Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

КонюгаКонюга мала Aethia pygmaea Біологічна класифікаціяДомен Еукаріоти Eukaryota Царство Тварини Animalia Тип Хордові C

Конюга

Конюга
Конюга
image
Конюга мала (Aethia pygmaea)
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Сивкоподібні (Charadriiformes)
Родина: Алькові (Alcidae)
Рід: Конюга (Aethia)
Merrem, 1788
Види
Посилання
image Вікісховище: Aethia
image Віківиди: Aethia
image ITIS: 177018
image NCBI: 28684
Fossilworks: 21831 134696, 21831

Конюга (Aethia) — рід невеликих (85-300 г) птахів родини алькових, ендеміків північних частин Тихого океану, Берингового моря і моря Охотських.

Систематика та еволюція

Рід конюга зустрічається лише на півночі Тихого океану та прилеглих водах, переважно це регіон Берингового моря. Молекулярні дослідження взаємовідносин між конюгами ще не проводились, однак досліджено, що рід конюги має зв'язок із видом Ptychoramphus aleuticus з одного боку і з родом  Fratercula, яких включає в себе тупиків і тупиків-носороків з іншого боку.

Термін рід конюга не використовувався широко до 1960-х років. Спочатку конюг відносили до роду гагарок, але згодом рознесли по родах Simorhynchus, Phaleris and Cyclorhynchus.

Викопні залишки

Перший викопний птах, який безперечно був з родини алькових датується середнім міоценом (15 мільйонів років тому). Перший вид з роду конюг датується пізнім міоценом (8-13 мільйонів років тому), чотири сучасних види ймовірно швидко розселилися приблизно 5 мільйонів років тому.

Види

Існує чотири види конюг:

  • image
    Конюга-крихітка (Aethia pusilla)
  • image
    Велика конюга (Aethia cristatella)
  • image
    Мала конюга (Aethia pygmaea)
  • image
    Білочерева конюга (Aethia psittacula)

Поширення та чисельність

Чисельність

Рахувати популяцію конюг складно, оскільки їхні гнізда заховані глибоко в ущелинах. Але науковці мають приблизну кількість птахів кожного виду:

Шлюбний сезон

Конюги є ендеміками північного Тихого океану і моря Охотських, також є чисельні колонії в Азії на Курильських і Командорських островах, в прибережних зонах Камчатського і Чукотського півостровів. У Північній Америці, великі колонії спостерігаються від Алеутських островів до Аляскинської затоки і на північ до островів Берингового моря.

Поширення в негніздовий сезон

Про зимове поширення конюг відомо мало. Малі конюги, схоже, проводять час недалеко від своїх літніх колоній, тому часто спостерігаються на Алеутських островах. Конюги з півночі Берингового моря мусять мігнувати далі на південь, оскільки їхні колонії взимку оточені паковими льодами.

Розмноження

image
Конюга білочерева

Конюги зазвичай дуже соціальні та гніздяться у щільних колоніях. Кожен вид має прикраси з довгого пір'я на голові. Великі та малі конюги виділяють спеціальний мандариновий запах в шлюбний період. Пір'я і запах відіграють роль у сексуальному відборі, та розпізнаванні видів. Однак потребують подальшого дослідження.

Всі конюги відкладають одне яйце в природній ущелині й насиджують його 25-36 днів. Своє напіввиводкове пташеня батьки вигодовуватимуть наступні 25-35 днів.Статева зрілість у конюг наступає на 3-5 році. Розмір колонії варіюється від 100 особин до 1 мільйону. Великі конюги і конюги-крихітки схильні гніздитися в з більшою щільністю, ніж білочереві та малі конюги.

Живлення

Конюги переважно живляться планктом: їдять веслоногих раків, криль та інших безхребетних, таких як медузи і реброплави. Зимовий раціон птахів ще не вивчений.

Загрози

Конюги страждають від інвазивних видів, таких як песець (Vulpes lagopus), пацюк сірий (Rattus norvegicus).

Посилання

  1. Фесенко Г. В. (2013). Назви родів у вітчизняному іменуванні птахів світу. Негоробині. Частина 1. Вісник Національного науково-природничого музею. 11: 63—86.
  2. Gaston, A.J. and Jones, I.L. 1998. The Auks: Alcidae. Oxford University Press, New York.
  3. Friesen, V.L., A.J. Baker & J.F. Piatt. 1996. Phylogenetic relationships within the Alcidae (Charadriiformes: Aves) inferred using total molecular evidence. Molecular Biology and Evolution 13: 359—367.
  4. Storer, R.W.1960. Evolution of the diving birds. Proceedings of the International Ornithological Congress 12: 694—707.
  5. Linnaeus, C., 1758. Systema Naturae, 10th ed. Stockholm
  6. Stejneger, L. 1885. Results of ornithological explorations in the Commander Islands and in Kamtschatka. Bulletin of the United States National Museum No. 29.
  7. Warheit, Kenneth I. (October 1992). «A review of the fossil seabirds from the Tertiary of the North Pacific: plate tectonics, paleoceanography and faunal change». Paleobiology 18 (4): 401—424.
  8. Moum, T., Johansen, S., Erikstad, K.E. and Piatt, J.F. 1996. Phylogeny and evolution of the auks (subfamily Alcinae) based on mitochondrial DNA sequences. Proceedings of the National Academy of Sciences, USA. 91: 7912-7916.
  9. Jones, I.L., 1992. Colony attendance of Least Auklets at St. Paul Island, Alaska: implications for population monitoring. Condor 94, 93-100.
  10. Williams, J.C., Byrd, G.V. and Konyukhov, N.B. 2003. Whiskered Auklets Aethia pygmaea, foxes, humans and how to right a wrong. Marine Ornithology 31:175-180.
  11. Murie, O.J. 1959. Fauna of the Aleutian Islands and Alaska Peninsula. North American Fauna 61:1-364.
  12. Jones, I.L. and Hunter, F.M., 1993. Mutual sexual selection in a monogamous seabird. Nature 362, 238—239.
  13. Jones, I.L., Hunter, F.M., Robertson, G.J. and Fraser, G.S., 2004. Natural variation in the sexually selected feather ornaments of Crested Auklets (Aethia cristatella) does not predict future survival. Behavioral Ecology 15, 332—337.
  14. Ydenberg, R.C. 1989. Growth-mortality trade-offs and the evolution of juvenile life histories in the Alcidae. Ecology 70:1494-1506.
  15. Jones, I.L., Hunter, F.M., Robertson, G.J., Williams, J.C. and Byrd, G.V. 2007. Covariation among demographic and climate parameters in Whiskered Auklets Aethia pygmaea. Journal of Avian Biology 38:450-461.
  16. Byrd, G.V., Renner, H.M. and Renner, M. 2005. Distribution patterns and population trends of breeding seabirds in the Aleutian Islands. Fisheries Oceanography 14:139-159.
  17. Atkinson, I.A.E. 1985. The spread of commensal species of Rattus to oceanic islands and their effects on island avifaunas. In Moors, P.J. (eds.). 1985. Conservation of Island Birds. ICBP Technical Publication No. 3, Cambridge.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

KonyugaKonyuga mala Aethia pygmaea Biologichna klasifikaciyaDomen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Sivkopodibni Charadriiformes Rodina Alkovi Alcidae Rid Konyuga Aethia Merrem 1788VidiAethia cristatella Aethia pusilla Aethia psittacula Aethia pygmaeaPosilannyaVikishovishe AethiaVikividi AethiaITIS 177018NCBI 28684Fossilworks 21831 134696 21831 Konyuga Aethia rid nevelikih 85 300 g ptahiv rodini alkovih endemikiv pivnichnih chastin Tihogo okeanu Beringovogo morya i morya Ohotskih Sistematika ta evolyuciyaRid konyuga zustrichayetsya lishe na pivnochi Tihogo okeanu ta prileglih vodah perevazhno ce region Beringovogo morya Molekulyarni doslidzhennya vzayemovidnosin mizh konyugami she ne provodilis odnak doslidzheno sho rid konyugi maye zv yazok iz vidom Ptychoramphus aleuticus z odnogo boku i z rodom Fratercula yakih vklyuchaye v sebe tupikiv i tupikiv nosorokiv z inshogo boku Termin rid konyuga ne vikoristovuvavsya shiroko do 1960 h rokiv Spochatku konyug vidnosili do rodu gagarok ale zgodom roznesli po rodah Simorhynchus Phaleris and Cyclorhynchus Vikopni zalishki Pershij vikopnij ptah yakij bezperechno buv z rodini alkovih datuyetsya serednim miocenom 15 miljoniv rokiv tomu Pershij vid z rodu konyug datuyetsya piznim miocenom 8 13 miljoniv rokiv tomu chotiri suchasnih vidi jmovirno shvidko rozselilisya priblizno 5 miljoniv rokiv tomu Vidi Isnuye chotiri vidi konyug Konyuga krihitka Aethia pusilla Konyuga velika Aethia cristatella Konyuga mala Aethia pygmaea Konyuga bilochereva Aethia psittacula Konyuga krihitka Aethia pusilla Velika konyuga Aethia cristatella Mala konyuga Aethia pygmaea Bilochereva konyuga Aethia psittacula Poshirennya ta chiselnistChiselnist Rahuvati populyaciyu konyug skladno oskilki yihni gnizda zahovani gliboko v ushelinah Ale naukovci mayut pribliznu kilkist ptahiv kozhnogo vidu Konyuga krihitka 20 000 000 Konyuga mala 100 000 250 000 Konyuga velika 5 000 000 10 000 000 Konyuga bilochereva 1 000 000 2 000 000Shlyubnij sezon Konyugi ye endemikami pivnichnogo Tihogo okeanu i morya Ohotskih takozh ye chiselni koloniyi v Aziyi na Kurilskih i Komandorskih ostrovah v priberezhnih zonah Kamchatskogo i Chukotskogo pivostroviv U Pivnichnij Americi veliki koloniyi sposterigayutsya vid Aleutskih ostroviv do Alyaskinskoyi zatoki i na pivnich do ostroviv Beringovogo morya Poshirennya v negnizdovij sezon Pro zimove poshirennya konyug vidomo malo Mali konyugi shozhe provodyat chas nedaleko vid svoyih litnih kolonij tomu chasto sposterigayutsya na Aleutskih ostrovah Konyugi z pivnochi Beringovogo morya musyat mignuvati dali na pivden oskilki yihni koloniyi vzimku otocheni pakovimi lodami RozmnozhennyaKonyuga bilochereva Konyugi zazvichaj duzhe socialni ta gnizdyatsya u shilnih koloniyah Kozhen vid maye prikrasi z dovgogo pir ya na golovi Veliki ta mali konyugi vidilyayut specialnij mandarinovij zapah v shlyubnij period Pir ya i zapah vidigrayut rol u seksualnomu vidbori ta rozpiznavanni vidiv Odnak potrebuyut podalshogo doslidzhennya Vsi konyugi vidkladayut odne yajce v prirodnij ushelini j nasidzhuyut jogo 25 36 dniv Svoye napivvivodkove ptashenya batki vigodovuvatimut nastupni 25 35 dniv Stateva zrilist u konyug nastupaye na 3 5 roci Rozmir koloniyi variyuyetsya vid 100 osobin do 1 miljonu Veliki konyugi i konyugi krihitki shilni gnizditisya v z bilshoyu shilnistyu nizh bilocherevi ta mali konyugi ZhivlennyaKonyugi perevazhno zhivlyatsya planktom yidyat veslonogih rakiv kril ta inshih bezhrebetnih takih yak meduzi i rebroplavi Zimovij racion ptahiv she ne vivchenij ZagroziKonyugi strazhdayut vid invazivnih vidiv takih yak pesec Vulpes lagopus pacyuk sirij Rattus norvegicus PosilannyaFesenko G V 2013 Nazvi rodiv u vitchiznyanomu imenuvanni ptahiv svitu Negorobini Chastina 1 Visnik Nacionalnogo naukovo prirodnichogo muzeyu 11 63 86 Gaston A J and Jones I L 1998 The Auks Alcidae Oxford University Press New York Friesen V L A J Baker amp J F Piatt 1996 Phylogenetic relationships within the Alcidae Charadriiformes Aves inferred using total molecular evidence Molecular Biology and Evolution 13 359 367 Storer R W 1960 Evolution of the diving birds Proceedings of the International Ornithological Congress 12 694 707 Linnaeus C 1758 Systema Naturae 10th ed Stockholm Stejneger L 1885 Results of ornithological explorations in the Commander Islands and in Kamtschatka Bulletin of the United States National Museum No 29 Warheit Kenneth I October 1992 A review of the fossil seabirds from the Tertiary of the North Pacific plate tectonics paleoceanography and faunal change Paleobiology 18 4 401 424 Moum T Johansen S Erikstad K E and Piatt J F 1996 Phylogeny and evolution of the auks subfamily Alcinae based on mitochondrial DNA sequences Proceedings of the National Academy of Sciences USA 91 7912 7916 Jones I L 1992 Colony attendance of Least Auklets at St Paul Island Alaska implications for population monitoring Condor 94 93 100 Williams J C Byrd G V and Konyukhov N B 2003 Whiskered Auklets Aethia pygmaea foxes humans and how to right a wrong Marine Ornithology 31 175 180 Murie O J 1959 Fauna of the Aleutian Islands and Alaska Peninsula North American Fauna 61 1 364 Jones I L and Hunter F M 1993 Mutual sexual selection in a monogamous seabird Nature 362 238 239 Jones I L Hunter F M Robertson G J and Fraser G S 2004 Natural variation in the sexually selected feather ornaments of Crested Auklets Aethia cristatella does not predict future survival Behavioral Ecology 15 332 337 Ydenberg R C 1989 Growth mortality trade offs and the evolution of juvenile life histories in the Alcidae Ecology 70 1494 1506 Jones I L Hunter F M Robertson G J Williams J C and Byrd G V 2007 Covariation among demographic and climate parameters in Whiskered Auklets Aethia pygmaea Journal of Avian Biology 38 450 461 Byrd G V Renner H M and Renner M 2005 Distribution patterns and population trends of breeding seabirds in the Aleutian Islands Fisheries Oceanography 14 139 159 Atkinson I A E 1985 The spread of commensal species of Rattus to oceanic islands and their effects on island avifaunas In Moors P J eds 1985 Conservation of Island Birds ICBP Technical Publication No 3 Cambridge

Дата публікації:
Топ