Клинці́ (рос. Клинцы) — місто обласного підпорядкування в Російській Федерації, адміністративний центр Клинцівського району Брянської області. Розташоване за 160 кілометрів від Брянська. Знаходиться на території української історичної землі Стародубщина.
місто Клинці | |||||
---|---|---|---|---|---|
Клинцы | |||||
| |||||
Країна | Росія | ||||
Суб'єкт Російської Федерації | Брянська область | ||||
Муніципальний район | Клинцівський район | ||||
Міський округ | |||||
Код ЗКАТУ: | 15 715 000 001 | ||||
Код ЗКТМО: | 15715000001 | ||||
Основні дані | |||||
Час заснування | 1707 | ||||
Статус міста | 1925 | ||||
Населення | 64 000 осіб (2010) | ||||
Площа | 64 км² | ||||
Густота населення | 1166,0 осіб/км² | ||||
Поштові індекси | 243140—243146 | ||||
Телефонний код | +7 48336 | ||||
Географічні координати: | 52°45′10″ пн. ш. 32°14′10″ сх. д. / 52.75277777780577537° пн. ш. 32.23611111113877570° сх. д.Координати: 52°45′10″ пн. ш. 32°14′10″ сх. д. / 52.75277777780577537° пн. ш. 32.23611111113877570° сх. д. | ||||
Часовий пояс | +3, влітку +4 | ||||
Висота над рівнем моря | 160 м | ||||
Водойма | річка | ||||
Найближча залізнична станція | Клинці | ||||
Відстань | |||||
До залізничної станції: | 0 км | ||||
До центру регіону (км): - фізична: - залізницею: - автошляхами: | 140 160 160 | ||||
До Москви (км): - фізична: - залізницею: - автошляхами: | 484 543 538 | ||||
Влада | |||||
Вебсторінка | klinci.ru | ||||
Міський голова | Беляй Віталій | ||||
Мапа | |||||
Клинці Клинці | |||||
| |||||
Клинці у Вікісховищі |
Населення міста становить:
- 2010 рік — 64 000 осіб
- 2002 рік — 67 325 осіб
- 1989 рік — 71,2 тис. осіб
- 1970 рік — 59,1 тис. осіб
- 1959 рік — 42,0 тис. осіб
- 1939 рік — 40,5 тис. осіб
Географія
Місто розташоване на річці (Картава Туросна), лівій притоці Унечі, басейн Іпуті. На північно-західній околиці — ліси.
Історія
Клинці були засновані як слобода в 1707 році старообрядцями-втікачами і названі за прізвищем одного з них. У 1782 році поселення стає посадом, з 1925 року — містом. У роки Другої світової війни місто було окупованим німцями — з серпня 1941 по вересень 1943 років. 8 жителів міста стали Героями Радянського Союзу.
Герб Клинців затверджено 12 грудня 1985 року рішенням сесії Клинцівського міської Ради народних депутатів.
Герб виконаний у формі щита, у верхній частині якого зображено герб Брянської області (у червоному полі золота мортира з ядрами біля неї). У нижній в зеленому полі — шестерня, ткацький човник і бобіна з нитками — символи машинобудування, ткацької і прядильної промисловості міста.
На початку XVIII ст., на місці, де розташовані сучасні Клинці, знаходилися українські села Глухівка та Стодола, які належали місцевому поміщику, вихідцю зі значної козацької старшини, Іванові Бороздні. У Стодолах на річці Туросні була насипана гребля та знаходився водяний млин. У 1707 році Іван Бороздна відвів поруч зі Стодолою ділянку для поселення ватаги російських старовірів, що втекли від царських переслідувань із Костромського повіту. Осадчим старостою нової розкольницької слобідки Бороздна призначив одного зі старообрядців — Василя Клинцова. По його прізвищу слобода отримала назву Клинці, що збереглася пізніше і за містом. А село Стодола увійшло згодом до складу Клинців, і назва цього району міста збереглася аж до наших днів. Повсякчасно у Клинцях жили як росіяни-старообрядці, так і місцеві українці. Річка Туросна одержала в межах слободи назву Московки, тобто місця, де живуть москалі, тепер ця назва стала у Клинцях офіційною. А сучасна Пушкінська вулиця дуже довго йменувалася Кумпанівкою, у пам'ять про те, що за Гетьманщини тут жили козаки компанійських полків.
З переписної книги «Слобода Клинці», складеної в 1729 році за вказівкою царського уряду відомо, що «слобода поселена на річці Туросне в 1707 році» і що «ону слободу осаджував Костромського повіту палацової Государевої Данилівській волості селянин Василь Афанасьєв, син Клінцов». Про існування слободи Клінцова та інших старообрядницьких поселень на Стародубщині уряд не знав до вторгнення в Малоросію шведських військ. Жителі слободи Клінцова, сусідніх слобід і посадів вели партизанську війну зі шведами. Петро I високо оцінив їх дії у боротьбі зі шведами і не тільки простив їм втечу з центральної Росії, а й закріпив за ними Указ 1715 р. землі, на яких вони оселилися.
У 1729 році слобода складалася з 17 дворів, а вже в 1767 році — з 349 дворів. У слободі були широко розвинені різні промисли, торгівля. Місцеві жителі теслювали, виготовляли і продавали цеглу, шили одяг і взуття, робили сани і прості вози, торгували конопляною олією, прядивом, рогожею, медом, милом.
У 1782 році за указом імператриці Катерини II слобода Клинці отримала статус посаду. З 1785 р. в посаді відкривається друкарня для друкування старообрядницької навчальної та духовної літератури.
Значним поштовхом у розвитку посаду послужила поява в Клинцях панчішної, а потім суконної промисловості.
У 1812—1814 роках купцем Василем Опанасовичем Лихомановим побудована перша суконна фабрика, а у 1832—1834 роках почалося будівництво ткацьких фабрик купцями.
У 1862 році в посаді перебувало 13 суконних, 10 панчішних фабрик, 5 шкіряних і 3 чавунно-ливарних заводів. Посад Клинці в II половині XIX століття перетворюється в один із центрів текстильної промисловості Росії. Клинцівські сукна неодноразово отримували нагороди.
У 1854 році в посаді відкрито поштове відділення з телеграфним зв'язком, в 1882 році — громадський банк, а в 1887 році Клинці були з'єднані залізницею з Москвою, Брянськом, Гомелем, що мало величезне значення для подальшого розвитку посаду.
До 1907 року в посаді Клинці було 28 промислових підприємств, число жителів становило 12 тисяч людей без приміських сіл. Відкрито чоловічу і жіночу гімназії, технічне училище, початкові школи, функціонують 2 міські і одна земська лікарні.
У XIX столітті в Клинцях, як і в інших старообрядських посадах та слободах Стародубщини, складається своєрідна місцева культура, що сильно відрізняється як від української, так і від центральноросійської православної культури. Поступово збідніле українське населення з навколишніх сіл відправляється на заробітки до Клинців і оселяється там, поєднуючи українську культуру з місцевою старообрядською.
19 квітня 1918 р. угрупування брянського напряму Армії Української Народної Республіки зайняло ст. Клинці, визволивши її від російських комуністів-більшовиків.
У 1917—1918 роках Клинці входили до Української Народної Республіки та Української Держави гетьмана Павла Скоропадського. У Клинцях знаходився прикордонний пункт Окремого корпусу кордонної охорони Української Держави. 13 грудня 1918 року місто було зайняте більшовиками. За словами краєзнавця Павла Хромченка:
Увійшовши у грудні 1918-го року до Клинців, більшовики в першу чергу винищили саме цей український осередок міста, без жалю розстрілюючи на околиці посаду, біля міського парку, не лише чоловіків-українців, але й жінок та дітей |
У 1921 році центр повіту було перенесено з Суража в Клинці. Клинцівський повіт Гомельської губернії Білорусі у 1926 році був переданий до складу Брянської губернії Росії. У 1929—1930 роках існував Клинцівський округ в Західній губернії.
У 1922 році посад Клинці було перейменоване в місто. У передвоєнні роки в місті було понад 40 тисяч жителів. У чотирьох середніх, чотирьох неповних середніх і двох початкових школах навчалося 7634 учнів. У місті перебували текстильний і пеньковий технікуми, фармацевтична і медична школи, педагогічне училище, школа ФЗН. Працювали 6 фабричних клубів, драматичний театр ім. Луначарського, Будинок народної творчості, Будинок вчителя і Будинок піонерів.
У передвоєнному 1940 році клинцівські текстильники виробили близько 20 % сукна, що випускалося в СРСР. Машинобудівники налагодили виробництво ткацьких верстатів, раніше закуповуються за кордоном.
У 1941 році розпочалась Німецько-радянська війна і вже 20 серпня 1941 р. Клинці були окуповані німецькими військами. За 25 місяців окупаційного режиму розстріляно і закатовано понад 10 тисяч жителів міста.
