Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
«Кабірія» (італ. Cabiria) — німий італійський художній фільм Джованні Пастроне 1914 року, прообраз жанру «пеплум».
| Кабірія | |
|---|---|
| італ. Cabiria | |
 | |
| Жанр | драматичний фільм[1][2], воєнний фільм[3][4], пригодницький фільм і німе кіно |
| Режисер | Джованні Пастроне[1][2] |
| Продюсер | Джованні Пастроне |
| Сценарист | Габріеле д'Аннунціо, Джованні Пастроне і Еміліо Сальгарі |
| На основі | Історія від заснування міста, Саламбо і d |
| У головних ролях | d[5][2], Лідія Кваранта[5][2], d, d[5][2], d, d, d, d[5][2], d[5], d[5], d, d, d, d і d |
| Оператор | d[6], d[6], d, d, d і d |
| Композитор | Ільдебрандо Піцетті |
| Художник | d |
| Кінокомпанія | d |
| Дистриб'ютор | Netflix |
| Тривалість | 168 хв. |
| Країна |  Королівство Італія |
| Рік | 1914 |
| IMDb | ID 0003740 |
 Кабірія у Вікісховищі | |
Сюжет
Дія картини починається в кінці III ст. до н. е. в Катанії (Сицилія), у маєтку римського патриція Батто. Виверження вулкана Етна перетворює місто на руїни. Патрицій вважає, що його єдина дочка Кабірія загинула. Однак дівчинку, врятовану її годувальницею Крессою, викрадають карфагенські пірати.
Триває Друга Пунічна війна. Ганнібал переходить Альпи. Римський патрицій Фульвій Аксілла шпигує в Карфагені разом зі своїм рабом, непереможним велетнем Мацистом. Головний жрець карфагенського храму Молоха — Картало — купує на невільничому ринку Кабірію, щоб принести її в жертву своєму богу. Однак годувальниця Кресса вмовляє Аксіллу врятувати дитину (дарує йому каблучку, раніше вкрадену нею в скарбниці Батто). Мациста, що викрав дівчинку з храму, переслідують карфагеняни, і він ховається в саду, де принцеса Софонісба погоджується сховати її від жерців. Завдяки чисельній перевазі переслідувачі перемагають Мациста і приковують його до млинового жорна, в той час як Аксілла відпливає в Рим.
Кілька років потому Кабірія, забувши про своє походження, стає під ім'ям Елісси служницею Софонісби. Вона бере участь у складній інтризі між Софонісбою і двома суперниками: Масиніссою й Сіфаксом. Батько Софонісби, Гасдрубал, віддає її заміж за Сіфакса, хоча вона вже заручена з Масиніссою.
Тим часом римський флот нападає на Сіракузи, союзника Карфагена. Архімед наводить запальні дзеркала на ворожі кораблі, і вони спалахують. Фульвія Аксіллу, який бере участь у цій битві, підбирають сицилійські рибалки. Вони впізнають каблучку, яку він отримав від годувальниці Кресси, і відводять бранця до Батто, який, звичайно, дуже радий тому, що його дочка можливо ще жива.
В Африці стикаються війська Сципіона (якому допомагає Масинісса) з одного боку і карфагеняни (яких підтримує армія Сіфакса) з іншого. Фульвій Аксілла знову вирушає шпигувати в Карфаген. Там він звільняє Мациста, але потім вони обидва потрапляють у полон до солдатів Сіфакса. Під час цих пригод вони знову звільняють Кабірію з храму Молоха, яку Софонісба таки здала жерцям. Фульвія і Мациста звільняє Масинісса, який очолив атаку римлян і полонення Сіфакса. Софонісба, зустрівшись з Масиніссою, просить його врятувати її і не дати римлянам перевести її разом з Сіфаксом до Рима. У Масинісси знову розпалюються почуття до прекрасної Софонісби і він негайно одружився з любою йому ще нареченою, вважаючи, що цим врятує її від римського полону. Коли Сципіон висловив йому з цього приводу своє несхвалення, Масинісса, не в змозі розлучитися з Софонісбою і не бажаючи її видати римлянам, підніс їй кубок з отрутою, який вона випиває. Перед смертю Софонісба зізнається, що Елісса — це Кабірія і дарує її Фульвію.
Художні особливості
Характерна риса сценарію фільму — багатоплановість дії. Дія розгортається майже одночасно в Карфагені, Нумідії, Сицилії та Італії.
Основними технічними нововведеннями в «Кабірії» були декорації, освітлення і рух кіноапарата. Пастроне створив безліч архітектурних споруд, широко застосовував монументальну скульптуру і приділяв особливу увагу обробці підлоги в павільйонах.
Готуючись до фільмування, Джованні Пастроне 5 серпня 1912 року запатентував в Італії [ru] («тревелінг», італ. carello). Одночасно із застосуванням візка Джованні Пастроне вперше ввів кілька технічних прийомів: прямолінійний або зигзагоподібний рух, переміщення паралельно декораціям, наближення і віддалення кінокамери.
Джованні Пастроне використовував 12 дугових рефлекторів по 100 ампер кожен, яскравість яких він посилював відбивними екранами, обклеєними листами олов'яної фольги.
Всі технічні нововведення «Кабірії» та інших італійських історичних фільмів можна звести до одного найважливішого художнього відкриття, а саме до створення в кінокадрі простору, глибинної перспективи, що дозволяє показувати дію в декількох планах.
Вплив «Кабірії» на Гріффіта абсолютно очевидний. Він явно позначається в постановці вавилонського епізоду «Нетерпимості», де також введено гігантських золотих слонів, що підтримують палац Масинісси в «Кабірії». Гриффіт запозичив головним чином форму оповіді, манеру безперервної зміни місць дії.
В ролях
| Актор | Роль |
|---|---|
| Лідія Кваранта | Кабірія в юності |
| [en] | принцеса Софонізба |
| [it] | Фульвій Аксілла |
| [ru] | Мацист |
| [it] | Кресса годувальниця |
| [en] | жрець храму Молоха |
| шинкар | |
| [it] | Сципіон Африканський / Масинісса |
| Сіфакс | |
| Сципіон Африканський | |
| [it] | Ганнібал |
| Гасдрубал | |
| [it] | Архімед |
Цікаві факти
Задум цього фільму дозрів у Пастроне на початку 1913 року. Спочатку він назвав свій майбутній фільм «Симфонія вогню».
- Льотчик чотири рази описав коло над Римом, засипаючи його листівками, що повідомляли про прем'єру фільму.
- Бартоломео Пагано був не професійним актором, а вантажником в генуезькому порту.
- Фільм, і особливо один з його персонажів, велетень Мачисте (у старій російській вимові Мацист) у виконанні Бартоломео Пагано, — був настільки популярний, що про це згадується в романі Ільфа і Петрова «Дванадцять стільців»: «Іполита Матвійовича за великий зріст, а особливо за вуса, прозвали в установі Мацистом, хоча у цього Мациста ніяких вусів не було».
- Пастроне накладав скло на розписну підлогу, імітуючи полірований мармур.
- Щоб Енріко Джемеллі не здався неприродним в накладній бороді, Пастроне наказав йому відпустити свою власну.
- На думку Єжи Тепліца, сценарій написав Джованні Пастроне, підписавшись псевдонімом П'єро Фоско. Габріеле д'Аннунціо ж лише поставив своє ім'я в титрах.
Примітки
- http://www.imdb.com/title/tt0003740/
- http://www.ofdb.de/film/30982,Cabiria
- http://outnow.ch/Movies/1914/Cabiria/
- http://www.moviepilot.de/movies/cabiria
- http://www.imdb.com/title/tt0003740/fullcredits
- https://www.fandor.com/films/cabiria
- Насправді (значних вивержень Етни в III ст. до н. е. не зафіксовано).
- Найпевніше, її збиралися принести в жертву Ваалу-Хаммону, який був одним з головних богів у Карфагенян. Крім того, шинкар у клятві згадує Ваала. Не зовсім зрозуміло, чому в інтертитрах вказаний Молох.
- Ж. Садуль. Загальна історія кіно. Т. 1. — М: «Мистецтво», 1958.
- Ежи Тёплиц. История киноискусства. 1895—1928. — М.: «Прогресс», 1967.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kabiriya ital Cabiria nimij italijskij hudozhnij film Dzhovanni Pastrone 1914 roku proobraz zhanru peplum Kabiriyaital Cabiria source source source source source Zhanrdramatichnij film 1 2 voyennij film 3 4 prigodnickij film i nime kinoRezhiserDzhovanni Pastrone 1 2 ProdyuserDzhovanni PastroneScenaristGabriele d Annuncio Dzhovanni Pastrone i Emilio SalgariNa osnoviIstoriya vid zasnuvannya mista Salambo i dU golovnih rolyahd 5 2 Lidiya Kvaranta 5 2 d d 5 2 d d d d 5 2 d 5 d 5 d d d d i dOperatord 6 d 6 d d d i dKompozitorIldebrando PicettiHudozhnikdKinokompaniyadDistrib yutorNetflixTrivalist168 hv Krayina Korolivstvo ItaliyaRik1914IMDbID 0003740 Kabiriya u Vikishovishi source source source source source Kabiriya SyuzhetDiya kartini pochinayetsya v kinci III st do n e v Kataniyi Siciliya u mayetku rimskogo patriciya Batto Viverzhennya vulkana Etna peretvoryuye misto na ruyini Patricij vvazhaye sho jogo yedina dochka Kabiriya zaginula Odnak divchinku vryatovanu yiyi goduvalniceyu Kressoyu vikradayut karfagenski pirati Trivaye Druga Punichna vijna Gannibal perehodit Alpi Rimskij patricij Fulvij Aksilla shpiguye v Karfageni razom zi svoyim rabom neperemozhnim veletnem Macistom Golovnij zhrec karfagenskogo hramu Moloha Kartalo kupuye na nevilnichomu rinku Kabiriyu shob prinesti yiyi v zhertvu svoyemu bogu Odnak goduvalnicya Kressa vmovlyaye Aksillu vryatuvati ditinu daruye jomu kabluchku ranishe vkradenu neyu v skarbnici Batto Macista sho vikrav divchinku z hramu peresliduyut karfagenyani i vin hovayetsya v sadu de princesa Sofonisba pogodzhuyetsya shovati yiyi vid zherciv Zavdyaki chiselnij perevazi peresliduvachi peremagayut Macista i prikovuyut jogo do mlinovogo zhorna v toj chas yak Aksilla vidplivaye v Rim Kilka rokiv potomu Kabiriya zabuvshi pro svoye pohodzhennya staye pid im yam Elissi sluzhniceyu Sofonisbi Vona bere uchast u skladnij intrizi mizh Sofonisboyu i dvoma supernikami Masinissoyu j Sifaksom Batko Sofonisbi Gasdrubal viddaye yiyi zamizh za Sifaksa hocha vona vzhe zaruchena z Masinissoyu Tim chasom rimskij flot napadaye na Sirakuzi soyuznika Karfagena Arhimed navodit zapalni dzerkala na vorozhi korabli i voni spalahuyut Fulviya Aksillu yakij bere uchast u cij bitvi pidbirayut sicilijski ribalki Voni vpiznayut kabluchku yaku vin otrimav vid goduvalnici Kressi i vidvodyat brancya do Batto yakij zvichajno duzhe radij tomu sho jogo dochka mozhlivo she zhiva V Africi stikayutsya vijska Scipiona yakomu dopomagaye Masinissa z odnogo boku i karfagenyani yakih pidtrimuye armiya Sifaksa z inshogo Fulvij Aksilla znovu virushaye shpiguvati v Karfagen Tam vin zvilnyaye Macista ale potim voni obidva potraplyayut u polon do soldativ Sifaksa Pid chas cih prigod voni znovu zvilnyayut Kabiriyu z hramu Moloha yaku Sofonisba taki zdala zhercyam Fulviya i Macista zvilnyaye Masinissa yakij ocholiv ataku rimlyan i polonennya Sifaksa Sofonisba zustrivshis z Masinissoyu prosit jogo vryatuvati yiyi i ne dati rimlyanam perevesti yiyi razom z Sifaksom do Rima U Masinissi znovu rozpalyuyutsya pochuttya do prekrasnoyi Sofonisbi i vin negajno odruzhivsya z lyuboyu jomu she narechenoyu vvazhayuchi sho cim vryatuye yiyi vid rimskogo polonu Koli Scipion visloviv jomu z cogo privodu svoye neshvalennya Masinissa ne v zmozi rozluchitisya z Sofonisboyu i ne bazhayuchi yiyi vidati rimlyanam pidnis yij kubok z otrutoyu yakij vona vipivaye Pered smertyu Sofonisba ziznayetsya sho Elissa ce Kabiriya i daruye yiyi Fulviyu Hudozhni osoblivostiHarakterna risa scenariyu filmu bagatoplanovist diyi Diya rozgortayetsya majzhe odnochasno v Karfageni Numidiyi Siciliyi ta Italiyi Osnovnimi tehnichnimi novovvedennyami v Kabiriyi buli dekoraciyi osvitlennya i ruh kinoaparata Pastrone stvoriv bezlich arhitekturnih sporud shiroko zastosovuvav monumentalnu skulpturu i pridilyav osoblivu uvagu obrobci pidlogi v paviljonah Gotuyuchis do filmuvannya Dzhovanni Pastrone 5 serpnya 1912 roku zapatentuvav v Italiyi ru treveling ital carello Odnochasno iz zastosuvannyam vizka Dzhovanni Pastrone vpershe vviv kilka tehnichnih prijomiv pryamolinijnij abo zigzagopodibnij ruh peremishennya paralelno dekoraciyam nablizhennya i viddalennya kinokameri Dzhovanni Pastrone vikoristovuvav 12 dugovih reflektoriv po 100 amper kozhen yaskravist yakih vin posilyuvav vidbivnimi ekranami obkleyenimi listami olov yanoyi folgi Vsi tehnichni novovvedennya Kabiriyi ta inshih italijskih istorichnih filmiv mozhna zvesti do odnogo najvazhlivishogo hudozhnogo vidkrittya a same do stvorennya v kinokadri prostoru glibinnoyi perspektivi sho dozvolyaye pokazuvati diyu v dekilkoh planah Vpliv Kabiriyi na Griffita absolyutno ochevidnij Vin yavno poznachayetsya v postanovci vavilonskogo epizodu Neterpimosti de takozh vvedeno gigantskih zolotih sloniv sho pidtrimuyut palac Masinissi v Kabiriyi Griffit zapozichiv golovnim chinom formu opovidi maneru bezperervnoyi zmini misc diyi V rolyahAktor Rol Lidiya Kvaranta Kabiriya Kabiriya v yunosti en princesa Sofonizba princesa Sofonizba it Fulvij Aksilla Fulvij Aksilla ru Macist Macist it Kressa Kressa goduvalnicya en zhrec hramu Moloha zhrec hramu Moloha shinkar shinkar it Scipion Afrikanskij Masinissa Scipion Afrikanskij Masinissa Sifaks Sifaks Scipion Afrikanskij Scipion Afrikanskij it Gannibal Gannibal Gasdrubal Gasdrubal it Arhimed ArhimedCikavi faktiZadum cogo filmu dozriv u Pastrone na pochatku 1913 roku Spochatku vin nazvav svij majbutnij film Simfoniya vognyu Lotchik chotiri razi opisav kolo nad Rimom zasipayuchi jogo listivkami sho povidomlyali pro prem yeru filmu Bartolomeo Pagano buv ne profesijnim aktorom a vantazhnikom v genuezkomu portu Film i osoblivo odin z jogo personazhiv veleten Machiste u starij rosijskij vimovi Macist u vikonanni Bartolomeo Pagano buv nastilki populyarnij sho pro ce zgaduyetsya v romani Ilfa i Petrova Dvanadcyat stilciv Ipolita Matvijovicha za velikij zrist a osoblivo za vusa prozvali v ustanovi Macistom hocha u cogo Macista niyakih vusiv ne bulo Pastrone nakladav sklo na rozpisnu pidlogu imituyuchi polirovanij marmur Shob Enriko Dzhemelli ne zdavsya neprirodnim v nakladnij borodi Pastrone nakazav jomu vidpustiti svoyu vlasnu Na dumku Yezhi Teplica scenarij napisav Dzhovanni Pastrone pidpisavshis psevdonimom P yero Fosko Gabriele d Annuncio zh lishe postaviv svoye im ya v titrah Primitkihttp www imdb com title tt0003740 http www ofdb de film 30982 Cabiria http outnow ch Movies 1914 Cabiria http www moviepilot de movies cabiria http www imdb com title tt0003740 fullcredits https www fandor com films cabiria Naspravdi znachnih viverzhen Etni v III st do n e ne zafiksovano Najpevnishe yiyi zbiralisya prinesti v zhertvu Vaalu Hammonu yakij buv odnim z golovnih bogiv u Karfagenyan Krim togo shinkar u klyatvi zgaduye Vaala Ne zovsim zrozumilo chomu v intertitrah vkazanij Moloh Zh Sadul Zagalna istoriya kino T 1 M Mistectvo 1958 Ezhi Tyoplic Istoriya kinoiskusstva 1895 1928 M Progress 1967