Кайзерські гори (нім. Kaisergebirge, букв. «Імператорські гори») або просто Кайзер, — це гірський хребет у Північних Вапнякових Альпах, Східні Альпи. Він складається з двох хребтів: Цамер Кайзер (нім. Zahmer Kaiser, тобто «Сумирний Кайзер») з півночі та Вільдер Кайзер (нім. Wilder Kaiser, тобто «Дикий Кайзер») з півдня. Весь хребет розташований в австрійській землі Тіроль між містом Куфштайн та ринковим містом Санкт-Йоганн-ін-Тіроль. Кайзерські гори мають одні з найбільш захопливих краєвидів у Північних Вапнякових Альпах.
Кайзерські гори нім. Kaisergebirge | ||||
Кайзер | ||||
Кайзерські гори з півдня | ||||
Країна | Австрія | |||
---|---|---|---|---|
Штат | Тіроль | |||
Площа | 298,8 км2 | |||
Довжина | 20 км, схід-захід | |||
Ширина | 14 км, північ-південь | |||
Найвища точка | ||||
- висота | 2344 м | |||
Кайзерські гори | ||||
Кайзерські гори у Вікісховищі |
Поділ
Кайзерські гори поділені на Вільдер Кайзер, сформований переважно з голих вапнякових скель, та Замер Кайзер, чия південна сторона майже повністю покрита гірською сосною. Ці два хребти поєднані перевалом Штріпсенйох висотою 1580 м НРМ, на захід від якого вони розділені долиною Кайзерталь, а на схід — долиною Кайзербах. Загалом гори Кайзер простяглися на 20 км у напрямку схід-захід, а в ширину досягають 14 км у напрямку північ-південь, займаючи загальну територію бл. 280 км². Найвища вершина Замер Кайзера ледве сягає 2000 м НРМ, а найвища вершина Вільдер Кайзера — Елльмауер Гальт — 2344 м НРМ. Усього хребти поєднують бл. 40 вершин, серед яких добре відомі для скелелазів Карлшпітце, Тотенкірхль, Фляйшбанк, Предігтштуль, Гоїнгер Хальт, Акерльшпітце та Маукшпітце.
Природний заповідник
Ще у 1920-х роках окремі приватні природолюбці закликали до більшого захисту унікального природного регіону Кайзера. Головною метою таких закликів було припинити подальший розвиток у цих горах доріг та підйомників. Однак у ті часи ідеї не знайшли підтримки. Лише в 1961 році після референдуму були вирішено створити природний заповідник, який був офіційно відкритий 19 квітня 1963 року. Заповідник покриває всі вершини Вільдер та Замер Кайзера, має територію 102 км² та розташований на висотах від 480 м НРМ. на територіях муніципалітетів Куфштайна, Санкт-Йоханн-ін-Тіроль, Еббс, Елльмау, Гоїнг, Кірхдорф-ін-Тіроль, Шеффау та Вальхзеє. Єдиний підйомник на території заповідника — до перевалу Брентенйох, інші проєкти не були реалізовані через створення заповідника.
Тривалий час йшли суперечки про будівництво дороги у долину Кайзерталь, оскільки вона лишалась єдиною населеною долиною Австрії без доступу дорогою. Нарешті дорога Кайзерталь, яка веде від Еббса через тунель Анна (завдовжки 813 метрів) у Кайзерталь, була відкрита 31 травня 2008 року. Вона була збудована громадою Еббса як приватна дорога, а тому доступ по ній дуже обмежений — для місцевих мешканців і фермерів, органів влади та безпекових організацій.
Флора та фауна природного заповідника дуже багаті — майже 940 видів різних квітучих рослин, 38 видів папоротеподібних та понад 400 видів мхів. Колонії грибів та лишайників налічують 100 та 236 різних видів відповідно. Ліси переважно змішані — бук, ялиця та ялина, на передгір'ї присутні також ясен та явір, а на сонячних ділянках і вільха. Для альпійських лук типові різні сіножаті й пасовища. У субальпійському регіоні присутні типові напівчагарники — сосна гірська та , зокрема рідкісні карликові. Альпійські polsterrasen («подушкові луки») можна побачити аж до вершин. Також існують різні водно-болотні угіддя з типовими для них рослинами.
