Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

дохід Краматорський металургійний заводТипВАТГалузьчорна металургіяЗасновано1898Закриття ліквідація 2012Штаб квартираКра

Краматорський металургійний завод

Краматорський металургійний завод

Краматорський металургійний завод
image
ТипВАТ
Галузьчорна металургія
Засновано1898
Закриття (ліквідація)2012
Штаб-квартираКраматорськ (Україна)
Продукціячавун, сталь, металопрокат, феросплави
Співробітники1370 осіб
Код ЄДРПОУ00191187
image Краматорський металургійний завод у Вікісховищі

Крамато́рський металургі́йний завод  — металургійне підприємство з повним циклом виробництва на території міста Краматорська (Донецька область України).

Розташоване на північний схід від залізничної станції Краматорськ на обох берегах річки Казенний Торець. Підприємству належать також так звана Шлакова гора й адміністративні та житлові будівлі в селищі Ясна Поляна. В наш час[] одна з двох доменних печей не працює.

image
Доменний цех
image
Один з цехів заводу на тлі Крейдяної гори
image
Завод і «Шлакова гора»
Доменні печи та «Шлакова гора»
image
Мартенівський і металопрокатний цехи
image
Прохідні з боку залізниці

Історія

Вересень 1896 — початок роботи заводу. Вже на 1897 р. на ньому працювало 400 людей.

Серпень 1898 — для забезпечення механічного виробництва металом були запущені доменні печі № 1 і № 2 та отримали перший чавун. На 1899 рік робітників заводу складало вже 2000 людей. Під час 1901—1904 рр. виробництво чавуна досягло 73,7 тис. т.

15 вересня 1899 — на базі польської машинобудівної фірми «В. Фішнер і К.Гампер» було засновано «Краматорське машинобудівне товариство» (КМТ).

1902 — була відкрита заводська школа.

1903 — інженер М. К. Курако (який працював у період в 1902—1906 рр.) побудував домну нової конструкції, яка перевершувала по показниках інші печі.

1905 — був введений у стрій мартеновський цех.

1907 — побудовано нову будівлю школи (тепер 4-літньої)

1909 — запущений великосортний стан 620, виробляючий смугобульб.- з'явилися футбольні команди.

1910 — почав працювати прокатний цех.

1911 — виробництво чавуну досягло 158,9 тис. тонн, а сталі — 60,6 тис. тонн.

1912 — на заводі було засноване Краматорське спортивне товариство (КСО). На підприємстві працювали 1470 осіб (крім росіян і українців працювали ще німці, чехи, австрійці та поляки).

21 травня (за ст. стилем — 9 травня 1912) — була організована пожежна команда.

1913 — був відкритий парк КСТ (зараз носить назву Сад Бернацького, раніше — Парк ім. Леніна) з футбольним полем і плавальним басейном.

1914 — іноземці були виключені зі складу акціонерів. В КМС працювало на той момент 1340 осіб, а всього на заводі — 4063.

1917 — через дефіцит грошової маси для розрахунків з працівниками та інженерно-технічним персоналом дирекція випустила тимчасові гроші знаки вартістю 1, 3, 5, 10, 25, 100 рублів. Папір бонів КМС мала захист — водяні знаки, але в попит вони так і не пішли. На той момент робочий склад заводу становив 4084 людини.

1918 — була зупинена мартенівська піч. Кількість працівників заводу зменшилась майже удвічі (2315 осіб).

17 листопада 1920 — Постановою Президіуму Укрраднаргоспу завод був націоналізований, отримавши назву Краматорського державного машинобудівного і металургійного заводу (КДММЗ).

17 грудня 1920 — виробництво було зупинено через фінансову і сировинну кризу.

1 червня 1922 — постановою Президіуму Укрраднадгоспу завод переданий в Управління вугільною кам'яною промисловістю (Донвугілля).

12 серпня 1922 — відновила роботу мартеновська піч.

1 жовтня 1925 — завод був виведений з-під управління Донвугілля і був реорганіозований у трест КДМЗ.

1926 — продукція доменного і мартеновського цехів перевершила довоєнний рівень.

20 червня 1927 — стала виходити газета «Краматорська домна» (19 вересня 1930 р. вона була перейменована як ).

1929 — у зв'язку з будівництвом нового заводу важкого машинобудування КДММЗ увійшов до складу комбінату «Краммашбуд».

1931 — побудована нова електроповітряна станція.

1932 — було випущено 256 тис. тонн чавуна, 143 тис. тонн сталі, 133 тис. тонн прокату.

1 червня 1934 — розпорядженням Наркомважмашу підприємство було розділено на два заводи: Старокраматорський машинобудівний завод та Краматорський машинобудівний завод.

1934 - вибух доменної пічі.

Після початку німецько-радянської війни у 1941 завод був перевезний до м. Саров (Росія).

Після окупації завод був переданий в управління компанії Huttenwerke-Gesellschaft Ost m.b.H., що ремонтувала на ньому вугільне приладдя. З 1943 на заводі, який мав назву Neue Maschinenfabrik Kramatorsk, ремонтувалися танки та інша військова техніка. Також на ньому було розміщене замовлення на виготовлення 1000 циліндро-розточних та циліндро-шліфованих верстатів. На серпень 1943 працювало 2 тис. робітників на території заводу.

Після захоплення Донбасу Червоною армією в 1943 році директором заводу був призначений Ігнатенко. 17 лютого 1944 — перша післявоєнна плавка сталі.

1950 — була запущена доменна піч № 34, а існувавша доменна піч № 3 була переведена на виплавку феромарганцю.

1963 — здана в експлуатацію більш доменна піч, яку капітально відремонтували у 1981. В той же рік перед заводоуправлінням був відкритий пам'ятник В. Куйбишеву.

1989 — у мартеновському цеху побудували чотирьохручну сортову МНЛЗ горизонтального типу, яка передбачала отримання квадратної заготовки перетину 155×175 мм продуктивністю 80 т/год.

1990 — МНЛЗ була демонтована через невдалу експлуатацію.

1994 — державне підприємство перетворено у ВАТ «Краматорський металургійний завод ім. В. Куйбишева».

2000 — зупинена доменна піч № 3, був закритий мартеновський цех.

2007 сталась аварія на доменній печі № 4. Через рік її було відремонтовано і було вироблено на ній 205 тис. тонн чавуна і 24 тис. тонн прокату. Але вже 2009 року її знов було зупинено через падіння попиту на чавун.

14 липня 2010 — на базі КМЗ було засновано нове підприємство — ТОВ «Краматорський феросплавний завод».

Докладніше: (Краматорський феросплавний завод#Історія)

2012 — мартенівський цех було демонтовано.

  • image
    Домна Краматорського металургійного товариства
  • image
    Бони Краматорського металургійного товариства (1917 рік)
  • image
    Будівництво домни №2 біс
  • image
    Пуск домни №2 біс у 1926 році
  • image
    Відвантаження сталі відновленого заводу в 1944 році
  • image
    Зображення на поштовому конверті, виданому на честь сторіччя Краматорського металургійного заводу

оо

Див. також

Джерела

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Краматорський металургійний завод


  • Шкуратова Н. В. — Краматорск: Путеводитель. — Донецк: Донбас, 1978.- 56 с - с. 40-41(рос.)
  • Краматорск: план города. — Киев: ГНПП «Картография», 2002.(рос.)
  • (рос.)
  • http://www.kramatorsk.org/index.php?r=hpart12 [ 30 серпня 2006 у Wayback Machine.] (рос.)
  • (рос.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

dohid Kramatorskij metalurgijnij zavodTipVATGaluzchorna metalurgiyaZasnovano1898Zakrittya likvidaciya 2012Shtab kvartiraKramatorsk Ukrayina Produkciyachavun stal metaloprokat ferosplaviSpivrobitniki1370 osibKod YeDRPOU00191187 Kramatorskij metalurgijnij zavod u Vikishovishi Kramato rskij metalurgi jnij zavod metalurgijne pidpriyemstvo z povnim ciklom virobnictva na teritoriyi mista Kramatorska Donecka oblast Ukrayini Roztashovane na pivnichnij shid vid zaliznichnoyi stanciyi Kramatorsk na oboh beregah richki Kazennij Torec Pidpriyemstvu nalezhat takozh tak zvana Shlakova gora j administrativni ta zhitlovi budivli v selishi Yasna Polyana V nash chas koli odna z dvoh domennih pechej ne pracyuye Domennij cehOdin z cehiv zavodu na tli Krejdyanoyi goriZavod i Shlakova gora Domenni pechi ta Shlakova gora Martenivskij i metaloprokatnij cehiProhidni z boku zalizniciIstoriyaVeresen 1896 pochatok roboti zavodu Vzhe na 1897 r na nomu pracyuvalo 400 lyudej Serpen 1898 dlya zabezpechennya mehanichnogo virobnictva metalom buli zapusheni domenni pechi 1 i 2 ta otrimali pershij chavun Na 1899 rik robitnikiv zavodu skladalo vzhe 2000 lyudej Pid chas 1901 1904 rr virobnictvo chavuna dosyaglo 73 7 tis t 15 veresnya 1899 na bazi polskoyi mashinobudivnoyi firmi V Fishner i K Gamper bulo zasnovano Kramatorske mashinobudivne tovaristvo KMT 1902 bula vidkrita zavodska shkola 1903 inzhener M K Kurako yakij pracyuvav u period v 1902 1906 rr pobuduvav domnu novoyi konstrukciyi yaka perevershuvala po pokaznikah inshi pechi 1905 buv vvedenij u strij martenovskij ceh 1907 pobudovano novu budivlyu shkoli teper 4 litnoyi 1909 zapushenij velikosortnij stan 620 viroblyayuchij smugobulb z yavilisya futbolni komandi 1910 pochav pracyuvati prokatnij ceh 1911 virobnictvo chavunu dosyaglo 158 9 tis tonn a stali 60 6 tis tonn 1912 na zavodi bulo zasnovane Kramatorske sportivne tovaristvo KSO Na pidpriyemstvi pracyuvali 1470 osib krim rosiyan i ukrayinciv pracyuvali she nimci chehi avstrijci ta polyaki 21 travnya za st stilem 9 travnya 1912 bula organizovana pozhezhna komanda 1913 buv vidkritij park KST zaraz nosit nazvu Sad Bernackogo ranishe Park im Lenina z futbolnim polem i plavalnim basejnom 1914 inozemci buli viklyucheni zi skladu akcioneriv V KMS pracyuvalo na toj moment 1340 osib a vsogo na zavodi 4063 1917 cherez deficit groshovoyi masi dlya rozrahunkiv z pracivnikami ta inzhenerno tehnichnim personalom direkciya vipustila timchasovi groshi znaki vartistyu 1 3 5 10 25 100 rubliv Papir boniv KMS mala zahist vodyani znaki ale v popit voni tak i ne pishli Na toj moment robochij sklad zavodu stanoviv 4084 lyudini 1918 bula zupinena martenivska pich Kilkist pracivnikiv zavodu zmenshilas majzhe udvichi 2315 osib 17 listopada 1920 Postanovoyu Prezidiumu Ukrradnargospu zavod buv nacionalizovanij otrimavshi nazvu Kramatorskogo derzhavnogo mashinobudivnogo i metalurgijnogo zavodu KDMMZ 17 grudnya 1920 virobnictvo bulo zupineno cherez finansovu i sirovinnu krizu 1 chervnya 1922 postanovoyu Prezidiumu Ukrradnadgospu zavod peredanij v Upravlinnya vugilnoyu kam yanoyu promislovistyu Donvugillya 12 serpnya 1922 vidnovila robotu martenovska pich 1 zhovtnya 1925 zavod buv vivedenij z pid upravlinnya Donvugillya i buv reorganiozovanij u trest KDMZ 1926 produkciya domennogo i martenovskogo cehiv perevershila dovoyennij riven 20 chervnya 1927 stala vihoditi gazeta Kramatorska domna 19 veresnya 1930 r vona bula perejmenovana yak 1929 u zv yazku z budivnictvom novogo zavodu vazhkogo mashinobuduvannya KDMMZ uvijshov do skladu kombinatu Krammashbud 1931 pobudovana nova elektropovitryana stanciya 1932 bulo vipusheno 256 tis tonn chavuna 143 tis tonn stali 133 tis tonn prokatu 1 chervnya 1934 rozporyadzhennyam Narkomvazhmashu pidpriyemstvo bulo rozdileno na dva zavodi Starokramatorskij mashinobudivnij zavod ta Kramatorskij mashinobudivnij zavod 1934 vibuh domennoyi pichi Pislya pochatku nimecko radyanskoyi vijni u 1941 zavod buv pereveznij do m Sarov Rosiya Pislya okupaciyi zavod buv peredanij v upravlinnya kompaniyi Huttenwerke Gesellschaft Ost m b H sho remontuvala na nomu vugilne priladdya Z 1943 na zavodi yakij mav nazvu Neue Maschinenfabrik Kramatorsk remontuvalisya tanki ta insha vijskova tehnika Takozh na nomu bulo rozmishene zamovlennya na vigotovlennya 1000 cilindro roztochnih ta cilindro shlifovanih verstativ Na serpen 1943 pracyuvalo 2 tis robitnikiv na teritoriyi zavodu Pislya zahoplennya Donbasu Chervonoyu armiyeyu v 1943 roci direktorom zavodu buv priznachenij Ignatenko 17 lyutogo 1944 persha pislyavoyenna plavka stali 1950 bula zapushena domenna pich 34 a isnuvavsha domenna pich 3 bula perevedena na viplavku feromargancyu 1963 zdana v ekspluataciyu bilsh domenna pich yaku kapitalno vidremontuvali u 1981 V toj zhe rik pered zavodoupravlinnyam buv vidkritij pam yatnik V Kujbishevu 1989 u martenovskomu cehu pobuduvali chotirohruchnu sortovu MNLZ gorizontalnogo tipu yaka peredbachala otrimannya kvadratnoyi zagotovki peretinu 155 175 mm produktivnistyu 80 t god 1990 MNLZ bula demontovana cherez nevdalu ekspluataciyu 1994 derzhavne pidpriyemstvo peretvoreno u VAT Kramatorskij metalurgijnij zavod im V Kujbisheva 2000 zupinena domenna pich 3 buv zakritij martenovskij ceh 2007 stalas avariya na domennij pechi 4 Cherez rik yiyi bulo vidremontovano i bulo virobleno na nij 205 tis tonn chavuna i 24 tis tonn prokatu Ale vzhe 2009 roku yiyi znov bulo zupineno cherez padinnya popitu na chavun 14 lipnya 2010 na bazi KMZ bulo zasnovano nove pidpriyemstvo TOV Kramatorskij ferosplavnij zavod Dokladnishe Kramatorskij ferosplavnij zavod Istoriya 2012 martenivskij ceh bulo demontovano Domna Kramatorskogo metalurgijnogo tovaristva Boni Kramatorskogo metalurgijnogo tovaristva 1917 rik Budivnictvo domni 2 bis Pusk domni 2 bis u 1926 roci Vidvantazhennya stali vidnovlenogo zavodu v 1944 roci Zobrazhennya na poshtovomu konverti vidanomu na chest storichchya Kramatorskogo metalurgijnogo zavodu ooDiv takozhKramatorskij metaloprokatnij zavod Kramatorskij ferosplavnij zavod Kostyantinivskij metalurgijnij zavodDzherelaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Kramatorskij metalurgijnij zavod Shkuratova N V Kramatorsk Putevoditel Doneck Donbas 1978 56 s s 40 41 ros Kramatorsk plan goroda Kiev GNPP Kartografiya 2002 ros ros http www kramatorsk org index php r hpart12 30 serpnya 2006 u Wayback Machine ros ros

Дата публікації:
Топ