Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Королі́вський за́мок у Варша́ві — бароково-класичний королівський замок у Варшаві, визначна пам'ятка історії та архітектури Польщі. На даний час використовується як музей (входить до Польського реєстру музеїв).
| Королівський замок | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Королівський замок | ||||
52°14′52″ пн. ш. 21°00′51″ сх. д. / 52.24778° пн. ш. 21.01417° сх. д. | ||||
| Статус | Замок | |||
| Статус спадщини | Q25406836?, об'єкт культурної спадщини Польщі, d і Q112670032? | |||
| Країна |  Польща | |||
| Розташування | Варшава | |||
| Архітектурний стиль | бароко-класичний | |||
| Архітектор | Джованні Баттіста Тревано | |||
| Засновано | 1598 | |||
| Перша згадка | XIV ст. | |||
| Адреса | Замкова площа (Варшава) | |||
| Сайт | zamek-krolewski.pl | |||
  Королівський замок у Варшаві (Польща) | ||||
 Королівський замок у Варшаві у Вікісховищі | ||||
Королівський замок розташований на Замковій площі у Варшаві. Спочатку він виконував функції резиденції династії Мазовецьких П'ястів, а від XVI століття — садиба володарів Першої Речі Посполитої: Короля і Сейму (Ізби Посольської та Сенату). У XIX столітті, після закінчення Листопадового повстання 1830—1831 років, замок був переданий на потреби російської адміністрації. Під час І Світової війни слугував резиденцією німецького генерала-губернатора. У період з 1920 по 1922 — садиба Голови держави Другої Польської Республіки. 1926–1939 — резиденція Президента Другої Польської Республіки. Замок, спалений і пограбований німцями у 1939 році, дощенту знищений у 1944. У 1971 році відбудований та реконструйований.
У 1980 році Королівський замок у Варшаві разом зі Старим містом на конференції у Парижі був внесений у список Світової спадщини ЮНЕСКО.
Історія
Наприкінці XIII століття, під час правління мазовецького князя Болеслава II, була побудована дерев'яно-земляна фортеця з ровом.
XIV ст.
В 1349 році володарем володіння став князь Казимир I, тоді ж почалася поступова трансформація від дерев'яного селища в кам'яне місто. Князь почав будівництво перших кам'яних об'єктів на території домену в 1350 році, серед перших була Сполучникова Вежа (лат. Turris Magna) та масивна міська брама. З ініціативою його брата, князя Семовита III, слід пов'язувати будівництво в 1380-ті роки будівельного комплексу «Кам'яниця» в південній частині міста.
XV ст.
Між 1407 а 1410 роками Януш І Старший побудував двоповерховий палац у готичному стилі, так званий Великий Двір (лат. Curia Maior). Характер нової штаб-квартири і її розміри (47,5 м на 14,5 м) оголосили про зміну статусу об'єкта, який від 1414 функціонував як князівський двір. У 1426 році в замку вперше побував король Владислав Ягайло. Приблизно в 1496 році був створений коло Kanonii комплекс будівель, так званий Малий Двір (лат. Curia Minor), у якому мешкали мати, дружина та сестри князів. Ці дві будівлі з'єднувалися за допомогою тераси на кам'яних мурах. У 1475 році, було зазначено, що Сполучна Вежа була пошкоджена (turris rupte). Після 1526 року (коли померли останні князі з мазовецького роду, Станіслав і Януш III), замок став власністю короля Сигізмунда Старого, а потім його дружини Бони Сфорца.
XVI ст.
У 1526 році вперше у замку Великий Двір оселився на місяць король Сигізмунд I Старий, після його гостин замком став керувати староста варшавський. Після смерті короля замок разом з Мазовією у 1548 році було передано в спадок вдові королеві Боні Сфорца. Королева переїхала до Варшави з Кракова після конфлікту з сином на тлі його роману з Барбарою Радзивілл. Разом з нею до замку переїхали її дочки - Софі, Анна Ягеллон і Катерина Ягеллон. Замок залишався в розпорядженні Бони до часу її від'їзду в Барі у 1556.
Ще один польський монарх, Сигізмунд Август, проводив проект реконструкції об'єкта у 1569—1572 роках, зокрема, було прибудовано до готичного Великого Двору новий царський дім в стилі ренесанс, за проектом Джованні Баттіста ді Quadro. На стику двох будівель збудували круглу вежу, названу пізніше Владиславською, з якої вели сходи на перший поверх, до Великого Двору. Далі хід веде праворуч до Сенаторської Палати, ліворуч же знаходились царські хороми. У роботі на початковому етапі брав участь архітектор Яків Парр (Pario) з Берега. Інтер'єри прикрашені безліччю дрібниць. Відновлено також, розташовану в цокольному поверсі готичного Великого Двору давню залу мазовецького сейму. Ця кімната трималась на шести дивовижних колонах. З північної сторони, до Сеймової Зали прилягала квадратна кімната, опора якої складалась з однієї колони. Це приміщення слугувало канцелярією. Поверхом вище знаходилась Сенаторська Зала, яка слугувала тронним залом короля.
XVII ст.
У 1595 р. король Сигізмунд III Ваза ухвалив рішення про розширення замку, надавши йому функції вже не оборонні, а громадські. Перебудова в стилі раннього римського бароко проводилися в 1598—1619 роках. У 1601—1603 Джакомо Родондо закінчив нове північне крило. Від 1602 року будівництво продовжив Паоло дель Джильо. Пізніше, у 1614 році, коли керівництво робіт обійняв Маттео Кастеллі, побудували західне крило (з боку сьогоднішньої Замкової площі), передавши приміщення для засідань канцелярії та військового командування. З часом було завершено будівництво південної частини замку. Таким чином, виникла будівля, яка складалась з п'яти корпусів у стилі бароко, завершальні роботи виконали архітектори з роду Тесинських. У 1619 р. було завершено будівництво Нової Королівської Вежі (лат. Nova Turris Regia), так званої Зиґмунтовської Вежі, заввишки 60 метрів - вона знаходилась посеред новозбудованого західного боку замку завдовжки 90 метрів. На вершині вежі розташовуються годинник з позолоченими вказівками і мідними щитами; новий шпиль вежі був завдовжки у 13 метрів, мав позолочені деталі і мідний прапор на вершині.
Після 1637 року була зведена з боку Вісли п'ятикорпусова галерея, також в той час добудували нове крило, на північному сході палацу, де розмістили нові королівські апартаменти. У 1637 році в південному крилі, на другому поверсі, була побудована за проектом Августина Locciego нова «sala del teatro» для постановки італійських опер. Були побудовані також навпроти Зиґмунтовської Вежі Ворота Святого Іоанна і на півночі королівського комплексу особняк для королевича Карла Фердинанда Вази.
У часи шведської навали, в 1655—1656 роках, королівський замок у Варшаві був розграбований - шведи поцупили безцінні картини, меблі, гобелени, обчистили королівську бібліотеку і коронний архів, зникли також численні скульптури та атрибути королівської влади. В замку влаштували військовий лазарет і вводили коней навіть на третій поверх, що додатково сприяло руйнуванню об'єкта. Кілька місяців по тому справу знищення замку продовжило бранденбурзьке військо. Ними було вкрадено мармурову підлогу та інші цінні деталі інтер'єру. Також під час шведської облоги Варшави, у 1656-у, артилерійська куля потрапила в шпиль Зуґмунтовської Вежі, що і призвело до її серйозного пошкодження і знищення в результаті падіння на замковий двір.
Після повернення короля Яна Казимира, у вересні 1657 року почалося відновлення замку, під керівництвом запрошеного італійського архітектора Affaity. Тоді побудували перед західним фасадом замку будівлю, звану як «Боратинувка». Після відновлення в 1658 році, в замку вже міг збиратися Сейм. Через відсутність коштів, наступний польський король Михайло Корибут Вишневський так і не зважився на корінну реконструкцію об'єкта, обмежуючись лише оздобленням інтер'єрів. Перший час через поганий стан замку король навіть змінив свою резиденцію і переїхав на деякий час до Уяздового Замку (1669). У 1670 році у приміщені королівського замку відбулась шлюбна процесія царя з княжною Елеонорою, це було символом того, що руйнування, яких зазнав палац за часів шведської навали, були ліквідовані.
У часи правління короля Яна III Собеського, відновлено за проектом Авґустина Лоцці квадратну вежу, так звану «Альтанку», доповнивши її павільйоном типу набережної. Проте найбільшою зміною було перенести Зали Сейму з готичної частини будівлі Великого Двору на перший поверх, до південно-західного крила замку, що сталося, ймовірно, у 1679—1681 роках. З того часу приміщення називають новою палатою сейму польського.
Див. також
Посилання
 | Це незавершена стаття про замок чи фортецю. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Реєстр пам'яток
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Koroli vskij za mok u Varsha vi barokovo klasichnij korolivskij zamok u Varshavi viznachna pam yatka istoriyi ta arhitekturi Polshi Na danij chas vikoristovuyetsya yak muzej vhodit do Polskogo reyestru muzeyiv Korolivskij zamokKorolivskij zamok52 14 52 pn sh 21 00 51 sh d 52 24778 pn sh 21 01417 sh d 52 24778 21 01417StatusZamokStatus spadshiniQ25406836 ob yekt kulturnoyi spadshini Polshi d i Q112670032 Krayina Polsha ISO3166 1 alpha 3 POL ISO3166 1 cifrovij 616 RoztashuvannyaVarshavaArhitekturnij stilbaroko klasichnijArhitektorDzhovanni Battista TrevanoZasnovano1598Persha zgadkaXIV st AdresaZamkova plosha Varshava Sajtzamek krolewski plKorolivskij zamok u Varshavi Polsha Korolivskij zamok u Varshavi u Vikishovishi Roztashuvannya Korolivskogo zamku na zamkovij ploshi Livoruch Kolona korolya Sigizmunda Korolivskij zamok roztashovanij na Zamkovij ploshi u Varshavi Spochatku vin vikonuvav funkciyi rezidenciyi dinastiyi Mazoveckih P yastiv a vid XVI stolittya sadiba volodariv Pershoyi Rechi Pospolitoyi Korolya i Sejmu Izbi Posolskoyi ta Senatu U XIX stolitti pislya zakinchennya Listopadovogo povstannya 1830 1831 rokiv zamok buv peredanij na potrebi rosijskoyi administraciyi Pid chas I Svitovoyi vijni sluguvav rezidenciyeyu nimeckogo generala gubernatora U period z 1920 po 1922 sadiba Golovi derzhavi Drugoyi Polskoyi Respubliki 1926 1939 rezidenciya Prezidenta Drugoyi Polskoyi Respubliki Zamok spalenij i pograbovanij nimcyami u 1939 roci doshentu znishenij u 1944 U 1971 roci vidbudovanij ta rekonstrujovanij U 1980 roci Korolivskij zamok u Varshavi razom zi Starim mistom na konferenciyi u Parizhi buv vnesenij u spisok Svitovoyi spadshini YuNESKO IstoriyaNaprikinci XIII stolittya pid chas pravlinnya mazoveckogo knyazya Boleslava II bula pobudovana derev yano zemlyana fortecya z rovom XIV st V 1349 roci volodarem volodinnya stav knyaz Kazimir I todi zh pochalasya postupova transformaciya vid derev yanogo selisha v kam yane misto Knyaz pochav budivnictvo pershih kam yanih ob yektiv na teritoriyi domenu v 1350 roci sered pershih bula Spoluchnikova Vezha lat Turris Magna ta masivna miska brama Z iniciativoyu jogo brata knyazya Semovita III slid pov yazuvati budivnictvo v 1380 ti roki budivelnogo kompleksu Kam yanicya v pivdennij chastini mista XV st Mizh 1407 a 1410 rokami Yanush I Starshij pobuduvav dvopoverhovij palac u gotichnomu stili tak zvanij Velikij Dvir lat Curia Maior Harakter novoyi shtab kvartiri i yiyi rozmiri 47 5 m na 14 5 m ogolosili pro zminu statusu ob yekta yakij vid 1414 funkcionuvav yak knyazivskij dvir U 1426 roci v zamku vpershe pobuvav korol Vladislav Yagajlo Priblizno v 1496 roci buv stvorenij kolo Kanonii kompleks budivel tak zvanij Malij Dvir lat Curia Minor u yakomu meshkali mati druzhina ta sestri knyaziv Ci dvi budivli z yednuvalisya za dopomogoyu terasi na kam yanih murah U 1475 roci bulo zaznacheno sho Spoluchna Vezha bula poshkodzhena turris rupte Pislya 1526 roku koli pomerli ostanni knyazi z mazoveckogo rodu Stanislav i Yanush III zamok stav vlasnistyu korolya Sigizmunda Starogo a potim jogo druzhini Boni Sforca XVI st U 1526 roci vpershe u zamku Velikij Dvir oselivsya na misyac korol Sigizmund I Starij pislya jogo gostin zamkom stav keruvati starosta varshavskij Pislya smerti korolya zamok razom z Mazoviyeyu u 1548 roci bulo peredano v spadok vdovi korolevi Boni Sforca Koroleva pereyihala do Varshavi z Krakova pislya konfliktu z sinom na tli jogo romanu z Barbaroyu Radzivill Razom z neyu do zamku pereyihali yiyi dochki Sofi Anna Yagellon i Katerina Yagellon Zamok zalishavsya v rozporyadzhenni Boni do chasu yiyi vid yizdu v Bari u 1556 She odin polskij monarh Sigizmund Avgust provodiv proekt rekonstrukciyi ob yekta u 1569 1572 rokah zokrema bulo pribudovano do gotichnogo Velikogo Dvoru novij carskij dim v stili renesans za proektom Dzhovanni Battista di Quadro Na stiku dvoh budivel zbuduvali kruglu vezhu nazvanu piznishe Vladislavskoyu z yakoyi veli shodi na pershij poverh do Velikogo Dvoru Dali hid vede pravoruch do Senatorskoyi Palati livoruch zhe znahodilis carski horomi U roboti na pochatkovomu etapi brav uchast arhitektor Yakiv Parr Pario z Berega Inter yeri prikrasheni bezlichchyu dribnic Vidnovleno takozh roztashovanu v cokolnomu poversi gotichnogo Velikogo Dvoru davnyu zalu mazoveckogo sejmu Cya kimnata trimalas na shesti divovizhnih kolonah Z pivnichnoyi storoni do Sejmovoyi Zali prilyagala kvadratna kimnata opora yakoyi skladalas z odniyeyi koloni Ce primishennya sluguvalo kancelyariyeyu Poverhom vishe znahodilas Senatorska Zala yaka sluguvala tronnim zalom korolya XVII st U 1595 r korol Sigizmund III Vaza uhvaliv rishennya pro rozshirennya zamku nadavshi jomu funkciyi vzhe ne oboronni a gromadski Perebudova v stili rannogo rimskogo baroko provodilisya v 1598 1619 rokah U 1601 1603 Dzhakomo Rodondo zakinchiv nove pivnichne krilo Vid 1602 roku budivnictvo prodovzhiv Paolo del Dzhilo Piznishe u 1614 roci koli kerivnictvo robit obijnyav Matteo Kastelli pobuduvali zahidne krilo z boku sogodnishnoyi Zamkovoyi ploshi peredavshi primishennya dlya zasidan kancelyariyi ta vijskovogo komanduvannya Z chasom bulo zaversheno budivnictvo pivdennoyi chastini zamku Takim chinom vinikla budivlya yaka skladalas z p yati korpusiv u stili baroko zavershalni roboti vikonali arhitektori z rodu Tesinskih U 1619 r bulo zaversheno budivnictvo Novoyi Korolivskoyi Vezhi lat Nova Turris Regia tak zvanoyi Zigmuntovskoyi Vezhi zavvishki 60 metriv vona znahodilas posered novozbudovanogo zahidnogo boku zamku zavdovzhki 90 metriv Na vershini vezhi roztashovuyutsya godinnik z pozolochenimi vkazivkami i midnimi shitami novij shpil vezhi buv zavdovzhki u 13 metriv mav pozolocheni detali i midnij prapor na vershini Zamok u 1641 roci Pislya 1637 roku bula zvedena z boku Visli p yatikorpusova galereya takozh v toj chas dobuduvali nove krilo na pivnichnomu shodi palacu de rozmistili novi korolivski apartamenti U 1637 roci v pivdennomu krili na drugomu poversi bula pobudovana za proektom Avgustina Locciego nova sala del teatro dlya postanovki italijskih oper Buli pobudovani takozh navproti Zigmuntovskoyi Vezhi Vorota Svyatogo Ioanna i na pivnochi korolivskogo kompleksu osobnyak dlya korolevicha Karla Ferdinanda Vazi U chasi shvedskoyi navali v 1655 1656 rokah korolivskij zamok u Varshavi buv rozgrabovanij shvedi pocupili bezcinni kartini mebli gobeleni obchistili korolivsku biblioteku i koronnij arhiv znikli takozh chislenni skulpturi ta atributi korolivskoyi vladi V zamku vlashtuvali vijskovij lazaret i vvodili konej navit na tretij poverh sho dodatkovo spriyalo rujnuvannyu ob yekta Kilka misyaciv po tomu spravu znishennya zamku prodovzhilo brandenburzke vijsko Nimi bulo vkradeno marmurovu pidlogu ta inshi cinni detali inter yeru Takozh pid chas shvedskoyi oblogi Varshavi u 1656 u artilerijska kulya potrapila v shpil Zugmuntovskoyi Vezhi sho i prizvelo do yiyi serjoznogo poshkodzhennya i znishennya v rezultati padinnya na zamkovij dvir Pislya povernennya korolya Yana Kazimira u veresni 1657 roku pochalosya vidnovlennya zamku pid kerivnictvom zaproshenogo italijskogo arhitektora Affaity Todi pobuduvali pered zahidnim fasadom zamku budivlyu zvanu yak Boratinuvka Pislya vidnovlennya v 1658 roci v zamku vzhe mig zbiratisya Sejm Cherez vidsutnist koshtiv nastupnij polskij korol Mihajlo Koribut Vishnevskij tak i ne zvazhivsya na korinnu rekonstrukciyu ob yekta obmezhuyuchis lishe ozdoblennyam inter yeriv Pershij chas cherez poganij stan zamku korol navit zminiv svoyu rezidenciyu i pereyihav na deyakij chas do Uyazdovogo Zamku 1669 U 1670 roci u primisheni korolivskogo zamku vidbulas shlyubna procesiya carya z knyazhnoyu Eleonoroyu ce bulo simvolom togo sho rujnuvannya yakih zaznav palac za chasiv shvedskoyi navali buli likvidovani U chasi pravlinnya korolya Yana III Sobeskogo vidnovleno za proektom Avgustina Locci kvadratnu vezhu tak zvanu Altanku dopovnivshi yiyi paviljonom tipu naberezhnoyi Prote najbilshoyu zminoyu bulo perenesti Zali Sejmu z gotichnoyi chastini budivli Velikogo Dvoru na pershij poverh do pivdenno zahidnogo krila zamku sho stalosya jmovirno u 1679 1681 rokah Z togo chasu primishennya nazivayut novoyu palatoyu sejmu polskogo Div takozhSpisok najvidomishih zamkiv Arkadi KubickogoPosilannyaCe nezavershena stattya pro zamok chi fortecyu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Reyestr pam yatok d Track Q15983881