Камасинці (південні самодійці, калмажі (самоназв.)) — народ самодійської групи уральської мовної родини, який належав до , що жили у гірських районах на півдні сучасного Красноярського краю (вздовж річок Кан і ) і в Хакасії. Також їх називали тайговими татарами.
Камасинці Калмаж | |
---|---|
Самоназва | Калмаж |
Мова | Камасинська мова |
Згас | 1989 |
Історія
У XVII столітті чисельність камасинців становила приблизно 500 осіб. У XVIII — XIX століттях ділилися на дві основних групи:тайгових камасинців , що займалися полюванням, оленярством та рибальством, і степових камасинців, відоміших під назвою Кашинців, які займалися скотарством, конярством, рільництвом, полюванням та говорили тюрксько-качинською мовою.
Були майже повністю асимільовані російськими селянами до кінця XIX століття у зв'язку з переходом до осілого господарства, який відбувся після мору оленів. Частина камасинців влилася до тюркомовного хакаського етносу.
На початку XX століття найзначніші матеріали з мови та фольклору камасинців зібрав фінський лінгвіст К. Доннер. В 1960–1970 роках естонський лінгвіст працював з носіями камасинської мови, котрі ще жили в той час. Остання з них (Клавдія Захарівна Плотнікова) померла в 1989 у віці 94 років.
Перелік камасинських і кашинський родів
1) Байга 2) Буга 3) Бугулма (Кашинський рід), 4) Мадор або Татар, 5) Могаті (Кашинський рід), 6) Нігі — від камасинського «орел», 7) Сілі — від камасинського «жирний», 8) Ургуне — від камасинського «ургу» — великий, 9) Харгіл (Кашинський рід), 10) Хіпду (Кашинський рід), 11) Шалба 12) — асимільований хакасами.
Антропоніми в місцях компактного проживання камасинців (Абалаково, Пермяково, Пьянково): Алжибаєв, Анджигатов (з роду Сілі), Ашпуров (з роду Нігі), Джиб'єв (з роду Мадор), Додишев, Кочеров, Разманов, Саламатов, Сартиганов, Судачаков, Тошилкін, Тугуїн, Туїнаков, Шайбін, Янгулов.
Див. також
Посилання
- Камасинцы // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- Історичний нарис камасинського народу[недоступне посилання з квітня 2019](рос.)
- А. Я. Тугаринов. Останні калмажі. М., 1926. [ 15 січня 2020 у Wayback Machine.] (рос.)
- Герсон Клуммп. Особисті імена в камасинській мові [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
Це незавершена стаття з етнології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kamasinci pivdenni samodijci kalmazhi samonazv narod samodijskoyi grupi uralskoyi movnoyi rodini yakij nalezhav do sho zhili u girskih rajonah na pivdni suchasnogo Krasnoyarskogo krayu vzdovzh richok Kan i i v Hakasiyi Takozh yih nazivali tajgovimi tatarami Kamasinci KalmazhSamonazvaKalmazhMovaKamasinska movaZgas1989IstoriyaRozselennya kamasinciv ta sporidnenih pivdennosamodijskih narodiv U XVII stolitti chiselnist kamasinciv stanovila priblizno 500 osib U XVIII XIX stolittyah dililisya na dvi osnovnih grupi tajgovih kamasinciv sho zajmalisya polyuvannyam olenyarstvom ta ribalstvom i stepovih kamasinciv vidomishih pid nazvoyu Kashinciv yaki zajmalisya skotarstvom konyarstvom rilnictvom polyuvannyam ta govorili tyurksko kachinskoyu movoyu Buli majzhe povnistyu asimilovani rosijskimi selyanami do kincya XIX stolittya u zv yazku z perehodom do osilogo gospodarstva yakij vidbuvsya pislya moru oleniv Chastina kamasinciv vlilasya do tyurkomovnogo hakaskogo etnosu Na pochatku XX stolittya najznachnishi materiali z movi ta folkloru kamasinciv zibrav finskij lingvist K Donner V 1960 1970 rokah estonskij lingvist pracyuvav z nosiyami kamasinskoyi movi kotri she zhili v toj chas Ostannya z nih Klavdiya Zaharivna Plotnikova pomerla v 1989 u vici 94 rokiv Perelik kamasinskih i kashinskij rodiv1 Bajga 2 Buga 3 Bugulma Kashinskij rid 4 Mador abo Tatar 5 Mogati Kashinskij rid 6 Nigi vid kamasinskogo orel 7 Sili vid kamasinskogo zhirnij 8 Urgune vid kamasinskogo urgu velikij 9 Hargil Kashinskij rid 10 Hipdu Kashinskij rid 11 Shalba 12 asimilovanij hakasami Antroponimi v miscyah kompaktnogo prozhivannya kamasinciv Abalakovo Permyakovo Pyankovo Alzhibayev Andzhigatov z rodu Sili Ashpurov z rodu Nigi Dzhib yev z rodu Mador Dodishev Kocherov Razmanov Salamatov Sartiganov Sudachakov Toshilkin Tuguyin Tuyinakov Shajbin Yangulov Div takozhkamasinska movaPosilannyaKamasincy Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref Istorichnij naris kamasinskogo narodu nedostupne posilannya z kvitnya 2019 ros A Ya Tugarinov Ostanni kalmazhi M 1926 15 sichnya 2020 u Wayback Machine ros Gerson Klummp Osobisti imena v kamasinskij movi 4 bereznya 2016 u Wayback Machine ros Ce nezavershena stattya z etnologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi