О́стрів Кейп-Брето́н (англ. Cape Breton Island, фр. île du Cap-Breton — «острів Бретонського мису», попередня назва фр. île Royale — «Королівський острів») — острів у складі канадської провінції Нова Шотландія, відділений від новошотландійського півострова протокою Кансо.
Кейп-Бретон | ||||
---|---|---|---|---|
англ. Cape Breton Island фр. île du Cap-Breton мікмак Unamaꞌkik | ||||
Фотознімок з космосу | ||||
Карта | ||||
Мапа острова Кейп-Бретон | ||||
Географія | ||||
46°17′42″ пн. ш. 60°40′12″ зх. д. / 46.29500000002777682° пн. ш. 60.67000000002777682° зх. д.Координати: 46°17′42″ пн. ш. 60°40′12″ зх. д. / 46.29500000002777682° пн. ш. 60.67000000002777682° зх. д. | ||||
Континент | Північна Америка | |||
Місцерозташування | Затока Св. Лаврентія | |||
Акваторія | Атлантичний океан | |||
Площа | 10311 км² | |||
Довжина | 180 км | |||
Ширина | 114 км | |||
Найвища точка | 532 м | |||
Країна | ||||
Канада | ||||
Регіон | Нова Шотландія | |||
(Адм. одиниця) | Нова Шотландія | |||
Населення | 147 454 (2001) | |||
Вебсайт | www.cape-breton.com | |||
Кейп-Бретон Кейп-Бретон (Нова Шотландія) | ||||
Кейп-Бретон у Вікісховищі |
Географія
Західне узбережжя острова омивається водами затоки Св. Лаврентія і протоки Нортумбрії, на південному сході від острова починається Атлантичний океан. Північно-східне узбережжя острова омивається водами протоки Кабота.
Рельєф острова змінюється з рівнинного на півдні до височинного на півночі. У центрі острова знаходиться озеро Бра-д'Ор (англ. Bras d'Or Lake).
На острові знаходяться п'ять резервацій індіанського народу мікмак: Ескасоні, Мемберту, Ваґматкук, Векопак (або Вейкоба) та Потлотек (або острів Каплиці). Резервація Ескасоні є найбільшою як за населенням, так і за площею.
Водні ресурси
Стік з поверхні острова йде у протоку Святого Лаврентія річками Еспі, Сідней, Майра, Фрамбуаз, Марґері та Четікамп. Найбільшим прісноводним озером є Ейнслі.
Історія
Перші мешканці острова — предки приморських індіанців та народу мікмак, які жили на острові ще до його відкриття європейцями. У 1497 р. до острова прибув англієць Джон Кабот і став першим європейцем-дослідником, який висадився на Кейп-Бретоні. Історики досі не можуть з упевненістю сказати, куди саме спочатку прибув Кабот, — на острів Ньюфаундленд чи на Кейп-Бретон. З нагоди святкування відкриття Кейп-Бретону побудовано туристичну автодорогу по периметру острова.
Між 1521 та 1522 рр. на острові засновано рибальську колонію, яку очолив португалець Жуан Алваріш Фагундіш (порт. João Álvares Fagundes). У ті часи близько двохсот осіб мешкало у поселенні без назви, яке нині називається (англ. Ingonish). Уперше про цю колонію згадано в 1570 році.
Король Англії Карл I 8 лютого 1631 р. передав острів Кейп-Бретон у довічне користування Ґордону Лохінвару та його синові Роберту.
Кейп-Бретон за французької влади
Заселення острова французькими колоністами почалося з заснування колонії Акадія: у центрально-східній частині острова, недалеко від форту Св. Анни, побудовано гарнізон, а з початком XVIII ст. його переміщено до форту Луїсбур (або Луїсбурґ) (фр. Louisbourg), щоб покращити захист входу до затоки Св. Лаврентія та поліпшити охорону французького риболовецького флоту, що базувався на Великій Ньюфаундлендській банці (англ. Grand Banks of Newfoundland).
У 1734 р. французи також побудували — перший маяк у Канаді та один з перших у Північній Америці. Острів було перейменовано на Іль-Руайяль (фр. île Royale — у перекладі «Королівський острів»). Острів залишався частиною колоніальних володінь Франції до 1763 р., коли його було передано Великій Британії відповідно до
Кейп-Бретон за британської влади
З 1763 до 1784 р. острів входив до складу британської колонії Нова Шотландія та управлявся з Галіфакса. У 1784 р. Велика Британія поділила первісну колонію Нову Шотландію на три окремі колонії: Нью-Брансвік, (згодом перейменовано на Острів Принца Едварда) та новостворену вже на півострові Кейп-Бретон провінцію Нову Шотландію.
У 1775 р. почалася імміграція до острова з Ірландії та Шотландії.
Столицею колонії Острів Кейп-Бретон стало місто Сідней. Першим Лейтенант-губернатором території було призначено (англ. Joseph Frederick Wallet DesBarres) (1784 — 1787 р.р.), його наступником став — (англ. William Macarmick) (1787 р.). З 1799 до 1807 р. військовим комендантом був (англ. John Despard).
У 1820 р. колонія Острів Кейп-Бретон удруге була об'єднана з провінцією Нова Шотландія.
У XX ст. на Кейп-Бретоні працювали Александер Грем Белл та Гульєльмо Марконі.
Посилання
- Туризм на острові Кейп-Бретон [ 10 лютого 2021 у Wayback Machine.](англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
O striv Kejp Breto n angl Cape Breton Island fr ile du Cap Breton ostriv Bretonskogo misu poperednya nazva fr ile Royale Korolivskij ostriv ostriv u skladi kanadskoyi provinciyi Nova Shotlandiya viddilenij vid novoshotlandijskogo pivostrova protokoyu Kanso Kejp Bretonangl Cape Breton Island fr ile du Cap Breton mikmak UnamaꞌkikFotoznimok z kosmosuKarta Mapa ostrova Kejp BretonMapa ostrova Kejp BretonGeografiya46 17 42 pn sh 60 40 12 zh d 46 29500000002777682 pn sh 60 67000000002777682 zh d 46 29500000002777682 60 67000000002777682 Koordinati 46 17 42 pn sh 60 40 12 zh d 46 29500000002777682 pn sh 60 67000000002777682 zh d 46 29500000002777682 60 67000000002777682Kontinent Pivnichna AmerikaMisceroztashuvannya Zatoka Sv LavrentiyaAkvatoriya Atlantichnij okeanPlosha 10311 km Dovzhina 180 kmShirina 114 kmNajvisha tochka 532 mKrayina KanadaRegion Nova ShotlandiyaAdm odinicya Nova ShotlandiyaNaselennya 147 454 2001 Vebsajt www cape breton comKejp BretonKejp Breton Nova Shotlandiya Kejp Breton u VikishovishiGeografiyaZahidne uzberezhzhya ostrova omivayetsya vodami zatoki Sv Lavrentiya i protoki Nortumbriyi na pivdennomu shodi vid ostrova pochinayetsya Atlantichnij okean Pivnichno shidne uzberezhzhya ostrova omivayetsya vodami protoki Kabota Relyef ostrova zminyuyetsya z rivninnogo na pivdni do visochinnogo na pivnochi U centri ostrova znahoditsya ozero Bra d Or angl Bras d Or Lake Na ostrovi znahodyatsya p yat rezervacij indianskogo narodu mikmak Eskasoni Membertu Vagmatkuk Vekopak abo Vejkoba ta Potlotek abo ostriv Kaplici Rezervaciya Eskasoni ye najbilshoyu yak za naselennyam tak i za plosheyu Gorista miscevist Kejp BretonaVodni resursiStik z poverhni ostrova jde u protoku Svyatogo Lavrentiya richkami Espi Sidnej Majra Frambuaz Margeri ta Chetikamp Najbilshim prisnovodnim ozerom ye Ejnsli IstoriyaPershi meshkanci ostrova predki primorskih indianciv ta narodu mikmak yaki zhili na ostrovi she do jogo vidkrittya yevropejcyami U 1497 r do ostrova pribuv angliyec Dzhon Kabot i stav pershim yevropejcem doslidnikom yakij visadivsya na Kejp Bretoni Istoriki dosi ne mozhut z upevnenistyu skazati kudi same spochatku pribuv Kabot na ostriv Nyufaundlend chi na Kejp Breton Z nagodi svyatkuvannya vidkrittya Kejp Bretonu pobudovano turistichnu avtodorogu po perimetru ostrova Mizh 1521 ta 1522 rr na ostrovi zasnovano ribalsku koloniyu yaku ocholiv portugalec Zhuan Alvarish Fagundish port Joao Alvares Fagundes U ti chasi blizko dvohsot osib meshkalo u poselenni bez nazvi yake nini nazivayetsya angl Ingonish Upershe pro cyu koloniyu zgadano v 1570 roci Korol Angliyi Karl I 8 lyutogo 1631 r peredav ostriv Kejp Breton u dovichne koristuvannya Gordonu Lohinvaru ta jogo sinovi Robertu Kejp Breton za francuzkoyi vladiZaselennya ostrova francuzkimi kolonistami pochalosya z zasnuvannya koloniyi Akadiya u centralno shidnij chastini ostrova nedaleko vid fortu Sv Anni pobudovano garnizon a z pochatkom XVIII st jogo peremisheno do fortu Luyisbur abo Luyisburg fr Louisbourg shob pokrashiti zahist vhodu do zatoki Sv Lavrentiya ta polipshiti ohoronu francuzkogo riboloveckogo flotu sho bazuvavsya na Velikij Nyufaundlendskij banci angl Grand Banks of Newfoundland Francuzka fortecya Luyisbur U 1734 r francuzi takozh pobuduvali pershij mayak u Kanadi ta odin z pershih u Pivnichnij Americi Ostriv bulo perejmenovano na Il Ruajyal fr ile Royale u perekladi Korolivskij ostriv Ostriv zalishavsya chastinoyu kolonialnih volodin Franciyi do 1763 r koli jogo bulo peredano Velikij Britaniyi vidpovidno doKejp Breton za britanskoyi vladiZ 1763 do 1784 r ostriv vhodiv do skladu britanskoyi koloniyi Nova Shotlandiya ta upravlyavsya z Galifaksa U 1784 r Velika Britaniya podilila pervisnu koloniyu Novu Shotlandiyu na tri okremi koloniyi Nyu Bransvik zgodom perejmenovano na Ostriv Princa Edvarda ta novostvorenu vzhe na pivostrovi Kejp Breton provinciyu Novu Shotlandiyu U 1775 r pochalasya immigraciya do ostrova z Irlandiyi ta Shotlandiyi Stoliceyu koloniyi Ostriv Kejp Breton stalo misto Sidnej Pershim Lejtenant gubernatorom teritoriyi bulo priznacheno angl Joseph Frederick Wallet DesBarres 1784 1787 r r jogo nastupnikom stav angl William Macarmick 1787 r Z 1799 do 1807 r vijskovim komendantom buv angl John Despard U 1820 r koloniya Ostriv Kejp Breton udruge bula ob yednana z provinciyeyu Nova Shotlandiya U XX st na Kejp Bretoni pracyuvali Aleksander Grem Bell ta Gulyelmo Markoni PosilannyaTurizm na ostrovi Kejp Breton 10 lyutogo 2021 u Wayback Machine angl