Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Кири́л ІІ — руський політичний та церковний діяч XIII ст., Митрополит Київський та всієї Руси (1242–1281), святитель.
| Кирил II | |
|---|---|
| Народився | 13 століття |
| Помер | 6 грудня 1280 Переславль-Залєський, Велике князівство Володимирське |
| Поховання | Софійський собор |
| Країна | Велике князівство Володимирське |
| Діяльність | священник |
| Знання мов | давньоруська і російська |
| Суспільний стан | духовенство |
| Посада | митрополит і Митрополит Київський і всієї Русі[d] |
| |
Життєпис
Кирило III був ігуменом монастиря у Галицькому князівстві. Згодом — холмським єпископом, ставлеником князя Данила Романовича. Після зруйнування Києва ханом Батиєм та спорожніння Київської кафедри, у 1240–1245 роках йшла боротьба за Київ між князями Данилом Галицьким та Михайлом Чернігівським. Після повернення до Києва князя Михайла, з його санкції Київським митрополитом, замість Йосифа, був обраний колишній київський ігумен монастиря св. Спаса на Берестовім, єпископ Петро Акерович. В той же час Данило Галицький висунув свого кандидата на митрополита Київського — Кирила.
Митрополит
1243 року обраний на Київську Митрополію. Близько 1246–1247 року Патріархом Константинопольським Мануїлом II возведений у сан Митрополита Київського.
Прийняв управління Руською православною Церквою у важкий час. Страшну картину являла тоді землі Київської Русі: храми й монастирі були розорені, священики побиті й відведені у полон, тисячі русинів загинуло від ворожого меча. Загинули також єпископи Володимирський Митрофан і Переяславський Симон, зник безвісти попередній Митрополит Київський Іосиф.
Це було лихоліття не тільки для Русі, але також і для Греції. Константинополем заволоділи хрестоносці, так що Патріарх Константинопольський був змушений виїхати до Нікеї. Римський Папа, користуючись складним становищем руських князів, робив спроби схилити деяких із них у католицизм.
Через загальний занепад новообраний Митрополит тільки через кілька років зміг отримати призначення на Митрополію від Патріарха Константинопольського.
Перенесення митрополичої кафедри до Владимира
Після повернення з Нікеї Кирило об'їхав північні єпархії — Чернігівську, Владимирську, Рязанську, Новгородську. Скрізь його зустрічали з великою радістю. Але постійного місця проживання в нього не було. Київ лежав у руїнах. Проте Митрополит Кирило поїхав не до князя Данила, який його підтримував до того, а оселився у столиці північно-східних князів — Володимирі-на-Клязьмі. Офіційно кафедра залишилась у Києві, й митрополити продовжували іменуватися «Київськими і всієї Русі». Проте Кирило найдовше жив саме у Володимирі, іноді здійснюючи тривалі подорожі то південними, то північними єпархіями.
Згодом Митрополит поширив свій вплив на всю ханську столицю Сарай-Бату, 1261 року заснував Сарайську єпархію і послав туди єпископа зі священиками. Завдяки цьому навіть чимало татар навернулося до християнства.
Помітивши під час об'їздів безлад у здійсненні Таїнств і обрядів, а також у житті народу й духовенства, Кирило у 1274 році скликав Собор єпископів у Володимирі. На цьому Соборі Митрополит виголосив своє «Правило», або «Повчання священикам», яке згодом було розіслано по всіх єпархіях. Рішенням цього Собору відновили забуті стародавні постанови Церкви. Зокрема вимагалося ретельно випробовувати кандидатів у священство й висвячувати тільки гідних.
Помітивши, що церковні негаразди відбувалися не тільки через недбалість пастирів, але й через незрозумілість деяких правил, Кирило письмово звернувся до Деспота Болгарії Іакова Святослава й просив надіслати у Русь слов'янський список церковних правил з тлумаченнями (відомий візантійський хроніст і каноніст). До того часу у Русі були тільки грецькі списки «Кормчої», малопридатні для широкого кола віруючих.
В останні роки життя Митрополит ще раз побажав об'їхати північні єпархії й під час об'їзду (7 грудня 1281 року) помер у Переяславі-Залеському. Його тіло було перевезено до Володимира, а потім до Києва і поховано в Софійському соборі.
Література та джерела
- Лаушкин А. В. Митрополит Кирилл и осмысление ордынского ига во второй половине XIII века // Богословский сборник. — М., 2002. — Вып. 10.
- Макарий (Булгаков), митр. О сочинениях митрополита Киевского Кирилла II // Макарий (Булгаков), митр. История Русской Церкви. — М., 1995. — Кн. 3
| Попередник: | Митрополит Київський та всієї Руси 1247–1281 | Наступник: |
| Іосиф Петро Акерович | Максим |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kiri l II ruskij politichnij ta cerkovnij diyach XIII st Mitropolit Kiyivskij ta vsiyeyi Rusi 1242 1281 svyatitel Kiril IINarodivsya13 stolittyaPomer6 grudnya 1280 Pereslavl Zalyeskij Velike knyazivstvo VolodimirskePohovannyaSofijskij soborKrayinaVelike knyazivstvo VolodimirskeDiyalnistsvyashennikZnannya movdavnoruska i rosijskaSuspilnij standuhovenstvoPosadamitropolit i Mitropolit Kiyivskij i vsiyeyi Rusi d Mediafajli u Vikishovishi Zmist 1 Zhittyepis 1 1 Mitropolit 1 2 Perenesennya mitropolichoyi kafedri do Vladimira 2 Literatura ta dzherelaZhittyepisred Kirilo III buv igumenom monastirya u Galickomu knyazivstvi Zgodom holmskim yepiskopom stavlenikom knyazya Danila Romanovicha Pislya zrujnuvannya Kiyeva hanom Batiyem ta sporozhninnya Kiyivskoyi kafedri u 1240 1245 rokah jshla borotba za Kiyiv mizh knyazyami Danilom Galickim ta Mihajlom Chernigivskim Pislya povernennya do Kiyeva knyazya Mihajla z jogo sankciyi Kiyivskim mitropolitom zamist Josifa buv obranij kolishnij kiyivskij igumen monastirya sv Spasa na Berestovim yepiskop Petro Akerovich V toj zhe chas Danilo Galickij visunuv svogo kandidata na mitropolita Kiyivskogo Kirila Mitropolitred 1243 roku obranij na Kiyivsku Mitropoliyu Blizko 1246 1247 roku Patriarhom Konstantinopolskim Manuyilom II vozvedenij u san Mitropolita Kiyivskogo Prijnyav upravlinnya Ruskoyu pravoslavnoyu Cerkvoyu u vazhkij chas Strashnu kartinu yavlyala todi zemli Kiyivskoyi Rusi hrami j monastiri buli rozoreni svyasheniki pobiti j vidvedeni u polon tisyachi rusiniv zaginulo vid vorozhogo mecha Zaginuli takozh yepiskopi Volodimirskij Mitrofan i Pereyaslavskij Simon znik bezvisti poperednij Mitropolit Kiyivskij Iosif Ce bulo liholittya ne tilki dlya Rusi ale takozh i dlya Greciyi Konstantinopolem zavolodili hrestonosci tak sho Patriarh Konstantinopolskij buv zmushenij viyihati do Nikeyi Rimskij Papa koristuyuchis skladnim stanovishem ruskih knyaziv robiv sprobi shiliti deyakih iz nih u katolicizm Cherez zagalnij zanepad novoobranij Mitropolit tilki cherez kilka rokiv zmig otrimati priznachennya na Mitropoliyu vid Patriarha Konstantinopolskogo Perenesennya mitropolichoyi kafedri do Vladimirared Pislya povernennya z Nikeyi Kirilo ob yihav pivnichni yeparhiyi Chernigivsku Vladimirsku Ryazansku Novgorodsku Skriz jogo zustrichali z velikoyu radistyu Ale postijnogo miscya prozhivannya v nogo ne bulo Kiyiv lezhav u ruyinah Prote Mitropolit Kirilo poyihav ne do knyazya Danila yakij jogo pidtrimuvav do togo a oselivsya u stolici pivnichno shidnih knyaziv Volodimiri na Klyazmi Oficijno kafedra zalishilas u Kiyevi j mitropoliti prodovzhuvali imenuvatisya Kiyivskimi i vsiyeyi Rusi Prote Kirilo najdovshe zhiv same u Volodimiri inodi zdijsnyuyuchi trivali podorozhi to pivdennimi to pivnichnimi yeparhiyami Zgodom Mitropolit poshiriv svij vpliv na vsyu hansku stolicyu Saraj Batu 1261 roku zasnuvav Sarajsku yeparhiyu i poslav tudi yepiskopa zi svyashenikami Zavdyaki comu navit chimalo tatar navernulosya do hristiyanstva Pomitivshi pid chas ob yizdiv bezlad u zdijsnenni Tayinstv i obryadiv a takozh u zhitti narodu j duhovenstva Kirilo u 1274 roci sklikav Sobor yepiskopiv u Volodimiri Na comu Sobori Mitropolit vigolosiv svoye Pravilo abo Povchannya svyashenikam yake zgodom bulo rozislano po vsih yeparhiyah Rishennyam cogo Soboru vidnovili zabuti starodavni postanovi Cerkvi Zokrema vimagalosya retelno viprobovuvati kandidativ u svyashenstvo j visvyachuvati tilki gidnih Pomitivshi sho cerkovni negarazdi vidbuvalisya ne tilki cherez nedbalist pastiriv ale j cherez nezrozumilist deyakih pravil Kirilo pismovo zvernuvsya do Despota Bolgariyi Iakova Svyatoslava j prosiv nadislati u Rus slov yanskij spisok cerkovnih pravil z tlumachennyami Zonari vidomij vizantijskij hronist i kanonist Do togo chasu u Rusi buli tilki grecki spiski Kormchoyi malopridatni dlya shirokogo kola viruyuchih V ostanni roki zhittya Mitropolit she raz pobazhav ob yihati pivnichni yeparhiyi j pid chas ob yizdu 7 grudnya 1281 roku pomer u Pereyaslavi Zaleskomu Jogo tilo bulo perevezeno do Volodimira a potim do Kiyeva i pohovano v Sofijskomu sobori Literatura ta dzherelared Laushkin A V Mitropolit Kirill i osmyslenie ordynskogo iga vo vtoroj polovine XIII veka Bogoslovskij sbornik M 2002 Vyp 10 Makarij Bulgakov mitr O sochineniyah mitropolita Kievskogo Kirilla II Makarij Bulgakov mitr Istoriya Russkoj Cerkvi M 1995 Kn 3 Poperednik Mitropolit Kiyivskij ta vsiyeyi Rusi 1247 1281 Nastupnik Iosif Petro Akerovich Maksim Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Kiril II mitropolit Kiyivskij amp oldid 38202581