Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ша́ртрський собо́р (фр. Cathédrale de Chartres), або Ша́ртрський кафедра́льний собо́р Ді́ви Марі́ї (фр. Cathédrale Notre-Dame de Chartres) — католицький катедральний собор у Франції, у місті Шартр префектури департаменту Ер і Луар. Споруджений у 1194—1220 роках. Названий на честь (Діви Марії). Пам'ятка культової готичної архітектури. Розташований за 90 км на південний захід від Парижа. 1979 року внесений до списку об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО. Також — Шартрський Нотр-Дам.
| Шартрський собор | |
|---|---|
 Шартрський собор з південного сходу | |
| 48°26′50″ пн. ш. 1°29′16″ сх. д. / 48.44722° пн. ш. 1.48778° сх. д.Координати: 48°26′50″ пн. ш. 1°29′16″ сх. д. / 48.44722° пн. ш. 1.48778° сх. д. | |
| Тип споруди | d[1][2] мала базиліка (1908) і колекція[d] |
| Розташування |  Франція, Шартр |
| Архітектор | d |
| Початок будівництва | 1194 |
| Кінець будівництва | 1220 |
| Висота | 113 м |
| Стиль | Готика |
| Належність | Римо-Католицька Церква |
| Єпархія | d |
| Стан | d[2] і світова спадщина ЮНЕСКО[4] |
| Адреса | d (16)[5][6] |
| Оригінальна назва | фр. Cathédrale Notre-Dame de Chartres |
| Епонім | Шартр |
| Присвячення | Діва Марія |
| Вебсайт | cathedrale-chartres.org |
  Шартрський собор (Франція) | |
 Шартрський собор у Вікісховищі | |
Опис
 | Світова спадщина ЮНЕСКО, об'єкт 81bis81 №81, 81bis81 (англ.) |
Загальний вигляд
Шартрський собор — тринавна споруда з хрестоподібним плануванням з невеликим трансептом і деамбулаторієм. Східна частина храму має декілька напіввідкритих радіальних каплиць, три з яких помітно виступають за межі півкола деамбулаторія, а решта чотири мають меншу глибину.
На час зведення собору його склепіння було найвищим у Франції — цього вдалося досягнути за рахунок використання аркбутанів, що спираються на контрфорси. Додаткові аркбутани, що підтримують апсиду, з'явились у XIV столітті. Таким чином, собор був першим, у конструкції якого був використаний цей архітектурний елемент, що надало йому досі незнані обриси, дозволило збільшити розміри віконниць і висоту нави (36 метрів).
Особливістю зовнішнього вигляду собору є його дві відмінні одна від одної вежі. 105-метровий шпиль південної башти відноситься до 1140 року, його виконано у формі романської піраміди, північна ж вежа заввишки 113 метрів має основу, яка залишилася від романського собору, а її шпиль з'явився на початку XVI століття і є взірцем пізньої готики.
Собор міста Шартра має 9 порталів, три з яких збереглися від старого романського собору. Північний портал датується 1230 роком і містить скульптури персонажів Старого Заповіту. У південному порталі, створення якого припало на період між 1224 і 1250 роками, використано сюжети з Нового Заповіту з центральною композицією, присвяченою Страшному Судові. Західний портал Христа та Діви Марії, відомий під назвою Королівський, датується 1150 роком, й має дуже відоме зображення Христа у Славі, створене тоді ж (у XII столітті).
Входи до північного та південного трансептів оздоблені скульптурами XIII століття. Загалом зовнішній вигляд собору прикрашають близько 10 000 скульптурних зображень з каменю та скла.
На південному боці собору розміщений астрономічний годинник XVI століття. До того часу, як у 1793 році зламався механізм приладу, соборний годинник не лише показував час, але й день тижня, місяць, час сходу й заходу Сонця, фази Місяця.
Інтер'єр
Інтер'єр Шартрського собору також відзначається вишуканістю й багатством.
Простора нави не має собі рівних у всій Франції, вона простяга́ється до чудової апсиди в східній частині собору. Між аркадами і горішніми рядами вікон центральної нави розміщений трифорій, масивні колони собору оточені чотирма могутніми пілястрами. Склепінчаста галерея деамбулаторію огинає хор і вівтарну частину, що відокремлені від решти простору різьбленим простінком. Ця стіна з'явилася на початку XVI століття і під час двох наступних поступово прикрашалася різьбленими фігурами, що зображають сцени життєвого шляху Христа і Діви Марії.
Собор у Шартрі славиться кольоровими вітражами, загальна площа яких становить близько 2000 м². Шартрське зібрання середньовічних вітражів є унікальним: понад 150 вікон, найдавніші з них були створені ще в XII столітті. Крім великих вітражних троянд на західному фасаді, південному та північному трансептах, найвідомішими є вітражне вікно 1150 року «Богородиця з прекрасного скла» і композиція «Дерево Єсеєве».
Вітражам Шартрського собору притаманна надзвичайна насиченість і чистота барв, таємниця виготовлення яких тепер вважається втраченою. Зображення на вітражах відзначаються великою тематичною широтою — сцени зі Старого і Нового Заповітів, сюжети з життя пророків, королів, лицарів, ремісників і навіть селян.
Підлога собору прикрашена давнім лабіринтом 1205 року. Він символізує шлях вірянина до Бога, і дотепер використовується прочанами для медитацій, звернення й спілкування з Всевишнім. Із цього лабіринту є лише один шлях. Його розмір практично збігається з розміром троянди західного фасаду, а відстань від західного входу до лабіринту точно дорівнює висоті розміщення (від підлоги) вікна.
- Вітражі Шартрського собору
-
![image]()
Фрагмент «Житія Якова Заведеєва» -
![image]()
Вітраж «Житіє святого Євстафія» -
![image]()
Фрагмент вітражу «Богородиця з прекрасного скла» -
![image]()
Фрагмент північного вікна -
![image]()
Вітраж «Житіє Карла» -
![image]()
Вітраж «Теслярі» -
![image]()
Північне вікно, вітраж.1235 -
![image]()
Південне вікно. вітраж.1221-30 -
![image]()
Вікно каплиці, вітраж.1415 -
![image]()
-
![image]()
Цідіння вина з бочки -
![image]()
Герцогиня Аліса. Троянда південного фасаду
Історія
На місці сучасного Шартрського собору здавна стояли церкви. Від 876 року в місті зберігається Свята плащаниця Діви Марії. На місці першого кафедрального собору, що згорів у 1020 році, було зведено романський собор з величезною криптою. Він пережив пожежу 1134 року, що зруйнувала практично все місто, але сильно постраждав під час пожежі 10 червня 1194 року. Від цієї пожежі, що зайнялася від удару блискавки, вціліли лише башти разом із західним фасадом і крипта. Чудесний порятунок від вогню священної плащаниці був сприйнятий як знамення згори, й став підставою для будівництва нової, ще грандіознішої споруди.
Зведення нового собору почалось у тому ж 1194 році на пожертви, що стікалися до Шартру зі всієї Франції. Міські жителі добровільно доставляли каміння з довколишніх каменярень. При будівництві нової кафедри за основу було взято попередній проект, крім того в собор «вписали» рештки старої будівлі.
Основні робо зберігся до наших днів практично неушкодженим. Він уникнув руйнувань та пограбувань, ніколи не реставрувався і не знав реконструкції. Нині собор, як і в попередні століття, є місцем паломництва християн. Крім того, Шартрський собор є головною туристичною принадою міста.
Галерея
Див. також
Примітки
- archINFORM — 1994.
- base Mérimée — ministère de la Culture, 1978.
- Encyclopædia Universalis — Encyclopædia Britannica.
- http://whc.unesco.org/fr/list/81/documents/
- вебсайт — 1990.
- https://www.cathedrale-chartres.org/contact/
- Розмари Бартон, Ричард Кэвендиш, Бригитте Ледерер. Атлас чудес света. Выдающиеся архитектурные сооружения и памятники всех времён и народов. Издательство БММ АО, 1995., стор. 28 (рос.)
Джерела
- Шартрський собор [ 12 листопада 2021 у Wayback Machine.] // Sacred Destinations
- Шартрський собор [ 24 вересня 2009 у Wayback Machine.] // www.bibliotekar.ru
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Шартрський собор
- Офіційний вебсайт Собору [ 20 січня 2011 у Wayback Machine.] (фр.)
- Шартрський собор в електронній енциклопедії «Круґосвєт» [ 13 березня 2009 у Wayback Machine.] (рос.)
- (рос.)
- Вітражі Шартрського собору (офіційний вебсайт) [ 5 травня 2010 у Wayback Machine.] (фр.)
- Шартрський собор на www.fr.structurae.de [ 31 січня 2012 у Wayback Machine.] (фр.)
- (фр.)
- (норв.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sha rtrskij sobo r fr Cathedrale de Chartres abo Sha rtrskij kafedra lnij sobo r Di vi Mari yi fr Cathedrale Notre Dame de Chartres katolickij katedralnij sobor u Franciyi u misti Shartr prefekturi departamentu Er i Luar Sporudzhenij u 1194 1220 rokah Nazvanij na chest Divi Mariyi Pam yatka kultovoyi gotichnoyi arhitekturi Roztashovanij za 90 km na pivdennij zahid vid Parizha 1979 roku vnesenij do spisku ob yektiv Svitovoyi spadshini YuNESKO Takozh Shartrskij Notr Dam Shartrskij soborShartrskij sobor z pivdennogo shodu48 26 50 pn sh 1 29 16 sh d 48 44722 pn sh 1 48778 sh d 48 44722 1 48778 Koordinati 48 26 50 pn sh 1 29 16 sh d 48 44722 pn sh 1 48778 sh d 48 44722 1 48778Tip sporudid 1 2 mala bazilika 1908 i kolekciya d Roztashuvannya Franciya ShartrArhitektordPochatok budivnictva1194Kinec budivnictva1220Visota113 mStilGotikaNalezhnistRimo Katolicka CerkvaYeparhiyadStand 2 i svitova spadshina YuNESKO 4 Adresad 16 5 6 Originalna nazvafr Cathedrale Notre Dame de ChartresEponimShartrPrisvyachennyaDiva MariyaVebsajtcathedrale chartres orgShartrskij sobor Franciya Shartrskij sobor u VikishovishiOpisSvitova spadshina YuNESKO ob yekt 81bis81 81 81bis81 angl Zagalnij viglyad Shartrskij sobor trinavna sporuda z hrestopodibnim planuvannyam z nevelikim transeptom i deambulatoriyem Shidna chastina hramu maye dekilka napivvidkritih radialnih kaplic tri z yakih pomitno vistupayut za mezhi pivkola deambulatoriya a reshta chotiri mayut menshu glibinu Na chas zvedennya soboru jogo sklepinnya bulo najvishim u Franciyi cogo vdalosya dosyagnuti za rahunok vikoristannya arkbutaniv sho spirayutsya na kontrforsi Dodatkovi arkbutani sho pidtrimuyut apsidu z yavilis u XIV stolitti Takim chinom sobor buv pershim u konstrukciyi yakogo buv vikoristanij cej arhitekturnij element sho nadalo jomu dosi neznani obrisi dozvolilo zbilshiti rozmiri vikonnic i visotu navi 36 metriv Osoblivistyu zovnishnogo viglyadu soboru ye jogo dvi vidminni odna vid odnoyi vezhi 105 metrovij shpil pivdennoyi bashti vidnositsya do 1140 roku jogo vikonano u formi romanskoyi piramidi pivnichna zh vezha zavvishki 113 metriv