25 вересня 1943 місто було звільнено 129, 169 і 217 стрілецькими дивізіями 63 Армії Брянського фронту. Війна завдала Клинцям величезних збитків, але місто швидко встало на ноги.
У 2007 році, на честь 300-ліття заснування Клинців, у місті встановлено пам'ятник Василю Клинцову та засновникам Клинців — старообрядникам.
Промисловість Клинців представлена чотирма підприємствами текстильної промисловості, трьома — легкої, чотирма металообробними заводами, підприємствами будівельної індустрії та харчової промисловості.
У місті Клинці, як повідомляється 13.12.2022, стався потужний вибух, ймовірно, в районі військової частини. Місто розташоване приблизно за 60 км від кордону з Чернігівською областю України. Як пише російська служба Бі-Бі-Сі, у ньому, згідно з даними з відкритих джерел, дислокований мотострілецький полк. Климове знаходиться приблизно за 30 км від українського кордону. Там розташований військовий аеродром, додає російська служба Бі-Бі-Сі.
Економіка
У місті працюють заводи автокрановий, поршневих кілець, авторемонтний, телефонної апаратури, велосипедів, бетонний, ювелірний, консервний, м'яких іграшок, комбінати будівельних матеріалів, силікатної цегли, фабрики меблева, трикотажна та швейна.
Освіта та культура
З навчальних закладів діють гуманітарна академія, інститут міжрегіональних відносин, філіал БТУ, технікум текстильної промисловості, педагогічний коледж.
Працює філіал обласного краєзнавчого музею. Місто має футбольну команду — ФК «Клинці».
Видатні місця
- Будівля міської думи (XIX століття)
- Будівля жіночої гімназії (початок XX століття)
- Храм Спаса Преображення (початок XIX століття)
- Будинок фабриканта Баришникова (кінець XIX століття)
- Будинок фабриканта Сапожкова (початок XX століття)
- Будівля купецьких зборів (початок XX століття)
- Торгові ряди (початок XX століття)
- Бюст народного артиста СРСР Є. М. Бєляєва (2007)
Люди
У місті народилися:
- Бєляєв Євген Михайлович (1926—1994) — російський співак (ліричний тенор).
- Макеєнко Володимир Володимирович (нар. 1965) — український політик, член Партії регіонів. Голова Київської міської державної адміністрації (КМДА) (з 25 січня 2014 року).
Примітки
- . Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 19 вересня 2012.
- [Позбавлення України від більшовиків (Пам'яти загинувших під Крутами) — Видання Військово-Наукового Віснику — Київ, 1918 р.]
- . Архів оригіналу за 29 січня 2022. Процитовано 29 січня 2022.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів оригіналу за 26 квітня 2014. Процитовано 19 вересня 2012.
Література
- Ігор Роздобудько. Переселенці на Стародубщину — білоруси та старообрядці. // Стародубщина. Нарис українського життя краю. [ 6 червня 2014 у Wayback Machine.]
Посилання
- Сайт міста [ 25 квітня 2009 у Wayback Machine.]
- Сайт футбольного клубу [ 1 липня 2017 у Wayback Machine.]
- Енциклопедія «Мой город» [ 13 травня 2009 у Wayback Machine.]
- Міський портал [ 22 липня 2009 у Wayback Machine.]
- Сайт автокранового заводу [ 6 травня 2012 у Wayback Machine.]
- Історія міста [ 23 травня 2009 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття з географії Росії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Klinci Klinci ros Klincy misto oblasnogo pidporyadkuvannya v Rosijskij Federaciyi administrativnij centr Klincivskogo rajonu Bryanskoyi oblasti Roztashovane za 160 kilometriv vid Bryanska Znahoditsya na teritoriyi ukrayinskoyi istorichnoyi zemli Starodubshina misto Klinci Klincy Gerb Prapor Krayina Rosiya Sub yekt Rosijskoyi Federaciyi Bryanska oblast Municipalnij rajon Klincivskij rajon Miskij okrug Kod ZKATU 15 715 000 001 Kod ZKTMO 15715000001 Osnovni dani Chas zasnuvannya 1707 Status mista 1925 Naselennya 64 000 osib 2010 Plosha 64 km Gustota naselennya 1166 0 osib km Poshtovi indeksi 243140 243146 Telefonnij kod 7 48336 Geografichni koordinati 52 45 10 pn sh 32 14 10 sh d 52 75277777780577537 pn sh 32 23611111113877570 sh d 52 75277777780577537 32 23611111113877570 Koordinati 52 45 10 pn sh 32 14 10 sh d 52 75277777780577537 pn sh 32 23611111113877570 sh d 52 75277777780577537 32 23611111113877570 Chasovij poyas 3 vlitku 4 Visota nad rivnem morya 160 m Vodojma richka Najblizhcha zaliznichna stanciya Klinci Vidstan Do zaliznichnoyi stanciyi 0 km Do centru regionu km fizichna zalizniceyu avtoshlyahami 140 160 160 Do Moskvi km fizichna zalizniceyu avtoshlyahami 484 543 538 Vlada Vebstorinka klinci ru Miskij golova Belyaj Vitalij Mapa Klinci Klinci Klinci u Vikishovishi Naselennya mista stanovit 2010 rik 64 000 osib 2002 rik 67 325 osib 1989 rik 71 2 tis osib 1970 rik 59 1 tis osib 1959 rik 42 0 tis osib 1939 rik 40 5 tis osibGeografiyaMisto roztashovane na richci Kartava Turosna livij pritoci Unechi basejn Iputi Na pivnichno zahidnij okolici lisi IstoriyaKlinci buli zasnovani yak sloboda v 1707 roci staroobryadcyami vtikachami i nazvani za prizvishem odnogo z nih U 1782 roci poselennya staye posadom z 1925 roku mistom U roki Drugoyi svitovoyi vijni misto bulo okupovanim nimcyami z serpnya 1941 po veresen 1943 rokiv 8 zhiteliv mista stali Geroyami Radyanskogo Soyuzu Gerb Klinciv zatverdzheno 12 grudnya 1985 roku rishennyam sesiyi Klincivskogo miskoyi Radi narodnih deputativ Gerb vikonanij u formi shita u verhnij chastini yakogo zobrazheno gerb Bryanskoyi oblasti u chervonomu poli zolota mortira z yadrami bilya neyi U nizhnij v zelenomu poli shesternya tkackij chovnik i bobina z nitkami simvoli mashinobuduvannya tkackoyi i pryadilnoyi promislovosti mista Na pochatku XVIII st na misci de roztashovani suchasni Klinci znahodilisya ukrayinski sela Gluhivka ta Stodola yaki nalezhali miscevomu pomishiku vihidcyu zi znachnoyi kozackoyi starshini Ivanovi Borozdni U Stodolah na richci Turosni bula nasipana greblya ta znahodivsya vodyanij mlin U 1707 roci Ivan Borozdna vidviv poruch zi Stodoloyu dilyanku dlya poselennya vatagi rosijskih staroviriv sho vtekli vid carskih peresliduvan iz Kostromskogo povitu Osadchim starostoyu novoyi rozkolnickoyi slobidki Borozdna priznachiv odnogo zi staroobryadciv Vasilya Klincova Po jogo prizvishu sloboda otrimala nazvu Klinci sho zbereglasya piznishe i za mistom A selo Stodola uvijshlo zgodom do skladu Klinciv i nazva cogo rajonu mista zbereglasya azh do nashih dniv Povsyakchasno u Klincyah zhili yak rosiyani staroobryadci tak i miscevi ukrayinci Richka Turosna oderzhala v mezhah slobodi nazvu Moskovki tobto miscya de zhivut moskali teper cya nazva stala u Klincyah oficijnoyu A suchasna Pushkinska vulicya duzhe dovgo jmenuvalasya Kumpanivkoyu u pam yat pro te sho za Getmanshini tut zhili kozaki kompanijskih polkiv Z perepisnoyi knigi Sloboda Klinci skladenoyi v 1729 roci za vkazivkoyu carskogo uryadu vidomo sho sloboda poselena na richci Turosne v 1707 roci i sho onu slobodu osadzhuvav Kostromskogo povitu palacovoyi Gosudarevoyi Danilivskij volosti selyanin Vasil Afanasyev sin Klincov Pro isnuvannya slobodi Klincova ta inshih staroobryadnickih poselen na Starodubshini uryad ne znav do vtorgnennya v Malorosiyu shvedskih vijsk Zhiteli slobodi Klincova susidnih slobid i posadiv veli partizansku vijnu zi shvedami Petro I visoko ociniv yih diyi u borotbi zi shvedami i ne tilki prostiv yim vtechu z centralnoyi Rosiyi a j zakripiv za nimi Ukaz 1715 r zemli na yakih voni oselilisya U 1729 roci sloboda skladalasya z 17 dvoriv a vzhe v 1767 roci z 349 dvoriv U slobodi buli shiroko rozvineni rizni promisli torgivlya Miscevi zhiteli teslyuvali vigotovlyali i prodavali ceglu shili odyag i vzuttya robili sani i prosti vozi torguvali konoplyanoyu oliyeyu pryadivom rogozheyu medom milom U 1782 roci za ukazom imperatrici Katerini II sloboda Klinci otrimala status posadu Z 1785 r v posadi vidkrivayetsya drukarnya dlya drukuvannya staroobryadnickoyi navchalnoyi ta duhovnoyi literaturi Znachnim poshtovhom u rozvitku posadu posluzhila poyava v Klincyah panchishnoyi a potim sukonnoyi promislovosti U 1812 1814 rokah kupcem Vasilem Opanasovichem Lihomanovim pobudovana persha sukonna fabrika a u 1832 1834 rokah pochalosya budivnictvo tkackih fabrik kupcyami U 1862 roci v posadi perebuvalo 13 sukonnih 10 panchishnih fabrik 5 shkiryanih i 3 chavunno livarnih zavodiv Posad Klinci v II polovini XIX stolittya peretvoryuyetsya v odin iz centriv tekstilnoyi promislovosti Rosiyi Klincivski sukna neodnorazovo otrimuvali nagorodi U 1854 roci v posadi vidkrito poshtove viddilennya z telegrafnim zv yazkom v 1882 roci gromadskij bank a v 1887 roci Klinci buli z yednani zalizniceyu z Moskvoyu Bryanskom Gomelem sho malo velichezne znachennya dlya podalshogo rozvitku posadu Do 1907 roku v posadi Klinci bulo 28 promislovih pidpriyemstv chislo zhiteliv stanovilo 12 tisyach lyudej bez primiskih sil Vidkrito cholovichu i zhinochu gimnaziyi tehnichne uchilishe pochatkovi shkoli funkcionuyut 2 miski i odna zemska likarni U XIX stolitti v Klincyah yak i v inshih staroobryadskih posadah ta slobodah Starodubshini skladayetsya svoyeridna misceva kultura sho silno vidriznyayetsya yak vid ukrayinskoyi tak i vid centralnorosijskoyi pravoslavnoyi kulturi Postupovo zbidnile ukrayinske naselennya z navkolishnih sil vidpravlyayetsya na zarobitki do Klinciv i oselyayetsya tam poyednuyuchi ukrayinsku kulturu z miscevoyu staroobryadskoyu 19 kvitnya 1918 r ugrupuvannya bryanskogo napryamu Armiyi Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki zajnyalo st Klinci vizvolivshi yiyi vid rosijskih komunistiv bilshovikiv U 1917 1918 rokah Klinci vhodili do Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki ta Ukrayinskoyi Derzhavi getmana Pavla Skoropadskogo U Klincyah znahodivsya prikordonnij punkt Okremogo korpusu kordonnoyi ohoroni Ukrayinskoyi Derzhavi 13 grudnya 1918 roku misto bulo zajnyate bilshovikami Za slovami krayeznavcya Pavla Hromchenka Uvijshovshi u grudni 1918 go roku do Klinciv bilshoviki v pershu chergu vinishili same cej ukrayinskij oseredok mista bez zhalyu rozstrilyuyuchi na okolici posadu bilya miskogo parku ne lishe cholovikiv ukrayinciv ale j zhinok ta ditej U 1921 roci centr povitu bulo pereneseno z Surazha v Klinci Klincivskij povit Gomelskoyi guberniyi Bilorusi u 1926 roci buv peredanij do skladu Bryanskoyi guberniyi Rosiyi U 1929 1930 rokah isnuvav Klincivskij okrug v Zahidnij guberniyi Pam yatnik Vasilyu Klincovu ta zasnovnikam Klinciv staroobryadnikam U 1922 roci posad Klinci bulo perejmenovane v misto U peredvoyenni roki v misti bulo ponad 40 tisyach zhiteliv U chotiroh serednih chotiroh nepovnih serednih i dvoh pochatkovih shkolah navchalosya 7634 uchniv U misti perebuvali tekstilnij i penkovij tehnikumi farmacevtichna i medichna shkoli pedagogichne uchilishe shkola FZN Pracyuvali 6 fabrichnih klubiv dramatichnij teatr im Lunacharskogo Budinok narodnoyi tvorchosti Budinok vchitelya i Budinok pioneriv U peredvoyennomu 1940 roci klincivski tekstilniki virobili blizko 20 sukna sho vipuskalosya v SRSR Mashinobudivniki nalagodili virobnictvo tkackih verstativ ranishe zakupovuyutsya za kordonom U 1941 roci rozpochalas Nimecko radyanska vijna i vzhe 20 serpnya 1941 r Klinci buli okupovani nimeckimi vijskami Za 25 misyaciv okupacijnogo rezhimu rozstrilyano i zakatovano ponad 10 tisyach zhiteliv mista 25 veresnya 1943 misto bulo zvilneno 129 169 i 217 strileckimi diviziyami 63 Armiyi Bryanskogo frontu Vijna zavdala Klincyam velicheznih zbitkiv ale misto shvidko vstalo na nogi U 2007 roci na chest 300 littya zasnuvannya Klinciv u misti vstanovleno pam yatnik Vasilyu Klincovu ta zasnovnikam Klinciv staroobryadnikam Promislovist Klinciv predstavlena chotirma pidpriyemstvami tekstilnoyi promislovosti troma legkoyi chotirma metaloobrobnimi zavodami pidpriyemstvami budivelnoyi industriyi ta harchovoyi promislovosti U misti Klinci yak povidomlyayetsya 13 12 2022 stavsya potuzhnij vibuh jmovirno v rajoni vijskovoyi chastini Misto roztashovane priblizno za 60 km vid kordonu z Chernigivskoyu oblastyu Ukrayini Yak pishe rosijska sluzhba Bi Bi Si u nomu zgidno z danimi z vidkritih dzherel dislokovanij motostrileckij polk Klimove znahoditsya priblizno za 30 km vid ukrayinskogo kordonu Tam roztashovanij vijskovij aerodrom dodaye rosijska sluzhba Bi Bi Si EkonomikaU misti pracyuyut zavodi avtokranovij porshnevih kilec avtoremontnij telefonnoyi aparaturi velosipediv betonnij yuvelirnij konservnij m yakih igrashok kombinati budivelnih materialiv silikatnoyi cegli fabriki mebleva trikotazhna ta shvejna Osvita ta kulturaZ navchalnih zakladiv diyut gumanitarna akademiya institut mizhregionalnih vidnosin filial BTU tehnikum tekstilnoyi promislovosti pedagogichnij koledzh Pracyuye filial oblasnogo krayeznavchogo muzeyu Misto maye futbolnu komandu FK Klinci Vidatni miscyaBudivlya miskoyi dumi XIX stolittya Budivlya zhinochoyi gimnaziyi pochatok XX stolittya Hram Spasa Preobrazhennya pochatok XIX stolittya Budinok fabrikanta Barishnikova kinec XIX stolittya Budinok fabrikanta Sapozhkova pochatok XX stolittya Budivlya kupeckih zboriv pochatok XX stolittya Torgovi ryadi pochatok XX stolittya Byust narodnogo artista SRSR Ye M Byelyayeva 2007 LyudiU misti narodilisya Byelyayev Yevgen Mihajlovich 1926 1994 rosijskij spivak lirichnij tenor Makeyenko Volodimir Volodimirovich nar 1965 ukrayinskij politik chlen Partiyi regioniv Golova Kiyivskoyi miskoyi derzhavnoyi administraciyi KMDA z 25 sichnya 2014 roku Primitki Arhiv originalu za 14 lipnya 2014 Procitovano 19 veresnya 2012 Pozbavlennya Ukrayini vid bilshovikiv Pam yati zaginuvshih pid Krutami Vidannya Vijskovo Naukovogo Visniku Kiyiv 1918 r Arhiv originalu za 29 sichnya 2022 Procitovano 29 sichnya 2022 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 26 kvitnya 2014 Procitovano 19 veresnya 2012 LiteraturaIgor Rozdobudko Pereselenci na Starodubshinu bilorusi ta staroobryadci Starodubshina Naris ukrayinskogo zhittya krayu 6 chervnya 2014 u Wayback Machine PosilannyaSajt mista 25 kvitnya 2009 u Wayback Machine Sajt futbolnogo klubu 1 lipnya 2017 u Wayback Machine Enciklopediya Moj gorod 13 travnya 2009 u Wayback Machine Miskij portal 22 lipnya 2009 u Wayback Machine Sajt avtokranovogo zavodu 6 travnya 2012 u Wayback Machine Istoriya mista 23 travnya 2009 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z geografiyi Rosiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi