Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Кам'яни́ця — село в Ужгородському районі Закарпатської області, на річках Уж і Сирий Потік.
| село Кам'яниця | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
 | |||||
| Країна |  Україна | ||||
| Область | Закарпатська область | ||||
| Район | Ужгородський район | ||||
| Рада | Кам'яницька сільська рада | ||||
| Основні дані | |||||
| Засноване | 1350 | ||||
| Населення | 1 886 | ||||
| Площа | 0,12 км² | ||||
| Поштовий індекс | 89411 | ||||
| Географічні дані | |||||
| Географічні координати | 48°41′36″ пн. ш. 22°24′22″ сх. д. / 48.69333° пн. ш. 22.40611° сх. д.Координати: 48°41′36″ пн. ш. 22°24′22″ сх. д. / 48.69333° пн. ш. 22.40611° сх. д. | ||||
| Водойми | р. Уж, Сирий Потік | ||||
| Найближча залізнична станція | Кам'яниця | ||||
| Місцева влада | |||||
| Адреса ради | 89411, с. Кам'яниця, вул. Ужанська, 105 | ||||
| Карта | |||||
  Кам'яниця | |||||
 Кам'яниця | |||||
| Мапа | |||||
| | |||||
Історія
На правому березі ріки Уж, біля пішохідного моста — мезолітичне місцезнаходження. Археологи запевняють, що на території села Кам'яниця та Гута відомо вісім стоянок первісних людей, які проживали тут ще в період мезоліту (14 — 5 тисяч років тому назад). В урочищі Скалка, на місці сучасного футбольного поля розташоване давньослов'янське поселення VII—IX століть.
В джерелах XV—XVII ст. село відоме під назвою Kemencze. Перша письмова згадка датована 1451 роком. Очевидно, воно було засноване в другій половині XIV — на початку XV ст. на основі волоського права. Кам'яниця була власністю Невицького домену Другетів.
В 1567 році в Кам'яниці було оподатковано 3 селянські господарства, які володіли 1,5 порти. В 1599 році в селі уже нараховувалось 15 селянських і одне шолтейське господарств. В 1715 році, через розорення, було оподатковано лише 7 селянських господарств. Джерела XVIII ст. відносять Кам'яницю до руських сіл .
Перший потяг з міста Ужгорода через село Кам'яниця до селища Великий Березний пройшов у 1893 році. В 1934 році, після закінчення будівництва греблі на річці Уж, по каналу від села Кам'яниця пішла вода до міста Ужгород, яка і досі крутить турбіну Оноковської ГРЕС. Вже тоді в Кам'яницю прийшла електроенергія.
У 1806 році згадують муровану церкву, яка вже руйнувалася.
Нову кам'яну греко-католицьку церкву збудовано у 1934 році. Церква збудована в стилі традиційної однонавної базиліки. Табличка в церкві повідомляє, що храм збудовано за Папи Пія ХІ, єпископа Олександра Стойки та намісника о. Михайла Дутки.
У 1949 році греко-католицьку церкву Святого Петра і Павла в селі Кам'яниця насильно передано російській православній церкві. До справи брались відповідні державні органи, саме вони своїми вказівками поставили греко-католицьку Церкву на Закарпатті поза законом, масово передавали храми новоутвореним православним громадам, а коли цього не вистачало вдавались до убивств та репресій.
Після легалізації греко-католицької Церкви на Закарпатті, у селі Кам'яниця у 1991 році відновлено греко-католицьку громаду. Повернути храм Святого Петра і Павла та домовитися про почергове Богослужіння греко-католицьким вірникам не вдалося.
Довелось будувати новий греко-католицький храм села Кам'яниця. 24 квітня 2005 року єпископ Мукачівської греко-католицької єпархії владика Мілан освятив наріжний камінь під будівництво нової греко-католицької церкви. Поки Богослужіння проводилися у тимчасовій дерев'яній каплиці.
Населення
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 1790 | 94.91% |
| російська | 56 | 2.97% |
| угорська | 9 | 0.48% |
| словацька | 8 | 0.42% |
| білоруська | 7 | 0.37% |
| вірменська | 6 | 0.32% |
| румунська | 2 | 0.11% |
| інші/не вказали | 8 | 0.42% |
| Усього | 1886 | 100% |
Економіка
В селі розташоване найбільше гірничодобувне підприємство Закарпатської області — Кам'яницький кар'єр (законсервовано з 2017 р.).
Пам'ятки
- На південний схід від села розташований Невицький замок.
- На північ — урочище «Тепла Яма».
- На захід — заказник «Остра».
- На схід від села, в урочищі «Замкова гора», розташований Стовп з вулканічного туфу 10 м
- на території Ужгородського лісгоспу, адміністрація якого також територіально знаходиться в Кам'яниці, створили єдину в Україні «живу» колекцію червонокнижних рослин..
Символіка
Герб
Герб села Кам'яниця виконано на класичному щиті XV—XVII ст. в осучасненому (ретро) стилі, на якому розміщені чотири зображувальні елементи. У верхній частині селянин (будівельник) з возом, що навантажений камінням, та тягова сила — воли.
Суцільне поле щита перетинає готичного характеру (рукописні мініатюри) стрічка з написом кирилицею: «Кам'яниця». Нижче під стрічкою, вкомпоновані зображення червоноперих риб (форель) і рака. У сиву давнину швидкоплинний потік, що поділяє село на два боки, вражав повноводністю, чистотою і бурхливістю…
Поряд (справа) відтворено знаряддя праці селян, які впродовж століть обслуговували життєдіяльність старовинної фортеці «Невицький замок».
Сукупність образів художнього задуму герба с. Кам'яниця відповідає усім критеріям вимог геральдичної науки.
Прапор
Прапор села Кам'яниця несе в собі філософський біблійно-релігійний зміст. А саме: поле прапора поділене на 4 частини, у центрі зображено старовізантійський класичний хрест, що символізує віросповідність слов'янами християнства.
У лівому верхньому полі розміщено у колі графічне зображення сучасного виду фортеці «Невицький замок», що постає, як основне джерело глибокої історичної пам'яті про пращурів та пам'ятки архітектури.
По всьому периметру полотнище облямоване церковним орнаментом, виконаним у стилі раннього бароко, що створює загальну естетичність візуального сприйняття, як єдиного художнього образу герба і прапора. Полотнище гармонійно насичине зеленим, жовтим, синім, темно рожевим кольорами.
Уродженці
- Щобак Юрій Васильович (1981—2022) — молодший сержант Збройних Сил України, учасник російсько-української війни, що загинув у ході російського вторгнення в Україну в 2022 році.
Туристичні місця
- На правому березі ріки Уж, біля пішохідного моста — мезолітичне місцезнаходження. Археологи запевняють, що на території села Кам'яниця та Гута відомо вісім стоянок первісних людей, які проживали тут ще в період мезоліту (14 — 5 тисяч років тому назад).
- В урочищі Скалка, на місці сучасного футбольного поля розташоване давньослов'янське поселення VII—IX століть.
- в селі росте іменне дерево - платан Вагнера
- гребля на річці Уж
- Кам'яницький кар'єр
- На південний схід від села розташований Невицький замок.
- На північ — урочище «Тепла Яма».
- На захід — заказник «Остра».
- На схід від села, в урочищі «Замкова гора», розташований Стовп з вулканічного туфу 10 м
- через село проходить туристичний веломаршрут "Шлях Федора Фекете"
- на території Ужгородського лісгоспу, адміністрація якого також територіально знаходиться в Кам'яниці, створили єдину в Україні «живу» колекцію червонокнижних рослин.
- У 1806 році згадують муровану церкву
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Кам'яниця (Ужгородський район) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kam yani cya selo v Uzhgorodskomu rajoni Zakarpatskoyi oblasti na richkah Uzh i Sirij Potik selo Kam yanicya Gerb Prapor Viglyad z Nevickogo zamku na Kam yanicyuViglyad z Nevickogo zamku na Kam yanicyu Krayina Ukrayina Oblast Zakarpatska oblast Rajon Uzhgorodskij rajon Rada Kam yanicka silska rada Osnovni dani Zasnovane 1350 Naselennya 1 886 Plosha 0 12 km Poshtovij indeks 89411 Geografichni dani Geografichni koordinati 48 41 36 pn sh 22 24 22 sh d 48 69333 pn sh 22 40611 sh d 48 69333 22 40611 Kam yanicya Koordinati 48 41 36 pn sh 22 24 22 sh d 48 69333 pn sh 22 40611 sh d 48 69333 22 40611 Kam yanicya Vodojmi r Uzh Sirij Potik Najblizhcha zaliznichna stanciya Kam yanicya Misceva vlada Adresa radi 89411 s Kam yanicya vul Uzhanska 105 Karta Kam yanicya Kam yanicya Mapa Kam yanicya u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Kam yanicya IstoriyaGidroob yekt na Uzhi Na pravomu berezi riki Uzh bilya pishohidnogo mosta mezolitichne misceznahodzhennya Arheologi zapevnyayut sho na teritoriyi sela Kam yanicya ta Guta vidomo visim stoyanok pervisnih lyudej yaki prozhivali tut she v period mezolitu 14 5 tisyach rokiv tomu nazad V urochishi Skalka na misci suchasnogo futbolnogo polya roztashovane davnoslov yanske poselennya VII IX stolit V dzherelah XV XVII st selo vidome pid nazvoyu Kemencze Persha pismova zgadka datovana 1451 rokom Ochevidno vono bulo zasnovane v drugij polovini XIV na pochatku XV st na osnovi voloskogo prava Kam yanicya bula vlasnistyu Nevickogo domenu Drugetiv V 1567 roci v Kam yanici bulo opodatkovano 3 selyanski gospodarstva yaki volodili 1 5 porti V 1599 roci v seli uzhe narahovuvalos 15 selyanskih i odne sholtejske gospodarstv V 1715 roci cherez rozorennya bulo opodatkovano lishe 7 selyanskih gospodarstv Dzherela XVIII st vidnosyat Kam yanicyu do ruskih sil Pershij potyag z mista Uzhgoroda cherez selo Kam yanicya do selisha Velikij Bereznij projshov u 1893 roci V 1934 roci pislya zakinchennya budivnictva grebli na richci Uzh po kanalu vid sela Kam yanicya pishla voda do mista Uzhgorod yaka i dosi krutit turbinu Onokovskoyi GRES Vzhe todi v Kam yanicyu prijshla elektroenergiya U 1806 roci zgaduyut murovanu cerkvu yaka vzhe rujnuvalasya Novu kam yanu greko katolicku cerkvu zbudovano u 1934 roci Cerkva zbudovana v stili tradicijnoyi odnonavnoyi baziliki Tablichka v cerkvi povidomlyaye sho hram zbudovano za Papi Piya HI yepiskopa Oleksandra Stojki ta namisnika o Mihajla Dutki U 1949 roci greko katolicku cerkvu Svyatogo Petra i Pavla v seli Kam yanicya nasilno peredano rosijskij pravoslavnij cerkvi Do spravi bralis vidpovidni derzhavni organi same voni svoyimi vkazivkami postavili greko katolicku Cerkvu na Zakarpatti poza zakonom masovo peredavali hrami novoutvorenim pravoslavnim gromadam a koli cogo ne vistachalo vdavalis do ubivstv ta represij Pislya legalizaciyi greko katolickoyi Cerkvi na Zakarpatti u seli Kam yanicya u 1991 roci vidnovleno greko katolicku gromadu Povernuti hram Svyatogo Petra i Pavla ta domovitisya pro pochergove Bogosluzhinnya greko katolickim virnikam ne vdalosya Dovelos buduvati novij greko katolickij hram sela Kam yanicya 24 kvitnya 2005 roku yepiskop Mukachivskoyi greko katolickoyi yeparhiyi vladika Milan osvyativ narizhnij kamin pid budivnictvo novoyi greko katolickoyi cerkvi Poki Bogosluzhinnya provodilisya u timchasovij derev yanij kaplici NaselennyaMova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Kilkist Vidsotok ukrayinska 1790 94 91 rosijska 56 2 97 ugorska 9 0 48 slovacka 8 0 42 biloruska 7 0 37 virmenska 6 0 32 rumunska 2 0 11 inshi ne vkazali 8 0 42 Usogo 1886 100 EkonomikaV seli roztashovane najbilshe girnichodobuvne pidpriyemstvo Zakarpatskoyi oblasti Kam yanickij kar yer zakonservovano z 2017 r Pam yatkiNevickij zamok Na pivdennij shid vid sela roztashovanij Nevickij zamok Na pivnich urochishe Tepla Yama Na zahid zakaznik Ostra Na shid vid sela v urochishi Zamkova gora roztashovanij Stovp z vulkanichnogo tufu 10 m na teritoriyi Uzhgorodskogo lisgospu administraciya yakogo takozh teritorialno znahoditsya v Kam yanici stvorili yedinu v Ukrayini zhivu kolekciyu chervonoknizhnih roslin Kam yanicya i gori masivu VigorlatSimvolikaGerb Gerb sela Kam yanicya vikonano na klasichnomu shiti XV XVII st v osuchasnenomu retro stili na yakomu rozmisheni chotiri zobrazhuvalni elementi U verhnij chastini selyanin budivelnik z vozom sho navantazhenij kaminnyam ta tyagova sila voli Sucilne pole shita peretinaye gotichnogo harakteru rukopisni miniatyuri strichka z napisom kiriliceyu Kam yanicya Nizhche pid strichkoyu vkomponovani zobrazhennya chervonoperih rib forel i raka U sivu davninu shvidkoplinnij potik sho podilyaye selo na dva boki vrazhav povnovodnistyu chistotoyu i burhlivistyu Poryad sprava vidtvoreno znaryaddya praci selyan yaki vprodovzh stolit obslugovuvali zhittyediyalnist starovinnoyi forteci Nevickij zamok Sukupnist obraziv hudozhnogo zadumu gerba s Kam yanicya vidpovidaye usim kriteriyam vimog geraldichnoyi nauki Prapor Prapor sela Kam yanicya nese v sobi filosofskij biblijno religijnij zmist A same pole prapora podilene na 4 chastini u centri zobrazheno starovizantijskij klasichnij hrest sho simvolizuye virospovidnist slov yanami hristiyanstva U livomu verhnomu poli rozmisheno u koli grafichne zobrazhennya suchasnogo vidu forteci Nevickij zamok sho postaye yak osnovne dzherelo glibokoyi istorichnoyi pam yati pro prashuriv ta pam yatki arhitekturi Po vsomu perimetru polotnishe oblyamovane cerkovnim ornamentom vikonanim u stili rannogo baroko sho stvoryuye zagalnu estetichnist vizualnogo sprijnyattya yak yedinogo hudozhnogo obrazu gerba i prapora Polotnishe garmonijno nasichine zelenim zhovtim sinim temno rozhevim kolorami UrodzhenciShobak Yurij Vasilovich 1981 2022 molodshij serzhant Zbrojnih Sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni sho zaginuv u hodi rosijskogo vtorgnennya v Ukrayinu v 2022 roci Turistichni miscya Na pravomu berezi riki Uzh bilya pishohidnogo mosta mezolitichne misceznahodzhennya Arheologi zapevnyayut sho na teritoriyi sela Kam yanicya ta Guta vidomo visim stoyanok pervisnih lyudej yaki prozhivali tut she v period mezolitu 14 5 tisyach rokiv tomu nazad V urochishi Skalka na misci suchasnogo futbolnogo polya roztashovane davnoslov yanske poselennya VII IX stolit v seli roste imenne derevo platan Vagnera greblya na richci Uzh Kam yanickij kar yer Na pivdennij shid vid sela roztashovanij Nevickij zamok Na pivnich urochishe Tepla Yama Na zahid zakaznik Ostra Na shid vid sela v urochishi Zamkova gora roztashovanij Stovp z vulkanichnogo tufu 10 m cherez selo prohodit turistichnij velomarshrut Shlyah Fedora Fekete na teritoriyi Uzhgorodskogo lisgospu administraciya yakogo takozh teritorialno znahoditsya v Kam yanici stvorili yedinu v Ukrayini zhivu kolekciyu chervonoknizhnih roslin U 1806 roci zgaduyut murovanu cerkvuVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Kam yanicya Uzhgorodskij rajon Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danih