Кардинальні закони — закони Речі Посполитої другої половини XVIII ст.
Кардинальні закони |
1767—1768 роки
Перші кардинальні закони були прийняті в 1767—1768 рр. у Варшаві на так званому Рєпнінському сеймі. Вони включали основні принципи системи шляхетської демократії, що гарантували шляхту: вільні вибори, збереження на сеймах liberum veto, право висловлювати непокору королю, особисту недоторканність (neminem captivabimus), привілеї в управлінні та володінні землею та владою над селянством.
Їх гарантувала Катерина II. Вони посилалися за духом на Генрихові артикули і також мали характер основного закону. Ці закони не можна було змінити — вони мали бути постійними. Вони забезпечували збереження старого порядку речей, на який погоджувалася коаліція магнатів і «прихильників політики сусідніх країн». Завдяки цьому права були гарантовані Росією 1768 року, а також усіма трьома сусідніми державами (Пруссією, Австрією та Росією) 1775 року. У результаті такого перебігу справ сусіди Речі Посполитої отримали можливість впливати на її внутрішню політику. Вони були скасовані Чотирирічним сеймом і відновлені 1793 року Гродненським сеймом.
Кардинальні закони також відносяться до набору основних політичних принципів, сформульованих ще в XVII столітті. Слідування за ними гарантувало збереження знаменитої золотої свободи.
1768 року сейм прийняв наступні кардинальні закони та справи, класифіковані як «materiae status», які можуть бути ухвалені або змінені лише одностайним рішенням сейму:
Кардинальні закони (незмінні)
- Принцип вільних виборів
- Принцип liberum veto обмежувався питаннями статусу, а попередній зрив сейму було скасовано.
- Принцип Neminem Captivabimus — особиста недоторканність знаті
- Право відмовитися від покори королю (утворити конфедерацію та повстання)
- Виключне право шляхти займати посади та володіти землею
- Майже необмежена влада спадкоємців над селянами (крім можливості смертної кари, яка відтепер була закріплена за земським, гродським чи міським судом; за вбивство селянина, вчинене «зловмисно, а не випадково», шляхтич «мав бути покараний у порядного суду» не з оплатою землі, а з утратою власної голови — було поширено на всю Річ Посполиту норми статті 1 глави 12 III Статуту Литовського 1588 р.)
- Унія з Литвою
- Збереження привілеїв Королівської Пруссії
- Принцип рівності — кожен шляхтич має рівне право на спадкування земельних маєтків, почестей, сенаторських і маршальських посад, а також духовних і світських посад, привілеїв для городових і негородлвих старостсв. Ця рівність не применшується жодними титулами.
Materiae status
Materiae status (лат. державна справа) — закони, які можна було змінити лише за згодою всіх депутатів сейму.
- Зміна та підвищення податків
- Розширення армії
- Укладання конвенантів і комерційних угод
- Оголошення війни та укладення миру
- Грошові питання
- Зміни в способі складання та складання
- Виклик народного руху
- Зміни та створення нових офісів
- Надання корінного населення
Інші питання були віднесені до економічних, які вирішувалися більшістю голосів.
1775 рік
Кардинальні права обговорювалися на сеймі 1775 року. Їхня нова редакція в статті 2 підтвердила це з 1768 року з деякими змінами, такими як створення Постійної ради.
1791 рік
У січні 1791 року Великий сейм видав третю редакцію «Кардинальних законів», відкинувши в статті 7 їх царську гарантію: «Будь-яка іноземна гарантія польського уряду, що суперечить незалежності Республіки та ображає її суверенітет, є і завжди буде недійсною, і жодна подібна гарантія під будь-яким приводом не може бути запропонована або прийнята ні від кого в Республіці, і це є нашим основним законом». Постійна Рада була скасована сеймом двома роками раніше, 21 січня 1789 року.
Стаття 11 вважається початком законів, що гарантують свободу слова в Речі Посполитій.
1793 рік
Поділовий сейм 1793 року значною мірою відкинув поправки Великого сейму і відновив попередній стан речей.
Посилання
- M. Dernałowicz, Portret Familii, PIW, Warszawa 1990, s. 208.
- J. Bardach, B. Leśnodorski, M. Pietrzak, Historia ustroju i prawa polskiego, wyd. 4, Wydawnictwo Prawnicze PWN, Warszawa 1998, s. 297.
- W. Konopczyński, Dzieje Polski nowożytnej, wyd. 4 krajowe, Warszawa 1999, s. 615.
- «Volumina Legum» t. 8 s. 49n https://wbc.poznan.pl/dlibra/publication/65554
- «Volumina Legum» tom 9 s. 203n (cyt. za
- «Volumina Legum» tom 9 s. 64 https://wbc.poznan.pl/dlibra/publication/66193
- Andrzej Dziadzio Wolność słowa a mowa nienawiści — dawniej i dziś https://core.ac.uk/download/pdf/53128057.pdf
- Monika Nowikowska Geneza i rozwój prawa do krytyki prasowej Media — Kultura — Komunikacja Społeczna 7, 242—258 http://bazhum.muzhp.pl/media//files/Media_Kultura_Komunikacja_Spoleczna/Media_Kultura_Komunikacja_Spoleczna-r2011-t7/Media_Kultura_Komunikacja_Spoleczna-r2011-t7-s242-258/Media_Kultura_Komunikacja_Spoleczna-r2011-t7-s242-258.pdf
- A. Dziadzio, Polski model «rządów prawa» a europejska wizja «państwa prawa» w XIX wieku (w:) P. Kardas, T. Sroka, W. Wróbel (red.), Państwo prawa i prawo karne. Księga jubileuszowa profesora Andrzeja Zolla, t. I, Warszawa 2012, s. 137—146.
- J. Sobczak, Dzieje prawa prasowego na ziemiach polskich, p. 58
Бібліографія
- J. Bardach, B. Leśnodorski, M. Pietrzak, Historia ustroju i prawa polskiego, wyd. 4, Wydawnictwo Prawnicze PWN, Warszawa 1998
Посилання
- Акт 1768 року коротко.
- Статус кардинальних законів і матеріалів: 1, 2, 3, 4
- Владислав Конопчинський, Liberum Veto 1918, с. 415—420.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nemaye perevirenih versij ciyeyi storinki jmovirno yiyi she ne pereviryali na vidpovidnist pravilam proektu Kardinalni zakoni zakoni Rechi Pospolitoyi drugoyi polovini XVIII st Kardinalni zakoni Zmist 1 1767 1768 roki 1 1 Kardinalni zakoni nezminni 1 2 Materiae status 2 1775 rik 3 1791 rik 4 1793 rik 5 Posilannya 6 Bibliografiya 7 Posilannya1767 1768 rokired Pershi kardinalni zakoni buli prijnyati v 1767 1768 rr u Varshavi na tak zvanomu Ryepninskomu sejmi 1 Voni vklyuchali osnovni principi sistemi shlyahetskoyi demokratiyi sho garantuvali shlyahtu vilni vibori zberezhennya na sejmah liberum veto pravo vislovlyuvati nepokoru korolyu osobistu nedotorkannist neminem captivabimus privileyi v upravlinni ta volodinni zemleyu ta vladoyu nad selyanstvom Yih garantuvala Katerina II Voni posilalisya za duhom na Genrihovi artikuli i takozh mali harakter osnovnogo zakonu Ci zakoni ne mozhna bulo zminiti voni mali buti postijnimi Voni zabezpechuvali zberezhennya starogo poryadku rechej na yakij pogodzhuvalasya koaliciya magnativ i prihilnikiv politiki susidnih krayin Zavdyaki comu prava buli garantovani Rosiyeyu 1768 roku a takozh usima troma susidnimi derzhavami Prussiyeyu Avstriyeyu ta Rosiyeyu 1775 roku 2 U rezultati takogo perebigu sprav susidi Rechi Pospolitoyi otrimali mozhlivist vplivati na yiyi vnutrishnyu politiku Voni buli skasovani Chotiririchnim sejmom i vidnovleni 1793 roku Grodnenskim sejmom Kardinalni zakoni takozh vidnosyatsya do naboru osnovnih politichnih principiv sformulovanih she v XVII stolitti Sliduvannya za nimi garantuvalo zberezhennya znamenitoyi zolotoyi svobodi 1768 roku sejm prijnyav nastupni kardinalni zakoni ta spravi klasifikovani yak materiae status yaki mozhut buti uhvaleni abo zmineni lishe odnostajnim rishennyam sejmu Kardinalni zakoni nezminni red Princip vilnih viboriv Princip liberum veto obmezhuvavsya pitannyami statusu a poperednij zriv sejmu bulo skasovano Princip Neminem Captivabimus osobista nedotorkannist znati Pravo vidmovitisya vid pokori korolyu utvoriti konfederaciyu ta povstannya Viklyuchne pravo shlyahti zajmati posadi ta voloditi zemleyu Majzhe neobmezhena vlada spadkoyemciv nad selyanami krim mozhlivosti smertnoyi kari yaka vidteper bula zakriplena za zemskim grodskim chi miskim sudom za vbivstvo selyanina vchinene zlovmisno a ne vipadkovo shlyahtich mav buti pokaranij u poryadnogo sudu ne z oplatoyu zemli a z utratoyu vlasnoyi golovi bulo poshireno na vsyu Rich Pospolitu normi statti 1 glavi 12 III Statutu Litovskogo 1588 r Uniya z Litvoyu Zberezhennya privileyiv Korolivskoyi Prussiyi Princip rivnosti kozhen shlyahtich maye rivne pravo na spadkuvannya zemelnih mayetkiv pochestej senatorskih i marshalskih posad a takozh duhovnih i svitskih posad privileyiv dlya gorodovih i negorodlvih starostsv Cya rivnist ne primenshuyetsya zhodnimi titulami 3 Materiae statusred Materiae status lat derzhavna sprava zakoni yaki mozhna bulo zminiti lishe za zgodoyu vsih deputativ sejmu Zmina ta pidvishennya podatkiv Rozshirennya armiyi Ukladannya konvenantiv i komercijnih ugod Ogoloshennya vijni ta ukladennya miru Groshovi pitannya Zmini v sposobi skladannya ta skladannya Viklik narodnogo ruhu Zmini ta stvorennya novih ofisiv Nadannya korinnogo naselennya 3 Inshi pitannya buli vidneseni do ekonomichnih yaki virishuvalisya bilshistyu golosiv nbsp U Vikidzherelah ye Dogovir pro vichnu druzhbu mizh Rosiyeyu ta Richchyu Pospolitoyu 1768 1775 rikred Kardinalni prava obgovoryuvalisya na sejmi 1775 roku Yihnya nova redakciya v statti 2 pidtverdila ce z 1768 roku z deyakimi zminami takimi yak stvorennya Postijnoyi radi 4 1791 rikred U sichni 1791 roku Velikij sejm vidav tretyu redakciyu Kardinalnih zakoniv vidkinuvshi v statti 7 yih carsku garantiyu Bud yaka inozemna garantiya polskogo uryadu sho superechit nezalezhnosti Respubliki ta obrazhaye yiyi suverenitet ye i zavzhdi bude nedijsnoyu i zhodna podibna garantiya pid bud yakim privodom ne mozhe buti zaproponovana abo prijnyata ni vid kogo v Respublici i ce ye nashim osnovnim zakonom 5 Postijna Rada bula skasovana sejmom dvoma rokami ranishe 21 sichnya 1789 roku 6 Stattya 11 vvazhayetsya pochatkom zakoniv sho garantuyut svobodu slova v Rechi Pospolitij 7 8 9 10 1793 rikred Podilovij sejm 1793 roku znachnoyu miroyu vidkinuv popravki Velikogo sejmu i vidnoviv poperednij stan rechej nbsp U Vikidzherelah ye Kardinalni zakoniPosilannyared M Dernalowicz Portret Familii PIW Warszawa 1990 s 208 J Bardach B Lesnodorski M Pietrzak Historia ustroju i prawa polskiego wyd 4 Wydawnictwo Prawnicze PWN Warszawa 1998 s 297 a b W Konopczynski Dzieje Polski nowozytnej wyd 4 krajowe Warszawa 1999 s 615 Volumina Legum t 8 s 49n https wbc poznan pl dlibra publication 65554 Volumina Legum tom 9 s 203n cyt za https web archive org web 20100821111548 http f polska pl files 138 122 196 Prawa kardynalne 1791 pdf Volumina Legum tom 9 s 64 https wbc poznan pl dlibra publication 66193 Andrzej Dziadzio Wolnosc slowa a mowa nienawisci dawniej i dzis https core ac uk download pdf 53128057 pdf Monika Nowikowska Geneza i rozwoj prawa do krytyki prasowej Media Kultura Komunikacja Spoleczna 7 242 258 http bazhum muzhp pl media files Media Kultura Komunikacja Spoleczna Media Kultura Komunikacja Spoleczna r2011 t7 Media Kultura Komunikacja Spoleczna r2011 t7 s242 258 Media Kultura Komunikacja Spoleczna r2011 t7 s242 258 pdf A Dziadzio Polski model rzadow prawa a europejska wizja panstwa prawa w XIX wieku w P Kardas T Sroka W Wrobel red Panstwo prawa i prawo karne Ksiega jubileuszowa profesora Andrzeja Zolla t I Warszawa 2012 s 137 146 J Sobczak Dzieje prawa prasowego na ziemiach polskich p 58Bibliografiyared J Bardach B Lesnodorski M Pietrzak Historia ustroju i prawa polskiego wyd 4 Wydawnictwo Prawnicze PWN Warszawa 1998Posilannyared Akt 1768 roku korotko Status kardinalnih zakoniv i materialiv 1 2 3 4 Vladislav Konopchinskij Liberum Veto 1918 s 415 420 Otrimano z https uk wikipedia org wiki Kardinalni zakoni