Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Федір (Фотіс) Євгенович Котанов (23 березня (4 квітня) 1914, Неон-Хароба — 15 вересня 1993, Санкт-Петербург) — Герой Радянського Союзу (1945), у роки німецько-радянської війни командир 384-го окремого Червонопрапорного Миколаївського батальйону морської піхоти (Одеська військово-морська база, Червонопрапорний Чорноморський флот).
| Федір Євгенович Котанов | |||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | |||||||||||
| Народження | 23 березня (4 квітня) 1914 Неон-Хароба (Грузія) | ||||||||||
| Смерть | 15 вересня 1993 (79 років) Санкт-Петербург | ||||||||||
| Поховання | Південний цвинтар (Санкт-Петербург) | ||||||||||
| Країна |  СРСР | ||||||||||
| Рід військ | морська піхота | ||||||||||
| Освіта | Військова академія імені М. В. Фрунзе | ||||||||||
| Роки служби | 1930—1964 | ||||||||||
| Звання |  Полковник | ||||||||||
| Командування | 384-й окремий Червонопрапорний Миколаївський батальйон морської піхоти (Одеська військово-морська база, Червонопрапорний Чорноморський флот) | ||||||||||
| Війни / битви | Німецько-радянська війна • Оборона Севастополя • | ||||||||||
| Нагороди |
| ||||||||||
Біографія
Народився 23 березня (4 квітня — за новим стилем) 1914 року в селі Неон-Хароба нині Грузії в сім'ї селянина. Грек. Член ВКП (б) / КПРС з 1940 року. Закінчив 7 класів. Працював у сільському господарстві.
У Червоній Армії з 1930 року. Закінчив у 1933 році Бакинську піхотну школу. Служив у частинах Червоної Армії. Учасник німецько-радянської війни з червня 1941 року. Брав участь в обороні Севастополя. Командував стрілецьким батальйоном берегової служби. Отримав важку контузію і був евакуйований.
В кінці 1942 року капітан Котанов призначений начальником штабу легендарного десантного загону під командуванням майора Кунікова. Разом із загоном він у числі перших у ніч з 3 на 4 лютого 1943 року в ході висадився на зайнятому ворогом і сильно укріпленому узбережжі в районі Новоросійська біля села Мисхако. Стрімким ударом десантний загін вибив німців з опорного пункту і міцно закріпився на захопленому плацдармі, який в подальшому отримав назву «Мала земля». Сім днів десантники відбивали шалені атаки ворога і утримали плацдарм до підходу основних сил. За цей період загоном було знищено понад 200 німців. Коли майор Куніков отримав смертельне поранення, Котанов прийняв командування загоном на себе. Дії загону по захопленню плацдарму зіграли важливу роль у проведенні і в остаточному звільненні Новоросійська.
На початку квітня 1943 року капітан Котанов був призначений командиром 384-го окремого батальйону морської піхоти (Одеська військово-морська база, Чорноморський флот). Батальйон входив в оперативне підпорядкування Азовської військової флотилії і брав активну участь у визволенні міст і селищ, розташованих по берегах Азовського і Чорного морів, брав участь в операціях з відвоювання Румунії та Болгарії.
Брав участь в Бердянському десанті, наприкінці серпня 1943 року капітан Котанов на чолі десантного загону висадився біля населеного пункту Безіменне (на захід Таганрога) та взяв участь у боях за визволення міста.
У ніч з 9 на 10 вересня 1943 року десантний загін 384-го окремого батальйону морської піхоти під командуванням Котанова двома групами (однією командував старший лейтенант Ольшанський, другою — капітан Котанов) справив висадку в тил противника на захід від Маріуполя в районі сіл Мелекіне і Юр'ївка. Ведучи триденні бої з відступаючими великими силами противника, батальйон просунувся до порту Маріуполь і звільнив його до приходу частин Червоної Армії. При цьому було знищено понад 600 солдатів і офіцерів противника, до 40 автомашин, дві чотирьохгарматні батареї, 18 кулеметних точок, понад 75 возів з різним військовим майном, захоплено коней — 78, автомашин — 35, складів з військовим майном — 9, гармат різних — 85.
З 17 на 18 вересня 1943 року Котанов з батальйоном, висадившись десантом на захід від міста Осипенко (нині — Бердянськ Запорізької області), знищив дві батареї, 29 автомашин і кілька возів з військовим майном противника.
Безсмертний подвиг вчинила група з 55 моряків 384-го окремого батальйону морської піхоти, 12 воїнів 1-го гвардійського укріпленого району 28-ї армії і провідника під командуванням старшого лейтенанта К. Ф. Ольшанського при звільненні міста Миколаїв. У ніч на 26 березня 1944 року десантний загін висадився в тил противника, зайняв кілька будівель порту і, пристосувавши їх до оборони, загін дві доби до підходу своїх військ вів бій, відбивши 18 запеклих атак противника. Всі моряки були удостоєні звання Героя Радянського Союзу, а 384-й окремий батальйон морської піхоти отримав почесне найменування «Миколаївський».
23 серпня 1944 року батальйон майора Ф. Є. Котанова на десяти бронекатерах вийшов з Одеси для виконання завдання з блокування шляхів відходу ворога в Дністровському лимані. На світанку наступного дня батальйон, підтриманий артилерійським вогнем бронекатерів, висадився в зазначеному районі, визволив село Жабріені (нині — село Приморське Кілійського району Одеської області), вийшов до основи коси і силами в 60 чоловік відрізав шляхи відходу по ній частинам противника. Противник здійснив кілька атак на позиції батальйону. Після двогодинного бою, бачачи безпорадне становище, війська противника припинили опір і почали здаватися в полон. Було захоплено 4 800 чоловік, а в боях десантниками, корабельної артилерією і авіацією в загальній складності знищено до 1 500 солдатів і офіцерів. Втрати десантників склали 28 чоловік. Оволодіння селом Жабріені забезпечило прорив у дельту Дунаю основних сил Дунайської флотилії.
Одночасно бронекатери під прикриттям димової завіси підійшли до міста Вилкове і висадили інші сили батальйону. Гарнізон противника у Вилковому був розгромлений. Десантники взяли в полон більше двох тисяч ворожих солдатів і офіцерів, захопили великі трофеї.
Після опанування містом Вилкове створилися сприятливі умови для оволодіння військово-морською базою противника Сулина. 384-й окремий батальйон морської піхоти, переправлених на правий берег Кілійського гирла в ніч на 26 серпня в районі Вилкове, на кінець того ж дня досяг північно-західній околиці Сулини і, зустрівши слабкий опір противника, опанував лівобережною частиною міста. 27 серпня Сулинський гарнізон у 1 400 чоловік склав зброю.
29 серпня 1944 року в рамках операції по завершенню розгрому німецьких військ у Румунії силами 384-го і 143-го окремого батальйону морської піхоти було окуповане місто Констанца.
Надалі батальйон брав участь у боях за звільнення болгарських міст Варна і Бургас.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 20 квітня 1945 року за мужність, відвагу і героїзм, проявлені в боротьбі з німецько-фашистськими загарбниками, майору Котанову Федору Євгеновичу присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 5890).
Після війни майор Котанов продовжував службу на посаді заступника командира полку морської піхоти. У 1948 році він закінчив Військову академію імені М. В. Фрунзе.
З 1964 року полковник Котанов у запасі. Жив у Ленінграді (нині — Санкт-Петербург). 7 вересня 1987 року «за великий внесок у звільнення міста Маріуполя від німецько-фашистських загарбників» йому присвоєно звання «Почесний громадянин міста Маріуполя».
Помер 15 вересня 1993 року. Похований на Санкт-Петербурга.
Нагороди, пам'ять
Нагороджений двома орденами Леніна, трьома орденами Червоного Прапора, орденами Суворова 3-го ступеня, Олександра Невського, Вітчизняної війни 1-го ступеня, Червоної Зірки, медалями.
З 1995 року середня школа села Урзуфа носить ім'я Федора Євгеновича Котанова, про що свідчить анотаційна дошка на будівлі. 9 травня 2010 року в Мангуші відкрита Алея Слави, де серед інших Героїв встановлено обеліск і Федору Котанову.
Література
- Герои Советского Союза. Краткий биографический словарь. Том 1. М.: Воениз., 1987(рос.)
