Облога Кут-Ель-Амари (7 грудня 1915 — 29 квітня 1916) — облога армією Османської імперії британо-індійського гарнізону в місті Ель-Кут, в 100 милях на південь від Багдада. Завершилась нищівною поразкою британських військ.
Облога Ель-Куту | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
(Месопотамська кампанія) на Близькосхідному театрі воєнних дій Першої світової війни | |||||||
Битва при Ель-Куті 28 вересня 1915 | |||||||
Координати: 32°30′20″ пн. ш. 45°49′29″ сх. д. / 32.5055555555833280° пн. ш. 45.82472222224999570° сх. д. | |||||||
| |||||||
Сторони | |||||||
Велика Британія Британська Індія | Османська імперія | ||||||
Командувачі | |||||||
[en] # | Кольмар фон дер Гольц (пом. від тифу) Нуреддін Паша Халіл Кут | ||||||
Військові сили | |||||||
31 000 | 31—41 тис. | ||||||
Втрати | |||||||
30 000 убитих і поранених 13 000 взяті в полон | 10 000 загиблих і поранених |
Передумови
28 вересня 1915 британсько-індійський корпус розбив під містом Ель-Кутом турецькі війська під командуванням генерала Нуреддіна і рушив до Багдаду.
6 дивізія індійської армії, під командуванням генерал-майора , внаслідок поразки в Ктесифоні, відступила назад у місто Ель-Кут. Сили Британської імперії прибули в місто 3 грудня 1915. Вони зазнали значних втрат і налічували близько 11 000 солдатів, не враховуючи кавалерійські частини. Командування вирішило залишитися і утримувати позиції в Куті замість продовження руху вниз по річці в напрямку Басри. Місто було чудовим як оборонна позиція, оскільки знаходилось між руслами річок.
Облога
Війська Османської імперії підійшли до міста 7 грудня 1915. Після того, як стало зрозуміло, що ворогу вистачає сил на повноцінну облогу Ель-Куту, Таунсенд наказав кавалерії відступати на південь, що вона і зробила, на чолі з Жераром Лічменом. Турецьке військо налічувало близько 11 тисяч чоловік. Досвідчений командувач османської армії, німецький генерал Кольмар фон дер Гольц, віддає наказ будувати облогові укріплення навколо міста.
Після місяця облоги, Таунсенд забажав вирватися та рушити на південь, але командування відмовило. Проте, коли Таунсенд повідомив, що запасів продовольства залишилось лише на місяць, рятувальна група була спішно піднята на допомогу. Незрозумілим залишається чому Таунсенд увів в оману командування, бо запасів харчів насправді вистачило б не більше ніж на чотири місяці, а не на місяць як повідомив генерал-майор.
Першу визвольну операцію очолив генерал [en]. 6 січня генерал і його 19 000 військо рушило на Ель-Кут.
Передовий загін Ейлмера під командуванням генерал-майора Янґхазбенда рушили у наступ з Алі Гарбі на Шейх Саад вздовж обох берегів Тигру. Вранці 6 січня в 3,5 км від Шейх Саада колона Янґхазбенда вступила в бій з турецькими військами. Жодна спроба перемогти турків не увінчалася успіхом.
Наступного дня прибули основні частини війська під командуванням Ейлмера, який віддав наказ іти у наступ. Янґхасбенд очолив атаку на лівому березі, генерал-майор [en] — на правому. Після цілого дня важких боїв частина Кембелла перемогла війська Османської імперії, захопила дві гармати та полонених. На лівому березі всі атаки британських військ були відбиті.
8 січня британці відновили атаки й уже 9 січня турецькі війська покинули Шейх Саад.
Османи відступили на 16 км від Шейх Саада й розбили табір неподалік від Ваді. 13 січня Ейлмер атакував турецькі позиції й після важких боїв турки відступили на 8 км на захід. Турки розбили табір вище з атечією від Ваді на Ханні, між Тигром і болотистою долиною. Британські втрати в битві при Ханні склали 2 700 убитими та пораненими, що стало фатальним для захисників Кута.
Тим часом, до місця боїв підійшло підкріплення 20-30 тис. турецьких солдатів на чолі з Халіль-пашою. 12 березня на місце генерала Ейлмера призначили генерала Джорджа Коррінджа. Сили Британської імперії налічували 30 000 солдатів, тобто були приблизно рівними турецьким. Бій почався 5 квітня і британським військам вдалося навіть захопити певні міста, проте втрати були непомірно великими. Експедиція по зняттю облоги з Ель-Кута провалилася. Британським військам вона коштувала 23 000 солдатів убитими і пораненими, турки ж втратили незрівнянно менше — 10 000 чоловік.
Британці намагались викупити свої війська з облоги. Було здійснено переговори, в ході яких британцями було запропоновано 2 млн. £ та обіцянка ненападу на турецькі війська взамін на дивізію Таунсенда. Проте турками було відкинуто дану пропозицію.
29 квітня 1916 року після 147 днів облоги генерал Таунсенд капітулював. 13 000 солдатів вижило й було взято в полон. 70 % британців та 50 % індійців загинули в полоні.
Примітки
- Baker, Chris. . The Long, Long Trail. Архів оригіналу за 31 травня 2008. Процитовано 02 січня 2015.
- Baker, Chris. . The Long, Long Trail. Архів оригіналу за 28 серпня 2008. Процитовано 03 січня 2015.
Джерела
Це незавершена стаття про битву. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Obloga Kut El Amari 7 grudnya 1915 29 kvitnya 1916 obloga armiyeyu Osmanskoyi imperiyi britano indijskogo garnizonu v misti El Kut v 100 milyah na pivden vid Bagdada Zavershilas nishivnoyu porazkoyu britanskih vijsk Obloga El KutuMesopotamska kampaniya na Blizkoshidnomu teatri voyennih dij Pershoyi svitovoyi vijniBitva pri El Kuti 28 veresnya 1915 Bitva pri El Kuti 28 veresnya 1915Koordinati 32 30 20 pn sh 45 49 29 sh d 32 5055555555833280 pn sh 45 82472222224999570 sh d 32 5055555555833280 45 82472222224999570Data 7 grudnya 1915 29 kvitnya 1916Misce El KutRezultat Peremoga Osmanskoyi imperiyiStoroniVelika Britaniya Britanska Indiya Osmanska imperiyaKomanduvachi en Kolmar fon der Golc pom vid tifu Nureddin Pasha Halil KutVijskovi sili31 000 31 41 tis Vtrati30 000 ubitih i poranenih 13 000 vzyati v polon 10 000 zagiblih i poranenihPeredumovi28 veresnya 1915 britansko indijskij korpus rozbiv pid mistom El Kutom turecki vijska pid komanduvannyam generala Nureddina i rushiv do Bagdadu 6 diviziya indijskoyi armiyi pid komanduvannyam general majora vnaslidok porazki v Ktesifoni vidstupila nazad u misto El Kut Sili Britanskoyi imperiyi pribuli v misto 3 grudnya 1915 Voni zaznali znachnih vtrat i nalichuvali blizko 11 000 soldativ ne vrahovuyuchi kavalerijski chastini Komanduvannya virishilo zalishitisya i utrimuvati poziciyi v Kuti zamist prodovzhennya ruhu vniz po richci v napryamku Basri Misto bulo chudovim yak oboronna poziciya oskilki znahodilos mizh ruslami richok OblogaVijska Osmanskoyi imperiyi pidijshli do mista 7 grudnya 1915 Pislya togo yak stalo zrozumilo sho vorogu vistachaye sil na povnocinnu oblogu El Kutu Taunsend nakazav kavaleriyi vidstupati na pivden sho vona i zrobila na choli z Zherarom Lichmenom Turecke vijsko nalichuvalo blizko 11 tisyach cholovik Dosvidchenij komanduvach osmanskoyi armiyi nimeckij general Kolmar fon der Golc viddaye nakaz buduvati oblogovi ukriplennya navkolo mista Pislya misyacya oblogi Taunsend zabazhav virvatisya ta rushiti na pivden ale komanduvannya vidmovilo Prote koli Taunsend povidomiv sho zapasiv prodovolstva zalishilos lishe na misyac ryatuvalna grupa bula spishno pidnyata na dopomogu Nezrozumilim zalishayetsya chomu Taunsend uviv v omanu komanduvannya bo zapasiv harchiv naspravdi vistachilo b ne bilshe nizh na chotiri misyaci a ne na misyac yak povidomiv general major Ser Fenton Dzhon Ejlmer 1916 r Pershu vizvolnu operaciyu ocholiv general en 6 sichnya general i jogo 19 000 vijsko rushilo na El Kut Peredovij zagin Ejlmera pid komanduvannyam general majora Yanghazbenda rushili u nastup z Ali Garbi na Shejh Saad vzdovzh oboh beregiv Tigru Vranci 6 sichnya v 3 5 km vid Shejh Saada kolona Yanghazbenda vstupila v bij z tureckimi vijskami Zhodna sproba peremogti turkiv ne uvinchalasya uspihom Nastupnogo dnya pribuli osnovni chastini vijska pid komanduvannyam Ejlmera yakij viddav nakaz iti u nastup Yanghasbend ocholiv ataku na livomu berezi general major en na pravomu Pislya cilogo dnya vazhkih boyiv chastina Kembella peremogla vijska Osmanskoyi imperiyi zahopila dvi garmati ta polonenih Na livomu berezi vsi ataki britanskih vijsk buli vidbiti 8 sichnya britanci vidnovili ataki j uzhe 9 sichnya turecki vijska pokinuli Shejh Saad Indijskij soldat pislya oblogi El Kuta 1916 r Osmani vidstupili na 16 km vid Shejh Saada j rozbili tabir nepodalik vid Vadi 13 sichnya Ejlmer atakuvav turecki poziciyi j pislya vazhkih boyiv turki vidstupili na 8 km na zahid Turki rozbili tabir vishe z atechiyeyu vid Vadi na Hanni mizh Tigrom i bolotistoyu dolinoyu Britanski vtrati v bitvi pri Hanni sklali 2 700 ubitimi ta poranenimi sho stalo fatalnim dlya zahisnikiv Kuta Tim chasom do miscya boyiv pidijshlo pidkriplennya 20 30 tis tureckih soldativ na choli z Halil pashoyu 12 bereznya na misce generala Ejlmera priznachili generala Dzhordzha Korrindzha Sili Britanskoyi imperiyi nalichuvali 30 000 soldativ tobto buli priblizno rivnimi tureckim Bij pochavsya 5 kvitnya i britanskim vijskam vdalosya navit zahopiti pevni mista prote vtrati buli nepomirno velikimi Ekspediciya po znyattyu oblogi z El Kuta provalilasya Britanskim vijskam vona koshtuvala 23 000 soldativ ubitimi i poranenimi turki zh vtratili nezrivnyanno menshe 10 000 cholovik Britanci namagalis vikupiti svoyi vijska z oblogi Bulo zdijsneno peregovori v hodi yakih britancyami bulo zaproponovano 2 mln ta obicyanka nenapadu na turecki vijska vzamin na diviziyu Taunsenda Prote turkami bulo vidkinuto danu propoziciyu 29 kvitnya 1916 roku pislya 147 dniv oblogi general Taunsend kapitulyuvav 13 000 soldativ vizhilo j bulo vzyato v polon 70 britanciv ta 50 indijciv zaginuli v poloni PrimitkiBaker Chris The Long Long Trail Arhiv originalu za 31 travnya 2008 Procitovano 02 sichnya 2015 Baker Chris The Long Long Trail Arhiv originalu za 28 serpnya 2008 Procitovano 03 sichnya 2015 DzherelaCe nezavershena stattya pro bitvu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi