Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Державна комісія з розгляду питань порушених у зверненнях громадян СРСР із числа кримських татар рос Государственная ком

Комісія Громика

Комісія Громика

Державна комісія з розгляду питань, порушених у зверненнях громадян СРСР із числа кримських татар (рос. Государственная комиссия по рассмотрению вопросов, которые ставятся в обращениях граждан СССР из числа крымских татар) — яку зазвичай називають просто «комісією Громи́ка» за прізвищем голови комісії — перша державна комісіє з вирішення так званої «татарської проблеми». Створена в липні 1987 року, вона видала в червні 1988 року рішення, в якому відхилила всі основні вимоги кримськотатарських борців за громадянські права, починаючи від права на повернення в Крим до відновлення Кримської АРСР.

Передісторія

Протягом десятиліть уряд стверджував, що національне питання кримських татар «вирішено» указом № 493, який проголошував, що «людей татарської національності, які раніше проживали в Криму», «реабілітовано», але не давав права на повернення та не відновлював Кримської АРСР, крім того, унормовував використання евфемізму для невизнаної етнічної групи замість належного етноніму. Тим часом іншим депортованим народам, таким як чеченці, інгуші, калмики, балкарці та карачаївці, усім було дозволено повернутися на батьківщину, відновлено їхні титульні національні республіки, і визнано їх окремими етнічними групами — те, чого прагнув рух за права кримських татар. На зовнішні запити уряд відповідав, що кримські татари мають рівні права і більшість просто не хочуть повертатися до Криму, але на практиці дотримувався кардинально іншої політики; коли кримські татари намагалися переїхати до Криму, їм майже завжди відмовляли у видачі необхідної прописки, а потім могли знову депортувати, тоді як нетатарські мігранти до Криму не мали таких перешкод для отримання дозволу на проживання в Криму, і їх часто заохочували туди переїжджати. В Узбекистані, де проживало більшість кримських татар, тих, хто виявив бажання переїхати до Криму, карали, принижували, нагадували, що Крим для них закритий.

Початок протестів на Красній площі та делегації

На початку кримськотатарського руху за громадянські права кримські татари направили великі делегації високоповажних кримськотатарських активістів і членів партії до Москви, щоб зустрітися з радянськими лідерами та вимагати прав на повернення та відновлення Кримської АРСР. Але час минав, а делегації нічого не досягали, окрім того, що учасників карали за участь, тому таких делегацій і візитів до Москви ставало менше. Проте, в часи гласності, кримськотатарські активісти відновили масові поїздки до Москви. Крім того, вони сподівалися, що в умовах зниження цензури ЗМІ будуть готові прислухатися до них і включити їхні думки у висвітлення національних проблем, замість того, щоб підтримувати лінію «все гаразд». 20 червня 1987 року перші кримськотатарські делегати прибули до Москви, де відвідали редакції різних газет, журналів і телестанцій, а також Спілку письменників, розповідали про своє заслання та просили опублікувати їхні листи та петиції, але ці прохання зазвичай відхилялися. Пізніше, 26 червня, кілька кримських татар зустрілися з Петром Демічевим, який лише погодився розповісти Горбачову про їхні коментарі. На початку липня кілька десятків кримських татар організували пікети на Красній площі з плакатами із закликами щодо права на повернення. Масштаби протестів швидко зростали: пікет перед будівлею ЦК КПРС 23 липня зібрав близько 100 протестувальників, але вже через два дні кількість зросла до близько 500.

Формування комісії

9 липня 1987 року уряд нарешті погодився сформувати комісію, яка вирішила б долю кримськотатарського народу. Напередодні невелика делегація кримських татар зустрілася з письменником Євгеном Євтушенком, який закликав радянських керівників зустрітися з ними чи, принаймні, вислухати. Питання дійшло до обговорення в політбюро, і М. С. Горбачов, який не хотів ухвалювати жодних твердих рішень з цього приводу, вирішив передати питання комісії. Згодом він запропонував обрати головою комісії А. А. Громика, який рідко займався побутовими питаннями. Його обрали, попри його крайнє небажання зустрічатися з кримськими татарами та вороже ставлення до цієї етнічної групи. У розмові з Горбачовим він висловив бажання повністю нехтувати кримських татар і тримати їх у місцях заслання, тобто, продовжити політику останніх десятиліть. Проте Громика призначили головою комісії, і він мусив обговорювати це питання з іншими радянськими політиками. До керівництва комісії увійшли різні високопоставлені радянські політики, зацікавлені в цьому питанні, зокрема Едуард Шеварднадзе, Віктор Чебриков, Віталій Воротников, Володимир Щербицький, Інамжон Усмонходжаєв, Петро Демичев, Олександр Яковлєв, Анатолій Лук'янов, Георгій Разумовський, але не було кримських татар.

Діяльність

21 представник кримських татар зрештою 27 липня 1987 року зустрілися в Кремлі з Громиком, де він висловив свою зневагу та не запропонував жодних значних поступок, але вимагав від кримських татар бути менш емоційними. Разом із публікацією в центральних газетах брехливого повідомлення ТАРС про те, що наступного дня утворено комісію це розчарувало членів кримськотатарської делегації, вони дедалі більше турбувалися, що проєкт буде повторенням указу № 493. Пізніше ТАРС перепублікувало ще одну заяву Громика про те, що будь-які спроби тиску на державні органи не підуть на користь. Комісія проіснувала одинадцять місяців, перш ніж опублікувати свій остаточний звіт у червні 1988 року. Тим часом влада Криму залишалася вороже налаштованою до ідеї надання кримським татарам права на повернення та ще більше посилила правила прописки в Криму, оскільки нові кримські татари намагалися прибути та зареєструватися на півострові. Тим часом в Узбецькій РСР комісія намагалася з'ясувати настрої кримських татар, провівши зустрічі з представниками регіональної кримськотатарської діаспори, та була занепокоєна тим, що вони висловилися за повернення до Криму та відновлення Кримської АРСР відповідно до вимог тих, кого радянські органи вважали «автономістами».

Дії центральної ініціативної групи

Попри попередження Громика про те, що посилення протестів та інших форм громадського невдоволення буде погано сприйнято, члени Центральної ініціативної групи (на чолі з Джемілєвим) продовжували залишатися в Москві, проводячи мітинги в Ізмайловському парку. Найвідоміші представники фракції Джемілєва — Сабріе Сеутова, Сафінар Джемілєва, Решат Джемілєв і Фуат Аблямітов. На відміну від перших лідерів кримськотатарського національного руху, яких вважали «ортодоксальними комуністами» і які рішуче відкидали ідею отримання допомоги з-за кордону, багато членів фракції Джемілєва відкрито шукали підтримки від Заходу, поділяючи занепокоєння основних кримськотатарських активістів, які дедалі більше хвилювалися зростанням ЦІГ та її потенційною можливістю паралізувати рух, оскільки вони добре знали, що всіх кримських татар буде покарано подальшою відстрочкою права на повернення за негідні дії членів Центральної ініціативної групи, яка складалася непропорційно з молодого покоління, що народилося в еміграції і ніколи раніше не було частиною національного руху.

Результати

Попри надсилання різноманітних пропозицій щодо планів відновлення Кримської АРСР та повернення кримських татар до Криму, а також даних опитувань кримських татар, які показували, що більшість підтримує повернення до Криму, запити кримськотатарської громади відхилили. У висновку комісії Громика в червні 1988 року стверджувалося, що відновити Кримську АРСР нереально через демографічні особливості Криму, і пропонувалося дозволити організоване вербування незначного відсотка кримських татар до Криму для роботи в сільському господарстві, уникаючи масового повернення кримських татар, а натомість запропоновано додаткові дрібні заходи для «кращого задоволення культурних потреб» у місцях заслання кримських татар.

Реакція та наслідки

Реакція на висновки комісії була переважно негативною; висновки комісії розчарували навіть найлояльніших комуністів з числа кримських татар. Наприклад, Роллан Кадиєв, який на той час політично еволюціонував до такої міри, що зазнав критики з боку майже всіх інших кримськотатарських активістів за його опозицію мітингу на Красній площі через побоювання, що це спровокує владу, висловив занепокоєння думкою, що лише декому з кримських татар можуть дозволити переїзд до Криму, що він назвав «батьківщиною за лотереєю». Він також розкритикував висновки комісії Громика про неможливість відновлення Кримської АРСР через демографічні причини, зазначивши, що Казахську РСР утворено тоді, коли казахи становили лише 13 % населення регіону. Юрій Османов назвав комісію антисоціалістичною та засобом підтримки сталінізму в перебудовну добу.

Лише через рік після висновку комісії про відмову у поверненні та відновленні Кримської АРСР створено другу комісію для повторного розгляду цього питання, але на чолі з Г. І. Янаєвим та за участі кримських татар.

Примітки

  1. Allworth, Edward (1988). Tatars of the Crimea: their struggle for survival. Durham: Duke University Press. ISBN . OCLC 17263415.
  2. Губогло, Михаил (1992). Крымскотатарское национальное движение: Документы, материалы, хроника (рос.). РАН.
  3. Бекирова, Гульнара (2004). Крымскотатарская проблема в СССР: 1944-1991 (російською) . Оджак. ISBN .
  4. Бекирова, Гульнара (9 липня 2015). Московские акции крымских татар летом 1987-го. Крым.Реалии (рос.). Процитовано 28 листопада 2021.
  5. Источник: документы русской истории (російською) . Родина. 1993. с. 101.
  6. Июль в нашей истории. avdet.org (російською) . 8 липня 2021. Процитовано 28 листопада 2021.
  7. Beissinger, Mark (4 лютого 2002). Nationalist Mobilization and the Collapse of the Soviet State (англ.). Cambridge University Press. ISBN .
  8. Постановление Совета Министров СССР от 24 декабря 1987 года № 1476 «Об ограничении прописки граждан в некоторых населенных пунктах Крымской области и Краснодарского края»
  9. Бекирова, Гульнара (7 серпня 2015). Долгая дорога домой (окончание). Крым.Реалии (російською) . Процитовано 1 грудня 2021.
  10. Impact International (англ.). News & Media. 1987.
  11. Емінов, Руслан (27 січня 2016). КАК ЭТО БЫЛО. ДЕКЛАРАЦИЯ ВС СССР «О признании незаконными и преступными репрессивных актов против народов" Документальный экскурс в процесс реабилитации, Эминов Р. Я., читать онлайн. www.litsovet.ru (російською) . Процитовано 30 листопада 2021.
  12. Бекирова, Гульнара (10 липня 2015). Московские акции крымских татар летом 1987-го. Окончание. Крым.Реалии (російською) . Процитовано 1 грудня 2021.
  13. Вибрати не можна тільки батьківщину : Збірник статей і досліджень з історії кримськотатарського народу та його боротьби за повернення на історичну Батьківщину (укр.). Київ: Центр інформаціï та документаціï кримських татар. 2003. ISBN .
  14. Кадыев Роллан. «Наши болезни»– критические заметки по нашему национальному вопросу: [упомянается Ш. Алядин] / Р. Кадыев // Бесы движения. — 1988. Сектор архивных и рукописных материалов КРУ «Крымскотатарская библиотека им. И. Гаспринского».
  15. Демонстрации крымских татар (1987, 14-4). Вести из СССР (російською) . 27 листопада 2016. Процитовано 13 листопада 2021.
  16. Kaiser, Robert J. (14 березня 2017). The Geography of Nationalism in Russia and the USSR (англ.). Princeton University Press. ISBN .
  17. New Politics (англ.). New Politics Associates. 1989. с. 135.
  18. Aydın, Filiz Tutku (18 червня 2021). Émigré, Exile, Diaspora, and Transnational Movements of the Crimean Tatars: Preserving the Eternal Flame of Crimea (англ.). Springer Nature. ISBN .
  19. Williams, Brian (2021). The Crimean Tatars: The Diaspora Experience and the Forging of a Nation (англ.). BRILL. ISBN .
  20. Paksoy, H. B. (16 вересня 2016). Central Asia Reader: The Rediscovery of History: The Rediscovery of History (англ.). Routledge. ISBN .
  21. Османов, Юрий (2011). Белая книга Национального движения крымских татар (російською) . Сімферополь: Бизнес Информ. ISBN . OCLC 746463537.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Derzhavna komisiya z rozglyadu pitan porushenih u zvernennyah gromadyan SRSR iz chisla krimskih tatar ros Gosudarstvennaya komissiya po rassmotreniyu voprosov kotorye stavyatsya v obrasheniyah grazhdan SSSR iz chisla krymskih tatar yaku zazvichaj nazivayut prosto komisiyeyu Gromi ka za prizvishem golovi komisiyi persha derzhavna komisiye z virishennya tak zvanoyi tatarskoyi problemi Stvorena v lipni 1987 roku vona vidala v chervni 1988 roku rishennya v yakomu vidhilila vsi osnovni vimogi krimskotatarskih borciv za gromadyanski prava pochinayuchi vid prava na povernennya v Krim do vidnovlennya Krimskoyi ARSR PeredistoriyaProtyagom desyatilit uryad stverdzhuvav sho nacionalne pitannya krimskih tatar virisheno ukazom 493 yakij progoloshuvav sho lyudej tatarskoyi nacionalnosti yaki ranishe prozhivali v Krimu reabilitovano ale ne davav prava na povernennya ta ne vidnovlyuvav Krimskoyi ARSR krim togo unormovuvav vikoristannya evfemizmu dlya neviznanoyi etnichnoyi grupi zamist nalezhnogo etnonimu Tim chasom inshim deportovanim narodam takim yak chechenci ingushi kalmiki balkarci ta karachayivci usim bulo dozvoleno povernutisya na batkivshinu vidnovleno yihni titulni nacionalni respubliki i viznano yih okremimi etnichnimi grupami te chogo pragnuv ruh za prava krimskih tatar Na zovnishni zapiti uryad vidpovidav sho krimski tatari mayut rivni prava i bilshist prosto ne hochut povertatisya do Krimu ale na praktici dotrimuvavsya kardinalno inshoyi politiki koli krimski tatari namagalisya pereyihati do Krimu yim majzhe zavzhdi vidmovlyali u vidachi neobhidnoyi propiski a potim mogli znovu deportuvati todi yak netatarski migranti do Krimu ne mali takih pereshkod dlya otrimannya dozvolu na prozhivannya v Krimu i yih chasto zaohochuvali tudi pereyizhdzhati V Uzbekistani de prozhivalo bilshist krimskih tatar tih hto viyaviv bazhannya pereyihati do Krimu karali prinizhuvali nagaduvali sho Krim dlya nih zakritij Pochatok protestiv na Krasnij ploshi ta delegaciyiNa pochatku krimskotatarskogo ruhu za gromadyanski prava krimski tatari napravili veliki delegaciyi visokopovazhnih krimskotatarskih aktivistiv i chleniv partiyi do Moskvi shob zustritisya z radyanskimi liderami ta vimagati prav na povernennya ta vidnovlennya Krimskoyi ARSR Ale chas minav a delegaciyi nichogo ne dosyagali okrim togo sho uchasnikiv karali za uchast tomu takih delegacij i vizitiv do Moskvi stavalo menshe Prote v chasi glasnosti krimskotatarski aktivisti vidnovili masovi poyizdki do Moskvi Krim togo voni spodivalisya sho v umovah znizhennya cenzuri ZMI budut gotovi prisluhatisya do nih i vklyuchiti yihni dumki u visvitlennya nacionalnih problem zamist togo shob pidtrimuvati liniyu vse garazd 20 chervnya 1987 roku pershi krimskotatarski delegati pribuli do Moskvi de vidvidali redakciyi riznih gazet zhurnaliv i telestancij a takozh Spilku pismennikiv rozpovidali pro svoye zaslannya ta prosili opublikuvati yihni listi ta peticiyi ale ci prohannya zazvichaj vidhilyalisya Piznishe 26 chervnya kilka krimskih tatar zustrilisya z Petrom Demichevim yakij lishe pogodivsya rozpovisti Gorbachovu pro yihni komentari Na pochatku lipnya kilka desyatkiv krimskih tatar organizuvali piketi na Krasnij ploshi z plakatami iz zaklikami shodo prava na povernennya Masshtabi protestiv shvidko zrostali piket pered budivleyu CK KPRS 23 lipnya zibrav blizko 100 protestuvalnikiv ale vzhe cherez dva dni kilkist zrosla do blizko 500 Formuvannya komisiyi9 lipnya 1987 roku uryad nareshti pogodivsya sformuvati komisiyu yaka virishila b dolyu krimskotatarskogo narodu Naperedodni nevelika delegaciya krimskih tatar zustrilasya z pismennikom Yevgenom Yevtushenkom yakij zaklikav radyanskih kerivnikiv zustritisya z nimi chi prinajmni visluhati Pitannya dijshlo do obgovorennya v politbyuro i M S Gorbachov yakij ne hotiv uhvalyuvati zhodnih tverdih rishen z cogo privodu virishiv peredati pitannya komisiyi Zgodom vin zaproponuvav obrati golovoyu komisiyi A A Gromika yakij ridko zajmavsya pobutovimi pitannyami Jogo obrali popri jogo krajnye nebazhannya zustrichatisya z krimskimi tatarami ta vorozhe stavlennya do ciyeyi etnichnoyi grupi U rozmovi z Gorbachovim vin visloviv bazhannya povnistyu nehtuvati krimskih tatar i trimati yih u miscyah zaslannya tobto prodovzhiti politiku ostannih desyatilit Prote Gromika priznachili golovoyu komisiyi i vin musiv obgovoryuvati ce pitannya z inshimi radyanskimi politikami Do kerivnictva komisiyi uvijshli rizni visokopostavleni radyanski politiki zacikavleni v comu pitanni zokrema Eduard Shevardnadze Viktor Chebrikov Vitalij Vorotnikov Volodimir Sherbickij Inamzhon Usmonhodzhayev Petro Demichev Oleksandr Yakovlyev Anatolij Luk yanov Georgij Razumovskij ale ne bulo krimskih tatar Diyalnist21 predstavnik krimskih tatar zreshtoyu 27 lipnya 1987 roku zustrilisya v Kremli z Gromikom de vin visloviv svoyu znevagu ta ne zaproponuvav zhodnih znachnih postupok ale vimagav vid krimskih tatar buti mensh emocijnimi Razom iz publikaciyeyu v centralnih gazetah brehlivogo povidomlennya TARS pro te sho nastupnogo dnya utvoreno komisiyu ce rozcharuvalo chleniv krimskotatarskoyi delegaciyi voni dedali bilshe turbuvalisya sho proyekt bude povtorennyam ukazu 493 Piznishe TARS perepublikuvalo she odnu zayavu Gromika pro te sho bud yaki sprobi tisku na derzhavni organi ne pidut na korist Komisiya proisnuvala odinadcyat misyaciv persh nizh opublikuvati svij ostatochnij zvit u chervni 1988 roku Tim chasom vlada Krimu zalishalasya vorozhe nalashtovanoyu do ideyi nadannya krimskim tataram prava na povernennya ta she bilshe posilila pravila propiski v Krimu oskilki novi krimski tatari namagalisya pributi ta zareyestruvatisya na pivostrovi Tim chasom v Uzbeckij RSR komisiya namagalasya z yasuvati nastroyi krimskih tatar provivshi zustrichi z predstavnikami regionalnoyi krimskotatarskoyi diaspori ta bula zanepokoyena tim sho voni vislovilisya za povernennya do Krimu ta vidnovlennya Krimskoyi ARSR vidpovidno do vimog tih kogo radyanski organi vvazhali avtonomistami Diyi centralnoyi iniciativnoyi grupi Popri poperedzhennya Gromika pro te sho posilennya protestiv ta inshih form gromadskogo nevdovolennya bude pogano sprijnyato chleni Centralnoyi iniciativnoyi grupi na choli z Dzhemilyevim prodovzhuvali zalishatisya v Moskvi provodyachi mitingi v Izmajlovskomu parku Najvidomishi predstavniki frakciyi Dzhemilyeva Sabrie Seutova Safinar Dzhemilyeva Reshat Dzhemilyev i Fuat Ablyamitov Na vidminu vid pershih lideriv krimskotatarskogo nacionalnogo ruhu yakih vvazhali ortodoksalnimi komunistami i yaki rishuche vidkidali ideyu otrimannya dopomogi z za kordonu bagato chleniv frakciyi Dzhemilyeva vidkrito shukali pidtrimki vid Zahodu podilyayuchi zanepokoyennya osnovnih krimskotatarskih aktivistiv yaki dedali bilshe hvilyuvalisya zrostannyam CIG ta yiyi potencijnoyu mozhlivistyu paralizuvati ruh oskilki voni dobre znali sho vsih krimskih tatar bude pokarano podalshoyu vidstrochkoyu prava na povernennya za negidni diyi chleniv Centralnoyi iniciativnoyi grupi yaka skladalasya neproporcijno z molodogo pokolinnya sho narodilosya v emigraciyi i nikoli ranishe ne bulo chastinoyu nacionalnogo ruhu RezultatiPopri nadsilannya riznomanitnih propozicij shodo planiv vidnovlennya Krimskoyi ARSR ta povernennya krimskih tatar do Krimu a takozh danih opituvan krimskih tatar yaki pokazuvali sho bilshist pidtrimuye povernennya do Krimu zapiti krimskotatarskoyi gromadi vidhilili U visnovku komisiyi Gromika v chervni 1988 roku stverdzhuvalosya sho vidnoviti Krimsku ARSR nerealno cherez demografichni osoblivosti Krimu i proponuvalosya dozvoliti organizovane verbuvannya neznachnogo vidsotka krimskih tatar do Krimu dlya roboti v silskomu gospodarstvi unikayuchi masovogo povernennya krimskih tatar a natomist zaproponovano dodatkovi dribni zahodi dlya krashogo zadovolennya kulturnih potreb u miscyah zaslannya krimskih tatar Reakciya ta naslidki Reakciya na visnovki komisiyi bula perevazhno negativnoyu visnovki komisiyi rozcharuvali navit najloyalnishih komunistiv z chisla krimskih tatar Napriklad Rollan Kadiyev yakij na toj chas politichno evolyucionuvav do takoyi miri sho zaznav kritiki z boku majzhe vsih inshih krimskotatarskih aktivistiv za jogo opoziciyu mitingu na Krasnij ploshi cherez poboyuvannya sho ce sprovokuye vladu visloviv zanepokoyennya dumkoyu sho lishe dekomu z krimskih tatar mozhut dozvoliti pereyizd do Krimu sho vin nazvav batkivshinoyu za lotereyeyu Vin takozh rozkritikuvav visnovki komisiyi Gromika pro nemozhlivist vidnovlennya Krimskoyi ARSR cherez demografichni prichini zaznachivshi sho Kazahsku RSR utvoreno todi koli kazahi stanovili lishe 13 naselennya regionu Yurij Osmanov nazvav komisiyu antisocialistichnoyu ta zasobom pidtrimki stalinizmu v perebudovnu dobu Lishe cherez rik pislya visnovku komisiyi pro vidmovu u povernenni ta vidnovlenni Krimskoyi ARSR stvoreno drugu komisiyu dlya povtornogo rozglyadu cogo pitannya ale na choli z G I Yanayevim ta za uchasti krimskih tatar PrimitkiAllworth Edward 1988 Tatars of the Crimea their struggle for survival Durham Duke University Press ISBN 0 8223 0758 8 OCLC 17263415 Guboglo Mihail 1992 Krymskotatarskoe nacionalnoe dvizhenie Dokumenty materialy hronika ros RAN Bekirova Gulnara 2004 Krymskotatarskaya problema v SSSR 1944 1991 rosijskoyu Odzhak ISBN 978 966 8535 06 2 Bekirova Gulnara 9 lipnya 2015 Moskovskie akcii krymskih tatar letom 1987 go Krym Realii ros Procitovano 28 listopada 2021 Istochnik dokumenty russkoj istorii rosijskoyu Rodina 1993 s 101 Iyul v nashej istorii avdet org rosijskoyu 8 lipnya 2021 Procitovano 28 listopada 2021 Beissinger Mark 4 lyutogo 2002 Nationalist Mobilization and the Collapse of the Soviet State angl Cambridge University Press ISBN 978 0 521 00148 9 Postanovlenie Soveta Ministrov SSSR ot 24 dekabrya 1987 goda 1476 Ob ogranichenii propiski grazhdan v nekotoryh naselennyh punktah Krymskoj oblasti i Krasnodarskogo kraya Bekirova Gulnara 7 serpnya 2015 Dolgaya doroga domoj okonchanie Krym Realii rosijskoyu Procitovano 1 grudnya 2021 Impact International angl News amp Media 1987 Eminov Ruslan 27 sichnya 2016 KAK ETO BYLO DEKLARACIYa VS SSSR O priznanii nezakonnymi i prestupnymi repressivnyh aktov protiv narodov Dokumentalnyj ekskurs v process reabilitacii Eminov R Ya chitat onlajn www litsovet ru rosijskoyu Procitovano 30 listopada 2021 Bekirova Gulnara 10 lipnya 2015 Moskovskie akcii krymskih tatar letom 1987 go Okonchanie Krym Realii rosijskoyu Procitovano 1 grudnya 2021 Vibrati ne mozhna tilki batkivshinu Zbirnik statej i doslidzhen z istoriyi krimskotatarskogo narodu ta jogo borotbi za povernennya na istorichnu Batkivshinu ukr Kiyiv Centr informacii ta dokumentacii krimskih tatar 2003 ISBN 978 966 8136 12 2 Kadyev Rollan Nashi bolezni kriticheskie zametki po nashemu nacionalnomu voprosu upomyanaetsya Sh Alyadin R Kadyev Besy dvizheniya 1988 Sektor arhivnyh i rukopisnyh materialov KRU Krymskotatarskaya biblioteka im I Gasprinskogo Demonstracii krymskih tatar 1987 14 4 Vesti iz SSSR rosijskoyu 27 listopada 2016 Procitovano 13 listopada 2021 Kaiser Robert J 14 bereznya 2017 The Geography of Nationalism in Russia and the USSR angl Princeton University Press ISBN 978 1 4008 8729 3 New Politics angl New Politics Associates 1989 s 135 Aydin Filiz Tutku 18 chervnya 2021 Emigre Exile Diaspora and Transnational Movements of the Crimean Tatars Preserving the Eternal Flame of Crimea angl Springer Nature ISBN 978 3 030 74124 2 Williams Brian 2021 The Crimean Tatars The Diaspora Experience and the Forging of a Nation angl BRILL ISBN 978 90 04 49128 1 Paksoy H B 16 veresnya 2016 Central Asia Reader The Rediscovery of History The Rediscovery of History angl Routledge ISBN 978 1 315 48503 4 Osmanov Yurij 2011 Belaya kniga Nacionalnogo dvizheniya krymskih tatar rosijskoyu Simferopol Biznes Inform ISBN 978 966 648 279 5 OCLC 746463537

Дата публікації:
Топ