Яків Павлович Козельський (1729 — 1794) — письменник, філософ-просвітитель, випускник Київської академії у 1750 р., працював у Петербурзі, а з 1770 по 1786 рр. — в Україні як член Другої Малоросійської колегії у Глухові.
Козельський Яків Павлович | |
---|---|
Народився | 1729 або 1728[1] Келеберда, Кременчуцький район, Полтавська область |
Помер | не раніше 1793 Лубенський район |
Країна | Російська імперія |
Діяльність | філософ, перекладач, письменник |
Alma mater | Києво-Могилянська академія |
Знання мов | російська |
Вчений підтримує думку французького філософа Ш. Монтеск'є про те, що республіканська форма державного правління, до якої він відносить демократичну та аристократичну, є найбільш оптимальним для невеликих країн, а для країн з великою кількістю населення та територією найзручнішою є монархія. Цей «реверанс» в бік монархії можна вважати вимушеним зі сторони Я. Козельського, який готував свою роботу саме для роботи «Комісії для складання нових законів» і бажав бачити її опублікованою. Вчений прекрасно розумів, що всі «реформаторські» порухи Катерини II не можуть навіть допускати думки про можливість заміни її одноособової влади на будь-яку форму республіканського правління. Максимум, на що він сподівався, і це видно з його праці, це на певне обмеження монархії деякими представницькими інституціями. Не виступаючи відкрито проти абсолютної монархії, вчений використовує авторитет європейської науки: «… пан Монтеск'є пише, що в самовладних правліннях важко або й неможливо бути добродійним людям; мені думається, що про цю справу краще тільки розмірковувати в своїй думці, а не говорити для знання всім, а публічно краще радити, що в якому б то не було правлінні можна бути народу добродійним, якщо тільки він прагнутиме до того і відмовлятиметься від повадок до пороків з тим сподіванням, що через таке великодушне терпіння з часом виведуться з суспільства повадки до пороків». Піддаючи глибокому аналізу причини соціальних пороків сучасного йому суспільства Яків Козельський не обмежується простою констатацією факту, чи, навіть, гострою критикою існуючих реалій. Він робить спробу дати і певну позитивну програму, здійснення якої могло б, на думку вченого, допомогти людству знайти шлях до достойнішого життя. Розробку ідеалу суспільної організації вчений розробляв виходячи з двох основних позицій — внутрішнього добробуту суспільства та зовнішньої безпеки: «Засобом утримання областей в процвітаючому стані є внутрішній їх добробут та зовнішня безпека, і на цих двох підпорах стверджується їх благополуччя». Внутрішній добробут суспільства, на думку Я. Козельського, є можливим лише за умови забезпечення кожному з його членів умов для максимально можливого задоволення прав і потреб, які не суперечать правам і потребам іншого. Всі громадяни повинні користуватись політичною і громадянською свободами та рівністю перед законом. Досягти цього можна на основі укладення справедливого суспільного договору та суворого його дотримання всіма і кожним. Регулятивним засобом такої поведінки людей повинна стати етика розумного егоїзму, виховання доброчестя та освіченість. Те, що на перше місце у забезпеченні ідеального стану суспільних відносин Я. Козельський поставив «внутрішній добробут» є не випадковим. Адже він головну причину виникнення держави і сенс її існування визначав саме в служінні громадянам, а не навпаки. Служіння громадян державі визначалось саме тим, наскільки вона захищала їх інтереси і права. Якщо людина почувалась у державі захищеною соціально і матеріально, то й патріотизм її в цьому випадку мав реальне підґрунтя. «Зовнішня безпека суспільства головну силу отримує від внутрішнього його благополуччя». Зовнішня безпека держави не лише забезпечувалась внутрішнім добробутом, а й покликанням своїм мала сприяти йому. Питанням зовнішньої безпеки держави, міжнародним відносинам, Я. Козельський приділяв досить значну увагу. Він, зокрема, відзначав, що на відміну від відносин у середині країн, які базуються на суспільному договорі відносини між ними залишились у тогочасному світі реальним проявом природного стану і природних прав. Саме у відносинах між державами чітко видно, що «природне право» — це право сильного, що свобода і незалежність країн визначається їх військовою силою і волею інших. Більше того, з метою приховати панування в міжнародних відносинах звірячих порядків, узаконити право сили, владоможці намагаються унормувати їх і видати за різновид права: «Ненаситні самолюбці, не знаючи, чи не бажаючи знати, в чому полягає істинне право, видумали ще якесь воєнне право, яке ніколи не було, не є і не буде правом; а якщо його, в докір і паплюження істинного права, що перебуває під опікою самого всемогутнього божества, назвати правом, то визначення йому думаю я наступне: нелюдське бажання, поєднане з могутністю і силою, щоб завдавати своєму ближньому усіляку шкоду, навіть і саму смерть без страху покарання, називаю я воєнне право». Зазначаючи, що в міжнародних відносинах панує «первісний» стан людських відносин, тобто «війна всіх проти всіх», Я. Козельський робить спробу класифікувати війни за критерієм їх рушійних мотивів. Він вважає, що війни за територію, багатство чи релігійні переконання (так звані «чародійні», покликані нав'язати іншим свою віру) є несправедливими і такими, що не мають право на існування в цивілізованому світі, яким повинен стати людський світ. У той же час війни оборонні, чи навіть і наступальні проти агресорів та народні повстання проти гнобителів є справедливими. Більше того, пригноблені, обмануті чи насильно примучені до тих чи інших дій мають пріоритетне право на задоволення своїх справедливих вимог. І лише ці категорії людей, соціальні групи чи народи мають право застосовувати збройну силу і починати війну. Він говорить: «… мені думається, що ніхто у світі не має права на війну, окрім таких людей, які так скривджені, що їх кривда варта по справедливості війни, і коли при цьому вони до надання собі задоволення не мають іншого засобу крім війни». У майбутньому, коли люди досягнуть справедливого стану в середині держав вони зможуть організувати і реалізацію справедливої зовнішньої політики, виключивши назавжди війну із засобів міжнародних відносин. Концепція ідеальної організації державиКонцепція ідеальної організації держави Я. Козельського є своєрідною вершиною української політичної думки гетьманської доби. Написана вченим для використання в роботі членами скликаної Катериною II «Комісії…», на яку українське дворянство покладало великі надії щодо відродження "старовинних прав і вольностей, вона стала спробою теоретичної реалізації традиційних для козацтва уявлень про справедливий державно-суспільний устрій в поєднанні з досягненнями тогочасної політичної думки Західної Європи. Оцінюючи європейський контекст політичної концепції українського вченого, В. С. Дмитриченко писав: «Відносно ж Козельського, зазначимо, що творче використання ним теорії природного права та суспільного договору допомогло йому розкрити кричущі „зловживання суспільним станом“, соціальні пороки сучасних йому суспільних порядків, піддати їх серйозній критиці, піднятись (хоч і не в прямому, яскравому виступі) до засудження та заперечення феодально-кріпосницького ладу Росії й розробити новий ідеал суспільства». Суспільство розглядав як продукт природного права й суспільного договору, внаслідок якого виникає держава. Людина, за Я. П. Козельським, спочатку є природною істотою з її потребами в їжі, відпочинку, самозахисті тощо. Однак при переході від «природного» до культурного стану, людина втрачає частину природної свободи і приймає «суспільну волю» та закони громадянського суспільства — при цьому природний потяг до безпеки і недоторканості приватного життя нові (соціальні) норми повинні враховувати, а держава мусить надавати людині механізми їх задоволення. Проблемою, за Я. Козельським, є те, що законодавці не завжди справедливо і часто досить довільно встановлюють норми, які порушують позиції природного права, а отже, розхитують підмурівок справжніх людських відносин, зводять нанівець моральну єдність суспільства. Тому для відновлення справедливості потрібна нова моральна філософія, яка покаже людям шлях до щастя. Шляхи вдосконалення суспільства Я. Козельський вбачав у поліпшенні законів, накопиченні знань та у принципі «здорового егоїзму», завдяки якому кожна людина чимось поступиться для суспільної користі. Якщо ж несправедливість існуватиме, то людина може скористатися правом «защищаться силою от наносимого вреда». Див. такожДжерела та література
Література
Посилання
|
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yakiv Pavlovich Kozelskij 1729 1729 1794 pismennik filosof prosvititel vipusknik Kiyivskoyi akademiyi u 1750 r pracyuvav u Peterburzi a z 1770 po 1786 rr v Ukrayini yak chlen Drugoyi Malorosijskoyi kolegiyi u Gluhovi Kozelskij Yakiv PavlovichNarodivsya1729 abo 1728 1 Keleberda Kremenchuckij rajon Poltavska oblastPomerne ranishe 1793 Lubenskij rajonKrayina Rosijska imperiyaDiyalnistfilosof perekladach pismennikAlma materKiyevo Mogilyanska akademiyaZnannya movrosijska2 Aristokratichnu v yakij senat upravlyaye vsima vishepisanimi spravami Z Monarhichnu v yakij odin gosudar upravlyaye narodom na osnovi zakoniv 4 Despotichnu v yakij odin zhe gosudar keruye vsima spravami po svoyij voli Vchenij pidtrimuye dumku francuzkogo filosofa Sh Montesk ye pro te sho respublikanska forma derzhavnogo pravlinnya do yakoyi vin vidnosit demokratichnu ta aristokratichnu ye najbilsh optimalnim dlya nevelikih krayin a dlya krayin z velikoyu kilkistyu naselennya ta teritoriyeyu najzruchnishoyu ye monarhiya Cej reverans v bik monarhiyi mozhna vvazhati vimushenim zi storoni Ya Kozelskogo yakij gotuvav svoyu robotu same dlya roboti Komisiyi dlya skladannya novih zakoniv i bazhav bachiti yiyi opublikovanoyu Vchenij prekrasno rozumiv sho vsi reformatorski poruhi Katerini II ne mozhut navit dopuskati dumki pro mozhlivist zamini yiyi odnoosobovoyi vladi na bud yaku formu respublikanskogo pravlinnya Maksimum na sho vin spodivavsya i ce vidno z jogo praci ce na pevne obmezhennya monarhiyi deyakimi predstavnickimi instituciyami Ne vistupayuchi vidkrito proti absolyutnoyi monarhiyi vchenij vikoristovuye avtoritet yevropejskoyi nauki pan Montesk ye pishe sho v samovladnih pravlinnyah vazhko abo j nemozhlivo buti dobrodijnim lyudyam meni dumayetsya sho pro cyu spravu krashe tilki rozmirkovuvati v svoyij dumci a ne govoriti dlya znannya vsim a publichno krashe raditi sho v yakomu b to ne bulo pravlinni mozhna buti narodu dobrodijnim yaksho tilki vin pragnutime do togo i vidmovlyatimetsya vid povadok do porokiv z tim spodivannyam sho cherez take velikodushne terpinnya z chasom vivedutsya z suspilstva povadki do porokiv Piddayuchi glibokomu analizu prichini socialnih porokiv suchasnogo jomu suspilstva Yakiv Kozelskij ne obmezhuyetsya prostoyu konstataciyeyu faktu chi navit gostroyu kritikoyu isnuyuchih realij Vin robit sprobu dati i pevnu pozitivnu programu zdijsnennya yakoyi moglo b na dumku vchenogo dopomogti lyudstvu znajti shlyah do dostojnishogo zhittya Rozrobku idealu suspilnoyi organizaciyi vchenij rozroblyav vihodyachi z dvoh osnovnih pozicij vnutrishnogo dobrobutu suspilstva ta zovnishnoyi bezpeki Zasobom utrimannya oblastej v procvitayuchomu stani ye vnutrishnij yih dobrobut ta zovnishnya bezpeka i na cih dvoh pidporah stverdzhuyetsya yih blagopoluchchya Vnutrishnij dobrobut suspilstva na dumku Ya Kozelskogo ye mozhlivim lishe za umovi zabezpechennya kozhnomu z jogo chleniv umov dlya maksimalno mozhlivogo zadovolennya prav i potreb yaki ne superechat pravam i potrebam inshogo Vsi gromadyani povinni koristuvatis politichnoyu i gromadyanskoyu svobodami ta rivnistyu pered zakonom Dosyagti cogo mozhna na osnovi ukladennya spravedlivogo suspilnogo dogovoru ta suvorogo jogo dotrimannya vsima i kozhnim Regulyativnim zasobom takoyi povedinki lyudej povinna stati etika rozumnogo egoyizmu vihovannya dobrochestya ta osvichenist Te sho na pershe misce u zabezpechenni idealnogo stanu suspilnih vidnosin Ya Kozelskij postaviv vnutrishnij dobrobut ye ne vipadkovim Adzhe vin golovnu prichinu viniknennya derzhavi i sens yiyi isnuvannya viznachav same v sluzhinni gromadyanam a ne navpaki Sluzhinnya gromadyan derzhavi viznachalos same tim naskilki vona zahishala yih interesi i prava Yaksho lyudina pochuvalas u derzhavi zahishenoyu socialno i materialno to j patriotizm yiyi v comu vipadku mav realne pidgruntya Zovnishnya bezpeka suspilstva golovnu silu otrimuye vid vnutrishnogo jogo blagopoluchchya Zovnishnya bezpeka derzhavi ne lishe zabezpechuvalas vnutrishnim dobrobutom a j poklikannyam svoyim mala spriyati jomu Pitannyam zovnishnoyi bezpeki derzhavi mizhnarodnim vidnosinam Ya Kozelskij pridilyav dosit znachnu uvagu Vin zokrema vidznachav sho na vidminu vid vidnosin u seredini krayin yaki bazuyutsya na suspilnomu dogovori vidnosini mizh nimi zalishilis u togochasnomu sviti realnim proyavom prirodnogo stanu i prirodnih prav Same u vidnosinah mizh derzhavami chitko vidno sho prirodne pravo ce pravo silnogo sho svoboda i nezalezhnist krayin viznachayetsya yih vijskovoyu siloyu i voleyu inshih Bilshe togo z metoyu prihovati panuvannya v mizhnarodnih vidnosinah zviryachih poryadkiv uzakoniti pravo sili vladomozhci namagayutsya unormuvati yih i vidati za riznovid prava Nenasitni samolyubci ne znayuchi chi ne bazhayuchi znati v chomu polyagaye istinne pravo vidumali she yakes voyenne pravo yake nikoli ne bulo ne ye i ne bude pravom a yaksho jogo v dokir i paplyuzhennya istinnogo prava sho perebuvaye pid opikoyu samogo vsemogutnogo bozhestva nazvati pravom to viznachennya jomu dumayu ya nastupne nelyudske bazhannya poyednane z mogutnistyu i siloyu shob zavdavati svoyemu blizhnomu usilyaku shkodu navit i samu smert bez strahu pokarannya nazivayu ya voyenne pravo Zaznachayuchi sho v mizhnarodnih vidnosinah panuye pervisnij stan lyudskih vidnosin tobto vijna vsih proti vsih Ya Kozelskij robit sprobu klasifikuvati vijni za kriteriyem yih rushijnih motiviv Vin vvazhaye sho vijni za teritoriyu bagatstvo chi religijni perekonannya tak zvani charodijni poklikani nav yazati inshim svoyu viru ye nespravedlivimi i takimi sho ne mayut pravo na isnuvannya v civilizovanomu sviti yakim povinen stati lyudskij svit U toj zhe chas vijni oboronni chi navit i nastupalni proti agresoriv ta narodni povstannya proti gnobiteliv ye spravedlivimi Bilshe togo prignobleni obmanuti chi nasilno primucheni do tih chi inshih dij mayut prioritetne pravo na zadovolennya svoyih spravedlivih vimog I lishe ci kategoriyi lyudej socialni grupi chi narodi mayut pravo zastosovuvati zbrojnu silu i pochinati vijnu Vin govorit meni dumayetsya sho nihto u sviti ne maye prava na vijnu okrim takih lyudej yaki tak skrivdzheni sho yih krivda varta po spravedlivosti vijni i koli pri comu voni do nadannya sobi zadovolennya ne mayut inshogo zasobu krim vijni U majbutnomu koli lyudi dosyagnut spravedlivogo stanu v seredini derzhav voni zmozhut organizuvati i realizaciyu spravedlivoyi zovnishnoyi politiki viklyuchivshi nazavzhdi vijnu iz zasobiv mizhnarodnih vidnosin Koncepciya idealnoyi organizaciyi derzhavi Koncepciya idealnoyi organizaciyi derzhavi Ya Kozelskogo ye svoyeridnoyu vershinoyu ukrayinskoyi politichnoyi dumki getmanskoyi dobi Napisana vchenim dlya vikoristannya v roboti chlenami sklikanoyi Katerinoyu II Komisiyi na yaku ukrayinske dvoryanstvo pokladalo veliki nadiyi shodo vidrodzhennya starovinnih prav i volnostej vona stala sproboyu teoretichnoyi realizaciyi tradicijnih dlya kozactva uyavlen pro spravedlivij derzhavno suspilnij ustrij v poyednanni z dosyagnennyami togochasnoyi politichnoyi dumki Zahidnoyi Yevropi Ocinyuyuchi yevropejskij kontekst politichnoyi koncepciyi ukrayinskogo vchenogo V S Dmitrichenko pisav Vidnosno zh Kozelskogo zaznachimo sho tvorche vikoristannya nim teoriyi prirodnogo prava ta suspilnogo dogovoru dopomoglo jomu rozkriti krichushi zlovzhivannya suspilnim stanom socialni poroki suchasnih jomu suspilnih poryadkiv piddati yih serjoznij kritici pidnyatis hoch i ne v pryamomu yaskravomu vistupi do zasudzhennya ta zaperechennya feodalno kriposnickogo ladu Rosiyi j rozrobiti novij ideal suspilstva Suspilstvo rozglyadav yak produkt prirodnogo prava j suspilnogo dogovoru vnaslidok yakogo vinikaye derzhava Lyudina za Ya P Kozelskim spochatku ye prirodnoyu istotoyu z yiyi potrebami v yizhi vidpochinku samozahisti tosho Odnak pri perehodi vid prirodnogo do kulturnogo stanu lyudina vtrachaye chastinu prirodnoyi svobodi i prijmaye suspilnu volyu ta zakoni gromadyanskogo suspilstva pri comu prirodnij potyag do bezpeki i nedotorkanosti privatnogo zhittya novi socialni normi povinni vrahovuvati a derzhava musit nadavati lyudini mehanizmi yih zadovolennya Problemoyu za Ya Kozelskim ye te sho zakonodavci ne zavzhdi spravedlivo i chasto dosit dovilno vstanovlyuyut normi yaki porushuyut poziciyi prirodnogo prava a otzhe rozhituyut pidmurivok spravzhnih lyudskih vidnosin zvodyat nanivec moralnu yednist suspilstva Tomu dlya vidnovlennya spravedlivosti potribna nova moralna filosofiya yaka pokazhe lyudyam shlyah do shastya Shlyahi vdoskonalennya suspilstva Ya Kozelskij vbachav u polipshenni zakoniv nakopichenni znan ta u principi zdorovogo egoyizmu zavdyaki yakomu kozhna lyudina chimos postupitsya dlya suspilnoyi koristi Yaksho zh nespravedlivist isnuvatime to lyudina mozhe skoristatisya pravom zashishatsya siloyu ot nanosimogo vreda section Div takozhKozelskiDzherela ta literaturaN V Shevchenko Kozelskij Yakiv Pavlovich 17 Serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2007 T 4 Ka Kom S 433 ISBN 978 966 00 0692 8 Istoriya vitchiznyanih sociologichnih teorij i vchen navchalno metodichnij posibnik Ukladach Bileckij V V Doneck DonDDU UKCentr NTSh Doneck 2007 116 s Literatura V Gorobec Kozelskij Yakiv Politichna enciklopediya Redkol Yu Levenec golova Yu Shapoval zast golovi ta in K Parlamentske vidavnictvo 2011 s 340 ISBN 978 966 611 818 2 Kozelskij Yakiv Pavlovich Filosofskij enciklopedichnij slovnik V I Shinkaruk gol redkol ta in Kiyiv Institut filosofiyi imeni Grigoriya Skovorodi NAN Ukrayini Abris 2002 742 s 1000 ekz BBK 87ya2 ISBN 966 531 128 X PosilannyaKozelskij Yakiv Pavlovich 18 Listopada 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2001 T 3 K M S 143 ISBN 966 7492 03 6 Slovar russkih pisatelej XVIII veka Vypusk 2 K P pod red A M Panchenko SPb Nauka 1999 S 91 93 ISBN 5 02 028095 X d Track Q110027664d Track Q656d Track Q109277660d Track Q248326d Track Q4344457 Identifiants et Referentiels ABES 2011 d Track Q47757534d Track Q2826570