Рискулбе́ков Кайра́т Ногайба́йович (каз. Қайрат Ноғайбайұлы Рысқұлбеков, 13 березня 1966, аул Бірлік, Мойинкумський район, Джамбульска область, Казахська РСР, СРСР — 21 травня 1988, Семипалатинськ, Казахська РСР, СРСР) — активний учасник грудневого повстання «Желтоксан», яке відбулося в казахській Алма-Аті у 1986 році. За участь в антирадянському виступі молоді Кайрата Рискулбекова засудили до вищої міри покарання в СРСР — смертної кари, яку згодом замінили двадцятьма роками позбавлення волі. Загинув у Семипалатинській в'язниці по дорозі до місця відбування покарання за нез'ясованих до кінця обставин. У 1992 був посмертно повністю реабілітований. У 1996 указом президента Казахстану Рискулбекову посмертно присвоєне звання «Халик Кахармани» — «Народний Герой».
Кайрат Ногайбайович Рискулбеков | |
---|---|
каз. Қайрат Ноғайбайұлы Рысқұлбеков | |
Народився | 13 березня 1966 Бірлік, Мойинкумський район, Джамбульска область, Казахська РСР, СРСР |
Помер | 21 травня 1988 (22 роки) Семипалатинськ, Казахська РСР, СРСР ·повішений у камері в'язниці |
Поховання | Семипалатинськ |
Громадянство | СРСР |
Національність | казах |
Відомий завдяки | учасник Грудневого повстання в Алма-Аті 1986 року (Желтоксан) |
Нагороди | |
|
Біографія
Дитинство і юність
Кайрат був шостою дитиною у великій родині Ногайбая і Даметкен Рискулбекових, які жили і працювали в радгоспі «Коктерек» у Мойинкумському районі Джамбульської області.
Навчався в школі-інтернаті в селі Новотроїцькому (зараз Толе-бі Шуського району Жамбильської області). В школі брав активну участь у громадському житті, випускав стінгазету, невдовзі став секретарем комсомольської організації. За спогадами його молодшого брата:
Ми вчились у школі-інтернаті для дітей скотарів Чуського і Мойинкумского районів. Він добре вчився і був активістом. Вступивши у сьомому класі до комсомолу, він відразу був обраний секретарем комітету комсомольської організації нашої школи. Він дуже відповідально ставився до своїх обов'язків. Це не заважало йому бути спортсменом, займатися боротьбою. Саме Кайрат привів мене вперше до секції боксу. Ще одна його риса — він любив чистоту. Якщо бачив на моїй сорочці брудний комір, вимагав тут же змінити сорочку або випрати її. Оригінальний текст (рос.) Мы учились в школе-интернате для детей животноводов Чуского и Мойынкумского районов. Он хорошо учился и был активистом. Вступив в седьмом классе в комсомол, он сразу был избран секретарём комитета комсомольской организации нашей школы. Он очень ответственно относился к своим обязанностям. Это не мешало ему быть спортсменом, заниматься борьбой. Именно Кайрат привёл меня в первый раз в секцию бокса. Ещё одна его черта — он любил чистоту. Если видел на моей рубашке грязный воротник, требовал тут же сменить рубашку или постирать её. |
У 1983 році Кайрат завершив середню школу. Після закінчення десятирічки він здав документи в [ru] (ААБІ), проте з першого разу не поступив, і повернувся до рідного аулу, де певний час працював скотарем.
У 1984—1986 роках проходив строкову службу у військовій частині 33635 в Амурській області, закінчив службу у званні сержанта. У серпні 1986 року повернувся з армії додому. За словами його батька Ногайбая:
У той рік Кайрат повернувся з армії. Ми не чекали на нього того дня. На наше здивування настільки несподіваним приїздом, прочитав вірші, але ніхто не надав їм значення. Аульські хлопці, за рідкісним винятком, на язик гострі… Тому я й не здогадувався, що син пише вірші. Оригінальний текст (рос.) В тот год Кайрат вернулся из армии. Мы не ждали его в тот день. На наше удивление столь неожиданным приездом, прочитал стихи, но никто не придал им значения. Аульские ребята, за редким исключением, на язык остры… Поэтому я и не догадывался, что сын пишет стихи. |
В інституті, Желтоксан
Восени 1986 року він вступив до Алма-Атинського архітектурно-будівельного інституту. В тодішній столиці Казахської РСР жив у гуртожитку № 1 ААБІ в секції 17-а; за спогадами Ногайбая Рискулбекова, навчання давалося Кайрату важко. В інституті Кайрат став членом студентського профбюро, ревізором громадського харчування, командиром комсомольської дружини. Кожну суботу першокурсники влаштовували своєрідні вечорниці — пригощалися присланими з дому смаколиками, чаєм з електросамовара, грали на домбрі, слухали вірші, які писав Кайрат.
17 грудня 1986 року в Алма-Аті почалися масові виступи молоді, про які Кайрат і його однокурсники дізналися з радіо. Декан факультету та його заступники категорично заборонили студентам залишати інститут і приєднуватися до демонстрантів. Тим не менш, 18 грудня 1986 року Кайрат порушив цю заборону і разом з групою інших студентів з його гуртожитку пішов на мітинг. На побаченні з батьком під час слідства Кайрат говорив йому, що пішов на площу імені Брежнєва, «як і всі», без будь-якої мети. Після того як демонстрантів почали розганяти водометами, юрба кинулася до будинку Спілки письменників Казахстану. Втім, входи до будівлі виявились зачиненими. Тоді група студентів, серед яких був і Кайрат, побігла в бік Казахського педагогічного інституту. Приблизно в цей час Рискулбеков потрапив на фото- і відеокамери співробітників КДБ.
Карна справа і судовий процес
1 січня 1987 року Рискулбекова затримали на підставі фотознімку, зробленого 18 грудня о 9:30 ранку на розі [ru] і [ru]. В день затримання він перебував у селі Коктерек в будинку дядька по матері. На одній із ним лаві підсудних опинилися також і Тугельбай Ташенов, Джамбилбек Тайжумаєв, Ертай Кобеспаєв, Кайиргельди Кузембаєв. За спогадами Кузембаєва, він познайомився з Кайратом тільки тоді, коли їх везли до Верховного суду Казахської РСР. Йому запам'яталися слова Кайрата про те, що його обманом змусили взяти на себе відповідальність за вбивство дружинника Савицького, — коли він сидів у камері з рецидивістами, вони переконали Кайрата, що якщо він візьме на себе убивство дружинника, то строк позбавлення волі буде менший, ніж за міліціонера. На питання, чому він взяв на себе убивство, якого не скоював, Кайрат відповів, що думав про спокій близьких і рідних, бо йому сказали, що інакше знищать його сім'ю.
Судовий процес розпочався 25 травня 1987 року. На першому засіданні були присутні представники телебачення, однак після першої перерви вони за чиєюсь вказівкою покинули судову залу. В числі інкримінованих Рискулбекову злочинів були нанесення тілесних ушкоджень сержанту міліції Алмабекову і вбивство народного дружинника, інженера радіотелецентру Савицького (Сергій Савицький помер 19 грудня о 4:30, у нього залишилося двоє дітей — восьми та трьох з половиною років). Перебіг судового процесу став відомий широкій громадськості завдяки Адильбеку Оразову, якого призначили . Він вів стенограму засідань, незважаючи на те, що йому декілька разів робили зауваження з даного приводу.
29 травня. За поясненням Алмабекова, Рискулбеков вдарив його палицею і закричав: «Мент поганий, чого ти одягнувся в форму?». Рискулбеков не визнав цього і сказав, що коли він спускався проспектом Леніна, у нього не було в руках палиці.
1 червня. За показаннями свідка Магомеда Гарданова, 1961 року народження, курсанта радіотехнічного училища, він стояв в очепленні і бачив Кузембаєва і Рискулбекова. У той же день свідок Іоф Ісакович повідомив, що бачив натовп, який рухався у бік [ru], в якому йому особливо запам'ятався Рискулбеков з палицею в руках. Свідок Аскар Каюмов повідомив, що його привезли на площу (перехрестя вулиць [ru] і Сатпаєва) для підтримання порядку. Він бачив, як юрба напала з палицями та камінням на автобус № 18. За його словами, Рискулбеков був попереду натовпу і весь час щось кричав. Крім Рискулбекова, він нікого не запам'ятав. Свідок Ігор Гамаюнов, робочий [ru], впізнав Рискулбекова за фото. За словами Гамаюнова, Рискулбеков був найбільш активним з усіх демонстрантів, бив по склу автобуса, побив дружинника.
2 червня. Свідок Наталія Дарюшина повідомила, що бачила побиття Савицького через вікно апаратної. За її словами, на її очах Рискулбеков вдарив Савицького три-чотири рази, а Ташенов і Кузембаєв розмахували палицями і нікого не підпускали; побиття, за її словами, тривало близько десяти хвилин.
3 червня. Свідок Василь Бєлоліпецький повідомив, що коли Рискулбеков та інші напали на 18-й автобус, їх відігнали, і в той момент Бєлоліпецький помітив, що один з дружинників намагався встати і відповзти. Хто його бив, свідок не бачив, але бачив, що поряд стояв Рискулбеков. Рискулбеков заявив, що на першій очній ставці Бєлоліпецький не впізнав його, але тоді слідчий наказав усім повернутися спиною. У Рискулбекова на підборах взуття була бірка з прізвищем, і, коли він знову повернувся, Бєлоліпецький одразу показав на нього.
4 червня. Свідок Осипова показала, що знала потерпілого Алмабекова, вона не бачила, як його били, але він прийшов у ресторан весь в крові, і вона викликала швидку допомогу. Алмабеков підтвердив, що все було саме так.
5 червня. Свідок Петро Мілованов повідомив, що чергував на площі (перетин вулиць Фурманова і Сатпаєва), коли надійшов наказ запам'ятовувати бунтівників. За його словами, в січні і лютому він на фото впізнав тільки Рискулбекова. При цьому коли свідок показував на фотографії, він вказував на Кузембаєва, а серед обвинувачених він вказав на Рискулбекова. Мілованов також плутався в даті чергування та інших свідченнях. Свідок Надія Валяєва, працівниця радіо, повідомила, що з вікон студії бачила, як б'ють палицями людину. Найбільше їй кинулися в очі п'ятеро, вона запам'ятала двох, у тому числі Рискулбекова.
11 червня суд приступив до дебатів, а 15 червня Кайрат Рискулбеков виголосив своє останнє слово:
Я виню себе в тому, що опинився під впливом організаторів заворушень... Я думав, що там буде мирний мітинг, не очікував зіткнень. Громадяни судді і народні засідателі, вірте моїй чесності, я не маю ні найменшого відношення до смерті дружинника Савицького. Оригінальний текст (рос.) Я виню себя в том, что оказался под влиянием организаторов беспорядков… Я думал, что там будет мирный митинг, не ожидал столкновений. Граждане судьи и народные заседатели, верьте моей честности, я не имею ни малейшего отношения к смерти дружинника Савицкого. |
Кайрат не визнав за собою вини. В останньому слові на суді він наголосив, що справжньому чоловікові не варто стояти осторонь, коли б'ють дівчат. В останньому слові він також читав свої вірші, закликав суд і прокурора бути справедливими, просив врахувати його молодість, просив вибачення у рідних і близьких, попрощався з ними.
16 червня 1987 року судова колегія у кримінальних справах [kk] під головуванням члена Верховного Суду Є. Л. Грабарника, розглянувши справу у відкритому засіданні, засудила Кайрата Рискулбекова до виняткової міри покарання — розстрілу. Згідно з вироком, за активної участі Кайрата Рискулбекова були начебто спалені 9 машин, пошкоджено ще 152, поранені 326 міліціонерів і 196 військовослужбовців; він завдав збитків державі на суму 302 644 рублів.
Згідно із заявою Кайрата прокурору республіки від 8 серпня 1987 року, в один з днів слідства, коли він перебував у камері № 7 слідчого ізолятора республіканського КДБ, начальник слідчого відділу прокуратури республіки Олексій Дубаєв запустив до Рискулбекова в камеру свого інформатора Павла Весельєва.
У прощальному листі, клопотаннях про помилування до Верховної Ради СРСР, а також у скарзі на ім'я прокурора республіки Кайрат повністю заперечував свою причетність до убивства Савицького, скаржився на незаконні методи ведення слідства, кривосвідчення, необ'єктивність. В останньому листі рідним, Кайрат писав:
Так, не стану приховувати, 18 грудня 1986 роки я ходив на площу. До того мене спонукало: по-перше, бажання побачити на власні очі, що ж там таке відбувається. По-друге, рішучість виконати обов'язок громадянина і чоловіка-захисника, якщо підтвердяться розмови про те, що солдати і міліціонери жорстоко б'ють молоденьких казахських дівчат. …Проте, Бог тому свідок, я нікого не вбивав. Здійснити таке вище моїх сил, можливостей. Ніколи і ні за яких обставин я не зміг би піти на це. Так, була справа, вдарив кілька разів одного міліціонера за те, що він тягав за волосся і бив бузувірськи якусь дівчину. Але ця людина до цього дня жива, нічого такого з нею не сталося. На тому вичерпуються всі мої злочини… Оригінальний текст (рос.) Да, не стану скрывать, 18 декабря 1986 года я ходил на площадь. К тому меня побудило: во-первых, желание увидеть собственными глазами, что же там такое происходит. Во-вторых, решимость выполнить долг гражданина и мужчины-защитника, если подтвердятся разговоры о том, что солдаты и милиционеры безжалостно избивают молоденьких казахских девушек. …Однако, Бог тому свидетель, я никого не убивал. Совершить такое выше моих сил, возможностей. Никогда и ни при каких обстоятельствах я не смог бы пойти на это. Да, было дело, ударил несколько раз одного милиционера за то, что он таскал за волосы и избивал изуверски какую-то девушку. Но этот человек по сей день жив, ничего такого с ним не случилось. На том исчерпывается всё моё преступление… |
23 квітня 1988 року постановою Президії Верховної Ради СРСР смертна кара була замінена позбавленням волі на 20 років. У листі рідним, який, згідно з висновком юристів з комісії Мухтара Шаханова, був написаний в стані афекту, Кайрат писав:
…Як ви і самі чули, розстріл замінили мені двадцятьма роками. Такий поворот долі когось, можливо, обрадував б або втішив. Але особисто мені це повідомлення радості не принесло. Дорога мама, ти не можеш не зрозуміти мене! Мені нестерпно важко від думки, що маю сидіти і сидіти в цій темниці без провини. Одинадцять місяців фатального миті виснажили мене до межі. У мене не залишилося ніяких сил. І я не хочу ні за що терпіти двадцять років мук… Оригінальний текст (рос.) …Как вы и сами слышали, расстрел заменили мне двадцатью годами. Такой поворот судьбы кого-то, быть может, обрадовал бы или утешил. Но лично мне это сообщение радости не принесло. Дорогая мама, ты не можешь не понять меня! Мне невыносимо тяжело от мысли, что должен сидеть и сидеть в этой темнице без вины. Одиннадцать месяцев рокового мгновения истощили меня до предела. У меня не осталось никаких сил. И я не хочу ни за что терпеть двадцать лет мучений… |
Смерть
Кайрата мали відправити етапом через Караганду до Свердловська, однак із невідомих причин маршрут змінили і він потрапив до іншої в'язниці. 21 травня 1988 року на шляху слідування до місця відбування покарання в місті Івдель він загинув за загадкових обставин у камері № 21 семипалатинської в'язниці. Згідно з офіційною версією слідства, Рискулбеков повісився на майці співкамерника. За день до смерті до нього в камеру помістили шість разів засудженого рецидивіста Леоніда Кімовича Власенка, 1953 року народження, на чиїй майці, за офіційною версією, і повісився Кайрат Рискулбеков.
У висновку експертів не були надані вичерпні відповіді на питання, коли настала смерть Рискулбекова, скільки він перебував у зашморгу, який був характер странгуляційної борозни і яким предметом її зробили. Залишилося незрозумілим, для чого Рискулбекову була потрібна майка, яку йому нібито дав Власенко і на якій він був потім повішений, якщо в самого Рискулбекова в сумці, що була в камері, лежало дві майки.
У серпні 1992 року в редакцію семипалатинської обласної газети «Іртиш» надійшов лист від сусіда Кайрата по камері Л. К. Власенка, в якому він зізнався в убивстві Кайрата Рискулбекова (орфографія і пунктуація збережені):
Наразі я перебуваю у в'язниці, нещодавно прочитав німецьке видання автора Еміля Кремера «Відкриті очі» і повіривши в Бога і правду, у мене з'явилася потреба в необхідній правдивій публікації про природну смерть Кайрата Рискулбекова винуватцем якої є я. Я перебуваючи в одній камері з Кайратом Рискулбековим в Семипалатинській в'язниці, повішав його за завданням органів внутрішніх справ. У подробицях я хочу розповісти кореспонденту вашої газети «Іртиш», щоб очиститися від мерзоти, яку я скоїв. Наразі я перебуваю у Семипалатинській в'язниці, оскільки адміністрація в'язниці не бажає цього розголосу у пресі за свої темні (сатанинські) справи, де замішані системи МВС, до якої вона відноситься. Оригінальний текст (рос.) В данное время я нахожусь в тюрьме, недавно прочитал немецкое издание автора Эмиля Кремера «Открытые глаза» и поверив в Бога и правду, у меня появилась нужда в необходимой правдивой публикации о естественной смерти Кайрата Рыскулбекова виновником которого являюсь я. Я находясь в одной камере с Кайратом Рыскулбековым в Семипалатинской тюрьме, повешал его по заданию органов внутренних дел. В подробностях я хочу рассказать корреспонденту вашей газеты «Иртыш», чтобы очиститься от мерзости, которую я совершил. В данное время я нахожусь в Семипалатинской тюрьме, так как администрация тюрьмы не желает этой огласки в печати за свои тёмные (сатанические) дела, где замешаны системы МВД, к которой она относится. |
Смерть Кайрата Рискулбекова мала широкий резонанс в суспільстві. Юрист Латвійської ліги з прав людини В. Богданов, який прибув до Алма-Ати за спеціальним запрошенням і особисто ознайомився з ділом Рискулбекова, писав у довідці, переданій комісії М. Шаханова:
Справа К. Рискулбекова є стрижневою в сумі кримінальних справ, порушених щодо подій 1986 року. Тому їй приділялася особлива увага… А ось про те, для чого і кому потрібна була смерть К. Рискулбекова, говорити не тільки можна, а й треба. Те, що смерть К. Рискулбекова — це соціальне замовлення, факт практично незаперечний. Його смерть була потрібна тим, хто давав добро на штучне створення кримінальних справ стосовно ні в чому не винних людей. Вони були спокійні, коли вважали, що рано чи пізно вирок буде приведений у виконання і розстріл К. Рискулбекова дозволить їм «поховати» його справу разом з ним. Але сталося непередбачене, Рискулбеков був виправданий і для них виникла реальна загроза викриття і відплати. Ось тоді-то до них прийшла єзуїтська думка: розправитися з Рискулбековим і таким чином сховати «кінці у воду». Як би там не було, ця версія має більше прав на існування, ніж офіційна, яка намагається переконати нас в тому, що Рискулбеков покінчив самогубством… Оригінальний текст (рос.) Дело К. Рыскулбекова является стержневым в сумме уголовных дел, возбуждённых по событиям 1986 года. Поэтому ему уделялось особое внимание… А вот о том, для чего и кому нужна была смерть К. Рыскулбекова, говорить не только можно, но и нужно. То, что смерть К. Рыскулбекова — это социальный заказ, факт практически бесспорный. Его смерть была нужна тем, кто давал добро на искусственное создание уголовных дел в отношении ни в чём не повинных людей. Они были спокойны, когда считали, что рано или поздно приговор будет приведён в исполнение и расстрел К. Рыскулбекова позволит им «похоронить» его дело вместе с ним. Но случилось непредвиденное, Рыскулбеков был оправдан и для них возникла реальная угроза разоблачения и возмездия. Вот тогда-то к ним пришла иезуитская мысль: расправиться с Рыскулбековым и таким образом спрятать «концы в воду». Как бы то ни было, эта версия имеет больше прав на существование, чем официальная, пытающаяся убедить нас в том, что Рыскулбеков покончил самоубийством… |
Кайрата поховали в Семипалатинську, його батькам не дозволили забрати тіло на батьківщину.
Реабілітація
Після виступів та вимог народного депутата Верховної Ради СРСР Мухтара Шаханова на з'їзді народних депутатів СРСР і сесіях Верховної Ради СРСР, Президія Верховної Ради Казахської РСР організувала Комісію з остаточної оцінки грудневих подій 1986 року в Алма-Аті та інших областях Казахстану. До роботи комісії були залучені понад 200 фахівців-експертів різних спеціальностей — юристи, медики, соціологи, політологи, філософи, демографи, економісти, практичні працівники прокуратури, юстиції, МВС, колишні працівники КДБ, представники творчої інтелігенції та громадських організацій — комсомолу, профспілок, а також Рад народних депутатів. В ролі членів та експертів комісії були залучені також представники громадських правозахисних організацій — Латвійської ліги прав людини, Казахстанського громадського комітету з прав людини, громадського комітету з проблем Аралу, Балхаша і екології Казахстану, антиядерного руху «Невада — Семипалатинськ» та інших. Чотири незалежних експерта вивчили кримінальну справу Рискулбекова і дійшли висновку про неправомірність вироку. Цю думку поділяв також керівник бригади Прокуратури СРСР В. Гаєв. Комісія з'ясувала, що було порушено також кримінальну справу за обвинуваченням групи студентів енергетичного технікуму, які використовували сигнальні ракети та інші спецзасоби, що потрапили їм до рук на площі, однак цю кримінальну справу було припинено прокуратурою через те, що звинувачувані студенти дали потрібні слідчим свідчення у справі Рискулбекова. Під сумнів був поставлений також факт самогубства Рискулбекова.
21 лютого 1992 року Кайрат Рискулбеков був повністю реабілітований. 9 грудня 1996 року указом президента Казахстану — посмертно удостоєний звання «Народний Герой» і нагороджений орденом «Отан».
Вшанування пам'яті
У 1991 році була видана збірка віршів і щоденникових записів Кайрата Рискулбекова «Гілки дуба».
У 1996 році режисер зняв художній фільм [ru], присвячений грудневим подіям 1986 року в Алма-Аті. Фільм оповідає про учасника перших в СРСР масових націоналістичних заворушень на ім'я Азат, який потрапив у в'язницю, пройшов через знущання слідчих і наглядачів. Прототип Азата — Кайрат Рискулбеков.
На батьківщині Кайрата, в Таразі, при вході в парк імені Кайрата Рискулбекова 17 грудня 1996 року встановлений пам'ятник.
У грудні 2002 року в Семеї був відкритий пам'ятник Кайрату Рискулбекову роботи скульптора , що символізує Кайрата, який рветься з ув'язнення. На відкриття пам'ятника приїжджала мати Кайрата — Даметкен Рискулбекова. У той же день на його могилі було встановлено новий надгробок. У Семеї ім'ям Кайрата Рискулбекова названа середня школа № 33, в якій діє присвячений йому музей і дитяча організація «Жас Кайрат» (Молодий Кайрат).
В Алмати ім'ям Кайрата Рискулбекова названа вулиця, на якій розташована Казахська головна архітектурно-будівельна академія (колишній Алма-Атинський архітектурно-будівельний інститут, в якому навчався Кайрат Рискулбеков).
Примітки
- Қ. Рысқұлбеков туралы естелік. Қайсар рухты қазақ // Желтоқсан-86. 2-кітап. Намыс оты алаулаған / Құраст. Б. Әбдіғалиев, Б. Көрпебайұлы, Н. Әубәкір. Ред. А. Қайнарбек. — Алматы : Алтынбек Сәрсенбайұлы қоры, 2006. — С. 3-6. — 284 с. — . (казах.)
- Часнык Л. Борцу за независимость // Желтоксан-86: Статьи и публикации за 1996—2005. — Алматы : ОФ «Фонд Алтынбека Сарсенбайулы», 2006. — Т. 7. — С. 204—205. — 300 с. — . (рос.)
- Марлан Жиембай. (2.06.2009). «Моя совесть чиста» — Кайрат Рыскулбеков. Казинформ. Архів оригіналу за 14.08.2011. Процитовано 29.07.2010. (рос.)
- Данияров Т. Жизни, прерванные «метелью» // Алма-Ата. 1986. Декабрь. Книга-хроника (вторая) / Пер. Кенжегуловой Н. — Алма-Ата : Коллегия «Аударма», РГЖИ «Дәуір», 1992. — С. 146—147. — 192 с. — 40 000 екз. — . (рос.)
- Қайраттың інісі Талғаттың естелігінен // Желтоқсан-86. 2-кітап. Намыс оты алаулаған / Құраст. Б. Әбдіғалиев, Б. Көрпебайұлы, Н. Әубәкір. Ред. А. Қайнарбек. — Алматы : Алтынбек Сәрсенбайұлы қоры, 2006. — С. 203—204. — 284 с. — . (казах.)
- Рысакова М. Бессмертие Кайрата // Желтоксан-86: Статьи и публикации за 1996—2005. — Алматы : ОФ «Фонд Алтынбека Сарсенбайулы», 2006. — Т. 7. — С. 56—59. — 300 с. — . (рос.)
- Қайранбеков Б. Халқымның алдында кінәсіз екенімді білемін // Желтоқсан-86. 2-кітап. Намыс оты алаулаған / Құраст. Б. Әбдіғалиев, Б. Көрпебайұлы, Н. Әубәкір. Ред. А. Қайнарбек. — Алматы : Алтынбек Сәрсенбайұлы қоры, 2006. — С. 44. — 284 с. — . (казах.)
- Людосанова В. Желтоксан в его сердце // Желтоксан-86: Статьи и публикации за 1996—2005. — Алматы : ОФ «Фонд Алтынбека Сарсенбайулы», 2006. — Т. 7. — С. 75—78. — 300 с. — . (рос.)
- Табей К. При загадочных обстоятельствах // Желтоксан-86: Статьи и публикации за 1986—1995. — Алматы : ОФ «Фонд Алтынбека Сарсенбайулы», 2006. — Т. 6. — С. 284—291. — 328 с. — . (рос.)
- Данияров Т. «Суд пятерых» // Алма-Ата. 1986. Декабрь. Книга-хроника (вторая) / Пер. Кенжегуловой Н.. — Алма-Ата : Коллегия «Аударма», РГЖИ «Дәуір», 1992. — С. 164—183. — 192 с. — 40 000 екз. — . (рос.)
- Данияров Т. Жизни, прерванные «метелью» // Алма-Ата. 1986. Декабрь. Книга-хроника (вторая) / Пер. Кенжегуловой Н.. — Алма-Ата : Коллегия «Аударма», РГЖИ «Дәуір», 1992. — С. 161—162. — 192 с. — 40 000 екз. — . (рос.)
- КазТАГ. Расплата за бесчинства // Желтоксан-86: Статьи и публикации за 1986-1995. — Алматы : ОФ «Фонд Алтынбека Сарсенбайулы», 2006. — Т. 6. — С. 30—31. — 328 с. — . (рос.)
- Депутат Шаханов раскрывает правду о событиях в Алма-Ате // Желтоксан-86: Статьи и публикации за 1986—1995. — Алматы : ОФ «Фонд Алтынбека Сарсенбайулы», 2006. — Т. 6. — С. 116. — 328 с. — . (рос.)
- Светлана Михайлова. Наш Кайрат // Экспресс-К. — 12.12.2006. — № 234 (16136). (рос.)
- Указ Президента Республики Казахстан № 3265 от 9 декабря 1996 года «О присвоении высшей степени отличия — звания „Халық қаһарманы“ Рыскулбекову К. Н.» (рос.)
- Ануар Омар. Герой независимости. Вечерняя Астана. Архів оригіналу за 14.08.2011. Процитовано 2.06.2010. (рос.)
- Казис Тогузбаев. (22 квітня 2011). И спустя 25 лет после Декабрьских событий фильм «Аллажар» не пускают в прокат. Радио Азаттык. Архів оригіналу за 20 січня 2013. Процитовано 13 січня 2013. (рос.)
- Галина Скрипник. . Казинформ. Архів оригіналу за 13 квітня 2019. Процитовано 21.01.2018. (рос.)
- Алина Когай. Кайрат Рыскулбеков получил ореол героя, причины его смерти раскрыть уже не требуют. Радио Азаттык. Архів оригіналу за 14.08.2011. Процитовано 29.06.2010. (рос.)
- В преддверии Дня Независимости. Аппарат акима Ауэзовского района. Архів оригіналу за 14.08.2011. Процитовано 4.07.2010. (рос.)
Джерела
- Желтоксан — 86. Кн. 6. Статьи и публикации за 1986—1995 годы / [сост. Б. Абдыгалиев и др.] — Алматы : ОФ «Фонд Алтынбека Сарсенбайулы», 2006. — 328 с. — . (рос.)
- Желтоксан — 86. Кн. 7. Статьи и публикации за 1986—1995 годы / [сост. Б. Абдыгалиев и др.] — Алматы : ОФ «Фонд Алтынбека Сарсенбайулы», 2006. — 300 с. — . (рос.)
- Желтоксан — 86. Кн. 8. Сборник документов / [сост. Б. Абдыгалиев и др.] — Алматы : ОФ «Фонд Алтынбека Сарсенбайулы», 2006. — 457 с. — . (рос.)
- Желтоқсан-86. 2-кітап. Намыс оты алаулаған / [Құраст. Б. Әбдіғалиев, Б. Көрпебайұлы, Н. Әубәкір]. — Алматы : Алтынбек Сәрсенбайұлы қоры, 2006. — 284 с. — . (казах.)
- 1986 жылғы Желтоқсан оқиғасы: саясат, билік, тағдырлар. Респ. ғылыми-тәжірибелік конференция материалдары. — Алматы : Қазақ университеті, 2008. — 166 с. — . (казах.)
Посилання
- Қазис Тоғызбаев (13.01.2011). . Радио Азаттык. svoboda.org. Архів оригіналу за 27 листопада 2020. Процитовано 5.05.2018. (казах.)
Література
- Кайрат Рискулбеков. Хто це? / Від сліз в очах туман / Пітьма, як смерть, стріча / Весна, поет / Поету / В узголів'ї колиски / Стежина / Домбра / Чарівний світ / Донька Сходу // Антологія казахської поезії. Віщий зблиск табуна / Пер. з казахської О. Гончаренко. — Всесвіт, 2013, № 3-4. — С. 14-47.
Ця стаття належить до української Вікіпедії. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Riskulbe kov Kajra t Nogajba jovich kaz Қajrat Nogajbajuly Ryskulbekov 13 bereznya 1966 19660313 aul Birlik Mojinkumskij rajon Dzhambulska oblast Kazahska RSR SRSR 21 travnya 1988 Semipalatinsk Kazahska RSR SRSR aktivnij uchasnik grudnevogo povstannya Zheltoksan yake vidbulosya v kazahskij Alma Ati u 1986 roci Za uchast v antiradyanskomu vistupi molodi Kajrata Riskulbekova zasudili do vishoyi miri pokarannya v SRSR smertnoyi kari yaku zgodom zaminili dvadcyatma rokami pozbavlennya voli Zaginuv u Semipalatinskij v yaznici po dorozi do miscya vidbuvannya pokarannya za nez yasovanih do kincya obstavin U 1992 buv posmertno povnistyu reabilitovanij U 1996 ukazom prezidenta Kazahstanu Riskulbekovu posmertno prisvoyene zvannya Halik Kaharmani Narodnij Geroj Kajrat Nogajbajovich Riskulbekovkaz Қajrat Nogajbajuly RyskulbekovNarodivsya13 bereznya 1966 1966 03 13 Birlik Mojinkumskij rajon Dzhambulska oblast Kazahska RSR SRSRPomer21 travnya 1988 1988 05 21 22 roki Semipalatinsk Kazahska RSR SRSR povishenij u kameri v yazniciPohovannyaSemipalatinskGromadyanstvo SRSRNacionalnistkazahVidomij zavdyakiuchasnik Grudnevogo povstannya v Alma Ati 1986 roku Zheltoksan NagorodiNarodnij Geroj Kazahstanu Mediafajli u VikishovishiBiografiyaDitinstvo i yunist Kajrat buv shostoyu ditinoyu u velikij rodini Nogajbaya i Dametken Riskulbekovih yaki zhili i pracyuvali v radgospi Kokterek u Mojinkumskomu rajoni Dzhambulskoyi oblasti Navchavsya v shkoli internati v seli Novotroyickomu zaraz Tole bi Shuskogo rajonu Zhambilskoyi oblasti V shkoli brav aktivnu uchast u gromadskomu zhitti vipuskav stingazetu nevdovzi stav sekretarem komsomolskoyi organizaciyi Za spogadami jogo molodshogo brata Mi vchilis u shkoli internati dlya ditej skotariv Chuskogo i Mojinkumskogo rajoniv Vin dobre vchivsya i buv aktivistom Vstupivshi u somomu klasi do komsomolu vin vidrazu buv obranij sekretarem komitetu komsomolskoyi organizaciyi nashoyi shkoli Vin duzhe vidpovidalno stavivsya do svoyih obov yazkiv Ce ne zavazhalo jomu buti sportsmenom zajmatisya borotboyu Same Kajrat priviv mene vpershe do sekciyi boksu She odna jogo risa vin lyubiv chistotu Yaksho bachiv na moyij sorochci brudnij komir vimagav tut zhe zminiti sorochku abo viprati yiyi Originalnij tekst ros My uchilis v shkole internate dlya detej zhivotnovodov Chuskogo i Mojynkumskogo rajonov On horosho uchilsya i byl aktivistom Vstupiv v sedmom klasse v komsomol on srazu byl izbran sekretaryom komiteta komsomolskoj organizacii nashej shkoly On ochen otvetstvenno otnosilsya k svoim obyazannostyam Eto ne meshalo emu byt sportsmenom zanimatsya borboj Imenno Kajrat privyol menya v pervyj raz v sekciyu boksa Eshyo odna ego cherta on lyubil chistotu Esli videl na moej rubashke gryaznyj vorotnik treboval tut zhe smenit rubashku ili postirat eyo U 1983 roci Kajrat zavershiv serednyu shkolu Pislya zakinchennya desyatirichki vin zdav dokumenti v ru AABI prote z pershogo razu ne postupiv i povernuvsya do ridnogo aulu de pevnij chas pracyuvav skotarem U 1984 1986 rokah prohodiv strokovu sluzhbu u vijskovij chastini 33635 v Amurskij oblasti zakinchiv sluzhbu u zvanni serzhanta U serpni 1986 roku povernuvsya z armiyi dodomu Za slovami jogo batka Nogajbaya U toj rik Kajrat povernuvsya z armiyi Mi ne chekali na nogo togo dnya Na nashe zdivuvannya nastilki nespodivanim priyizdom prochitav virshi ale nihto ne nadav yim znachennya Aulski hlopci za ridkisnim vinyatkom na yazik gostri Tomu ya j ne zdogaduvavsya sho sin pishe virshi Originalnij tekst ros V tot god Kajrat vernulsya iz armii My ne zhdali ego v tot den Na nashe udivlenie stol neozhidannym priezdom prochital stihi no nikto ne pridal im znacheniya Aulskie rebyata za redkim isklyucheniem na yazyk ostry Poetomu ya i ne dogadyvalsya chto syn pishet stihi V instituti Zheltoksan Profspilkovij kvitok Kajrata Riskulbekova listopad 1986 roku Voseni 1986 roku vin vstupiv do Alma Atinskogo arhitekturno budivelnogo institutu V todishnij stolici Kazahskoyi RSR zhiv u gurtozhitku 1 AABI v sekciyi 17 a za spogadami Nogajbaya Riskulbekova navchannya davalosya Kajratu vazhko V instituti Kajrat stav chlenom studentskogo profbyuro revizorom gromadskogo harchuvannya komandirom komsomolskoyi druzhini Kozhnu subotu pershokursniki vlashtovuvali svoyeridni vechornici prigoshalisya prislanimi z domu smakolikami chayem z elektrosamovara grali na dombri sluhali virshi yaki pisav Kajrat 17 grudnya 1986 roku v Alma Ati pochalisya masovi vistupi molodi pro yaki Kajrat i jogo odnokursniki diznalisya z radio Dekan fakultetu ta jogo zastupniki kategorichno zaboronili studentam zalishati institut i priyednuvatisya do demonstrantiv Tim ne mensh 18 grudnya 1986 roku Kajrat porushiv cyu zaboronu i razom z grupoyu inshih studentiv z jogo gurtozhitku pishov na miting Na pobachenni z batkom pid chas slidstva Kajrat govoriv jomu sho pishov na ploshu imeni Brezhnyeva yak i vsi bez bud yakoyi meti Pislya togo yak demonstrantiv pochali rozganyati vodometami yurba kinulasya do budinku Spilki pismennikiv Kazahstanu Vtim vhodi do budivli viyavilis zachinenimi Todi grupa studentiv sered yakih buv i Kajrat pobigla v bik Kazahskogo pedagogichnogo institutu Priblizno v cej chas Riskulbekov potrapiv na foto i videokameri spivrobitnikiv KDB Karna sprava i sudovij proces 1 sichnya 1987 roku Riskulbekova zatrimali na pidstavi fotoznimku zroblenogo 18 grudnya o 9 30 ranku na rozi ru i ru V den zatrimannya vin perebuvav u seli Kokterek v budinku dyadka po materi Na odnij iz nim lavi pidsudnih opinilisya takozh i Tugelbaj Tashenov Dzhambilbek Tajzhumayev Ertaj Kobespayev Kajirgeldi Kuzembayev Za spogadami Kuzembayeva vin poznajomivsya z Kajratom tilki todi koli yih vezli do Verhovnogo sudu Kazahskoyi RSR Jomu zapam yatalisya slova Kajrata pro te sho jogo obmanom zmusili vzyati na sebe vidpovidalnist za vbivstvo druzhinnika Savickogo koli vin sidiv u kameri z recidivistami voni perekonali Kajrata sho yaksho vin vizme na sebe ubivstvo druzhinnika to strok pozbavlennya voli bude menshij nizh za milicionera Na pitannya chomu vin vzyav na sebe ubivstvo yakogo ne skoyuvav Kajrat vidpoviv sho dumav pro spokij blizkih i ridnih bo jomu skazali sho inakshe znishat jogo sim yu Sudovij proces rozpochavsya 25 travnya 1987 roku Na pershomu zasidanni buli prisutni predstavniki telebachennya odnak pislya pershoyi perervi voni za chiyeyus vkazivkoyu pokinuli sudovu zalu V chisli inkriminovanih Riskulbekovu zlochiniv buli nanesennya tilesnih ushkodzhen serzhantu miliciyi Almabekovu i vbivstvo narodnogo druzhinnika inzhenera radiotelecentru Savickogo Sergij Savickij pomer 19 grudnya o 4 30 u nogo zalishilosya dvoye ditej vosmi ta troh z polovinoyu rokiv Perebig sudovogo procesu stav vidomij shirokij gromadskosti zavdyaki Adilbeku Orazovu yakogo priznachili Vin viv stenogramu zasidan nezvazhayuchi na te sho jomu dekilka raziv robili zauvazhennya z danogo privodu 29 travnya Za poyasnennyam Almabekova Riskulbekov vdariv jogo paliceyu i zakrichav Ment poganij chogo ti odyagnuvsya v formu Riskulbekov ne viznav cogo i skazav sho koli vin spuskavsya prospektom Lenina u nogo ne bulo v rukah palici 1 chervnya Za pokazannyami svidka Magomeda Gardanova 1961 roku narodzhennya kursanta radiotehnichnogo uchilisha vin stoyav v ocheplenni i bachiv Kuzembayeva i Riskulbekova U toj zhe den svidok Iof Isakovich povidomiv sho bachiv natovp yakij ruhavsya u bik ru v yakomu jomu osoblivo zapam yatavsya Riskulbekov z paliceyu v rukah Svidok Askar Kayumov povidomiv sho jogo privezli na ploshu perehrestya vulic ru i Satpayeva dlya pidtrimannya poryadku Vin bachiv yak yurba napala z palicyami ta kaminnyam na avtobus 18 Za jogo slovami Riskulbekov buv poperedu natovpu i ves chas shos krichav Krim Riskulbekova vin nikogo ne zapam yatav Svidok Igor Gamayunov robochij ru vpiznav Riskulbekova za foto Za slovami Gamayunova Riskulbekov buv najbilsh aktivnim z usih demonstrantiv biv po sklu avtobusa pobiv druzhinnika 2 chervnya Svidok Nataliya Daryushina povidomila sho bachila pobittya Savickogo cherez vikno aparatnoyi Za yiyi slovami na yiyi ochah Riskulbekov vdariv Savickogo tri chotiri razi a Tashenov i Kuzembayev rozmahuvali palicyami i nikogo ne pidpuskali pobittya za yiyi slovami trivalo blizko desyati hvilin 3 chervnya Svidok Vasil Byelolipeckij povidomiv sho koli Riskulbekov ta inshi napali na 18 j avtobus yih vidignali i v toj moment Byelolipeckij pomitiv sho odin z druzhinnikiv namagavsya vstati i vidpovzti Hto jogo biv svidok ne bachiv ale bachiv sho poryad stoyav Riskulbekov Riskulbekov zayaviv sho na pershij ochnij stavci Byelolipeckij ne vpiznav jogo ale todi slidchij nakazav usim povernutisya spinoyu U Riskulbekova na pidborah vzuttya bula birka z prizvishem i koli vin znovu povernuvsya Byelolipeckij odrazu pokazav na nogo 4 chervnya Svidok Osipova pokazala sho znala poterpilogo Almabekova vona ne bachila yak jogo bili ale vin prijshov u restoran ves v krovi i vona viklikala shvidku dopomogu Almabekov pidtverdiv sho vse bulo same tak 5 chervnya Svidok Petro Milovanov povidomiv sho cherguvav na ploshi peretin vulic Furmanova i Satpayeva koli nadijshov nakaz zapam yatovuvati buntivnikiv Za jogo slovami v sichni i lyutomu vin na foto vpiznav tilki Riskulbekova Pri comu koli svidok pokazuvav na fotografiyi vin vkazuvav na Kuzembayeva a sered obvinuvachenih vin vkazav na Riskulbekova Milovanov takozh plutavsya v dati cherguvannya ta inshih svidchennyah Svidok Nadiya Valyayeva pracivnicya radio povidomila sho z vikon studiyi bachila yak b yut palicyami lyudinu Najbilshe yij kinulisya v ochi p yatero vona zapam yatala dvoh u tomu chisli Riskulbekova 11 chervnya sud pristupiv do debativ a 15 chervnya Kajrat Riskulbekov vigolosiv svoye ostannye slovo Ya vinyu sebe v tomu sho opinivsya pid vplivom organizatoriv zavorushen Ya dumav sho tam bude mirnij miting ne ochikuvav zitknen Gromadyani suddi i narodni zasidateli virte moyij chesnosti ya ne mayu ni najmenshogo vidnoshennya do smerti druzhinnika Savickogo Originalnij tekst ros Ya vinyu sebya v tom chto okazalsya pod vliyaniem organizatorov besporyadkov Ya dumal chto tam budet mirnyj miting ne ozhidal stolknovenij Grazhdane sudi i narodnye zasedateli verte moej chestnosti ya ne imeyu ni malejshego otnosheniya k smerti druzhinnika Savickogo Kajrat ne viznav za soboyu vini V ostannomu slovi na sudi vin nagolosiv sho spravzhnomu cholovikovi ne varto stoyati ostoron koli b yut divchat V ostannomu slovi vin takozh chitav svoyi virshi zaklikav sud i prokurora buti spravedlivimi prosiv vrahuvati jogo molodist prosiv vibachennya u ridnih i blizkih poproshavsya z nimi 16 chervnya 1987 roku sudova kolegiya u kriminalnih spravah kk pid golovuvannyam chlena Verhovnogo Sudu Ye L Grabarnika rozglyanuvshi spravu u vidkritomu zasidanni zasudila Kajrata Riskulbekova do vinyatkovoyi miri pokarannya rozstrilu Zgidno z virokom za aktivnoyi uchasti Kajrata Riskulbekova buli nachebto spaleni 9 mashin poshkodzheno she 152 poraneni 326 milicioneriv i 196 vijskovosluzhbovciv vin zavdav zbitkiv derzhavi na sumu 302 644 rubliv Zgidno iz zayavoyu Kajrata prokuroru respubliki vid 8 serpnya 1987 roku v odin z dniv slidstva koli vin perebuvav u kameri 7 slidchogo izolyatora respublikanskogo KDB nachalnik slidchogo viddilu prokuraturi respubliki Oleksij Dubayev zapustiv do Riskulbekova v kameru svogo informatora Pavla Veselyeva U proshalnomu listi klopotannyah pro pomiluvannya do Verhovnoyi Radi SRSR a takozh u skarzi na im ya prokurora respubliki Kajrat povnistyu zaperechuvav svoyu prichetnist do ubivstva Savickogo skarzhivsya na nezakonni metodi vedennya slidstva krivosvidchennya neob yektivnist V ostannomu listi ridnim Kajrat pisav Tak ne stanu prihovuvati 18 grudnya 1986 roki ya hodiv na ploshu Do togo mene sponukalo po pershe bazhannya pobachiti na vlasni ochi sho zh tam take vidbuvayetsya Po druge rishuchist vikonati obov yazok gromadyanina i cholovika zahisnika yaksho pidtverdyatsya rozmovi pro te sho soldati i milicioneri zhorstoko b yut molodenkih kazahskih divchat Prote Bog tomu svidok ya nikogo ne vbivav Zdijsniti take vishe moyih sil mozhlivostej Nikoli i ni za yakih obstavin ya ne zmig bi piti na ce Tak bula sprava vdariv kilka raziv odnogo milicionera za te sho vin tyagav za volossya i biv buzuvirski yakus divchinu Ale cya lyudina do cogo dnya zhiva nichogo takogo z neyu ne stalosya Na tomu vicherpuyutsya vsi moyi zlochini Originalnij tekst ros Da ne stanu skryvat 18 dekabrya 1986 goda ya hodil na ploshad K tomu menya pobudilo vo pervyh zhelanie uvidet sobstvennymi glazami chto zhe tam takoe proishodit Vo vtoryh reshimost vypolnit dolg grazhdanina i muzhchiny zashitnika esli podtverdyatsya razgovory o tom chto soldaty i milicionery bezzhalostno izbivayut molodenkih kazahskih devushek Odnako Bog tomu svidetel ya nikogo ne ubival Sovershit takoe vyshe moih sil vozmozhnostej Nikogda i ni pri kakih obstoyatelstvah ya ne smog by pojti na eto Da bylo delo udaril neskolko raz odnogo milicionera za to chto on taskal za volosy i izbival izuverski kakuyu to devushku No etot chelovek po sej den zhiv nichego takogo s nim ne sluchilos Na tom ischerpyvaetsya vsyo moyo prestuplenie 23 kvitnya 1988 roku postanovoyu Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR smertna kara bula zaminena pozbavlennyam voli na 20 rokiv U listi ridnim yakij zgidno z visnovkom yuristiv z komisiyi Muhtara Shahanova buv napisanij v stani afektu Kajrat pisav Yak vi i sami chuli rozstril zaminili meni dvadcyatma rokami Takij povorot doli kogos mozhlivo obraduvav b abo vtishiv Ale osobisto meni ce povidomlennya radosti ne prineslo Doroga mama ti ne mozhesh ne zrozumiti mene Meni nesterpno vazhko vid dumki sho mayu siditi i siditi v cij temnici bez provini Odinadcyat misyaciv fatalnogo miti visnazhili mene do mezhi U mene ne zalishilosya niyakih sil I ya ne hochu ni za sho terpiti dvadcyat rokiv muk Originalnij tekst ros Kak vy i sami slyshali rasstrel zamenili mne dvadcatyu godami Takoj povorot sudby kogo to byt mozhet obradoval by ili uteshil No lichno mne eto soobshenie radosti ne prineslo Dorogaya mama ty ne mozhesh ne ponyat menya Mne nevynosimo tyazhelo ot mysli chto dolzhen sidet i sidet v etoj temnice bez viny Odinnadcat mesyacev rokovogo mgnoveniya istoshili menya do predela U menya ne ostalos nikakih sil I ya ne hochu ni za chto terpet dvadcat let muchenij Smert Kajrata mali vidpraviti etapom cherez Karagandu do Sverdlovska odnak iz nevidomih prichin marshrut zminili i vin potrapiv do inshoyi v yaznici 21 travnya 1988 roku na shlyahu sliduvannya do miscya vidbuvannya pokarannya v misti Ivdel vin zaginuv za zagadkovih obstavin u kameri 21 semipalatinskoyi v yaznici Zgidno z oficijnoyu versiyeyu slidstva Riskulbekov povisivsya na majci spivkamernika Za den do smerti do nogo v kameru pomistili shist raziv zasudzhenogo recidivista Leonida Kimovicha Vlasenka 1953 roku narodzhennya na chiyij majci za oficijnoyu versiyeyu i povisivsya Kajrat Riskulbekov U visnovku ekspertiv ne buli nadani vicherpni vidpovidi na pitannya koli nastala smert Riskulbekova skilki vin perebuvav u zashmorgu yakij buv harakter strangulyacijnoyi borozni i yakim predmetom yiyi zrobili Zalishilosya nezrozumilim dlya chogo Riskulbekovu bula potribna majka yaku jomu nibito dav Vlasenko i na yakij vin buv potim povishenij yaksho v samogo Riskulbekova v sumci sho bula v kameri lezhalo dvi majki U serpni 1992 roku v redakciyu semipalatinskoyi oblasnoyi gazeti Irtish nadijshov list vid susida Kajrata po kameri L K Vlasenka v yakomu vin ziznavsya v ubivstvi Kajrata Riskulbekova orfografiya i punktuaciya zberezheni Narazi ya perebuvayu u v yaznici neshodavno prochitav nimecke vidannya avtora Emilya Kremera Vidkriti ochi i povirivshi v Boga i pravdu u mene z yavilasya potreba v neobhidnij pravdivij publikaciyi pro prirodnu smert Kajrata Riskulbekova vinuvatcem yakoyi ye ya Ya perebuvayuchi v odnij kameri z Kajratom Riskulbekovim v Semipalatinskij v yaznici povishav jogo za zavdannyam organiv vnutrishnih sprav U podrobicyah ya hochu rozpovisti korespondentu vashoyi gazeti Irtish shob ochistitisya vid merzoti yaku ya skoyiv Narazi ya perebuvayu u Semipalatinskij v yaznici oskilki administraciya v yaznici ne bazhaye cogo rozgolosu u presi za svoyi temni sataninski spravi de zamishani sistemi MVS do yakoyi vona vidnositsya Originalnij tekst ros V dannoe vremya ya nahozhus v tyurme nedavno prochital nemeckoe izdanie avtora Emilya Kremera Otkrytye glaza i poveriv v Boga i pravdu u menya poyavilas nuzhda v neobhodimoj pravdivoj publikacii o estestvennoj smerti Kajrata Ryskulbekova vinovnikom kotorogo yavlyayus ya Ya nahodyas v odnoj kamere s Kajratom Ryskulbekovym v Semipalatinskoj tyurme poveshal ego po zadaniyu organov vnutrennih del V podrobnostyah ya hochu rasskazat korrespondentu vashej gazety Irtysh chtoby ochistitsya ot merzosti kotoruyu ya sovershil V dannoe vremya ya nahozhus v Semipalatinskoj tyurme tak kak administraciya tyurmy ne zhelaet etoj oglaski v pechati za svoi tyomnye satanicheskie dela gde zameshany sistemy MVD k kotoroj ona otnositsya Smert Kajrata Riskulbekova mala shirokij rezonans v suspilstvi Yurist Latvijskoyi ligi z prav lyudini V Bogdanov yakij pribuv do Alma Ati za specialnim zaproshennyam i osobisto oznajomivsya z dilom Riskulbekova pisav u dovidci peredanij komisiyi M Shahanova Sprava K Riskulbekova ye strizhnevoyu v sumi kriminalnih sprav porushenih shodo podij 1986 roku Tomu yij pridilyalasya osobliva uvaga A os pro te dlya chogo i komu potribna bula smert K Riskulbekova govoriti ne tilki mozhna a j treba Te sho smert K Riskulbekova ce socialne zamovlennya fakt praktichno nezaperechnij Jogo smert bula potribna tim hto davav dobro na shtuchne stvorennya kriminalnih sprav stosovno ni v chomu ne vinnih lyudej Voni buli spokijni koli vvazhali sho rano chi pizno virok bude privedenij u vikonannya i rozstril K Riskulbekova dozvolit yim pohovati jogo spravu razom z nim Ale stalosya neperedbachene Riskulbekov buv vipravdanij i dlya nih vinikla realna zagroza vikrittya i vidplati Os todi to do nih prijshla yezuyitska dumka rozpravitisya z Riskulbekovim i takim chinom shovati kinci u vodu Yak bi tam ne bulo cya versiya maye bilshe prav na isnuvannya nizh oficijna yaka namagayetsya perekonati nas v tomu sho Riskulbekov pokinchiv samogubstvom Originalnij tekst ros Delo K Ryskulbekova yavlyaetsya sterzhnevym v summe ugolovnyh del vozbuzhdyonnyh po sobytiyam 1986 goda Poetomu emu udelyalos osoboe vnimanie A vot o tom dlya chego i komu nuzhna byla smert K Ryskulbekova govorit ne tolko mozhno no i nuzhno To chto smert K Ryskulbekova eto socialnyj zakaz fakt prakticheski besspornyj Ego smert byla nuzhna tem kto daval dobro na iskusstvennoe sozdanie ugolovnyh del v otnoshenii ni v chyom ne povinnyh lyudej Oni byli spokojny kogda schitali chto rano ili pozdno prigovor budet privedyon v ispolnenie i rasstrel K Ryskulbekova pozvolit im pohoronit ego delo vmeste s nim No sluchilos nepredvidennoe Ryskulbekov byl opravdan i dlya nih voznikla realnaya ugroza razoblacheniya i vozmezdiya Vot togda to k nim prishla iezuitskaya mysl raspravitsya s Ryskulbekovym i takim obrazom spryatat koncy v vodu Kak by to ni bylo eta versiya imeet bolshe prav na sushestvovanie chem oficialnaya pytayushayasya ubedit nas v tom chto Ryskulbekov pokonchil samoubijstvom Kajrata pohovali v Semipalatinsku jogo batkam ne dozvolili zabrati tilo na batkivshinu ReabilitaciyaPam yatnik Riskulbekovu v Tarazi Pislya vistupiv ta vimog narodnogo deputata Verhovnoyi Radi SRSR Muhtara Shahanova na z yizdi narodnih deputativ SRSR i sesiyah Verhovnoyi Radi SRSR Prezidiya Verhovnoyi Radi Kazahskoyi RSR organizuvala Komisiyu z ostatochnoyi ocinki grudnevih podij 1986 roku v Alma Ati ta inshih oblastyah Kazahstanu Do roboti komisiyi buli zalucheni ponad 200 fahivciv ekspertiv riznih specialnostej yuristi mediki sociologi politologi filosofi demografi ekonomisti praktichni pracivniki prokuraturi yusticiyi MVS kolishni pracivniki KDB predstavniki tvorchoyi inteligenciyi ta gromadskih organizacij komsomolu profspilok a takozh Rad narodnih deputativ V roli chleniv ta ekspertiv komisiyi buli zalucheni takozh predstavniki gromadskih pravozahisnih organizacij Latvijskoyi ligi prav lyudini Kazahstanskogo gromadskogo komitetu z prav lyudini gromadskogo komitetu z problem Aralu Balhasha i ekologiyi Kazahstanu antiyadernogo ruhu Nevada Semipalatinsk ta inshih Chotiri nezalezhnih eksperta vivchili kriminalnu spravu Riskulbekova i dijshli visnovku pro nepravomirnist viroku Cyu dumku podilyav takozh kerivnik brigadi Prokuraturi SRSR V Gayev Komisiya z yasuvala sho bulo porusheno takozh kriminalnu spravu za obvinuvachennyam grupi studentiv energetichnogo tehnikumu yaki vikoristovuvali signalni raketi ta inshi speczasobi sho potrapili yim do ruk na ploshi odnak cyu kriminalnu spravu bulo pripineno prokuraturoyu cherez te sho zvinuvachuvani studenti dali potribni slidchim svidchennya u spravi Riskulbekova Pid sumniv buv postavlenij takozh fakt samogubstva Riskulbekova 21 lyutogo 1992 roku Kajrat Riskulbekov buv povnistyu reabilitovanij 9 grudnya 1996 roku ukazom prezidenta Kazahstanu posmertno udostoyenij zvannya Narodnij Geroj i nagorodzhenij ordenom Otan Vshanuvannya pam yatiU 1991 roci bula vidana zbirka virshiv i shodennikovih zapisiv Kajrata Riskulbekova Gilki duba U 1996 roci rezhiser znyav hudozhnij film ru prisvyachenij grudnevim podiyam 1986 roku v Alma Ati Film opovidaye pro uchasnika pershih v SRSR masovih nacionalistichnih zavorushen na im ya Azat yakij potrapiv u v yaznicyu projshov cherez znushannya slidchih i naglyadachiv Prototip Azata Kajrat Riskulbekov Na batkivshini Kajrata v Tarazi pri vhodi v park imeni Kajrata Riskulbekova 17 grudnya 1996 roku vstanovlenij pam yatnik U grudni 2002 roku v Semeyi buv vidkritij pam yatnik Kajratu Riskulbekovu roboti skulptora sho simvolizuye Kajrata yakij rvetsya z uv yaznennya Na vidkrittya pam yatnika priyizhdzhala mati Kajrata Dametken Riskulbekova U toj zhe den na jogo mogili bulo vstanovleno novij nadgrobok U Semeyi im yam Kajrata Riskulbekova nazvana serednya shkola 33 v yakij diye prisvyachenij jomu muzej i dityacha organizaciya Zhas Kajrat Molodij Kajrat V Almati im yam Kajrata Riskulbekova nazvana vulicya na yakij roztashovana Kazahska golovna arhitekturno budivelna akademiya kolishnij Alma Atinskij arhitekturno budivelnij institut v yakomu navchavsya Kajrat Riskulbekov PrimitkiҚ Ryskulbekov turaly estelik Қajsar ruhty kazak Zheltoksan 86 2 kitap Namys oty alaulagan Қurast B Әbdigaliev B Korpebajuly N Әubәkir Red A Қajnarbek Almaty Altynbek Sәrsenbajuly kory 2006 S 3 6 284 s ISBN 9965 9999 2 9 kazah Chasnyk L Borcu za nezavisimost Zheltoksan 86 Stati i publikacii za 1996 2005 Almaty OF Fond Altynbeka Sarsenbajuly 2006 T 7 S 204 205 300 s ISBN 9965 9999 9 6 ros Marlan Zhiembaj 2 06 2009 Moya sovest chista Kajrat Ryskulbekov Kazinform Arhiv originalu za 14 08 2011 Procitovano 29 07 2010 ros Daniyarov T Zhizni prervannye metelyu Alma Ata 1986 Dekabr Kniga hronika vtoraya Per Kenzhegulovoj N Alma Ata Kollegiya Audarma RGZhI Dәuir 1992 S 146 147 192 s 40 000 ekz ISBN 5 86228 012 X ros Қajrattyn inisi Talgattyn esteliginen Zheltoksan 86 2 kitap Namys oty alaulagan Қurast B Әbdigaliev B Korpebajuly N Әubәkir Red A Қajnarbek Almaty Altynbek Sәrsenbajuly kory 2006 S 203 204 284 s ISBN 9965 9999 2 9 kazah Rysakova M Bessmertie Kajrata Zheltoksan 86 Stati i publikacii za 1996 2005 Almaty OF Fond Altynbeka Sarsenbajuly 2006 T 7 S 56 59 300 s ISBN 9965 9999 9 6 ros Қajranbekov B Halkymnyn aldynda kinәsiz ekenimdi bilemin Zheltoksan 86 2 kitap Namys oty alaulagan Қurast B Әbdigaliev B Korpebajuly N Әubәkir Red A Қajnarbek Almaty Altynbek Sәrsenbajuly kory 2006 S 44 284 s ISBN 9965 9999 2 9 kazah Lyudosanova V Zheltoksan v ego serdce Zheltoksan 86 Stati i publikacii za 1996 2005 Almaty OF Fond Altynbeka Sarsenbajuly 2006 T 7 S 75 78 300 s ISBN 9965 9999 9 6 ros Tabej K Pri zagadochnyh obstoyatelstvah Zheltoksan 86 Stati i publikacii za 1986 1995 Almaty OF Fond Altynbeka Sarsenbajuly 2006 T 6 S 284 291 328 s ISBN 9965 831 00 9 ros Tabeev K Smert na vzlyote Alma Ata 1986 Dekabr Kniga hronika vtoraya Per Kenzhegulovoj N Alma Ata Kollegiya Audarma RGZhI Dәuir 1992 S 115 134 192 s 40 000 ekz ISBN 5 86228 012 X ros Daniyarov T Sud pyateryh Alma Ata 1986 Dekabr Kniga hronika vtoraya Per Kenzhegulovoj N Alma Ata Kollegiya Audarma RGZhI Dәuir 1992 S 164 183 192 s 40 000 ekz ISBN 5 86228 012 X ros Daniyarov T Zhizni prervannye metelyu Alma Ata 1986 Dekabr Kniga hronika vtoraya Per Kenzhegulovoj N Alma Ata Kollegiya Audarma RGZhI Dәuir 1992 S 161 162 192 s 40 000 ekz ISBN 5 86228 012 X ros KazTAG Rasplata za beschinstva Zheltoksan 86 Stati i publikacii za 1986 1995 Almaty OF Fond Altynbeka Sarsenbajuly 2006 T 6 S 30 31 328 s ISBN 9965 831 00 9 ros Deputat Shahanov raskryvaet pravdu o sobytiyah v Alma Ate Zheltoksan 86 Stati i publikacii za 1986 1995 Almaty OF Fond Altynbeka Sarsenbajuly 2006 T 6 S 116 328 s ISBN 9965 831 00 9 ros Svetlana Mihajlova Nash Kajrat Ekspress K 12 12 2006 234 16136 ros Ukaz Prezidenta Respubliki Kazahstan 3265 ot 9 dekabrya 1996 goda O prisvoenii vysshej stepeni otlichiya zvaniya Halyk kaһarmany Ryskulbekovu K N ros Anuar Omar Geroj nezavisimosti Vechernyaya Astana Arhiv originalu za 14 08 2011 Procitovano 2 06 2010 ros Kazis Toguzbaev 22 kvitnya 2011 I spustya 25 let posle Dekabrskih sobytij film Allazhar ne puskayut v prokat Radio Azattyk Arhiv originalu za 20 sichnya 2013 Procitovano 13 sichnya 2013 ros Galina Skripnik Kazinform Arhiv originalu za 13 kvitnya 2019 Procitovano 21 01 2018 ros Alina Kogaj Kajrat Ryskulbekov poluchil oreol geroya prichiny ego smerti raskryt uzhe ne trebuyut Radio Azattyk Arhiv originalu za 14 08 2011 Procitovano 29 06 2010 ros V preddverii Dnya Nezavisimosti Apparat akima Auezovskogo rajona Arhiv originalu za 14 08 2011 Procitovano 4 07 2010 ros DzherelaZheltoksan 86 Kn 6 Stati i publikacii za 1986 1995 gody sost B Abdygaliev i dr Almaty OF Fond Altynbeka Sarsenbajuly 2006 328 s ISBN 9965 831 00 9 ros Zheltoksan 86 Kn 7 Stati i publikacii za 1986 1995 gody sost B Abdygaliev i dr Almaty OF Fond Altynbeka Sarsenbajuly 2006 300 s ISBN 9965 9999 9 6 ros Zheltoksan 86 Kn 8 Sbornik dokumentov sost B Abdygaliev i dr Almaty OF Fond Altynbeka Sarsenbajuly 2006 457 s ISBN 9965 9999 8 8 ros Zheltoksan 86 2 kitap Namys oty alaulagan Қurast B Әbdigaliev B Korpebajuly N Әubәkir Almaty Altynbek Sәrsenbajuly kory 2006 284 s ISBN 9965 9999 2 9 kazah 1986 zhylgy Zheltoksan okigasy sayasat bilik tagdyrlar Resp gylymi tәzhiribelik konferenciya materialdary Almaty Қazak universiteti 2008 166 s ISBN 9965 30 564 1 kazah PosilannyaҚazis Togyzbaev 13 01 2011 Radio Azattyk svoboda org Arhiv originalu za 27 listopada 2020 Procitovano 5 05 2018 kazah LiteraturaKajrat Riskulbekov Hto ce Vid sliz v ochah tuman Pitma yak smert stricha Vesna poet Poetu V uzgoliv yi koliski Stezhina Dombra Charivnij svit Donka Shodu Antologiya kazahskoyi poeziyi Vishij zblisk tabuna Per z kazahskoyi O Goncharenko Vsesvit 2013 3 4 S 14 47 Cya stattya nalezhit do dobrih statej ukrayinskoyi Vikipediyi