Карл фон Осецький (нім. Carl von Ossietzky; 3 жовтня 1889, Гамбург — 4 травня 1938, Берлін) — радикальний німецький пацифіст, антифашист і лауреат Нобелівської премії миру 1935 року.
Карл фон Осецький | |
---|---|
нім. Carl von Ossietzky | |
Ім'я при народженні | нім. Carl von Ossietzky |
Псевдо | Celsus[1], Thomas Murner[1], Lucius Schierling[1] і Yatagan[1] |
Народився | 3 жовтня 1889[5][3][…] Гамбург, Німецька імперія[2] |
Помер | 4 травня 1938[2][3][…] (48 років) Берлін, Третій Райх[2] ·туберкульоз |
Поховання | d[6] |
Країна | Німецький Райх |
Діяльність | журналіст |
Галузь | журналістика і активізм |
Знання мов | німецька[3][7] |
Партія | d |
Конфесія | християнство |
Батько | d[1] |
Мати | d[1] |
У шлюбі з | d |
Діти | d |
Нагороди | |
IMDb | ID 3537403 |
|
Молодість
Народився 3 жовтня 1889 року в Гамбурзі в родині німця польського походження, дрібного торгівця. Велику роль у формуванні світогляду Осецького відіграв його вітчим — відомий соціал-демократ Густав Вальтер. У віці 17 років Осецький покинув навчання в школі і став чиновником. Однак, незабаром, захопився журналістикою, опублікувавши свою першу статтю в газеті Демократичного Союзу «Вільний народ». У двадцятирічному віці він опублікував ряд віршів у мюнхенських виданнях.
19 серпня 1913 одружився з англійкою Мод Вудс, феміністкою, що жила в Гамбурзі і давала уроки англійської мови. Від шлюбу народилася донька.
Німецьке товариство миру
В 1912 році став одним із засновників гамбурзького відділення «Німецького товариства миру». Рік по тому ліберальний тижневик «Вільний народ» опублікував його статтю, що критикує мілітаристський вирок одного із судів. За цю статтю автор піддався нападкам прусського військового міністерства.
У червні 1916 року незважаючи на слабке здоров'я був покликаний на військову службу, брав участь в Першій світовій війні в складі Баварської саперної частини. За роки війни став переконаним пацифістом, повернувся до Гамбурга і очолив місцеве відділення «Німецького товариства миру». Видавав газету «Провідник», незабаром закриту через відсутність фінансування.
У 1920 році прийняв пропозицію голови «Німецького товариства миру» Людвига Квідде стати секретарем Берлінського відділення організації, видавав «Інформаційний бюлетень». Був в числі засновників руху «Ні війні». Незабаром змінив адміністративну роботу в «Німецькому суспільстві світу» на посаду редактора міжнародного відділу в штаті «Берлінер Фольксцайтунг» — антивоєнної, демократичної і непартійній газети.
У 1923–1924 роках разом з редакцією «Берлінер Фольксцайтунг» брав участь в організації нової Республіканської партії. Прісля провалу на виборах до Рейхстагу в травні 1924 року перейшов у політичний щотижневий журнал «Тагебух».
Тижневик «Вельтбюне». Перші репресії
У 1926 році Зігфрід Якобсон — засновник і редактор «Ді Вельтбюне» («Die Weltbühne» — «Світова сцена») запропонував Осецькому очолити журналістське розслідування таємниць мілітаризації німецького рейхсверу. Після раптової смерті Якобсона в грудні 1926 року, Осецький зайняв пост головного редактора.
У березні 1927 року «Вельтбюне» опублікувало статтю Бертольда Якоба, який звинувачував Веймарської уряд і військових у підтримці напіввійськових формувань. За звинуваченням у наклепі Осецький, як головний редактор, був засуджений до тюремного ув'язнення терміном на місяць.
У в березні 1929 року опублікував статтю німецького льотчика Вальтера Крайзера, в якій викривалися порушення Версальського договору у військовій авіації. За це він і автор були заарештовані за звинуваченням у порушенні військової таємниці. У 1931 році їх засудили до 18 місячного терміну у в'язниці Шпандау. На захист Осецького виступили Ернст Толлер, Ліон Фейхтвангер, Арнольд Цвейг, Альберт Ейнштейн. В очікуванні відповіді на апеляцію Осецький і Крайзер зберегли свої паспорти, що давало їм можливість покинути Німеччину. Крайзер виїхав до Парижа, Осецький відмовився виїхати.
У травні 1930 року Осецький прийшов в Тегельскую в'язницю, причому йому довелося пройти через натовп шанувальників, які намагалися відрадити його від цього рішення. Провівши у в'язниці сім місяців, Осецький був звільнений по амністії і вийшов на свободу.
Концтабір. Нобелівська премія миру
1933 року після призначення Гітлера рейхсканцлером і підпалу Рейхстагу, незважаючи на гоніння на демократів, соціалістів і комуністів Осецький відмовився покинути країну.
На ранок після пожежі Рейхстагу він був заарештований секретною поліцією і поміщений спершу в Берлінську тюрму, потім послідовно — в концентраційний табір Зонненбург і Естервеген-Папенбург. Важкі фізичні роботи та умови утримання засуджених підірвали його здоров'я.
«Ліга боротьби за права людини» і міжнародна організація письменників Пен-клуб зібрали понад 43 тис. підписів під вимогою звільнити Осецького.
У 1934 році він вперше був висунутий кандидатом на Нобелівську премію миру різними організаціями при підтримці Альберта Енштейна, Томаса Манна, Бертрана Рассела і американської громадської діячки Джейн Аддамс та інших. Однак письмова заявка виявилася подана занадто пізно — кандидатура на 1935 була вже визначена. Тому лауреатом Осецький був обраний лише в 1936 році.
Представник Норвезького нобелівського комітету Фредрік Станг у своїй промові зазначив, що Осецький не належить до жодної політичної партії і не керується партійними забобонами. На думку Станге, дії Осецького характеризуються «гарячою любов'ю до свободи думки, вірою в необхідність вільного змагання у всіх областях духовного життя, широким світоглядом, повагою до цінностей інших народів і домінуючою над усім цим ідеєю миру». У момент присудження премії Осецький перебував у тюремній лікарні.
Розгніваний нацистський уряд заявив, що жоден німецький вчений не прийме будь-яку Нобелівську премію, і всі німецькі вчені за вказівкою Гітлера були змушені відмовлятися від Нобелівських премій. Вони змогли отримати їх тільки в кінці війни. Уряд заснувало свою систему державних премій. Від Осецького вимагали самостійно відмовитися від Нобелівської премії, але він не піддався на тиск. Тоді німецька пропаганда заявила, що він нібито вільний і може їхати в Осло. Проте в реальності закордонний паспорт йому виданий не був, а пізніше почалося цькування Осецького як зрадника.
Німецькій пресі заборонили коментувати це нагородження. Німеччина зажадала від Норвегії скасувати це рішення, але та відмовилася, пославшись на неурядовий статус Нобелівського комітету. У 1940 році, коли нацисти захопили Норвегію, вони в помсту репресували всіх, хто приймав рішення про це нагородження.
Помер в берлінській лікарні від туберкульозу 4 травня 1938 року. Секретна поліція тримала Осецького під постійним наглядом аж до самої смерті.
Див. також
- 7584 Осецький — астероїд, названий на честь цього чоловіка.
Примітки
- https://www.deutsche-biographie.de/gnd118590391.html#ndbcontent
- Осецкий Карл фон // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- SNAC — 2010.
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118590391 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- https://www.berlin.de/ba-pankow/politik-und-verwaltung/aemter/strassen-und-gruenflaechenamt/friedhoefe/artikel.146479.php
- CONOR.Sl
Посилання
- The Nobel Peace Prize 1935 Carl von Ossietzky // Biography [ 10 січня 2014 у Wayback Machine.]
