Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Клятва в залі для гри у м'яч (фр. Serment du jeu de paume) — поворотна подія в перші дні Великої французької революції. Клятва була підписана 576 з 577 депутатів третього стану 20 червня 1789 року в імпровізованій конференц-залі в приміщенні тенісного корту, поруч з Версальським палацом, після того, як депутатів не допустили на збори Генеральних штатів.
| Клятва в залі для гри у м'яч | |
 | |
| Названо на честь | d |
|---|---|
| Країна |  Королівство Франція |
| Місце розташування | d |
| Дата й час | 20 червня 1789[1] |
| Перший рядок | Nationall assembly makey the oathy |
 Клятва в залі для гри у м'яч у Вікісховищі | |
Координати: 48°48′03″ пн. ш. 2°07′26″ сх. д. / 48.801000000027769943° пн. ш. 2.12388888891666650° сх. д.
Перебіг подій
5 травня 1789 року відбулось відкриття Генеральних штатів. В червні пройшли народні заворушення в Парижі, армія приєдналась до народу. 17 червня на Генеральних штатах найбільш радикальна група депутатів-представників третього стану на чолі з графом де Мірабо оголосила себе Національними зборами.
20 червня депутати прийшли до зали засідань і виявили, що двері зали зачинені і до них приставлена варта. Побоюючись початку репресій, того ж дня 577 депутатів третього стану зібрались в прилеглому залі для гри в же-де-пом, який належав братові короля. Там вони дали урочисту клятву не розходитися й збиратися всюди, де вимагатимуть обставини, до тих пір, поки не буде створена і затверджена на міцних підвалинах конституція королівства. За проголосували 576 з 577 присутніх депутатів. Єдиним, хто не підписав клятву став політик Йосип Мартін-Даух, який не вважав за потрібне виконувати рішення, не санкційовані королем. Текст клятви склав нотаріус .
Таким чином третій стан відкрито продемонстрував непокору волі Людовика XVI, який був у траурі за своїм і за давньою традицією вважав будь-які громадські збори в цей час недоречними. Щоправда, мотиви заборони на зібрання депутатів в той час не були відомі. Відповідно до клятви, депутати продовжували збиратися щодня в залі для гри у м'яч, поки за вимогою короля до них не приєдналися представники дворянства і духовенства.
23 червня король відмовився визнати вимоги депутатів третього стану. У відповідь депутати третього стану прийняли рішення не розходитися. 9 липня Національні збори прийняли назву «Установчих». 12 липня відбулись перші зіткнення повсталого народу з королівськими військами на вулицях Парижа, а 14 липня 1789 року — штурм і взяття Бастилії.
Полотно Давіда
Наступного року та запропонували замовити Жаку-Луї Давіду, «художнику Революції», монументальне полотно із зображенням цієї знаменної події. Маючи намір намалювати на полотні розмірами 10 на 6 метрів сотні депутатів, Давід виконав безліч підготовчих портретних ескізів. Картина повинна була стати найбільш грандіозним проектом молодої республіки в царині мистецтва.
Однак, фінансування проекту швидко вичерпалося. Давід оголосив передплату на естампи з ескізами майбутньої картини, але вони також розходилися погано. Конвент відмовився фінансувати завершення робіт. У міру радикалізації революції багато з депутатів, які були зображені на полотні, були страчені і з героїв перетворилися на зрадників. Піддалася переоцінці й роль Мірабо. З цих причин Давід в 1794 році припинив працювати над полотном. Воно так і не було завершене.
Джерела
- Warren Roberts. Jacques-Louis David and Jean-Louis Prieur, revolutionary artists: the public, the populace, and images of the French Revolution. State University of New York, Press, 2000. Pages 227–269.
- Rolf Reichardt, Hubertus Kohle. Visualizing the Revolution: politics and the pictorial arts in late eighteenth-century France. Reaktion Books, 2008. Pages 91-131.
- Doyle, William (1990). The Oxford History of the French Revolution. p. 105. .
Координати: 48°48′03″ пн. ш. 02°07′26″ сх. д. / 48.8010111° пн. ш. 2.12389° сх. д.{{#coordinates:}}: не можна мати більш ніж один первинний тег на сторінку
- Encyclopædia Britannica
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Klyatva v zali dlya gri u m yach fr Serment du jeu de paume povorotna podiya v pershi dni Velikoyi francuzkoyi revolyuciyi Klyatva bula pidpisana 576 z 577 deputativ tretogo stanu 20 chervnya 1789 roku v improvizovanij konferenc zali v primishenni tenisnogo kortu poruch z Versalskim palacom pislya togo yak deputativ ne dopustili na zbori Generalnih shtativ Klyatva v zali dlya gri u m yach Nazvano na chestd Krayina Korolivstvo Franciya Misce roztashuvannyad Data j chas20 chervnya 1789 1 Pershij ryadokNationall assembly makey the oathy Klyatva v zali dlya gri u m yach u Vikishovishi Koordinati 48 48 03 pn sh 2 07 26 sh d 48 801000000027769943 pn sh 2 12388888891666650 sh d 48 801000000027769943 2 12388888891666650Eskiz Zh Davida do kartini Klyatva v zali dlya gri u m yach roboti Suchasnij viglyad Zali dlya gri u m yach Perebig podij5 travnya 1789 roku vidbulos vidkrittya Generalnih shtativ V chervni projshli narodni zavorushennya v Parizhi armiya priyednalas do narodu 17 chervnya na Generalnih shtatah najbilsh radikalna grupa deputativ predstavnikiv tretogo stanu na choli z grafom de Mirabo ogolosila sebe Nacionalnimi zborami 20 chervnya deputati prijshli do zali zasidan i viyavili sho dveri zali zachineni i do nih pristavlena varta Poboyuyuchis pochatku represij togo zh dnya 577 deputativ tretogo stanu zibralis v prileglomu zali dlya gri v zhe de pom yakij nalezhav bratovi korolya Tam voni dali urochistu klyatvu ne rozhoditisya j zbiratisya vsyudi de vimagatimut obstavini do tih pir poki ne bude stvorena i zatverdzhena na micnih pidvalinah konstituciya korolivstva Za progolosuvali 576 z 577 prisutnih deputativ Yedinim hto ne pidpisav klyatvu stav politik Josip Martin Dauh yakij ne vvazhav za potribne vikonuvati rishennya ne sankcijovani korolem Tekst klyatvi sklav notarius Takim chinom tretij stan vidkrito prodemonstruvav nepokoru voli Lyudovika XVI yakij buv u trauri za svoyim i za davnoyu tradiciyeyu vvazhav bud yaki gromadski zbori v cej chas nedorechnimi Shopravda motivi zaboroni na zibrannya deputativ v toj chas ne buli vidomi Vidpovidno do klyatvi deputati prodovzhuvali zbiratisya shodnya v zali dlya gri u m yach poki za vimogoyu korolya do nih ne priyednalisya predstavniki dvoryanstva i duhovenstva 23 chervnya korol vidmovivsya viznati vimogi deputativ tretogo stanu U vidpovid deputati tretogo stanu prijnyali rishennya ne rozhoditisya 9 lipnya Nacionalni zbori prijnyali nazvu Ustanovchih 12 lipnya vidbulis pershi zitknennya povstalogo narodu z korolivskimi vijskami na vulicyah Parizha a 14 lipnya 1789 roku shturm i vzyattya Bastiliyi Polotno DavidaNastupnogo roku ta zaproponuvali zamoviti Zhaku Luyi Davidu hudozhniku Revolyuciyi monumentalne polotno iz zobrazhennyam ciyeyi znamennoyi podiyi Mayuchi namir namalyuvati na polotni rozmirami 10 na 6 metriv sotni deputativ David vikonav bezlich pidgotovchih portretnih eskiziv Kartina povinna bula stati najbilsh grandioznim proektom molodoyi respubliki v carini mistectva Odnak finansuvannya proektu shvidko vicherpalosya David ogolosiv peredplatu na estampi z eskizami majbutnoyi kartini ale voni takozh rozhodilisya pogano Konvent vidmovivsya finansuvati zavershennya robit U miru radikalizaciyi revolyuciyi bagato z deputativ yaki buli zobrazheni na polotni buli stracheni i z geroyiv peretvorilisya na zradnikiv Piddalasya pereocinci j rol Mirabo Z cih prichin David v 1794 roci pripiniv pracyuvati nad polotnom Vono tak i ne bulo zavershene DzherelaKlyatva v zali dlya gri u m yach u sestrinskih Vikiproyektah Portal Franciya Klyatva v zali dlya gri u m yach u Vikishovishi Warren Roberts Jacques Louis David and Jean Louis Prieur revolutionary artists the public the populace and images of the French Revolution State University of New York Press 2000 Pages 227 269 Rolf Reichardt Hubertus Kohle Visualizing the Revolution politics and the pictorial arts in late eighteenth century France Reaktion Books 2008 Pages 91 131 Doyle William 1990 The Oxford History of the French Revolution p 105 ISBN 978 0 19 285221 2 Koordinati 48 48 03 pn sh 02 07 26 sh d 48 8010111 pn sh 2 12389 sh d 48 8010111 2 12389 coordinates ne mozhna mati bilsh nizh odin pervinnij teg na storinku Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741