Ка́диївці — село в Україні, у Кам'янець-Подільському районі Хмельницької області. Належить до Орининської сільської громади.
село Кадиївці | |
---|---|
Хата з села Кадиївці в Пирогові | |
Країна | Україна |
Область | Хмельницька область |
Район | Кам'янець-Подільський |
Громада | Орининська сільська громада |
Код КАТОТТГ | UA68020210050045457 |
Основні дані | |
Засноване | 1410 |
Населення | 1703 |
Площа | 4,298 км² |
Густота населення | 396,23 осіб/км² |
Поштовий індекс | 32345 |
Телефонний код | +380 3849 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°42′22″ пн. ш. 26°26′43″ сх. д. / 48.70611° пн. ш. 26.44528° сх. д.Координати: 48°42′22″ пн. ш. 26°26′43″ сх. д. / 48.70611° пн. ш. 26.44528° сх. д. |
Водойми | Жванчик, Суржа |
Місцева влада | |
Адреса ради | 32345, Хмельницька обл., Кам’янець-Подільський р-н, с. Кадиївці |
Карта | |
Кадиївці | |
Кадиївці | |
Мапа | |
Кадиївці у Вікісховищі |
Географія
Село Кадиївці розташоване на березі річки Жванчик, за 9 кілометрів автодорогами від Кам’янця-Подільського. На відстані 5,5 кілометра від центру села проходить автошлях регіонального значення Р48. З півдня село межує з великим лісовим масивом Кадиївецького лісництва, також поряд знаходиться Довжоцький заказник.
Клімат
Кадиївці знаходяться в межах вологого континентального клімату із теплим літом, але діяльність людини призводить до поганих змін та глобального потепління. Рівень наповнення річок водою в області становить лише 20 % від необхідного стандарту.
Історія
Село ділиться на п'ять умовних частин: Іваня, Бураківка, Лабок, Бавки і Круголець. Круголець було колись окремим селом, яке в XVI ст. спустошили волохи. Більше воно не відродилось, залишивши на згадку про себе тільки назву.
Територія села була заселена ще в епоху мезоліту. Особливу увагу вчених привернуло поселення розвинутої трипільської культури, яке відкрив в урочищі Балка в 1926 р. Михайло Рудинський. На схилах були знайдені рештки наземних глинобитних житл, багато розписної кераміки з багатокольоровим орнаментом. У Бураківці знайдені поселення пізньотрипільської, черняхівської культур, житло давньоруських часів.
Уперше Кадиївці згадуються в 1410 році, коли король Владислав II Ягайло подарував село Фредрові з Плешевичів (Плешовець) за хоробрість.
Церква святого Миколи на Бураківці відома з 1740 року.
Протягом століть село багато разів змінювало власників, належало воно польським магнатам Конецпольським, у XVIII ст. — Жевуським, потім Подільському архієрейському дому.
Внаслідок поразки Перших визвольних змагань на початку XX століття, село надовго окуповане російсько-більшовицькими загарбниками.
В 1932–1933 селяни села пережили Голодомор, зазнали репресій.
Під час Другої світової війни в селі діяв потужний осередок підпілля ОУН, до якого входило багато місцевих мешканців. Організований він був уже з вересня 1941 року. Певний час тут навіть розташовувався Кам'янець-Подільський окружний провід ОУН. Значна частина учасників підпілля була репресована — німецькими та радянськими спецслужбами. Один з останніх епізодів діяльності підпілля ОУН на території Кам’янець-Подільської області в ніч з 25 на 26 квітня 1952 року селі були захоплені Михайло Ярчук («Клим») та Володимир Гнибіда («Неплюй»). 2012 року в лісі між селами Кадиївці й Залісся Перше було знайдено молочний бідон, що містив чималий пакунок документів ОУН.
У 1946—1947 роках мешканці села вчергове пережили голод.
У радянські часи село спеціалізувалося на птахівництві й м'ясо-молочному тваринництві.
З 1991 року в складі незалежної України.
24 грудня 2019 року шляхом об'єднання сільських рад Кам'янець-Подільського району село Кадиївці увійшло до складу Орининської сільської громади.
Населення
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1691 особа.
Тепер населення становить 1703 осіб.
Мова
У селі поширені західноподільська говірка та південноподільська говірка, що відносяться до подільського говору, який належить до південно-західного наріччя.
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 99,47 % |
російська | 0,41 % |
молдавська | 0,06 % |
румунська | 0,06 % |
Інфраструктура
Школа
У селі діє Кадиєвецька ЗОШ I—III ступенів. Заснована у 1842 році як однокласне училище для хлопчиків. В 1842—1844 роках в школі навчалося приблизно 60-70 учнів. У 1951 відкрито середню школу. 1975 школа змінила приміщення.
На території школи діють історико-краєзнавчий музей «Джерела пам'яті» та музей історії школи.
Хата в музеї села Пирогове
Хата знаходиться в музеї під Києвом. Для подільського будівництва характерне використання найдавніших конструкцій і технік - сох, кілля, плетіння. Подібні прийоми, як засвідчують численні археологічні матеріали, застосовувалися у трипільському будівництві (IV-III тисячоліття до н. е.). Традиції цього будівництва були успадковані пізнішими культурами. Археолог В.А. Городцов писав: «Теперішні українські хати-мазанки - це тільки поліпшений варіант трипільської глиняної будівлі».
Хата 1892 року зі села Кадіївці типова подільська будова - садиба середняка. У плані будови вона складається з двох хат, відгороджених сіньми з коморою. У більшій хаті сім'я, зазвичай, не жила. Це була так звана «чиста» хата. Менше приміщення використовувалося щоденно: воно була і кухнею, і спальнею, і робітнею. Біля хати - велика шопа каркасної конструкції і плетений з лози курник.
- Подільська хата
- Шопа
- Хата із с. Кадиївці в музеї с. Пирогове
- Всередині хати
- П'єц з подільський розписом
Охорона природи
Село розташоване в межах національного природного парку «Подільські Товтри».
Відомі уродженці
- Стадник Семен Іванович «Стах» — провідник Орининського районного проводу ОУН. Родом із села Кадиївці. Розстріляний гестапо в 1943 року в Кам'янці-Подільському.
- Кармалюк Сергій Павлович — кандидат історичних наук, доцент, проректор з науково-педагогічної роботи Буковинського державного фінансово-економічного університету.
- Кляпетура Сергій Іванович (* 1971) — художник, скульптор. Заслужений художник України.
- (9 квітня 1970) — член Національної спілки художників України від 2008 року. Директор Кам'янець-Подільської міської дитячої художньої школи від 4 жовтня 2011 року.
Світлини
- Пам'ятний знак в пам'ять про жертв Голодомору
- Галерея воїнів-односельчан
- Предмет вжитку в місцевому музеї
- Радіовузол колгоспу ім. Дмитрова
- Прапор комсомольської організації школи
- Військове обмундирування воїнів-односельчан
- Предмет вжитку в місцевому музеї
- Знаряддя побуту прадавніх людей, знайдені на території села
- Музей історії села
- Ліжко в музеї історії села
- Експонати музею історії села
- Експонати музею історії села
- Шевченківський куток в музеї історії школи
- Експонати музею історії села
- Експонати музею історії села
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Кадиївці |
Див. також
- Поділля — історико-географічна область.
- Подоляни — етнографічна група українців, населення Поділля.
- Подільський говір — різновид говорів української мови.
- Децентралізація — реформа місцевого самоврядування для формування ефективної і відповідальної влади.
Примітки
- Архів оригіналу за 26 серпня 2014. Процитовано 25 серпня 2014.
- ПОСЛАННЯ З МИНУЛОГО: КРІЗЬ ТОВЩУ ЗЕМЛІ Й ПРОПАГАНДИ
- ВВРУ, 2020, № 11, стор. 26
- Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Хмельницька область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- . kadyivci.klasna.com. Кадиєвецька ЗОШ І-ІІІ ступенів. Архів оригіналу за 25 березня 2014. Процитовано 25 березня 2014.
- Хати з усієї України під Києвом
- Діячі ОУН та УПА загиблі в боротьбі з німцями
- У «художці» — новий директор: Кадри // Подолянин. — 2011. — 14 жовтня. — С. 2.
Посилання
- Kadyjowce // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1882. — Т. III. — S. 662. (пол.)
- Кадиєвецька ЗОШ I—III ступенів [ 24 вересня 2020 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ka diyivci selo v Ukrayini u Kam yanec Podilskomu rajoni Hmelnickoyi oblasti Nalezhit do Orininskoyi silskoyi gromadi selo KadiyivciHata z sela Kadiyivci v PirogoviHata z sela Kadiyivci v PirogoviKrayina UkrayinaOblast Hmelnicka oblastRajon Kam yanec PodilskijGromada Orininska silska gromadaKod KATOTTG UA68020210050045457Osnovni daniZasnovane 1410Naselennya 1703Plosha 4 298 km Gustota naselennya 396 23 osib km Poshtovij indeks 32345Telefonnij kod 380 3849Geografichni daniGeografichni koordinati 48 42 22 pn sh 26 26 43 sh d 48 70611 pn sh 26 44528 sh d 48 70611 26 44528 Koordinati 48 42 22 pn sh 26 26 43 sh d 48 70611 pn sh 26 44528 sh d 48 70611 26 44528Vodojmi Zhvanchik SurzhaMisceva vladaAdresa radi 32345 Hmelnicka obl Kam yanec Podilskij r n s KadiyivciKartaKadiyivciKadiyivciMapa Kadiyivci u VikishovishiGeografiyaSelo Kadiyivci roztashovane na berezi richki Zhvanchik za 9 kilometriv avtodorogami vid Kam yancya Podilskogo Na vidstani 5 5 kilometra vid centru sela prohodit avtoshlyah regionalnogo znachennya R48 Z pivdnya selo mezhuye z velikim lisovim masivom Kadiyiveckogo lisnictva takozh poryad znahoditsya Dovzhockij zakaznik Klimat Kadiyivci znahodyatsya v mezhah vologogo kontinentalnogo klimatu iz teplim litom ale diyalnist lyudini prizvodit do poganih zmin ta globalnogo poteplinnya Riven napovnennya richok vodoyu v oblasti stanovit lishe 20 vid neobhidnogo standartu IstoriyaNacionalnij bank represovanihSpisok zhertv Golodomoru Hmelnicka oblast Selo dilitsya na p yat umovnih chastin Ivanya Burakivka Labok Bavki i Krugolec Krugolec bulo kolis okremim selom yake v XVI st spustoshili volohi Bilshe vono ne vidrodilos zalishivshi na zgadku pro sebe tilki nazvu Teritoriya sela bula zaselena she v epohu mezolitu Osoblivu uvagu vchenih privernulo poselennya rozvinutoyi tripilskoyi kulturi yake vidkriv v urochishi Balka v 1926 r Mihajlo Rudinskij Na shilah buli znajdeni reshtki nazemnih glinobitnih zhitl bagato rozpisnoyi keramiki z bagatokolorovim ornamentom U Burakivci znajdeni poselennya piznotripilskoyi chernyahivskoyi kultur zhitlo davnoruskih chasiv Upershe Kadiyivci zgaduyutsya v 1410 roci koli korol Vladislav II Yagajlo podaruvav selo Fredrovi z Pleshevichiv Pleshovec za horobrist Cerkva svyatogo Mikoli na Burakivci vidoma z 1740 roku Protyagom stolit selo bagato raziv zminyuvalo vlasnikiv nalezhalo vono polskim magnatam Konecpolskim u XVIII st Zhevuskim potim Podilskomu arhiyerejskomu domu Poshtova marka Strilec Legionu Ukrayinskih sichovih strilciv Vnaslidok porazki Pershih vizvolnih zmagan na pochatku XX stolittya selo nadovgo okupovane rosijsko bilshovickimi zagarbnikami V 1932 1933 selyani sela perezhili Golodomor zaznali represij Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni v seli diyav potuzhnij oseredok pidpillya OUN do yakogo vhodilo bagato miscevih meshkanciv Organizovanij vin buv uzhe z veresnya 1941 roku Pevnij chas tut navit roztashovuvavsya Kam yanec Podilskij okruzhnij provid OUN Znachna chastina uchasnikiv pidpillya bula represovana nimeckimi ta radyanskimi specsluzhbami Odin z ostannih epizodiv diyalnosti pidpillya OUN na teritoriyi Kam yanec Podilskoyi oblasti v nich z 25 na 26 kvitnya 1952 roku seli buli zahopleni Mihajlo Yarchuk Klim ta Volodimir Gnibida Neplyuj 2012 roku v lisi mizh selami Kadiyivci j Zalissya Pershe bulo znajdeno molochnij bidon sho mistiv chimalij pakunok dokumentiv OUN U 1946 1947 rokah meshkanci sela vchergove perezhili golod U radyanski chasi selo specializuvalosya na ptahivnictvi j m yaso molochnomu tvarinnictvi Z 1991 roku v skladi nezalezhnoyi Ukrayini 24 grudnya 2019 roku shlyahom ob yednannya silskih rad Kam yanec Podilskogo rajonu selo Kadiyivci uvijshlo do skladu Orininskoyi silskoyi gromadi NaselennyaZa perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkalo 1691 osoba Teper naselennya stanovit 1703 osib Mova U seli poshireni zahidnopodilska govirka ta pivdennopodilska govirka sho vidnosyatsya do podilskogo govoru yakij nalezhit do pivdenno zahidnogo narichchya Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotokukrayinska 99 47 rosijska 0 41 moldavska 0 06 rumunska 0 06 InfrastrukturaShkola U seli diye Kadiyevecka ZOSh I III stupeniv Zasnovana u 1842 roci yak odnoklasne uchilishe dlya hlopchikiv V 1842 1844 rokah v shkoli navchalosya priblizno 60 70 uchniv U 1951 vidkrito serednyu shkolu 1975 shkola zminila primishennya Na teritoriyi shkoli diyut istoriko krayeznavchij muzej Dzherela pam yati ta muzej istoriyi shkoli Hata v muzeyi sela Pirogove Hata znahoditsya v muzeyi pid Kiyevom Dlya podilskogo budivnictva harakterne vikoristannya najdavnishih konstrukcij i tehnik soh killya pletinnya Podibni prijomi yak zasvidchuyut chislenni arheologichni materiali zastosovuvalisya u tripilskomu budivnictvi IV III tisyacholittya do n e Tradiciyi cogo budivnictva buli uspadkovani piznishimi kulturami Arheolog V A Gorodcov pisav Teperishni ukrayinski hati mazanki ce tilki polipshenij variant tripilskoyi glinyanoyi budivli Hata 1892 roku zi sela Kadiyivci tipova podilska budova sadiba serednyaka U plani budovi vona skladayetsya z dvoh hat vidgorodzhenih sinmi z komoroyu U bilshij hati sim ya zazvichaj ne zhila Ce bula tak zvana chista hata Menshe primishennya vikoristovuvalosya shodenno vono bula i kuhneyu i spalneyu i robitneyu Bilya hati velika shopa karkasnoyi konstrukciyi i pletenij z lozi kurnik Podilska hata Shopa Hata iz s Kadiyivci v muzeyi s Pirogove Vseredini hati P yec z podilskij rozpisomOhorona prirodiSelo roztashovane v mezhah nacionalnogo prirodnogo parku Podilski Tovtri Vidomi urodzhenciStadnik Semen Ivanovich Stah providnik Orininskogo rajonnogo provodu OUN Rodom iz sela Kadiyivci Rozstrilyanij gestapo v 1943 roku v Kam yanci Podilskomu Karmalyuk Sergij Pavlovich kandidat istorichnih nauk docent prorektor z naukovo pedagogichnoyi roboti Bukovinskogo derzhavnogo finansovo ekonomichnogo universitetu Klyapetura Sergij Ivanovich 1971 hudozhnik skulptor Zasluzhenij hudozhnik Ukrayini 9 kvitnya 1970 chlen Nacionalnoyi spilki hudozhnikiv Ukrayini vid 2008 roku Direktor Kam yanec Podilskoyi miskoyi dityachoyi hudozhnoyi shkoli vid 4 zhovtnya 2011 roku SvitliniPam yatnij znak v pam yat pro zhertv Golodomoru Galereya voyiniv odnoselchan Predmet vzhitku v miscevomu muzeyi Radiovuzol kolgospu im Dmitrova Prapor komsomolskoyi organizaciyi shkoli Vijskove obmundiruvannya voyiniv odnoselchan Predmet vzhitku v miscevomu muzeyi Znaryaddya pobutu pradavnih lyudej znajdeni na teritoriyi sela Muzej istoriyi sela Lizhko v muzeyi istoriyi sela Eksponati muzeyu istoriyi sela Eksponati muzeyu istoriyi sela Shevchenkivskij kutok v muzeyi istoriyi shkoli Eksponati muzeyu istoriyi sela Eksponati muzeyu istoriyi selaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu KadiyivciDiv takozhPodillya istoriko geografichna oblast Podolyani etnografichna grupa ukrayinciv naselennya Podillya Podilskij govir riznovid govoriv ukrayinskoyi movi Decentralizaciya reforma miscevogo samovryaduvannya dlya formuvannya efektivnoyi i vidpovidalnoyi vladi PrimitkiArhiv originalu za 26 serpnya 2014 Procitovano 25 serpnya 2014 POSLANNYa Z MINULOGO KRIZ TOVShU ZEMLI J PROPAGANDI VVRU 2020 11 stor 26 Kilkist nayavnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Hmelnicka oblast osib Region Rik 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini kadyivci klasna com Kadiyevecka ZOSh I III stupeniv Arhiv originalu za 25 bereznya 2014 Procitovano 25 bereznya 2014 Hati z usiyeyi Ukrayini pid Kiyevom Diyachi OUN ta UPA zagibli v borotbi z nimcyami U hudozhci novij direktor Kadri Podolyanin 2011 14 zhovtnya S 2 PosilannyaKadyjowce Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1882 T III S 662 pol Kadiyevecka ZOSh I III stupeniv 24 veresnya 2020 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi