Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Рената Лотаринзька (нім. Renata von Lothringen), або Рене Лотаринзька (фр. Renée de Lorraine), 20 квітня 1544 — 22 травня 1602) — лотаринзька принцеса з Лотаринзького дому, донька герцога Лотарингії Франсуа I та дансько-норвезької принцеси Крістіни, дружина герцога Баварії Вільгельма V, матір першого курфюрста Баварії Максиміліана I.
| Рената Лотаринзька | |
|---|---|
| нім. Renata von Lothringen | |
 | |
| герцогиня-консорт Баварії | |
| Початок правління: | 24 жовтня 1579 |
| Кінець правління: | 15 жовтня 1597 |
| | |
| Попередник: | Анна Австрійська |
| Наступник: | Єлизавета Рената Лотаринзька |
| | |
| Дата народження: | 20 квітня 1544 |
| Місце народження: | Нансі, герцогство Лотарингія |
| Країна: | Священна Римська імперія |
| Дата смерті: | 22 травня 1602 (58 років) |
| Місце смерті: | Мюнхен, герцогство Баварія, Священна Римська імперія |
| Поховання | Церква Святого Михаїла[d] |
| Чоловік: | Вільгельм V |
| Діти: | Крістоф, Крістіна, Максиміліан, Марія Анна, Філіп, Фердинанд, Елеонора Магдалена, Карл, Альбрехт, Магдалена |
| Династія: | Лотаринзький дім, Віттельсбахи |
| Батько: | Франсуа I |
| Мати: | Крістіна Данська |
| Рената Лотаринзька у Вікісховищі | |
Біографія
Ранні роки
Народилась 20 квітня 1544 року в Нансі. Була другою дитиною та старшою донькою в родині спадкоємного принца Лотарингії Франсуа та його дружини Крістіни Данської. Отримала ім'я на честь бабусі з батьківського боку. Мала старшого брата Карла.
За два місяці після її народження батько успадкував престол Лотарингії, але вже за рік помер. Молодша донька Доротея з'явилась на світ вже після його смерті. Матір більше не одружувалася, хоча мала чимало вигідних пропозицій. До квітня 1552 року здійснювала у Лотарингії регентство.
У ході візиту Доротеї Данської з чоловіком до Нансі у 1551 році, про лотаринзьких принцес зазначили: «обидві чарівні дівиці, тільки молодша кульгава і не може ходити, через що дядько й тітка ще ніжніше обійняли її»
Навесні 1552 року матір була відсторонена від влади французьким королем, армія якого захопила герцогство. Малолітній герцог Лотарингії, за волею Генріха II, мав виховуватись у Франції, і був забраний до Парижу. Крістіні дозволили нести відповідальність за доньок та управляти майном дітей, за винятком укріплених міст. За порадою штатгальтерки Нідерландів Марії, за три дні після від'їзду сина вона, із Ренатою, Доротеєю та Анною Лотаринзькою, залишили столицю та від'їхали до Бламону. Але, через повторне прибуття французького короля зі свитою, які зайняли їхній замок, невдовзі переїхали до Деневру, де залишались наступні три місяці. Дізнавшись про спроби Крістіни допомогти імперській армії, Генріх II звелів їй залишити країну. Штатгальтерка Марія, довідавшись про це, запросила її з доньками до Брюсселю, але, через бойові дії, проїзд землями був ускладнений. Спершу родина дісталася Шлеттштадту. Маркграф Альбрехт II Алківіад запросив їй до цитаделі Гохкьонігсбург, що стала їхнім прихистком на наступні кілька тижнів. Після приходу імператора Карла V на чолі армії, отримали змогу переїхати до двору Доротеї Данської у Гайдельберзі. У січні 1553 року прибули до Брюсселю.
Шлюбні плани
У травні 1558 року Рената вперше зустрілася з братом після його вивезення до Франції. У березні 1559 року в ході перемовин щодо укладення Като-Камбрезького мирного договору познайомилася із його дружиною Клаудією Валуа. Зустріч принцес та їхньої матері з невісткою описували як теплу та привітну. Змальовували Ренату як високу та привабливу дівчину. Її шлюб із Вільгельмом Оранським, який у березні 1558 року втратив дружину, був майже узгоджений під час перемовин у Като-Камбрезі, однак король Іспанії завадив цьому союзу. Шарль де Гіз пропонував шлюб Ренати з принцом Жуанвілем, однак Крістіна виступала проти такої партії. У жовтні 1559 року вона повернулася до Лотарингії, принцеси залишилися у Брюсселі і приєдналися до матері на Різдво.
Рената супроводжувала матір на коронацію Карла IX у Реймсі у травні 1561 та Максиміліана II як римського короля у листопаді 1562 у Франкфурті. Після останньої у курфюрста Пфальцу виникла ідея оженити її з кимось зі своїх синів. Руки дівчини просив також король Данії та Норвегії Фредерік II, але матір не погоджувалась. Король Швеції Ерік XIV теж вів перемовини щодо шлюбу з Ренатою, обіцяючи підтримати Крістіну в її претензіях на данський трон. Ландграф Гессенський обіцяв Крістіні стати її союзником, якщо вона віддасть Ренату за когось із його синів. Король Іспанії пропонував за чоловіка свого єдинокровного брата Хуана Австрійського, але коли його посли влітку 1567 року знову прибули до Нансі, Крістіна повідомила, що донька вже заручена із принцом Баварським.
Шлюб
У 21-річному віці Рената стала дружиною 19-річного принца Баварського Вільгельма. Вінчання пройшло 22 лютого 1568 року у Мюнхені. Церемонію провів князь-єпископ Аугсбурзький Отто Трухзесс фон Вальдбург. Шлюбний контракт уклали у вересні попереднього року. Святкування були дуже пишними і тривали 18 днів. Музику для урочистостей написав композитор Орландо ді Лассо. Весілля детально описане літописцем Массімо Трояно в його «Діалогах» 1569 року.
Оселилися молодята у замку Траузніц, де тримали власний двір. Шлюб виявився щасливим. У шлюбі народила десятеро дітей:
- Крістоф (нар. та пом. 23 січня 1570 або 1571) помер після народження;
- Крістіна (1571—1580) прожила 8 років;
- Максиміліан (1573—1651) — герцог Баварії у 1597—1623 роках, курфюрст Баварії у 1623—1651 роках, курфюрст Пфальцу у 1623—1648 роках, був двічі одруженим, мав двох синів від другого шлюбу;
- Марія Анна (1574—1616) — дружина ерцгерцога Австрійського Фердинанда, мала семеро дітей;
- Філіп (1576—1598) — князь-єпископ Регенсбургу у 1595—1598 роках, одруженим не був, дітей не мав;
- Фердинанд (1577—1650) — архієпископ Кельна та герцог Вестфалії в 1612—1650 роках, одруженим не був, дітей не мав;
- Елеонора Магдалена (1578—1579) — прожила півроку;
- Карл (1580—1587) прожив 7 років;
- Альбрехт (1584—1666) — герцог Баварсько-Лейхтенберзький у 1646–1650 роках, був одруженим із Мехтільдою Лейхтенберзькою, мав п'ятеро дітей;
- Магдалена (1587—1628) — дружина пфальцграфа Нойбургу, герцога Юліха та Бергу, Вольфганга Вільгельма, мала єдиного сина.
Ренату описували як глибоко побожну дружину та матір, яка з любов'ю виховала своїх дітей. Вона також принесла до Баварії знання про французьку та іспанську придворні культури. Замок Траузніц, за часів проживання у ньому пари, був структурно розширений і розписаний великими циклами картин. З жовтня 1573 року ведення художніх робіт координував голландський художник Фрідріх Сустріс, який пройшов навчання у Флоренції. Придворними капельмайстрами послідовно були Іво де Венто й Антон Ґоссвін. У ландсхутській долині Вільгельм створив для Ренати сад насолод у ренесансному стилі за французькими зразками, а на горі навколо Траузниця був розбитий великий зоопарк з безліччю екзотичних та рідкісних видів тварин.
Герцогиня-консорт та останні роки
У жовтні 1579 року Вільгельм став правлячим герцогом Баварії, а Рената — герцогинею-консортом. Подружжя переїхало до Мюнхенської резиденції.
В результаті скарг на придворну розкіш, що пролунали на першому ландтазі, зібраному у 1579 році, витрати на показову пишність, образотворче мистецтво, музику та колекціонування були дещо обмежені. Натомість вони були збільшені на фінансування церков та Кельнську війну.
Вільгельм був відомий як дуже побожний правитель. Рената дбала про хворих, бідних та релігійних прочан, підтримувана чоловіком, який казав, що «якби ви хотіли намалювати любов, вам довелося б написати портрет герцогині; тому що в ній з'єдналися всі якості любові». Свої доходи віддавала на благодійні цілі, особисто обслуговувала дванадцять бідних жінок за обіднім столом щодня та щороку надавала одяг і дах 72 нужденним жінкам. Відвідувала мешканців найубогіших хатин, аби допомогти бідним і хворим.
У жовтні 1597 року Вільгельм V зрікся престолу на користь старшого сина. Подружжя переїхало до нової мюнхенської резиденції Вільгельміше Фесте, освяченої того ж року. Надалі Рената вела ледве не чернече життя, дозволяючи собі тільки найнеобхідніше. Більшу частину часу проводила у мюнхенській лікарні Герцогшпіталкірхе, заснованій її тестем. Готуючись до смерті, часто відвідувала місце свого майбутнього поховання у Міхаельскірсі.
Разом із чоловіком у квітні 1602 року здійснила паломництво до Альтеттінгу й Еберсбергу, де вони просили для себе доброї смерті. 10 травня у доброму здоров'ї повернулися до Мюнхену. 22 травня Рената раптово пішла з життя. Була похована у крипті Міхаельскірхе у Мюнхені. Народом почиталася як свята, однак не була канонізована. Вільгельм V пережив дружину на 24 роки і побачив вцарювання сина як курфюрста.
Вшанування
- Восени 1890 року на честь герцогині була названа вулиця у Мюнхені.
- Верхня частина годинника на Новій ратуші Мюнхена, зведеній у 1908 році, присвячена історії весілля герцога Вільгельма V з Ренатою Лотаринзькою. Складається з 43 дзвонів та 32 фігур у натуральну величину.
Генеалогія
Рене II | Філіппа Гельдернська | Жильбер де Бурбон-Монпансьє | Клара Гонзага | Юган Данський | Крістіна Саксонська | Філіп I Красивий | Хуана I Божевільна | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Антуан Добрий | Рене де Бурбон | Крістіан II | Ізабелла Австрійська | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Франсуа Лотаринзький | Крістіна Данська | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Рената | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Примітки
- Julia Cartwright: Christina of Denmark. Duchess of Milan and Lorraine. 1522-1590, New York, 1913. [1] (англ.)
- Князівське весілля 1568 року [2] (нім.)
- Стаття «Heilige Renate – tieffromme Frau und Mutter» на порталі «Донаукурьєр» від 21 травня 2006 року [3] (нім.)
- Dorothea Diemer: Sustris, Friedrich. In: Neue Deutsche Biographie. Band 25, Duncker & Humblot, Berlin 2013, , стор. 712. [4] (нім.)
- Hilda Lietzmann: Der Landshuter Renaissancegarten Herzog Ludwigs V. von Bayern. Ein Beitrag zur Garten- und Kulturgeschichte der Frühen Neuzeit (= Kunstwissenschaftliche Studien. Bd. 93). Deutscher Kunstverlag, München u. a. 2001,
- Sigmund von Riezler. Wilhelm V. der Fromme, Herzog von Baiern. Allgemeine Deutsche Biographie. Band 43. — Leipzig: Duncker & Humblot, 1898. — стор. 88—90. [5] (нім.)
- Рената Лотаринзька [6] (нім.)
- Свята Рената Лотаринзька [7] (нім.)
- Antonius Lux (Hrsg.): Große Frauen der Weltgeschichte. Tausend Biographien in Wort und Bild. Sebastian Lux Verlag, München 1963, стор. 390.
- Церква святого Михайла у Мюнхені [8] (англ.)
- Історія міста Мюнхен. Ренаташтрассе [9] (нім.)
- Мюнхенські дзвони [10] (англ.)
Література
- Crignis-Mentelberg, Anna de: Herzogin Renata. Die Mutter Maximilians des Großen von Bayern. Freiburg im Breisgau 1912.
- Dotterweich, Helmut: Der junge Maximilian. Jugend und Erziehung des bayerischen Herzogs und späteren Kurfürsten Maximilian I. von 1573 bis 1593. München 1962.
- Rueth, Andrea: Renata von Lothringen, Herzogin von Bayern. In: Wurst, Jürgen und Langheiter, Alexander (Hrsg.): Monachia. München: Städtische Galerie im Lenbachhaus, 2005. стор. 142.
Посилання
- Лотарингія (англ.)
- Профіль на Geni.com (англ.)
- Профіль на Genealogics.org (англ.)
- Профіль на Thepeerage.com (англ.)
- Генеалогія Ренати Лотаринзької (англ.)
- Генеалогія Вільгельма V Баварського (англ.)
- Картина, присвячена весіллю Вільгельма V та Ренати Лотаринзької (нім.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Renata Lotarinzka nim Renata von Lothringen abo Rene Lotarinzka fr Renee de Lorraine 20 kvitnya 1544 22 travnya 1602 lotarinzka princesa z Lotarinzkogo domu donka gercoga Lotaringiyi Fransua I ta dansko norvezkoyi princesi Kristini druzhina gercoga Bavariyi Vilgelma V matir pershogo kurfyursta Bavariyi Maksimiliana I Renata Lotarinzkanim Renata von LothringenRenata LotarinzkaPortret Renati Lotarinzkoyi za originalom Gansa fon Aahena blizko 1690 roku fortecya Trauznicgercoginya konsort BavariyiPochatok pravlinnya 24 zhovtnya 1579Kinec pravlinnya 15 zhovtnya 1597Poperednik Anna AvstrijskaNastupnik Yelizaveta Renata LotarinzkaData narodzhennya 20 kvitnya 1544 1544 04 20 Misce narodzhennya Nansi gercogstvo LotaringiyaKrayina Svyashenna Rimska imperiyaData smerti 22 travnya 1602 1602 05 22 58 rokiv Misce smerti Myunhen gercogstvo Bavariya Svyashenna Rimska imperiyaPohovannya Cerkva Svyatogo Mihayila d Cholovik Vilgelm VDiti Kristof Kristina Maksimilian Mariya Anna Filip Ferdinand Eleonora Magdalena Karl Albreht MagdalenaDinastiya Lotarinzkij dim VittelsbahiBatko Fransua IMati Kristina DanskaRenata Lotarinzka u VikishovishiBiografiyaRanni roki Narodilas 20 kvitnya 1544 roku v Nansi Bula drugoyu ditinoyu ta starshoyu donkoyu v rodini spadkoyemnogo princa Lotaringiyi Fransua ta jogo druzhini Kristini Danskoyi Otrimala im ya na chest babusi z batkivskogo boku Mala starshogo brata Karla Gercogskij palac u Nansi Za dva misyaci pislya yiyi narodzhennya batko uspadkuvav prestol Lotaringiyi ale vzhe za rik pomer Molodsha donka Doroteya z yavilas na svit vzhe pislya jogo smerti Matir bilshe ne odruzhuvalasya hocha mala chimalo vigidnih propozicij Do kvitnya 1552 roku zdijsnyuvala u Lotaringiyi regentstvo U hodi vizitu Doroteyi Danskoyi z cholovikom do Nansi u 1551 roci pro lotarinzkih princes zaznachili obidvi charivni divici tilki molodsha kulgava i ne mozhe hoditi cherez sho dyadko j titka she nizhnishe obijnyali yiyi Navesni 1552 roku matir bula vidstoronena vid vladi francuzkim korolem armiya yakogo zahopila gercogstvo Malolitnij gercog Lotaringiyi za voleyu Genriha II mav vihovuvatis u Franciyi i buv zabranij do Parizhu Kristini dozvolili nesti vidpovidalnist za donok ta upravlyati majnom ditej za vinyatkom ukriplenih mist Za poradoyu shtatgalterki Niderlandiv Mariyi za tri dni pislya vid yizdu sina vona iz Renatoyu Doroteyeyu ta Annoyu Lotarinzkoyu zalishili stolicyu ta vid yihali do Blamonu Ale cherez povtorne pributtya francuzkogo korolya zi svitoyu yaki zajnyali yihnij zamok nevdovzi pereyihali do Denevru de zalishalis nastupni tri misyaci Diznavshis pro sprobi Kristini dopomogti imperskij armiyi Genrih II zveliv yij zalishiti krayinu Shtatgalterka Mariya dovidavshis pro ce zaprosila yiyi z donkami do Bryusselyu ale cherez bojovi diyi proyizd zemlyami buv uskladnenij Spershu rodina distalasya Shlettshtadtu Markgraf Albreht II Alkiviad zaprosiv yij do citadeli Gohkonigsburg sho stala yihnim prihistkom na nastupni kilka tizhniv Pislya prihodu imperatora Karla V na choli armiyi otrimali zmogu pereyihati do dvoru Doroteyi Danskoyi u Gajdelberzi U sichni 1553 roku pribuli do Bryusselyu Shlyubni plani Vilgelm Oranskij pershij potencijnij narechenij Renati U travni 1558 roku Renata vpershe zustrilasya z bratom pislya jogo vivezennya do Franciyi U berezni 1559 roku v hodi peremovin shodo ukladennya Kato Kambrezkogo mirnogo dogovoru poznajomilasya iz jogo druzhinoyu Klaudiyeyu Valua Zustrich princes ta yihnoyi materi z nevistkoyu opisuvali yak teplu ta privitnu Zmalovuvali Renatu yak visoku ta privablivu divchinu Yiyi shlyub iz Vilgelmom Oranskim yakij u berezni 1558 roku vtrativ druzhinu buv majzhe uzgodzhenij pid chas peremovin u Kato Kambrezi odnak korol Ispaniyi zavadiv comu soyuzu Sharl de Giz proponuvav shlyub Renati z princom Zhuanvilem odnak Kristina vistupala proti takoyi partiyi U zhovtni 1559 roku vona povernulasya do Lotaringiyi princesi zalishilisya u Bryusseli i priyednalisya do materi na Rizdvo Renata suprovodzhuvala matir na koronaciyu Karla IX u Rejmsi u travni 1561 ta Maksimiliana II yak rimskogo korolya u listopadi 1562 u Frankfurti Pislya ostannoyi u kurfyursta Pfalcu vinikla ideya ozheniti yiyi z kimos zi svoyih siniv Ruki divchini prosiv takozh korol Daniyi ta Norvegiyi Frederik II ale matir ne pogodzhuvalas Korol Shveciyi Erik XIV tezh viv peremovini shodo shlyubu z Renatoyu obicyayuchi pidtrimati Kristinu v yiyi pretenziyah na danskij tron Landgraf Gessenskij obicyav Kristini stati yiyi soyuznikom yaksho vona viddast Renatu za kogos iz jogo siniv Korol Ispaniyi proponuvav za cholovika svogo yedinokrovnogo brata Huana Avstrijskogo ale koli jogo posli vlitku 1567 roku znovu pribuli do Nansi Kristina povidomila sho donka vzhe zaruchena iz princom Bavarskim Shlyub U 21 richnomu vici Renata stala druzhinoyu 19 richnogo princa Bavarskogo Vilgelma Vinchannya projshlo 22 lyutogo 1568 roku u Myunheni Ceremoniyu proviv knyaz yepiskop Augsburzkij Otto Truhzess fon Valdburg Shlyubnij kontrakt uklali u veresni poperednogo roku Svyatkuvannya buli duzhe pishnimi i trivali 18 dniv Muziku dlya urochistostej napisav kompozitor Orlando di Lasso Vesillya detalno opisane litopiscem Massimo Troyano v jogo Dialogah 1569 roku Oselilisya molodyata u zamku Trauznic de trimali vlasnij dvir Shlyub viyavivsya shaslivim U shlyubi narodila desyatero ditej Vinchannya Vilgelma ta Renati 1854 Myunhenskij miskij muzej Kristof nar ta pom 23 sichnya 1570 abo 1571 pomer pislya narodzhennya Kristina 1571 1580 prozhila 8 rokiv Maksimilian 1573 1651 gercog Bavariyi u 1597 1623 rokah kurfyurst Bavariyi u 1623 1651 rokah kurfyurst Pfalcu u 1623 1648 rokah buv dvichi odruzhenim mav dvoh siniv vid drugogo shlyubu Mariya Anna 1574 1616 druzhina ercgercoga Avstrijskogo Ferdinanda mala semero ditej Filip 1576 1598 knyaz yepiskop Regensburgu u 1595 1598 rokah odruzhenim ne buv ditej ne mav Ferdinand 1577 1650 arhiyepiskop Kelna ta gercog Vestfaliyi v 1612 1650 rokah odruzhenim ne buv ditej ne mav Eleonora Magdalena 1578 1579 prozhila pivroku Karl 1580 1587 prozhiv 7 rokiv Albreht 1584 1666 gercog Bavarsko Lejhtenberzkij u 1646 1650 rokah buv odruzhenim iz Mehtildoyu Lejhtenberzkoyu mav p yatero ditej Magdalena 1587 1628 druzhina pfalcgrafa Nojburgu gercoga Yuliha ta Bergu Volfganga Vilgelma mala yedinogo sina Renatu opisuvali yak gliboko pobozhnu druzhinu ta matir yaka z lyubov yu vihovala svoyih ditej Vona takozh prinesla do Bavariyi znannya pro francuzku ta ispansku pridvorni kulturi Zamok Trauznic za chasiv prozhivannya u nomu pari buv strukturno rozshirenij i rozpisanij velikimi ciklami kartin Z zhovtnya 1573 roku vedennya hudozhnih robit koordinuvav gollandskij hudozhnik Fridrih Sustris yakij projshov navchannya u Florenciyi Pridvornimi kapelmajstrami poslidovno buli Ivo de Vento j Anton Gossvin U landshutskij dolini Vilgelm stvoriv dlya Renati sad nasolod u renesansnomu stili za francuzkimi zrazkami a na gori navkolo Trauznicya buv rozbitij velikij zoopark z bezlichchyu ekzotichnih ta ridkisnih vidiv tvarin Gercoginya konsort ta ostanni roki U zhovtni 1579 roku Vilgelm stav pravlyachim gercogom Bavariyi a Renata gercogineyu konsortom Podruzhzhya pereyihalo do Myunhenskoyi rezidenciyi Podvijnij portret Renati ta Vilgelma blizko 1590 roku V rezultati skarg na pridvornu rozkish sho prolunali na pershomu landtazi zibranomu u 1579 roci vitrati na pokazovu pishnist obrazotvorche mistectvo muziku ta kolekcionuvannya buli desho obmezheni Natomist voni buli zbilsheni na finansuvannya cerkov ta Kelnsku vijnu Vilgelm buv vidomij yak duzhe pobozhnij pravitel Renata dbala pro hvorih bidnih ta religijnih prochan pidtrimuvana cholovikom yakij kazav sho yakbi vi hotili namalyuvati lyubov vam dovelosya b napisati portret gercogini tomu sho v nij z yednalisya vsi yakosti lyubovi Svoyi dohodi viddavala na blagodijni cili osobisto obslugovuvala dvanadcyat bidnih zhinok za obidnim stolom shodnya ta shoroku nadavala odyag i dah 72 nuzhdennim zhinkam Vidviduvala meshkanciv najubogishih hatin abi dopomogti bidnim i hvorim U zhovtni 1597 roku Vilgelm V zriksya prestolu na korist starshogo sina Podruzhzhya pereyihalo do novoyi myunhenskoyi rezidenciyi Vilgelmishe Feste osvyachenoyi togo zh roku Nadali Renata vela ledve ne cherneche zhittya dozvolyayuchi sobi tilki najneobhidnishe Bilshu chastinu chasu provodila u myunhenskij likarni Gercogshpitalkirhe zasnovanij yiyi testem Gotuyuchis do smerti chasto vidviduvala misce svogo majbutnogo pohovannya u Mihaelskirsi Razom iz cholovikom u kvitni 1602 roku zdijsnila palomnictvo do Altettingu j Ebersbergu de voni prosili dlya sebe dobroyi smerti 10 travnya u dobromu zdorov yi povernulisya do Myunhenu 22 travnya Renata raptovo pishla z zhittya Bula pohovana u kripti Mihaelskirhe u Myunheni Narodom pochitalasya yak svyata odnak ne bula kanonizovana Vilgelm V perezhiv druzhinu na 24 roki i pobachiv vcaryuvannya sina yak kurfyursta VshanuvannyaVoseni 1890 roku na chest gercogini bula nazvana vulicya u Myunheni Verhnya chastina godinnika na Novij ratushi Myunhena zvedenij u 1908 roci prisvyachena istoriyi vesillya gercoga Vilgelma V z Renatoyu Lotarinzkoyu Skladayetsya z 43 dzvoniv ta 32 figur u naturalnu velichinu GenealogiyaRene II Filippa Geldernska Zhilber de Burbon Monpansye Klara Gonzaga Yugan Danskij Kristina Saksonska Filip I Krasivij Huana I Bozhevilna Antuan Dobrij Rene de Burbon Kristian II Izabella Avstrijska Fransua Lotarinzkij Kristina Danska Renata PrimitkiJulia Cartwright Christina of Denmark Duchess of Milan and Lorraine 1522 1590 New York 1913 1 angl Knyazivske vesillya 1568 roku 2 nim Stattya Heilige Renate tieffromme Frau und Mutter na portali Donaukuryer vid 21 travnya 2006 roku 3 nim Dorothea Diemer Sustris Friedrich In Neue Deutsche Biographie Band 25 Duncker amp Humblot Berlin 2013 ISBN 978 3 428 11206 7 stor 712 4 nim Hilda Lietzmann Der Landshuter Renaissancegarten Herzog Ludwigs V von Bayern Ein Beitrag zur Garten und Kulturgeschichte der Fruhen Neuzeit Kunstwissenschaftliche Studien Bd 93 Deutscher Kunstverlag Munchen u a 2001 ISBN 3 422 06318 8 Sigmund von Riezler Wilhelm V der Fromme Herzog von Baiern Allgemeine Deutsche Biographie Band 43 Leipzig Duncker amp Humblot 1898 stor 88 90 5 nim Renata Lotarinzka 6 nim Svyata Renata Lotarinzka 7 nim Antonius Lux Hrsg Grosse Frauen der Weltgeschichte Tausend Biographien in Wort und Bild Sebastian Lux Verlag Munchen 1963 stor 390 Cerkva svyatogo Mihajla u Myunheni 8 angl Istoriya mista Myunhen Renatashtrasse 9 nim Myunhenski dzvoni 10 angl LiteraturaCrignis Mentelberg Anna de Herzogin Renata Die Mutter Maximilians des Grossen von Bayern Freiburg im Breisgau 1912 Dotterweich Helmut Der junge Maximilian Jugend und Erziehung des bayerischen Herzogs und spateren Kurfursten Maximilian I von 1573 bis 1593 Munchen 1962 Rueth Andrea Renata von Lothringen Herzogin von Bayern In Wurst Jurgen und Langheiter Alexander Hrsg Monachia Munchen Stadtische Galerie im Lenbachhaus 2005 stor 142 ISBN 3 88645 156 9PosilannyaLotaringiya angl Profil na Geni com angl Profil na Genealogics org angl Profil na Thepeerage com angl Genealogiya Renati Lotarinzkoyi angl Genealogiya Vilgelma V Bavarskogo angl Kartina prisvyachena vesillyu Vilgelma V ta Renati Lotarinzkoyi nim