Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Карл II Зачарований (6 листопада 1661, Мадрид, Іспанія — 1 листопада 1700, Мадрид, Іспанія) — король Іспанії з 1665, останній представник Габсбургів на іспанському престолі. Син короля Філіппа IV Великого.
| Карл II Зачарований ісп. Carlos II | |
|---|---|
| Dei Gratia Hispaniarum et Indiarum Rex | |
 | |
| Король Іспанії | |
| Правління | 1665-1700 |
| Попередник | Філіпп IV Великий |
| Наступник | Філіп V Анжуйський |
| Інші титули | Король Неаполя Король Сицилії |
| Біографічні дані | |
| Релігія | католицтво |
| Народження | 6 листопада 1661[1][2][…] Мадрид, Іспанія[1] |
| Смерть | 1 листопада 1700[2][3][…] (38 років) Мадрид, Іспанія[2] |
| Поховання | Королівська крипта (Ескоріал) |
| Дружина | Марія Луїза Орлеанська |
| Другий шлюб | Марія Анна Пфальц-Нойбурзька |
| Династія | Габсбурги |
| Батько | Філіпп IV Великий |
| Мати | Маріанна Австрійська |
| Нагороди |      |
 | |
 | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Молоді роки. Регентство
Карл у чотири роки став номінальним королем, зарано втративши батька. До 1677 регенткою була мати Карла — Марія Анна Габсбург, якій допомагала Урядова хунта. Він мав 14 годувальниць. Королівським вихователем 5 червня 1667 року призначено Франсіско Рамоса дель Мансано, одного з найшанованіших людей свого часу, професора права в університеті Саламанки, члена Рад Кастилії й Індій. З дитинства Карл відрізнявся дуже слабким здоров'ям — у нього довго не різалися зуби й деякий час не міг навчитися ходити. Не мав якихось здібностей чи талантів. При цьому навіть не намагався чомусь навчитися.
Регентка Марія Анна, відчуваючи свою нездатність самостійно впоратися, залучила до себе єзуїта Хуана Еверардо Нітхарда. Спочатку вона призначила його Великим Інквізитором (вересень 1665), автоматично Нітхард став також членом Урядової хунти.
Незабаром разпочався конфлікт між Нітхардом та позашлюбним сином Філіпа IV Хуаном за вплив та посади. У суспільстві також розгорнулася полеміка, внаслідок чого у 1669 створено Комісію реформ, яка повинна була розглядати надані пропозиції. Комісія запропонувала низку честолюбних реформ. Але вони залишилися на папері. Значення цієї комісії у тому, що вперше почалися громадські дебати стосовно становища Іспанії. Тоді ж незадоволення Нітхардом серед аристократії, чиновництва, духівництва зросло настільки, що регентка змушена була 25 лютого 1669 звільнити його та призначити надзвичайним посланцем у Римі. На це вплинуло також застереження імператора Леопольда I та папського нунція стосовно факту об'єднання навколо дона Хуана потужної групи прихильників, які були озброєні як справжня армія (їх нараховувалося приблизно 1 тисяча).
Але й дон Хуан повністю не переміг. У червні цього ж року його призначили генеральним намісником арагонської корони у Сарагосі. Дон Хуан покинув Мадрид. У 1669-1675 він проводив обережну політику з явним реформістським ухилом, спираючись на готовність місцевої еліти до співробітництва та інтеграції.
Найбільш зиск отримали іспанські гранди. Вони де-факто захопили владу — відставка Нітхарда спричинила суттєве падіння авторитету регентки.
Роки регентсва — це також збільшення ваги некастильських земель, посилення федералістських настроїв.
У зовнішній політиці в цей період продовжувало відбуватися послаблення позицій Іспанії. За наслідками деволюційної війни з королем Франції Людовиком XIV країна втратила землі в Південних Нідерландах (травень 1668, Аахенський договір). 18 лютого 1668 — остаточно Іспанія визнала незалежність Португалії. У липні 1670 іспанський уряд відступив Англії усі захоплені за правління Олівера Кромвеля території в Америці, перш за все Ямайку.
У 1672 Іспанія у союзі зі Священною Римською імперією та Бранденбургом виступила проти Франції. Війна виявилася невдалою — Іспанія за Німвегенським миром (серпень 1678) втратила фрайграфство Бургундію (Франш-Конте).
6 листопада 1675 Карл став повнолітнім. Він вирішив правити самостійно, викликав свого звідного брата — дона Хуана — із Сарагоси у Мадрид. Дон Хуан з'явився у Мадриді з армією прихильників (10 000 вояків). Карл заявив про призначення його першим міністром. Але влада дона Хуана протрималася 2 години. Мати Карла Марія Анна та королівський духівник умовили його скасувати всі свої накази — регентство продовжилося. Дона Хуана відправили на придушення повстання у Мессині на Сицилії.
У листопаді 1676 регентка призначила прем'єр-міністра дона , маркіза Вілласьєрра. Але фактично володарювати продовжувала мати короля. Дії королеви та Валенсуели спричинили до того, що 16 грудня 1676 20 грандів оголосили свій маніфест з вимогами віддалити королеву-мати від короля, заарештувати прем'єр-міністра, а на цю посаду призначити дона Хуана. Валенсуелу було звільнено, а потім заарештовано та відправлено до Філіппін. 23 січня 1677 року регентство скінчилося, дон Хуан став прем'єр-міністром Іспанії.
Уряди Карла II
Урядування дона Хуана тривало до 17 вересня 1679, до його смерті. Головною проблемою було спасіння іспанської валютної системи — мідну монету — велони — за кордоном вже не приймали. Ще за життя дон Хуан створив у березні 1679 Монетну комісію з метою проведення грошової реформи.
У січні 1679 створена Торговельна комісія. До неї входили Майнова рада, Рада Індій, Рада Кастилії. У підсумку вона оформилася у Торговельно-грошову палату (1730). Ця комісія впроваджувала важливі стимули для торгівлі. Головними напрямками стали колонізація та розвиток шовкової промисловості, заохочення виноробства, вдосконалення цехової системи організації праці.
Було багато зроблено для покращення федеральних відносин. У травні 1677 у супроводі дона Хуана Карл II урочисто відкрив засідання кортесів Арагону та прийняв їхню присягу після підтвердження фуерос (гарантованих прав і привілеїв).
У лютому 1680 головою уряду став Хуан Франциско дела Церда, герцог Мединачелі. Він продовжив політику дона Хуана. 10 лютого 1680 видано декрет — вартість грошей, які знаходилися в обігу, знижувалася на чверть, фальшиві гроші, яких була величезна кількість, легалізовувалися на 1/8 частини свого номіналу, борги скасовувалися. Найближчі наслідки цього: розорення багатьох торговельних домів. Але уряд тримався взятого курсу й до 1686 була створена стабільна грошова система.
З метою покращення господарської діяльності у 1682 році створено об'єднання Енкабесам'єнто (для обкладення податками). 1 листопада 1680 видано Зведення законів для Південної Америки, де колонії отримали нарешті правові гарантії й універсальний кодекс законів.
Але навесні 1685 року Мединачелі подав у відставку й покинув Мадрид. Після цього прем'єр-міністром став Мануель де Толедо-і-Португаль, граф Оропес. Створено систему інтендантств. У 1687-1691 роках у Кастилії було затверджено генеральне суперінтендантство, а також 21 суперінтендантство, які повинні були піклуватися щодо податкових надходжень і господарського становища. Видані накази щодо заборони неефективних методів збору платежів на користь держави, численних пенсійних платежів. Податковий тягар був суттєво послаблений.
У 1691 Оропес покинув свою посаду. У 1698–1699 граф Оропес на невеликий проміжок часу очолив іспанський уряд.
У 1692 створно державне Об'єднання для державного фінансування політики та податкових пільг.
Весілля та зовнішня політика
За наполяганням дон Хуана Австрійського у липні 1679 влаштовано шлюб з племінницею короля Франції Людовика XIV — Марією-Луїзою Орлеанською. Це було перш за все пов'язано з тим, що уряд дон Хуана орієнтувався на Францію. Спроби матері короля обрати йому в дружини австрійську партію — Марію Антонію Габсбург — закінчилися безрезультатно. Це продовжило політичне відчуження Мадриду від Відня. У той же час, незважаючи на родинні зв'язки, Людовик XIV продовжував воєнні походи проти Іспанії. У 1683–1684 він напав на Люксембург, Фландрію та Каталонію. Укладений в серпні 1684 в Регенсбурзі мир закріпив за Францією Люксембург. Цей мир тривав недовго. Крапку у відносинах з Францією поставила смерть у лютому 1689 Марії Луїзи. Навесні 1690 між Мадридом та Парижем відбувся новий конфлікт. Французькі війська зайняли Барселону (1691), Герону (1694), Росас (1693), Брюссель (1695).
Новий шлюб укладено навесні 1690 з Марією-Анною Пфальц-Нойбурзькою, родичкою австрійських Габсбургів. Це зблизило Відень, Мадрид та Мюнхен. На відміну від попередньої дружини Карла, Марія-Анна відрізнялася освіченістю, знанням мов та політичними амбіціями. Але Іспанія вже не могла протидіяти могутній Франції. У 1697 укладено Рейсвейкський мир з Францією. Франція зберегла за собою Люксембург, Бургундію, фламандські укріплення, деякі опорні пункти у Центральній Америці, але Франція повертала завоювання у Каталонії.
Питання спадкування трону
Це питання супроводжувало Карла все життя. Ще у січні 1668 року Англія та Франція уклали угоду. У 1698 році провідні європейські держави домовилися розділити іспанські володіння поміж Баварією, Францією та Австрією. Карл та його міністри намагалися домогтися такого наслідування, щоб іспанські володіння збереглися цілими.
Можливість компромісу з'явилася в жовтні 1692 року, коли народився Йосип Фердинанд Баварський, син герцога Макса Емануїла Баварського, внучатий племінник іспанського короля. Згідно з договором у жовтні 1698 року Йосип Баварський став єдиним спадкоємцем іспанської корони. Але внаслідок раптової смерті Йосипа Фердинанда у лютому 1699 року питання спадкування іспанського трону постало знову. З цього часу при мадридському дворі розпочалося протистояння двох партій — профранцузької та проавстрійської.
Врешті-решт Карл II у своєму заповіті оголосив герцога Анжуйського, онука Людовика XIV, спадкоємцем усіх іспанських володінь. Регентом було призначено кардинала Луїса де Портокарреро.
Цей заповіт та дії Франції викликали протистояння Англії, Голландії, Австрії — розпочалася Війна за іспанську спадщину.
Родина
1. Дружина — Марія Луїза Орлеанська (1662—1689)
- дітей не було
2. Дружина — Марія Анна Пфальц-Нойбурзька (1667—1740)
- дітей не було
Генеалогія
Див. також
Примітки
- Diccionario biográfico español — Real Academia de la Historia, 2011.
- Encyclopædia Britannica
- Lundy D. R. The Peerage
Джерела
- Baviera, Adalberto de. Mariana de Neoburgo, Reina de España Espasa-Calpe, Madrid, 1938.
- Calvo Poyato, José. La vida y época de Carlos II el Hechizado Planeta, Barcelona, 1998.
- Contreras, Jaime. Carlos II el Hechizado. Poder y melancolía en la Corte del último Austria. Temas de Hoy, Madrid, 2003.
| Попередник Філіпп IV Великий |  | Король Іспанії 1665-1700 | | Наступник Філіп V Анжуйський |
| Попередник Філіпп III Великий |  | Король Неаполя 1665-1700 | | Наступник Карл VI Габсбург |
| Попередник Філіпп III Великий |  | Король Сицилії 1665-1700 | | Наступник Філіп IV Анжуйський |
| Попередник Філіпп III Великий |  | Король Єрусалиму 1665-1700 титулярний | | Наступник Філіп IV Анжуйський Карл VI Габсбург |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Karl II Karl II Zacharovanij 6 listopada 1661 Madrid Ispaniya 1 listopada 1700 Madrid Ispaniya korol Ispaniyi z 1665 ostannij predstavnik Gabsburgiv na ispanskomu prestoli Sin korolya Filippa IV Velikogo Karl II Zacharovanij isp Carlos IIDei Gratia Hispaniarum et Indiarum RexKorol IspaniyiPravlinnya 1665 1700Poperednik Filipp IV VelikijNastupnik Filip V AnzhujskijInshi tituli Korol Neapolya Korol SiciliyiBiografichni daniReligiya katolictvoNarodzhennya 6 listopada 1661 1661 11 06 1 2 Madrid Ispaniya 1 Smert 1 listopada 1700 1700 11 01 2 3 38 rokiv Madrid Ispaniya 2 Pohovannya Korolivska kripta Eskorial Druzhina Mariya Luyiza OrleanskaDrugij shlyub Mariya Anna Pfalc NojburzkaDinastiya GabsburgiBatko Filipp IV VelikijMati Marianna AvstrijskaNagorodi Mediafajli u VikishovishiMolodi roki RegentstvoKarl II Ritina Martinusa van den Ejdena do 1673 Regentka Marianna Avstrijska Karl u chotiri roki stav nominalnim korolem zarano vtrativshi batka Do 1677 regentkoyu bula mati Karla Mariya Anna Gabsburg yakij dopomagala Uryadova hunta Vin mav 14 goduvalnic Korolivskim vihovatelem 5 chervnya 1667 roku priznacheno Fransisko Ramosa del Mansano odnogo z najshanovanishih lyudej svogo chasu profesora prava v universiteti Salamanki chlena Rad Kastiliyi j Indij Z ditinstva Karl vidriznyavsya duzhe slabkim zdorov yam u nogo dovgo ne rizalisya zubi j deyakij chas ne mig navchitisya hoditi Ne mav yakihos zdibnostej chi talantiv Pri comu navit ne namagavsya chomus navchitisya Regentka Mariya Anna vidchuvayuchi svoyu nezdatnist samostijno vporatisya zaluchila do sebe yezuyita Huana Everardo Nitharda Spochatku vona priznachila jogo Velikim Inkvizitorom veresen 1665 avtomatichno Nithard stav takozh chlenom Uryadovoyi hunti Nezabarom razpochavsya konflikt mizh Nithardom ta pozashlyubnim sinom Filipa IV Huanom za vpliv ta posadi U suspilstvi takozh rozgornulasya polemika vnaslidok chogo u 1669 stvoreno Komisiyu reform yaka povinna bula rozglyadati nadani propoziciyi Komisiya zaproponuvala nizku chestolyubnih reform Ale voni zalishilisya na paperi Znachennya ciyeyi komisiyi u tomu sho vpershe pochalisya gromadski debati stosovno stanovisha Ispaniyi Todi zh nezadovolennya Nithardom sered aristokratiyi chinovnictva duhivnictva zroslo nastilki sho regentka zmushena bula 25 lyutogo 1669 zvilniti jogo ta priznachiti nadzvichajnim poslancem u Rimi Na ce vplinulo takozh zasterezhennya imperatora Leopolda I ta papskogo nunciya stosovno faktu ob yednannya navkolo dona Huana potuzhnoyi grupi prihilnikiv yaki buli ozbroyeni yak spravzhnya armiya yih narahovuvalosya priblizno 1 tisyacha Ale j don Huan povnistyu ne peremig U chervni cogo zh roku jogo priznachili generalnim namisnikom aragonskoyi koroni u Saragosi Don Huan pokinuv Madrid U 1669 1675 vin provodiv oberezhnu politiku z yavnim reformistskim uhilom spirayuchis na gotovnist miscevoyi eliti do spivrobitnictva ta integraciyi Najbilsh zisk otrimali ispanski grandi Voni de fakto zahopili vladu vidstavka Nitharda sprichinila suttyeve padinnya avtoritetu regentki Roki regentsva ce takozh zbilshennya vagi nekastilskih zemel posilennya federalistskih nastroyiv U zovnishnij politici v cej period prodovzhuvalo vidbuvatisya poslablennya pozicij Ispaniyi Za naslidkami devolyucijnoyi vijni z korolem Franciyi Lyudovikom XIV krayina vtratila zemli v Pivdennih Niderlandah traven 1668 Aahenskij dogovir 18 lyutogo 1668 ostatochno Ispaniya viznala nezalezhnist Portugaliyi U lipni 1670 ispanskij uryad vidstupiv Angliyi usi zahopleni za pravlinnya Olivera Kromvelya teritoriyi v Americi persh za vse Yamajku U 1672 Ispaniya u soyuzi zi Svyashennoyu Rimskoyu imperiyeyu ta Brandenburgom vistupila proti Franciyi Vijna viyavilasya nevdaloyu Ispaniya za Nimvegenskim mirom serpen 1678 vtratila frajgrafstvo Burgundiyu Fransh Konte 6 listopada 1675 Karl stav povnolitnim Vin virishiv praviti samostijno viklikav svogo zvidnogo brata dona Huana iz Saragosi u Madrid Don Huan z yavivsya u Madridi z armiyeyu prihilnikiv 10 000 voyakiv Karl zayaviv pro priznachennya jogo pershim ministrom Ale vlada dona Huana protrimalasya 2 godini Mati Karla Mariya Anna ta korolivskij duhivnik umovili jogo skasuvati vsi svoyi nakazi regentstvo prodovzhilosya Dona Huana vidpravili na pridushennya povstannya u Messini na Siciliyi U listopadi 1676 regentka priznachila prem yer ministra dona markiza Villasyerra Ale faktichno volodaryuvati prodovzhuvala mati korolya Diyi korolevi ta Valensueli sprichinili do togo sho 16 grudnya 1676 20 grandiv ogolosili svij manifest z vimogami viddaliti korolevu mati vid korolya zaareshtuvati prem yer ministra a na cyu posadu priznachiti dona Huana Valensuelu bulo zvilneno a potim zaareshtovano ta vidpravleno do Filippin 23 sichnya 1677 roku regentstvo skinchilosya don Huan stav prem yer ministrom Ispaniyi Uryadi Karla IIDon Huan Avstrijskij Gercog Medinacheli Uryaduvannya dona Huana trivalo do 17 veresnya 1679 do jogo smerti Golovnoyu problemoyu bulo spasinnya ispanskoyi valyutnoyi sistemi midnu monetu veloni za kordonom vzhe ne prijmali She za zhittya don Huan stvoriv u berezni 1679 Monetnu komisiyu z metoyu provedennya groshovoyi reformi U sichni 1679 stvorena Torgovelna komisiya Do neyi vhodili Majnova rada Rada Indij Rada Kastiliyi U pidsumku vona oformilasya u Torgovelno groshovu palatu 1730 Cya komisiya vprovadzhuvala vazhlivi stimuli dlya torgivli Golovnimi napryamkami stali kolonizaciya ta rozvitok shovkovoyi promislovosti zaohochennya vinorobstva vdoskonalennya cehovoyi sistemi organizaciyi praci Bulo bagato zrobleno dlya pokrashennya federalnih vidnosin U travni 1677 u suprovodi dona Huana Karl II urochisto vidkriv zasidannya kortesiv Aragonu ta prijnyav yihnyu prisyagu pislya pidtverdzhennya fueros garantovanih prav i privileyiv U lyutomu 1680 golovoyu uryadu stav Huan Francisko dela Cerda gercog Medinacheli Vin prodovzhiv politiku dona Huana 10 lyutogo 1680 vidano dekret vartist groshej yaki znahodilisya v obigu znizhuvalasya na chvert falshivi groshi yakih bula velichezna kilkist legalizovuvalisya na 1 8 chastini svogo nominalu borgi skasovuvalisya Najblizhchi naslidki cogo rozorennya bagatoh torgovelnih domiv Ale uryad trimavsya vzyatogo kursu j do 1686 bula stvorena stabilna groshova sistema Z metoyu pokrashennya gospodarskoyi diyalnosti u 1682 roci stvoreno ob yednannya Enkabesam yento dlya obkladennya podatkami 1 listopada 1680 vidano Zvedennya zakoniv dlya Pivdennoyi Ameriki de koloniyi otrimali nareshti pravovi garantiyi j universalnij kodeks zakoniv Ale navesni 1685 roku Medinacheli podav u vidstavku j pokinuv Madrid Pislya cogo prem yer ministrom stav Manuel de Toledo i Portugal graf Oropes Stvoreno sistemu intendantstv U 1687 1691 rokah u Kastiliyi bulo zatverdzheno generalne superintendantstvo a takozh 21 superintendantstvo yaki povinni buli pikluvatisya shodo podatkovih nadhodzhen i gospodarskogo stanovisha Vidani nakazi shodo zaboroni neefektivnih metodiv zboru platezhiv na korist derzhavi chislennih pensijnih platezhiv Podatkovij tyagar buv suttyevo poslablenij U 1691 Oropes pokinuv svoyu posadu U 1698 1699 graf Oropes na nevelikij promizhok chasu ocholiv ispanskij uryad U 1692 stvorno derzhavne Ob yednannya dlya derzhavnogo finansuvannya politiki ta podatkovih pilg Vesillya ta zovnishnya politikaMariya Luyiza Orleanska persha druzhina Karla II Za napolyagannyam don Huana Avstrijskogo u lipni 1679 vlashtovano shlyub z pleminniceyu korolya Franciyi Lyudovika XIV Mariyeyu Luyizoyu Orleanskoyu Ce bulo persh za vse pov yazano z tim sho uryad don Huana oriyentuvavsya na Franciyu Sprobi materi korolya obrati jomu v druzhini avstrijsku partiyu Mariyu Antoniyu Gabsburg zakinchilisya bezrezultatno Ce prodovzhilo politichne vidchuzhennya Madridu vid Vidnya U toj zhe chas nezvazhayuchi na rodinni zv yazki Lyudovik XIV prodovzhuvav voyenni pohodi proti Ispaniyi U 1683 1684 vin napav na Lyuksemburg Flandriyu ta Kataloniyu Ukladenij v serpni 1684 v Regensburzi mir zakripiv za Franciyeyu Lyuksemburg Cej mir trivav nedovgo Krapku u vidnosinah z Franciyeyu postavila smert u lyutomu 1689 Mariyi Luyizi Navesni 1690 mizh Madridom ta Parizhem vidbuvsya novij konflikt Francuzki vijska zajnyali Barselonu 1691 Geronu 1694 Rosas 1693 Bryussel 1695 Mariya Ganna Pfalc Nojburzka druga druzhina Karla II Novij shlyub ukladeno navesni 1690 z Mariyeyu Annoyu Pfalc Nojburzkoyu rodichkoyu avstrijskih Gabsburgiv Ce zblizilo Viden Madrid ta Myunhen Na vidminu vid poperednoyi druzhini Karla Mariya Anna vidriznyalasya osvichenistyu znannyam mov ta politichnimi ambiciyami Ale Ispaniya vzhe ne mogla protidiyati mogutnij Franciyi U 1697 ukladeno Rejsvejkskij mir z Franciyeyu Franciya zberegla za soboyu Lyuksemburg Burgundiyu flamandski ukriplennya deyaki oporni punkti u Centralnij Americi ale Franciya povertala zavoyuvannya u Kataloniyi Pitannya spadkuvannya tronuCe pitannya suprovodzhuvalo Karla vse zhittya She u sichni 1668 roku Angliya ta Franciya uklali ugodu U 1698 roci providni yevropejski derzhavi domovilisya rozdiliti ispanski volodinnya pomizh Bavariyeyu Franciyeyu ta Avstriyeyu Karl ta jogo ministri namagalisya domogtisya takogo nasliduvannya shob ispanski volodinnya zbereglisya cilimi Mozhlivist kompromisu z yavilasya v zhovtni 1692 roku koli narodivsya Josip Ferdinand Bavarskij sin gercoga Maksa Emanuyila Bavarskogo vnuchatij pleminnik ispanskogo korolya Zgidno z dogovorom u zhovtni 1698 roku Josip Bavarskij stav yedinim spadkoyemcem ispanskoyi koroni Ale vnaslidok raptovoyi smerti Josipa Ferdinanda u lyutomu 1699 roku pitannya spadkuvannya ispanskogo tronu postalo znovu Z cogo chasu pri madridskomu dvori rozpochalosya protistoyannya dvoh partij profrancuzkoyi ta proavstrijskoyi Vreshti resht Karl II u svoyemu zapoviti ogolosiv gercoga Anzhujskogo onuka Lyudovika XIV spadkoyemcem usih ispanskih volodin Regentom bulo priznacheno kardinala Luyisa de Portokarrero Cej zapovit ta diyi Franciyi viklikali protistoyannya Angliyi Gollandiyi Avstriyi rozpochalasya Vijna za ispansku spadshinu Rodina1 Druzhina Mariya Luyiza Orleanska 1662 1689 ditej ne bulo 2 Druzhina Mariya Anna Pfalc Nojburzka 1667 1740 ditej ne buloGenealogiya Filip I Vrodlivij Huana I Izabella Portugalska Karl I Anna I Ferdinand I Izabella Avstrijska Kristian II Mariya Avstrijska Maksimilian II Anna Gabsburg Albreht V Kristina Danska Francisk I Filip II Anna Avstrijska Karl II Mariya Anna Bavarska Vilgelm V Renata Lotarinzka Filip III Pobozhnij Margarita Avstrijska Ferdinand II Gabsburg Mariya Anna Bavarska Mariya Anna Ispanska Ferdinand III Gabsburg Filipp IV Velikij Marianna Avstrijska Karl IIDiv takozhSharleruaPrimitkiDiccionario biografico espanol Real Academia de la Historia 2011 d Track Q41705771d Track Q2720582 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 Lundy D R The Peerage d Track Q67129259d Track Q21401824DzherelaBaviera Adalberto de Mariana de Neoburgo Reina de Espana Espasa Calpe Madrid 1938 Calvo Poyato Jose La vida y epoca de Carlos II el Hechizado Planeta Barcelona 1998 Contreras Jaime Carlos II el Hechizado Poder y melancolia en la Corte del ultimo Austria Temas de Hoy Madrid 2003 Poperednik Filipp IV Velikij Korol Ispaniyi 1665 1700 Nastupnik Filip V Anzhujskij Poperednik Filipp III Velikij Korol Neapolya 1665 1700 Nastupnik Karl VI Gabsburg Poperednik Filipp III Velikij Korol Siciliyi 1665 1700 Nastupnik Filip IV Anzhujskij Poperednik Filipp III Velikij Korol Yerusalimu 1665 1700 titulyarnij Nastupnik Filip IV Anzhujskij Karl VI Gabsburg