- The Nobel Peace Prize 1935 // Carl von Ossietzky [ 22 січня 2013 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Karl fon Oseckij nim Carl von Ossietzky 3 zhovtnya 1889 Gamburg 4 travnya 1938 Berlin radikalnij nimeckij pacifist antifashist i laureat Nobelivskoyi premiyi miru 1935 roku Karl fon Oseckijnim Carl von OssietzkyIm ya pri narodzhenninim Carl von OssietzkyPsevdoCelsus 1 Thomas Murner 1 Lucius Schierling 1 i Yatagan 1 Narodivsya3 zhovtnya 1889 1889 10 03 5 3 Gamburg Nimecka imperiya 2 Pomer4 travnya 1938 1938 05 04 2 3 48 rokiv Berlin Tretij Rajh 2 tuberkulozPohovannyad 6 Krayina Nimeckij RajhDiyalnistzhurnalistGaluzzhurnalistika i aktivizmZnannya movnimecka 3 7 PartiyadKonfesiyahristiyanstvoBatkod 1 Matid 1 U shlyubi zdDitidNagorodiIMDbID 3537403Roboti u Vikidzherelah Vislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u VikishovishiMolodistNarodivsya 3 zhovtnya 1889 roku v Gamburzi v rodini nimcya polskogo pohodzhennya dribnogo torgivcya Veliku rol u formuvanni svitoglyadu Oseckogo vidigrav jogo vitchim vidomij social demokrat Gustav Valter U vici 17 rokiv Oseckij pokinuv navchannya v shkoli i stav chinovnikom Odnak nezabarom zahopivsya zhurnalistikoyu opublikuvavshi svoyu pershu stattyu v gazeti Demokratichnogo Soyuzu Vilnij narod U dvadcyatirichnomu vici vin opublikuvav ryad virshiv u myunhenskih vidannyah 19 serpnya 1913 odruzhivsya z anglijkoyu Mod Vuds feministkoyu sho zhila v Gamburzi i davala uroki anglijskoyi movi Vid shlyubu narodilasya donka Nimecke tovaristvo miruV 1912 roci stav odnim iz zasnovnikiv gamburzkogo viddilennya Nimeckogo tovaristva miru Rik po tomu liberalnij tizhnevik Vilnij narod opublikuvav jogo stattyu sho kritikuye militaristskij virok odnogo iz sudiv Za cyu stattyu avtor piddavsya napadkam prusskogo vijskovogo ministerstva U chervni 1916 roku nezvazhayuchi na slabke zdorov ya buv poklikanij na vijskovu sluzhbu brav uchast v Pershij svitovij vijni v skladi Bavarskoyi sapernoyi chastini Za roki vijni stav perekonanim pacifistom povernuvsya do Gamburga i ocholiv misceve viddilennya Nimeckogo tovaristva miru Vidavav gazetu Providnik nezabarom zakritu cherez vidsutnist finansuvannya U 1920 roci prijnyav propoziciyu golovi Nimeckogo tovaristva miru Lyudviga Kvidde stati sekretarem Berlinskogo viddilennya organizaciyi vidavav Informacijnij byuleten Buv v chisli zasnovnikiv ruhu Ni vijni Nezabarom zminiv administrativnu robotu v Nimeckomu suspilstvi svitu na posadu redaktora mizhnarodnogo viddilu v shtati Berliner Folkscajtung antivoyennoyi demokratichnoyi i nepartijnij gazeti U 1923 1924 rokah razom z redakciyeyu Berliner Folkscajtung brav uchast v organizaciyi novoyi Respublikanskoyi partiyi Prislya provalu na viborah do Rejhstagu v travni 1924 roku perejshov u politichnij shotizhnevij zhurnal Tagebuh Tizhnevik Veltbyune Pershi represiyiinkriminovanij nomer zhurnaluWeltbuhne vid 12 bereznya 1929 U 1926 roci Zigfrid Yakobson zasnovnik i redaktor Di Veltbyune Die Weltbuhne Svitova scena zaproponuvav Oseckomu ocholiti zhurnalistske rozsliduvannya tayemnic militarizaciyi nimeckogo rejhsveru Pislya raptovoyi smerti Yakobsona v grudni 1926 roku Oseckij zajnyav post golovnogo redaktora U berezni 1927 roku Veltbyune opublikuvalo stattyu Bertolda Yakoba yakij zvinuvachuvav Vejmarskoyi uryad i vijskovih u pidtrimci napivvijskovih formuvan Za zvinuvachennyam u naklepi Oseckij yak golovnij redaktor buv zasudzhenij do tyuremnogo uv yaznennya terminom na misyac U v berezni 1929 roku opublikuvav stattyu nimeckogo lotchika Valtera Krajzera v yakij vikrivalisya porushennya Versalskogo dogovoru u vijskovij aviaciyi Za ce vin i avtor buli zaareshtovani za zvinuvachennyam u porushenni vijskovoyi tayemnici U 1931 roci yih zasudili do 18 misyachnogo terminu u v yaznici Shpandau Na zahist Oseckogo vistupili Ernst Toller Lion Fejhtvanger Arnold Cvejg Albert Ejnshtejn V ochikuvanni vidpovidi na apelyaciyu Oseckij i Krajzer zberegli svoyi pasporti sho davalo yim mozhlivist pokinuti Nimechchinu Krajzer viyihav do Parizha Oseckij vidmovivsya viyihati U travni 1930 roku Oseckij prijshov v Tegelskuyu v yaznicyu prichomu jomu dovelosya projti cherez natovp shanuvalnikiv yaki namagalisya vidraditi jogo vid cogo rishennya Provivshi u v yaznici sim misyaciv Oseckij buv zvilnenij po amnistiyi i vijshov na svobodu Konctabir Nobelivska premiya miruKarl fon Oseckij v konctabori 1933 r 1933 roku pislya priznachennya Gitlera rejhskanclerom i pidpalu Rejhstagu nezvazhayuchi na goninnya na demokrativ socialistiv i komunistiv Oseckij vidmovivsya pokinuti krayinu Na ranok pislya pozhezhi Rejhstagu vin buv zaareshtovanij sekretnoyu policiyeyu i pomishenij spershu v Berlinsku tyurmu potim poslidovno v koncentracijnij tabir Zonnenburg i Estervegen Papenburg Vazhki fizichni roboti ta umovi utrimannya zasudzhenih pidirvali jogo zdorov ya Liga borotbi za prava lyudini i mizhnarodna organizaciya pismennikiv Pen klub zibrali ponad 43 tis pidpisiv pid vimogoyu zvilniti Oseckogo U 1934 roci vin vpershe buv visunutij kandidatom na Nobelivsku premiyu miru riznimi organizaciyami pri pidtrimci Alberta Enshtejna Tomasa Manna Bertrana Rassela i amerikanskoyi gromadskoyi diyachki Dzhejn Addams ta inshih Odnak pismova zayavka viyavilasya podana zanadto pizno kandidatura na 1935 bula vzhe viznachena Tomu laureatom Oseckij buv obranij lishe v 1936 roci Predstavnik Norvezkogo nobelivskogo komitetu Fredrik Stang u svoyij promovi zaznachiv sho Oseckij ne nalezhit do zhodnoyi politichnoyi partiyi i ne keruyetsya partijnimi zabobonami Na dumku Stange diyi Oseckogo harakterizuyutsya garyachoyu lyubov yu do svobodi dumki viroyu v neobhidnist vilnogo zmagannya u vsih oblastyah duhovnogo zhittya shirokim svitoglyadom povagoyu do cinnostej inshih narodiv i dominuyuchoyu nad usim cim ideyeyu miru U moment prisudzhennya premiyi Oseckij perebuvav u tyuremnij likarni Rozgnivanij nacistskij uryad zayaviv sho zhoden nimeckij vchenij ne prijme bud yaku Nobelivsku premiyu i vsi nimecki vcheni za vkazivkoyu Gitlera buli zmusheni vidmovlyatisya vid Nobelivskih premij Voni zmogli otrimati yih tilki v kinci vijni Uryad zasnuvalo svoyu sistemu derzhavnih premij Vid Oseckogo vimagali samostijno vidmovitisya vid Nobelivskoyi premiyi ale vin ne piddavsya na tisk Todi nimecka propaganda zayavila sho vin nibito vilnij i mozhe yihati v Oslo Prote v realnosti zakordonnij pasport jomu vidanij ne buv a piznishe pochalosya ckuvannya Oseckogo yak zradnika Nimeckij presi zaboronili komentuvati ce nagorodzhennya Nimechchina zazhadala vid Norvegiyi skasuvati ce rishennya ale ta vidmovilasya poslavshis na neuryadovij status Nobelivskogo komitetu U 1940 roci koli nacisti zahopili Norvegiyu voni v pomstu represuvali vsih hto prijmav rishennya pro ce nagorodzhennya Pomer v berlinskij likarni vid tuberkulozu 4 travnya 1938 roku Sekretna policiya trimala Oseckogo pid postijnim naglyadom azh do samoyi smerti Div takozh7584 Oseckij asteroyid nazvanij na chest cogo cholovika Primitkihttps www deutsche biographie de gnd118590391 html ndbcontent Oseckij Karl fon Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 SNAC 2010 d Track Q29861311 Deutsche Nationalbibliothek Record 118590391 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 https www berlin de ba pankow politik und verwaltung aemter strassen und gruenflaechenamt friedhoefe artikel 146479 php CONOR Sl d Track Q16744133PosilannyaThe Nobel Peace Prize 1935 Carl von Ossietzky Biography 10 sichnya 2014 u Wayback Machine The Nobel Peace Prize 1935 Carl von Ossietzky 22 sichnya 2013 u Wayback Machine