Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Конгре́с США — федеральний законодавчий орган Сполучених Штатів Америки, що складається з двох палат:
- Палати представників (435 депутатів, яких обирають на термін 2 роки)
- Сенату (100 сенаторів, два від кожного штату, яких обирають на 6 років, третину переобирають кожні два роки).
| Конгрес США англ. United States Congress | |||
| [en] | |||
 | |||
 | |||
| Загальна інформація: | |||
| Юрисдикція: |  США | ||
| Тип: | двопалатний парламент | ||
| Палати: | Сенат США Палата представників США | ||
| Дата заснування: | 4 березня 1789 | ||
| Попередник: | |||
| Сенат США: | |||
 | |||
| Депутатів: | 100 | ||
| Політичні групи: | Демократи (48) Незалежні (3) Республіканці (49) | ||
| Президент Сенату: | Камала Гарріс (демократка) з 20 січня 2021 | ||
| Тимчасовий президент Сенату: | Патті Мюррей (демократка) з 3 січня 2023 | ||
| Останні вибори: | 8 листопада 2022 | ||
| Наступні вибори: | 5 листопада 2024 | ||
| Виборча система: | мажоритарна в 45 штатах різна в 5 штатах | ||
| Термін: | 6 років | ||
| Палата представників США: | |||
 | |||
| Депутатів: | 435 | ||
| Політичні групи: | Республіканці (221) Демократи (213) Вакантні (1) | ||
| Спікер Палати представників: | Майк Джонсон (республіканець) з 25 жовтня 2023 | ||
| Останні вибори: | 8 листопада 2022 | ||
| Наступні вибори: | 5 листопада 2024 | ||
| Виборча система: | мажоритарна в 45 штатах різна в 5 штатах | ||
| Термін: | 2 роки | ||
| Адреса: | |||
| Адреса: | Капітолій, Капітолійський пагорб, Вашингтон | ||
| Офіційний вебсайт: | |||
| www.congress.gov | |||
| |||
Як сенаторів, так і представників обирають прямим народним голосуванням за мажоритарною системою (точніше, за значно складнішою системою відкритих списків). Конгрес працює у Вашингтоні в будинку Капітолію. Законодавчий акт, ухвалений у Конгресі, називається «білль».
Структура Конгресу
Кожна палата Конгресу має внутрішню розгалужену систему допоміжних органів, які покликані сприяти виконанню конституційних повноважень: голови палат, комітети, партійні фракції, адміністративно-технічні служби.
Головою Палати представників є спікер, формально обраний палатою. Його обрання визначене заздалегідь, оскільки він є представником партійної фракції більшості в Палаті. Спікер Палати представників — «третя» посадова особа в державі. Він є другим у лінії наступності президентських повноважень після віцепрезидента. У Сенаті головує за посадовим становищем віцепрезидент. У разі його відсутності обирається тимчасовий голова від партійної фракції більшості.
Важливу роль у діяльності Конгресу виконують комітети: об'єднані, комітети всієї палати, спеціальні, погоджувальні, постійні. Об'єднані комітети включають членів обох палат Конгресу (економічний, з оподаткування, з бібліотеки Конгресу) і координують діяльність палат Конгресу в певній сфері. Комітет усієї палати — це засідання палати у повному складі, що виступає як комітет, щоб прискорити проходження будь-якого законопроєкту. При цьому обговорення питання проходить за регламентною процедурою комітету. Спеціальні комітети мають тимчасовий характер. Їх створюють для вирішення конкретного питання. Погоджувальні комітети створюють обидві палати в разі виникнення розбіжностей між ними з певного питання.
Вирішальна роль у законодавчій діяльності Конгресу належить постійним комітетам палат. У Палаті представників створено 22 постійні комітети. У Сенаті працює 16 постійних комітетів. Постійні комітети визначають долю кожного законопроєкту. Практика свідчить, що 90 % законопроєктів, схвалених постійними комітетами, приймається палатами без поправок[].
Компетенцію Конгресу США встановлено Конституцією в розділах 8 і 9 ст. 1, а також визначено 16-ою поправкою.
Вони можуть бути представлені за дещо спрощеною схемою: 1) прийняття законодавства; 2) бюджет і фінанси; 3) формування апарату виконавчої і судової влади; 4) контроль за діяльністю урядового апарату; 5) здійснення квазісудових функцій; 6) регулювання міжурядових відносин. До цього переліку слід додати функції, які не відображені в Конституції, але багато в чому визначають роль Конгресу. До таких неконституційних функцій можуть бути віднесені представництво партій, соціальних прошарків і груп, громадських і професійних організацій; участь у формуванні громадської думки; визначення політичної лінії розвитку тощо.
Законодавчі акти Конгресу США називаються біллями. Білль — законопроєкт, прийнятий в однаковій редакції обома палатами, після схвалення президентом або подолання його вето білль стає законом (актом, статутом). Прийняття в США нормативних актів вищої юридичної сили у вигляді біллів є своєрідною даниною англійській традиції. Ці документи поділяються на публічні й приватні. Перші є актами загальної дії, другі — актами індивідуального застосування або локальної дії.
Слід зазначити, що в рамках американської моделі системи поділу влади законодавчий процес жорстко залежить від президента. Глава держави тією або іншою мірою ініціює близько 30 % законопроєктів, щорічні послання президента визначають принципові напрями законотворчості.
Фінансові повноваження Конгресу полягають у праві встановлювати і стягувати податки, мита, податі й акцизні збори однаково на всій території США, сплачувати борги, робити позики, карбувати монету, регулювати вартість валюти США, встановлювати покарання за підробку державних цінних паперів і монет. Разом із тим підготовку проєкту бюджету повністю зосереджено в руках виконавчої влади. Проте, розглядаючи бюджет у палатах, конгресмени мають право значно коригувати запрошувані суми асигнувань.
У Сполучених Штатах існує оригінальний інститут імпаундмент. Він полягає у відмові президента витрачати гроші, виділені згідно із законом Конгресом. Законодавче регулювання подібної ситуації було визначене лише 1974 р. Відповідно до закону президент у разі бюджетного конфлікту зобов'язаний звернутися до Конгресу зі спеціальним посланням, у якому дається пояснення причин, що викликали відмову від використання або припинення витрачання асигнованих коштів. Подолати «саботаж» президента Конгрес може, прийнявши білль, який санкціонує асигнування.
Повноваження в галузі економіки і торгівлі включають прерогативи приймати одноманітні закони з питань про банкрутство, регулювати торгівлю з іноземними державами і між окремими штатами.
Військові повноваження означають право оголошувати війну, формувати і забезпечувати армію, створювати й утримувати військово-морський флот. Є декілька випадків, коли президенти використовували збройні сили за кордоном без оголошення Конгресом війни. Навіть якщо такі акції означали грубе нехтування міжнародного права і прав людини, але обіцяли або створювали високу підтримку громадськості усередині країни, вони без коливань вдавалися до військової сили, ігноруючи світову громадську думку, і виправдовували такі дії національними інтересами. Так було у В'єтнамі, коли заявила про себе ніксонівська «мовчазна більшість», і в результаті президент затягнув американську участь у війні ще на декілька років; так було на Гренаді та під час бомбардування Лівії, так було в Панамі.
Крім того, Конгресу належать повноваження, що стосуються регулювання порядку набуття громадянства США, установи федеральних судів.
Цей перелік не є вичерпним. Адже, визначивши повноваження, творці Конституції записали, що «Конгрес має право… видавати всі закони, які будуть необхідні і доречні» для реалізації цих повноважень. Зазначене конституційне положення дає можливість Конгресу розширювати свою компетенцію.
Разом із тим Конституція встановила для Конгресу низку заборон: не присвоювати дворянські титули, не порушувати процесуальних прав громадян, не обкладати податком або митом товари, що вивозяться зі штату, не видавати грошей з казначейства інакше, як на основі закону.
Донедавна Конгрес володів так званим «законодавчим вето». За допомогою його Конгрес міг анулювати або припинити дії актів виконавчої влади, приймаючи як резолюції обох або однієї з палат. Проте в 1983 р. Верховний суд США визнав його застосування неконституційним, анулювавши положення майже 200 законодавчих актів Конгресу і позбавивши останнього дієвої форми контролю.
Компетенція палат Конгресу не є однаковою. Лише до Палати представників можуть вноситися фінансові законопроєкти. Вона формулює також звинувачення у порядку імпічменту щодо президента та інших вищих посадовців, обирає президента у випадку, якщо жоден кандидат не одержить абсолютної більшості голосів виборців. Верхня палата також наділена виключними повноваженнями. Лише Сенат має право ратифікувати міжнародні договори, затверджувати призначення на вищі посади в державі, здійснювані президентом, вирішувати питання про винність посадовця у порядку імпічменту, обирати віцепрезидента, якщо жоден кандидат не одержить абсолютної більшості голосів виборців. Сенат розглядається як орган, що представляє інтереси штатів і забезпечує спадкоємність державної влади, для цього Сенат оновлюється частинами.
Конгрес реалізує свої повноваження шляхом прийняття законів і резолюцій. Законодавчий процес у Конгресі США реалізується, як і в багатьох інших державах, у таких стадіях: внесення законопроєкту, обговорення і прийняття. Право внесення законопроєкту мають лише члени палат. Причому законопроєкти, як правило, вносяться одночасно представниками і сенаторами. Практично законодавча ініціатива членів Конгресу багато в чому визначається посланнями президента, у яких прямо вказується, які закони слід прийняти. Обговорення проходить у трьох читаннях. Перше читання є формальним: законопроєкт реєструється, інформуються члени палат, і законопроєкт направляється в постійні комітети. Під час другого читання вносяться поправки. У третьому читанні відбувається обговорення законопроєкту з внесеними поправками, внесення поправок (окрім редакційних) у третьому читанні не допускається. Після цього законопроєкт виносять на голосування. Третя стадія — ухвалення законопроєкту. Після прийняття закону в кожній палаті його направляють на затвердження президенту.
У разі виникнення розбіжностей між палатами за яким-небудь законопроєктом із членів обох палат на паритетних засадах створюють погоджувальний комітет. Текст законопроєкту, схвалений погоджувальним комітетом, палати змінити не можуть. Проте якщо палати знову виявлять незгоду, то створюється новий погоджувальний комітет або законопроєкт вважатиметься знехтуваним.
Палати американського Конгресу є рівноправними у законотворчості: усі закони приймаються за згодою обох палат.
Місцерозташування
Будинок Конгресу США називається Капітолієм, тому що розташований на Капітолійському пагорбі в центрі столиці США місті Вашингтон.
Конгрес
Конгрес США складається з двох палат — Палати представників і Сенату, він обирається на основі загальних рівних і прямих виборів таємним голосуванням.
Палата представників є органом загальнонаціонального представництва. Палата представників у складі 435 депутатів обирається терміном на два роки в перший вівторок після першого понеділка листопада кожного парного року в одномандатних округах. Між штатами депутатські місця розподіляються пропорційно до чисельності населення. Перерозподіл місць здійснюється раз на десять років за підсумками перепису населення. Виборчі округи у виборах до Палати представників повинні мати рівну, по можливості, кількість населення.
Нині квота представництва становить 520 тис. осіб. Найбільше представництво мають штати Каліфорнія (53), Нью-Йорк (27), Техас (36), Пенсільванія (18), Флорида (27) та Іллінойс (18). Ряд штатів — Аляска, Вермонт, Вайомінг, Делавер, Південна і Північна Дакота — мають по одному представнику. Це мінімальна норма представництва за Конституцією.
Крім повноправних членів до палати обираються по одному делегату від Федерального округу Колумбія, о-ва Гуам, Віргінських о-вів, Східного Самоа і Пуерто-Рико. Вони мають право брати участь у роботі палати та комітетів, але позбавлені права голосу.
Членом Палати представників може бути обрана особа, яка досягла 25 років, що є громадянином США не менше семи років та є жителем штату, який представляє.
Сенат є органом представництва штатів і складається зі 100 сенаторів: кожен штат обирає по два сенатори строком на 6 років одночасно з Палатою представників. Проте Сенат оновлюється на 1/3 кожні два роки. Сенатором може бути вибрана особа, що є громадянином США не менше дев'яти років, досягла 30 років і проживає в штаті, від якого обирається.
Примітки
- ArtI.S2.C2.1 Overview of House Qualifications Clause. Конгрес США (англійською) . Процитовано 23 грудня 2023.
- Qualifications & Terms of Service. Сенат США (англійською) . Процитовано 23 грудня 2023.
Посилання
- Конгрес США [ 22 травня 2017 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2001. — Т. 3 : К — М. — 792 с. — .
- Офіційний сайт Сенату США (англ.) [ 31 жовтня 2002 у Wayback Machine.]
- Офіційний сайт Палати представників США (англ.) [ 24 вересня 2010 у Wayback Machine.]
Див. також
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kongre s SShA federalnij zakonodavchij organ Spoluchenih Shtativ Ameriki sho skladayetsya z dvoh palat Palati predstavnikiv 435 deputativ yakih obirayut na termin 2 roki Senatu 100 senatoriv dva vid kozhnogo shtatu yakih obirayut na 6 rokiv tretinu pereobirayut kozhni dva roki Kongres SShA angl United States Congress en Zagalna informaciya Yurisdikciya SShATip dvopalatnij parlamentPalati Senat SShA Palata predstavnikiv SShAData zasnuvannya 4 bereznya 1789Poperednik Senat SShA Deputativ 100Politichni grupi Demokrati 48 Nezalezhni 3 Respublikanci 49 Prezident Senatu Kamala Garris demokratka z 20 sichnya 2021Timchasovij prezident Senatu Patti Myurrej demokratka z 3 sichnya 2023Ostanni vibori 8 listopada 2022Nastupni vibori 5 listopada 2024Viborcha sistema mazhoritarna v 45 shtatah rizna v 5 shtatahTermin 6 rokivPalata predstavnikiv SShA Deputativ 435Politichni grupi Respublikanci 221 Demokrati 213 Vakantni 1 Spiker Palati predstavnikiv Majk Dzhonson respublikanec z 25 zhovtnya 2023Ostanni vibori 8 listopada 2022Nastupni vibori 5 listopada 2024Viborcha sistema mazhoritarna v 45 shtatah rizna v 5 shtatahTermin 2 rokiAdresa Adresa Kapitolij Kapitolijskij pagorb VashingtonOficijnij vebsajt www congress govVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Kongres SShA Yak senatoriv tak i predstavnikiv obirayut pryamim narodnim golosuvannyam za mazhoritarnoyu sistemoyu tochnishe za znachno skladnishoyu sistemoyu vidkritih spiskiv Kongres pracyuye u Vashingtoni v budinku Kapitoliyu Zakonodavchij akt uhvalenij u Kongresi nazivayetsya bill Struktura KongresuKozhna palata Kongresu maye vnutrishnyu rozgaluzhenu sistemu dopomizhnih organiv yaki poklikani spriyati vikonannyu konstitucijnih povnovazhen golovi palat komiteti partijni frakciyi administrativno tehnichni sluzhbi Golovoyu Palati predstavnikiv ye spiker formalno obranij palatoyu Jogo obrannya viznachene zazdalegid oskilki vin ye predstavnikom partijnoyi frakciyi bilshosti v Palati Spiker Palati predstavnikiv tretya posadova osoba v derzhavi Vin ye drugim u liniyi nastupnosti prezidentskih povnovazhen pislya viceprezidenta U Senati golovuye za posadovim stanovishem viceprezident U razi jogo vidsutnosti obirayetsya timchasovij golova vid partijnoyi frakciyi bilshosti Vazhlivu rol u diyalnosti Kongresu vikonuyut komiteti ob yednani komiteti vsiyeyi palati specialni pogodzhuvalni postijni Ob yednani komiteti vklyuchayut chleniv oboh palat Kongresu ekonomichnij z opodatkuvannya z biblioteki Kongresu i koordinuyut diyalnist palat Kongresu v pevnij sferi Komitet usiyeyi palati ce zasidannya palati u povnomu skladi sho vistupaye yak komitet shob priskoriti prohodzhennya bud yakogo zakonoproyektu Pri comu obgovorennya pitannya prohodit za reglamentnoyu proceduroyu komitetu Specialni komiteti mayut timchasovij harakter Yih stvoryuyut dlya virishennya konkretnogo pitannya Pogodzhuvalni komiteti stvoryuyut obidvi palati v razi viniknennya rozbizhnostej mizh nimi z pevnogo pitannya Virishalna rol u zakonodavchij diyalnosti Kongresu nalezhit postijnim komitetam palat U Palati predstavnikiv stvoreno 22 postijni komiteti U Senati pracyuye 16 postijnih komitetiv Postijni komiteti viznachayut dolyu kozhnogo zakonoproyektu Praktika svidchit sho 90 zakonoproyektiv shvalenih postijnimi komitetami prijmayetsya palatami bez popravok dzherelo Kompetenciyu Kongresu SShA vstanovleno Konstituciyeyu v rozdilah 8 i 9 st 1 a takozh viznacheno 16 oyu popravkoyu Voni mozhut buti predstavleni za desho sproshenoyu shemoyu 1 prijnyattya zakonodavstva 2 byudzhet i finansi 3 formuvannya aparatu vikonavchoyi i sudovoyi vladi 4 kontrol za diyalnistyu uryadovogo aparatu 5 zdijsnennya kvazisudovih funkcij 6 regulyuvannya mizhuryadovih vidnosin Do cogo pereliku slid dodati funkciyi yaki ne vidobrazheni v Konstituciyi ale bagato v chomu viznachayut rol Kongresu Do takih nekonstitucijnih funkcij mozhut buti vidneseni predstavnictvo partij socialnih prosharkiv i grup gromadskih i profesijnih organizacij uchast u formuvanni gromadskoyi dumki viznachennya politichnoyi liniyi rozvitku tosho Zakonodavchi akti Kongresu SShA nazivayutsya billyami Bill zakonoproyekt prijnyatij v odnakovij redakciyi oboma palatami pislya shvalennya prezidentom abo podolannya jogo veto bill staye zakonom aktom statutom Prijnyattya v SShA normativnih aktiv vishoyi yuridichnoyi sili u viglyadi billiv ye svoyeridnoyu daninoyu anglijskij tradiciyi Ci dokumenti podilyayutsya na publichni j privatni Pershi ye aktami zagalnoyi diyi drugi aktami individualnogo zastosuvannya abo lokalnoyi diyi Slid zaznachiti sho v ramkah amerikanskoyi modeli sistemi podilu vladi zakonodavchij proces zhorstko zalezhit vid prezidenta Glava derzhavi tiyeyu abo inshoyu miroyu iniciyuye blizko 30 zakonoproyektiv shorichni poslannya prezidenta viznachayut principovi napryami zakonotvorchosti Finansovi povnovazhennya Kongresu polyagayut u pravi vstanovlyuvati i styaguvati podatki mita podati j akcizni zbori odnakovo na vsij teritoriyi SShA splachuvati borgi robiti poziki karbuvati monetu regulyuvati vartist valyuti SShA vstanovlyuvati pokarannya za pidrobku derzhavnih cinnih paperiv i monet Razom iz tim pidgotovku proyektu byudzhetu povnistyu zoseredzheno v rukah vikonavchoyi vladi Prote rozglyadayuchi byudzhet u palatah kongresmeni mayut pravo znachno koriguvati zaproshuvani sumi asignuvan U Spoluchenih Shtatah isnuye originalnij institut impaundment Vin polyagaye u vidmovi prezidenta vitrachati groshi vidileni zgidno iz zakonom Kongresom Zakonodavche regulyuvannya podibnoyi situaciyi bulo viznachene lishe 1974 r Vidpovidno do zakonu prezident u razi byudzhetnogo konfliktu zobov yazanij zvernutisya do Kongresu zi specialnim poslannyam u yakomu dayetsya poyasnennya prichin sho viklikali vidmovu vid vikoristannya abo pripinennya vitrachannya asignovanih koshtiv Podolati sabotazh prezidenta Kongres mozhe prijnyavshi bill yakij sankcionuye asignuvannya Povnovazhennya v galuzi ekonomiki i torgivli vklyuchayut prerogativi prijmati odnomanitni zakoni z pitan pro bankrutstvo regulyuvati torgivlyu z inozemnimi derzhavami i mizh okremimi shtatami Vijskovi povnovazhennya oznachayut pravo ogoloshuvati vijnu formuvati i zabezpechuvati armiyu stvoryuvati j utrimuvati vijskovo morskij flot Ye dekilka vipadkiv koli prezidenti vikoristovuvali zbrojni sili za kordonom bez ogoloshennya Kongresom vijni Navit yaksho taki akciyi oznachali grube nehtuvannya mizhnarodnogo prava i prav lyudini ale obicyali abo stvoryuvali visoku pidtrimku gromadskosti useredini krayini voni bez kolivan vdavalisya do vijskovoyi sili ignoruyuchi svitovu gromadsku dumku i vipravdovuvali taki diyi nacionalnimi interesami Tak bulo u V yetnami koli zayavila pro sebe niksonivska movchazna bilshist i v rezultati prezident zatyagnuv amerikansku uchast u vijni she na dekilka rokiv tak bulo na Grenadi ta pid chas bombarduvannya Liviyi tak bulo v Panami Krim togo Kongresu nalezhat povnovazhennya sho stosuyutsya regulyuvannya poryadku nabuttya gromadyanstva SShA ustanovi federalnih sudiv Cej perelik ne ye vicherpnim Adzhe viznachivshi povnovazhennya tvorci Konstituciyi zapisali sho Kongres maye pravo vidavati vsi zakoni yaki budut neobhidni i dorechni dlya realizaciyi cih povnovazhen Zaznachene konstitucijne polozhennya daye mozhlivist Kongresu rozshiryuvati svoyu kompetenciyu Razom iz tim Konstituciya vstanovila dlya Kongresu nizku zaboron ne prisvoyuvati dvoryanski tituli ne porushuvati procesualnih prav gromadyan ne obkladati podatkom abo mitom tovari sho vivozyatsya zi shtatu ne vidavati groshej z kaznachejstva inakshe yak na osnovi zakonu Donedavna Kongres volodiv tak zvanim zakonodavchim veto Za dopomogoyu jogo Kongres mig anulyuvati abo pripiniti diyi aktiv vikonavchoyi vladi prijmayuchi yak rezolyuciyi oboh abo odniyeyi z palat Prote v 1983 r Verhovnij sud SShA viznav jogo zastosuvannya nekonstitucijnim anulyuvavshi polozhennya majzhe 200 zakonodavchih aktiv Kongresu i pozbavivshi ostannogo diyevoyi formi kontrolyu Kompetenciya palat Kongresu ne ye odnakovoyu Lishe do Palati predstavnikiv mozhut vnositisya finansovi zakonoproyekti Vona formulyuye takozh zvinuvachennya u poryadku impichmentu shodo prezidenta ta inshih vishih posadovciv obiraye prezidenta u vipadku yaksho zhoden kandidat ne oderzhit absolyutnoyi bilshosti golosiv viborciv Verhnya palata takozh nadilena viklyuchnimi povnovazhennyami Lishe Senat maye pravo ratifikuvati mizhnarodni dogovori zatverdzhuvati priznachennya na vishi posadi v derzhavi zdijsnyuvani prezidentom virishuvati pitannya pro vinnist posadovcya u poryadku impichmentu obirati viceprezidenta yaksho zhoden kandidat ne oderzhit absolyutnoyi bilshosti golosiv viborciv Senat rozglyadayetsya yak organ sho predstavlyaye interesi shtativ i zabezpechuye spadkoyemnist derzhavnoyi vladi dlya cogo Senat onovlyuyetsya chastinami Kongres realizuye svoyi povnovazhennya shlyahom prijnyattya zakoniv i rezolyucij Zakonodavchij proces u Kongresi SShA realizuyetsya yak i v bagatoh inshih derzhavah u takih stadiyah vnesennya zakonoproyektu obgovorennya i prijnyattya Pravo vnesennya zakonoproyektu mayut lishe chleni palat Prichomu zakonoproyekti yak pravilo vnosyatsya odnochasno predstavnikami i senatorami Praktichno zakonodavcha iniciativa chleniv Kongresu bagato v chomu viznachayetsya poslannyami prezidenta u yakih pryamo vkazuyetsya yaki zakoni slid prijnyati Obgovorennya prohodit u troh chitannyah Pershe chitannya ye formalnim zakonoproyekt reyestruyetsya informuyutsya chleni palat i zakonoproyekt napravlyayetsya v postijni komiteti Pid chas drugogo chitannya vnosyatsya popravki U tretomu chitanni vidbuvayetsya obgovorennya zakonoproyektu z vnesenimi popravkami vnesennya popravok okrim redakcijnih u tretomu chitanni ne dopuskayetsya Pislya cogo zakonoproyekt vinosyat na golosuvannya Tretya stadiya uhvalennya zakonoproyektu Pislya prijnyattya zakonu v kozhnij palati jogo napravlyayut na zatverdzhennya prezidentu U razi viniknennya rozbizhnostej mizh palatami za yakim nebud zakonoproyektom iz chleniv oboh palat na paritetnih zasadah stvoryuyut pogodzhuvalnij komitet Tekst zakonoproyektu shvalenij pogodzhuvalnim komitetom palati zminiti ne mozhut Prote yaksho palati znovu viyavlyat nezgodu to stvoryuyetsya novij pogodzhuvalnij komitet abo zakonoproyekt vvazhatimetsya znehtuvanim Palati amerikanskogo Kongresu ye rivnopravnimi u zakonotvorchosti usi zakoni prijmayutsya za zgodoyu oboh palat MisceroztashuvannyaBudinok Kongresu SShA nazivayetsya Kapitoliyem tomu sho roztashovanij na Kapitolijskomu pagorbi v centri stolici SShA misti Vashington KongresKongres SShA skladayetsya z dvoh palat Palati predstavnikiv i Senatu vin obirayetsya na osnovi zagalnih rivnih i pryamih viboriv tayemnim golosuvannyam Palata predstavnikiv ye organom zagalnonacionalnogo predstavnictva Palata predstavnikiv u skladi 435 deputativ obirayetsya terminom na dva roki v pershij vivtorok pislya pershogo ponedilka listopada kozhnogo parnogo roku v odnomandatnih okrugah Mizh shtatami deputatski miscya rozpodilyayutsya proporcijno do chiselnosti naselennya Pererozpodil misc zdijsnyuyetsya raz na desyat rokiv za pidsumkami perepisu naselennya Viborchi okrugi u viborah do Palati predstavnikiv povinni mati rivnu po mozhlivosti kilkist naselennya Nini kvota predstavnictva stanovit 520 tis osib Najbilshe predstavnictvo mayut shtati Kaliforniya 53 Nyu Jork 27 Tehas 36 Pensilvaniya 18 Florida 27 ta Illinojs 18 Ryad shtativ Alyaska Vermont Vajoming Delaver Pivdenna i Pivnichna Dakota mayut po odnomu predstavniku Ce minimalna norma predstavnictva za Konstituciyeyu Krim povnopravnih chleniv do palati obirayutsya po odnomu delegatu vid Federalnogo okrugu Kolumbiya o va Guam Virginskih o viv Shidnogo Samoa i Puerto Riko Voni mayut pravo brati uchast u roboti palati ta komitetiv ale pozbavleni prava golosu Chlenom Palati predstavnikiv mozhe buti obrana osoba yaka dosyagla 25 rokiv sho ye gromadyaninom SShA ne menshe semi rokiv ta ye zhitelem shtatu yakij predstavlyaye Senat ye organom predstavnictva shtativ i skladayetsya zi 100 senatoriv kozhen shtat obiraye po dva senatori strokom na 6 rokiv odnochasno z Palatoyu predstavnikiv Prote Senat onovlyuyetsya na 1 3 kozhni dva roki Senatorom mozhe buti vibrana osoba sho ye gromadyaninom SShA ne menshe dev yati rokiv dosyagla 30 rokiv i prozhivaye v shtati vid yakogo obirayetsya PrimitkiArtI S2 C2 1 Overview of House Qualifications Clause Kongres SShA anglijskoyu Procitovano 23 grudnya 2023 Qualifications amp Terms of Service Senat SShA anglijskoyu Procitovano 23 grudnya 2023 PosilannyaKongres SShA 22 travnya 2017 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2001 T 3 K M 792 s ISBN 966 7492 03 6 Oficijnij sajt Senatu SShA angl 31 zhovtnya 2002 u Wayback Machine Oficijnij sajt Palati predstavnikiv SShA angl 24 veresnya 2010 u Wayback Machine Div takozhBiblioteka Kongresu Fond civilnih doslidzhen ta rozvitku SShA CRDF v Ukrayini Pro stanovishe krayini