Ця стаття потребує додаткових для поліпшення її . |
Канкрін Іван Вікторович (1855 с.Веселянка, Катеринославська губернія, Російська імперія — після 1917) державний діяч Російської імперії, бессарабський губернатор, сенатор, граф. Син гвардійського полковника графа Віктора Єгоровича Канкріна (1825—1882) та Єлизавети Іванівни Симонич, онук міністра фінансів графа Єгора Францовича Канкріна.
Канкрін Іван Вікторович | |
---|---|
Народився | 1855 Веселянка, Катеринославська губернія, Російська імперія |
Помер | після 1917 |
Підданство | Російська імперія |
Національність | німці[1] |
Діяльність | Губернатор Бесарабії (1908—1912), Сенатор (1913—1917) |
Учасник | Російсько-турецька війна 1877–78 |
Партія | Російські збори |
Конфесія | православ'я[1] |
Рід | Канкрін[d] |
Батько | d |
Мати | d |
Діти | Q120919756? |
Нагороди | |
|
Біографія
Навчався на юридичному факультеті Київського національного університету. У 1877 році пішов з 3-го курсу і 19 грудня вступив однорічним охотником у 8-й уланський Вознесенський полк. Брав участь у Російсько-турецькій війні 1877-1878 років. У лютому 1878 був переведений у Кінний лейбгвардії полк, у травні 1880 пішов у корнети, а в жовтні того ж року вийшов у відставку.
В 1886 повернувся на службу: обирався гласним Олександрівського повіту (з 1884) і Катеринославської губернії, ватажком дворянства Олександрівського (1886-1905) і Маріупольського повітів, почесним світовим суддею Олександрівського повіту (1888).
Був одним із засновників та піклувальником Національного університету «Запорізька політехніка», з 1901 року був головою опікунської ради училища. Також був довічним почесним членом Олександрівського повітового піклування дитячих притулків. У 1898 році Олександрівська міська дума обрала графа Канкріна почесним громадянином Запоріжжя (тоді Олександрівська). Був членом Російських зборів.
У 1908-1912 роках обіймав посаду губернатора Бессарабської губернія, був зарахований до Державної канцелярії. 1913 року був призначений сенатором, присутнім у другому департаменті.
Доля після Жотневої революції невідома.
Примітки
- Картотека Амбургера
- Славетні запоріжці. Канкрин Іван Вікторович. Архів оригіналу за 13 квітня 2022. Процитовано 2 липня 2022.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya potrebuye dodatkovih posilan na dzherela dlya polipshennya yiyi perevirnosti Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Zvernitsya na storinku obgovorennya za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno Kankrin Ivan Viktorovich 1855 2 s Veselyanka Katerinoslavska guberniya Rosijska imperiya pislya 1917 derzhavnij diyach Rosijskoyi imperiyi bessarabskij gubernator senator graf Sin gvardijskogo polkovnika grafa Viktora Yegorovicha Kankrina 1825 1882 ta Yelizaveti Ivanivni Simonich onuk ministra finansiv grafa Yegora Francovicha Kankrina Kankrin Ivan ViktorovichNarodivsya1855 1855 Veselyanka Katerinoslavska guberniya Rosijska imperiyaPomerpislya 1917PiddanstvoRosijska imperiyaNacionalnistnimci 1 DiyalnistGubernator Besarabiyi 1908 1912 Senator 1913 1917 UchasnikRosijsko turecka vijna 1877 78PartiyaRosijski zboriKonfesiyapravoslav ya 1 RidKankrin d BatkoViktor KankrindMatiYelizaveta CancrindDitiQ120919756 Nagorodi Mediafajli u VikishovishiBiografiyared Navchavsya na yuridichnomu fakulteti Kiyivskogo nacionalnogo universitetu U 1877 roci pishov z 3 go kursu i 19 grudnya vstupiv odnorichnim ohotnikom u 8 j ulanskij Voznesenskij polk Brav uchast u Rosijsko tureckij vijni 1877 1878 rokiv U lyutomu 1878 buv perevedenij u Kinnij lejbgvardiyi polk u travni 1880 pishov u korneti a v zhovtni togo zh roku vijshov u vidstavku V 1886 povernuvsya na sluzhbu obiravsya glasnim Oleksandrivskogo povitu z 1884 i Katerinoslavskoyi guberniyi vatazhkom dvoryanstva Oleksandrivskogo 1886 1905 i Mariupolskogo povitiv pochesnim svitovim suddeyu Oleksandrivskogo povitu 1888 Buv odnim iz zasnovnikiv ta pikluvalnikom Nacionalnogo universitetu Zaporizka politehnika z 1901 roku buv golovoyu opikunskoyi radi uchilisha Takozh buv dovichnim pochesnim chlenom Oleksandrivskogo povitovogo pikluvannya dityachih pritulkiv U 1898 roci Oleksandrivska miska duma obrala grafa Kankrina pochesnim gromadyaninom Zaporizhzhya todi Oleksandrivska Buv chlenom Rosijskih zboriv U 1908 1912 rokah obijmav posadu gubernatora Bessarabskoyi guberniya buv zarahovanij do Derzhavnoyi kancelyariyi 1913 roku buv priznachenij senatorom prisutnim u drugomu departamenti Dolya pislya Zhotnevoyi revolyuciyi nevidoma Primitkired a b Kartoteka Amburgera d Track Q28739402d Track Q64584900 Slavetni zaporizhci Kankrin Ivan Viktorovich Arhiv originalu za 13 kvitnya 2022 Procitovano 2 lipnya 2022 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Kankrin Ivan Viktorovich amp oldid 43654684