Людвиг Квідде | |
---|---|
нім. Ludwig Quidde | |
Народився | 23 березня 1858 Бремен, Німецький союз |
Помер | 4 березня 1941 (82 роки) Женева, Швейцарія[1] |
Поховання | Цвинтар королів[2] |
Місце проживання | Німеччина |
Країна | Німецький Райх |
Діяльність | політик, медієвіст, історик |
Alma mater | Геттінгенський університет |
Галузь | історія |
Заклад | Геттінгенський університет |
Посада | d |
Науковий ступінь | доктор філософських наук |
Членство | Баварська академія наук |
Партія | Німецька демократична партія, Німецька народна партія (1868), Прогресивна народна партія і d |
Нагороди | Нобелівська премія миру (1927) |
Людвиг Квідде у Вікісховищі |
Людвіг Квідде (23 березня 1858 — 4 березня 1941) — доктор філософських наук, автор багатьох історичних праць, лауреат Нобелівської премії миру 1927 року, яку отримав «За підготовку громадської думки Франції та Німеччини до мирної співпраці» разом з Фердинандом Бюїссоном (Франція).
Біографія
Народився в Бремені, в сім'ї комерсанта. Після школи вступив до Страсбурзького, а потім до Геттінгенського університету, де вивчав середньовічну історію Німеччини. Отримавши ступінь доктора філософії, був членом редколегії, яка готувала до публікації документи середньовічного рейхстагу. У 1889 р. заснував «Журнал історичних наук» («Zeitschrift fur Geschichtswissenschaft»), який редагував протягом шести років. З 1890 по 1892 р. працював вченим секретарем Прусського історичного інституту в Римі.
Став пацифістом під впливом історичної літератури, чималий вплив на нього справила Маргарете Якобсон, з якою вони одружилися в 1882 р. У 1891 р. Квідде вступив в Німецьке товариство світу, засноване Альфредом Фрідом за образом суспільства, заснованого в Австрії Бертою фон Зутнер. У 1893 р. опублікував анонімний памфлет «Мілітаризм в сучасній Німеччині» («Der Militarismus im heutigen deutschen Reich»). У 1894 р. під своїм ім'ям випустив другий памфлет «Калігула: історія кесарева безумства» («Caligula: Eine Studie uber romischen Casarenwahnsinn»). Хоча памфлет імітував історичну працю, сучасники безпомилково вгадали в ньому сатиру на німецького імператора Вільгельма. За звинуваченням у наклепі Квідде в 1896 р. був засуджений до тримісячного ув'язнення у мюнхенській в'язниці.
У 1894 р. зміцнив свій зв'язок з пацифізмом, створивши в Мюнхені антивоєнну групу, з тих пір він став відвідувати міжнародні мирні конференції. Рік по тому він взяв участь у реорганізації Німецької народної партії — антимілітаристської і антипрусской організації.
Через кілька років став визнаним лідером пацифізму. Він став членом ради Міжнародного бюро миру, а в 1901 р. головував на Всесвітньому конгресі світу в Глазго (Шотландія). Через рік був обраний в Мюнхенську міську раду. У 1905 р. спільно з Фредеріком Пассі спробували добитися мирної угоди між Францією і Німеччиною, а в 1907 р. організував Світовий конгрес світу в Мюнхені. У 1907—1908 рр.. від Німецької народної партії був обраний до баварський парламент.
Квідде двічі, під час Першої та на початку Другої Світової війни змушений був ставати політичним емігрантом і жив за кордоном.
Квідде брав участь у всіх конференціях пацифістського руху, в тому числі в антивоєнної конференції 1915 року, координував роботу миролюбних сил.
Цікава його точка зору на роззброєння — вважаючи його корисним, Квідде відводив йому другорядну роль в досягненні миру між державами, так як, на його думку, важливіше було усунути причини воєн, а зброю у разі конфлікту швидко буде виготовлено ворогуючими сторонами. Альтернативою роззброєнню Квідде вважав регулювання відносин держав за допомогою міжнародного права.
Помер у вигнанні.
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #11874318X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Kathari S., Riliet N. Histoire et Guide des cimetières genevois — Genève: Éditions Slatkine, 2009. — P. 502. —
Джерела
- Ludwig Quidde — Nobel Lecture
- Nobel biography [ 2 грудня 2008 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Batko Posada Diti Mati Druzhina Cholovik Lyudvig Kviddenim Ludwig QuiddeNarodivsya23 bereznya 1858 1858 03 23 Bremen Nimeckij soyuzPomer4 bereznya 1941 1941 03 04 82 roki Zheneva Shvejcariya 1 PohovannyaCvintar koroliv 2 Misce prozhivannyaNimechchinaKrayina Nimeckij RajhDiyalnistpolitik mediyevist istorikAlma materGettingenskij universitetGaluzistoriyaZakladGettingenskij universitetPosadadNaukovij stupindoktor filosofskih naukChlenstvoBavarska akademiya naukPartiyaNimecka demokratichna partiya Nimecka narodna partiya 1868 Progresivna narodna partiya i dNagorodiNobelivska premiya miru 1927 Lyudvig Kvidde u Vikishovishi Lyudvig Kvidde 23 bereznya 1858 4 bereznya 1941 doktor filosofskih nauk avtor bagatoh istorichnih prac laureat Nobelivskoyi premiyi miru 1927 roku yaku otrimav Za pidgotovku gromadskoyi dumki Franciyi ta Nimechchini do mirnoyi spivpraci razom z Ferdinandom Byuyissonom Franciya BiografiyaNarodivsya v Bremeni v sim yi komersanta Pislya shkoli vstupiv do Strasburzkogo a potim do Gettingenskogo universitetu de vivchav serednovichnu istoriyu Nimechchini Otrimavshi stupin doktora filosofiyi buv chlenom redkolegiyi yaka gotuvala do publikaciyi dokumenti serednovichnogo rejhstagu U 1889 r zasnuvav Zhurnal istorichnih nauk Zeitschrift fur Geschichtswissenschaft yakij redaguvav protyagom shesti rokiv Z 1890 po 1892 r pracyuvav vchenim sekretarem Prusskogo istorichnogo institutu v Rimi Stav pacifistom pid vplivom istorichnoyi literaturi chimalij vpliv na nogo spravila Margarete Yakobson z yakoyu voni odruzhilisya v 1882 r U 1891 r Kvidde vstupiv v Nimecke tovaristvo svitu zasnovane Alfredom Fridom za obrazom suspilstva zasnovanogo v Avstriyi Bertoyu fon Zutner U 1893 r opublikuvav anonimnij pamflet Militarizm v suchasnij Nimechchini Der Militarismus im heutigen deutschen Reich U 1894 r pid svoyim im yam vipustiv drugij pamflet Kaligula istoriya kesareva bezumstva Caligula Eine Studie uber romischen Casarenwahnsinn Hocha pamflet imituvav istorichnu pracyu suchasniki bezpomilkovo vgadali v nomu satiru na nimeckogo imperatora Vilgelma Za zvinuvachennyam u naklepi Kvidde v 1896 r buv zasudzhenij do trimisyachnogo uv yaznennya u myunhenskij v yaznici U 1894 r zmicniv svij zv yazok z pacifizmom stvorivshi v Myunheni antivoyennu grupu z tih pir vin stav vidviduvati mizhnarodni mirni konferenciyi Rik po tomu vin vzyav uchast u reorganizaciyi Nimeckoyi narodnoyi partiyi antimilitaristskoyi i antiprusskoj organizaciyi Cherez kilka rokiv stav viznanim liderom pacifizmu Vin stav chlenom radi Mizhnarodnogo byuro miru a v 1901 r golovuvav na Vsesvitnomu kongresi svitu v Glazgo Shotlandiya Cherez rik buv obranij v Myunhensku misku radu U 1905 r spilno z Frederikom Passi sprobuvali dobitisya mirnoyi ugodi mizh Franciyeyu i Nimechchinoyu a v 1907 r organizuvav Svitovij kongres svitu v Myunheni U 1907 1908 rr vid Nimeckoyi narodnoyi partiyi buv obranij do bavarskij parlament Kvidde dvichi pid chas Pershoyi ta na pochatku Drugoyi Svitovoyi vijni zmushenij buv stavati politichnim emigrantom i zhiv za kordonom Kvidde brav uchast u vsih konferenciyah pacifistskogo ruhu v tomu chisli v antivoyennoyi konferenciyi 1915 roku koordinuvav robotu mirolyubnih sil Cikava jogo tochka zoru na rozzbroyennya vvazhayuchi jogo korisnim Kvidde vidvodiv jomu drugoryadnu rol v dosyagnenni miru mizh derzhavami tak yak na jogo dumku vazhlivishe bulo usunuti prichini voyen a zbroyu u razi konfliktu shvidko bude vigotovleno voroguyuchimi storonami Alternativoyu rozzbroyennyu Kvidde vvazhav regulyuvannya vidnosin derzhav za dopomogoyu mizhnarodnogo prava Pomer u vignanni PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 11874318X Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Kathari S Riliet N Histoire et Guide des cimetieres genevois Geneve Editions Slatkine 2009 P 502 ISBN 978 2 8321 0372 2 d Track Q3579511d Track Q71d Track Q110257565DzherelaLudwig Quidde Nobel Lecture Nobel biography 2 grudnya 2008 u Wayback Machine