Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Цю статтю потрібно повністю переписати відповідно до Вікіпедії. (січень 2020) |
Кременецький повіт — історична адміністративно-територіальна одиниця на українських землях, що входили до складу Російської імперії, Української Держави, Польщі і СРСР.
| Кременецький повіт | ||||
 | ||||
 | ||||
| Губернія | Волинська губернія | |||
|---|---|---|---|---|
| Центр | Кременець | |||
| Площа | 3 300—3 400 км² | |||
| Населення | 219 934 чоловік (на 1897 рік) осіб | |||
| Кременецький повіт | |||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Powiat krzemieniecki | |||||||||||
 | |||||||||||
| Повіт на мапі воєводства | |||||||||||
| Країна |  Польща | ||||||||||
| Воєводство | Волинське | ||||||||||
| Адміністративний центр | Кременець | ||||||||||
| Населення: | 243 000 (1931) | ||||||||||
| Площа: | 2700 | ||||||||||
| Густота: | 46
| ||||||||||
| TERYT: | Код ISO: | ||||||||||
| Адмніністративний поділ | |||||||||||
| |||||||||||
| Адміністрація | |||||||||||
| |||||||||||
| - | |||||||||||
Царські часи
Утворений у 1795 році у складі Волинського намісництва, з 1796 — у складі Волинської губернії.
Повіт займав південно-західну частину Волинської губернії. На півночі межував з Дубенським, на сході — з Острозьким, на південному сході — зі Старокостянтинівським повітами Волинської губернії. Південна і західна частина повіту прилягали до кордону з Австро-Угорщиною.
За обрахунками І.Стрельбицького, займав 2 919,1 верстов² або 304 072,9 десятин (3 322 км²), а за даними Б.Швейцера — 3 024 верстов² (близько 3 440 км²).
Згідно з переписом населення Російської імперії 1897 року, в повіті проживало 219 934 осіб. З них 80,69% — українці, 12,23% — євреї, 3,38% — росіяни, 3,01% — поляки, 0,12% — чехи, 0,29% — татари, 0,1% — німці .
У повіті було 16 волостей, 229 сільських громад, 13 містечок, 271 сільське поселення. Місто було одне — повітовий центр, власної волості не мало.
Склад повіту (1913)
- Бережецька волость
- Білозорецька волость
- Білокриницька волость
- Борецька волость
- Борсуківська волость
- Вербовецька волость
- Вишневецька волость
- Вишгородська волость
- Дедеркальська волость
- Зарудненська волость
- Почаївська волость
- Радзивилівська волость
- Святецька волость
- Старо-Олексинецька волость
- Шумська волость
- Ямпільська волость
- місто Кременець із передмістями Бонівка, Вишневецька рогатка, Вітівщина, Воловиця, Глибокі Туники, Глинянка, Грабівка, Дівоча Гора, Дубенська застава, Зеблази, Княжена, Корнії, Красногірка, Куличівка, Липовиця, Ляшуки, Моргви, Осовиця, Переліски, Підвисоке, Плитниця, Сичівка, Туники, Чугалі, Щури, власницькою садибою Богоявленського монастиря та хутором Березина.
Період Української Держави (Гетьманату)
| Цей розділ потребує доповнення. (вересень 2016) |
Польські часи
З 19 лютого 1921 р. — один із 7 повітів новоутвореного Волинського воєводства другої Речі Посполитої. Межі були практично такими ж, як і до 1921 роки (за винятком Святецької (окрім сіл Гриньки, Козачки, Осняки), східної частини Ямпільської (окрім сіл Грибова, Загірці, Краснолука, Михайлівка, Юсківці), сіл Щаснівка Білозорецької, Волоське (Міжгір'я) Дедеркальської, волостей, «відрізаних» кордоном на бік УРСР та включених до Старокостянтинівського повіту, а села Баймаки і Зіньки Шумської волості — до складу Ізяславського повіту). Складався з 3 міст (Кременець, Радивилів і Новий Вишнівець), 3 містечок (Білозірка, Новий Почаїв і Шумськ) і 15 сільських ґмін-волостей (які включали 507 сільських поселень — 4 з них були знищені війною і незаселені).
Разом із тим, внутрішній поділ поступово зазнав ряду значних змін. Зокрема, 1 січня 1924 року було відновлено ліквідовану свого часу Лановецьку волость як ґміну Ланівці з ліквідованої ґміни Паньківці та з вилучених із ґміни Вишгородок сіл Красківці та Волиця і з ґміни Білозірка містечка Ланівці та сіл Гриньки, Малі Козачки, Великі Козачки й Осники.
1 січня 1925 р. з повіту вилучено ґміну Радзівіллув і включено до Дубенського повіту.
В 1933 р. ліквідовано Білокриницьку, Бірківську, Борсуківську, Вербовецьку і Зарудненську волості, натомість утворено ґміни Колодне, Угорськ та Катербург. Було також реорганізовано міську ґміну Кременець, до якої увійшли навколокременецькі поселення (Сичівка, Грабівка, Андруга Велика і Білокриниця) — частина колишньої Білокриницької волості.
Надалі в повіті було 12 сільських ґмін (Білозірка, Бережці, Вишгородок, Вишнівець, Дедеркали, Катербург, Колодне, Ланівці, Почаїв, Старий Олексинець, Угорськ, Шумськ), 1 міська ґміна (Кременець), 252 сільські громади (солецтва) й 1 місто.
Займав південну частину воєводства і межував від заходу з Тернопільським воєводством (Бродський і Зборівський повіти), від півночі — з Дубенським і Здолбунівським повітами, від півдня — зі Зборівським повітом (Тернопільське воєводство), на сході прилягав до кордону з СРСР.
Площа території повіту — 2.700 кв. км.
Населення — 243,0 тис. осіб (згідно з переписом 1931).
Густота населення — 46 осіб на 1 кв. км.
Повіт був заселений переважно українцями (196,2 тис. осіб; 80,7 %). Інші національності: поляки — 25,8 тис. осіб (10,6 %), євреї тощо.
Радянський період
Включений 4 грудня 1939 р. до новоутвореної Тарнопольської (від середини 1940-х - Тернопільської) області. В 1940 р поділений на 6 районів.
Посилання
- . Архів оригіналу за 19 листопада 2008. Процитовано 17 квітня 2009.
- Архів оригіналу за 5 січня 2017. Процитовано 7 січня 2017.
- . Архів оригіналу за 13 жовтня 2016. Процитовано 18 жовтня 2016.
- . Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 29 вересня 2016.
Джерела
- Энциклопедический Словарь Ф.А.Брокгауза и И.А.Ефрона [Архівовано 24 січня 2012 у WebCite](рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cyu stattyu potribno povnistyu perepisati vidpovidno do standartiv yakosti Vikipediyi Vi mozhete dopomogti pererobivshi yiyi Mozhlivo mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin sichen 2020 Kremeneckij povit istorichna administrativno teritorialna odinicya na ukrayinskih zemlyah sho vhodili do skladu Rosijskoyi imperiyi Ukrayinskoyi Derzhavi Polshi i SRSR Kremeneckij povitGerb povitovogo centruGuberniya Volinska guberniyaCentr KremenecPlosha 3 300 3 400 km Naselennya 219 934 cholovik na 1897 rik osib Kremeneckij povit Powiat krzemieniecki Povit na mapi voyevodstva Krayina Polsha Voyevodstvo Volinske Administrativnij centr Kremenec Naselennya 243 000 1931 Plosha 2700 Gustota 46 TERYT Kod ISO Admninistrativnij podil gmini miski 1 misko silski silski 12 Administraciya Mapa Povitovij centr misto Kremenec Carski chasiUtvorenij u 1795 roci u skladi Volinskogo namisnictva z 1796 u skladi Volinskoyi guberniyi Povit zajmav pivdenno zahidnu chastinu Volinskoyi guberniyi Na pivnochi mezhuvav z Dubenskim na shodi z Ostrozkim na pivdennomu shodi zi Starokostyantinivskim povitami Volinskoyi guberniyi Pivdenna i zahidna chastina povitu prilyagali do kordonu z Avstro Ugorshinoyu Za obrahunkami I Strelbickogo zajmav 2 919 1 verstov abo 304 072 9 desyatin 3 322 km a za danimi B Shvejcera 3 024 verstov blizko 3 440 km Zgidno z perepisom naselennya Rosijskoyi imperiyi 1897 roku v poviti prozhivalo 219 934 osib Z nih 80 69 ukrayinci 12 23 yevreyi 3 38 rosiyani 3 01 polyaki 0 12 chehi 0 29 tatari 0 1 nimci U poviti bulo 16 volostej 229 silskih gromad 13 mistechok 271 silske poselennya Misto bulo odne povitovij centr vlasnoyi volosti ne malo Sklad povitu 1913 Berezhecka volost Bilozorecka volost Bilokrinicka volost Borecka volost Borsukivska volost Verbovecka volost Vishnevecka volost Vishgorodska volost Dederkalska volost Zarudnenska volost Pochayivska volost Radzivilivska volost Svyatecka volost Staro Oleksinecka volost Shumska volost Yampilska volost misto Kremenec iz peredmistyami Bonivka Vishnevecka rogatka Vitivshina Volovicya Gliboki Tuniki Glinyanka Grabivka Divocha Gora Dubenska zastava Zeblazi Knyazhena Korniyi Krasnogirka Kulichivka Lipovicya Lyashuki Morgvi Osovicya Pereliski Pidvisoke Plitnicya Sichivka Tuniki Chugali Shuri vlasnickoyu sadiboyu Bogoyavlenskogo monastirya ta hutorom Berezina Period Ukrayinskoyi Derzhavi Getmanatu Cej rozdil potrebuye dopovnennya veresen 2016 Polski chasiZ 19 lyutogo 1921 r odin iz 7 povitiv novoutvorenogo Volinskogo voyevodstva drugoyi Rechi Pospolitoyi Mezhi buli praktichno takimi zh yak i do 1921 roki za vinyatkom Svyateckoyi okrim sil Grinki Kozachki Osnyaki shidnoyi chastini Yampilskoyi okrim sil Gribova Zagirci Krasnoluka Mihajlivka Yuskivci sil Shasnivka Bilozoreckoyi Voloske Mizhgir ya Dederkalskoyi volostej vidrizanih kordonom na bik URSR ta vklyuchenih do Starokostyantinivskogo povitu a sela Bajmaki i Zinki Shumskoyi volosti do skladu Izyaslavskogo povitu Skladavsya z 3 mist Kremenec Radiviliv i Novij Vishnivec 3 mistechok Bilozirka Novij Pochayiv i Shumsk i 15 silskih gmin volostej yaki vklyuchali 507 silskih poselen 4 z nih buli znisheni vijnoyu i nezaseleni Razom iz tim vnutrishnij podil postupovo zaznav ryadu znachnih zmin Zokrema 1 sichnya 1924 roku bulo vidnovleno likvidovanu svogo chasu Lanovecku volost yak gminu Lanivci z likvidovanoyi gmini Pankivci ta z viluchenih iz gmini Vishgorodok sil Kraskivci ta Volicya i z gmini Bilozirka mistechka Lanivci ta sil Grinki Mali Kozachki Veliki Kozachki j Osniki 1 sichnya 1925 r z povitu vilucheno gminu Radzivilluv i vklyucheno do Dubenskogo povitu V 1933 r likvidovano Bilokrinicku Birkivsku Borsukivsku Verbovecku i Zarudnensku volosti natomist utvoreno gmini Kolodne Ugorsk ta Katerburg Bulo takozh reorganizovano misku gminu Kremenec do yakoyi uvijshli navkolokremenecki poselennya Sichivka Grabivka Andruga Velika i Bilokrinicya chastina kolishnoyi Bilokrinickoyi volosti Nadali v poviti bulo 12 silskih gmin Bilozirka Berezhci Vishgorodok Vishnivec Dederkali Katerburg Kolodne Lanivci Pochayiv Starij Oleksinec Ugorsk Shumsk 1 miska gmina Kremenec 252 silski gromadi solectva j 1 misto Zajmav pivdennu chastinu voyevodstva i mezhuvav vid zahodu z Ternopilskim voyevodstvom Brodskij i Zborivskij poviti vid pivnochi z Dubenskim i Zdolbunivskim povitami vid pivdnya zi Zborivskim povitom Ternopilske voyevodstvo na shodi prilyagav do kordonu z SRSR Plosha teritoriyi povitu 2 700 kv km Naselennya 243 0 tis osib zgidno z perepisom 1931 Gustota naselennya 46 osib na 1 kv km Povit buv zaselenij perevazhno ukrayincyami 196 2 tis osib 80 7 Inshi nacionalnosti polyaki 25 8 tis osib 10 6 yevreyi tosho Radyanskij periodVklyuchenij 4 grudnya 1939 r do novoutvorenoyi Tarnopolskoyi vid seredini 1940 h Ternopilskoyi oblasti V 1940 r podilenij na 6 rajoniv Posilannya Arhiv originalu za 19 listopada 2008 Procitovano 17 kvitnya 2009 Arhiv originalu za 5 sichnya 2017 Procitovano 7 sichnya 2017 Arhiv originalu za 13 zhovtnya 2016 Procitovano 18 zhovtnya 2016 Arhiv originalu za 5 bereznya 2016 Procitovano 29 veresnya 2016 DzherelaEnciklopedicheskij Slovar F A Brokgauza i I A Efrona Arhivovano 24 sichnya 2012 u WebCite ros