Крушельницька Володимира Антонівна

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Крушельницька.

Володими́ра Анто́нівна Крушельни́цька (3 січня 1903, Коломия — 8 грудня 1937) — лікарка-дерматологиня, публіцистка, редакторка, громадська і культурна діячка. Жертва сталінського терору.

Володимира Антонівна Крушельницька
Володимира Крушельницька. Львів, 1930
Народилася	1903(1903) Коломия
Померла	8 грудня 1937(1937-12-08) Ленінградська область, РФ
Країна	Долитавщина
Національність	українка
Діяльність	лікар-дерматолог, публіцист, редактор, громадська і культурна діячка.
Науковий ступінь	доктор медичних наук
Батько	Крушельницький Антін Владиславович
Мати	Крушельницька Марія Степанівна
Брати, сестри	Крушельницький Іван Антонович, Крушельницький Богдан Антонович, Крушельницький Остап Антонович і Крушельницький Тарас Антонович
Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис

Докладніше: Крушельницькі (рід)

Народилася в м. Коломиї в сім'ї Антона Крушельницького та його дружини Марії. Мала чотирьох братів: Івана К., Богдана К., Тараса К., Остапа К. Її племінницями є Лариса Іванівна Крушельницька і Марія Тарасівна Крушельницька.

Закінчила у Відні гімназію (1919) і медичний інститут (1925). У 1926—1927 рр. — лікар у Рогатині, у 1928—1931 рр. мала у Львові приватну практику. Від 1928 р. разом з Софією Парфанович редагувала журнал Українського антиалкогольного товариства «Відродження» у Львові.

Позитивно оцінивши радянську українізацію 1920-х років, переїхала до УРСР. Від 2 листопада 1931 навчалась в аспірантурі Інституту венерології та дерматології в Харкові, за рік написала і захистила докторську дисертацію; працювала в тому ж інституті асистентом. У 1932 до неї в Харків із Львова переїхав її брат Іван, а в травні та липні 1934 — решта її великої родини (крім її братової по Івану — Галини Левицької).

У ніч проти 6 листопада 1934 працівники НКВД заарештували її братів Тараса й Івана, а потім батька та двох інших її братів. Сама Володимира Крушельницька була заарештована 12 грудня 1934 за звинуваченням у належності до контрреволюційної терористичної організації. 27 лютого 1935 р. Володимира була засуджена до 3 років таборів. Відбувала покарання на Соловках (працювала лікарем). Володимиру в групі в'язнів (509 осіб), згідно з протоколом від 25 листопада, розстріляли (імовірно, в Ленінградській області РФ); документ про виконання вироку підписаний 8 грудня 1937 р.

Володимира Антонівна Крушельницька реабілітована Харківським обласним судом 10 березня 1958 р.

Джерела та література

• Г. П. Герасимова. Крушельницька Володимира Антонівна [ 19 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 5 : Кон — Кю. — С. 422. — .
• Я. В. Ганіткевич. Крушельницька Володимира Антонівна [ 20 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2023. — .
• Крушельницька Л. І. Рубали ліс… (Спогади галичанки). — Львів, 2001. — 260 с.: іл.

Посилання

• Сайт Інституту історії [ 4 грудня 2014 у Wayback Machine.]