Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Югославія значення Королівство Сербів Хорватів і Словенців КСХС сер

Королівство Сербів, Хорватів і Словенців

Королівство Сербів, Хорватів і Словенців
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Югославія (значення).

Королівство Сербів, Хорватів і Словенців (КСХС; сербохорв. Краљевина Срба, Хрвата и Словенаца / Kraljevina Srba, Hrvata i Slovenaca, словен. Kraljevina Srbov, Hrvatov in Slovencev, KSHS) — історична держава на Балканському півострові. Утворено 1 грудня 1918 року внаслідок об'єднання Сербії, Чорногорії і Держави Словенців, Хорватів і Сербів. 6 січня 1929 року, після встановлення в державі диктатури, реорганізовано в Королівство Югославія.

Краљевина Срба, Хрвата и Словенаца
Kraljevina Srba, Hrvata i Slovenaca
Королівство Сербів, Хорватів і Словенців
↓ 1918 — 1929 image image
image image
Прапор Герб
Девіз
Један народ, један краљ, једна држава
Jedan narod, jedan kralj, jedna država
(Один народ, один король, одна держава)
Гімн

Гімн КСХС
image
Югославія: історичні кордони на карті
Столиця Белград
H G O
Мови Сербо-хорватська та словенська
Форма правління Конституційна монархія
король
 - 1918–21 Петр I Карагеоргієвич
 - 1921–29 Александр I Карагеоргієвич
Історичний період Міжвоєнний період
 - Союз 1 грудня 1918
 - Королівство Югославія 6 січня 1929
Площа
 - 1929 247 542 км2
Населення
 - 1929 13 934 038 осіб
     Густота 56,3 осіб/км² 
Валюта (до 1920)
динар (після 1920)
Попередник		 Наступник
image Королівство Сербія
image Держава словенців, хорватів і сербів
image Королівство Чорногорія
image Республіка Прекмур'я
image Вільна держава Фіуме
image Королівство Угорщина
Королівство Югославія image
image Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Королівство Сербів, Хорватів і Словенців

Історія

Ідея створення єдиної південнослов'янської держави зародилася на рубежі XIX—XX століть. Внаслідок Першої світової війни Австро-Угорщина зазнала поразки і розпалася. На території південнослов'янських земель Австро-Угорщини утворилася Держава Словенців, Хорватів і Сербів. Під загрозою вторгнення італійських військ вона звернулася по допомогу до Сербії.

1 грудня 1918 року було створено єдину державу, до якої увійшли території Словенії, Хорватії, Боснії і Герцеговини, Сербії і Чорногорії, з краями Косово, Воєводина і Вардарська Македонія, що були частинами Сербії. Його королем став сербський монарх Петро I Карагеоргієвич, а столиця була перенесена в Белград.

Незважаючи на реалізацію довгоочікуваної ідеї об'єднання, нова держава не була міцною. Економічний розвиток багатьох областей дуже сильно відрізнявся. Так, найбільш економічно розвиненою була територія Словенії. Також існували міжетнічні суперечності — серби становили лише близько половини населення країни, але при цьому переважали в правлячих і економічних колах, що викликало невдоволення інших народів. Також досить високим був відсоток неписьменності, який, утім, залежав від конкретного регіону (найменший — у Словенії, найбільший — у Боснії).

У 1921 році Установча скупщина Королівства Сербів, Хорватів і Словенців прийняла конституцію, названу «Відовданською», яка передбачала цілу низку демократичних свобод. Після її прийняття Олександр Карагеоргієвич став королем. Проте вже в 1921—1929 роках була прийнята низка заходів щодо обмеження діяльності політичних партій. Прийнятий 1 серпня 1921 року закон «Про захист держави», що заборонив діяльність Компартії і анулював 58 мандатів депутатів-комуністів. Влітку 1923 року Народна скупщина відправила до суду у відповідність із цим законом керівництво Хорватської республіканської селянської партії, а сама партія була заборонена. Влада проводила реакційну політику, викликаючи все більше невдоволення у населення. У 1928 році прямо в будівлі парламенту був убитий хорватський політик Степан Радич. Унаслідок, 6 січня 1929 року король розпустив парламент, скасував конституцію і встановив королівську диктатуру («Диктатура 6 січня») до 1931 року, а країна була перейменована в «Королівство Югославія».

