Козаченко Григорій Якович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Козаченко.

Григо́рій Я́кович Козаче́нко (нар. 20 грудня 1900 (2 січня 1901)(19010102), с. Тишки, нині Лубенський район Полтавська область — 1 червня 1970, Харків, УРСР, СРСР) — український радянський актор. Народний артист УРСР (1953). Кавалер ордена Трудового Червоного Прапора.

Козаченко Григорій Якович
Зображення
Народився	2 січня 1901(1901-01-02) Трушки, Білоцерківський район, Україна
Помер	1 червня 1970(1970-06-01) (69 років) Харків, Українська РСР, СРСР
Поховання	Міське кладовище № 2
Громадянство	СРСР
Діяльність	актор
Alma mater	Харківський академічний український драматичний театр імені Тараса Шевченка
IMDb	nm2586831
Нагороди та премії

Життєпис

У 1924 р. закінчив драматичну студію при театрі «Березіль» (Біла Церква, нині Київська область).).

У 1925 р. працював актором Київської майстерні театру, від 1926 — у театрі «Березіль» у Харкові.

У 1935—1970 працював в Харківському українському драматичному театрі імені Тараса Шевченка, у 1962—1963 рр. викладав у драматичній студії при театруі.

Був членом КПРС (від 1941).

• Дружина: Криницька Лідія Антонівна (1898—1966) — українська радянська актриса, читець, театральний педагог. Народна артистка УРСР (1954).

Ролі в театрі

• Кнур («Лимерівна» П. Мирного).
• Котенко («Талан» М. Старицького).
• Боцман Кобза («Загибель ескадри» О. Корнійчука).
• Берест («Платон Кречет» О. Корнійчука).
• Лубенко («Богдан Хмельницький» О. Корнійчука).
• Хрипун («Фронт» О. Корнійчука).
• Галушка («В степах України» О. Корнійчука)
• Монах Сильвестр («Ярослав Мудрий» І. Кочерги).
• Гнат («Назар Стодоля» Т. Шевченка)
• Касьянов («Генерал Ватутін» Л. Дмитерка)
• Мартин Боруля (однойменна п'єса І. Карпенка-Карого),
• Поміщик Шредер («Життя починається знову» В. Собка).
• Восьмибратов («Ліс» О. Островського).
• Достигаєв («Єгор Буличов та інші» М. Горького)
• Осип («Ревізор» М. Гоголя).
• Лавров («Втрачений дім» С. Михалкова).
• Професор Лосєв («Закон честі» О. Штейна)
• Литвинов («На березі дикім» за Б. Полєвим)
• Абат Крюшо («Євгенія Ґранде» за О. де Бальзаком).

Ролі в кіно

• «Над Черемошем» (1954, реж. Г. Крикун);
• (1955, реж. В. Лапокниш);
• «Море кличе» (1955, реж. В. Браун);
• «Партизанська іскра» (1957, реж. О. Маслюков);
• (1957, фільм-спектакль, реж. Л. Швачко, Б. Норд);
• (1958, реж. О. Маслюков).

Звання та нагороди

• 1953 — Народний артист УРСР.
• Нагороджено орденом Трудового Червоного Прапора.

Література

• Українська Радянська Енциклопедія. — 2-е видання. — Т. 5. — К., 1980. — С. 262.
• Мистецтво України : Біографічний довідник / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1997. — 700 с. — .. — С. 306.