Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Крушельни́ця — село в Україні, у Стрийському районі Львівської області. Населення становить 1297 осіб. Орган місцевого самоврядування — Сколівська міська рада.
| село Крушельниця | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна |
| Область | Львівська область |
| Район | Стрийський район |
| Громада | Сколівська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA46100190080016048 |
| Облікова картка | картка |
| Основні дані | |
| Засноване | 1395 |
| Населення | 1297 |
| Площа | 2,42 км² |
| Густота населення | 535,95 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 82617 |
| Телефонний код | +380 3251 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°06′16″ пн. ш. 23°29′10″ сх. д. / 49.10444° пн. ш. 23.48611° сх. д.Координати: 49°06′16″ пн. ш. 23°29′10″ сх. д. / 49.10444° пн. ш. 23.48611° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 417 м |
| Водойми | р. Крушельниця, Стрий |
| Найближча залізнична станція | Верхнє Синьовидне |
| Відстань до залізничної станції | 9 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 82600, Львівська обл., Стрийський р-н, м.Сколе, майдан Незалежності 1 |
| Карта | |
  Крушельниця | |
 Крушельниця | |
| Мапа | |
| | |
Через село протікає річка Стрий і маленька річка Бричка (Крушельниця) на якій розташований невеликий (1,5 м) однойменний водоспад Крушельницький. У селі є підвісний дерев'яний міст, який є переходом на Заріччя (частина села, яка розташована праворуч від річки Стрий, при в'їзді в село). З села є стежки на гору Діл і Парашку.
Історія
4 жовтня 1395 р. польський король Владислав Ягайло надав Іванові і Дем'янові село Крушельницю, яка тоді належала до Тустанівської волості. Привілей Ягайла у 1556 році підтвердив король Сигізмунд II Август.
До 1934 року, на території теперішнього села були дві самостійні окремі ґміни: Крушельниця Рустикальна та Крушельниця Шляхецька. Згодом ці поселення належали до колективної сільської ґміни Підгородці , яка спочатку входила в склад Сколівського району, а з 1932 року вже в Стрийський район Станіславського повіту.
Перша світова війна
Українці Галичини, Буковини та Закарпаття, які на початок Першої світової війни були у складі Австро-Угорської імперії, були активно залучені на військову службу на боці Австро-Угорщини. Не виключенням стали й мешканці Крушельниці. На сьогоднішній час, у відкритих архівах Австрії знайдені тільки списки вояків, які загинули.
Друга світова війна та УРСР
На Львівщині, як і на інших західноукраїнських землях, трагічний рахунок жертв комуністичної імперії розпочався восени 1939-го, з вибухом Другої світової війни, коли під фальшивою завісою «порятунку єдинокровних братів» СРСР переніс свої західні кордони зі Збруча до Сяну, Західного Бугу та Карпат. «Золотий вересень» 1939-го засіявся жорстоким полем болю, смертей і людських страждань. Ще кривавіше розкрутилися репресивні жорна з відновленням радянської влади на Львівщині влітку 1944 р. та з розгортанням у західних областях України національновизвольного руху. Такої «питомої ваги» винищення населення не зазнала жодна область України. А скільки населених пунктів Львівщини значаться у нинішніх довідниках як «колишні», бо їх змела з лиця землі так звана «червона мітла» (так репресивні органи називали свої військові операції щодо «зачистки» сіл чи містечок від «ворожого елементу»).
З Львівської області було виселено 119 988 осіб. Частка репресованих тоталітарним режимом із Сколівщини становила 4,5% або 5342 особи. Із села Крушельниці було виселено 142 (2,6%) осіб від загальної кількості виселених із Сколівського району, та 9,6% осіб від всього населення Крушельниці. 66 жінок і 76 чоловіків стали жертвами окупаційної влади. Вони працювали по десятьдванадцять годин на добу – на шахтах і рудниках, лісоповалах та лісосплавах, на будівництві залізниць і доріг серед сибірських боліт, вічної мерзлоти та серед казахстанських пустель.
Вікова група репресованих
0—18 років — 40(28,2%) осіб;
19—25рр. —29(20,4%) осіб;
26—30рр. —10(7,01%) осіб;
31—40 рр. —15(10,5%) осіб;
41—50рр. —11(7,7%) осіб;
51—60рр. —28(19,7%) осіб;
61—69рр. —9 (6,4%) осіб;
З них 18 (12,7%) осіб померли на засланні, 3 (2,1%) осіб подальша доля невідома, 1 (0,7%) — розстріляли; 1(0,7%) — вбили;
Судили мешканців села Крушельниця за Кримінальним Кодексом Української радянської соціалістичної республіки (далі— КК УРСР) застосовуючи наступні статті: 54-1а: зрада батьківщині; 54-11: контрреволюційна організаційна діяльність; 54-2: збройне повстання; 54-12: недонесення про контрреволюційний злочин; 54-4: допомога міжнародній буржуазії у здійсненні ворожої діяльності проти СРСР; 58-10 ч. 1: антирадянська пропаганда і агітація (КК РРФСР); Співпраця з ОУН, член сім’ї учасника підпілля УПА;
Релігія
Перша згадка про наявність приходської церкви греко-католицького віросповідання та присутність пароха у селі Крушельниця, трапляється у збірнику «Алфавітний покажчик Галичини 1818 року».
Церкву св. Миколая збудовано у 1822 році.
Парохи/Священики
- Andreas Merunowicz (р.н.1786, помер 1858р.) — з 1815-1858 рр . Запис про смерть Andreas Merunowicz ;
- Hilarien Popowicz (р.н.1827) — з 1859-1874 рр. ;
- Іоаннъ Реваковичь (р.н.1814) — з 1882-1885 рр.;
- Андрей Яворский (р.н.1846) — з 1886-1890 рр.
- Александеръ Здерковский (р.н.1858) — з 1892-1923 рр.;
- Михайло Власенко (р.н 1874) — з 1924-1928 рр.;
- Микола Косович (р.н. 1901) — з 1929- 1935 рр.;
- Вацівський Йосиф (р.н 1902) — з 1936-1938 рр. ;
- Бігун Іван (р.н. 1881) — з 1939-1944 рр..
Кількість прихожан
Власники/Покровителі села
- Johan Kloskowski(1826—1835 рр.);
- Johan Kloskoski et Karolus Zawadzki (1836—1858 рр.);
- Karolus Zawadzki et Julia Masiejowska (1859—1862 рр.);
- Eduardus Jarczewski (1863—1866 рр.);
- (1867—1871рр.);
- Franciscus Smolka et Albert Podhorodecki – 1872р.;
- Franciscus Smolka – 1874р.;
- Бернардъ де Пошиніеръ 1882- 1886 рр.;
- Андрей князь Любомврскій (1891 – 1895рр.);
- Е. Бальцеръ (Бельгієць) – 1914 р.;
- Герман бр. Ґредль – 1924р..
Населення
Австрійська імперія (Австро-Угорщина)
За даними церковного перепису у 1858 році у селі проживало 1320 осіб греко-католицького віросповідання.
За даними податкового перепису Австро-Угорщини, який відбувся 1 січня 1900 року[2], у селі Крушельниця загалом проживало 1417 осіб. За релігійною приналежністю:
- 1293 осіб греко-католиків;
- 43 осіб римо-католиків;
- 81 юдеїв.
Площа села становила 2494 гектарів землі.
За частинами села: Крушельниця Рустикальна (Kruszelnica Rustykalna) налічувала 124 хати, у яких проживало 749 людей, з них: 398 чоловіків та 351 жінок. За релігійною приналежність мешкало 696 греко-католиків, 39 юдеїв та 14 римо-католиків. Мова спілкування людей: 711 — українська та 38 — польська. В селі було 35 коней, 489 корів/волів, 123 овець та 94 свиней.
Крушельниця Шляхетська (Kruszelinica Szlachecka) мала 124 хати у яких проживало 668 людей, з них: 341 чоловіків та 327 жінок. За релігійною приналежність мешкало 597 греко-католиків, 42 юдеїв та 29 римо-католиків. Мова спілкування людей: 606 — українська та 60 — польська. В селі було 60 коней, 564 корів/волів, 131 овець та 118 свиней.
Польська народна республіка
За даними податкового перепису станом на 01.01.1939 р. загалом у селі Крушельниця проживало 1900 мешканців, у тому числі 1760 українців, 35 поляків, 40 латинників (римо-католиків), 60 євреїв, 5 німців.