Посилання
- Город Владивосток
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Fedir Fotis Yevgenovich Kotanov 23 bereznya 4 kvitnya 1914 19140404 Neon Haroba 15 veresnya 1993 Sankt Peterburg Geroj Radyanskogo Soyuzu 1945 u roki nimecko radyanskoyi vijni komandir 384 go okremogo Chervonoprapornogo Mikolayivskogo bataljonu morskoyi pihoti Odeska vijskovo morska baza Chervonoprapornij Chornomorskij flot Fedir Yevgenovich KotanovNarodzhennya 23 bereznya 4 kvitnya 1914 1914 04 04 Neon Haroba Gruziya Smert 15 veresnya 1993 1993 09 15 79 rokiv Sankt PeterburgPohovannya Pivdennij cvintar Sankt Peterburg Krayina SRSRRid vijsk morska pihotaOsvita Vijskova akademiya imeni M V FrunzeRoki sluzhbi 1930 1964Zvannya PolkovnikKomanduvannya 384 j okremij Chervonoprapornij Mikolayivskij bataljon morskoyi pihoti Odeska vijskovo morska baza Chervonoprapornij Chornomorskij flot Vijni bitvi Nimecko radyanska vijna Oborona Sevastopolya NagorodiBiografiyaNarodivsya 23 bereznya 4 kvitnya za novim stilem 1914 roku v seli Neon Haroba nini Gruziyi v sim yi selyanina Grek Chlen VKP b KPRS z 1940 roku Zakinchiv 7 klasiv Pracyuvav u silskomu gospodarstvi U Chervonij Armiyi z 1930 roku Zakinchiv u 1933 roci Bakinsku pihotnu shkolu Sluzhiv u chastinah Chervonoyi Armiyi Uchasnik nimecko radyanskoyi vijni z chervnya 1941 roku Brav uchast v oboroni Sevastopolya Komanduvav strileckim bataljonom beregovoyi sluzhbi Otrimav vazhku kontuziyu i buv evakujovanij V kinci 1942 roku kapitan Kotanov priznachenij nachalnikom shtabu legendarnogo desantnogo zagonu pid komanduvannyam majora Kunikova Razom iz zagonom vin u chisli pershih u nich z 3 na 4 lyutogo 1943 roku v hodi visadivsya na zajnyatomu vorogom i silno ukriplenomu uzberezhzhi v rajoni Novorosijska bilya sela Mishako Strimkim udarom desantnij zagin vibiv nimciv z opornogo punktu i micno zakripivsya na zahoplenomu placdarmi yakij v podalshomu otrimav nazvu Mala zemlya Sim dniv desantniki vidbivali shaleni ataki voroga i utrimali placdarm do pidhodu osnovnih sil Za cej period zagonom bulo znisheno ponad 200 nimciv Koli major Kunikov otrimav smertelne poranennya Kotanov prijnyav komanduvannya zagonom na sebe Diyi zagonu po zahoplennyu placdarmu zigrali vazhlivu rol u provedenni i v ostatochnomu zvilnenni Novorosijska Na pochatku kvitnya 1943 roku kapitan Kotanov buv priznachenij komandirom 384 go okremogo bataljonu morskoyi pihoti Odeska vijskovo morska baza Chornomorskij flot Bataljon vhodiv v operativne pidporyadkuvannya Azovskoyi vijskovoyi flotiliyi i brav aktivnu uchast u vizvolenni mist i selish roztashovanih po beregah Azovskogo i Chornogo moriv brav uchast v operaciyah z vidvoyuvannya Rumuniyi ta Bolgariyi Brav uchast v Berdyanskomu desanti naprikinci serpnya 1943 roku kapitan Kotanov na choli desantnogo zagonu visadivsya bilya naselenogo punktu Bezimenne na zahid Taganroga ta vzyav uchast u boyah za vizvolennya mista U nich z 9 na 10 veresnya 1943 roku desantnij zagin 384 go okremogo bataljonu morskoyi pihoti pid komanduvannyam Kotanova dvoma grupami odniyeyu komanduvav starshij lejtenant Olshanskij drugoyu kapitan Kotanov spraviv visadku v til protivnika na zahid vid Mariupolya v rajoni sil Melekine i Yur yivka Veduchi tridenni boyi z vidstupayuchimi velikimi silami protivnika bataljon prosunuvsya do portu Mariupol i zvilniv jogo do prihodu chastin Chervonoyi Armiyi Pri comu bulo znisheno ponad 600 soldativ i oficeriv protivnika do 40 avtomashin dvi chotirohgarmatni batareyi 18 kulemetnih tochok ponad 75 voziv z riznim vijskovim majnom zahopleno konej 78 avtomashin 35 skladiv z vijskovim majnom 9 garmat riznih 85 Z 17 na 18 veresnya 1943 roku Kotanov z bataljonom visadivshis desantom na zahid vid mista Osipenko nini Berdyansk Zaporizkoyi oblasti znishiv dvi batareyi 29 avtomashin i kilka voziv z vijskovim majnom protivnika Bezsmertnij podvig vchinila grupa z 55 moryakiv 384 go okremogo bataljonu morskoyi pihoti 12 voyiniv 1 go gvardijskogo ukriplenogo rajonu 28 yi armiyi i providnika pid komanduvannyam starshogo lejtenanta K F Olshanskogo pri zvilnenni mista Mikolayiv U nich na 26 bereznya 1944 roku desantnij zagin visadivsya v til protivnika zajnyav kilka budivel portu i pristosuvavshi yih do oboroni zagin dvi dobi do pidhodu svoyih vijsk viv bij vidbivshi 18 zapeklih atak protivnika Vsi moryaki buli udostoyeni zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu a 384 j okremij bataljon morskoyi pihoti otrimav pochesne najmenuvannya Mikolayivskij 23 serpnya 1944 roku bataljon majora F Ye Kotanova na desyati bronekaterah vijshov z Odesi dlya vikonannya zavdannya z blokuvannya shlyahiv vidhodu voroga v Dnistrovskomu limani Na svitanku nastupnogo dnya bataljon pidtrimanij artilerijskim vognem bronekateriv visadivsya v zaznachenomu rajoni vizvoliv selo Zhabrieni nini selo Primorske Kilijskogo rajonu Odeskoyi oblasti vijshov do osnovi kosi i silami v 60 cholovik vidrizav shlyahi vidhodu po nij chastinam protivnika Protivnik zdijsniv kilka atak na poziciyi bataljonu Pislya dvogodinnogo boyu bachachi bezporadne stanovishe vijska protivnika pripinili opir i pochali zdavatisya v polon Bulo zahopleno 4 800 cholovik a v boyah desantnikami korabelnoyi artileriyeyu i aviaciyeyu v zagalnij skladnosti znisheno do 1 500 soldativ i oficeriv Vtrati desantnikiv sklali 28 cholovik Ovolodinnya selom Zhabrieni zabezpechilo proriv u deltu Dunayu osnovnih sil Dunajskoyi flotiliyi Odnochasno bronekateri pid prikrittyam dimovoyi zavisi pidijshli do mista Vilkove i visadili inshi sili bataljonu Garnizon protivnika u Vilkovomu buv rozgromlenij Desantniki vzyali v polon bilshe dvoh tisyach vorozhih soldativ i oficeriv zahopili veliki trofeyi Pislya opanuvannya mistom Vilkove stvorilisya spriyatlivi umovi dlya ovolodinnya vijskovo morskoyu bazoyu protivnika Sulina 384 j okremij bataljon morskoyi pihoti perepravlenih na pravij bereg Kilijskogo girla v nich na 26 serpnya v rajoni Vilkove na kinec togo zh dnya dosyag pivnichno zahidnij okolici Sulini i zustrivshi slabkij opir protivnika opanuvav livoberezhnoyu chastinoyu mista 27 serpnya Sulinskij garnizon u 1 400 cholovik sklav zbroyu 29 serpnya 1944 roku v ramkah operaciyi po zavershennyu rozgromu nimeckih vijsk u Rumuniyi silami 384 go i 143 go okremogo bataljonu morskoyi pihoti bulo okupovane misto Konstanca Nadali bataljon brav uchast u boyah za zvilnennya bolgarskih mist Varna i Burgas obelisk u Mangushi Anotacijna doshka na Urzufskij shkoli Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 20 kvitnya 1945 roku za muzhnist vidvagu i geroyizm proyavleni v borotbi z nimecko fashistskimi zagarbnikami majoru Kotanovu Fedoru Yevgenovichu prisvoyeno zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu z vruchennyam ordena Lenina i medali Zolota Zirka 5890 Pislya vijni major Kotanov prodovzhuvav sluzhbu na posadi zastupnika komandira polku morskoyi pihoti U 1948 roci vin zakinchiv Vijskovu akademiyu imeni M V Frunze Z 1964 roku polkovnik Kotanov u zapasi Zhiv u Leningradi nini Sankt Peterburg 7 veresnya 1987 roku za velikij vnesok u zvilnennya mista Mariupolya vid nimecko fashistskih zagarbnikiv jomu prisvoyeno zvannya Pochesnij gromadyanin mista Mariupolya Pomer 15 veresnya 1993 roku Pohovanij na Sankt Peterburga Nagorodi pam yatNagorodzhenij dvoma ordenami Lenina troma ordenami Chervonogo Prapora ordenami Suvorova 3 go stupenya Oleksandra Nevskogo Vitchiznyanoyi vijni 1 go stupenya Chervonoyi Zirki medalyami Z 1995 roku serednya shkola sela Urzufa nosit im ya Fedora Yevgenovicha Kotanova pro sho svidchit anotacijna doshka na budivli 9 travnya 2010 roku v Mangushi vidkrita Aleya Slavi de sered inshih Geroyiv vstanovleno obelisk i Fedoru Kotanovu LiteraturaGeroi Sovetskogo Soyuza Kratkij biograficheskij slovar Tom 1 M Voeniz 1987 ros PosilannyaGorod Vladivostok