Камасинська мова

Камасинська мова — вимерла в XX столітті мова народу камасинців (Камасів, кангаласців, Койбал, самоназва:калмажі,кангмаджі), які населяли північні відроги Саянських гір і належали до групи народностей та племен під загальною назвою . Належала до південної підгрупи самодійської (самоїдської) групи мов уральської мовної сім'ї.

Камасинська мова
Поширена в	Росія
Носії	вимерла
Класифікація	Уральська сім'я Самодійська гілка Південна група
Офіційний статус
Коди мови
ISO 639-3	xas

Вимерлі південносамодійські мови на етнографічній карті Південного Сибіру

Ті, хто спілкувались південним діалектом камасинської мови койбали (хойбал) утворювали окремий анклав південніше основної маси камасинців, у Саянах, в басейнах річок , Абакан, , , , , .

На початку XX століття найзначніші матеріали з камасинської мови (в тому числі й фольклорні тексти) зібрав фінський лінгвіст К. Доннер. Дослідниками камасинської мови були також М. Кастрен, А. Я. Тугаринов. 1963 року експедиція Уральського університету під керівництвом виявила в селі Абалаково старих людей, які ще пам'ятали камасинську мову. Остання з цих людей — Клавдія Плотнікова, померла 1989 року у віці 94 років. В 1960 — 1970 з ними працював естонський лінгвіст .

Лінгвістам вдалося записати близько 1500 слів камасинської мови.

Джерела

• Castren M. A. Grammatik der samojedischen Sprachen. SPb, 1854.
• Castren M. A. Wörterverzeichnisse aus den samojedischen Sprachen. SPb, 1855.
• Donner K. Samojedische Wörterverzeichnisse. Helsinki, 1932.
• Donner K. Kamassisches Wörterbuch. Helsinki, 1944.
• Матвєєв А. К. Нові дані про камасинську мову й камасинську топоніміу [ 2 січня 2015 у Wayback Machine.]// Питання топономастики. Вип. 2. Свердловськ, 1965. (рос.)

Посилання

• камасинсько-російський словник (~ 600 слів) [ 21 січня 2022 у Wayback Machine.]

Див. також

• Плотнікова Клавдія Захарівна