Барон Вільгельм Леопольд Кольмар фон дер Гольц (нім. Wilhelm Leopold Colmar Freiherr von der Goltz, Гольц-паша; 12 серпня 1843, Адліг-Белькенфельд, Східна Пруссія — 19 квітня 1916, Багдад) — прусський генерал-фельдмаршал і військовий письменник.
Кольмар фон дер Гольц | |
---|---|
нім. Colmar von der Goltz | |
Прізвисько | Гольц Паша |
Народження | 12 серпня 1843[1][2][…] Полєськ, Калінінградська область[4][5][6] |
Смерть | 19 квітня 1916[1][2][…] (72 роки) Багдад, Османська імперія[7] туберкульоз і тиф |
Країна | Османська імперія |
Приналежність | Пруссія Німецька імперія Османська імперія |
Рід військ | Прусська армія |
Освіта | Прусська військова академія |
Роки служби | 1861–1911 1914–1916 |
Звання | Генерал-фельдмаршал Паша |
Війни / битви | Австро-прусська війна Франко-прусська війна Перша світова війна |
Титул | барон |
Нагороди | |
Кольмар фон дер Гольц у Вікісховищі |
Життєпис
Фон дер Гольц народився в Адліг-Бількенфельді, Східна Пруссія (нині Іванівка, Полєський район, Калінінградська область), у збіднілій дворянській родині фон дер Гольц. Виріс у маєтку Фабіансфельде поблизу Пройсіш-Ейлау.
Гольц вступив до прусської піхоти в 1861 році другим лейтенантом до 5-го Східно-Прусського піхотного полку №41 у Кенігсберзі. 1864 року він ніс прикордонну службу в Торуні, після чого вступив до Берлінської військової академії, але в 1866 році був тимчасово відкликаний для участі в Австро-прусській війні, під час якої був поранений під Траутенау. У 1867 році вступив до топографічного відділу генерального штабу, а на початку франко-прусської війни був відряджений до штабу принца Фрідріха Карла, головнокомандувача Другої армії. Брав участь у битвах при Марс-ла-Тур і Гравелоттом, а також в облозі Меца. Після падіння Меца служив під командуванням принца Фрідріха Карла в кампанії на Луарі, брав участь в битвах під Орлеаном і Ле-Маном.
У 1871 році Гольц був призначений професором військової школи в Потсдамі, отримав звання капітана і був зарахований до історичної секції генерального штабу. Саме тоді він написав книгу «Операції ІІ Армії аж до капітуляції Меца» (Die Operationen der II. Armee bis zur Capitulation von Metz та «Сім днів Ле-Мана» (Die Sieben Tage von Le Mans), обидві опубліковані в 1873 році. У 1874 році він був призначений першим офіцером генерального штабу 6-ї дивізії і, перебуваючи на цій посаді, написав «Операції ІІ Армії на Луарі» (Die Operationen der II. Armee an der Loire) та «Леон Гамбетта та його армії» (Léon Gambetta und seine Armeen), опубліковані у 1875 та 1877 роках відповідно. Остання була перекладена французькою мовою того ж року і вважається багатьма істориками його найбільш оригінальним внеском у військову літературу.
У 1878-1883 роках Гольц викладав військову історію у Військовій академії. У 1883 році він опублікував свою відому книгу «Від Росбаха до Єни і Ауерштедта» (Von Roßbach bis Jena und Auerstedt), в якій опосередковано критикував Німецьку імперію через своє трактування прусської військової історії. З 1883 по 1895 рік він займався реорганізацією османської армії і був призначений мюширом (маршалом) з титулом «паша». Він повернувся до Німеччини в 1895 році, 18 квітня був призначений генерал-лейтенантом і 2 січня 1896 року прийняв командування 5-ю дивізією у Франкфурті-на-Одері. 27 січня 1900 року отримав звання генерала від інфантерії, а 27 січня 1902 року прийняв командування I армійським корпусом у Кенігсберзі. У вересні 1907 року очолив новостворену VI. Армійську інспекцію, що базувалася в Берліні. У 1908 році отримав звання генерал-полковника. На початку 1911 року був призначений фельдмаршалом, а з 5 грудня 1912 року - інспектором II армійської інспекції. На його прохання 4 липня 1913 року Гольц був звільнений з цієї посади і переведений в офіцерський чин у відставку.
7 липня 1909 року Гольц ледь не став канцлером Рейху. Цього дня кайзер Вільгельм II радився з , тодішнім головою цивільного кабінету, щодо того, хто має стати рейхсканцлером — Теобальд фон Бетман Гольвег чи фон дер Гольц. Кайзер був дуже схильний призначити генерала, але його постійна присутність у Туреччині з травня 1909 року була надто важливою, щоб повертати його до Берліна, тож канцлером зрештою став Бетман-Гольвег.
Реформування османської армії
Гольц домігся деяких реформ, таких як подовження терміну навчання у військових школах і додавання нових навчальних планів для курсів персоналу у Військовому коледжі. З 1883 по 1895 рік Гольц підготував так зване "покоління Гольца" османських офіцерів, багато з яких відіграватимуть важливу роль у військовому та політичному житті Османської імперії. Гольц, який навчився вільно розмовляти турецькою мовою, був викладачем, яким захоплювалися, якого вважали "батьком", і який був "натхненником" для кадетів, котрі вважали його "джерелом натхнення". В результаті, саме османська, а не німецька армія першою прийняла теорію "нації зі зброєю в руках" Гольца як основу свого розуміння війни. Через кілька років він отримав титул паші, а в 1895 році, перед самим поверненням до Німеччини, отримав звання мюшира. Його вдосконалення османської армії були значними. Гольц часто висловлював захоплення звичайним турецьким солдатом, якого він вважав надзвичайно витривалим, хоробрим і готовим страждати без нарікань.
Перша світова війна
На німецькій службі (1914—1915)
На початку Першої світової війни Гольц був відкликаний на службу і призначений військовим губернатором Бельгії. На цій посаді він знищив рештки опору бельгійців. Як зазначає британський історик у «Першій світовій війні», на початку вересня 1914 року призначений на посаду військового губернатора Гольц проголосив: «Сувора необхідність війни полягає в тому, що покарання за ворожі дії падає не лише на винних, але й на невинних». 5 жовтня він висловився ще чіткіше, коли віддав наказ: «Надалі села, розташовані поблизу місць руйнування залізничних і телеграфних ліній, будуть каратися без жалю (незалежно від того, чи винні вони в цих діях, чи ні). З огляду на це, у всіх селах, розташованих поблизу залізничних ліній, яким загрожують такі напади, були взяті заручники. При першій же спробі зруйнувати залізничні, телеграфні чи телефонні лінії вони будуть негайно розстріляні».
На османській службі (1915—1916)
З листопада 1914 по квітень 1915 року — ад'ютант султана Мехмеда V. Фактично очолив керівництво військовими діями турецької армії. З 14 квітня 1915 року - командувач 1-ї турецької армії, дислокованої в районі Константинополя. З жовтня 1915 року — командувач 6-ї армії, прийняв керівництво німецькими і турецькими військами в Месопотамії. Розбив сили британського генерала при Ктезифоні 23 грудня 1915 року. Після відступу британських військ, Гольц розвернув армію і пішов за ними вниз по річці. Коли Таунсенд зупинився біля Ель-Кута, Гольц взяв в облогу британський гарнізон в місті. Турецька 6-та армія під командуванням повинна була відбити основні британські спроби деблокувати гарнізон Ель-Кута, зберігаючи при цьому облогу. Загалом британці спробували здійснити три невдалі атаки, втративши при цьому 23 000 осіб. Битви включали битву при Ваді, при Ханні та при Дуджайлі.
Смерть
Гольц помер 19 квітня 1916 року, приблизно за два тижні до капітуляції британців в Ель-Куті 29 квітня. Офіційною причиною його смерті був тиф. Згідно з його заповітом, він був похований на території німецького консульства в Стамбулі, з видом на Босфор.
Погляди
На думка Ґольца, щоб виграти війну в майбутньому, потрібно, щоб «великі цивілізовані нації сьогодення довели свою військову організацію до ще більшої досконалості». З огляду на це, Ґольц вважав, що суспільство має бути мілітаризоване в мирний час на безпрецедентному рівні, і що необхідним є «повне злиття військового і цивільного життя». Ґольц був мілітаристом, соціал-дарвіністом і ультранаціоналістом, який вірив у те, що війна є необхідною, бажаною і неминучою. Ґольц, який вважав криваву бійню війни найпрекраснішою річчю у світі, писав: «Вона [війна] є вираженням енергії і самоповаги, якими володіє нація... Вічний мир означає вічну смерть!».
Нагороди
- Орден Червоного орла
- 4-го класу з мечами (15 січня 1867)
- 2-го класу з дубовим листям, мечами на кільці та короною (27 січня 1893)
- великий хрест (27 січня 1902)
- Хрест «За вислугу років» (Пруссія)
- Залізний хрест 2-го класу
- Орден Корони (Пруссія)
- 3-го класу (18 січня 1881)
- 1-го класу
- Королівський орден дому Гогенцоллернів, командорський хрест
- Столітня медаль
- Pour le Mérite, цивільний клас (1911)
- Орден Чорного орла з ланцюгом
- Почесний доктор Кенігсберзького університету
Османська імперія
- Орден «Османіє» 1-го класу з діамантами
- Орден Меджида 1-го класу з діамантами
- Срібна і золота медаль «Імтияз»
Інші країни
- Військовий орден Максиміліана Йозефа, великий хрест (Королівство Баварія)
- Орден дому Саксен-Ернестіне, великий хрест
- Почесний хрест (Ройсс) 1-го класу
- Орден Альберта (Саксонія), великий хрест
- Орден Фрідріха (Вюртемберг), великий хрест
- Орден Почесного легіону, кавалер (Друга французька імперія)
- Орден Святого Олександра Невського (Російська імперія)
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- SNAC — 2010.
- Encyclopædia Britannica
- 1914-1918-online. International Encyclopedia of the First World War — Berlin, München: Freie Universität Berlin, Bayerische Staatsbibliothek, 2014.
- Internet Movie Database — 1990.
- wissen.de — 2000.
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118696319 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Hermann Teske (1957), 9-10
- Nikolaus Brauns: Die deutsch-türkischen Beziehungen vor dem Ersten Weltkrieg 1914. Magisterarbeit am Institut für Neuere Geschichte der Universität München, Wintersemester 1996/1997, unpaginierte Fassung, Kap. 5.3.2.
- Akmeșe, Handan Nezir The Birth of Modern Turkey The Ottoman Military and the March to World I, London: I.B. Tauris page 24
- Goltz, Colmar, Baron von der. 1922 Encyclopædia Britannica. Процитовано 29 січня 2024.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Baron Vilgelm Leopold Kolmar fon der Golc nim Wilhelm Leopold Colmar Freiherr von der Goltz Golc pasha 12 serpnya 1843 Adlig Belkenfeld Shidna Prussiya 19 kvitnya 1916 Bagdad prusskij general feldmarshal i vijskovij pismennik Kolmar fon der Golcnim Colmar von der GoltzPrizviskoGolc PashaNarodzhennya12 serpnya 1843 1843 08 12 1 2 Polyesk Kaliningradska oblast 4 5 6 Smert19 kvitnya 1916 1916 04 19 1 2 72 roki Bagdad Osmanska imperiya 7 tuberkuloz i tifKrayina Osmanska imperiyaPrinalezhnistPrussiya Nimecka imperiya Osmanska imperiyaRid vijskPrusska armiyaOsvitaPrusska vijskova akademiyaRoki sluzhbi1861 1911 1914 1916ZvannyaGeneral feldmarshal PashaVijni bitviAvstro prusska vijna Franko prusska vijna Persha svitova vijnaTitulbaronNagorodiVelikij Hrest ordena Chervonogo orla Hrest Za vislugu rokiv Prussiya Zaliznij hrest 2 go klasu Komandor ordena domu Gogencollerniv Stolitnya medal Pour le Merite za nauku i mistectvo Orden Chornogo orla Orden Poshani Osmanska imperiya Orden Osmanie 1 stupenya Orden Medzhida 1 stupenya Medal Imtiyaz Vijskovij orden Maksimiliana Jozefa Velikij hrest ordena domu Saksen Ernestine Pochesnij hrest Rojss Velikij hrest ordena Alberta Saksoniya Velikij hrest ordena Fridriha Vyurtemberg Kavaler ordena Pochesnogo legionu Orden Svyatogo Oleksandra Nevskogo Kolmar fon der Golc u VikishovishiZhittyepisFon der Golc narodivsya v Adlig Bilkenfeldi Shidna Prussiya nini Ivanivka Polyeskij rajon Kaliningradska oblast u zbidnilij dvoryanskij rodini fon der Golc Viris u mayetku Fabiansfelde poblizu Projsish Ejlau Golc vstupiv do prusskoyi pihoti v 1861 roci drugim lejtenantom do 5 go Shidno Prusskogo pihotnogo polku 41 u Kenigsberzi 1864 roku vin nis prikordonnu sluzhbu v Toruni pislya chogo vstupiv do Berlinskoyi vijskovoyi akademiyi ale v 1866 roci buv timchasovo vidklikanij dlya uchasti v Avstro prusskij vijni pid chas yakoyi buv poranenij pid Trautenau U 1867 roci vstupiv do topografichnogo viddilu generalnogo shtabu a na pochatku franko prusskoyi vijni buv vidryadzhenij do shtabu princa Fridriha Karla golovnokomanduvacha Drugoyi armiyi Brav uchast u bitvah pri Mars la Tur i Gravelottom a takozh v oblozi Meca Pislya padinnya Meca sluzhiv pid komanduvannyam princa Fridriha Karla v kampaniyi na Luari brav uchast v bitvah pid Orleanom i Le Manom U 1871 roci Golc buv priznachenij profesorom vijskovoyi shkoli v Potsdami otrimav zvannya kapitana i buv zarahovanij do istorichnoyi sekciyi generalnogo shtabu Same todi vin napisav knigu Operaciyi II Armiyi azh do kapitulyaciyi Meca Die Operationen der II Armee bis zur Capitulation von Metz ta Sim dniv Le Mana Die Sieben Tage von Le Mans obidvi opublikovani v 1873 roci U 1874 roci vin buv priznachenij pershim oficerom generalnogo shtabu 6 yi diviziyi i perebuvayuchi na cij posadi napisav Operaciyi II Armiyi na Luari Die Operationen der II Armee an der Loire ta Leon Gambetta ta jogo armiyi Leon Gambetta und seine Armeen opublikovani u 1875 ta 1877 rokah vidpovidno Ostannya bula perekladena francuzkoyu movoyu togo zh roku i vvazhayetsya bagatma istorikami jogo najbilsh originalnim vneskom u vijskovu literaturu U 1878 1883 rokah Golc vikladav vijskovu istoriyu u Vijskovij akademiyi U 1883 roci vin opublikuvav svoyu vidomu knigu Vid Rosbaha do Yeni i Auershtedta Von Rossbach bis Jena und Auerstedt v yakij oposeredkovano kritikuvav Nimecku imperiyu cherez svoye traktuvannya prusskoyi vijskovoyi istoriyi Z 1883 po 1895 rik vin zajmavsya reorganizaciyeyu osmanskoyi armiyi i buv priznachenij myushirom marshalom z titulom pasha Vin povernuvsya do Nimechchini v 1895 roci 18 kvitnya buv priznachenij general lejtenantom i 2 sichnya 1896 roku prijnyav komanduvannya 5 yu diviziyeyu u Frankfurti na Oderi 27 sichnya 1900 roku otrimav zvannya generala vid infanteriyi a 27 sichnya 1902 roku prijnyav komanduvannya I armijskim korpusom u Kenigsberzi U veresni 1907 roku ocholiv novostvorenu VI Armijsku inspekciyu sho bazuvalasya v Berlini U 1908 roci otrimav zvannya general polkovnika Na pochatku 1911 roku buv priznachenij feldmarshalom a z 5 grudnya 1912 roku inspektorom II armijskoyi inspekciyi Na jogo prohannya 4 lipnya 1913 roku Golc buv zvilnenij z ciyeyi posadi i perevedenij v oficerskij chin u vidstavku 7 lipnya 1909 roku Golc led ne stav kanclerom Rejhu Cogo dnya kajzer Vilgelm II radivsya z todishnim golovoyu civilnogo kabinetu shodo togo hto maye stati rejhskanclerom Teobald fon Betman Golveg chi fon der Golc Kajzer buv duzhe shilnij priznachiti generala ale jogo postijna prisutnist u Turechchini z travnya 1909 roku bula nadto vazhlivoyu shob povertati jogo do Berlina tozh kanclerom zreshtoyu stav Betman Golveg Reformuvannya osmanskoyi armiyi Golc domigsya deyakih reform takih yak podovzhennya terminu navchannya u vijskovih shkolah i dodavannya novih navchalnih planiv dlya kursiv personalu u Vijskovomu koledzhi Z 1883 po 1895 rik Golc pidgotuvav tak zvane pokolinnya Golca osmanskih oficeriv bagato z yakih vidigravatimut vazhlivu rol u vijskovomu ta politichnomu zhitti Osmanskoyi imperiyi Golc yakij navchivsya vilno rozmovlyati tureckoyu movoyu buv vikladachem yakim zahoplyuvalisya yakogo vvazhali batkom i yakij buv nathnennikom dlya kadetiv kotri vvazhali jogo dzherelom nathnennya V rezultati same osmanska a ne nimecka armiya pershoyu prijnyala teoriyu naciyi zi zbroyeyu v rukah Golca yak osnovu svogo rozuminnya vijni Cherez kilka rokiv vin otrimav titul pashi a v 1895 roci pered samim povernennyam do Nimechchini otrimav zvannya myushira Jogo vdoskonalennya osmanskoyi armiyi buli znachnimi Golc chasto vislovlyuvav zahoplennya zvichajnim tureckim soldatom yakogo vin vvazhav nadzvichajno vitrivalim horobrim i gotovim strazhdati bez narikan Persha svitova vijnaNa nimeckij sluzhbi 1914 1915 Kolmar fon der Golc 1914 Na pochatku Pershoyi svitovoyi vijni Golc buv vidklikanij na sluzhbu i priznachenij vijskovim gubernatorom Belgiyi Na cij posadi vin znishiv reshtki oporu belgijciv Yak zaznachaye britanskij istorik u Pershij svitovij vijni na pochatku veresnya 1914 roku priznachenij na posadu vijskovogo gubernatora Golc progolosiv Suvora neobhidnist vijni polyagaye v tomu sho pokarannya za vorozhi diyi padaye ne lishe na vinnih ale j na nevinnih 5 zhovtnya vin vislovivsya she chitkishe koli viddav nakaz Nadali sela roztashovani poblizu misc rujnuvannya zaliznichnih i telegrafnih linij budut karatisya bez zhalyu nezalezhno vid togo chi vinni voni v cih diyah chi ni Z oglyadu na ce u vsih selah roztashovanih poblizu zaliznichnih linij yakim zagrozhuyut taki napadi buli vzyati zaruchniki Pri pershij zhe sprobi zrujnuvati zaliznichni telegrafni chi telefonni liniyi voni budut negajno rozstrilyani Na osmanskij sluzhbi 1915 1916 Dokladnishe Mesopotamska kampaniya Z listopada 1914 po kviten 1915 roku ad yutant sultana Mehmeda V Faktichno ocholiv kerivnictvo vijskovimi diyami tureckoyi armiyi Z 14 kvitnya 1915 roku komanduvach 1 yi tureckoyi armiyi dislokovanoyi v rajoni Konstantinopolya Z zhovtnya 1915 roku komanduvach 6 yi armiyi prijnyav kerivnictvo nimeckimi i tureckimi vijskami v Mesopotamiyi Rozbiv sili britanskogo generala pri Ktezifoni 23 grudnya 1915 roku Pislya vidstupu britanskih vijsk Golc rozvernuv armiyu i pishov za nimi vniz po richci Koli Taunsend zupinivsya bilya El Kuta Golc vzyav v oblogu britanskij garnizon v misti Turecka 6 ta armiya pid komanduvannyam povinna bula vidbiti osnovni britanski sprobi deblokuvati garnizon El Kuta zberigayuchi pri comu oblogu Zagalom britanci sprobuvali zdijsniti tri nevdali ataki vtrativshi pri comu 23 000 osib Bitvi vklyuchali bitvu pri Vadi pri Hanni ta pri Dudzhajli Smert Golc pomer 19 kvitnya 1916 roku priblizno za dva tizhni do kapitulyaciyi britanciv v El Kuti 29 kvitnya Oficijnoyu prichinoyu jogo smerti buv tif Zgidno z jogo zapovitom vin buv pohovanij na teritoriyi nimeckogo konsulstva v Stambuli z vidom na Bosfor PoglyadiNa dumka Golca shob vigrati vijnu v majbutnomu potribno shob veliki civilizovani naciyi sogodennya doveli svoyu vijskovu organizaciyu do she bilshoyi doskonalosti Z oglyadu na ce Golc vvazhav sho suspilstvo maye buti militarizovane v mirnij chas na bezprecedentnomu rivni i sho neobhidnim ye povne zlittya vijskovogo i civilnogo zhittya Golc buv militaristom social darvinistom i ultranacionalistom yakij viriv u te sho vijna ye neobhidnoyu bazhanoyu i neminuchoyu Golc yakij vvazhav krivavu bijnyu vijni najprekrasnishoyu richchyu u sviti pisav Vona vijna ye virazhennyam energiyi i samopovagi yakimi volodiye naciya Vichnij mir oznachaye vichnu smert NagorodiKorolivstvo Prussiya Orden Chervonogo orla 4 go klasu z mechami 15 sichnya 1867 2 go klasu z dubovim listyam mechami na kilci ta koronoyu 27 sichnya 1893 velikij hrest 27 sichnya 1902 Hrest Za vislugu rokiv Prussiya Zaliznij hrest 2 go klasu Orden Koroni Prussiya 3 go klasu 18 sichnya 1881 1 go klasu Korolivskij orden domu Gogencollerniv komandorskij hrest Stolitnya medal Pour le Merite civilnij klas 1911 Orden Chornogo orla z lancyugom Pochesnij doktor Kenigsberzkogo universitetu Osmanska imperiya Orden Osmaniye 1 go klasu z diamantami Orden Medzhida 1 go klasu z diamantami Sribna i zolota medal Imtiyaz Inshi krayini Vijskovij orden Maksimiliana Jozefa velikij hrest Korolivstvo Bavariya Orden domu Saksen Ernestine velikij hrest Pochesnij hrest Rojss 1 go klasu Orden Alberta Saksoniya velikij hrest Orden Fridriha Vyurtemberg velikij hrest Orden Pochesnogo legionu kavaler Druga francuzka imperiya Orden Svyatogo Oleksandra Nevskogo Rosijska imperiya PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 SNAC 2010 d Track Q29861311 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 1914 1918 online International Encyclopedia of the First World War Berlin Munchen Freie Universitat Berlin Bayerische Staatsbibliothek 2014 d Track Q27651171 Internet Movie Database 1990 d Track Q37312 wissen de 2000 d Track Q2586165 Deutsche Nationalbibliothek Record 118696319 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Hermann Teske 1957 9 10 Nikolaus Brauns Die deutsch turkischen Beziehungen vor dem Ersten Weltkrieg 1914 Magisterarbeit am Institut fur Neuere Geschichte der Universitat Munchen Wintersemester 1996 1997 unpaginierte Fassung Kap 5 3 2 Akmeșe Handan Nezir The Birth of Modern Turkey The Ottoman Military and the March to World I London I B Tauris page 24 Goltz Colmar Baron von der 1922 Encyclopaedia Britannica Procitovano 29 sichnya 2024