Трахтемирівський півострів — ділянка суходолу в середній течії Дніпра, яка із трьох сторін омивається водами Канівського водосховища. З точки зору географії - ця територія умовно може вважатися півостровом (географи допускають можливість вживання поняття "півострів" до частини суходолу, що із трьох частин оточена річкою), хоча сама назва "Трахтемирівський півострів" - більше історична та туристична. Розташований в межах Миронівського району Київської та Канівського району Черкаської областей. Має природне, історичне та туристичне значення. На території півострова розташований Регіональний ландшафтний парк «Трахтемирів».
Трахтемирівський півострів | |
---|---|
49°57′ пн. ш. 31°22′ сх. д. / 49.950° пн. ш. 31.367° сх. д.Координати: 49°57′ пн. ш. 31°22′ сх. д. / 49.950° пн. ш. 31.367° сх. д. | |
Місцезнаходження | Канівське водосховище |
Довколишні води | Дніпро |
Площа | 1006,1 км² |
Найвища точка | 242 м |
Країна | Україна |
Регіон | Київська область Черкаська область |
Трахтемирівський півострів | |
Географія
Територія Трахтемирівського півострова знаходиться на Придніпровській височині та є хвилясто-пасмовою рівниною, розчленовану ярами та балками. Геологічно територія півострову утворює Трахтемирівсько-Бучацький масив Канівських гір. Найвища точка півострову розташована неподалік села Григорівка (242 метри над рівнем моря).
Флора і фауна
Значна частина Трахтемирівського півострова є одним з останніх малонаселених острівців у майже повністю освоєному господарюванням середній Наддніпрянщині. Сильний вплив на рослинний і тваринний світ півострову справило будівництво в 1970-х роках Канівського водосховища. Вздовж правого берега простягалися заплавні діброви, які були повністю вирубані і затоплені.
Наразі, в рослинному покриві РЛП «Трахтемирів» представлені як природні типи рослинності, так і рослинні комплекси антропогенного походження. До перших належать невеликі масиви грабових лісів, фрагменти лучних степів, рослинності болотистих лук, прибережно-водної та суто-водної рослинності. До другої — штучні насадження сосни та листяних порід (головним чином робінії), зарослі рудеральною рослинністю території колишніх сіл та полів.
Флора півострову за попередніми даними налічує понад 900 видів вищих рослин. У парку зареєстровано червонокнижних тварин: комах — 28 видів, птахів — 20, ссавців та інших хребетних — 6 видів.
Історія
Наявність зручного для укріплень рельєфу, лісу для будівництва та джерел питної води обумовили розміщення тут людських поселень ще в дуже ранні часи. Так, на тутешніх пагорбах виявлено декілька поселень Трипільської культури (IV тис. д. н. е.), а в часи бронзи (III тис. до н. е.) спостерігається справжній розквіт поселень, коли невеличкі поселення простягнулися від с. Зарубинці (на півострові) до хутора Хмільна (південніше Канева). Землероби цих поселень утримували свої позиції, попри прихід в Причорноморські степи перших войовничих кочівників — кімерійців, а згодом скіфів.
Привабливість цього відрізку Подніпров'я пояснювалась наявністю зручних бродів, якими з легкістю можна було переправлятися через Дніпро. Ці броди функціонували аж до затоплення Канівського водосховища.
В VI—IV ст. до н. е місцеве населення Наддніпрянщини для оборони від войовничих скіфів зводить цілу систему укріплених городищ: Хотівське, Ходосіївське (на південь від Києва), Трахтемирівське та Канівське, а також по кордону із степом — р. Тясмин: Пастирське, Шарапівське, Маніївське, Мотронинське. Окрім того, на самому Трахтемирівському півострові для оборони підступів до броду ще в VII ст. до н. е. влаштовуються високий (7 м) вал та рів (5 м глибиною).
В V—VI ст. н. е. на прирусловій заплавній терасі розміщуються невеличкі поселення землеробів Київської та Пеньковської культур. В VIII-Х ст. землероби Наддніпрянщини для оборони від кочових племен також зводять на півострові укріплені поселення. В цей час розбудовується городище Монастирок на східному мисі Зарубської гори, що контролює брід між Трахтемировим та Переяславом та розташований навпроти острів Варяжий (зараз броди та острів затоплені водосховищем).
Найбільшого розквіту набуло освоєння цих земель за часів Київської Русі, коли від Трахтемирова до Бучака розміщувалося чотири давньоруські міста (ХІІ ст.) і майже в п'ять разів більше сільських поселень.
Після татарської навали відомі поселення, що функціонували тут в XIV-XV ст. Населений пункт з назвою Трахтемирів вперше згадується в 1552 р. в Описі Канівського замку.
1578 р. король Польщі Стефан Баторій передав розташований поряд з с. Трахтемирів монастир запорізьким козакам. Тут розміщувався шпиталь для хворих козаків. В 1638 р. після битви під Кумейками селище Трахтемирів було забрано у козаків і відійшло до польської шляхти. За договором 1652 р. король Ян Казимир повертає його козакам.
В 1686 р. за так званим «Вічним миром» між Московією та Польщею була утворена нейтральна смуга між Трахтемировим та Чигирином, де заборонено було селитися. Наприкінці XVIII ст. тутешні землі остаточно відходять до Російської імперії.
Тутешній землі судилося стати ареною однієї з найзапекліших битв німецько-радянської війни, адже саме тут в жовтні 1943 року радянське командування зробило невдалу спробу, форсувавши Дніпро, розгорнути наступ на Київ (Букринський плацдарм). До початку листопада радянські війська намагалися тут прорвати німецьку оборону. Всі спроби виявилися марними, адже наступати в умовах вкрай пересіченої місцевості було дуже важко. На початку листопада основні сили перекинуто на Лютізький плацдарм на північ від Києва.
У 1970-х внаслідок будівництва Канівського водосховища села Монастирок та Зарубинці були відселені, село Трахтемирів також практично збезлюдніло.
У 2000 р. на території півострову було створено Регіональний ландшафтний парк «Трахтемирів».
Населені пункти
Галерея
- Вид на Дніпро і Трахтемирівський півострів із заходу (біля с.Балико-Щучинка)
- Вид на Дніпро (Канівське водосховище) із пагорба поблизу с.Ходорів
- Ландшафт на заході Трахтемирівського півострова (по дорозі із с.Ходорів на с.Великий Букрин)
- Ландшафт на заході Трахтемирівського півострова
- Сільськогосподарські угіддя на Трахтемирівському півострові
- Флора Трахтемирівського півострова
- Захід сонця над Канівським водосховищем у с.Трахтемирів
- Камінь з написами у с.Трахтемирів
- Ландшафт біля с.Трахтемирів
- Дорога із с.Трахтемирів до урочища Монастирьок
- Рельєф Трахтемирівського півострова
- Урочище Монастирьок на Трахтемирівському півострові
- Дорога із урочища Монастирьок на село Луковиця
- Глинище на околиці с.Григорівка (Канівський район)
Примітки
Джерела
- Парнікоза І. У зарубського броду або тємничий Трахтемирів [ 12 листопада 2016 у Wayback Machine.] // «Країна Знань». — № 2-3, 2006 р. — С. 38-41 (частина перша); «Країна Знань». — № 4, 2006 р. — С. 40-42 (частина друга)
- Петрошенко В. О. Максимов Є. В. . — К., 2000, — 102 с.
- Нетрі Букрина [ 14 вересня 2016 у Wayback Machine.]. Збірка краєзнавчих матеріалів. Київ, 2007.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Trahtemirivskij pivostriv dilyanka suhodolu v serednij techiyi Dnipra yaka iz troh storin omivayetsya vodami Kanivskogo vodoshovisha Z tochki zoru geografiyi cya teritoriya umovno mozhe vvazhatisya pivostrovom geografi dopuskayut mozhlivist vzhivannya ponyattya pivostriv do chastini suhodolu sho iz troh chastin otochena richkoyu hocha sama nazva Trahtemirivskij pivostriv bilshe istorichna ta turistichna Roztashovanij v mezhah Mironivskogo rajonu Kiyivskoyi ta Kanivskogo rajonu Cherkaskoyi oblastej Maye prirodne istorichne ta turistichne znachennya Na teritoriyi pivostrova roztashovanij Regionalnij landshaftnij park Trahtemiriv Trahtemirivskij pivostriv49 57 pn sh 31 22 sh d 49 950 pn sh 31 367 sh d 49 950 31 367 Koordinati 49 57 pn sh 31 22 sh d 49 950 pn sh 31 367 sh d 49 950 31 367Misceznahodzhennya Kanivske vodoshovisheDovkolishni vodi DniproPlosha 1006 1 km Najvisha tochka 242 mKrayina UkrayinaRegion Kiyivska oblast Cherkaska oblastTrahtemirivskij pivostrivGeografiyaTeritoriya Trahtemirivskogo pivostrova znahoditsya na Pridniprovskij visochini ta ye hvilyasto pasmovoyu rivninoyu rozchlenovanu yarami ta balkami Geologichno teritoriya pivostrovu utvoryuye Trahtemirivsko Buchackij masiv Kanivskih gir Najvisha tochka pivostrovu roztashovana nepodalik sela Grigorivka 242 metri nad rivnem morya Vid na Dnipro i Trahtemirivskij pivostriv iz zahodu bilya s Baliko Shuchinka Flora i faunaZnachna chastina Trahtemirivskogo pivostrova ye odnim z ostannih malonaselenih ostrivciv u majzhe povnistyu osvoyenomu gospodaryuvannyam serednij Naddnipryanshini Silnij vpliv na roslinnij i tvarinnij svit pivostrovu spravilo budivnictvo v 1970 h rokah Kanivskogo vodoshovisha Vzdovzh pravogo berega prostyagalisya zaplavni dibrovi yaki buli povnistyu virubani i zatopleni Roslinnij pokriv na teritoriyi Trahtemirivskogo pivostrova Narazi v roslinnomu pokrivi RLP Trahtemiriv predstavleni yak prirodni tipi roslinnosti tak i roslinni kompleksi antropogennogo pohodzhennya Do pershih nalezhat neveliki masivi grabovih lisiv fragmenti luchnih stepiv roslinnosti bolotistih luk priberezhno vodnoyi ta suto vodnoyi roslinnosti Do drugoyi shtuchni nasadzhennya sosni ta listyanih porid golovnim chinom robiniyi zarosli ruderalnoyu roslinnistyu teritoriyi kolishnih sil ta poliv Flora pivostrovu za poperednimi danimi nalichuye ponad 900 vidiv vishih roslin U parku zareyestrovano chervonoknizhnih tvarin komah 28 vidiv ptahiv 20 ssavciv ta inshih hrebetnih 6 vidiv IstoriyaNayavnist zruchnogo dlya ukriplen relyefu lisu dlya budivnictva ta dzherel pitnoyi vodi obumovili rozmishennya tut lyudskih poselen she v duzhe ranni chasi Tak na tuteshnih pagorbah viyavleno dekilka poselen Tripilskoyi kulturi IV tis d n e a v chasi bronzi III tis do n e sposterigayetsya spravzhnij rozkvit poselen koli nevelichki poselennya prostyagnulisya vid s Zarubinci na pivostrovi do hutora Hmilna pivdennishe Kaneva Zemlerobi cih poselen utrimuvali svoyi poziciyi popri prihid v Prichornomorski stepi pershih vojovnichih kochivnikiv kimerijciv a zgodom skifiv Privablivist cogo vidrizku Podniprov ya poyasnyuvalas nayavnistyu zruchnih brodiv yakimi z legkistyu mozhna bulo perepravlyatisya cherez Dnipro Ci brodi funkcionuvali azh do zatoplennya Kanivskogo vodoshovisha V VI IV st do n e misceve naselennya Naddnipryanshini dlya oboroni vid vojovnichih skifiv zvodit cilu sistemu ukriplenih gorodish Hotivske Hodosiyivske na pivden vid Kiyeva Trahtemirivske ta Kanivske a takozh po kordonu iz stepom r Tyasmin Pastirske Sharapivske Maniyivske Motroninske Okrim togo na samomu Trahtemirivskomu pivostrovi dlya oboroni pidstupiv do brodu she v VII st do n e vlashtovuyutsya visokij 7 m val ta riv 5 m glibinoyu V V VI st n e na priruslovij zaplavnij terasi rozmishuyutsya nevelichki poselennya zemlerobiv Kiyivskoyi ta Penkovskoyi kultur V VIII H st zemlerobi Naddnipryanshini dlya oboroni vid kochovih plemen takozh zvodyat na pivostrovi ukripleni poselennya V cej chas rozbudovuyetsya gorodishe Monastirok na shidnomu misi Zarubskoyi gori sho kontrolyuye brid mizh Trahtemirovim ta Pereyaslavom ta roztashovanij navproti ostriv Varyazhij zaraz brodi ta ostriv zatopleni vodoshovishem Najbilshogo rozkvitu nabulo osvoyennya cih zemel za chasiv Kiyivskoyi Rusi koli vid Trahtemirova do Buchaka rozmishuvalosya chotiri davnoruski mista HII st i majzhe v p yat raziv bilshe silskih poselen Pislya tatarskoyi navali vidomi poselennya sho funkcionuvali tut v XIV XV st Naselenij punkt z nazvoyu Trahtemiriv vpershe zgaduyetsya v 1552 r v Opisi Kanivskogo zamku Stare kladovishe u Trahtemirovi 1578 r korol Polshi Stefan Batorij peredav roztashovanij poryad z s Trahtemiriv monastir zaporizkim kozakam Tut rozmishuvavsya shpital dlya hvorih kozakiv V 1638 r pislya bitvi pid Kumejkami selishe Trahtemiriv bulo zabrano u kozakiv i vidijshlo do polskoyi shlyahti Za dogovorom 1652 r korol Yan Kazimir povertaye jogo kozakam V 1686 r za tak zvanim Vichnim mirom mizh Moskoviyeyu ta Polsheyu bula utvorena nejtralna smuga mizh Trahtemirovim ta Chigirinom de zaboroneno bulo selitisya Naprikinci XVIII st tuteshni zemli ostatochno vidhodyat do Rosijskoyi imperiyi Tuteshnij zemli sudilosya stati arenoyu odniyeyi z najzapeklishih bitv nimecko radyanskoyi vijni adzhe same tut v zhovtni 1943 roku radyanske komanduvannya zrobilo nevdalu sprobu forsuvavshi Dnipro rozgornuti nastup na Kiyiv Bukrinskij placdarm Do pochatku listopada radyanski vijska namagalisya tut prorvati nimecku oboronu Vsi sprobi viyavilisya marnimi adzhe nastupati v umovah vkraj peresichenoyi miscevosti bulo duzhe vazhko Na pochatku listopada osnovni sili perekinuto na Lyutizkij placdarm na pivnich vid Kiyeva U 1970 h vnaslidok budivnictva Kanivskogo vodoshovisha sela Monastirok ta Zarubinci buli vidseleni selo Trahtemiriv takozh praktichno zbezlyudnilo U 2000 r na teritoriyi pivostrovu bulo stvoreno Regionalnij landshaftnij park Trahtemiriv Naseleni punktiVelikij Bukrin Malij Bukrin Trahtemiriv Lukovicya GrigorivkaGalereyaVid na Dnipro i Trahtemirivskij pivostriv iz zahodu bilya s Baliko Shuchinka Vid na Dnipro Kanivske vodoshovishe iz pagorba poblizu s Hodoriv Landshaft na zahodi Trahtemirivskogo pivostrova po dorozi iz s Hodoriv na s Velikij Bukrin Landshaft na zahodi Trahtemirivskogo pivostrova Silskogospodarski ugiddya na Trahtemirivskomu pivostrovi Flora Trahtemirivskogo pivostrova Zahid soncya nad Kanivskim vodoshovishem u s Trahtemiriv Kamin z napisami u s Trahtemiriv Landshaft bilya s Trahtemiriv Doroga iz s Trahtemiriv do urochisha Monastirok Relyef Trahtemirivskogo pivostrova Urochishe Monastirok na Trahtemirivskomu pivostrovi Doroga iz urochisha Monastirok na selo Lukovicya Glinishe na okolici s Grigorivka Kanivskij rajon PrimitkiDzherelaParnikoza I U zarubskogo brodu abo tyemnichij Trahtemiriv 12 listopada 2016 u Wayback Machine Krayina Znan 2 3 2006 r S 38 41 chastina persha Krayina Znan 4 2006 r S 40 42 chastina druga Petroshenko V O Maksimov Ye V K 2000 102 s Netri Bukrina 14 veresnya 2016 u Wayback Machine Zbirka krayeznavchih materialiv Kiyiv 2007