Ка́спер Казімеж Цецішо́вський гербу «Колюмна» («колона») (пол. Kasper Kazimierz Cieciszowski; 1745, Озорув, Мазовія — 1831, Луцьк) — польський шляхтич, римо-католицький релігійний діяч. Перший єпископ Луцько-Житомирської дієцезії. Могилівський архієпископ і митрополит усіх римо-католицьких костелів у Російській імперії. Представник роду .
Каспер Цецішовський | |
---|---|
Народився | 5 січня 1741 Озорув, Ґміна Скужець, Седлецький повіт, Мазовецьке воєводство, Республіка Польща |
Помер | 28 квітня 1831[1](90 років) Луцьк, Волинська губернія, Російська імперія[1] |
Поховання | Кафедральний костел святих Петра і Павла |
Країна | Велике князівство Литовське |
Діяльність | католицький священник, католицький диякон, католицький єпископ |
Членство | Торговицька конфедерація |
Посада | Луцькі римо-католицькі єпископи, d, титулярний єпископ і d |
Конфесія | католицька церква[2] |
Рід | Q63440182? |
Нагороди | |
|
Біогафія
Народився 1745 року в Озоруві (Мазовія). Його батько Домінік був підчашим литовським.
З дитинства відчуваючи покликання до духовності, у 1760 році виїхав до Риму, де поступив у Семінарію Пропаганди з наміром посвячення місійній праці на Сході. Був відмінним семінаристом, відзначався глибокою й щирою побожністю, а також старанністю. Єрейські свячення отримав 1764 року з рук папи Климента XIII, котрий вділив йому «диспензи». Ще під час навчання в Римі був призначений варшавським колегіатським каноніком.
Після повернення до краю став титулярним єпископом Tebasty in part. inf., а також коад'ютором «cum iure successionis» (з правом наступництва) київського єпископа . У 1780 р. став офіціялом варшавським і мазовецького князівства («vicarius in spiritualibus et officialis Varsaviensis ac per Ducatum Masoviae generalis»). У 1781 р. став мехувським абатом і збучинським парохом, але в короткому часі зрікся з цього бенефіціуму.
Після смерті єпископа Ф. Оссолінського Цецішовський як його наступник склав перед королем Станіславом Августом сенаторську присягу й 16 липня 1785 р. відбув урочистий інґрес до Житомирської катедри. Мав прикрий конфлікт із о. Гуґо Коллонтаєм, котрий в сеймі домігся призначення доходів Мехувського абатства на користь Краківського університету. Захищаючи свої права, єпископ Цецішовський одержав, на підставі відшкодування, 25000 злотих. Йому не йшлося про власну користь, а про костели убогої київської дієцезії, яка потребувала пильної фінансової підтримки, і одержану суму єпископ Цецішовський призначив на цю ціль.
На новій станиці єпископ К.-К. Цецішовський розвинув енергійну пастирську діяльність. Добирався до найвіддаленіших закутків дієцезії. Під час генеральних візитацій було зроблено детальні описи костелів та монастирів, які і наразі мають історичну цінність.Звертав увагу на навчання духовенства й освіту людей. Особливою опікою оточував житомирську духовну семінарію, покликану до існування в 1785 році. Часто зустрічався з семінаристами, керував їх навчанням і уклав їм семінарійний устав. Будучи сенатором Речі Посполитої, мусив не раз на довший час виїжджати до Варшави. Тому що, як сам про себе говорив, «не був статистом ані політиком», зробив своїм секретарем, пізніше широко відомого, отця Яна-Павла Воронича, котрий по його вказівках редагував виступи на сеймі й пастирські листи. За участь у працях військового департаменту король Станіслав Август Понятовський нагородив його орденом Білого Орла.
Під час засідання Великого Сейму ревно боронив права Церкви, забираючи голос у справі духовних фундацій, унії, толерантності, і так званого «забезпечення віри». У 1792 році виєднав рішення палат, за яким призначені відповідні фундації на будову нових 24 костелів на Київщині та Брацлавщині. Однак пізніші події не дали можливості виконання цього рішення.
Щиро підтримував Конституцію 3 травня, в якій бачив найпевнішу запоруку відродження батьківщини. Після її проголошення видав 10 травня 1791 р. пастирський лист, у якому наказав відправлення у своїй дієцезії молитов у честь нового закону. Коли в 1795 році на землях Київської, Кам'янецької і Луцької дієцезій, які були під російською владою, Катерина ІІ створила два нових єпископства — Пінське й Летичівське — його призначили пінським єпископом із резиденцією в Житомирі. Але існування цих двох дієцезій було ефемерне. У 1798 році апостольський нунцій Лаврентій Літта заклав Луцько-Житомирське єпископство, яке утворилося зі з'єднання двох давніх дієцезій — Луцької і Київської. Першим її пастирем був єпископ К. Цецішовський, котрий 26 вересня 1798 р. відбув інґрес. Одразу після утворення цієї нової дієцезії К. Цецішовський перейшов до Луцька і її правління в цьому місті. Як написав єпископ М. Ґодлєвський, ці роки належать до найпрекрасніших його життя. Невтомний у праці, ревний пастир збудив релігійний дух серед вірних, підняв моральний і розумовий рівень духовенства. Своєю діяльністю вплинув на розвиток польського шкільництва на Волині. Тадеуш Чацький говорив про нього, що був «колоною народної освіти в своїй пастві».
Коли в 1825 році відзначали 50-ти річчя його єпископської хіротонії, у ювілейних урочистостях взяли участь представники верств суспільства. Із Бердичева приїхав рабин із делегацією, щоб від імені єврейського народу скласти побажання й виразити вдячність за допомогу під час зарази 1787 року. Був людиною великого характеру, чуйним отцем для духовенства й вірних у своїй дієцезії. Однак не відважувався на енергійні протести проти царських розпоряджень, які обмежували Церкву, внаслідок чого цар Микола І не вважав його як небезпечну особистість.
Коли на старість став немічним, після смерті Сєстшеньцевича, цар Микола І, указом від 27 березня 1827 р., призначив його могилівським архієпископом і митрополитом усіх римо-католицьких костелів у російській імперії, не вимагаючи при цьому виїзду з Луцька й дозволяючи на те, щоб мав заступника на посаді голови римо-католицького Колегіуму в Петербурзі. В останні роки свого життя архієпископ Цецішовський втратив зір, втратив силу і не володів ногами. За декілька місяців перед смертю, уже після вибуху Листопадового повстання, до його фізичних страждань приєдналися ще моральні страждання з причини наклепів, ніби-то колись приступив до Торговиці і ніби-то на наказ Миколи І оголосив пастирський лист, який засуджував повстання.
Помер у похилому віці у Луцьку 28 квітня 1831 року. Був похований у Луцькій латинській катедрі.
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #1032221461 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Catholic-Hierarchy.org — USA: 1990.
- ДАЖО 178-51-0021,0026,0027. 1818 рік. Опис Коднянського костелу.pdf (пол) . 1802-1827. Архів оригіналу за 18 січня 2022. Процитовано 27 березня 2022.
Джерела
- Шостак І. Особливості розвитку Луцько-Житомирської дієцезії у першій половині ХІХ століття [ 14 травня 2018 у Wayback Machine.]. — 16 с.
- Bp. Michał Godlewski. Cieciszowski Kacper Kazimierz, h. Kolumna (1745—1831) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków, 1938. — T. IV. — S. 38—39. (пол.)
- Ks. Witold Józef Kowalów. Abp Kacper Kazimierz Cieciszowski (1798—1831) // Wołanie z Wołynia. — 1997. — № 4 (17). — S. 36—39. (пол.)
- Krzysztof Rafał Prokop. Biskupi kijowscy obrządku łacińskiego XIV—XVIII // Szkice biograficzne. — Biały Dunajec — Ostróg, 2003. — S. 116—120. (пол.)
- Ks. Feliks Sznarbachowski. Początek i dzieje rzymskokatolickiej diecezji łucko-żytomierskiej obecnie łuckiej. — Warszawa, 1926. — S. 102—110. (пол.)
Посилання
- Archbishop Kasper Kazimierz Cieciszowski [ 21 жовтня 2007 у Wayback Machine.] (англ.)
- Kasper Kazimierz Cieciszowski z Cieciszewa h. Pierzchała (Kolumna) (ID: 3.364.243) [ 18 квітня 2016 у Wayback Machine.]. (пол.)
Це незавершена стаття про особу. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ka sper Kazimezh Cecisho vskij gerbu Kolyumna kolona pol Kasper Kazimierz Cieciszowski 1745 Ozoruv Mazoviya 1831 Luck polskij shlyahtich rimo katolickij religijnij diyach Pershij yepiskop Lucko Zhitomirskoyi diyeceziyi Mogilivskij arhiyepiskop i mitropolit usih rimo katolickih kosteliv u Rosijskij imperiyi Predstavnik rodu Kasper CecishovskijNarodivsya5 sichnya 1741 1741 01 05 Ozoruv Gmina Skuzhec Sedleckij povit Mazovecke voyevodstvo Respublika PolshaPomer28 kvitnya 1831 1831 04 28 1 90 rokiv Luck Volinska guberniya Rosijska imperiya 1 PohovannyaKafedralnij kostel svyatih Petra i PavlaKrayina Velike knyazivstvo LitovskeDiyalnistkatolickij svyashennik katolickij diyakon katolickij yepiskopChlenstvoTorgovicka konfederaciyaPosadaLucki rimo katolicki yepiskopi d titulyarnij yepiskop i dKonfesiyakatolicka cerkva 2 RidQ63440182 NagorodiGerb Mediafajli u VikishovishiBiogafiyaNarodivsya 1745 roku v Ozoruvi Mazoviya Jogo batko Dominik buv pidchashim litovskim Z ditinstva vidchuvayuchi poklikannya do duhovnosti u 1760 roci viyihav do Rimu de postupiv u Seminariyu Propagandi z namirom posvyachennya misijnij praci na Shodi Buv vidminnim seminaristom vidznachavsya glibokoyu j shiroyu pobozhnistyu a takozh starannistyu Yerejski svyachennya otrimav 1764 roku z ruk papi Klimenta XIII kotrij vdiliv jomu dispenzi She pid chas navchannya v Rimi buv priznachenij varshavskim kolegiatskim kanonikom Pislya povernennya do krayu stav titulyarnim yepiskopom Tebasty in part inf a takozh koad yutorom cum iure successionis z pravom nastupnictva kiyivskogo yepiskopa U 1780 r stav oficiyalom varshavskim i mazoveckogo knyazivstva vicarius in spiritualibus et officialis Varsaviensis ac per Ducatum Masoviae generalis U 1781 r stav mehuvskim abatom i zbuchinskim parohom ale v korotkomu chasi zriksya z cogo beneficiumu Pislya smerti yepiskopa F Ossolinskogo Cecishovskij yak jogo nastupnik sklav pered korolem Stanislavom Avgustom senatorsku prisyagu j 16 lipnya 1785 r vidbuv urochistij ingres do Zhitomirskoyi katedri Mav prikrij konflikt iz o Gugo Kollontayem kotrij v sejmi domigsya priznachennya dohodiv Mehuvskogo abatstva na korist Krakivskogo universitetu Zahishayuchi svoyi prava yepiskop Cecishovskij oderzhav na pidstavi vidshkoduvannya 25000 zlotih Jomu ne jshlosya pro vlasnu korist a pro kosteli ubogoyi kiyivskoyi diyeceziyi yaka potrebuvala pilnoyi finansovoyi pidtrimki i oderzhanu sumu yepiskop Cecishovskij priznachiv na cyu cil Na novij stanici yepiskop K K Cecishovskij rozvinuv energijnu pastirsku diyalnist Dobiravsya do najviddalenishih zakutkiv diyeceziyi Pid chas generalnih vizitacij bulo zrobleno detalni opisi kosteliv ta monastiriv yaki i narazi mayut istorichnu cinnist Zvertav uvagu na navchannya duhovenstva j osvitu lyudej Osoblivoyu opikoyu otochuvav zhitomirsku duhovnu seminariyu poklikanu do isnuvannya v 1785 roci Chasto zustrichavsya z seminaristami keruvav yih navchannyam i uklav yim seminarijnij ustav Buduchi senatorom Rechi Pospolitoyi musiv ne raz na dovshij chas viyizhdzhati do Varshavi Tomu sho yak sam pro sebe govoriv ne buv statistom ani politikom zrobiv svoyim sekretarem piznishe shiroko vidomogo otcya Yana Pavla Voronicha kotrij po jogo vkazivkah redaguvav vistupi na sejmi j pastirski listi Za uchast u pracyah vijskovogo departamentu korol Stanislav Avgust Ponyatovskij nagorodiv jogo ordenom Bilogo Orla Pid chas zasidannya Velikogo Sejmu revno boroniv prava Cerkvi zabirayuchi golos u spravi duhovnih fundacij uniyi tolerantnosti i tak zvanogo zabezpechennya viri U 1792 roci viyednav rishennya palat za yakim priznacheni vidpovidni fundaciyi na budovu novih 24 kosteliv na Kiyivshini ta Braclavshini Odnak piznishi podiyi ne dali mozhlivosti vikonannya cogo rishennya Epitafiya K Cecishovskomu v Luckij katedri Shiro pidtrimuvav Konstituciyu 3 travnya v yakij bachiv najpevnishu zaporuku vidrodzhennya batkivshini Pislya yiyi progoloshennya vidav 10 travnya 1791 r pastirskij list u yakomu nakazav vidpravlennya u svoyij diyeceziyi molitov u chest novogo zakonu Koli v 1795 roci na zemlyah Kiyivskoyi Kam yaneckoyi i Luckoyi diyecezij yaki buli pid rosijskoyu vladoyu Katerina II stvorila dva novih yepiskopstva Pinske j Letichivske jogo priznachili pinskim yepiskopom iz rezidenciyeyu v Zhitomiri Ale isnuvannya cih dvoh diyecezij bulo efemerne U 1798 roci apostolskij nuncij Lavrentij Litta zaklav Lucko Zhitomirske yepiskopstvo yake utvorilosya zi z yednannya dvoh davnih diyecezij Luckoyi i Kiyivskoyi Pershim yiyi pastirem buv yepiskop K Cecishovskij kotrij 26 veresnya 1798 r vidbuv ingres Odrazu pislya utvorennya ciyeyi novoyi diyeceziyi K Cecishovskij perejshov do Lucka i yiyi pravlinnya v comu misti Yak napisav yepiskop M Godlyevskij ci roki nalezhat do najprekrasnishih jogo zhittya Nevtomnij u praci revnij pastir zbudiv religijnij duh sered virnih pidnyav moralnij i rozumovij riven duhovenstva Svoyeyu diyalnistyu vplinuv na rozvitok polskogo shkilnictva na Volini Tadeush Chackij govoriv pro nogo sho buv kolonoyu narodnoyi osviti v svoyij pastvi Koli v 1825 roci vidznachali 50 ti richchya jogo yepiskopskoyi hirotoniyi u yuvilejnih urochistostyah vzyali uchast predstavniki verstv suspilstva Iz Berdicheva priyihav rabin iz delegaciyeyu shob vid imeni yevrejskogo narodu sklasti pobazhannya j viraziti vdyachnist za dopomogu pid chas zarazi 1787 roku Buv lyudinoyu velikogo harakteru chujnim otcem dlya duhovenstva j virnih u svoyij diyeceziyi Odnak ne vidvazhuvavsya na energijni protesti proti carskih rozporyadzhen yaki obmezhuvali Cerkvu vnaslidok chogo car Mikola I ne vvazhav jogo yak nebezpechnu osobistist Koli na starist stav nemichnim pislya smerti Syestshencevicha car Mikola I ukazom vid 27 bereznya 1827 r priznachiv jogo mogilivskim arhiyepiskopom i mitropolitom usih rimo katolickih kosteliv u rosijskij imperiyi ne vimagayuchi pri comu viyizdu z Lucka j dozvolyayuchi na te shob mav zastupnika na posadi golovi rimo katolickogo Kolegiumu v Peterburzi V ostanni roki svogo zhittya arhiyepiskop Cecishovskij vtrativ zir vtrativ silu i ne volodiv nogami Za dekilka misyaciv pered smertyu uzhe pislya vibuhu Listopadovogo povstannya do jogo fizichnih strazhdan priyednalisya she moralni strazhdannya z prichini naklepiv nibi to kolis pristupiv do Torgovici i nibi to na nakaz Mikoli I ogolosiv pastirskij list yakij zasudzhuvav povstannya Pomer u pohilomu vici u Lucku 28 kvitnya 1831 roku Buv pohovanij u Luckij latinskij katedri PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 1032221461 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Catholic Hierarchy org USA 1990 d Track Q30d Track Q3892772 DAZhO 178 51 0021 0026 0027 1818 rik Opis Kodnyanskogo kostelu pdf pol 1802 1827 Arhiv originalu za 18 sichnya 2022 Procitovano 27 bereznya 2022 DzherelaShostak I Osoblivosti rozvitku Lucko Zhitomirskoyi diyeceziyi u pershij polovini HIH stolittya 14 travnya 2018 u Wayback Machine 16 s Bp Michal Godlewski Cieciszowski Kacper Kazimierz h Kolumna 1745 1831 Polski Slownik Biograficzny Krakow 1938 T IV S 38 39 pol Ks Witold Jozef Kowalow Abp Kacper Kazimierz Cieciszowski 1798 1831 Wolanie z Wolynia 1997 4 17 S 36 39 pol Krzysztof Rafal Prokop Biskupi kijowscy obrzadku lacinskiego XIV XVIII Szkice biograficzne Bialy Dunajec Ostrog 2003 S 116 120 pol Ks Feliks Sznarbachowski Poczatek i dzieje rzymskokatolickiej diecezji lucko zytomierskiej obecnie luckiej Warszawa 1926 S 102 110 pol PosilannyaArchbishop Kasper Kazimierz Cieciszowski 21 zhovtnya 2007 u Wayback Machine angl Kasper Kazimierz Cieciszowski z Cieciszewa h Pierzchala Kolumna ID 3 364 243 18 kvitnya 2016 u Wayback Machine pol Ce nezavershena stattya pro osobu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi