takozhTumulusPrimitkiYe Mahno Vivchennya kulturi poliv pohovan Arheologiya 1 1947 S 195 196 DzherelaPolonska Vasilenko N Istoriya Ukrayini U 2 t T 1 Do seredini XVII stolittya K Libid 1992 640 s ISBN 5 325 00300 3 Ye Mahno Vivchennya kulturi poliv pohovan Arheologiya 1 1947 S 195 196 Institut arheologiyi Akademiyi nauk URSR PosilannyaPolya pohovan Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1963 T 6 kn XI Literi Pere Po S 1429 1000 ekz Doistorichne minule Ukrayini Pershi vidomosti pro poselennya predkiv ukrayinskih plemen 14 chervnya 2013 u Wayback Machine