Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Колібрі аметистовогорлий | ||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Аметистовогорлий колібрі | ||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
| Eulampis jugularis (Linnaeus, 1766) | ||||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||
| Trochilus jugularis Linnaeus, 1766 Anthracothorax jugularis (Linnaeus, 1758) | ||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||
|
Колі́брі аметистовогорлий (Eulampis jugularis) — вид серпокрильцеподібних птахів родини колібрієвих (Trochilidae). Мешкає на Малих Антильських островах.
Опис
Довжина птаха становить 9-12 см, самці важать 9-12 г, самиці 7-10 г. Тім'я і спина чорні, щоки, горло і груди вогнисто-пурпурово-червоні, крила яскраво-золотисто-зелені, а хвіст і його верхні і нижні покривні пера синьо-зелені з металевим відблиском. У самців дзьоб середньої довжини, дещо вигнутий, у самиць дзьоб у них більш довгий і більш вигнутий. У молодих птахів горло і груди оранжеві, поцятковані червоними плямками.
Таксономія
Аметистовогорлий колібрі був описаний шведським натуралістом Карлом Ліннеєм у 1766 році, в дванадцятому виданні його праці «Systema Naturae» під назвою Trochilus jugularis. Лінней опирався на більш ранні описи, зроблені англійським натуралістом Джорджем Едвардсом і Матюреном Жаком Бріссоном. Едвард визначив типовою місцевістю виду Суринам, а Бріссон — Каєнну у Французькій Гвіані, однак вони обидва помилялися, оскільки аметистовогорлий колібрі є ендеміком Карибів. Пізніше цей вид було переведено до роду Аметистовогорлий колібрі (Eulampis), введеного німецьким натуралістом [en] у 1831 році.
Поширення і екологія
Аметистовогорлі колібрі мешкають на Сен-Бартелемі, Сабі, Сінт-Естатіусі, Сент-Кіттс і Невісі, на острові Антигуа, на Монтсерраті, Гваделупі, Домініці, Мартиніці, на Сент-Люсії і на острові Сент-Вінсент, бродячі птахи спостерігалися також на Барбадосі, Барбуді і Гренаді. Вони живуть в первинних і вторинних тропічних лісах та на узліссях. Зустрічаються на висоті від 800 до 1200 м над рівнем моря. Ведуть переважно осілий спосіб життя, на Сент-Люсії і Сент-Вінсенті в кінці травня спостерігалися на рівні моря. Живляться нектаром квітучих дерев, а також дрібними комахами і павуками, яких ловлять в польоті або збирають з рослинності. Самці захищають кормові території протягом всього року, самиці лише під час негніздового періоду.
Сезон розмноження у аметистовогорлих колібрі триває з січня по вересень, переважно з лютого по травень. Гніздо невелике, чашоподібне, робиться з м'яких рослинних волокон і павутиння, зовні покривається лишайниками і корою, прикріплюється до вертикальної гілки дерева, на висоті від 2 до 5 м над землею. В кладці 2 яйця. Інкубаційний період триває 17-19 днів, пташенята покидають гніздо через 17-20 днів після вилуплення. Самці під час гніздування є дуже територіальними і нападають навіть на більших птахів, якщо вони наближаються до гнізда ближче, ніж на 10 метрів.
Примітки
- BirdLife International (2016). Eulampis jugularis: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 23 жовтня 2022
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
- Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Hummingbirds. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 23 жовтня 2022.
- Linnaeus, Carl (1766). Systema naturae : per regna tria natura, secundum classes, ordines, genera, species, cum characteribus, differentiis, synonymis, locis (Latin) . Т. 1, Part 1 (вид. 12th). Holmiae (Stockholm): Laurentii Salvii. с. 190.
- Edwards, George (1760). Gleanings of Natural History, exhibiting figures of quadrupeds, birds, insects, plants &c... (English та French) . Т. Part 2. London: Printed for the author, at the College of Physicians. с. 118 Plate 266.
- Brisson, Mathurin Jacques (1760). Ornithologie, ou, Méthode Contenant la Division des Oiseaux en Ordres, Sections, Genres, Especes & leurs Variétés (French та Latin) . Т. 3. Paris: Jean-Baptiste Bauche. с. 683—685, Plate 35 Fig 3.
- Peters, James Lee, ред. (1945). Check-List of Birds of the World. Т. 5. Cambridge, Massachusetts: Harvard University Press. с. 27.
- (1831). Bemerkungen über Species und einige ornithologische Familien und Sippen. Isis von Oken (German) . Cols 538–548 [547].
 | Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kolibri ametistovogorlij Ametistovogorlij kolibri Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Serpokrilcepodibni Apodiformes Rodina Kolibriyevi Trochilidae Pidrodina Polytminae Rid Ametistovogorlij kolibri Eulampis Vid Kolibri ametistovogorlij Binomialna nazva Eulampis jugularis Linnaeus 1766 Areal vidu Sinonimi Trochilus jugularis Linnaeus 1766 Anthracothorax jugularis Linnaeus 1758 Posilannya Vikishovishe Eulampis jugularis Vikividi Eulampis jugularis ITIS 555081 MSOP 22687151 NCBI 190444 Koli bri ametistovogorlij Eulampis jugularis vid serpokrilcepodibnih ptahiv rodini kolibriyevih Trochilidae Meshkaye na Malih Antilskih ostrovah OpisAmetistovogorlij kolibri ostriv de Gvadelupa Ametistovogorli kolibri Dovzhina ptaha stanovit 9 12 sm samci vazhat 9 12 g samici 7 10 g Tim ya i spina chorni shoki gorlo i grudi vognisto purpurovo chervoni krila yaskravo zolotisto zeleni a hvist i jogo verhni i nizhni pokrivni pera sino zeleni z metalevim vidbliskom U samciv dzob serednoyi dovzhini desho vignutij u samic dzob u nih bilsh dovgij i bilsh vignutij U molodih ptahiv gorlo i grudi oranzhevi pocyatkovani chervonimi plyamkami TaksonomiyaAmetistovogorlij kolibri buv opisanij shvedskim naturalistom Karlom Linneyem u 1766 roci v dvanadcyatomu vidanni jogo praci Systema Naturae pid nazvoyu Trochilus jugularis Linnej opiravsya na bilsh ranni opisi zrobleni anglijskim naturalistom Dzhordzhem Edvardsom i Matyurenom Zhakom Brissonom Edvard viznachiv tipovoyu miscevistyu vidu Surinam a Brisson Kayennu u Francuzkij Gviani odnak voni obidva pomilyalisya oskilki ametistovogorlij kolibri ye endemikom Karibiv Piznishe cej vid bulo perevedeno do rodu Ametistovogorlij kolibri Eulampis vvedenogo nimeckim naturalistom en u 1831 roci Poshirennya i ekologiyaAmetistovogorli kolibri meshkayut na Sen Bartelemi Sabi Sint Estatiusi Sent Kitts i Nevisi na ostrovi Antigua na Montserrati Gvadelupi Dominici Martinici na Sent Lyusiyi i na ostrovi Sent Vinsent brodyachi ptahi sposterigalisya takozh na Barbadosi Barbudi i Grenadi Voni zhivut v pervinnih i vtorinnih tropichnih lisah ta na uzlissyah Zustrichayutsya na visoti vid 800 do 1200 m nad rivnem morya Vedut perevazhno osilij sposib zhittya na Sent Lyusiyi i Sent Vinsenti v kinci travnya sposterigalisya na rivni morya Zhivlyatsya nektarom kvituchih derev a takozh dribnimi komahami i pavukami yakih lovlyat v poloti abo zbirayut z roslinnosti Samci zahishayut kormovi teritoriyi protyagom vsogo roku samici lishe pid chas negnizdovogo periodu Sezon rozmnozhennya u ametistovogorlih kolibri trivaye z sichnya po veresen perevazhno z lyutogo po traven Gnizdo nevelike chashopodibne robitsya z m yakih roslinnih volokon i pavutinnya zovni pokrivayetsya lishajnikami i koroyu prikriplyuyetsya do vertikalnoyi gilki dereva na visoti vid 2 do 5 m nad zemleyu V kladci 2 yajcya Inkubacijnij period trivaye 17 19 dniv ptashenyata pokidayut gnizdo cherez 17 20 dniv pislya viluplennya Samci pid chas gnizduvannya ye duzhe teritorialnimi i napadayut navit na bilshih ptahiv yaksho voni nablizhayutsya do gnizda blizhche nizh na 10 metriv PrimitkiBirdLife International 2016 Eulampis jugularis informaciya na sajti MSOP versiya 2022 1 angl 23 zhovtnya 2022 Fesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 Gill Frank Donsker David red Hummingbirds World Bird List Version 12 2 International Ornithologists Union Procitovano 23 zhovtnya 2022 Linnaeus Carl 1766 Systema naturae per regna tria natura secundum classes ordines genera species cum characteribus differentiis synonymis locis Latin T 1 Part 1 vid 12th Holmiae Stockholm Laurentii Salvii s 190 Edwards George 1760 Gleanings of Natural History exhibiting figures of quadrupeds birds insects plants amp c English ta French T Part 2 London Printed for the author at the College of Physicians s 118 Plate 266 Brisson Mathurin Jacques 1760 Ornithologie ou Methode Contenant la Division des Oiseaux en Ordres Sections Genres Especes amp leurs Varietes French ta Latin T 3 Paris Jean Baptiste Bauche s 683 685 Plate 35 Fig 3 Peters James Lee red 1945 Check List of Birds of the World T 5 Cambridge Massachusetts Harvard University Press s 27 1831 Bemerkungen uber Species und einige ornithologische Familien und Sippen Isis von Oken German Cols 538 548 547 Ce nezavershena stattya z ornitologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi