Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Вайда Казімєж Ян Вайда пс Щепко Szczepcio нар 3 грудня 1905 у Львові п

Казімєж Вайда

Казімєж Вайда
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Вайда.

Казімєж Ян Вайда, пс. «Щепко», «Szczepcio» (нар 3 грудня 1905 у Львові — пом 8 травня 1955 у Варшаві) — польський актор радіо, театру і кіно, журналіст.

Казімєж Вайда
пол. Kazimierz Wajda
image
Народився 3 грудня 1905(1905-12-03)
Львів, Долитавщина, Австро-Угорщина[1]
Помер 8 травня 1955(1955-05-08)[1] (49 років)
Варшава, Польська Народна Республіка[1]
Поховання Раковицький цвинтар
Громадянство image Республіка Польща
Діяльність актор, director of radio drama
Роки діяльності з 1933
У шлюбі з d
IMDb nm0843843
Нагороди та премії
image image
image Казімєж Вайда у Вікісховищі
image
Могила Казімєжа Вайди

Біографія

Львів'янин, родом з вулиць Грудецької та На Блоні.

Освіту здобув у реальному училищі на вул. Шумлянській у Львові. Навчався у Львівській політехніці; склав заочний іспит з акторської майстерності після підготовки у Маріана Білецького.

У 1933 році, створивши персонажа «Щепка» («Szczepcia»), в партнерстві з Генріком Фоґельфенґером у ролі «Тонька», він почав з'являтися в радіодрамі Wesoła Lwowska Fala у етюдах Віктора Будзинського, а потім у власних постановках. Популярність їм принесли ролі львівських батярів. Завдяки його виступам програма швидко перетворилася з місцевої програми на найпопулярнішу радіопрограму довоєнної Польщі та одну з найпопулярніших за всю історію Польського радіо (понад 6 мільйонів постійних слухачів).

Він також зіграв роль Щепка у трьох фільмах: «Буде краще» (1936), «Волоцюги» (1939, у фільмі дует виконав пісню під назвою «Львів у світі один», відому також як «Тільки у Львові») та «Серце Батяра» (1939 р., після початку Другої світової війни, негатив фільму втрачено). Дует Щепка і Тонька також називали: «tajojkowie» (від фрази, яку вони використовували: ta joj), «львівські трубадери» (від трубадури).

Був диктором львівської станції Польського радіо, а в травні 1938 року призначений репортером новин. У липні 1938 року преса повідомила, що Вайда відмовився від авіарейсу, який потім розбився в Румунії 22 липня 1938.

Після початку Другої світової війни у вересні 1939 року разом з Фогельфенгером він евакуювався з Польщі, потім через Румунію, Югославію та Італію дістався Франції. Під час війни він був учасником «Польського солдатського ревю» від Lwowska Fala у Франції, Англії та на Західному фронті, діючи з польськими збройними силами. Він був солдатом 1-ї бронетанкової дивізії генерала Мачека, виступаючи разом з Фогельфенґером і Генриком Гаусманеном для воюючих солдатів, також у бункерах. У Нідерландах у 1944 році отримав звання другого лейтенанта.

Після війни повернувся до Польщі. Працював у розважальній редакції Польського радіо (між іншим з Єремієм Пшиборою). Він займався в основному радіопередачами з циркових вистав, організованих для робітників на робочих місцях. На радіо вів розважальну програму «У суботу після роботи». Він також був автором тексту пісні Walczyk murarski (муз. Владислав Шпільман). У вересні 1953 року він написав вірш під назвою «Грудецькі квіти».

Його дружиною була артистка Міра Греліховська. Також мав сестру.

Помер від серцевого нападу 8 травня 1955 року у Варшаві. Похований на Раковицькому цвинтарі в Кракові 12 травня 1955 (квартал М; там же похована його мати Вікторія Вайда, 1870 р.н., померла 3 квітня 1955 р.).

Фільмографія

Радіошоу

  • Щаслива львівська хвиля (1933)

Ордени та нагороди

Примітки

  1. Freebase Data Dumps — Google.
    d:Track:Q95d:Track:Q648625d:Track:Q15241312d:Track:Q1453477
  2. Tońko, czyli legenda o ostatnim batiarze. youtube.com. Czas filmu: 4:01.
  3. Tońko, czyli legenda o ostatnim batiarze. youtube.com. Czas filmu: 4:23.
  4. „Tajojki lwowskie” – Szczepko i Tońko w filmie „Włóczęgi”. . Nr 97: 6. 5 kwietnia 1939.
  5. Tadeusz Sobolewski (23 kwietnia 1939). Z ekranów. Tydzień filmowy. . Nr 17: 5.
  6. Nominacje i zmiany personalne w rozgłośni lwowskiej. Gazeta Lwowska. Nr 111: 2. 18 maja 1938.
  7. (PDF). : 2. Nr 168 z 28 lipca 1938. Архів оригіналу (PDF) за 24 грудня 2016. Процитовано 20 січня 2023.
  8. Specjalna komisja techniczna bada przyczynę katastrofy samolotu polskiego. „Szczepko” miał szczęście. . Nr 202: 1. 25 lipca 1938.
  9. Adam Warzocha (21-26 grudnia 1990). Śpij moji sercy cichutko. . Nr 262: 1, 3.
  10. Tońko, czyli legenda o ostatnim batiarze. youtube.com. Czas filmu: 43:00-44:21.
  11. Tońko, czyli legenda o ostatnim batiarze. youtube.com. Czas filmu: 44:21-44:32.
  12. : Przymknięte oko opaczności. Memuarów część II.
  13. Dary do biblioteki i zbiorów Koła Lwowian. Biuletyn. Koło Lwowian w Londynie. Nr 42: 94. Grudzień 1981.
  14. Kazimierz Jan Wajda. . Nr 110: 5. 10 maja 1955.
  15. Z kroniki żałobnej. Kazimierz Wajda. . Nr 112: 7. 12 maja 1955.
  16. Zarząd Cmentarzy Komunalnych w Krakowie. Internetowy lokalizator grobów. Wajda. rakowice.eu.
  17. Kazimierz Wajda, Henryk Vogelfänger. Szczepko i Tońko. Dialogi radiowe z «Wesołej Lwowskiej Fali». Lwów 1934.
  18. M.P. z 1954 r. nr 98, poz. 1160.
  19. M.P. z 1923 r. nr 12, poz. 21
  20. Dekoracja odznaczonych w lwowskim Pałacu Wojewódzkim. Gazeta Lwowska. Nr 100: 3. 5 maja 1939.

Посилання

  • Kazimierz Wajda (Wayda), [w:] Encyklopedia teatru polskiego (osoby). [online] [dostęp 2021-04-09] .
  • Kazimierz Wajda на сайті Filmweb.pl (пол.)
  • Jerzy Janicki — Szczepcio i Tońcio w wydaniu specjalnym tygodnika Przekrój (1991)
  • Zdjęcia ze zbiorów Narodowego Archiwum Cyfrowego na stronie fotosik. pl

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Vajda Kazimyezh Yan Vajda ps Shepko Szczepcio nar 3 grudnya 1905 u Lvovi pom 8 travnya 1955 u Varshavi polskij aktor radio teatru i kino zhurnalist Kazimyezh Vajdapol Kazimierz WajdaNarodivsya 3 grudnya 1905 1905 12 03 Lviv Dolitavshina Avstro Ugorshina 1 Pomer 8 travnya 1955 1955 05 08 1 49 rokiv Varshava Polska Narodna Respublika 1 Pohovannya Rakovickij cvintarGromadyanstvo Respublika PolshaDiyalnist aktor director of radio dramaRoki diyalnosti z 1933U shlyubi z dIMDb nm0843843 Nagorodi ta premiyi Kazimyezh Vajda u Vikishovishi Mogila Kazimyezha VajdiBiografiyaLviv yanin rodom z vulic Grudeckoyi ta Na Bloni Osvitu zdobuv u realnomu uchilishi na vul Shumlyanskij u Lvovi Navchavsya u Lvivskij politehnici sklav zaochnij ispit z aktorskoyi majsternosti pislya pidgotovki u Mariana Bileckogo U 1933 roci stvorivshi personazha Shepka Szczepcia v partnerstvi z Genrikom Fogelfengerom u roli Tonka vin pochav z yavlyatisya v radiodrami Wesola Lwowska Fala u etyudah Viktora Budzinskogo a potim u vlasnih postanovkah Populyarnist yim prinesli roli lvivskih batyariv Zavdyaki jogo vistupam programa shvidko peretvorilasya z miscevoyi programi na najpopulyarnishu radioprogramu dovoyennoyi Polshi ta odnu z najpopulyarnishih za vsyu istoriyu Polskogo radio ponad 6 miljoniv postijnih sluhachiv Vin takozh zigrav rol Shepka u troh filmah Bude krashe 1936 Volocyugi 1939 u filmi duet vikonav pisnyu pid nazvoyu Lviv u sviti odin vidomu takozh yak Tilki u Lvovi ta Serce Batyara 1939 r pislya pochatku Drugoyi svitovoyi vijni negativ filmu vtracheno Duet Shepka i Tonka takozh nazivali tajojkowie vid frazi yaku voni vikoristovuvali ta joj lvivski trubaderi vid trubaduri Buv diktorom lvivskoyi stanciyi Polskogo radio a v travni 1938 roku priznachenij reporterom novin U lipni 1938 roku presa povidomila sho Vajda vidmovivsya vid aviarejsu yakij potim rozbivsya v Rumuniyi 22 lipnya 1938 Pislya pochatku Drugoyi svitovoyi vijni u veresni 1939 roku razom z Fogelfengerom vin evakuyuvavsya z Polshi potim cherez Rumuniyu Yugoslaviyu ta Italiyu distavsya Franciyi Pid chas vijni vin buv uchasnikom Polskogo soldatskogo revyu vid Lwowska Fala u Franciyi Angliyi ta na Zahidnomu fronti diyuchi z polskimi zbrojnimi silami Vin buv soldatom 1 yi bronetankovoyi diviziyi generala Macheka vistupayuchi razom z Fogelfengerom i Genrikom Gausmanenom dlya voyuyuchih soldativ takozh u bunkerah U Niderlandah u 1944 roci otrimav zvannya drugogo lejtenanta Pislya vijni povernuvsya do Polshi Pracyuvav u rozvazhalnij redakciyi Polskogo radio mizh inshim z Yeremiyem Pshiboroyu Vin zajmavsya v osnovnomu radioperedachami z cirkovih vistav organizovanih dlya robitnikiv na robochih miscyah Na radio viv rozvazhalnu programu U subotu pislya roboti Vin takozh buv avtorom tekstu pisni Walczyk murarski muz Vladislav Shpilman U veresni 1953 roku vin napisav virsh pid nazvoyu Grudecki kviti Jogo druzhinoyu bula artistka Mira Grelihovska Takozh mav sestru Pomer vid sercevogo napadu 8 travnya 1955 roku u Varshavi Pohovanij na Rakovickomu cvintari v Krakovi 12 travnya 1955 kvartal M tam zhe pohovana jogo mati Viktoriya Vajda 1870 r n pomerla 3 kvitnya 1955 r FilmografiyaBude krashe 1936 Volocyugi 1939 Serce Batyara 1939 RadioshouShasliva lvivska hvilya 1933 Ordeni ta nagorodiLicarskij hrest Ordena Vidrodzhennya Polshi 1954 Sribnij Hrest Zaslugi dvichi 23 03 1923 za zaslugi v galuzi gromadskoyi diyalnosti 1939 PrimitkiFreebase Data Dumps Google d Track Q95d Track Q648625d Track Q15241312d Track Q1453477 Tonko czyli legenda o ostatnim batiarze youtube com Czas filmu 4 01 Tonko czyli legenda o ostatnim batiarze youtube com Czas filmu 4 23 Tajojki lwowskie Szczepko i Tonko w filmie Wloczegi Nr 97 6 5 kwietnia 1939 Tadeusz Sobolewski 23 kwietnia 1939 Z ekranow Tydzien filmowy Nr 17 5 Nominacje i zmiany personalne w rozglosni lwowskiej Gazeta Lwowska Nr 111 2 18 maja 1938 PDF 2 Nr 168 z 28 lipca 1938 Arhiv originalu PDF za 24 grudnya 2016 Procitovano 20 sichnya 2023 Specjalna komisja techniczna bada przyczyne katastrofy samolotu polskiego Szczepko mial szczescie Nr 202 1 25 lipca 1938 Adam Warzocha 21 26 grudnia 1990 Spij moji sercy cichutko Nr 262 1 3 Tonko czyli legenda o ostatnim batiarze youtube com Czas filmu 43 00 44 21 Tonko czyli legenda o ostatnim batiarze youtube com Czas filmu 44 21 44 32 Przymkniete oko opacznosci Memuarow czesc II Dary do biblioteki i zbiorow Kola Lwowian Biuletyn Kolo Lwowian w Londynie Nr 42 94 Grudzien 1981 Kazimierz Jan Wajda Nr 110 5 10 maja 1955 Z kroniki zalobnej Kazimierz Wajda Nr 112 7 12 maja 1955 Zarzad Cmentarzy Komunalnych w Krakowie Internetowy lokalizator grobow Wajda rakowice eu Kazimierz Wajda Henryk Vogelfanger Szczepko i Tonko Dialogi radiowe z Wesolej Lwowskiej Fali Lwow 1934 M P z 1954 r nr 98 poz 1160 M P z 1923 r nr 12 poz 21 Dekoracja odznaczonych w lwowskim Palacu Wojewodzkim Gazeta Lwowska Nr 100 3 5 maja 1939 PosilannyaKazimierz Wajda Wayda w Encyklopedia teatru polskiego osoby online dostep 2021 04 09 Kazimierz Wajda na sajti Filmweb pl pol Jerzy Janicki Szczepcio i Toncio w wydaniu specjalnym tygodnika Przekroj 1991 Zdjecia ze zbiorow Narodowego Archiwum Cyfrowego na stronie fotosik pl

Дата публікації:
Топ