Ка́нівські го́ри, або Ка́нівські дислока́ції — пагорби на Придніпровській височині.
Гори тягнуться пасмом понад Дніпром від Ржищева до гирла річки Рось. Найвищі точки розташовані неподалік села Григорівки (242 метри над рівнем моря) та за кілька кілометрів на південь від Канева (244 м).
Геологія
Особливістю їх геологічної будови є дислокованість відкладів осадового чохла, які зім'яті у складки, зібрані у лускато-насувні структури. Район відомий в літературі, як «Канівські дислокації». Від суміжних територій чітко відрізняється своєрідним ландшафтом та унікальною будовою.
У будові геологічного розрізу території неправ беруть участь докембрійські кристалічні утворення та потужна осадова товща, у складі якої встановлено відклади тріасової, юрської, крейдової, палеогенової, неогенової та четвертинної систем.
Дослідження геологічної будови району Канівських дислокацій проводяться з XIX століття, але й до нашого часу їх генезис однозначно не з'ясований. Серед геологів існують такі гіпотези походження дислокацій: зсувна, гляціальна, тектонічна, гляціально-тектонічна. Осадовий чохол в районі дислокацій зім'ятий в дрібні складки, що утворюють покривно-лускату зону. Основним типом дислокованих форм є складки-підкиди, зібрані в лускаті структури. Складки та луски перекинуті на захід.
У Канівських горах, на території Канівського природного заповідника, розташований Хмільнянський яр, який є найбільшим яром Європи.
Вершини
На території Канівських гір — на Чернечій горі розташований музей та могила Т. Г. Шевченка.
У межах Канева більшість гір мають власні назви: Дніпрова, Московка, Лиса, Пилипенкова, Гончариха, Княжа (221,2 м), Мар'їна гора та інші.
У найпівнічнішій частині розташована відокремлена гора Батура, яка отримала свою назву на честь похованого тут козака Батури. На вершині збереглася його могила з великим кам'яним хрестом.
На території Трахтемирівського півострова розташовані: , Тополева Гора, Мушина гора та інші.
Палеонтологія
У відкладах Канівських гір розташована велика кількість скам'янілостей: белемнітів, амонітів, зуби риб (здебільшого акулячі), кістки мамонтів, викопні молюски.
Археологічні знахідки
- На Княжій горі археолог Микола Біляшівський 1892 року відкрив залишки Родня — літописного міста, перша згадка про яке датується 980 роком.
- На Московці поблизу Канева розкопали сліди поселень багатьох епох — доби бронзи, ранніх слов'ян, Київської Русі. Залишки оборонних валів і ровів збереглися до нашого часу. У травні 1787 року під цією горою стояло судно «Днєпр», на якому імператриця Катерина II подорожувала до Криму. На самій горі на честь високої гості був влаштований феєрверк та ілюмінація.
- В урочищі Ісковщина біля Канева археологи виявили численні вироби з кераміки та залишки домівок людей, які тут жили близько 1500 року до н. е.
- На Пилипенковій горі існувало городище (2 століття до н. е. — 1 століття), яке було одним з найбільших центрів зарубинецької культури в Середньому Подніпров'ї.
- В урочищі Зарубинці біля с. Луковиця за часів Київської Русі стояло літописне місто Заруб, неподалік від якого стояв Зарубський (Трахтемирівський) монастир.
- Біля с. Григорівка знайдено однойменне поселення з давньоруською забудовою 11—13 століть.
- Біля с. Трахтемирів знайдено Трахтемирівське городище площею близько 500 га VI століття до нашої ери.
Природно-заповідні об'єкти
Природно-заповідні об'єкти на території Канівських гір:
- Канівський природний заповідник;
- Регіональний ландшафтний парк «Трахтемирів»
- геологічні пам'ятки природи місцевого значення: Веселий шпиль, Заводищанські куполи, Канівські діапіри, Канівські куести, Канівські луски, Канівські світа, Костівщина, Тростянецький тріас, Хмільнянський яр;
- заповідні урочища: Великі валки, Григорівські горби, Лупинин яр, Монахове провалля, Мушина гора, Яремина гора;
- ботанічні заказники: Баранів Яр, Курилівський, Лиса гора;
- комплексна пам'ятка природи Костянецький Яр.
Панорами гір
Див. також
Джерела
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — .
- Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К., 1989—1993. — 33 000 екз. — .
Література
- Бондарчук В. Г. Геоморфологія УРСР. — Х. : Радянська школа, 1949. — 246 с.
- Дмітрієв М. І. Геоморфологія УСРР. — Х. : Радянська школа, 1936.
- Заставний Ф. Д. Географія України. У 2-х кн / Ред. M. П. Парцей. — Л. : Світ, 1994. — 472 с. — .
- Кугно І. І. Канів. Путівник містом та околицями. — Київ: «Панмедія», 2006, стор. 14—18.
- Нікітін І. І. Юрські відклади північної частини району канівських дислокацій та їх белемнітова фауна. — Київ: «Наукова думка», 1969. — 81 с.
- Пазинич В. Природа Кинівських дислокацій. 1. Час виникнення. Заповідна справа в Україні, Т.15, Вип..1, 2009 https://www.academia.edu/19 [ 19 грудня 2021 у Wayback Machine.]
- Пазинич В. Сліди катастрофічної повені в районі м. Канева початку голоценового періоду. Наук. праці УкрНДГМІ, 2009, Вип. 258 https://www.academia.edu/
- Стецюк В. В. Екологічна геоморфологія України: навчальний посібник. — К. : Видавничий дім «Слово», 2010. — 367 с.
- / Ред. Стецюк В. В. — К. : Видавничий дім «Слово», 2010. — 688 с.
- Цись П. М. Геоморфологія УРСР. — Л., 1962.
- (рос.) Шнюков Е. Ф., Чекунов А. В., Вилов О. и др. Природа Украинской ССР. Геология и полезные ископаемые. — К. : Наукова думка, 1986. — 184 с.
- (рос.) Маринич А. М., Пащенко В. М., Шищенко П. Г. Природа Украинской ССР. Ландшафты и физико-географическое районирование. — К. : Наукова думка, 1985. — 224 с.
- (рос.) Геоморфология Украинской ССР / Под общ. ред. И. М. Рослого. — К. : Вища школа, 1990. — 287 с.
Посилання
- Орографічна карта України. [ 31 липня 2021 у Wayback Machine.]
- на сайті Сім чудес України.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ka nivski go ri abo Ka nivski disloka ciyi pagorbi na Pridniprovskij visochini Kanivski gori v rajoni Kanivskogo prirodnogo zapovidnika U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Kanivski gori zapovidne urochishe Gori tyagnutsya pasmom ponad Dniprom vid Rzhisheva do girla richki Ros Najvishi tochki roztashovani nepodalik sela Grigorivki 242 metri nad rivnem morya ta za kilka kilometriv na pivden vid Kaneva 244 m GeologiyaKostivshina Kanivski kuesti Osoblivistyu yih geologichnoyi budovi ye dislokovanist vidkladiv osadovogo chohla yaki zim yati u skladki zibrani u luskato nasuvni strukturi Rajon vidomij v literaturi yak Kanivski dislokaciyi Vid sumizhnih teritorij chitko vidriznyayetsya svoyeridnim landshaftom ta unikalnoyu budovoyu U budovi geologichnogo rozrizu teritoriyi neprav berut uchast dokembrijski kristalichni utvorennya ta potuzhna osadova tovsha u skladi yakoyi vstanovleno vidkladi triasovoyi yurskoyi krejdovoyi paleogenovoyi neogenovoyi ta chetvertinnoyi sistem Doslidzhennya geologichnoyi budovi rajonu Kanivskih dislokacij provodyatsya z XIX stolittya ale j do nashogo chasu yih genezis odnoznachno ne z yasovanij Sered geologiv isnuyut taki gipotezi pohodzhennya dislokacij zsuvna glyacialna tektonichna glyacialno tektonichna Osadovij chohol v rajoni dislokacij zim yatij v dribni skladki sho utvoryuyut pokrivno luskatu zonu Osnovnim tipom dislokovanih form ye skladki pidkidi zibrani v luskati strukturi Skladki ta luski perekinuti na zahid U Kanivskih gorah na teritoriyi Kanivskogo prirodnogo zapovidnika roztashovanij Hmilnyanskij yar yakij ye najbilshim yarom Yevropi VershiniNa teritoriyi Kanivskih gir na Chernechij gori roztashovanij muzej ta mogila T G Shevchenka U mezhah Kaneva bilshist gir mayut vlasni nazvi Dniprova Moskovka Lisa Pilipenkova Gonchariha Knyazha 221 2 m Mar yina gora ta inshi U najpivnichnishij chastini roztashovana vidokremlena gora Batura yaka otrimala svoyu nazvu na chest pohovanogo tut kozaka Baturi Na vershini zbereglasya jogo mogila z velikim kam yanim hrestom Na teritoriyi Trahtemirivskogo pivostrova roztashovani Topoleva Gora Mushina gora ta inshi PaleontologiyaU vidkladah Kanivskih gir roztashovana velika kilkist skam yanilostej belemnitiv amonitiv zubi rib zdebilshogo akulyachi kistki mamontiv vikopni molyuski Arheologichni znahidkiNa Knyazhij gori arheolog Mikola Bilyashivskij 1892 roku vidkriv zalishki Rodnya litopisnogo mista persha zgadka pro yake datuyetsya 980 rokom Na Moskovci poblizu Kaneva rozkopali slidi poselen bagatoh epoh dobi bronzi rannih slov yan Kiyivskoyi Rusi Zalishki oboronnih valiv i roviv zbereglisya do nashogo chasu U travni 1787 roku pid ciyeyu goroyu stoyalo sudno Dnyepr na yakomu imperatricya Katerina II podorozhuvala do Krimu Na samij gori na chest visokoyi gosti buv vlashtovanij feyerverk ta ilyuminaciya V urochishi Iskovshina bilya Kaneva arheologi viyavili chislenni virobi z keramiki ta zalishki domivok lyudej yaki tut zhili blizko 1500 roku do n e Na Pilipenkovij gori isnuvalo gorodishe 2 stolittya do n e 1 stolittya yake bulo odnim z najbilshih centriv zarubineckoyi kulturi v Serednomu Podniprov yi V urochishi Zarubinci bilya s Lukovicya za chasiv Kiyivskoyi Rusi stoyalo litopisne misto Zarub nepodalik vid yakogo stoyav Zarubskij Trahtemirivskij monastir Bilya s Grigorivka znajdeno odnojmenne poselennya z davnoruskoyu zabudovoyu 11 13 stolit Bilya s Trahtemiriv znajdeno Trahtemirivske gorodishe plosheyu blizko 500 ga VI stolittya do nashoyi eri Prirodno zapovidni ob yektiPrirodno zapovidni ob yekti na teritoriyi Kanivskih gir Kanivskij prirodnij zapovidnik Regionalnij landshaftnij park Trahtemiriv geologichni pam yatki prirodi miscevogo znachennya Veselij shpil Zavodishanski kupoli Kanivski diapiri Kanivski kuesti Kanivski luski Kanivski svita Kostivshina Trostyaneckij trias Hmilnyanskij yar zapovidni urochisha Veliki valki Grigorivski gorbi Lupinin yar Monahove provallya Mushina gora Yaremina gora botanichni zakazniki Baraniv Yar Kurilivskij Lisa gora kompleksna pam yatka prirodi Kostyaneckij Yar Panorami girPanorama zapovidnoyi Lisoyi gori na Kanivskih gorahDiv takozhGeologiya Ukrayini Fiziko geografichne rajonuvannya UkrayiniDzherelaMala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Donbas 2004 T 1 A K 640 s ISBN 966 7804 14 3 Geografichna enciklopediya Ukrayini u 3 t redkol O M Marinich vidpovid red ta in K 1989 1993 33 000 ekz ISBN 5 88500 015 8 LiteraturaBondarchuk V G Geomorfologiya URSR H Radyanska shkola 1949 246 s Dmitriyev M I Geomorfologiya USRR H Radyanska shkola 1936 Zastavnij F D Geografiya Ukrayini U 2 h kn Red M P Parcej L Svit 1994 472 s ISBN 5 7773 0043 8 Kugno I I Kaniv Putivnik mistom ta okolicyami Kiyiv Panmediya 2006 stor 14 18 ISBN 966 8947 00 2 Nikitin I I Yurski vidkladi pivnichnoyi chastini rajonu kanivskih dislokacij ta yih belemnitova fauna Kiyiv Naukova dumka 1969 81 s Pazinich V Priroda Kinivskih dislokacij 1 Chas viniknennya Zapovidna sprava v Ukrayini T 15 Vip 1 2009 https www academia edu 19 19 grudnya 2021 u Wayback Machine Pazinich V Slidi katastrofichnoyi poveni v rajoni m Kaneva pochatku golocenovogo periodu Nauk praci UkrNDGMI 2009 Vip 258 https www academia edu Stecyuk V V Ekologichna geomorfologiya Ukrayini navchalnij posibnik K Vidavnichij dim Slovo 2010 367 s Red Stecyuk V V K Vidavnichij dim Slovo 2010 688 s Cis P M Geomorfologiya URSR L 1962 ros Shnyukov E F Chekunov A V Vilov O i dr Priroda Ukrainskoj SSR Geologiya i poleznye iskopaemye K Naukova dumka 1986 184 s ros Marinich A M Pashenko V M Shishenko P G Priroda Ukrainskoj SSR Landshafty i fiziko geograficheskoe rajonirovanie K Naukova dumka 1985 224 s ros Geomorfologiya Ukrainskoj SSR Pod obsh red I M Roslogo K Visha shkola 1990 287 s PosilannyaKanivski gori u sestrinskih Vikiproyektah Fajli u Vikishovishi Orografichna karta Ukrayini 31 lipnya 2021 u Wayback Machine na sajti Sim chudes Ukrayini