У результаті процесів льодовикової ери Кайзер є домівкою для рідкісних, частково ендемічних безхребетних, наприклад (жовто-зеленого дощового черва), , а також павуків та метеликів. Типовими хребетними є альпійська та вогняна саламандри, мідянка звичайна, гадюка звичайна (з незвичними окрасами), вовчок сірий, ліскулька та нориця руда. На вищих висотах поширені козиця звичайна, горностай, полівка снігова та заєць білий.
Серед птахів поширені вівчарик жовтобровий, червоногруда мухоловка мала (ендемік Північного Тироля), галка альпійська, крук, ластівка скельна, гаїчка-пухляк, мала чечітка (Carduelis linaria rufescens), тинівка альпійська, альпійський стінолаз, глушець та куріпка тундрова. Хижі птахи Кайзера — яструб великий, яструб малий, беркут, сова сіра, сичик-горобець та сич волохатий.
Геологія та гідрологія
Кайзер є частиною Північних Вапнякових Альп та складений переважно веттерштайнським вапняком та доломітом. Шар веттерштайнського вапняку має максимальну товщину у 1000 метрів, що відповідає максимальній висоті гірських стін (обривів) Кайзера. Молодші доломіти переважно утворюють дно долин. Великі моренні поля є наслідком Вюрмського зледеніння. У цирку між вершинами Фляйшбанк та Гоїнгер Хальт розташований маленький льодовик, який ймовірно скоро зникне.
Стік води з Кайзерських гір відбувається: з заходу — через струмок Кайзербах (інша назва Штархенбах), що тече через долину Кайзерталь та впадає в річку Інн; зі сходу — через струмок Кайзербах, який тече долиною Кайзербахталь та впадає в річку Гросахе, яка пізніше впадає в озеро Кімзее; з півночі — через струмок Вайсенбах, а з півдня — через річку Вайсахе (з території на захід від вододілу по Елльмауер Тор), що є притокою Інн, та через струмки Гоїнгер Хаусбах та Реттенбах, що впадають у Райтер Ахе, притоку Гросахе.
На самому заході гір розташоване гірське озеро , в якому влітку купаються.
Історія людини в горах
Перше датоване свідчення присутності людини у горах Кайзер — 4000–5000 років тому, а саме останки мисливців Кам'яної доби у печері Тішофер. У тій же печері знайдені свідчення поселення Бронзової доби. Документарні свідчення людських поселень у Кайзерталь у Середньовіччі датуються принаймні 1430 роком — у договорі купівлі у ферми з назвою Хінтеркайзер. Сама назва території «Кайзер» — старіша, принаймні з 1240 року, коли вона з'являється у реєстрі товарів із Кітцбюеля, де йдеться про Gamsgiayt an dem Chaiser. Анотація 1611 року до малюнку на картах Маттіаса Бургкленера зазначає:
Існує домініон Куфштайна Кайзера, дуже високого гірського хребта, який схожий на імперську корону через його багато вершин, а також тому, що здалека він здається закругленим та коронованим.
(оригінал: «Es ist in der Herrschaft Khueffstein der Kayser, ein sehr hoches Gepürg, so einer kaiserlichen Cron gleich ist, seiner vilfeltigen Zinggen halber, dann auch, dass er in der Heche vil Meils Wegs weit, als ob er rund und gekrönt ware, gesehen wird.)
Туристичний напрямок на Кайзері почав розвиватися у другій половині XIX ст. з початком захоплення альпінізмом. Більшість задокументованих перших підкорень вершин Кайзера датуються від того часу до кінця XIX ст. Однак високоймовірно, що до того часу більшість вершин вже були підкорені місцевими, які не вели записів цього. З кінця XIX ст. до початку Першої світової війни вапнякові гірські стіни Вільдер Кайзера були колискою мюнхенського скелелазіння, коли такі відомі піонери цього виду альпінізму, як Ганс Дюльфер, відпрацьовували ту нові техніки та стилі сходження.
Ці деколи орієнтовані на технології стилі сходження впливати на скелелазіння на Кайзері до 1960-х років. У 1977 році було здійснено перше сходження класу VII у системі Міжнародного союзу альпіністських асоціацій — вільне сходження на Райнхарда Карла та Гельмута Кіне на Фляйшбанк. У 1970-х — 1980-х роках у горах Кайзер було відкрито цілий ряд скелелазних маршрутів, деколи дуже складних для спортивного скелелазіння. На поточний час найскладнішим є маршрут «Нове вбрання імператора» (Des Kaisers neue Kleider, клас X+) пройдений Штефаном Гловашем на вершину Фляйшбанка.
Важливі вершини
Вершини Вільдер Кайзера:
|
|
Вершини Цамер Кайзера:
- Передній Кессельшнайд (2002 м)
- Піраміденшпітце (1998 м)
- Роскайзер (1970 м)
- Елферкогель (1916 м)
- Йовеншпітце (1890 м)
- Фельдберг (1814 м)
- Штріпсенкопф (1807 м)
- Петерскопфль (1745 м)
- Науншпітце (1633 м)
Галерея
- Північна стіна Вільдер Кайзер (Шеффауер)
- Південна сторона Вільдер Кайзер
- Вільдер Кайзер, південна сторона (Акерльшпітце та Маукшпітце)
- Східна сторона Вільдер Кайзер
- Вид на Цамер Кайзер від Обераудорф
- Цамер та Вільдер Кайзер із заходу
- Вільдер та Цамер Кайзер із північного сходу (від Кессену)
Сусідні гірські групи
Кайзерські гори межують з такими гірськими групами Альп:
- Чімгауські Альпи (на північ)
- Лоферер Штайнберге (на схід)
- (на південь)
- Рофанські гори (на південний захід)
- (на північний захід)
Гірські прихистки
- прихистки Альпійського клубу: Фордеркайзерфельден, будинок ім. Антона Карга, Штріппсенйоххаус, Гаудеамус, Груттен, ім. Фріца Пфлаума, Акерльхютте;
- приватні прихистки: гірський будинок Ашенбреннер, Брентенйоххютте, будинок Ганса Бергера, Грізнер Альм, Кайндлхютте, Пфандхоф, Рідлхютте, Рітцауальм, Вайтенхоф, Валлеральм, Вайнбергерхаус, ВОхенбруннер Альм
- Груттенхютте (1619 м)
- Будинок ім.Антона Карга перед вершинами Тотенкірхль та Кляйне Хальт
- Вид від Груттенхютте
Поселення у долинах
Куфштайн, Еббс, Дурххольцен, Кіферсфельден, Кессен, Швендт, Зелль, Санкт-Йоганн-ін-Тіроль, Елльмау, Гоїнг, Кірхдорф-ін-Тіроль, Шеффау та Вальхзе
Примітки
- Bourne, Grant and Körner-Bourne, Sabine (2007). Walking in the Bavarian Alps, 2nd ed., Cicerone, Milnthorpe, p. 275. .
- Henshall, Mark (ed.) (2011). Frommer's Austria, 14th ed., John Wiley & Sons, Chichester.
- von Zittel, Karl Alfred (1962). History of geology and palaeontology J. Cramer.
- Lycett, Andrew (2012). Ian Fleming, Phoenix. .
- Baring-Gould, Sabine (1911). The land of Teck and its neighborhood, John Lane.
- Кайзерські гори на SummitPost.org [Архівовано 9 січня 2009 у Wayback Machine.].
- Reynolds, Kev (2005). Walking in the Alps, 2nd ed., Cicerone, Singapore, p. 430, .
- ARGE Wald-Landschaft-Mensch, Amt der Tiroler Landesregierung – Abteilung Umweltschutz (Hrsg.): {{{Titel}}}. vorläufige Fassung 1996.
- Kaisergebirge. tiroler-schutzgebiete.at » Naturschutzgebiete. Amt der Tiroler Landesregierung. Архів оригіналу за 13 квітня 2016. Процитовано 2011.
{{}}
: Cite має пустий невідомий параметр:|titelerg=
(); - Karte: Naturschutzgebiet Kaisergebirge (ÖK50) [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.], tirol.gv.at (jpg 1,1 MB)
Література
- Schubert, Pit (2000). (Alpenvereinsführer extrem) Kaisergebirge. Bergverlag Rother. .
- Höfler, Horst and Piepenstock, Jan (2006). (Alpenvereinsführer alpin) Kaisergebirge. Bergverlag Rother. .
- Stadler, Markus (2009). Kletterführer Wilder Kaiser, Vol 1 (Niveau 3-6). Panico-Alpinverlag, 3rd ed. .
- Stadler, Markus (2004). Kletterführer Wilder Kaiser, Vol 2 (Niveau 6-10). Panico-Alpinverlag, 1st ed. .
- Stadler, Markus, Strauß Andrea and Andreas (2009). Bildband Kaisergebirge. Bergverlag Rother, 1st ed. .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kajzerski gori 1 2 3 4 5 nim Kaisergebirge bukv Imperatorski gori abo prosto Kajzer ce girskij hrebet u Pivnichnih Vapnyakovih Alpah Shidni Alpi Vin skladayetsya z dvoh hrebtiv Camer Kajzer nim Zahmer Kaiser tobto Sumirnij Kajzer z pivnochi ta Vilder Kajzer nim Wilder Kaiser tobto Dikij Kajzer z pivdnya Ves hrebet roztashovanij v avstrijskij zemli Tirol mizh mistom Kufshtajn ta rinkovim mistom Sankt Jogann in Tirol 6 Kajzerski gori mayut odni z najbilsh zahoplivih krayevidiv u Pivnichnih Vapnyakovih Alpah 7 Kajzerski gori nim Kaisergebirge Kajzer Kajzerski gori z pivdnya Kajzerski gori z pivdnya Krayina Avstriya Shtat Tirol Plosha 298 8 km2 Dovzhina 20 km shid zahid Shirina 14 km pivnich pivden Najvisha tochka Ellmauer Halt visota 2344 m Kajzerski gori Kajzerski gori u Vikishovishi Zmist 1 Podil 2 Prirodnij zapovidnik 3 Geologiya ta gidrologiya 4 Istoriya lyudini v gorah 5 Vazhlivi vershini 6 Galereya 7 Susidni girski grupi 8 Girski prihistki 9 Poselennya u dolinah 10 Primitki 11 LiteraturaPodilred Kajzerski gori podileni na Vilder Kajzer sformovanij perevazhno z golih vapnyakovih skel ta Zamer Kajzer chiya pivdenna storona majzhe povnistyu pokrita girskoyu sosnoyu Ci dva hrebti poyednani perevalom Shtripsenjoh visotoyu 1580 m NRM na zahid vid yakogo voni rozdileni dolinoyu Kajzertal a na shid dolinoyu Kajzerbah Zagalom gori Kajzer prostyaglisya na 20 km u napryamku shid zahid a v shirinu dosyagayut 14 km u napryamku pivnich pivden zajmayuchi zagalnu teritoriyu bl 280 km Najvisha vershina Zamer Kajzera ledve syagaye 2000 m NRM a najvisha vershina Vilder Kajzera Ellmauer Galt 2344 m NRM Usogo hrebti poyednuyut bl 40 vershin sered yakih dobre vidomi dlya skelelaziv Karlshpitce Totenkirhl Flyajshbank Predigtshtul Goyinger Halt Akerlshpitce ta Maukshpitce nbsp Vilder Kajzer z pivnochi z osnovnimi vershinami nbsp Kajzerski gori z pivdnya z osnovnimi vershinamiPrirodnij zapovidnikred She u 1920 h rokah okremi privatni prirodolyubci zaklikali do bilshogo zahistu unikalnogo prirodnogo regionu Kajzera Golovnoyu metoyu takih zaklikiv bulo pripiniti podalshij rozvitok u cih gorah dorig ta pidjomnikiv Odnak u ti chasi ideyi ne znajshli pidtrimki Lishe v 1961 roci pislya referendumu buli virisheno stvoriti prirodnij zapovidnik yakij buv oficijno vidkritij 19 kvitnya 1963 roku Zapovidnik pokrivaye vsi vershini Vilder ta Zamer Kajzera maye teritoriyu 102 km ta roztashovanij na visotah vid 480 m NRM na teritoriyah municipalitetiv Kufshtajna Sankt Johann in Tirol Ebbs Ellmau Goying Kirhdorf in Tirol Sheffau ta Valhzeye 8 9 10 Yedinij pidjomnik na teritoriyi zapovidnika do perevalu Brentenjoh inshi proyekti ne buli realizovani cherez stvorennya zapovidnika Trivalij chas jshli superechki pro budivnictvo dorogi u dolinu Kajzertal oskilki vona lishalas yedinoyu naselenoyu dolinoyu Avstriyi bez dostupu dorogoyu Nareshti doroga Kajzertal yaka vede vid Ebbsa cherez tunel Anna zavdovzhki 813 metriv u Kajzertal bula vidkrita 31 travnya 2008 roku Vona bula zbudovana gromadoyu Ebbsa yak privatna doroga a tomu dostup po nij duzhe obmezhenij dlya miscevih meshkanciv i fermeriv organiv vladi ta bezpekovih organizacij Flora ta fauna prirodnogo zapovidnika duzhe bagati majzhe 940 vidiv riznih kvituchih roslin 38 vidiv paporotepodibnih ta ponad 400 vidiv mhiv Koloniyi gribiv ta lishajnikiv nalichuyut 100 ta 236 riznih vidiv vidpovidno Lisi perevazhno zmishani buk yalicya ta yalina na peredgir yi prisutni takozh yasen ta yavir a na sonyachnih dilyankah i vilha Dlya alpijskih luk tipovi rizni sinozhati j pasovisha U subalpijskomu regioni prisutni tipovi napivchagarniki sosna girska ta rododendroni zokrema ridkisni karlikovi Alpijski polsterrasen podushkovi luki mozhna pobachiti azh do vershin Takozh isnuyut rizni vodno bolotni ugiddya z tipovimi dlya nih roslinami U rezultati procesiv lodovikovoyi eri Kajzer ye domivkoyu dlya ridkisnih chastkovo endemichnih bezhrebetnih napriklad Allobobophora smaragdina zhovto zelenogo doshovogo cherva dvirnih ravlikiv a takozh pavukiv ta metelikiv Tipovimi hrebetnimi ye alpijska ta vognyana salamandri midyanka zvichajna gadyuka zvichajna z nezvichnimi okrasami vovchok sirij liskulka ta noricya ruda Na vishih visotah poshireni kozicya zvichajna gornostaj polivka snigova ta zayec bilij Sered ptahiv poshireni vivcharik zhovtobrovij chervonogruda muholovka mala endemik Pivnichnogo Tirolya galka alpijska kruk lastivka skelna gayichka puhlyak mala chechitka Carduelis linaria rufescens tinivka alpijska alpijskij stinolaz glushec ta kuripka tundrova Hizhi ptahi Kajzera yastrub velikij yastrub malij berkut sova sira sichik gorobec ta sich volohatij Geologiya ta gidrologiyared Kajzer ye chastinoyu Pivnichnih Vapnyakovih Alp ta skladenij perevazhno vettershtajnskim vapnyakom ta dolomitom Shar vettershtajnskogo vapnyaku maye maksimalnu tovshinu u 1000 metriv sho vidpovidaye maksimalnij visoti girskih stin obriviv Kajzera Molodshi dolomiti perevazhno utvoryuyut dno dolin Veliki morenni polya ye naslidkom Vyurmskogo zledeninnya U cirku mizh vershinami Flyajshbank ta Goyinger Halt roztashovanij malenkij lodovik yakij jmovirno skoro znikne Stik vodi z Kajzerskih gir vidbuvayetsya z zahodu cherez strumok Kajzerbah insha nazva Shtarhenbah sho teche cherez dolinu Kajzertal ta vpadaye v richku Inn zi shodu cherez strumok Kajzerbah yakij teche dolinoyu Kajzerbahtal ta vpadaye v richku Grosahe yaka piznishe vpadaye v ozero Kimzee z pivnochi cherez strumok Vajsenbah a z pivdnya cherez richku Vajsahe z teritoriyi na zahid vid vododilu po Ellmauer Tor sho ye pritokoyu Inn ta cherez strumki Goyinger Hausbah ta Rettenbah sho vpadayut u Rajter Ahe pritoku Grosahe Na samomu zahodi gir roztashovane girske ozero Gintershtajn v yakomu vlitku kupayutsya Istoriya lyudini v gorahred Pershe datovane svidchennya prisutnosti lyudini u gorah Kajzer 4000 5000 rokiv tomu a same ostanki mislivciv Kam yanoyi dobi u pecheri Tishofer U tij zhe pecheri znajdeni svidchennya poselennya Bronzovoyi dobi Dokumentarni svidchennya lyudskih poselen u Kajzertal u Serednovichchi datuyutsya prinajmni 1430 rokom u dogovori kupivli u fermi z nazvoyu Hinterkajzer Sama nazva teritoriyi Kajzer starisha prinajmni z 1240 roku koli vona z yavlyayetsya u reyestri tovariv iz Kitcbyuelya de jdetsya pro Gamsgiayt an dem Chaiser Anotaciya 1611 roku do malyunku na kartah Mattiasa Burgklenera zaznachaye Isnuye dominion Kufshtajna Kajzera duzhe visokogo girskogo hrebta yakij shozhij na impersku koronu cherez jogo bagato vershin a takozh tomu sho zdaleka vin zdayetsya zakruglenim ta koronovanim original Es ist in der Herrschaft Khueffstein der Kayser ein sehr hoches Gepurg so einer kaiserlichen Cron gleich ist seiner vilfeltigen Zinggen halber dann auch dass er in der Heche vil Meils Wegs weit als ob er rund und gekront ware gesehen wird Turistichnij napryamok na Kajzeri pochav rozvivatisya u drugij polovini XIX st z pochatkom zahoplennya alpinizmom Bilshist zadokumentovanih pershih pidkoren vershin Kajzera datuyutsya vid togo chasu do kincya XIX st Odnak visokojmovirno sho do togo chasu bilshist vershin vzhe buli pidkoreni miscevimi yaki ne veli zapisiv cogo Z kincya XIX st do pochatku Pershoyi svitovoyi vijni vapnyakovi girski stini Vilder Kajzera buli koliskoyu myunhenskogo skelelazinnya koli taki vidomi pioneri cogo vidu alpinizmu yak Gans Dyulfer vidpracovuvali tu novi tehniki ta stili shodzhennya Ci dekoli oriyentovani na tehnologiyi stili shodzhennya vplivati na skelelazinnya na Kajzeri do 1960 h rokiv U 1977 roci bulo zdijsneno pershe shodzhennya klasu VII u sistemi Mizhnarodnogo soyuzu alpinistskih asociacij vilne shodzhennya na Rajnharda Karla ta Gelmuta Kine na Flyajshbank U 1970 h 1980 h rokah u gorah Kajzer bulo vidkrito cilij ryad skelelaznih marshrutiv dekoli duzhe skladnih dlya sportivnogo skelelazinnya Na potochnij chas najskladnishim ye marshrut Nove vbrannya imperatora Des Kaisers neue Kleider klas X projdenij Shtefanom Glovashem na vershinu Flyajshbanka Vazhlivi vershinired Vershini Vilder Kajzera nbsp Vid z Ellmau na pivdennu storonu Vilder Kajzera Ellmauer Halt 2344 m Akerlshpitce 2329 m Treffauer 2304 m Gamshalt 2291 m Karlshpitcen 2281 m Zonnek 2260 m Regalmshpitce 2253 m Goyinger Halt 2242 m Maukshpitce 2231 m Tuksegg 2226 m Torlshpitcen 2204 m Totenkirhl 2190 m Flyajshbank 2186 m Kopfkraksen 2178 m Kajzerkopf 2164 m Gakenkopfe 2126 m Lerhek 2123 m Predigtshtul 2118 m Klyajne Halt 2116 m Sheffauer 2111 m Mitterkajzer 2011 m Cettenkajzer 1968 m Vershini Camer Kajzera nbsp Vid zi Shtripsenkopf na Camer Kajzer Perednij Kesselshnajd 2002 m Piramidenshpitce 1998 m Roskajzer 1970 m Elferkogel 1916 m Jovenshpitce 1890 m Feldberg 1814 m Shtripsenkopf 1807 m Peterskopfl 1745 m Naunshpitce 1633 m Galereyared nbsp Pivnichna stina Vilder Kajzer Sheffauer nbsp Pivdenna storona Vilder Kajzer nbsp Vilder Kajzer pivdenna storona Akerlshpitce ta Maukshpitce nbsp Shidna storona Vilder Kajzer nbsp Vid na Camer Kajzer vid Oberaudorf nbsp Camer ta Vilder Kajzer iz zahodu nbsp Vilder ta Camer Kajzer iz pivnichnogo shodu vid Kessenu Susidni girski grupired Kajzerski gori mezhuyut z takimi girskimi grupami Alp Chimgauski Alpi na pivnich Loferer Shtajnberge na shid Kitcbyuelski Alpi na pivden Rofanski gori na pivdennij zahid Bavarski Peredalpi na pivnichnij zahid Girski prihistkired prihistki Alpijskogo klubu Forderkajzerfelden budinok im Antona Karga Shtrippsenjohhaus Gaudeamus Grutten im Frica Pflauma Akerlhyutte privatni prihistki girskij budinok Ashenbrenner Brentenjohhyutte budinok Gansa Bergera Grizner Alm Kajndlhyutte Pfandhof Ridlhyutte Ritcaualm Vajtenhof Valleralm Vajnbergerhaus VOhenbrunner Alm nbsp Gruttenhyutte 1619 m nbsp Budinok im Antona Karga pered vershinami Totenkirhl ta Klyajne Halt nbsp Vid vid GruttenhyuttePoselennya u dolinahred Kufshtajn Ebbs Durhholcen Kifersfelden Kessen Shvendt Zell Sankt Jogann in Tirol Ellmau Goying Kirhdorf in Tirol Sheffau ta ValhzePrimitkired Bourne Grant and Korner Bourne Sabine 2007 Walking in the Bavarian Alps 2nd ed Cicerone Milnthorpe p 275 ISBN 978 1 85284 497 4 Henshall Mark ed 2011 Frommer s Austria 14th ed John Wiley amp Sons Chichester von Zittel Karl Alfred 1962 History of geology and palaeontology J Cramer Lycett Andrew 2012 Ian Fleming Phoenix ISBN 978 1 7802 2553 1 Baring Gould Sabine 1911 The land of Teck and its neighborhood John Lane Kajzerski gori na SummitPost org Arhivovano 9 sichnya 2009 u Wayback Machine Reynolds Kev 2005 Walking in the Alps 2nd ed Cicerone Singapore p 430 ISBN 1 85284 261 X ARGE Wald Landschaft Mensch Amt der Tiroler Landesregierung Abteilung Umweltschutz Hrsg Titel vorlaufige Fassung 1996 Kaisergebirge tiroler schutzgebiete at Naturschutzgebiete Amt der Tiroler Landesregierung Arhiv originalu za 13 kvitnya 2016 Procitovano 2011 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Cite maye pustij nevidomij parametr titelerg dovidka Karte Naturschutzgebiet Kaisergebirge OK50 Arhivovano 4 bereznya 2016 u Wayback Machine tirol gv at jpg 1 1 MB Literaturared Schubert Pit 2000 Alpenvereinsfuhrer extrem Kaisergebirge Bergverlag Rother ISBN 3 7633 1272 2 Hofler Horst and Piepenstock Jan 2006 Alpenvereinsfuhrer alpin Kaisergebirge Bergverlag Rother ISBN 3 7633 1257 9 Stadler Markus 2009 Kletterfuhrer Wilder Kaiser Vol 1 Niveau 3 6 Panico Alpinverlag 3rd ed ISBN 3 936740 06 2 Stadler Markus 2004 Kletterfuhrer Wilder Kaiser Vol 2 Niveau 6 10 Panico Alpinverlag 1st ed ISBN 3 936740 13 5 Stadler Markus Strauss Andrea and Andreas 2009 Bildband Kaisergebirge Bergverlag Rother 1st ed ISBN 978 3 7633 7050 4 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Kajzerski gori amp oldid 42262017