Федот Олексійович Клокачьов (15 березня 1739, Горожанський стан, Великолуцька провінція, Новгородська губернія — 27 жовтня 1783, Херсон) — віце-адмірал, командувач Чорноморським флотом Росії, перший кавалер ордену святого Георгія серед російських моряків.
Федот Олексійович Клокачьов | ||||
---|---|---|---|---|
Народження | 15 березня 1739 Горожанський стан, Великолуцька провінція, Новгородська губернія | |||
Смерть | 27 жовтня 1783 (44 роки) Херсон, Новоросійська губернія чума | |||
Приналежність | Російська імперія | |||
Рід військ | флот | |||
Роки служби | 1746 — ? | |||
Звання | Віце-адмірал | |||
Командування | 66-гарматні кораблі "Північний Орел", "Європа", лінійні кораблі "Святий Андрій Первозваний", "Святий Великомученик Ісидор", Практична ескадра Балтійського флоту, Чорноморський флот Російської імперії | |||
Війни / битви | Семирічна війна, Російсько-турецька війна (1768—1774) | |||
Діти | d | |||
Нагороди |
|
Біографія
Народився 15 березня 1739 року в селі Горожанський стан Великолуцької провінції Псковської губернії.
1746 року після закінчення Морської академії випущений до Балтійського флоту гардемарином та протягом декількох років плавав з Кронштадту до Архангельська й у зворотньому напрямкові.
Під час Семирічної війни в званні лейтенанта брав участь в Кольберзькій експедиції.
1770 року при спорядженні Першої Архіпелазької експедиції адмірала Григорія Спірідова в званні капітана 1-го рангу був призначений командиром 66-гарматного корабля «Північний Орел»; історик цього походу, Віктор Головачьов, атестує Клокачьова як «найосвіченішу та найпоряднішу людину з тодішніх наших флотських офіцерів». Після тяжкого переходу Німецьким морем «Північний Орел» так потік, що його вирішили переробити на шпитальне судно, а Клокачьова було переведено на 66-гарматний корабель «Європа».
24 червня 1770 року під час атаки на турецький флот в Хіоській протоці Клокачьову випала честь командувати головним кораблем; Головачьов написав нього: «Вітрилами він керував як на маневрах — під градом ворожих ядер „Європа“ тричі повертала оверштаг й вступала в своє місце».
У ніч на 26 червня при Чесмі «Європа» через неузгодженість знялася з якорю набагато раніше інших суден й протягом більше ніж півгодини Клокачьов один бився з усім турецьким флотом, до того ж йому вдалося пострілами запалити один з ворожих кораблів; панікою, яка при цьому почалася, скористалися російські брандери, які довершили знищення турецького флоту. За цю битву Клокачьов 9 липня 1771 року першим серед російських моряків був нагороджений орденом св. Георгія 4-го ступеня (№ 107 за кавалерським списком Судравського та № 128 за списком Григоровича—Степанова).
Під час турецької війни при відправленні його для атаки турецького флоту в гирло порту Чесма з одним кораблем, вступив з відмінною безстрашністю в битву, витримав вогонь всього флоту, поки підійшли інші кораблі. |
Після цього Клокачьов брав участь в нападі на фортеці Пеларі та Мітилена. 13 квітня 1774 року отримав звання капітана бригадирського рангу.
26 листопада 1775 року Клокачьов був нагороджений орденом св. Георгія 3-го ступеня (№ 49 за кавалерськими списками)
За хоробрі та мужні військові звершення, виявлені в атаці турецького флоту, який перебував у Чесменській гавані. |
По поверненні на Балтику Клокачьов командував кораблями «Св. Андрій Первозваний» та «Святий Великомученик Ісидор]]», а також окремими флотськими загонами, серед яких була й Практична ескадра Балтійського флоту.
У липні 1776 року отримав спочатку звання капітана генерал-майорського рангу, а по тому — контр-адмірала. Був призначений командиром Азовської флотилією та портами, змінивши на цій посаді Олексія Сенявіна. За Клокачьова було на Доні закладено дві великі верфі — Новохоперську та Глінотонівську, на яких було розпочато будівництво 44-гарматних фрегатів. Восени 1779 року чотири нових фрегата та два боти було перебазовано з Таганрогу до Дніпровського лиману як окремий загін Азовської флотилії.
1780 року через хворобу був звільнений на два роки у відпустку, а в травні 1782 року призначений до присутності в Адміралтейській колегії, а 28 червня 1782 року отримав звання віце-адмірала.
11 січня 1783 року знову стає командиром Азовської флотилії й від літа того ж року починає перевід головної бази флотилії з Керчі до Ахтіарської бухти, де незадовго до того контр-адміралом Фомою Макензі було закладено нове місто — Севастополь. Таким чином Клокачьов став першим командиром Чорноморського флоту Російської імперії. Наприкінці того ж року Клокачьов надав Адміралтейській колегії першу карту Ахтіарської бухти.
Помер в Херсоні 27 жовтня 1783 року від чуми під час її епідемії.
Джерела
- Военная энциклопедия / Под ред. В. Ф. Новицкого и др. — СПб.: т-во И. В. Сытина, 1911−1915. — Т. 12. (рос.)
- Головачев В. Ф. Чесма. Экспедиция русского флота в Архипелаг и Чесменское сражение. // «Морской сборник», 1900, № 1—2 (отдельное издание: М.—Л., Военмориздат, 1944 (рос.)
- Лурье В. М. Морской биографический словарь. XVIII век. СПб., 2005 (рос.)
- Степанов В. С., Григорович П. И. В память столетнего юбилея императорского Военного ордена Святого великомученика и Победоносца Георгия. (1769—1869). СПб., 1869 (рос.)
Посилання
- «Для командования заводимым флотом» статья к 275-летию Клокачёва [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Fedot Oleksijovich Klokachov 15 bereznya 1739 Gorozhanskij stan Velikolucka provinciya Novgorodska guberniya 27 zhovtnya 1783 Herson vice admiral komanduvach Chornomorskim flotom Rosiyi pershij kavaler ordenu svyatogo Georgiya sered rosijskih moryakiv Fedot Oleksijovich KlokachovNarodzhennya15 bereznya 1739 1739 03 15 Gorozhanskij stan Velikolucka provinciya Novgorodska guberniyaSmert27 zhovtnya 1783 1783 10 27 44 roki Herson Novorosijska guberniya chumaPrinalezhnistRosijska imperiyaRid vijskflotRoki sluzhbi1746 ZvannyaVice admiralKomanduvannya66 garmatni korabli Pivnichnij Orel Yevropa linijni korabli Svyatij Andrij Pervozvanij Svyatij Velikomuchenik Isidor Praktichna eskadra Baltijskogo flotu Chornomorskij flot Rosijskoyi imperiyiVijni bitviSemirichna vijna Rosijsko turecka vijna 1768 1774 DitidNagorodiOrden Svyatogo Georgiya 1771 Orden Svyatogo Georgiya 1775 BiografiyaNarodivsya 15 bereznya 1739 roku v seli Gorozhanskij stan Velikoluckoyi provinciyi Pskovskoyi guberniyi 1746 roku pislya zakinchennya Morskoyi akademiyi vipushenij do Baltijskogo flotu gardemarinom ta protyagom dekilkoh rokiv plavav z Kronshtadtu do Arhangelska j u zvorotnomu napryamkovi Pid chas Semirichnoyi vijni v zvanni lejtenanta brav uchast v Kolberzkij ekspediciyi 1770 roku pri sporyadzhenni Pershoyi Arhipelazkoyi ekspediciyi admirala Grigoriya Spiridova v zvanni kapitana 1 go rangu buv priznachenij komandirom 66 garmatnogo korablya Pivnichnij Orel istorik cogo pohodu Viktor Golovachov atestuye Klokachova yak najosvichenishu ta najporyadnishu lyudinu z todishnih nashih flotskih oficeriv Pislya tyazhkogo perehodu Nimeckim morem Pivnichnij Orel tak potik sho jogo virishili pererobiti na shpitalne sudno a Klokachova bulo perevedeno na 66 garmatnij korabel Yevropa 24 chervnya 1770 roku pid chas ataki na tureckij flot v Hioskij protoci Klokachovu vipala chest komanduvati golovnim korablem Golovachov napisav nogo Vitrilami vin keruvav yak na manevrah pid gradom vorozhih yader Yevropa trichi povertala overshtag j vstupala v svoye misce U nich na 26 chervnya pri Chesmi Yevropa cherez neuzgodzhenist znyalasya z yakoryu nabagato ranishe inshih suden j protyagom bilshe nizh pivgodini Klokachov odin bivsya z usim tureckim flotom do togo zh jomu vdalosya postrilami zapaliti odin z vorozhih korabliv panikoyu yaka pri comu pochalasya skoristalisya rosijski branderi yaki dovershili znishennya tureckogo flotu Za cyu bitvu Klokachov 9 lipnya 1771 roku pershim sered rosijskih moryakiv buv nagorodzhenij ordenom sv Georgiya 4 go stupenya 107 za kavalerskim spiskom Sudravskogo ta 128 za spiskom Grigorovicha Stepanova Pid chas tureckoyi vijni pri vidpravlenni jogo dlya ataki tureckogo flotu v girlo portu Chesma z odnim korablem vstupiv z vidminnoyu bezstrashnistyu v bitvu vitrimav vogon vsogo flotu poki pidijshli inshi korabli Pislya cogo Klokachov brav uchast v napadi na forteci Pelari ta Mitilena 13 kvitnya 1774 roku otrimav zvannya kapitana brigadirskogo rangu 26 listopada 1775 roku Klokachov buv nagorodzhenij ordenom sv Georgiya 3 go stupenya 49 za kavalerskimi spiskami Za horobri ta muzhni vijskovi zvershennya viyavleni v ataci tureckogo flotu yakij perebuvav u Chesmenskij gavani Po povernenni na Baltiku Klokachov komanduvav korablyami Sv Andrij Pervozvanij ta Svyatij Velikomuchenik Isidor a takozh okremimi flotskimi zagonami sered yakih bula j Praktichna eskadra Baltijskogo flotu U lipni 1776 roku otrimav spochatku zvannya kapitana general majorskogo rangu a po tomu kontr admirala Buv priznachenij komandirom Azovskoyi flotiliyeyu ta portami zminivshi na cij posadi Oleksiya Senyavina Za Klokachova bulo na Doni zakladeno dvi veliki verfi Novohopersku ta Glinotonivsku na yakih bulo rozpochato budivnictvo 44 garmatnih fregativ Voseni 1779 roku chotiri novih fregata ta dva boti bulo perebazovano z Taganrogu do Dniprovskogo limanu yak okremij zagin Azovskoyi flotiliyi 1780 roku cherez hvorobu buv zvilnenij na dva roki u vidpustku a v travni 1782 roku priznachenij do prisutnosti v Admiraltejskij kolegiyi a 28 chervnya 1782 roku otrimav zvannya vice admirala 11 sichnya 1783 roku znovu staye komandirom Azovskoyi flotiliyi j vid lita togo zh roku pochinaye perevid golovnoyi bazi flotiliyi z Kerchi do Ahtiarskoyi buhti de nezadovgo do togo kontr admiralom Fomoyu Makenzi bulo zakladeno nove misto Sevastopol Takim chinom Klokachov stav pershim komandirom Chornomorskogo flotu Rosijskoyi imperiyi Naprikinci togo zh roku Klokachov nadav Admiraltejskij kolegiyi pershu kartu Ahtiarskoyi buhti Pomer v Hersoni 27 zhovtnya 1783 roku vid chumi pid chas yiyi epidemiyi DzherelaVoennaya enciklopediya Pod red V F Novickogo i dr SPb t vo I V Sytina 1911 1915 T 12 ros Golovachev V F Chesma Ekspediciya russkogo flota v Arhipelag i Chesmenskoe srazhenie Morskoj sbornik 1900 1 2 otdelnoe izdanie M L Voenmorizdat 1944 ros Lure V M Morskoj biograficheskij slovar XVIII vek SPb 2005 ros Stepanov V S Grigorovich P I V pamyat stoletnego yubileya imperatorskogo Voennogo ordena Svyatogo velikomuchenika i Pobedonosca Georgiya 1769 1869 SPb 1869 ros Posilannya Dlya komandovaniya zavodimym flotom statya k 275 letiyu Klokachyova 4 bereznya 2016 u Wayback Machine ros