Костобобрів Костобобр село в Україні у Семенівській міській громаді Новгород Сіверського району Чернігівської області До

52°14′23″ пн. ш. 32°56′14″ сх. д. / 52.23972° пн. ш. 32.93722° сх. д.Координати: 52°14′23″ пн. ш. 32°56′14″ сх. д. / 52.23972° пн. ш. 32.93722° сх. д.

Середня висота
над рівнем моря

165 м

Водойми

р. Гаркавка

Найближча залізнична станція

Угли

Відстань до
залізничної станції

6 км

Місцева влада

Адреса ради

15400, Чернігівська обл., Новгород-Сіверський р-н, м. Семенівка, вул. Героїв України, буд. 6

Карта

Костобобрів

Костобобрів

Мапа

Костобобрів у Вікісховищі

Населення становить 506 осіб.

Географія

Селом протікає річка Гаркавка, ліва притока Ревни.

Розташування

Розташоване за 5 км від кордону з Російською Федерацією, над річкою .

За переказами назва походить від річки Коста, у якій водилося велика кількість бобрів.

Історія

Засноване в XVIII столітті українськими козаками Стародубського полку Гетьманщини. У XIX — початку XX століття село було волосним центром Новгород-Сіверського повіту Чернігівської губернії, з двома церквами. За часів Радянського Союзу одна з церков (дерев'яна) була спалена, а в іншій була розміщена Костобобрівська середня школа.

Костобобрів як волосний центр

Дерев'яна Вознесенська церква, спалена комуністами за часів Радянського союзу

За даними на 1859 рік у власницькому селі Новгород-Сіверського повіту Чернігівської губернії мешкало 1413 осіб (688 чоловіків та 725 жінок), налічувалося 197 дворових господарств, існували православна церква й бурякоцукровий завод.

Станом на 1886 у колишньому власницькому селі, центрі Костобобрівської волості мешкало 1606 осіб, налічувалося 316 дворових господарств, існували православна церква, школа, постоялий будинок, лавка, 3 вітряних млини, цегельний завод.

До складу Костобобрівської волості входили такі поселення:

Село Олександрівка (мала 33 двори, у яких мешкало 109 чоловіків і 141 жінка)
Село Архипівка (153 двори, у яких мешкало 429 чоловіків і 469 жінок), село Будка Вороб'ївська (152 двори, у яких мешкало 456 чоловіків і 458 жінок)
Село Вороб'ївка (316 дворів, у яких мешкали 932 чоловіки і 959 жінок)
Село Галаганівка (84 двори, у яких мешкали 292 чоловіки і 275 жінок)
Село Гремячка (26 дворів, у яких мешкало 87 чоловіків і 89 жінок)
Село Залізний Міст (167 дворів, у яких мешкали 532 чоловіки і 518 жінок)
Село Костобобрів (394 двори, у яких мешкало 1226 чоловіків і 1254 жінки)
Село Леонівка (89 дворів, у яких мешкало 245 чоловіків і 244 жінки)
Чайкині хутори (21 двір, у яких мешкало 30 чоловіків і 39 жінки)

Станом на 1889 рік у Костобобрівській волості мешкали 9233 жителі, з них 9021 — православного віросповідання, 202 — євреї, 10 — римо-католики. Волость складалася з 11 сільських громад, відносилася до 2-го відділення поліції й була підпорядкована земському начальникові 5-ї ділянки.

Пам'ятний знак про будівництво церкви Президентом України Леонідом Кучмою

У 1897—1901 роках біля села було прокладено залізничну колію Новозибків — Пирогівка. Тоді ж було побудовано залізничну станцію «Костобобр».

Ініціатором будівництва цієї гілки залізниці був Косович А. Н. — капітан 2-го рангу у відставці, земський начальник, мешкав у своєму родовому маєтку поблизу села Галаганівка. В 1900 році поліції 2-го відділення Новгород-Сіверського повіту, який мешкав в с. Костобобрів, був колезький секретар Матисик И. Г. Волосним старшиною Костобобрівської волості — відставний унтер-офіцер Завацький П. Х., писарем при нім — селянин Куциба П. Н. До складу Костобобрівського волосного суду входили: запасний унтер-офіцер Супроненок С. К. (голова), судді — запасний єфрейтор Бєлаш А. А., селяни Асадчий Т. Н. і Андросенок Н. С. В 1901 році начальником поштово-телеграфного відділення в селі Костобобрів був колезький секретар Пагельс П. И.

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 2536 осіб (1184 чоловічої статі та 1352 — жіночої), з яких 2433 — православної віри.

У 1924 році секретарем Костобобрівського волосного працював Василенко К. Ф.

У 1926 році волость було ліквідовано і село увійшло до складу Семенівського району.

Репресії комуністичної влади торкнулися і уродженців села — так 1937 року в Сибіру був розстріляний Яким Мазепа (1890 р.н.) — кошторисник Сибпромпроекту, за нібито належність до "кадетсько-монархічної організації".

Незалежна Україна

12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 730-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області», увійшло до складу Семенівської міської громади.

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Семенівського району, село увійшло до Новгород-Сіверського району.

9 липня 2023 року за повідомленням Оперативного командування "Північ" зафіксовано обстріли: Костобобрів - вісім приходів, імовірно міномет 120 мм. Миколаївка - три приходи, ймовірно ствольна артилерія. Карповичі - вісім приходів, імовірно міномет 82 мм.

10 січня 2024 року внаслідок заходу російської диверсійно-розвідувальної групи на територію Чернігівської області загинув мешканець села.

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1059 осіб, з яких 448 чоловіків та 611 жінок.

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 825 осіб.

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова	Відсоток
російська	57,07 %
українська	42,68 %
молдовська	0,24 %

Промисловість і сільське господарство

В 1861 році в селі було побудовано цукровий завод, який належав князеві Голіцину. На заводі працювало 200 осіб і вироблялося близько 1 млн пудів цукру.

У селі також працював цегельний завод.

Пам'ятки

Гаркавка — гідрологічний заказник місцевого значення.
Костобобрівський — лісовий заказник місцевого значення.

Храми Костобоброва

На території села було побудовано дві церкви — Покровська і Свято-Вознесенська.

Так як Костобор був у числі маєтків гетьманської булави: то безсумнівно, що тут був храм принаймні з 1660 року. У нинішньому Покровському храмі є євангеліє Мазепи 1701 року з нотатками різних осіб … Цей храм покровський костобоборівський побудований потугами ієрея Іоанна костоборовскаго і ктітаря Петра Ліцарєва. Освячував ієрей Іоанн і підписав моєю рукою.

За часів Радянського Союзу дерев'яна Вознесенська церква була спалена, а в іншій — Покровській, була розміщена Костобобрівська середня школа.

За інформацією уродженки села Білодід У. К. в 1979 році, напередодні Великодня, член Комуністичної партії і уродженець села Г. підпалив Свято-Вознесенський храм за наказом чернігівського керівництва, отримавши за свої послуги пляшку горілки. У цей час у селі будувався новий будинок культури, а гроші були виділені на реставрацію церкви. Керівництво області, яке приїхало в село, вирішило, що краще ці гроші використати на будівництво будинку культури і віддало таємний наказ на знищення церкви.

Відомі особистості

Згідно з багатьма історичними документами, деякі уродженці села Костобоброва та їх діти зіграли важливу роль в історії Російської імперії, СРСР, Росії і України. Найбільшу міжнародну популярність здобули представники костобобрівської родини Мазеп. Серед них Мазепа І. П., прем'єр-міністр УНР і керівник уряду України у вигнанні, його дочка Мазепа Г. І., художниця-модерніст та ілюстратор.

Найзнаменитішою сучасною представницею родини костобобрівських Мазеп стала донька уродженця села, секретаря комісії ООН із питань апартеїду та расової дискримінації Мазепи С. Ф. — Мазепа Г. С (Політковська)., російська журналістка і правозахисниця.

У селі Костобобрів народилась Кучма П. Т., мати Президента України Кучми Л. Д., тут же він закінчив Костобобрівську середню школу.

Примітки

. Архів оригіналу за 2 серпня 2017.
У давньоруському епосі «Велесова книга» згадується плем'я костобоков-союзників слов'ян у V—IX століттях. З історією цього племені можливо й пов'язане заснування села
рос. дореф. Черниговская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLIII. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1866 — LXI + 196 с., (код 2033)
Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. — С. 104. (рос. дореф.)
рос. дореф. Календарь Черниговской губерніи на 1893 годъ. Изданіе Черниговскаго Губернскаго Статистического Комитета. Годъ пятнадцатый. Черниговъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1892, (стор. 118), (код 1110)
Календар Чернігівської губернії на 1894 р. — Чернігів, 1893. — С. 63.
Календар Чернігівської губернії на 1902 р. — Чернігів, 1901. — С. 111, 112, 114, 119; Календар Чернігівської губернії на 1903 р. — Чернігів, 1902. — С. 113, 114, 116, 122, 169.
Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-264. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 20 листопада 2022.
Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
Окупанти обстріляли за добу 5 сіл на півночі Чернігівської та Сумської областей. Інтерфакс-Україна (укр.). Процитовано 21 квітня 2024.
На Чернігівщині російська ДРГ вбила водія шкільного автобуса ➜ ZMINA. zmina.info (укр.). 11 січня 2024. Процитовано 28 січня 2024.
Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Чернігівська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Чернігівська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
Розподіл населення за рідною мовою, Чернігівська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
Кучма Л. Д. Украина — не Россия. — М: «Время», 2003. — С. 348

Література

Бичков А. Ф. Наш рідний край, Семенівщина: Київ, "Техніка, 2000.
500 впливових особистостей. Лавреати нагород 1991—2002. Східно — Український біографічний інститут, 2002.
500 впливових особистостей. Україна: 10 років незалежності. Східно — Український біографічний інститут, 2001.

Посилання

Органи місцевого самоврядування України^{[недоступне посилання з квітня 2019]}
Погода в селі Костобобрів [ 31 жовтня 2020 у Wayback Machine.]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Костобобрів

[1] . Архів оригіналу за 2 серпня 2017.

[2] У давньоруському епосі «Велесова книга» згадується плем'я костобоков-союзників слов'ян у V—IX століттях. З історією цього племені можливо й пов'язане заснування села

[3] рос. дореф. Черниговская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLIII. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1866 — LXI + 196 с., (код 2033)

[4] Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. — С. 104. (рос. дореф.)

[5] рос. дореф. Календарь Черниговской губерніи на 1893 годъ. Изданіе Черниговскаго Губернскаго Статистического Комитета. Годъ пятнадцатый. Черниговъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1892, (стор. 118), (код 1110)

[6] Календар Чернігівської губернії на 1894 р. — Чернігів, 1893. — С. 63.

[7] Календар Чернігівської губернії на 1902 р. — Чернігів, 1901. — С. 111, 112, 114, 119; Календар Чернігівської губернії на 1903 р. — Чернігів, 1902. — С. 113, 114, 116, 122, 169.

[8] Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-264. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)

[9] Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 20 листопада 2022.

[10] Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»

[11] Окупанти обстріляли за добу 5 сіл на півночі Чернігівської та Сумської областей. Інтерфакс-Україна (укр.). Процитовано 21 квітня 2024.

[12] На Чернігівщині російська ДРГ вбила водія шкільного автобуса ➜ ZMINA. zmina.info (укр.). 11 січня 2024. Процитовано 28 січня 2024.

[населення_1989-13] Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Чернігівська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.

[населення_2001-14] Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Чернігівська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.

[населення_2001_мова-15] Розподіл населення за рідною мовою, Чернігівська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.

[16] Кучма Л. Д. Украина — не Россия. — М: «Время», 2003. — С. 348