Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Костянти́н Іва́нович Бє́сков (18 листопада 1920, Москва — 6 травня 2006, Москва) — видатний радянський футболіст і футбольний тренер. Виступав за московське «Динамо», тренував «Динамо», «Спартак» і збірну СРСР.
 | ||
 | ||
| Особисті дані | ||
|---|---|---|
| Повне ім'я | Костянтин Іванович Бєсков | |
| Народження | 18 листопада 1920 | |
| Москва, СРСР | ||
| Смерть | 6 травня 2006 (85 років) | |
| Москва, Росія | ||
| Поховання | Ваганьковське кладовище | |
| Зріст | 172 см | |
| Вага | 73 кг | |
| Громадянство |  СРСР Росія | |
| Позиція | нападник | |
| Професіональні клуби* | ||
| Роки | Клуб | І (г) |
| 1937—1940 1941—1954 |  «Металург» (Москва) «Динамо» (Москва) | 44 (13) 187 (91) |
| Національна збірна | ||
| Роки | Збірна | І (г) |
| 187 (91) | СРСР | 2 (0) |
| Тренерська діяльність** | ||
| Сезони | Команда | Місце |
| 1956 1961—1962 1964—1965 1966 1967—1972 1974—1977 1977—1988 1991—1992 1994—1995 | «Торпедо» (Москва) ЦСКА (Москва) «Зоря» (Луганськ) «Локомотив» (Москва) «Динамо» (Москва) СРСР (олімп.) «Спартак» (Москва) «Асмарал» (Москва) «Динамо» (Москва) | |
| Звання, нагороди | ||
| Нагороди |                 | |
| * Ігри та голи за професіональні клуби | ||
| ** Тільки на посаді головного тренера. | ||
 Костянтин Бєсков у Вікісховищі | ||
Біографія
Сім'я
- Батько — Іван Григорович, робітник. Працював на різних московських заводах, у тому числі «Електропровід».
- Мати — Ганна Михайлівна.
- Дружина — Валерія Миколаївна (1928—2010). Весілля відбулося 17 лютого 1946 року, незабаром після повернення Бєскова з турне «Динамо» до Великої Британії. Закінчила акторський факультет ГІТІСу. Була актрисою театру ім. Єрмолової, знімалася в художніх фільмах («Повість про перше кохання», «Липневий дощ», «По тонкому льоду», «Секундомір»). Брала участь у концертах із самостійними номерами (одна або з партнерами) і як ведуча програми. Довгі роки виконувала обов'язки секретаря свого чоловіка, коли він працював тренером. Померла 8 березня 2010 року.
- Дочка — Любов Костянтинівна (нар. 1947) — викладач — перекладач англійської мови, дружина футболіста і тренера Володимира Федотова.
Освіта
Закінчив Вищу школу тренерів, Державний Центральний інститут фізичної культури (ДЦОЛІФК, 1952). Навчався в аспірантурі ДЦОЛІФК (1952—1954).
Дитинство і юність
Захопився футболом у 1926 році — після того, як дядько вперше повів його на футбольний матч. Спочатку грав з однолітками у дворі, влітку 1928 мати подарувала йому справжній футбольний м'яч. Почав грати у дворовій команді — «вулиця на вулицю».
З 1934 року грав у команді заводу імені Хрущова (завод № 205). Одночасно, в 1935—1936 роках виступав за команду Таганського дитячого парку, був її капітаном, коли в 1936 вона виграла першість Москви серед команд дитячих парків. Також грав у хокей з м'ячем.
Професійний футболіст
У 1937—1938 роках грав у команді «Серп і молот». У 1938—1940 виступав за команду «Металург» у вищій лізі, нападник.
У 1940 призваний у прикордонні війська, служив у Молдавії, на початку 1941 зарахований у московське «Динамо». 1-й матч провів проти ЦДКА на позиції лівого нападника (до цього завжди грав у центрі) замість хворого Сергія Ільїна.
Під час Німецько-радянської війни служив у Москві, його військова частина несла патрульну службу в місті. Потім зарахований до ОМСБОП — Окрему мотострілецьку бригаду особливого призначення.
З 1944 знову брав участь у чемпіонатах СРСР у складі «Динамо» (Москва). У складі команди став переможцем першого післявоєнного чемпіонату (1945) і чемпіонату 1949, зайняв другі місця в 1948, 1950. У 1950 став центрфорвардом номер один у списку 33 найкращих футболістів сезону.
Відзначився під час знаменитого турне «Динамо» у Великій Британії (листопад 1945), у чотирьох матчах забив 5 м'ячів, зробив 4 гольові передачі. У 1947 брав участь у турне по Скандинавії (Швеція—Норвегія). У трьох матчах забив 4 м'ячі.
У 1952 брав участь (з незалікованою травмою) в Олімпійських іграх в Гельсінкі. Як стверджував сам Бєсков, грати на Олімпіаді він був не повинен, але внаслідок обставин вийшов на поле, причому не на позицію напівсереднього, а на фланг. У знаменитому першому матчі зі збірною Югославії (що закінчився внічию — 5:5) тричі подавав кутові удари, після яких забивалися голи, в тому числі і вирішальний, що дозволив зрівняти рахунок. За поразку у повторному матчі від команди Югославії («Тітовця», з якими СРСР тоді перебував у політичному конфлікті) збірна була розігнана, а Бєсков позбавлений звання «Заслужений майстер спорту» (повернуто в 1953).
Закінчив виступати за «Динамо» у 1954 році. До того часу Бєсков закінчив інститут фізкультури, здав кандидатський мінімум, розраховуючи зайнятися науковою діяльністю і писати кандидатську дисертацію. Проте через низьку стипендію, вирішив повернутися у футбол, уже як тренер.
Тренерська діяльність
В управлінні футболу Бєскову запропонували зайняти посаду другого тренера збірної СРСР, яку займав у 1954—1955.
У 1955—1956 — старший тренер «Торпедо» (Москва), при ньому в команду прийшов один із провідних згодом торпедівських гравців Валерій Воронін. Натомість, при Бєскові з команди були відраховані багато вікових гравців, що призвело до невдоволення покровителів і вболівальників «Торпедо».
У 1957—1960 — старший тренер футбольної школи молоді в Лужниках, тренував молодіжну збірну СРСР. У 1958 був відряджений як спостерігач на Чемпіонат світу у Швеції.
В кінці 1960—1962 — старший тренер ЦСКА, при ньому команда двічі займала четверті місця в чемпіонатах СРСР. Як і в «Торпедо», в ЦСКА Бєсков різко взявся за омолодження складу, чим знову накликав на себе невдоволення клубного керівництва.
У 1962—1963 — виконувач обов'язків головного редактора спортивних програм на Центральному телебаченні.
У 1963—1964 — старший тренер збірної СРСР. У відбірковій групі чемпіонату Європи збірна перемогла команди Італії (2:0 «вдома» і 1:1 «в гостях») і Швеції (3:1 вдома і 1:1 у гостях) і вийшла в півфінал, де виграла (3:0) у команди Данії. У фінальному матчі збірна СРСР у рівній боротьбі поступилася в Мадриді з рахунком 1:2 команді Іспанії. На вимогу М. С. Хрущова за поразку від «франкістів» Бєсков був звільнений з посади, попри те, що радянська збірна добилася одного з найбільших успіхів у своїй історії.
У 1964—1965 — старший тренер команди «Зоря» (Луганськ) (команду попросив очолити ), що виступала у першій лізі. У 1965 році «підняв» цю команду з 21-го на третє місце в першій лізі, заклавши основу для її виходу в наступному сезоні у вищу лігу.
У 1966 недовго був старшим тренером команди «Локомотив» (вища ліга).
У 1967—1972 — тренував команду «Динамо» (Москва). У 1967 і 1970 команда посідала друге місце в чемпіонатах СРСР, в 1967 і 1970 виграла Кубок СРСР, в 1972 вийшла у фінал європейського Кубка володарів кубків.
На думку Бєскова, в 1970 році, в «золотому матчі», окремі гравці «Динамо» здали гру ЦСКА.
У 1972—1974 — тренер, який курував динамівські команди РРФСР.
У 1974—1976 роках тренував олімпійську збірну СРСР на попередньому етапі, вивів її у фінальну частину Олімпійського турніру.
Після вильоту московського «Спартака» з вищої ліги, постало питання, хто може очолити команду і вивести її назад. Член Політбюро, 1-й секретар Московського міськкому КПРС Володимир Гришин зібрав тренерів, профспілкових керівників. Була запропонована кандидатура Бєскова, але він вперто не погоджувався. Кілька разів Бєскова викликали в міськком партії, після чого він зрозумів — чинити опір наполегливим проханням стає непристойно.
У кінці 1976 року став головним тренером команди «Спартак». Запросив до клубу Ріната Дасаєва з Астрахані, Георгія Ярцева з Костроми, Сергія Шавло з Риги, Юрія Гаврилова і Олександра Бубнова з московського «Динамо». У 1977 «Спартак» виграв першість країни в першій лізі, в 1978 посів п'яте місце у вищій лізі, а в 1979 став чемпіоном СРСР — безпрецедентний зліт. Команда дев'ять років поспіль незмінно перебувала серед призерів: двічі отримувала золоті (1979 і 1987), п'ять разів — срібні, двічі — бронзові медалі. За 11 років виступів у вищій лізі під керівництвом Бєскова вона здобула 186 перемог.
У 1979 році був старшим тренером збірної Москви, яка зайняла перше місце на Спартакіаді народів СРСР (одночасно з роботою в «Спартаку»).
У 1979—1982, одночасно з роботою в «Спартаку» — старший, головний тренер збірної СРСР. На Олімпіаді-1980 вона отримала бронзові медалі, поступившись у півфіналі команді НДР. Потім збірна добилася права брати участь у чемпіонаті світу-1982 в Іспанії. На чемпіонат команда поїхала з одним головним (Бєсков) і двома старшими (Валерій Лобановський з «Динамо» (Київ) і Нодара Ахалкаці з «Динамо» (Тбілісі)) тренерами. Як стверджував Бєсков, він сам запросив їх до збірної до чемпіонату світу, але з однією метою — щоб вони забезпечили своєчасний приїзд своїх гравців. Була попередня домовленість, що до Іспанії вони не поїдуть, але в результаті все вийшло навпаки, що стало безпрецедентною ситуацією в історії радянського футболу і не сприяло узгодженості дій керівництва команди (виникли угрупування в колективі).
Збірна зайняла в своїй підгрупі друге місце. Збірна виграла у збірної Нової Зеландії (3:0), зіграла внічию зі збірною Шотландії (2:2) і програла збірній Бразилії (1:2) в напруженому матчі, затьмареному суддівськими помилками — арбітр двічі не призначив пенальті у ворота бразильців, незважаючи на явні порушення з їхнього боку. У чвертьфіналі збірна виграла у команди Бельгії (1:0) і зіграла внічию з командою Польщі (0:0), після чого і вибула з подальшої боротьби через різницю забитих і пропущених м'ячів. Виступ збірної було розцінено як невдалий, і Бєсков був звільнений від займаної посади.
У 1988 команда зайняла четверте місце, і Бєсков був звільнений «у зв'язку із пенсійним віком». Причому принципове рішення про звільнення було прийнято, коли він перебував у відпустці. Відмовився подати заяву про звільнення за власним бажанням.
Після виходу із «Спартака» (1988) був заступником голови Федерації футболу СРСР.
У 1991—1992 роках тренував команду «Асмарал» (колишня «Червона Пресня», Москва). За два роки команда виграла зональний турнір у другій лізі першості СРСР і посіла сьоме місце у вищій лізі чемпіонату Росії.
У 1993—1995 роках знову тренував «Динамо» (Москва). При ньому команда виграла срібні медалі в чемпіонаті Росії 1994 (до цього вона 8 років не добиралася до другого місця) і перемогла в Кубку Росії 1995. На цьому його тренерська кар'єра завершилася.
Пам'ять
RR5110-0101R.png 28 грудня 2009 року Центральний Банк Росії оголосив про випуск в обіг пам'ятної срібної монети номіналом 2 рублі з серії «Видатні спортсмени Росії» присвяченій Костянтину Бєскову. Монети випущені тиражем 3000 штук і виготовлені зі срібла 925 проби, вага чистого металу 15,5 грам (пів унції). Незважаючи на дату виходу на монетах проставлена дата 2010 рік. Крім Бескова були також випущені монети присвячені Едуарду Стрєльцову і Льву Яшину з тими ж характеристиками.
Досягнення
Як гравець
- Чемпіон СРСР (1945, 1949).
- Володар Кубка СРСР (1953).
- Заслужений майстер спорту (1948).
- Член клубу бомбардирів Григорія Федотова (126 голів).
Як тренер
У «Динамо»
- Володар Кубка СРСР (1967, 1970).
- Заслужений тренер СРСР (1968).
- Володар кубка Росії (1995).
У «Спартаку»
- Чемпіон СРСР (1979, 1987).
Примітки
- Дані, згідно з енциклопедією «Российский футбол за 100 лет» (М., 1997) (рос.)
- В чемпіонаті СРСР 1941, всі ігри якого були відмінені, провів 8 ігор, забив 3 м'ячі
- . Архів оригіналу за 21 квітня 2011. Процитовано 18 вересня 2010.
Посилання
| Вікіцитати містять висловлювання від або про: Бєсков Костянтин Іванович |
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Бєсков Костянтин Іванович |
- Профіль на сайті «Збірна Росії з футболу» [ 1 лютого 2020 у Wayback Machine.] (рос.)
- Профіль на офіційному сайті ФК «Спартак» (Москва)[недоступне посилання з травня 2019] (рос.)
- (рос.)
- Некролог [ 29 вересня 2007 у Wayback Machine.] (рос.)
- Бєсков К. І. Моє життя у футболі. — М., 1994.(рос.)
- Портрет Патріарха. Футбол і життя Костянтина Бєскова. — М., 2000.(рос.)
- Інтерв'ю
- Інтерв'ю «СЕ», ч.1, 1996 [ 21 квітня 2011 у Wayback Machine.] (рос.)
- Інтерв'ю «СЕ», ч.2, 1996 [ 27 серпня 2011 у Wayback Machine.] (рос.)
- (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kostyanti n Iva novich Bye skov 18 listopada 1920 Moskva 6 travnya 2006 Moskva vidatnij radyanskij futbolist i futbolnij trener Vistupav za moskovske Dinamo trenuvav Dinamo Spartak i zbirnu SRSR Kostyantin Byeskov Kostyantin Byeskov Osobisti dani Povne im ya Kostyantin Ivanovich Byeskov Narodzhennya 18 listopada 1920 1920 11 18 Moskva SRSR Smert 6 travnya 2006 2006 05 06 85 rokiv Moskva Rosiya Pohovannya Vagankovske kladovishe Zrist 172 sm Vaga 73 kg Gromadyanstvo SRSR Rosiya Poziciya napadnik Profesionalni klubi Roki Klub I g 1937 1940 1941 1954 Metalurg Moskva Dinamo Moskva 44 13 187 91 Nacionalna zbirna Roki Zbirna I g 187 91 SRSR 2 0 Trenerska diyalnist Sezoni Komanda Misce 1956 1961 1962 1964 1965 1966 1967 1972 1974 1977 1977 1988 1991 1992 1994 1995 Torpedo Moskva CSKA Moskva Zorya Lugansk Lokomotiv Moskva Dinamo Moskva SRSR olimp Spartak Moskva Asmaral Moskva Dinamo Moskva Zvannya nagorodi Nagorodi Igri ta goli za profesionalni klubi vrahovuyutsya lishe v nacionalnomu chempionati Tilki na posadi golovnogo trenera Kostyantin Byeskov u VikishovishiBiografiyaSim ya Batko Ivan Grigorovich robitnik Pracyuvav na riznih moskovskih zavodah u tomu chisli Elektroprovid Mati Ganna Mihajlivna Druzhina Valeriya Mikolayivna 1928 2010 Vesillya vidbulosya 17 lyutogo 1946 roku nezabarom pislya povernennya Byeskova z turne Dinamo do Velikoyi Britaniyi Zakinchila aktorskij fakultet GITISu Bula aktrisoyu teatru im Yermolovoyi znimalasya v hudozhnih filmah Povist pro pershe kohannya Lipnevij dosh Po tonkomu lodu Sekundomir Brala uchast u koncertah iz samostijnimi nomerami odna abo z partnerami i yak veducha programi Dovgi roki vikonuvala obov yazki sekretarya svogo cholovika koli vin pracyuvav trenerom Pomerla 8 bereznya 2010 roku Dochka Lyubov Kostyantinivna nar 1947 vikladach perekladach anglijskoyi movi druzhina futbolista i trenera Volodimira Fedotova Osvita Zakinchiv Vishu shkolu treneriv Derzhavnij Centralnij institut fizichnoyi kulturi DCOLIFK 1952 Navchavsya v aspiranturi DCOLIFK 1952 1954 Ditinstvo i yunist Zahopivsya futbolom u 1926 roci pislya togo yak dyadko vpershe poviv jogo na futbolnij match Spochatku grav z odnolitkami u dvori vlitku 1928 mati podaruvala jomu spravzhnij futbolnij m yach Pochav grati u dvorovij komandi vulicya na vulicyu Z 1934 roku grav u komandi zavodu imeni Hrushova zavod 205 Odnochasno v 1935 1936 rokah vistupav za komandu Taganskogo dityachogo parku buv yiyi kapitanom koli v 1936 vona vigrala pershist Moskvi sered komand dityachih parkiv Takozh grav u hokej z m yachem Profesijnij futbolist U 1937 1938 rokah grav u komandi Serp i molot U 1938 1940 vistupav za komandu Metalurg u vishij lizi napadnik U 1940 prizvanij u prikordonni vijska sluzhiv u Moldaviyi na pochatku 1941 zarahovanij u moskovske Dinamo 1 j match proviv proti CDKA na poziciyi livogo napadnika do cogo zavzhdi grav u centri zamist hvorogo Sergiya Ilyina Pid chas Nimecko radyanskoyi vijni sluzhiv u Moskvi jogo vijskova chastina nesla patrulnu sluzhbu v misti Potim zarahovanij do OMSBOP Okremu motostrilecku brigadu osoblivogo priznachennya Z 1944 znovu brav uchast u chempionatah SRSR u skladi Dinamo Moskva U skladi komandi stav peremozhcem pershogo pislyavoyennogo chempionatu 1945 i chempionatu 1949 zajnyav drugi miscya v 1948 1950 U 1950 stav centrforvardom nomer odin u spisku 33 najkrashih futbolistiv sezonu Vidznachivsya pid chas znamenitogo turne Dinamo u Velikij Britaniyi listopad 1945 u chotiroh matchah zabiv 5 m yachiv zrobiv 4 golovi peredachi U 1947 brav uchast u turne po Skandinaviyi Shveciya Norvegiya U troh matchah zabiv 4 m yachi U 1952 brav uchast z nezalikovanoyu travmoyu v Olimpijskih igrah v Gelsinki Yak stverdzhuvav sam Byeskov grati na Olimpiadi vin buv ne povinen ale vnaslidok obstavin vijshov na pole prichomu ne na poziciyu napivserednogo a na flang U znamenitomu pershomu matchi zi zbirnoyu Yugoslaviyi sho zakinchivsya vnichiyu 5 5 trichi podavav kutovi udari pislya yakih zabivalisya goli v tomu chisli i virishalnij sho dozvoliv zrivnyati rahunok Za porazku u povtornomu matchi vid komandi Yugoslaviyi Titovcya z yakimi SRSR todi perebuvav u politichnomu konflikti zbirna bula rozignana a Byeskov pozbavlenij zvannya Zasluzhenij majster sportu povernuto v 1953 Zakinchiv vistupati za Dinamo u 1954 roci Do togo chasu Byeskov zakinchiv institut fizkulturi zdav kandidatskij minimum rozrahovuyuchi zajnyatisya naukovoyu diyalnistyu i pisati kandidatsku disertaciyu Prote cherez nizku stipendiyu virishiv povernutisya u futbol uzhe yak trener Trenerska diyalnist V upravlinni futbolu Byeskovu zaproponuvali zajnyati posadu drugogo trenera zbirnoyi SRSR yaku zajmav u 1954 1955 U 1955 1956 starshij trener Torpedo Moskva pri nomu v komandu prijshov odin iz providnih zgodom torpedivskih gravciv Valerij Voronin Natomist pri Byeskovi z komandi buli vidrahovani bagato vikovih gravciv sho prizvelo do nevdovolennya pokroviteliv i vbolivalnikiv Torpedo U 1957 1960 starshij trener futbolnoyi shkoli molodi v Luzhnikah trenuvav molodizhnu zbirnu SRSR U 1958 buv vidryadzhenij yak sposterigach na Chempionat svitu u Shveciyi V kinci 1960 1962 starshij trener CSKA pri nomu komanda dvichi zajmala chetverti miscya v chempionatah SRSR Yak i v Torpedo v CSKA Byeskov rizko vzyavsya za omolodzhennya skladu chim znovu naklikav na sebe nevdovolennya klubnogo kerivnictva U 1962 1963 vikonuvach obov yazkiv golovnogo redaktora sportivnih program na Centralnomu telebachenni U 1963 1964 starshij trener zbirnoyi SRSR U vidbirkovij grupi chempionatu Yevropi zbirna peremogla komandi Italiyi 2 0 vdoma i 1 1 v gostyah i Shveciyi 3 1 vdoma i 1 1 u gostyah i vijshla v pivfinal de vigrala 3 0 u komandi Daniyi U finalnomu matchi zbirna SRSR u rivnij borotbi postupilasya v Madridi z rahunkom 1 2 komandi Ispaniyi Na vimogu M S Hrushova za porazku vid frankistiv Byeskov buv zvilnenij z posadi popri te sho radyanska zbirna dobilasya odnogo z najbilshih uspihiv u svoyij istoriyi U 1964 1965 starshij trener komandi Zorya Lugansk komandu poprosiv ocholiti sho vistupala u pershij lizi U 1965 roci pidnyav cyu komandu z 21 go na tretye misce v pershij lizi zaklavshi osnovu dlya yiyi vihodu v nastupnomu sezoni u vishu ligu U 1966 nedovgo buv starshim trenerom komandi Lokomotiv visha liga U 1967 1972 trenuvav komandu Dinamo Moskva U 1967 i 1970 komanda posidala druge misce v chempionatah SRSR v 1967 i 1970 vigrala Kubok SRSR v 1972 vijshla u final yevropejskogo Kubka volodariv kubkiv Na dumku Byeskova v 1970 roci v zolotomu matchi okremi gravci Dinamo zdali gru CSKA U 1972 1974 trener yakij kuruvav dinamivski komandi RRFSR U 1974 1976 rokah trenuvav olimpijsku zbirnu SRSR na poperednomu etapi viviv yiyi u finalnu chastinu Olimpijskogo turniru Pislya vilotu moskovskogo Spartaka z vishoyi ligi postalo pitannya hto mozhe ocholiti komandu i vivesti yiyi nazad Chlen Politbyuro 1 j sekretar Moskovskogo miskkomu KPRS Volodimir Grishin zibrav treneriv profspilkovih kerivnikiv Bula zaproponovana kandidatura Byeskova ale vin vperto ne pogodzhuvavsya Kilka raziv Byeskova viklikali v miskkom partiyi pislya chogo vin zrozumiv chiniti opir napoleglivim prohannyam staye nepristojno U kinci 1976 roku stav golovnim trenerom komandi Spartak Zaprosiv do klubu Rinata Dasayeva z Astrahani Georgiya Yarceva z Kostromi Sergiya Shavlo z Rigi Yuriya Gavrilova i Oleksandra Bubnova z moskovskogo Dinamo U 1977 Spartak vigrav pershist krayini v pershij lizi v 1978 posiv p yate misce u vishij lizi a v 1979 stav chempionom SRSR bezprecedentnij zlit Komanda dev yat rokiv pospil nezminno perebuvala sered prizeriv dvichi otrimuvala zoloti 1979 i 1987 p yat raziv sribni dvichi bronzovi medali Za 11 rokiv vistupiv u vishij lizi pid kerivnictvom Byeskova vona zdobula 186 peremog U 1979 roci buv starshim trenerom zbirnoyi Moskvi yaka zajnyala pershe misce na Spartakiadi narodiv SRSR odnochasno z robotoyu v Spartaku U 1979 1982 odnochasno z robotoyu v Spartaku starshij golovnij trener zbirnoyi SRSR Na Olimpiadi 1980 vona otrimala bronzovi medali postupivshis u pivfinali komandi NDR Potim zbirna dobilasya prava brati uchast u chempionati svitu 1982 v Ispaniyi Na chempionat komanda poyihala z odnim golovnim Byeskov i dvoma starshimi Valerij Lobanovskij z Dinamo Kiyiv i Nodara Ahalkaci z Dinamo Tbilisi trenerami Yak stverdzhuvav Byeskov vin sam zaprosiv yih do zbirnoyi do chempionatu svitu ale z odniyeyu metoyu shob voni zabezpechili svoyechasnij priyizd svoyih gravciv Bula poperednya domovlenist sho do Ispaniyi voni ne poyidut ale v rezultati vse vijshlo navpaki sho stalo bezprecedentnoyu situaciyeyu v istoriyi radyanskogo futbolu i ne spriyalo uzgodzhenosti dij kerivnictva komandi vinikli ugrupuvannya v kolektivi Zbirna zajnyala v svoyij pidgrupi druge misce Zbirna vigrala u zbirnoyi Novoyi Zelandiyi 3 0 zigrala vnichiyu zi zbirnoyu Shotlandiyi 2 2 i prograla zbirnij Braziliyi 1 2 v napruzhenomu matchi zatmarenomu suddivskimi pomilkami arbitr dvichi ne priznachiv penalti u vorota brazilciv nezvazhayuchi na yavni porushennya z yihnogo boku U chvertfinali zbirna vigrala u komandi Belgiyi 1 0 i zigrala vnichiyu z komandoyu Polshi 0 0 pislya chogo i vibula z podalshoyi borotbi cherez riznicyu zabitih i propushenih m yachiv Vistup zbirnoyi bulo rozcineno yak nevdalij i Byeskov buv zvilnenij vid zajmanoyi posadi U 1988 komanda zajnyala chetverte misce i Byeskov buv zvilnenij u zv yazku iz pensijnim vikom Prichomu principove rishennya pro zvilnennya bulo prijnyato koli vin perebuvav u vidpustci Vidmovivsya podati zayavu pro zvilnennya za vlasnim bazhannyam Pislya vihodu iz Spartaka 1988 buv zastupnikom golovi Federaciyi futbolu SRSR U 1991 1992 rokah trenuvav komandu Asmaral kolishnya Chervona Presnya Moskva Za dva roki komanda vigrala zonalnij turnir u drugij lizi pershosti SRSR i posila some misce u vishij lizi chempionatu Rosiyi U 1993 1995 rokah znovu trenuvav Dinamo Moskva Pri nomu komanda vigrala sribni medali v chempionati Rosiyi 1994 do cogo vona 8 rokiv ne dobiralasya do drugogo miscya i peremogla v Kubku Rosiyi 1995 Na comu jogo trenerska kar yera zavershilasya Pam yatRR5110 0101R png 28 grudnya 2009 roku Centralnij Bank Rosiyi ogolosiv pro vipusk v obig pam yatnoyi sribnoyi moneti nominalom 2 rubli z seriyi Vidatni sportsmeni Rosiyi prisvyachenij Kostyantinu Byeskovu Moneti vipusheni tirazhem 3000 shtuk i vigotovleni zi sribla 925 probi vaga chistogo metalu 15 5 gram piv unciyi Nezvazhayuchi na datu vihodu na monetah prostavlena data 2010 rik Krim Beskova buli takozh vipusheni moneti prisvyacheni Eduardu Stryelcovu i Lvu Yashinu z timi zh harakteristikami DosyagnennyaYak gravec Chempion SRSR 1945 1949 Volodar Kubka SRSR 1953 Zasluzhenij majster sportu 1948 Chlen klubu bombardiriv Grigoriya Fedotova 126 goliv Yak trener Vice chempion Yevropi 1964 Bronzovij olimpijskij prizer 1980 U Dinamo Volodar Kubka SRSR 1967 1970 Zasluzhenij trener SRSR 1968 Volodar kubka Rosiyi 1995 U Spartaku Chempion SRSR 1979 1987 PrimitkiDani zgidno z enciklopediyeyu Rossijskij futbol za 100 let M 1997 ros V chempionati SRSR 1941 vsi igri yakogo buli vidmineni proviv 8 igor zabiv 3 m yachi Arhiv originalu za 21 kvitnya 2011 Procitovano 18 veresnya 2010 PosilannyaVikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Byeskov Kostyantin Ivanovich Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Byeskov Kostyantin Ivanovich Profil na sajti Zbirna Rosiyi z futbolu 1 lyutogo 2020 u Wayback Machine ros Profil na oficijnomu sajti FK Spartak Moskva nedostupne posilannya z travnya 2019 ros ros Nekrolog 29 veresnya 2007 u Wayback Machine ros Byeskov K I Moye zhittya u futboli M 1994 ros Portret Patriarha Futbol i zhittya Kostyantina Byeskova M 2000 ros Interv yu Interv yu SE ch 1 1996 21 kvitnya 2011 u Wayback Machine ros Interv yu SE ch 2 1996 27 serpnya 2011 u Wayback Machine ros ros