Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Коневе́ць (рос. Коневец, Коневиц, фін. Konevitsa, Kononsaari) — невеликий острів на Ладозькому озері. Входить до Приозерського району Ленінградської області Росії. Завдяки відносній віддаленості цього місця, відокремленості монастирського життя та закритості острова як військового об'єкта тут збереглась багатогранна та цілісна природа. Тому він є одним із улюблених місць відпочинку туристів та місцем паломників.
| Коневець | ||||
|---|---|---|---|---|
| рос. Коневец, фін. Konevitsa | ||||
 Вигляд на Коневський монастир | ||||
Карта  | ||||
| Острів Коневець на мапі Ладозького озера | ||||
| Географія | ||||
| 60°51′30″ пн. ш. 30°36′30″ сх. д. / 60.85833° пн. ш. 30.60833° сх. д. | ||||
| Місцерозташування | Ладозьке озеро | |||
| Акваторія | Ладозьке озеро | |||
| Площа | 8,5 км² | |||
| Найвища точка | гора Свята — 34 м | |||
| Країна | ||||
 Росія | ||||
| Регіон | Ленінградська область | |||
| (Адм. одиниця) | Ленінградська область | |||
| Населення | ||||
| Вебсайт | konevets.spb.ru | |||
  Коневець Коневець (Ленінградська область) | ||||
 Коневець у Вікісховищі | ||||
Фізико-географічна характеристика
Географічне положення
Острів розташований на заході Ладозького озера, від берега його відокремлює вузька . Від до острова приблизно 7 км. Цю відстань кораблі проходять за 40-50 хвилин. До найбільшого міста та районного центра Приозерська приблизно 40 км водою, до архіпелагу — приблизно 60 км, а від Санкт-Петербурга до Коневця водою 170 км, з них 40 км по річці Нева.
Морфометрична характеристика
Коневець витягнутий з південного заходу на північний схід, найбільша протяжність в довжину становить 8 км, а в ширину — 4 км. Його площа — приблизно 8,5 км². На південному заході острова є піщаний пляж, за яким йде крутий, заввишки до 4 м, піщаний уступ. Він знижується в східному напрямку і поступово переходить в низький, з розкидами каміння, берег. Біля південно-східного узбережжя є декілька островів із гранітних валунів. Найбільший з них — Кам'яний. Майже весь західний берег стрімко обривається в бік озера й має нешироку смугу піщаного пляжу під уступом. Зі східного боку острів має порізану берегову лінію з багатьма вузькими півостровами та широкими затоками між ними. Кам'янисті мілини тягнуться на сотні метрів від берега. Середня висота острова над рівнем Ладозького озера — 3 м, висота ж берега над рівнем моря — 5 м. Рельєф місцевості плаский, тільки в центрі острова є невеликі височини — гори Зміїна та Свята. Це найвищі точки Коневця. Абсолютна висота Святої гори — 34 м. Називається вона так через чудесну появу Божої Матері монаху Іоакиму, який прийшов сюди просити заступництва у Пресвятої Богородиці. Пізніше на горі збудували каплицю та скит в ім'я Казанської ікони Божої Матері. Донедавна тут було і джерело, але воно висохло через будівництво. Біля підніжжя гори є залишки полів і фруктового саду — в роки існування монастиря тут було сконцентроване основне польове господарство. В останні часи на горі влаштували ландшафтний парк із залишків посадок кленів і дубів.
Гора Зміїна заввишки 29 м знаходиться майже в центрі острова. Це витягнута та звивиста височини зі стрімкими кам'янистими урвищами.
Геологічна характеристика
Коневець — острів наносного типу. Пісок намили води Ладозького озера. Вони намивають його і сьогодні. Глибини навколо острова зменшуються через підйом дна, що утруднює підхід кораблів. Південно-західний край острова — це піщана коса Стрілка завдовжки близько кілометра. Коса засипана різнокольоровою галькою, з якої місцеві монахи виготовляють сувеніри.
По острові повсюди розкидані гранітні валуни, іноді значних розмірів. Льодовик, спускаючись із Скандинавських гір, ніс не тільки величезні маси льоду, але й шматки каменів, вибитих з основної породи. Найбільший з таких валунів на острові — Кінь-Камінь вагою понад 750 тонн. Багато менших каменів є на південно-західному кінці острова та на острові Кам'яний.