У Крушельниці Рустикальній (Kruszelnica Rustykalna) проживало 1070 мешканців: 1000 українців, 30 поляків, 10 латинників та 30 євреїв;
У Крушельниці Шляхетській (Kruszelinica Szlachecka — початок села) проживало 830 мешканців: 760 українців, 5 поляків, 30 латинників, 30 євреїв та 5 німців.
УРСР
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1291 особа, з яких 630 чоловіків та 661 жінка.
Україна
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1297 осіб.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 99,69 % |
| російська | 0,23 % |
| білоруська | 0,08 % |
Пам'ятки
На території села розташовані три церкви: церква св. Миколая, церква св. Трійці (біля якої стоїть старенька кам'яна капличка побудована в кінці 1700-х років), церква Преч. Діви Марії.
У селі встановлений пам'ятний знак на честь перебування в селі Степана Бандери з групою 50 львівських студентів у серпні 1933 року.
Будівля школи також повинна бути архітектурною спадщиною, бо це був маєток Австрійського намісника.
-
![image]()
Пам'ятний знак Бандері в Крушельниці -
![image]()
Деталь пам'ятника -
![image]()
Церква св. Трійці -
![image]()
Пам'ятник українському повстанцю.
Відомі люди
Народилися
- Дмитришин-Часто Любов (нар. 1942) — українська письменниця, журналістка. Член Національної Спілки письменників України;
- Підгородецький Василь Семенович (14.10.1925 — 20.08. 2004) — член ОУН, безкомпромісний борець за незалежність України;
- Корчинський Юліан Олексійович — хоровий диригент, педагог, фольклорист, композитор і громадський діяч. Заслужений артист УРСР (1960);
- Корчинський Мирослав Титович — композитор, педагог, сопілкар, баяніст. Заслужений діяч мистецтв України (2011);
- Данів Зеновій Дмитрович (* 1937) — український краєзнавець.
Перебували
Галерея
Примітки
- . Архів оригіналу за 7 квітня 2014. Процитовано 24 жовтня 2014.
- Boniecki A. Herbarz polski… — Cz. 1. — T. XII. — S. 351.
- [ https://isap.sejm.gov.pl/isap.nsf/DocDetails.xsp?id=WDU19340680628 Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 21 lipca 1934 r. o podziale powiatu stryjskiego w województwie stanisławowskiem na gminy wiejskie ]
- [ https://isap.sejm.gov.pl/isap.nsf/DocDetails.xsp?id=WDU19320060037 Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 7 stycznia 1932 r. w sprawie zniesienia oraz zmiany granic niektórych powiatów na obszarze województwa stanisławowskiego]
- Alphabetisches Verzeichnis aller Ortschaften Galiziens und der Bukowina
- [1]
- Schematismus universi venerabilis cleri archidioeceseos metropolitanae graeco-catholicae Leopoliensis pro anno domini
- Schematismus universi venerabilis cleri archidioeceseos metropolitanae graeco-catholicae Leopoliensis pro anno domini
- Schematismus universi venerabilis cleri archidioeceseos metropolitanae graeco-catholicae Leopoliensis pro anno domini
- Schematismus universi venerabilis cleri archidioeceseos metropolitanae graeco-catholicae Leopoliensis pro anno domini
- ШематизЛьвівської архиєпархії» [недоступне посилання]
- ШематизЛьвівської архиєпархії»
- ШематизЛьвівської архиєпархії»
- ШематизЛьвівської архиєпархії»
- ШематизЛьвівської архиєпархії»
- / Schematismus des Königreiches Galizien und Lodomerien. Für das Jahr
- Schematismus universi venerabilis cleri archidioeceseos metropolitanae graeco-catholicae Leopoliensis pro anno domini
- Schematismus universi venerabilis cleri archidioeceseos metropolitanae graeco-catholicae Leopoliensis pro anno domini
- Schematismus universi venerabilis cleri archidioeceseos metropolitanae graeco-catholicae Leopoliensis pro anno domini
- Schematismus universi venerabilis cleri archidioeceseos metropolitanae graeco-catholicae Leopoliensis pro anno domini
- Шематизм Львівської архиєпархії
- Шематизм Львівської архиєпархії
- Шематизм Львівської архиєпархії
- [ https://chtivo.org.ua/literature/religija/1971-1895-rik.html Шематизм Львівської архиєпархії]
- [ https://chtivo.org.ua/literature/religija/2090-1914-rik.html Шематизм Львівської архиєпархії]
- Шематизм Львівської архиєпархії
- «Шематизм Львівської архиєпархії» Довідник 1900
- Етнічні групи південнозахідньої України (Галичини) на 1.1.1939 = Ethnic groups of the South-Western Ukraine (Halyčyna-Galicia) 1.1.1939 : нац. статистика Галичини / Володимир Кубійович; vorwort G. Stadtmuller. — Wiesbaden: Harrassowitz, 1983.
- Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Львівська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Львівська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Розподіл населення за рідною мовою, Львівська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
Джерела
- Boniecki A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — 1912. — Cz. 1. — T. XII. — S. 351—356. (пол.)
- Kruszelnica (po rusku Kruszelnycia, 2) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1883. — Т. IV. — S. 734. (пол.) — S. 734—735. (пол.)
Посилання
- Погода в селі Крушельниця [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Крушельницький водоспад — відео
- Сколівська рада [ 22 квітня 2021 у Wayback Machine.]
- Нова громада [ 28 червня 2021 у Wayback Machine.]
 | Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Krushelni cya selo v Ukrayini u Strijskomu rajoni Lvivskoyi oblasti Naselennya stanovit 1297 osib Organ miscevogo samovryaduvannya Skolivska miska rada selo Krushelnicya Pidvisna kladka v seli KrushelnicyaPidvisna kladka v seli Krushelnicya Krayina Ukrayina Oblast Lvivska oblast Rajon Strijskij rajon Gromada Skolivska miska gromada Kod KATOTTG UA46100190080016048 Oblikova kartka kartka Osnovni dani Zasnovane 1395 Naselennya 1297 Plosha 2 42 km Gustota naselennya 535 95 osib km Poshtovij indeks 82617 Telefonnij kod 380 3251 Geografichni dani Geografichni koordinati 49 06 16 pn sh 23 29 10 sh d 49 10444 pn sh 23 48611 sh d 49 10444 23 48611 Koordinati 49 06 16 pn sh 23 29 10 sh d 49 10444 pn sh 23 48611 sh d 49 10444 23 48611 Serednya visota nad rivnem morya 417 m Vodojmi r Krushelnicya Strij Najblizhcha zaliznichna stanciya Verhnye Sinovidne Vidstan do zaliznichnoyi stanciyi 9 km Misceva vlada Adresa radi 82600 Lvivska obl Strijskij r n m Skole majdan Nezalezhnosti 1 Karta Krushelnicya Krushelnicya Mapa Krushelnicya u Vikishovishi Cherez selo protikaye richka Strij i malenka richka Brichka Krushelnicya na yakij roztashovanij nevelikij 1 5 m odnojmennij vodospad Krushelnickij U seli ye pidvisnij derev yanij mist yakij ye perehodom na Zarichchya chastina sela yaka roztashovana pravoruch vid richki Strij pri v yizdi v selo Z sela ye stezhki na goru Dil i Parashku Istoriya4 zhovtnya 1395 r polskij korol Vladislav Yagajlo nadav Ivanovi i Dem yanovi selo Krushelnicyu yaka todi nalezhala do Tustanivskoyi volosti Privilej Yagajla u 1556 roci pidtverdiv korol Sigizmund II Avgust Do 1934 roku na teritoriyi teperishnogo sela buli dvi samostijni okremi gmini Krushelnicya Rustikalna ta Krushelnicya Shlyahecka Zgodom ci poselennya nalezhali do kolektivnoyi silskoyi gmini Pidgorodci yaka spochatku vhodila v skladSkolivskogo rajonu a z 1932 roku vzhe v Strijskij rajonStanislavskogo povitu Persha svitova vijna Ukrayinci Galichini Bukovini ta Zakarpattya yaki na pochatok Pershoyi svitovoyi vijni buli u skladi Avstro Ugorskoyi imperiyi buli aktivno zalucheni na vijskovu sluzhbu na boci Avstro Ugorshini Ne viklyuchennyam stali j meshkanci Krushelnici Na sogodnishnij chas u vidkritih arhivah Avstriyi znajdeni tilki spiski voyakiv yaki zaginuli Druga svitova vijna ta URSR Na Lvivshini yak i na inshih zahidnoukrayinskih zemlyah tragichnij rahunok zhertv komunistichnoyi imperiyi rozpochavsya voseni 1939 go z vibuhom Drugoyi svitovoyi vijni koli pid falshivoyu zavisoyu poryatunku yedinokrovnih brativ SRSR perenis svoyi zahidni kordoni zi Zbrucha do Syanu Zahidnogo Bugu ta Karpat Zolotij veresen 1939 go zasiyavsya zhorstokim polem bolyu smertej i lyudskih strazhdan She krivavishe rozkrutilisya represivni zhorna z vidnovlennyam radyanskoyi vladi na Lvivshini vlitku 1944 r ta z rozgortannyam u zahidnih oblastyah Ukrayini nacionalno vizvolnogo ruhu Takoyi pitomoyi vagi vinishennya naselennya ne zaznala zhodna oblast Ukrayini A skilki naselenih punktiv Lvivshini znachatsya u ninishnih dovidnikah yak kolishni bo yih zmela z licya zemli tak zvana chervona mitla tak represivni organi nazivali svoyi vijskovi operaciyi shodo zachistki sil chi mistechok vid vorozhogo elementu Z Lvivskoyi oblasti bulo viseleno 119 988 osib Chastka represovanih totalitarnim rezhimom iz Skolivshini stanovila 4 5 abo 5342 osobi Iz sela Krushelnici bulo viseleno 142 2 6 osib vid zagalnoyi kilkosti viselenih iz Skolivskogo rajonu ta 9 6 osib vid vsogo naselennya Krushelnici 66 zhinok i 76 cholovikiv stali zhertvami okupacijnoyi vladi Voni pracyuvali po desyat dvanadcyat godin na dobu na shahtah i rudnikah lisopovalah ta lisosplavah na budivnictvi zaliznic i dorig sered sibirskih bolit vichnoyi merzloti ta sered kazahstanskih pustel Vikova grupa represovanih 0 18 rokiv 40 28 2 osib 19 25rr 29 20 4 osib 26 30rr 10 7 01 osib 31 40 rr 15 10 5 osib 41 50rr 11 7 7 osib 51 60rr 28 19 7 osib 61 69rr 9 6 4 osib Z nih 18 12 7 osib pomerli na zaslanni 3 2 1 osib podalsha dolya nevidoma 1 0 7 rozstrilyali 1 0 7 vbili Sudili meshkanciv sela Krushelnicya za Kriminalnim Kodeksom Ukrayinskoyi radyanskoyi socialistichnoyi respubliki dali KK URSR zastosovuyuchi nastupni statti 54 1a zrada batkivshini 54 11 kontrrevolyucijna organizacijna diyalnist 54 2 zbrojne povstannya 54 12 nedonesennya pro kontrrevolyucijnij zlochin 54 4 dopomoga mizhnarodnij burzhuaziyi u zdijsnenni vorozhoyi diyalnosti proti SRSR 58 10 ch 1 antiradyanska propaganda i agitaciya KK RRFSR Spivpracya z OUN chlen sim yi uchasnika pidpillya UPA ReligiyaPersha zgadka pro nayavnist prihodskoyi cerkvi greko katolickogo virospovidannya ta prisutnist paroha u seli Krushelnicya traplyayetsya u zbirniku Alfavitnij pokazhchik Galichini 1818 roku Cerkvu sv Mikolaya zbudovano u 1822 roci Parohi Svyasheniki Andreas Merunowicz r n 1786 pomer 1858r z 1815 1858 rr Zapis pro smert Andreas Merunowicz Hilarien Popowicz r n 1827 z 1859 1874 rr Ioann Revakovich r n 1814 z 1882 1885 rr Andrej Yavorskij r n 1846 z 1886 1890 rr Aleksander Zderkovskij r n 1858 z 1892 1923 rr Mihajlo Vlasenko r n 1874 z 1924 1928 rr Mikola Kosovich r n 1901 z 1929 1935 rr Vacivskij Josif r n 1902 z 1936 1938 rr Bigun Ivan r n 1881 z 1939 1944 rr Kilkist prihozhan Kilkist meshkanciv sela Krushelnicya Greko katolickogo virospovidannya 1836 1938rr abs chisla Vlasniki Pokroviteli selaJohan Kloskowski 1826 1835 rr Johan Kloskoski et Karolus Zawadzki 1836 1858 rr Karolus Zawadzki et Julia Masiejowska 1859 1862 rr Eduardus Jarczewski 1863 1866 rr 1867 1871rr Franciscus Smolka et Albert Podhorodecki 1872r Franciscus Smolka 1874r Bernard de Poshinier 1882 1886 rr Andrej knyaz Lyubomvrskij 1891 1895rr E Balcer Belgiyec 1914 r German br Gredl 1924r NaselennyaAvstrijska imperiya Avstro Ugorshina Za danimi cerkovnogo perepisu u 1858 roci u seli prozhivalo 1320 osib greko katolickogo virospovidannya Za danimi podatkovogo perepisu Avstro Ugorshini yakij vidbuvsya 1 sichnya 1900 roku 2 u seli Krushelnicya zagalom prozhivalo 1417 osib Za religijnoyu prinalezhnistyu 1293 osib greko katolikiv 43 osib rimo katolikiv 81 yudeyiv Plosha sela stanovila 2494 gektariv zemli Za chastinami sela Krushelnicya Rustikalna Kruszelnica Rustykalna nalichuvala 124 hati u yakih prozhivalo 749 lyudej z nih 398 cholovikiv ta 351 zhinok Za religijnoyu prinalezhnist meshkalo 696 greko katolikiv 39 yudeyiv ta 14 rimo katolikiv Mova spilkuvannya lyudej 711 ukrayinska ta 38 polska V seli bulo 35 konej 489 koriv voliv 123 ovec ta 94 svinej Krushelnicya Shlyahetska Kruszelinica Szlachecka mala 124 hati u yakih prozhivalo 668 lyudej z nih 341 cholovikiv ta 327 zhinok Za religijnoyu prinalezhnist meshkalo 597 greko katolikiv 42 yudeyiv ta 29 rimo katolikiv Mova spilkuvannya lyudej 606 ukrayinska ta 60 polska V seli bulo 60 konej 564 koriv voliv 131 ovec ta 118 svinej Polska narodna respublika Za danimi podatkovogo perepisu stanom na 01 01 1939 r zagalom u seli Krushelnicya prozhivalo 1900 meshkanciv u tomu chisli 1760 ukrayinciv 35 polyakiv 40 latinnikiv rimo katolikiv 60 yevreyiv 5 nimciv U Krushelnici Rustikalnij Kruszelnica Rustykalna prozhivalo 1070 meshkanciv 1000 ukrayinciv 30 polyakiv 10 latinnikiv ta 30 yevreyiv U Krushelnici Shlyahetskij Kruszelinica Szlachecka pochatok sela prozhivalo 830 meshkanciv 760 ukrayinciv 5 polyakiv 30 latinnikiv 30 yevreyiv ta 5 nimciv URSR Zgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 1291 osoba z yakih 630 cholovikiv ta 661 zhinka Ukrayina Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkalo 1297 osib Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotok ukrayinska 99 69 rosijska 0 23 biloruska 0 08 Pam yatkiNa teritoriyi sela roztashovani tri cerkvi cerkva sv Mikolaya cerkva sv Trijci bilya yakoyi stoyit starenka kam yana kaplichka pobudovana v kinci 1700 h rokiv cerkva Prech Divi Mariyi U seli vstanovlenij pam yatnij znak na chest perebuvannya v seli Stepana Banderi z grupoyu 50 lvivskih studentiv u serpni 1933 roku Budivlya shkoli takozh povinna buti arhitekturnoyu spadshinoyu bo ce buv mayetok Avstrijskogo namisnika Pam yatnij znak Banderi v Krushelnici Detal pam yatnika Cerkva sv Trijci Pam yatnik ukrayinskomu povstancyu Vidomi lyudiNarodilisya Dmitrishin Chasto Lyubov nar 1942 ukrayinska pismennicya zhurnalistka Chlen Nacionalnoyi Spilki pismennikiv Ukrayini Pidgorodeckij Vasil Semenovich 14 10 1925 20 08 2004 chlen OUN bezkompromisnij borec za nezalezhnist Ukrayini Korchinskij Yulian Oleksijovich horovij dirigent pedagog folklorist kompozitor i gromadskij diyach Zasluzhenij artist URSR 1960 Korchinskij Miroslav Titovich kompozitor pedagog sopilkar bayanist Zasluzhenij diyach mistectv Ukrayini 2011 Daniv Zenovij Dmitrovich 1937 ukrayinskij krayeznavec Perebuvali Kosovich Mikola 1901 1941 greko katolickij svyashennik dushpastiryuvav u seli v 1929 1935 rokah GalereyaPrimitki Arhiv originalu za 7 kvitnya 2014 Procitovano 24 zhovtnya 2014 Boniecki A Herbarz polski Cz 1 T XII S 351 https isap sejm gov pl isap nsf DocDetails xsp id WDU19340680628 Rozporzadzenie Ministra Spraw Wewnetrznych z dnia 21 lipca 1934 r o podziale powiatu stryjskiego w wojewodztwie stanislawowskiem na gminy wiejskie https isap sejm gov pl isap nsf DocDetails xsp id WDU19320060037 Rozporzadzenie Rady Ministrow z dnia 7 stycznia 1932 r w sprawie zniesienia oraz zmiany granic niektorych powiatow na obszarze wojewodztwa stanislawowskiego Alphabetisches Verzeichnis aller Ortschaften Galiziens und der Bukowina 1 Schematismus universi venerabilis cleri archidioeceseos metropolitanae graeco catholicae Leopoliensis pro anno domini Schematismus universi venerabilis cleri archidioeceseos metropolitanae graeco catholicae Leopoliensis pro anno domini Schematismus universi venerabilis cleri archidioeceseos metropolitanae graeco catholicae Leopoliensis pro anno domini Schematismus universi venerabilis cleri archidioeceseos metropolitanae graeco catholicae Leopoliensis pro anno domini ShematizLvivskoyi arhiyeparhiyi nedostupne posilannya ShematizLvivskoyi arhiyeparhiyi ShematizLvivskoyi arhiyeparhiyi ShematizLvivskoyi arhiyeparhiyi ShematizLvivskoyi arhiyeparhiyi Schematismus des Konigreiches Galizien und Lodomerien Fur das Jahr Schematismus universi venerabilis cleri archidioeceseos metropolitanae graeco catholicae Leopoliensis pro anno domini Schematismus universi venerabilis cleri archidioeceseos metropolitanae graeco catholicae Leopoliensis pro anno domini Schematismus universi venerabilis cleri archidioeceseos metropolitanae graeco catholicae Leopoliensis pro anno domini Schematismus universi venerabilis cleri archidioeceseos metropolitanae graeco catholicae Leopoliensis pro anno domini Shematizm Lvivskoyi arhiyeparhiyi Shematizm Lvivskoyi arhiyeparhiyi Shematizm Lvivskoyi arhiyeparhiyi https chtivo org ua literature religija 1971 1895 rik html Shematizm Lvivskoyi arhiyeparhiyi https chtivo org ua literature religija 2090 1914 rik html Shematizm Lvivskoyi arhiyeparhiyi Shematizm Lvivskoyi arhiyeparhiyi Shematizm Lvivskoyi arhiyeparhiyi Dovidnik 1900 Etnichni grupi pivdennozahidnoyi Ukrayini Galichini na 1 1 1939 Ethnic groups of the South Western Ukraine Halycyna Galicia 1 1 1939 nac statistika Galichini Volodimir Kubijovich vorwort G Stadtmuller Wiesbaden Harrassowitz 1983 Kilkist nayavnogo ta postijnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Lvivska oblast osib Region Rik Kategoriya naselennya Stat 1989 12 01 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Kilkist nayavnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Lvivska oblast osib Region Rik 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu Lvivska oblast u do zagalnoyi chiselnosti naselennya Region Rik Vkazali u yakosti ridnoyi movu 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini DzherelaBoniecki A Herbarz polski wiadomosci historyczno genealogiczne o rodach szlacheckich 1912 Cz 1 T XII S 351 356 pol Kruszelnica po rusku Kruszelnycia 2 Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1883 T IV S 734 pol S 734 735 pol PosilannyaPogoda v seli Krushelnicya 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Krushelnickij vodospad video Skolivska rada 22 kvitnya 2021 u Wayback Machine Nova gromada 28 chervnya 2021 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi