Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Комуністична партія Польщі, скорочено КПП (пол. Komunistyczna Partia Polski, KPP) — революційна комуністична партія, що діяла в Польщі в 1918—1938 роках, до 1925 року називалася Комуністичною робітничою партією.
 | |
| Країна |  Республіка Польща |
| Дата заснування | 1918 |
| Дата розпуску | 1938 |
| Ідеологія | комунізм і марксизм-ленінізм |
| Кількість членів | 7000 |
Заснування
КРПП була заснована 16 грудня 1918 року внаслідок об'єднання Соціал-демократії Королівства Польщі та Литви (СДКПіЛ) та Польської соціалістичної партії — левиці (ППС-левиці). У березні 1919 року представник КРПП Йосип Уншліхт брав участь у установчому з'їзді Комуністичного інтернаціоналу, а липні партія офіційно партія приєдналася до Комінтерну. У 1919 році КРПП брала участь у парламентських виборах, отримавши 2 місця у Сеймі.
У 1919—1920 роках у партію вливаються уламки великих єврейських організацій: польського Бунда, «Поалей Ціон» та «Vereinigte» («Об'єднання»), а також Білоруської соціалістичної партії та Української соціал-демократичної робітничої партії. В 1920 до КРПП приєднується ліве крило Польської соціалістичної партії (ППС). До партії постійно вливаються представники інших лівих та соціалістичних організацій Польщі.
За підтримку РРФСР у Радянсько-польській війні 1919—1921 років КРПП було заборонено і діяло нелегально. Компартія виступала проти окупації Польщею Західної України та Західної Білорусії. Після початку контрнаступу Червоної Армії 30 червня 1920 року в Білостоку з членів КРПП та Польського бюро ЦК РКП(б) було утворено Тимчасовий революційний комітет Польщі (Польрівком). До його складу увійшли: Юліан Мархлевський (голова), Фелікс Дзержинський, Едвард Прухняк, Йосип Уншліхт, Фелікс Кон, Бернард Закс, Станіслав Бобинський, Тадеуш Ридванський. Орган функціонував на територіях, що знаходилися під контролем Червоної Армії, та здійснив на них націоналізацію промисловості, конфіскацію великої земельної власності та інші заходи.
Демократичний період
У відносно демократичний період 1921—1926 років партія продовжувала діяти нелегально. До 1923 налічувала у своїх рядах 5 000 членів. Партія має вплив серед профспілок та під ім'ям Союзу міського та сільського пролетаріату (Związek Proletariatu Miast i Wsi) бере участь у виборах 1922 року, в результаті яких отримує підтримку 130 000 виборців та 2 депутатські крісла в Сеймі.
Другий з'їзд компартії, що проходив у Москві у вересні — жовтні 1923 року, переглянув ставлення до селянського, земельного та національного питань. Відбувається перегляд позицій, пов'язаних з теоретичною спадщиною Рози Люксембург, яка серйозно визначала політичну лінію партії. Ця спадщина характеризувалася трьома основними пунктами: відмова від ленінського гасла «національного самовизначення»; відмова від ленінського тактичного гасла «землю селянам»; відмова від диктатури пролетаріату як засобу терору. Насамперед, для польської компартії було важливим питання національного самовизначення. Навіть після підписання Ризького мирного договору 1921 року вона не погоджувалася визнавати незалежну Польську республіку та її межі, затверджені відповідно до цього договору.
У 1923 році як автономні організації в КРПП вливаються Комуністична партія Західної Білорусії та Комуністична партія Західної України. На з'їзді до Політбюро ЦК КРПП обираються Адольф Варський, Генрік Валецький та Віра Костшева.
Усередині партії існували різні думки як щодо опозиції Троцького, а й опозиції Брандлера всередині Комуністичної партії Німеччини. У грудні 1923 року Політбюро КРПП відправляє листа до Центрального комітету ВКП(б) на захист Троцького. У листі, зокрема, говорилося:
 | …для нашої партії, для всього Інтернаціоналу, для всього світового революційного пролетаріату ім'я товариша Троцького нерозривно пов'язане з переможною Жовтневою революцією, з Червоною Армією, з комунізмом та світовою революцією». |  |
На початку 1925 року у Мінську під гаслом «більшовізації партії» відбувся третій з'їзд КРПП. На перше місце у партії починає висуватися прихильник Сталіна Юліан Ленський (Ліщинський). На з'їзді партію було перейменовано на Комуністичну партію Польщі.
Санація
У травні 1926 року у ситуації економічної кризи та зростання безробіття Юзеф Пілсудський здійснює державний переворот. Керівництво Комуністичної партії на чолі з Варським підтримує переворот, вважаючи його за допомогою «революційно-демократичної диктатури». У Варшаві члени КПП беруть участь у вуличних зіткненнях із прихильниками уряду Вінсента Вітоса, яке вони вважають фашистським. 13 травня спільно з Польською соціалістичною партією організують загальний страйк. Проте незабаром Комінтерн визнає дії керівництва польської компартії хибними.
Обговорення «травневої помилки» та самого перевороту 1926 року відбулося на четвертому з'їзді КПП, який проходив у травні — серпні 1927 року в Москві. Відбувається розкол на більшість (праві) і меншість (ліві). Прибічники Ленського («ліва фракція») стверджували, що переворот був фашистським, «праві» ж — Варський, Костшева та інші — вважали його початком військової диктатури, що має тенденції до фашизму. Боротьба між двома фракціями тривала до кінця 1920-х років.
У 1920-1930-х роках КПП агітує робітників і селян на боротьбу з «санаційним режимом», організує численні страйки та бойові виступи (загальні страйки лодзинських текстильників у 1928, 1933, 1936 та інших роках). Незважаючи на тиск та репресії, Комуністичній партії вдається зберегти своє представництво в Сеймі до виборів 1935.
У 1930-х роках КПП налічувала близько 20 000 членів. Багато комуністів були ув'язнені: у 1930 році було заарештовано 3 775 осіб, у 1931 році — 3 507 осіб, у 1932 році — 6 982 особи. З ініціативи Компартії у Польщі було створено широку мережу легальних лівих газет (понад 300 назв). Центральним органом партії була нелегальна газета «Czerwony Sztandar» («Червоний прапор») та журнал «Nowy Przegląd» («Новий огляд»)
Громадянска війна в Іспанії
Члени КПП брали участь у Громадянській війні в Іспанії. Польські комуністи воювали у складі інтербригади «Домбровський».
Лінія Комінтерну
Кінець 1920-х — початок 1930-х років знаменується т.з. «третім періодом» Комінтерну. У контексті цієї тактики в 1930 році проходить п'ятий з'їзд польської компартії, на якому ППС характеризується як фашистська партія і оголошується про швидке настання революції. Проте до середини 1930-х років тактика змінюється. У 1935—1937 роках, згідно з рішеннями сьомого конгресу Комінтерну, КПП виступає за об'єднання дій комуністів, соціалістів та інших сил у спільній боротьбі з фашизмом.
Фракційна боротьба в партії почала згасати у 1928—1933 роках. Лідери «правих» були відтіснені з керівних постів. 1929 року генеральним секретарем Компартії стає Юліан Ленський. До кінця 1930-х років репресії торкаються вже Ленського та його прихильників. У Радянському Союзі були розстріляні провідні діячі КПП: Адольф Варський, Йосип Уншліхт, Едвард Прухняк, Віра Костшева, Генрік Валецький, Юліан Ленський та багато інших польських комуністів, таких як письменник Бруно Ясенський. Разом із КПП були розгромлені її складові: Комуністична партія Західної України та Комуністична партія Західної Білорусії.
16 серпня 1938 року Виконком Комінтерну оголосив польську компартію «шкідницькою» та проголосував за її розпуск. Після розпуску КПП польські комуністи продовжували діяти у профспілках та інших громадських організаціях. У січні 1942 року колишні члени КПП на чолі з Марцелієм Новотком, Павлом Фіндером, Малгожатою Форнальською, Болеславом Молоєцьом та іншими стали ініціаторами створення . У 1956 році КПРС, компартія Італії, компартія Болгарії, компартія Фінляндії та Польська об'єднана робітнича партія у спільній заяві визнали розпуск КПП у 1938 році необґрунтованим.
Див. також
Примітки
- . www.magister.msk.ru (російська) . Архів оригіналу за 11 Лютого 2022. Процитовано 11 лютого 2022.
- . polit.lv. Архів оригіналу за 14 Лютого 2022. Процитовано 11 лютого 2022.
- . domeno.ru. Архів оригіналу за 11 Лютого 2022. Процитовано 11 лютого 2022.
- . BBC News Русская служба (рос.). 17 вересня 2014. Архів оригіналу за 11 Лютого 2022. Процитовано 11 лютого 2022.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Komunistichna partiya Polshi skorocheno KPP pol Komunistyczna Partia Polski KPP revolyucijna komunistichna partiya sho diyala v Polshi v 1918 1938 rokah do 1925 roku nazivalasya Komunistichnoyu robitnichoyu partiyeyu Komunistichna partiya Polshi pol Komunistyczna Partia PolskiKrayina Respublika PolshaData zasnuvannya 1918Data rozpusku 1938Ideologiya komunizm i marksizm leninizmKilkist chleniv 7000ZasnuvannyaKRPP bula zasnovana 16 grudnya 1918 roku vnaslidok ob yednannya Social demokratiyi Korolivstva Polshi ta Litvi SDKPiL ta Polskoyi socialistichnoyi partiyi levici PPS levici U berezni 1919 roku predstavnik KRPP Josip Unshliht brav uchast u ustanovchomu z yizdi Komunistichnogo internacionalu a lipni partiya oficijno partiya priyednalasya do Kominternu U 1919 roci KRPP brala uchast u parlamentskih viborah otrimavshi 2 miscya u Sejmi U 1919 1920 rokah u partiyu vlivayutsya ulamki velikih yevrejskih organizacij polskogo Bunda Poalej Cion ta Vereinigte Ob yednannya a takozh Biloruskoyi socialistichnoyi partiyi ta Ukrayinskoyi social demokratichnoyi robitnichoyi partiyi V 1920 do KRPP priyednuyetsya live krilo Polskoyi socialistichnoyi partiyi PPS Do partiyi postijno vlivayutsya predstavniki inshih livih ta socialistichnih organizacij Polshi Za pidtrimku RRFSR u Radyansko polskij vijni 1919 1921 rokiv KRPP bulo zaboroneno i diyalo nelegalno Kompartiya vistupala proti okupaciyi Polsheyu Zahidnoyi Ukrayini ta Zahidnoyi Bilorusiyi Pislya pochatku kontrnastupu Chervonoyi Armiyi 30 chervnya 1920 roku v Bilostoku z chleniv KRPP ta Polskogo byuro CK RKP b bulo utvoreno Timchasovij revolyucijnij komitet Polshi Polrivkom Do jogo skladu uvijshli Yulian Marhlevskij golova Feliks Dzerzhinskij Edvard Pruhnyak Josip Unshliht Feliks Kon Bernard Zaks Stanislav Bobinskij Tadeush Ridvanskij Organ funkcionuvav na teritoriyah sho znahodilisya pid kontrolem Chervonoyi Armiyi ta zdijsniv na nih nacionalizaciyu promislovosti konfiskaciyu velikoyi zemelnoyi vlasnosti ta inshi zahodi Demokratichnij periodU vidnosno demokratichnij period 1921 1926 rokiv partiya prodovzhuvala diyati nelegalno Do 1923 nalichuvala u svoyih ryadah 5 000 chleniv Partiya maye vpliv sered profspilok ta pid im yam Soyuzu miskogo ta silskogo proletariatu Zwiazek Proletariatu Miast i Wsi bere uchast u viborah 1922 roku v rezultati yakih otrimuye pidtrimku 130 000 viborciv ta 2 deputatski krisla v Sejmi Drugij z yizd kompartiyi sho prohodiv u Moskvi u veresni zhovtni 1923 roku pereglyanuv stavlennya do selyanskogo zemelnogo ta nacionalnogo pitan Vidbuvayetsya pereglyad pozicij pov yazanih z teoretichnoyu spadshinoyu Rozi Lyuksemburg yaka serjozno viznachala politichnu liniyu partiyi Cya spadshina harakterizuvalasya troma osnovnimi punktami vidmova vid leninskogo gasla nacionalnogo samoviznachennya vidmova vid leninskogo taktichnogo gasla zemlyu selyanam vidmova vid diktaturi proletariatu yak zasobu teroru Nasampered dlya polskoyi kompartiyi bulo vazhlivim pitannya nacionalnogo samoviznachennya Navit pislya pidpisannya Rizkogo mirnogo dogovoru 1921 roku vona ne pogodzhuvalasya viznavati nezalezhnu Polsku respubliku ta yiyi mezhi zatverdzheni vidpovidno do cogo dogovoru U 1923 roci yak avtonomni organizaciyi v KRPP vlivayutsya Komunistichna partiya Zahidnoyi Bilorusiyi ta Komunistichna partiya Zahidnoyi Ukrayini Na z yizdi do Politbyuro CK KRPP obirayutsya Adolf Varskij Genrik Valeckij ta Vira Kostsheva Useredini partiyi isnuvali rizni dumki yak shodo opoziciyi Trockogo a j opoziciyi Brandlera vseredini Komunistichnoyi partiyi Nimechchini U grudni 1923 roku Politbyuro KRPP vidpravlyaye lista do Centralnogo komitetu VKP b na zahist Trockogo U listi zokrema govorilosya dlya nashoyi partiyi dlya vsogo Internacionalu dlya vsogo svitovogo revolyucijnogo proletariatu im ya tovarisha Trockogo nerozrivno pov yazane z peremozhnoyu Zhovtnevoyu revolyuciyeyu z Chervonoyu Armiyeyu z komunizmom ta svitovoyu revolyuciyeyu Na pochatku 1925 roku u Minsku pid gaslom bilshovizaciyi partiyi vidbuvsya tretij z yizd KRPP Na pershe misce u partiyi pochinaye visuvatisya prihilnik Stalina Yulian Lenskij Lishinskij Na z yizdi partiyu bulo perejmenovano na Komunistichnu partiyu Polshi SanaciyaU travni 1926 roku u situaciyi ekonomichnoyi krizi ta zrostannya bezrobittya Yuzef Pilsudskij zdijsnyuye derzhavnij perevorot Kerivnictvo Komunistichnoyi partiyi na choli z Varskim pidtrimuye perevorot vvazhayuchi jogo za dopomogoyu revolyucijno demokratichnoyi diktaturi U Varshavi chleni KPP berut uchast u vulichnih zitknennyah iz prihilnikami uryadu Vinsenta Vitosa yake voni vvazhayut fashistskim 13 travnya spilno z Polskoyu socialistichnoyu partiyeyu organizuyut zagalnij strajk Prote nezabarom Komintern viznaye diyi kerivnictva polskoyi kompartiyi hibnimi Obgovorennya travnevoyi pomilki ta samogo perevorotu 1926 roku vidbulosya na chetvertomu z yizdi KPP yakij prohodiv u travni serpni 1927 roku v Moskvi Vidbuvayetsya rozkol na bilshist pravi i menshist livi Pribichniki Lenskogo liva frakciya stverdzhuvali sho perevorot buv fashistskim pravi zh Varskij Kostsheva ta inshi vvazhali jogo pochatkom vijskovoyi diktaturi sho maye tendenciyi do fashizmu Borotba mizh dvoma frakciyami trivala do kincya 1920 h rokiv U 1920 1930 h rokah KPP agituye robitnikiv i selyan na borotbu z sanacijnim rezhimom organizuye chislenni strajki ta bojovi vistupi zagalni strajki lodzinskih tekstilnikiv u 1928 1933 1936 ta inshih rokah Nezvazhayuchi na tisk ta represiyi Komunistichnij partiyi vdayetsya zberegti svoye predstavnictvo v Sejmi do viboriv 1935 U 1930 h rokah KPP nalichuvala blizko 20 000 chleniv Bagato komunistiv buli uv yazneni u 1930 roci bulo zaareshtovano 3 775 osib u 1931 roci 3 507 osib u 1932 roci 6 982 osobi Z iniciativi Kompartiyi u Polshi bulo stvoreno shiroku merezhu legalnih livih gazet ponad 300 nazv Centralnim organom partiyi bula nelegalna gazeta Czerwony Sztandar Chervonij prapor ta zhurnal Nowy Przeglad Novij oglyad Gromadyanska vijna v IspaniyiChleni KPP brali uchast u Gromadyanskij vijni v Ispaniyi Polski komunisti voyuvali u skladi interbrigadi Dombrovskij Liniya KominternuKinec 1920 h pochatok 1930 h rokiv znamenuyetsya t z tretim periodom Kominternu U konteksti ciyeyi taktiki v 1930 roci prohodit p yatij z yizd polskoyi kompartiyi na yakomu PPS harakterizuyetsya yak fashistska partiya i ogoloshuyetsya pro shvidke nastannya revolyuciyi Prote do seredini 1930 h rokiv taktika zminyuyetsya U 1935 1937 rokah zgidno z rishennyami somogo kongresu Kominternu KPP vistupaye za ob yednannya dij komunistiv socialistiv ta inshih sil u spilnij borotbi z fashizmom Frakcijna borotba v partiyi pochala zgasati u 1928 1933 rokah Lideri pravih buli vidtisneni z kerivnih postiv 1929 roku generalnim sekretarem Kompartiyi staye Yulian Lenskij Do kincya 1930 h rokiv represiyi torkayutsya vzhe Lenskogo ta jogo prihilnikiv U Radyanskomu Soyuzi buli rozstrilyani providni diyachi KPP Adolf Varskij Josip Unshliht Edvard Pruhnyak Vira Kostsheva Genrik Valeckij Yulian Lenskij ta bagato inshih polskih komunistiv takih yak pismennik Bruno Yasenskij Razom iz KPP buli rozgromleni yiyi skladovi Komunistichna partiya Zahidnoyi Ukrayini ta Komunistichna partiya Zahidnoyi Bilorusiyi 16 serpnya 1938 roku Vikonkom Kominternu ogolosiv polsku kompartiyu shkidnickoyu ta progolosuvav za yiyi rozpusk Pislya rozpusku KPP polski komunisti prodovzhuvali diyati u profspilkah ta inshih gromadskih organizaciyah U sichni 1942 roku kolishni chleni KPP na choli z Marceliyem Novotkom Pavlom Finderom Malgozhatoyu Fornalskoyu Boleslavom Moloyecom ta inshimi stali iniciatorami stvorennya U 1956 roci KPRS kompartiya Italiyi kompartiya Bolgariyi kompartiya Finlyandiyi ta Polska ob yednana robitnicha partiya u spilnij zayavi viznali rozpusk KPP u 1938 roci neobgruntovanim Div takozhPolska ob yednana robitnicha partiya Polska socialistichna partiya Polska narodna respublika Marksizm leninizmPrimitki www magister msk ru rosijska Arhiv originalu za 11 Lyutogo 2022 Procitovano 11 lyutogo 2022 polit lv Arhiv originalu za 14 Lyutogo 2022 Procitovano 11 lyutogo 2022 domeno ru Arhiv originalu za 11 Lyutogo 2022 Procitovano 11 lyutogo 2022 BBC News Russkaya sluzhba ros 17 veresnya 2014 Arhiv originalu za 11 Lyutogo 2022 Procitovano 11 lyutogo 2022