Козак-Вірленська Катерина

Катери́на Коза́к-Вірле́нська (1892, с. Велика Горожанна — бл. 1941, Львів) — українська театральна актриса. Член Союзу діячів українського театрального мистецтва (з 1922).

Козак-Вірленська Катерина
Народилася	1892(1892) с. Велика Горожанна
Померла	бл. 1941 Львів
Діяльність	драматична актриса
Відома завдяки	актриса низки українських театрів, зокрема Театру Української бесіди у Львові (1915—1918, 1921—1924)
Стрілецький театр, «Український Черновецький театр» під керівництвом Катерини Рубчакової (1918—1919, Чернівці, Єлисаветград, Станіслав) Державний театр ЗО УНР під керівництвом Йосипа Стадника (1919, Станіслав, Кам'янець-Подільський) «Народний театр» при Міністерстві преси й інформації УНР (1919, Могилів-Подільський) Український незалежний театр (1920, Львів) Український театр Й. Стадника (1925, Львів) Незалежний людовий театр (1926—1927, Львів) Трупа кооперативу «Український театр» під дирекцією Й. Стадника (1927—1929, Львів) Український театрі-ревю «Цвіркун» (1931—1933, Львів) Театр «Богема» під керівництвом П. Сороки (1933—1934, Львів). Ролі Дульська («Мораль пані Дульської» Г. Запольської) Варка («Безталанна» І. Карпенка-Карого) Фатима («Ясні зорі» Б. Грінченка) Маруся («Базар» В. Винниченка) Наталія Павлівна («Брехня» В. Винниченка) Рита («Чорна Пантера і Білий Ведмідь» В. Винниченка) Оксана («Про що тирса шелестіла» С. Черкасенка) Війтиха («Бабський бунт» Я. Ярославенка) Ельміра («Тартюф» Ж.-Б. Мольєра) Фру Альвінґ («Примари» Г. Ібсена) Лаура («Бій метеликів» Г. Зудермана, «Батько» А. Стріндберґа) Ганна Геншель («Візник Геншель» Ґ. Гауптмана) Примітки . Архів оригіналу за 5 Квітня 2016. Процитовано 23 Червня 2016. Література Мистецтво України : Біографічний довідник / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1997. — 700 с. — . — С. 305 Козак-Вірленська Катерина / Р. Я. Лаврентій [ 26 Листопада 2020 у Wayback Machine.]esu.com.ua Лаврентій Р. Когутяк Іван Іванович; Козак-Вірленська Катерина / Р. Я. Лаврентій // Енциклопедія Сучасної України. — Київ, 2013. — Т. 13 : Киї–Кок. — С. 593, 621—622. Катерина Козак-Вірленська // Театральне мистецтво. 1922. Вип. 7–8.