  • image
    округи 1918-1922
  • image
    провінції (одиниці першого рівня) 1920-1922
  • image
    області 1922-1929

Див. також

Примітки

  1. . Архів оригіналу за 29 червня 2020. Процитовано 4 грудня 2018.
  2. Ivo Banac: The National Question in Yugoslavia: Origins, History, Politics" published by Cornell University Press, 1984 pages 129-31
  3. . Архів оригіналу за 3 грудня 2018. Процитовано 4 грудня 2018.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
  4. Югославия в XX веке: очерки политической истории / К. В. Никифоров (отв. ред.), А. И. Филимонова, А. Л. Шемякин и др. — М.: Индрик, 2011. — С. 251. Режим доступа: http://www.inslav.ru/resursy/elektronnaya-biblioteka/2372-2011-jugoslavija-v-xx-veke [ 7 серпня 2016 у Wayback Machine.]
  5. Югославия в XX веке: очерки политической истории / К. В. Никифоров (отв. ред.), А. И. Филимонова, А. Л. Шемякин и др. — М.: Индрик, 2011. — С. 252. Режим доступа: http://www.inslav.ru/resursy/elektronnaya-biblioteka/2372-2011-jugoslavija-v-xx-veke [ 7 серпня 2016 у Wayback Machine.]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Yugoslaviya znachennya Korolivstvo Serbiv Horvativ i Slovenciv KSHS serbohorv Kraљevina Srba Hrvata i Slovenaca Kraljevina Srba Hrvata i Slovenaca sloven Kraljevina Srbov Hrvatov in Slovencev KSHS istorichna derzhava na Balkanskomu pivostrovi Utvoreno 1 grudnya 1918 roku vnaslidok ob yednannya Serbiyi Chornogoriyi i Derzhavi Slovenciv Horvativ i Serbiv 6 sichnya 1929 roku pislya vstanovlennya v derzhavi diktaturi reorganizovano v Korolivstvo Yugoslaviya Kraљevina Srba Hrvata i Slovenaca Kraljevina Srba Hrvata i Slovenaca Korolivstvo Serbiv Horvativ i Slovenciv 1918 1929 Prapor Gerb Deviz Јedan narod јedan kraљ јedna drzhava Jedan narod jedan kralj jedna drzava Odin narod odin korol odna derzhava Gimn Gimn KSHS source source track track track track track track track Yugoslaviya istorichni kordoni na karti Stolicya Belgrad 44 49 pn sh 20 28 sh d H G O Movi Serbo horvatska ta slovenska Forma pravlinnya Konstitucijna monarhiya korol 1918 21 Petr I Karageorgiyevich 1921 29 Aleksandr I Karageorgiyevich Istorichnij period Mizhvoyennij period Soyuz 1 grudnya 1918 Korolivstvo Yugoslaviya 6 sichnya 1929 Plosha 1929 247 542 km2 Naselennya 1929 13 934 038 osib Gustota 56 3 osib km Valyuta do 1920 dinar pislya 1920 Poperednik Nastupnik Korolivstvo Serbiya Derzhava slovenciv horvativ i serbiv Korolivstvo Chornogoriya Respublika Prekmur ya Vilna derzhava Fiume Korolivstvo Ugorshina Korolivstvo Yugoslaviya Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Korolivstvo Serbiv Horvativ i SlovencivIstoriyaIdeya stvorennya yedinoyi pivdennoslov yanskoyi derzhavi zarodilasya na rubezhi XIX XX stolit Vnaslidok Pershoyi svitovoyi vijni Avstro Ugorshina zaznala porazki i rozpalasya Na teritoriyi pivdennoslov yanskih zemel Avstro Ugorshini utvorilasya Derzhava Slovenciv Horvativ i Serbiv Pid zagrozoyu vtorgnennya italijskih vijsk vona zvernulasya po dopomogu do Serbiyi 1 grudnya 1918 roku bulo stvoreno yedinu derzhavu do yakoyi uvijshli teritoriyi Sloveniyi Horvatiyi Bosniyi i Gercegovini Serbiyi i Chornogoriyi z krayami Kosovo Voyevodina i Vardarska Makedoniya sho buli chastinami Serbiyi Jogo korolem stav serbskij monarh Petro I Karageorgiyevich a stolicya bula perenesena v Belgrad Nezvazhayuchi na realizaciyu dovgoochikuvanoyi ideyi ob yednannya nova derzhava ne bula micnoyu Ekonomichnij rozvitok bagatoh oblastej duzhe silno vidriznyavsya Tak najbilsh ekonomichno rozvinenoyu bula teritoriya Sloveniyi Takozh isnuvali mizhetnichni superechnosti serbi stanovili lishe blizko polovini naselennya krayini ale pri comu perevazhali v pravlyachih i ekonomichnih kolah sho viklikalo nevdovolennya inshih narodiv Takozh dosit visokim buv vidsotok nepismennosti yakij utim zalezhav vid konkretnogo regionu najmenshij u Sloveniyi najbilshij u Bosniyi U 1921 roci Ustanovcha skupshina Korolivstva Serbiv Horvativ i Slovenciv prijnyala konstituciyu nazvanu Vidovdanskoyu yaka peredbachala cilu nizku demokratichnih svobod Pislya yiyi prijnyattya Oleksandr Karageorgiyevich stav korolem Prote vzhe v 1921 1929 rokah bula prijnyata nizka zahodiv shodo obmezhennya diyalnosti politichnih partij Prijnyatij 1 serpnya 1921 roku zakon Pro zahist derzhavi sho zaboroniv diyalnist Kompartiyi i anulyuvav 58 mandativ deputativ komunistiv Vlitku 1923 roku Narodna skupshina vidpravila do sudu u vidpovidnist iz cim zakonom kerivnictvo Horvatskoyi respublikanskoyi selyanskoyi partiyi a sama partiya bula zaboronena Vlada provodila reakcijnu politiku viklikayuchi vse bilshe nevdovolennya u naselennya U 1928 roci pryamo v budivli parlamentu buv ubitij horvatskij politik Stepan Radich Unaslidok 6 sichnya 1929 roku korol rozpustiv parlament skasuvav konstituciyu i vstanoviv korolivsku diktaturu Diktatura 6 sichnya do 1931 roku a krayina bula perejmenovana v Korolivstvo Yugoslaviya okrugi 1918 1922 provinciyi odinici pershogo rivnya 1920 1922 oblasti 1922 1929Div takozhSpisok prem yer ministriv YugoslaviyiPrimitki Arhiv originalu za 29 chervnya 2020 Procitovano 4 grudnya 2018 Ivo Banac The National Question in Yugoslavia Origins History Politics published by Cornell University Press 1984 pages 129 31 Arhiv originalu za 3 grudnya 2018 Procitovano 4 grudnya 2018 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Yugoslaviya v XX veke ocherki politicheskoj istorii K V Nikiforov otv red A I Filimonova A L Shemyakin i dr M Indrik 2011 S 251 Rezhim dostupa http www inslav ru resursy elektronnaya biblioteka 2372 2011 jugoslavija v xx veke 7 serpnya 2016 u Wayback Machine Yugoslaviya v XX veke ocherki politicheskoj istorii K V Nikiforov otv red A I Filimonova A L Shemyakin i dr M Indrik 2011 S 252 Rezhim dostupa http www inslav ru resursy elektronnaya biblioteka 2372 2011 jugoslavija v xx veke 7 serpnya 2016 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