maye osnovu yaka zalishilasya vid romanskogo soboru a yiyi shpil z yavivsya na pochatku XVI stolittya i ye vzircem piznoyi gotiki Sobor mista Shartra maye 9 portaliv tri z yakih zbereglisya vid starogo romanskogo soboru Pivnichnij portal datuyetsya 1230 rokom i mistit skulpturi personazhiv Starogo Zapovitu U pivdennomu portali stvorennya yakogo pripalo na period mizh 1224 i 1250 rokami vikoristano syuzheti z Novogo Zapovitu z centralnoyu kompoziciyeyu prisvyachenoyu Strashnomu Sudovi Zahidnij portal Hrista ta Divi Mariyi vidomij pid nazvoyu Korolivskij datuyetsya 1150 rokom j maye duzhe vidome zobrazhennya Hrista u Slavi stvorene todi zh u XII stolitti Vhodi do pivnichnogo ta pivdennogo transeptiv ozdobleni skulpturami XIII stolittya Zagalom zovnishnij viglyad soboru prikrashayut blizko 10 000 skulpturnih zobrazhen z kamenyu ta skla Na pivdennomu boci soboru rozmishenij astronomichnij godinnik XVI stolittya Do togo chasu yak u 1793 roci zlamavsya mehanizm priladu sobornij godinnik ne lishe pokazuvav chas ale j den tizhnya misyac chas shodu j zahodu Soncya fazi Misyacya Inter yer Inter yer Shartrskogo soboru takozh vidznachayetsya vishukanistyu j bagatstvom Prostora navi ne maye sobi rivnih u vsij Franciyi vona prostyaga yetsya do chudovoyi apsidi v shidnij chastini soboru Mizh arkadami i gorishnimi ryadami vikon centralnoyi navi rozmishenij triforij masivni koloni soboru otocheni chotirma mogutnimi pilyastrami Sklepinchasta galereya deambulatoriyu oginaye hor i vivtarnu chastinu sho vidokremleni vid reshti prostoru rizblenim prostinkom Cya stina z yavilasya na pochatku XVI stolittya i pid chas dvoh nastupnih postupovo prikrashalasya rizblenimi figurami sho zobrazhayut sceni zhittyevogo shlyahu Hrista i Divi Mariyi Sobor u Shartri slavitsya kolorovimi vitrazhami zagalna plosha yakih stanovit blizko 2000 m Shartrske zibrannya serednovichnih vitrazhiv ye unikalnim ponad 150 vikon najdavnishi z nih buli stvoreni she v XII stolitti Krim velikih vitrazhnih troyand na zahidnomu fasadi pivdennomu ta pivnichnomu transeptah najvidomishimi ye vitrazhne vikno 1150 roku Bogorodicya z prekrasnogo skla i kompoziciya Derevo Yeseyeve Vitrazham Shartrskogo soboru pritamanna nadzvichajna nasichenist i chistota barv tayemnicya vigotovlennya yakih teper vvazhayetsya vtrachenoyu Zobrazhennya na vitrazhah vidznachayutsya velikoyu tematichnoyu shirotoyu sceni zi Starogo i Novogo Zapovitiv syuzheti z zhittya prorokiv koroliv licariv remisnikiv i navit selyan Pidloga soboru prikrashena davnim labirintom 1205 roku Vin simvolizuye shlyah viryanina do Boga i doteper vikoristovuyetsya prochanami dlya meditacij zvernennya j spilkuvannya z Vsevishnim Iz cogo labirintu ye lishe odin shlyah Jogo rozmir praktichno zbigayetsya z rozmirom troyandi zahidnogo fasadu a vidstan vid zahidnogo vhodu do labirintu tochno dorivnyuye visoti rozmishennya vid pidlogi vikna Vitrazhi Shartrskogo soboru Fragment Zhitiya Yakova Zavedeyeva Vitrazh Zhitiye svyatogo Yevstafiya Fragment vitrazhu Bogorodicya z prekrasnogo skla Fragment pivnichnogo vikna Vitrazh Zhitiye Karla Vitrazh Teslyari Pivnichne vikno vitrazh 1235 Pivdenne vikno vitrazh 1221 30 Vikno kaplici vitrazh 1415 Bondar i stelmah Cidinnya vina z bochki Gercoginya Alisa Troyanda pivdennogo fasaduIstoriyaNa misci suchasnogo Shartrskogo soboru zdavna stoyali cerkvi Vid 876 roku v misti zberigayetsya Svyata plashanicya Divi Mariyi Na misci pershogo kafedralnogo soboru sho zgoriv u 1020 roci bulo zvedeno romanskij sobor z velicheznoyu kriptoyu Vin perezhiv pozhezhu 1134 roku sho zrujnuvala praktichno vse misto ale silno postrazhdav pid chas pozhezhi 10 chervnya 1194 roku Vid ciyeyi pozhezhi sho zajnyalasya vid udaru bliskavki vcilili lishe bashti razom iz zahidnim fasadom i kripta Chudesnij poryatunok vid vognyu svyashennoyi plashanici buv sprijnyatij yak znamennya zgori j stav pidstavoyu dlya budivnictva novoyi she grandioznishoyi sporudi Zvedennya novogo soboru pochalos u tomu zh 1194 roci na pozhertvi sho stikalisya do Shartru zi vsiyeyi Franciyi Miski zhiteli dobrovilno dostavlyali kaminnya z dovkolishnih kamenyaren Pri budivnictvi novoyi kafedri za osnovu bulo vzyato poperednij proekt krim togo v sobor vpisali reshtki staroyi budivli Osnovni robo zberigsya do nashih dniv praktichno neushkodzhenim Vin uniknuv rujnuvan ta pograbuvan nikoli ne restavruvavsya i ne znav rekonstrukciyi Nini sobor yak i v poperedni stolittya ye miscem palomnictva hristiyan Krim togo Shartrskij sobor ye golovnoyu turistichnoyu prinadoyu mista GalereyaViglyad soboru z pivdennogo boku Fragment korolivskogo portalu Vikno troyanda pivnichnogo transeptu Fragment sklepinnya soboru Rizblena stina sho vidokremlyuye vivtarnu chastinu Labirint Astronomichnij godinnik Na hudozhnomu polotni 1830 Na svitlini 1910 Plan Shartrskogo soboru Portali soboru Zahidnij fasad Shartrskogo soboruDiv takozhSpisok ob yektiv Svitovoyi spadshini YuNESKO u Franciyi Viktor LuyiPrimitkiarchINFORM 1994 d Track Q265049 base Merimee ministere de la Culture 1978 d Track Q384602d Track Q68471231d Track Q809830 Encyclopaedia Universalis Encyclopaedia Britannica d Track Q2743906d Track Q1340194 http whc unesco org fr list 81 documents vebsajt 1990 d Track Q35127d Track Q466 https www cathedrale chartres org contact Rozmari Barton Richard Kevendish Brigitte Lederer Atlas chudes sveta Vydayushiesya arhitekturnye sooruzheniya i pamyatniki vseh vremyon i narodov Izdatelstvo BMM AO 1995 stor 28 ros ISBN 5 88353 003 6DzherelaShartrskij sobor 12 listopada 2021 u Wayback Machine Sacred Destinations Shartrskij sobor 24 veresnya 2009 u Wayback Machine www bibliotekar ruPosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Shartrskij sobor Oficijnij vebsajt Soboru 20 sichnya 2011 u Wayback Machine fr Shartrskij sobor v elektronnij enciklopediyi Krugosvyet 13 bereznya 2009 u Wayback Machine ros ros Vitrazhi Shartrskogo soboru oficijnij vebsajt 5 travnya 2010 u Wayback Machine fr Shartrskij sobor na www fr structurae de 31 sichnya 2012 u Wayback Machine fr fr norv