Клімат
Коневець знаходиться в зоні помірного клімату. Морське повітря, що приноситься західними вітрами, викликає взимку відлигу та великі снігопади, а влітку супроводжується похмурою погодою. В період, коли на Ладозькому озері панують континентальні повітряні маси, тут стоять сухі та спекотні дні влітку та морозні взимку. Погоду можуть різко змінити вторгнення з півночі холодного арктичного повітря.
Пересічна температура повітря на острові становить +3,5 °C. Влітку повітря може прогрітись до +30 °C, а взимку можуть бути морози до −40 °C. Протяжність теплого сезону на острові може складати 130—180 днів. Весна настає в квітні. В цей час озеро ще досить холодне. Пересічна температура повітря на острові і над озером трохи більше 0 °C, а на узбережжі +1,5-2,5 °C. Із закінченням заморозків та встановлення теплої погоди з пересічною добовою температурою більше +10 °C настає літо. В червні пересічна місячна температура повітря вже +12-13 °C. Вдень воно може прогрітись до +20 °C в тіні. Найтепліший місяць — липень, пересічні температури якого +16-17 °C. В серпні зазвичай починається зниження температури, пересічні температури повітря +15-16 °C. При вторгненні теплих повітряних мас з півдня в першій половині осені нерідко буває повернення теплої погоди — «бабине літо».
На початку листопада від'ємні температури стають досить стійкими. Нерідко в грудні трапляються відлиги, які супроводжуються мокрим снігом. В січні і лютому відлиги рідші. Це холодніші місяці — їхня пересічна температура −8-10 °C, а в окремі дні температура може знизитись до −30-40 °C морозу.
Вода в Ладозькому озері прогрівається дуже повільно і так само повільно остигає. Тільки до середини липня-початку серпня можна купатись. В теплі роки осінь починається пізніше і довше продовжується. Льодостав починається дуже пізно — в січні, а іноді в лютому.
Природа острова
Острів не має величних природних ландшафтів, але він вражає своєю природною красою. Один з паломників, який прибув на острів, писав у своїх записках:
Коневец «не изобилует вещественными благами, но отдаленность его от мирских селений, его пустынные красоты успокаивают сердце, говорят о величии Творца, возбуждают дух молитвы, вещают о Вечности»
Серед тварин на острові водяться ящірки, різноманітні жаби, дрібні гризуни, лосі, зайці, вивірки та лисиці. Вовки з'являються тільки взимку, коли мають змогу потрапити на острів по льоду на озері. Вони полюють на нерпу, яка взимку виводить на лід поблизу острова своїх дитинчат. Зустрічаються також ондатри. Серед птахів на острові мешкає багато перелітних птахів і мартинів. Коневець — єдиний острів у Ладозькому озері, де не водяться змії.
Ліси вкривають майже 80 % території острова. Уздовж берега та на півдні переважають соснові ліси, в північній та центральній частинах — ялинові. Також на острові зростають берези, вільхи, горобина та осика. Чимало на Коневці північних трав: медуниця, іван-чай, печіночниця звичайна, первоцвіт, фіалка тощо. Окрім природних для острова рослин, велика кількість рослин була завезена сюди людиною. Так, в різних частинах острова були висаджені липи, клени, дуби, ялиці, сосна сибірська, тополі, каштани, бузок, акація жовта, аґрус, смородина, сливи, вишні та яблуні. Всього на острові в 1997 році нараховували 30 видів інтродуцентів — привезених сюди та висаджених монахами.
Утворення острова
Утворення острова пов'язане з утворенням Ладозького озера. Воно є одним з найбільших озер світу і найбільшим прісноводним у Європі. Улоговина озера льодовикового походження. Приблизно 1 млн років тому почався льодовиковий період. Льодовик спускався із Скандинавських гір, окривши велику частину північної Європи. По дорозі він згладжував усі нерівності рельєфу та залишав після себе величезні валуни. 20 тисяч років тому льоди ще були в районі Фінської затоки, Ладозької та Онезької улоговин. По мірі танення на цьому місці утворилася гігантська водойма — Літоринове море. Воно було на місці сучасних Балтійського моря, Ладозького, Онезького, Ільменського та Чудського озер, протокою з'єднувалось з Білим морем.
З часом море міліло, суходіл вивільнявся з-під води, обірвався зв'язок з океаном. Так утворилось Анцилове озеро. Відтоді Ладозьке озеро існує як прісна водойма. Воно не мало стоків, тому води, що накопичились, стали вимивати пухкі породи вододілу між річками Мга (притока озера) та (притока Білого моря). Після з'єднання озера з морем вода стала потроху сходити, цим самим звільняючи ділянки суходолу і утворюючи острови. Крім того, утворенню Коневця сприяли і води Ладоги, які несли із собою великі маси піску. Хвилі, підняті північно-східними вітрами, послаблювались ударами об берег. Від цього на деякій відстані від нього почали відкладатись на дні ті частинки, які хвилі несли із собою. Пісок, округлені камінці та глина складались у більші грудки і призводили до створення нових ділянок суходолу. Цей процес триває — щороку хвилі приносять на берег тонни піску. Щоб кораблі могли спокійно запливати у Владичну бухту, потрібно час від часу очищати її від піску та мулу, поглиблювати дно.
Визначні місця
Майже 150 років на острові є пейзажний парк. Починається він біля Владичної бухти, простягається алеями з клена, дуба та липи до самого монастиря. Поміж рядів дерев зустрічаються могутні дуби, а на перетині стежок монахи спорудили з місцевого каміння «альпійські гірки», які засадили кущами троянд та спіреї.
Досить цікавим місцем є піщана коса Стрілка. На початку ХХ століття тут збудували дерев'яну каплицю. Навколо неї висадили сосну гірську, саджанці якої завезли з Фінляндії. Так з'явився гай низькорослої та напівсланкої декоративної деревної породи, яка гарно закріплює рухливі піски.
Примітним місцем є Кінь-Камінь, навколо якого, контрастуючи з навколишньою природою з ялин і сосен, великими валунами та заростями папоротей, зростають окремі клени та дуби. На вершину Святої гори ведуть викладені камінням сходи. На південному схилі росте закинутий монастирський сад, якому вже понад 100 років.
Коневський монастир
Коневський Різдвяно-Богородицький монастир засновано в кінці XIV століття. В 1380 році проходила битва на Куликовому полі, перемога якої прийшлась на свято Різдва Пресвятої Богородиці — 8 вересня. На честь неї преподобний , уродженець Великого Новогорода, заснував на острові чоловічий монастир. При перебуванні на Святому Афоні, йому було видіння, що він повинен заснувати монастир на півночі Русі. Після смерті Арсенія в 1447 році острів, який був на кордоні руських і шведських володінь, неодноразово руйнувався. Монастир відновлювався завдяки опікунству російських царів — Василія ІІІ, Івана Грозного, Федора Івановича та Бориса Федоровича. В кінці царювання Івана IV Грозного був збудований новий кам'яний собор.
Двічі, в 1577 та 1610 роках, шведи захоплювали острів. Монахи вимушені були втікати до під Великим Новгородом. 1710 року Коневець було вирішено передати князю Я. Ф. Долгорукому, але в 1718 році, завдяки архімандриту Іоанникію, Петро I видав указ про відновлення монастиря. Він отримав статус приписного до Дерев'яницького. 1760 року, згідно з розпорядженням Катерини II, монастир отримав автономію і знаходився поза штатом. 1825 року його підвищили до III класу. До Коневця навідувались імператор Олександр II (1858), письменники Микола Лєсков (1873; він написав нарис «Монашеские острова на Ладожском озере»), Володимир Немирович-Данченко, І. С. Шмельов, Олександр Дюма, поет Федір Тютчев, архітектор О. М. Горностаєв.
В 1917—1940 роках монастир був під владою Фінляндії. В роки радянсько-фінської війни на острові перебували штаб і дві батареї берегової артилерії фінської армії. З початком війни частину майна вивезли, але більшість лишилась, зокрема іконостаси та дзвони усіх церков. 1941 року деякі монахи повернулись до Коневця, але 1944 року знову покинули острів, який перейшов під владу СРСР. В радянські часи на острові розміщувалася військово-морська частина. 1990 року монастир повернули Санкт-Петербурзькій єпархії. В листопаді 1991 року сюди перевезли останки Преподобного Арсенія. Це головна святиня монастиря.
Примітки
- Архітектура та традиції. Література про архітектуру минулого і сьогодення [ 2009-04-29 у Wayback Machine.] (рос.)
Посилання
- Про острів на www.towns.ru [ 2 червня 2009 у Wayback Machine.] (рос.)
- Сайт, присвячений острову [ 4 грудня 2008 у Wayback Machine.] (фін.)
- Портал, присвячений острову [ 23 вересня 2006 у Wayback Machine.] (фін.)
- (рос.)
| Ця стаття належить до української Вікіпедії. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Koneve c ros Konevec Konevic fin Konevitsa Kononsaari nevelikij ostriv na Ladozkomu ozeri Vhodit do Priozerskogo rajonu Leningradskoyi oblasti Rosiyi Zavdyaki vidnosnij viddalenosti cogo miscya vidokremlenosti monastirskogo zhittya ta zakritosti ostrova yak vijskovogo ob yekta tut zbereglas bagatogranna ta cilisna priroda Tomu vin ye odnim iz ulyublenih misc vidpochinku turistiv ta miscem palomnikiv Konevecros Konevec fin KonevitsaViglyad na Konevskij monastirKarta Ostriv Konevec na mapi Ladozkogo ozeraOstriv Konevec na mapi Ladozkogo ozeraGeografiya60 51 30 pn sh 30 36 30 sh d 60 85833 pn sh 30 60833 sh d 60 85833 30 60833MisceroztashuvannyaLadozke ozeroAkvatoriyaLadozke ozeroPlosha8 5 km Najvisha tochkagora Svyata 34 mKrayina RosiyaRegionLeningradska oblastAdm odinicyaLeningradska oblastNaselennyaVebsajtkonevets spb ruKonevecKonevec Leningradska oblast Konevec u VikishovishiFiziko geografichna harakteristikaGeografichne polozhennya Ostriv roztashovanij na zahodi Ladozkogo ozera vid berega jogo vidokremlyuye vuzka Vid do ostrova priblizno 7 km Cyu vidstan korabli prohodyat za 40 50 hvilin Do najbilshogo mista ta rajonnogo centra Priozerska priblizno 40 km vodoyu do arhipelagu priblizno 60 km a vid Sankt Peterburga do Konevcya vodoyu 170 km z nih 40 km po richci Neva Morfometrichna harakteristika Mapa ostrova Konevec Konevec vityagnutij z pivdennogo zahodu na pivnichnij shid najbilsha protyazhnist v dovzhinu stanovit 8 km a v shirinu 4 km Jogo plosha priblizno 8 5 km Na pivdennomu zahodi ostrova ye pishanij plyazh za yakim jde krutij zavvishki do 4 m pishanij ustup Vin znizhuyetsya v shidnomu napryamku i postupovo perehodit v nizkij z rozkidami kaminnya bereg Bilya pivdenno shidnogo uzberezhzhya ye dekilka ostroviv iz granitnih valuniv Najbilshij z nih Kam yanij Majzhe ves zahidnij bereg strimko obrivayetsya v bik ozera j maye neshiroku smugu pishanogo plyazhu pid ustupom Zi shidnogo boku ostriv maye porizanu beregovu liniyu z bagatma vuzkimi pivostrovami ta shirokimi zatokami mizh nimi Kam yanisti milini tyagnutsya na sotni metriv vid berega Serednya visota ostrova nad rivnem Ladozkogo ozera 3 m visota zh berega nad rivnem morya 5 m Relyef miscevosti plaskij tilki v centri ostrova ye neveliki visochini gori Zmiyina ta Svyata Ce najvishi tochki Konevcya Absolyutna visota Svyatoyi gori 34 m Nazivayetsya vona tak cherez chudesnu poyavu Bozhoyi Materi monahu Ioakimu yakij prijshov syudi prositi zastupnictva u Presvyatoyi Bogorodici Piznishe na gori zbuduvali kaplicyu ta skit v im ya Kazanskoyi ikoni Bozhoyi Materi Donedavna tut bulo i dzherelo ale vono visohlo cherez budivnictvo Bilya pidnizhzhya gori ye zalishki poliv i fruktovogo sadu v roki isnuvannya monastirya tut bulo skoncentrovane osnovne polove gospodarstvo V ostanni chasi na gori vlashtuvali landshaftnij park iz zalishkiv posadok kleniv i dubiv Gora Zmiyina zavvishki 29 m znahoditsya majzhe v centri ostrova Ce vityagnuta ta zvivista visochini zi strimkimi kam yanistimi urvishami Geologichna harakteristika Konevec ostriv nanosnogo tipu Pisok namili vodi Ladozkogo ozera Voni namivayut jogo i sogodni Glibini navkolo ostrova zmenshuyutsya cherez pidjom dna sho utrudnyuye pidhid korabliv Pivdenno zahidnij kraj ostrova ce pishana kosa Strilka zavdovzhki blizko kilometra Kosa zasipana riznokolorovoyu galkoyu z yakoyi miscevi monahi vigotovlyayut suveniri Po ostrovi povsyudi rozkidani granitni valuni inodi znachnih rozmiriv Lodovik spuskayuchis iz Skandinavskih gir nis ne tilki velichezni masi lodu ale j shmatki kameniv vibitih z osnovnoyi porodi Najbilshij z takih valuniv na ostrovi Kin Kamin vagoyu ponad 750 tonn Bagato menshih kameniv ye na pivdenno zahidnomu kinci ostrova ta na ostrovi Kam yanij Klimat Zahidnij pishanij bereg Konevec znahoditsya v zoni pomirnogo klimatu Morske povitrya sho prinositsya zahidnimi vitrami viklikaye vzimku vidligu ta veliki snigopadi a vlitku suprovodzhuyetsya pohmuroyu pogodoyu V period koli na Ladozkomu ozeri panuyut kontinentalni povitryani masi tut stoyat suhi ta spekotni dni vlitku ta morozni vzimku Pogodu mozhut rizko zminiti vtorgnennya z pivnochi holodnogo arktichnogo povitrya Peresichna temperatura povitrya na ostrovi stanovit 3 5 C Vlitku povitrya mozhe progritis do 30 C a vzimku mozhut buti morozi do 40 C Protyazhnist teplogo sezonu na ostrovi mozhe skladati 130 180 dniv Vesna nastaye v kvitni V cej chas ozero she dosit holodne Peresichna temperatura povitrya na ostrovi i nad ozerom trohi bilshe 0 C a na uzberezhzhi 1 5 2 5 C Iz zakinchennyam zamorozkiv ta vstanovlennya teployi pogodi z peresichnoyu dobovoyu temperaturoyu bilshe 10 C nastaye lito V chervni peresichna misyachna temperatura povitrya vzhe 12 13 C Vden vono mozhe progritis do 20 C v tini Najteplishij misyac lipen peresichni temperaturi yakogo 16 17 C V serpni zazvichaj pochinayetsya znizhennya temperaturi peresichni temperaturi povitrya 15 16 C Pri vtorgnenni teplih povitryanih mas z pivdnya v pershij polovini oseni neridko buvaye povernennya teployi pogodi babine lito Na pochatku listopada vid yemni temperaturi stayut dosit stijkimi Neridko v grudni traplyayutsya vidligi yaki suprovodzhuyutsya mokrim snigom V sichni i lyutomu vidligi ridshi Ce holodnishi misyaci yihnya peresichna temperatura 8 10 C a v okremi dni temperatura mozhe znizitis do 30 40 C morozu Voda v Ladozkomu ozeri progrivayetsya duzhe povilno i tak samo povilno ostigaye Tilki do seredini lipnya pochatku serpnya mozhna kupatis V tepli roki osin pochinayetsya piznishe i dovshe prodovzhuyetsya Lodostav pochinayetsya duzhe pizno v sichni a inodi v lyutomu Priroda ostrova Hvojni lisi na ostrovi Ostriv ne maye velichnih prirodnih landshaftiv ale vin vrazhaye svoyeyu prirodnoyu krasoyu Odin z palomnikiv yakij pribuv na ostriv pisav u svoyih zapiskah Konevec ne izobiluet veshestvennymi blagami no otdalennost ego ot mirskih selenij ego pustynnye krasoty uspokaivayut serdce govoryat o velichii Tvorca vozbuzhdayut duh molitvy veshayut o Vechnosti Sered tvarin na ostrovi vodyatsya yashirki riznomanitni zhabi dribni grizuni losi zajci vivirki ta lisici Vovki z yavlyayutsya tilki vzimku koli mayut zmogu potrapiti na ostriv po lodu na ozeri Voni polyuyut na nerpu yaka vzimku vivodit na lid poblizu ostrova svoyih ditinchat Zustrichayutsya takozh ondatri Sered ptahiv na ostrovi meshkaye bagato perelitnih ptahiv i martiniv Konevec yedinij ostriv u Ladozkomu ozeri de ne vodyatsya zmiyi Lisi vkrivayut majzhe 80 teritoriyi ostrova Uzdovzh berega ta na pivdni perevazhayut sosnovi lisi v pivnichnij ta centralnij chastinah yalinovi Takozh na ostrovi zrostayut berezi vilhi gorobina ta osika Chimalo na Konevci pivnichnih trav medunicya ivan chaj pechinochnicya zvichajna pervocvit fialka tosho Okrim prirodnih dlya ostrova roslin velika kilkist roslin bula zavezena syudi lyudinoyu Tak v riznih chastinah ostrova buli visadzheni lipi kleni dubi yalici sosna sibirska topoli kashtani buzok akaciya zhovta agrus smorodina slivi vishni ta yabluni Vsogo na ostrovi v 1997 roci narahovuvali 30 vidiv introducentiv privezenih syudi ta visadzhenih monahami Utvorennya ostrovaKin Kamin Utvorennya ostrova pov yazane z utvorennyam Ladozkogo ozera Vono ye odnim z najbilshih ozer svitu i najbilshim prisnovodnim u Yevropi Ulogovina ozera lodovikovogo pohodzhennya Priblizno 1 mln rokiv tomu pochavsya lodovikovij period Lodovik spuskavsya iz Skandinavskih gir okrivshi veliku chastinu pivnichnoyi Yevropi Po dorozi vin zgladzhuvav usi nerivnosti relyefu ta zalishav pislya sebe velichezni valuni 20 tisyach rokiv tomu lodi she buli v rajoni Finskoyi zatoki Ladozkoyi ta Onezkoyi ulogovin Po miri tanennya na comu misci utvorilasya gigantska vodojma Litorinove more Vono bulo na misci suchasnih Baltijskogo morya Ladozkogo Onezkogo Ilmenskogo ta Chudskogo ozer protokoyu z yednuvalos z Bilim morem Z chasom more mililo suhodil vivilnyavsya z pid vodi obirvavsya zv yazok z okeanom Tak utvorilos Ancilove ozero Vidtodi Ladozke ozero isnuye yak prisna vodojma Vono ne malo stokiv tomu vodi sho nakopichilis stali vimivati puhki porodi vododilu mizh richkami Mga pritoka ozera ta pritoka Bilogo morya Pislya z yednannya ozera z morem voda stala potrohu shoditi cim samim zvilnyayuchi dilyanki suhodolu i utvoryuyuchi ostrovi Krim togo utvorennyu Konevcya spriyali i vodi Ladogi yaki nesli iz soboyu veliki masi pisku Hvili pidnyati pivnichno shidnimi vitrami poslablyuvalis udarami ob bereg Vid cogo na deyakij vidstani vid nogo pochali vidkladatis na dni ti chastinki yaki hvili nesli iz soboyu Pisok okrugleni kaminci ta glina skladalis u bilshi grudki i prizvodili do stvorennya novih dilyanok suhodolu Cej proces trivaye shoroku hvili prinosyat na bereg tonni pisku Shob korabli mogli spokijno zaplivati u Vladichnu buhtu potribno chas vid chasu ochishati yiyi vid pisku ta mulu pogliblyuvati dno Viznachni miscyaMajzhe 150 rokiv na ostrovi ye pejzazhnij park Pochinayetsya vin bilya Vladichnoyi buhti prostyagayetsya aleyami z klena duba ta lipi do samogo monastirya Pomizh ryadiv derev zustrichayutsya mogutni dubi a na peretini stezhok monahi sporudili z miscevogo kaminnya alpijski girki yaki zasadili kushami troyand ta spireyi Dosit cikavim miscem ye pishana kosa Strilka Na pochatku HH stolittya tut zbuduvali derev yanu kaplicyu Navkolo neyi visadili sosnu girsku sadzhanci yakoyi zavezli z Finlyandiyi Tak z yavivsya gaj nizkorosloyi ta napivslankoyi dekorativnoyi derevnoyi porodi yaka garno zakriplyuye ruhlivi piski Primitnim miscem ye Kin Kamin navkolo yakogo kontrastuyuchi z navkolishnoyu prirodoyu z yalin i sosen velikimi valunami ta zarostyami paporotej zrostayut okremi kleni ta dubi Na vershinu Svyatoyi gori vedut vikladeni kaminnyam shodi Na pivdennomu shili roste zakinutij monastirskij sad yakomu vzhe ponad 100 rokiv Konevskij monastir Konevskij monastir Konevskij Rizdvyano Bogorodickij monastir zasnovano v kinci XIV stolittya V 1380 roci prohodila bitva na Kulikovomu poli peremoga yakoyi prijshlas na svyato Rizdva Presvyatoyi Bogorodici 8 veresnya Na chest neyi prepodobnij urodzhenec Velikogo Novogoroda zasnuvav na ostrovi cholovichij monastir Pri perebuvanni na Svyatomu Afoni jomu bulo vidinnya sho vin povinen zasnuvati monastir na pivnochi Rusi Pislya smerti Arseniya v 1447 roci ostriv yakij buv na kordoni ruskih i shvedskih volodin neodnorazovo rujnuvavsya Monastir vidnovlyuvavsya zavdyaki opikunstvu rosijskih cariv Vasiliya III Ivana Groznogo Fedora Ivanovicha ta Borisa Fedorovicha V kinci caryuvannya Ivana IV Groznogo buv zbudovanij novij kam yanij sobor Dvichi v 1577 ta 1610 rokah shvedi zahoplyuvali ostriv Monahi vimusheni buli vtikati do pid Velikim Novgorodom 1710 roku Konevec bulo virisheno peredati knyazyu Ya F Dolgorukomu ale v 1718 roci zavdyaki arhimandritu Ioannikiyu Petro I vidav ukaz pro vidnovlennya monastirya Vin otrimav status pripisnogo do Derev yanickogo 1760 roku zgidno z rozporyadzhennyam Katerini II monastir otrimav avtonomiyu i znahodivsya poza shtatom 1825 roku jogo pidvishili do III klasu Do Konevcya naviduvalis imperator Oleksandr II 1858 pismenniki Mikola Lyeskov 1873 vin napisav naris Monasheskie ostrova na Ladozhskom ozere Volodimir Nemirovich Danchenko I S Shmelov Oleksandr Dyuma poet Fedir Tyutchev arhitektor O M Gornostayev V 1917 1940 rokah monastir buv pid vladoyu Finlyandiyi V roki radyansko finskoyi vijni na ostrovi perebuvali shtab i dvi batareyi beregovoyi artileriyi finskoyi armiyi Z pochatkom vijni chastinu majna vivezli ale bilshist lishilas zokrema ikonostasi ta dzvoni usih cerkov 1941 roku deyaki monahi povernulis do Konevcya ale 1944 roku znovu pokinuli ostriv yakij perejshov pid vladu SRSR V radyanski chasi na ostrovi rozmishuvalasya vijskovo morska chastina 1990 roku monastir povernuli Sankt Peterburzkij yeparhiyi V listopadi 1991 roku syudi perevezli ostanki Prepodobnogo Arseniya Ce golovna svyatinya monastirya PrimitkiArhitektura ta tradiciyi Literatura pro arhitekturu minulogo i sogodennya 2009 04 29 u Wayback Machine ros PosilannyaPro ostriv na www towns ru 2 chervnya 2009 u Wayback Machine ros Sajt prisvyachenij ostrovu 4 grudnya 2008 u Wayback Machine fin Portal prisvyachenij ostrovu 23 veresnya 2006 u Wayback Machine fin ros Cya stattya nalezhit do dobrih statej ukrayinskoyi Vikipediyi